1 Мета цього МСФЗ полягає у визначенні порядку обліку розвідки та оцінки запасів корисних копалин.

2 Зокрема цей МСФЗ вимагає:

а) деяких удосконалень до існуючих облікових практик щодо видатків на розвідку та оцінку;

б) від суб'єктів господарювання, які визнають активи розвідки та оцінки, - проводити оцінку таких активів на предмет зменшення корисності згідно з цим МСФЗ та оцінювати будь-яке зменшення корисності відповідно до МСБО 36 "Зменшення корисності активів" ;

в) розкривати інформацію, яка визначає та пояснює суми у фінансовій звітності суб'єкта господарювання, що виникають у зв'язку з розвідкою та оцінкою запасів корисних копалин, і допомагає користувачам фінансової звітності розуміти суми, час та визначеність майбутніх грошових потоків від будь-яких визнаних активів розвідки та оцінки.

3 Суб'єкт господарювання застосовує цей МСФЗ до видатків на розвідку та оцінку, які він несе.

4 Цей МСФЗ не розглядає інші аспекти обліку суб'єктами господарювання, які займаються розвідкою та оцінкою запасів корисних копалин.

5 Суб'єкт господарювання не застосовує цей МСФЗ до видатків, понесених:

а) до початку розвідки та оцінки запасів корисних копалин, наприклад до видатків, понесених до отримання суб'єктом господарювання юридичних прав на розвідку конкретної території;

б) після доведення технічної здійсненності та комерційної доцільності видобування корисних копалин.

6 Під час розробки своїх облікових політик суб'єкт господарювання, який визнає активи розвідки та оцінки, застосовує параграф 10 МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" .

7 Параграфи 11 і 12 МСБО 8 визначають джерела офіційних вимог та керівництво, яке слід брати до уваги управлінському персоналові при розробці облікової політики для статті звітності, якщо до цієї статті конкретно не застосовується жодний МСФЗ. Згідно з вимогами параграфів 9 і 10, наведеними далі, цей МСФЗ звільняє суб'єкт господарювання від вимог застосовувати вказані параграфи МСБО 8 при розробці своїх облікових політик для визнання та оцінки активів розвідки та оцінки.

8 Активи розвідки та оцінки оцінюються за собівартістю.

9 Суб'єкт господарювання повинен розробити облікову політику, що встановлює, які видатки визнаються як активи розвідки та оцінки, і послідовно її застосовувати. Під час такої розробки облікової політики суб'єкт господарювання повинен враховувати, якою мірою видатки можуть бути пов'язані з пошуком конкретних запасів корисних копалин. Далі наведено приклади видатків, що можуть бути включені у первісну оцінку активів розвідки та оцінки (перелік не є вичерпним):

а) придбання прав на розвідування;

б) топографічні, геологічні, геохімічні та геофізичні дослідження;

в) пошуково-розвідувальне буріння;

г) опробування канавами;

ґ) взяття проб та зразків; та

д) діяльність у зв'язку з оцінкою технічної здійсненності та комерційної доцільності видобування корисних копалин.

10 Видатки, пов'язані з розробкою запасів корисних копалин, не визнаються як активи розвідки та оцінки. Концептуальна основа* та МСБО 38 "Нематеріальні активи" визначають методологічні принципи визнання активів, що виникають унаслідок розробки.

11 Відповідно до МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи", суб'єкт господарювання визнає будь-які зобов'язання щодо демонтажу основних засобів та відновлення природних ресурсів на відповідній території, що виникають протягом певного періоду внаслідок проведення розвідки та оцінки запасів корисних копалин.

12 Після визнання активів розвідки та оцінки, суб'єкт господарювання застосовує щодо них модель собівартості або модель переоцінки. Якщо застосовується модель переоцінки (модель, описана в МСБО 16 "Основні засоби" , або модель, описана в МСБО 38 ), вона має узгоджуватися з класифікацією активів (див. параграф 15).

13 Суб'єкт господарювання може змінити свої облікові політики щодо видатків на розвідку та оцінку, якщо така зміна робить фінансову звітність доречнішою для потреб користувачів у прийнятті ними економічних рішень і не менш достовірною (або більш достовірною і не менш доречною для таких потреб). Суб'єкт господарювання має оцінити доречність та достовірність, застосовуючи критерії, наведені в МСБО 8 .

14 Щоб обґрунтувати зміни своїх облікових політик щодо видатків на розвідку та оцінку, суб'єктові господарювання необхідно довести, що внаслідок таких змін його фінансової звітності більшою мірою відповідають критеріям, наведеним у МСБО 8 (при цьому не обов'язково, щоб унаслідок таких змін досягалася би повна відповідність цим критеріям).

15 Суб'єкт господарювання повинен класифікувати активи розвідки та оцінки як матеріальні або нематеріальні активи (відповідно до характеру придбаних активів) та послідовно застосовувати прийняту класифікацію.