1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Хартія


Всесвітня зустріч на вищому рівні з питань боротьби з раком в інтересах нового тисячоліття Паризька хартія боротьби з раком
4 лютого 2000 року
Офіційний переклад
Будучи глибоко стурбованими значним та широкомасштабним впливом раку на життя людей, на страждання людей та на продуктивність націй;
будучи прихильними до гуманного лікування та рівного партнерства людей, хворих на рак, у безперервній боротьбі із цією хворобою;
передбачаючи швидкозростаючі темпи захворюваності на рак в масштабах усієї планети, як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються;
визнаючи потребу в інтенсивному залученні інноваційних технологій у всіх галузях наукових досліджень з раку, профілактики та лікування раку;
уважаючи, що право на якісну медичну допомогу є одним з основних прав людини;
підтверджуючи, що продовження тривалості життя хворих на рак можливе, але ще не досягнуте через неадекватні заходи профілактики, недостатнє фінансування та нерівний доступ до якісного спеціалізованого онкологічного лікування;
будучи впевненими в тому, що людські життя можуть та повинні бути врятовані завдяки збільшеному доступу до існуючих технологій;
прагнучи ні до чого іншого, ніж створення непереможного союзу - науковців, фахівців галузі охорони здоров'я, хворих, урядових організацій, промислового сектора та засобів масової інформації - з боротьби з раком та його найбільшими союзниками, якими є страх, байдужість та відчуженість,
ми, що підписалися нижче, для недопущення та лікування раку, а також для підтримання високої якості життя людей, які живуть із цією хворобою та вмирають від неї, беремо на себе зобов'язання та несемо відповідальність за задекларовані нижче принципи та лікувальну практику.
Стаття I
Права хворого на рак є правами людини. Сучасний еволюційний рух, спрямований на визначення та прийняття прав хворих на рак, є необхідним для визнання та захисту цінності та гідності хворих на рак в усьому світі.
Стаття II
Упередження стосовно хворих на рак є значною перешкодою прогресу як в розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються, та часто спричиняє:
- невиправдані емоційні травми у хворих та їхніх сім'ях;
- упереджене ставлення та дискримінацію стосовно працевлаштування людей, хворих на рак, та (або) їхньої суттєвої участі в житті суспільства та внеску в нього;
- пов'язані із цим фінансові труднощі та втрату продуктивності;
- проблеми в спілкуванні та недостатню обізнаність суспільства;
- надмірне відчуття фатальності, яке може негативно впливати на рішучість урядів, організацій охорони здоров'я та приватних організацій у війні з раком.
Сторони цієї Хартії зобов'язується сприяти ліпшому розумінню та викоріненню ганебного тавра, носієм якого сприймається хворий на рак, та ввести абсолютно по-новому визначити цю хворобу як виліковне патологічне захворювання, а не соціальний стан.
Позитивна переорієнтація громадської думки, сприйняття й стурбованість стосовно раку та мільйонів життів, які він зачіпає, дозволять повною мірою реалізувати кожний з таких пріоритетів.
Стаття III
Сторони підтверджують тверді наміри створити оптимальне середовище для застосування інноваційних методів у галузі наукового пошуку, спрямованого на боротьбу з раком.
1. Знання біологічних та основних механізмів, що спричиняють захворювання на рак та сприяють його розвиткові, - основа всіх досягнутих та майбутніх успіхів у збільшенні рівня виліковності й поліпшенні якості життя мільйонів людей у всьому світі. Необхідно прискорити визначення головних цілей з виявлення, діагностики та лікування, якщо ми хочемо виграти війну з раком.
Сторони погодились активно задіяти всі важелі для залучення урядів та промислових груп до програм наукових фундаментальних досліджень, для підтримки та заохочення всіх тих, хто веде розробку інноваційних технологій, для створення сприятливих умов незалежної роботи й інтелектуальної свободи науковців, щоб з кожним днем результати досліджень суттєво розширювали діапазон сучасних знань у цій галузі.
2. Клінічні дослідження є, безумовно, єдиним засобом, завдяки якому фундаментальні знання стають істотними для людського життя.
Найнесподіваніші відкриття в галузі молекулярної біології або генетики не можуть вплинути на профілактику, скринінг, виявлення, діагностику, якщо вони не будуть вивчені, досліджені та підтверджені клінічними дослідами.
Клінічний аналіз також певною мірою впливає на напрями розвитку наукового пошуку. Такий вид трансляційних досліджень, зазвичай здійснюється установами, в структурі яких представлені обидва напрями пошуку - фундаментальний та клінічний, що дозволяє в короткі терміни перевірити гіпотези, створені в лабораторії. Швидкісний зворотний зв'язок у клінічних дослідженнях завдяки трансляційному пошуку вможливлює здійснення суттєвої переорієнтації зусиль фундаментального пошуку та стимулювання розробки нових важливих гіпотез.
Незважаючи на свою важливість, проведення клінічних досліджень перебуває під загрозою не лише через брак фінансування, а й через недостатність залучення працівників охорони здоров'я та інституцій, а також через недостатню інформованість хворих про доцільність та переваги участі в таких клінічних дослідженнях. Недостатньо погоджена законодавча та регуляторна політика стосовно проведення клінічних досліджень у різних країнах призводить до того, що масштабні міжнародні клінічні випробування, що підтверджуються статистичними даними та можуть прискорити отримання позитивних результатів в медичній практиці, є надзвичайно важкими та витратними.
Сторони зобов'язуються всіляко сприяти залученню до клінічного пошуку працівників галузі охорони здоров'я своїх країн та стимулювати їхню роботу в цьому напрямі, а також зробити все можливе для зміцнення міжнародних наукових інфраструктур. Сторони також поширювати загальне визнання свідомої згоди пацієнтів брати участь у клінічних дослідах - процес, у ході якого хворі отримують вичерпну інформацію про мету, ризики та переваги будь-якого клінічного дослідження. Роблячи це, сторони прагнуть знайти способи швидкого та ефективного проведення клінічних дослідів, які заінтересували б хворих з етичного погляду та надали їм право взяти безпосередню участь у боротьбі з раком.
Стаття IV
Незважаючи на значні досягнення в боротьбі з раком, досягнення в продовженні тривалості життя хворих на рак кардинально відрізняються у світі, не тільки між країнами, а тільки між містами, а навіть між закладами охорони здоров'я в межах одного міста. Основними причинами такої неоднорідності є існуючі відмінності в стандартах лікування та доступності якісного онкологічного лікування, що спричиняють високий рівень захворюваності й смертності.
Сторони схвалюють статтю 25 Загальної декларації прав людини, в якій зазначено, що кожна людина "має право на рівень життя, який гарантує їй та її родині здоров'я та благополуччя, зокрема на харчування, одяг, житло та медичну допомогу". Сторони стверджують, що зважаючи на розповсюдження захворювань на рак та їхній вплив на суспільство, отримання якісної медичної допомоги в цій галузі в рамках місцевого бюджету - основне право кожної людини. Саме тому сторони будуть сприяти:
1. Медичній практиці, яка ґрунтується на доведеній інформації та чіткому визначенні поняття "якісного лікування" відповідно до наявних апробованих наукових доказів.
2. Систематичному випуску рекомендацій на основі найновітніших існуючих наукових обґрунтувань в галузі профілактики, діагностики, лікування та паліативного догляду.
3. Наданню пріоритету в забезпеченні якісного лікування раку на всіх рівнях, зважаючи на тягар цієї хвороби.
4. Інтенсифікації підготовки фахівців онкологічного профілю та її інтеграції до інших медичних дисциплін.
5. Вільному доступу хворих до високоякісних методів лікування.
Стаття V
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 2020 року щорічно очікуються близько 20 мільйонів нових захворювань на рак, 70% з яких будуть зареєстровані в країнах, де на боротьбу з раком виділяється менше 5% ресурсів. Рак залишатиметься одним з найскладніших тягарів захворювань, незважаючи на те, що захворювання на рак можна було б відвернути шляхом зниження споживання тютюнових виробів, дієти, контролю за розповсюдженням інфекцій та забрудненням навколишнього середовища. За оцінками, збудник інфекцій є причиною 15% захворювань на рак у світі та 22% у країнах, що розвиваються, більшості з яких можливо уникнути. Уживання тютюну щорічно призводить до появи мільйонів нових випадків онкологічних захворювань, та мільйони людей гинуть від цієї хвороби як в розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються.
Така жорстока дійсність підтверджує гостру потребу в розробленні державної політики, яка буде спрямована на боротьбу з раком та мобілізацію всіх існуючих знань і технологій, ґрунтуючись на профілактиці захворювань на рак, для суттєвого зменшення поширення цієї хвороби. Сторони зобов'язуються:
1. Активно підтримувати існуючі міжнародні програми профілактики раку та сприяти підвищенню уваги та заохоченню в галузі профілактики ракових захворювань в країнах, які представлені сторонами.
2. Визначити способи проведення освітньої роботи серед широких верств населення стосовно надмірного споживання тютюну, дотримання дієти, контролю за інфекційними хворобами та захисту навколишнього середовища.

................
Перейти до повного тексту