Високі Договірні Сторони,

(параграф 1) підтверджуючи положення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року (зокрема, статей 26, 38, 42 та 44 Першої Женевської конвенції та, у відповідних випадках, Додаткових протоколів до них від 8 червня 1977 року (зокрема, статей 18 та 38 Додаткового протоколу I та статті 12 Додаткового протоколу II, що стосуються використання відмітних емблем;

(параграф 2) бажаючи доповнити згадані вище положення з метою посилення їхньої захисної цінності й універсального характеру;

(параграф 3) відзначаючи, що цей Протокол не завдає шкоди визнаному праву Високих Договірних Сторін продовжувати використовувати емблеми, які вони використовують відповідно до своїх зобов'язань згідно з Женевськими конвенціями та, у відповідних випадках, Додатковими протоколами до них;

(параграф 4) нагадуючи, що зобов'язання ставитися з повагою до осіб та об'єктів, які знаходяться під захистом Женевських конвенцій та Додаткових протоколів до них, випливає з їхнього статусу, що надає їм захист відповідно до міжнародного права, та не залежить від використання відмітних емблем, знаків або сигналів;

(параграф 5) наголошуючи на тому, що відмітним емблемам не надається жодного релігійного, етнічного, расового, регіонального або політичного значення;

(параграф 6) особливо відзначаючи важливість забезпечення повного дотримання зобов'язань, що стосуються відмітних емблем, визнаних Женевськими конвенціями та, у відповідних випадках, Додатковими протоколами до них;

(параграф 7) нагадуючи, що в статті 44 Першої Женевської конвенції розрізняється використання емблем із захисною метою та використанням їх для цілей позначення;

(параграф 8) нагадуючи також, що національні товариства, які здійснюють діяльність на території іншої держави, повинні пересвідчитися, що емблеми, які вони мають намір використовувати в рамках такої діяльності, можуть бути використані в країні, де така діяльність здійснюється, а також у країні чи країнах транзиту;

(параграф 9) визнаючи труднощі, на які можуть натрапляти деякі держави та національні товариства під час використання існуючих відмітних емблем;

(параграф 10) відзначаючи рішучість Міжнародного комітету Червоного Хреста, Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця та Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця зберегти найменування та емблеми, які вони використовують зараз;

домовилися про таке:

1. Високі Договірні Сторони зобов'язуються дотримуватися цього Протоколу та забезпечувати його дотримання за будь-яких обставин.

2. Цей Протокол підтверджує та доповнює положення чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року ("Женевські конвенції") та, у відповідних випадках, двох Додаткових протоколів до них від 8 червня 1977 року ("Додаткові протоколи 1977 року"), що стосуються відмітних емблем, а саме: червоного хреста, червоного півмісяця, червоного лева й сонця, та застосовується у тих самих випадках, що й ці положення.

1. Цей Протокол визнає додаткову відмітну емблему поряд з відмітними емблемами Женевських конвенцій та з тими самими цілями. Відмітні емблеми користуються однаковим статусом.

2. Ця додаткова відмітна емблема, яка складається із червоної рамки у формі квадрата, що стоїть на одній зі своїх вершин на білому тлі, відповідає зображенню, що міститься в додатку до цього Протоколу. У цьому Протоколі така відмітна емблема має назву "емблема третього Протоколу".

3. Умови використання та поваги до емблеми третього Протоколу є ідентичними умовам, що застосовуються до відмітних емблем, які визначаються Женевськими конвенціями та, у відповідних випадках, Додатковими протоколами 1977 року.

4. Медичні служби та духовний персонал збройних сил Високих Договірних Сторін можуть, без шкоди емблемам, які вони використовують зараз, тимчасово користуватися будь-якою з відмітних емблем, зазначених у пункті 1 цієї статті, у випадках, коли це може посилити захист.

1. Національні товариства тих Високих Договірних Сторін, які приймуть рішення використовувати емблему третього Протоколу, можуть, використовуючи емблему згідно з відповідним національним законодавством, включити до неї для цілей позначення:

a) одну з відмітних емблем, визнаних Женевськими конвенціями, чи комбінацію цих емблем або

b) іншу емблему, яка вже фактично використовується тією чи тією Високою Договірною Стороною та про яку було повідомлено іншим Високим Договірним Сторонам та Міжнародному комітетові Червоного Хреста через депозитарій до прийняття цього Протоколу.

Таке включення повинно відповідати зображенню, розміщеному в додатку до цього Протоколу.

2. Національне товариство, яке прийме рішення включити до емблеми третього Протоколу іншу емблему на підставі пункту 1 цієї статті, може відповідно до національного законодавства використовувати цю емблему та її найменування на території своєї держави.

3. Національні товариства можуть відповідно до національного законодавства у виключних випадках та для полегшення своєї роботи, тимчасово використовувати відмітну емблему, згадану в статті 2 цього Протоколу.

4. Ця стаття не зачіпає правового статусу відмітних емблем, визнаних Женевськими конвенціями та цим Протоколом, а також не зачіпає правового статусу будь-якої конкретної емблеми, уключеної до емблеми третього Протоколу для цілей позначення відповідно до пункту 1 цієї статті.