- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Конвенція
Міжнародна конвенція
з охорони нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р., переглянута в м. Женева 10 листопада 1972 р., 23 жовтня 1978 р. та 19 березня 1991 р.
( Про приєднання до Конвенції див. Закони
N 209/95-ВР від 02.06.95
N 60-V від 02.08.2006 )
Офіційний переклад
Глава I
Визначення термінів
Стаття 1
Визначення термінів
Для цілей цього Акта:
i) термін "ця Конвенція" означає цей (1991 р.) Акт Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин;
ii) термін "Акт 1961/1972 рр." означає Міжнародну конвенцію з охорони нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р. з урахуванням змін, унесених Додатковим Актом від 10 листопада 1972 р.;
iii) термін "Акт 1978 р." означає Акт від 23 жовтня 1978 р. Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин;
iv) термін "селекціонер" означає:
- особу, яка вивела чи винайшла та вдосконалила сорт;
- особу, яка є роботодавцем згаданої вище особи чи, яка доручила останній особі роботу, якщо це передбачається законодавством відповідної Договірної Сторони, або
- правонаступника першої або другої із згаданих вище осіб, залежно від конкретного випадку;
v) термін "право селекціонера" означає право селекціонера, передбачене цією Конвенцією;
vi) термін "сорт" означає групу рослин у рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів, яку незалежно від того, чи задовольняє вона повністю вимоги для надання права селекціонера, можна:
- визначити ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності відповідного генотипу або комбінації генотипів;
- відрізнити від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву, принаймні однієї із зазначених ознак і
- розглядати як єдине ціле з погляду її придатності для відтворення в незміненому вигляді;
vii) термін "Договірна Сторона" означає державу чи міжурядову організацію, яка є учасницею цієї Конвенції;
viii) термін "територія" стосовно Договірної Сторони означає, якщо Договірна Сторона є державою, територію цієї держави, а якщо Договірна Сторона є міжурядовою організацією, - територію, на якій застосовується установчий договір цієї міжурядової організації;
ix) термін "орган" означає орган, згаданий у підпункті "ii" пункту 1 статті 30;
x) термін "Союз" означає Міжнародний союз з охорони нових сортів рослин, заснований Актом 1961 р. та в подальшому згаданий в Акті 1972 р., Акті 1978 р. та в цій Конвенції;
xi) термін "член Союзу" означає державу - учасницю Акта 1961/1972 рр. чи Акта 1978 р., чи Договірну Сторону.
Глава II
Загальні зобов'язання Договірних Сторін
Стаття 2
Головне зобов'язання Договірних Сторін
Кожна Договірна Сторона надає та охороняє права селекціонера.
Стаття 3
Роди та види, що підлягають охороні
1) [Держави, що вже є членами Союзу] Кожна Договірна Сторона, яка зобов'язана положеннями Акта 1961/1972 рр. або Акта 1978 р., застосовує положення цієї Конвенції:
i) від дати, з якої вона стає зобов'язаною положеннями цієї Конвенції, до всіх родів та видів, до яких вона, від указаної дати, застосовує положення Акта 1961/1972 рр. або Акта 1978 р., та
ii) не пізніше п'яти років від цієї дати, до всіх родів та видів рослин.
2) [Нові члени Союзу] Кожна Договірна Сторона, яка не зобов'язана положеннями Акта 1961/1972 рр. або Акта 1978 р., застосовує положення цієї Конвенції:
i) від дати, з якої вона стає зобов'язаною положеннями цієї Конвенції, до, принаймні, 15 родів або видів рослин та
ii) не пізніше 10 років від цієї дати, до всіх родів та видів рослин.
Стаття 4
Режим, установлений національним законодавством
1) [Режим] Без шкоди для прав, обумовлених у цій Конвенції, громадянам Договірної Сторони, а також фізичним особам, що проживають на території цієї Договірної Сторони, та юридичним особам, зареєстрованим на такій території, надається на території кожної іншої Договірної Сторони в тому, що стосується надання та охорони прав селекціонера, такий самий режим, який законодавство цієї іншої Договірної Сторони надає чи може надати в подальшому своїм громадянам, якщо зазначені громадяни, фізичні чи юридичні особи виконують умови та формальності, що застосовуються до громадян такої іншої Договірної Сторони.
2) [Громадяни] Для цілей попереднього пункту слово "громадяни" означає - у випадку, коли Договірною Стороною є держава, - громадян цієї держави, - у випадку, коли Договірною Стороною є міжурядова організація, - громадян держав - членів цієї організації.
Глава III
Умови надання права селекціонера
Стаття 5
Умови охорони
1) [Вимоги] Право селекціонера надається, якщо сорт є:
i) новим,
ii) відмінним,
iii) однорідним і
iv) стабільним.
2) [Інші умови] Надання права селекціонера не може залежати від додаткових чи інших умов, крім зазначених вище, якщо сорт позначений найменуванням відповідно до положень статті 20, якщо селекціонер виконує формальності, передбачені законодавством Договірної Сторони, до органу якої він подав заявку, та сплачує необхідні збори.
Стаття 6
Новизна
1) [Критерії] Сорт уважається новим, якщо на дату подання заявки про набуття права селекціонера, розмножувальний або рослинний матеріал цього сорту не продавався або в інший спосіб не передавався третім особам селекціонером або за його згодою для використання сорту:
i) на території Договірної Сторони, де було подано заявку, за рік до цієї дати й
ii) на території іншій, ніж територія Договірної Сторони, де було подано заявку, раніше чотирьох років або, у випадку дерев і винограду, раніше шести років до зазначеної дати.
2) [Недавно створені сорти] Якщо Договірна Сторона застосовує цю Конвенцію до роду чи виду, до якого раніше вона не застосовувала цю Конвенцію або Акт, який передує Конвенції, вона може вважати, що сорт, який було створено останнім часом і, який існує на дату такого поширення охорони, задовольняє вимоги новизни, зазначені в пункті 1, навіть якщо продаж чи передача третім особам, описані в цьому пункті, мали місце до закінчення термінів, визначених у цьому пункті.
3) ["Територія" в певних випадках] Для цілей пункту 1 всі Договірні Сторони, які є державами - членами однієї й тієї самої міжурядової організації, можуть діяти спільно, якщо цього вимагають правила цієї організації, прирівнюють дії, виконані на територіях держав - членів цієї організації, до дій, що вчинені на їхній території; та в разі необхідності вони повідомляють про це Генеральному секретарю.
Стаття 7
Відмінність
Сорт уважається відмінним, якщо він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, існування якого на момент подання заявки є загальновідомим. Зокрема подання заявки на надання права селекціонера або на внесення іншого сорту до офіційного реєстру сортів у будь-якій країні вважається таким, що робить цей сорт загальновідомим з дати подання заявки, за умови, що заявка спричиняє надання права селекціонера або внесення згаданого іншого сорту до офіційного реєстру сортів, залежно від конкретного випадку.
Стаття 8
Однорідність
Сорт уважається однорідним, якщо з урахуванням варіювання, яке може мати місце, унаслідок особливостей його розмноження, він є достатньо однорідним за його відповідними ознаками.
Стаття 9
Стабільність
Сорт уважається стабільним, якщо його відповідні ознаки залишаються незмінними після неодноразового розмноження або, у випадку особливого циклу розмноження, наприкінці кожного такого циклу.
Глава IV
Заявка на надання права селекціонера
Стаття 10
Подання заявок
1) [Місце подання першої заявки] Селекціонер має право вибирати Договірну Сторону, до органу якої він хоче подати свою першу заявку на набуття права селекціонера.
2) [Дата подання подальших заявок] Селекціонер може подати заявку на набуття права селекціонера до органів інших Договірних Сторін, не чекаючи надання йому права селекціонера тим органом Договірної Сторони, до якого він подав першу заявку.
3) [Незалежність охорони] Жодна Договірна Сторона не може відмовити в наданні права селекціонера чи обмежити строк його дії з тієї причини, що охорона на такий же сорт не запитувалася, що в ній було відмовлено чи її термін закінчився в будь-якій іншій державі або міжурядовій організації.
Стаття 11
Право пріоритету
1) [Право; його строк] Селекціонер, який належним чином подав заявку на надання охорони сорту в одній з Договірних Сторін ("перша заявка"), протягом 12 місяців користується правом пріоритету на подання заявки на набуття права селекціонера на той самий сорт до органу будь-якої іншої Договірної Сторони ("подальша заявка"). Цей термін починається від дати подання першої заявки. День подання заявки не включається до цього періоду.
2) [Витребування права] Для того, щоб скористатися правом пріоритету, селекціонер повинен у подальшій заявці заявити про пріоритет першої заявки. Орган, до якого подається подальша заявка може запросити селекціонера надати, у термін не менше трьох місяців від дати подання подальшої заявки, копію документів першої заявки, засвідчену органом, до якого вона подавалася, а також зразки сорту чи будь-який інший доказ того, що в обох заявках йдеться про той самий сорт.
3) [Документи й матеріал] Селекціонеру надається два роки після закінчення терміну пріоритету чи, у випадках, коли перша заявка відхилена або відкликана, достатній період від дати відхилення чи відкликання заявки для того, щоб він міг надати органу Договірної Сторони, якому він подав подальшу заявку, будь-яку інформацію, документи або матеріал, передбачені в статті 12, які за законодавством цієї Договірної Сторони мають надаватися для проведення експертизи заявки.
4) [Перебіг подій під час терміну пріоритету] Дії, що відбуваються під час терміну, зазначеного в пункті 1, такі, як подання іншої заявки чи опублікування, або використання сорту, про який йдеться в першій заявці, не можуть бути причиною відхилення подальшої заявки. Ці дії не можуть також бути причиною виникнення права будь-якої третьої сторони.
Стаття 12
Експертиза заявки
Рішення надати право селекціонера вимагає проведення експертизи для визначення відповідності умовам, передбаченим у статтях 5 - 9. Здійснюючи таку експертизу, орган може вирощувати сорт або проводити інші необхідні випробування, поставити вимогу виростити сорт чи здійснити інші необхідні випробування, або врахувати результати вже проведених випробувань. Для цілей такої експертизи орган може вимагати від селекціонера надання будь-якої необхідної інформації, документів або матеріалу.
Стаття 13
Тимчасова охорона
Кожна Договірна Сторона вживає заходів для захисту інтересів селекціонера в період з дати подання заявки на надання права селекціонера чи її опублікування до дати надання такого права. Такі заходи забезпечують власнику права селекціонера, принаймні, право на справедливу винагороду з боку будь-якої особи, яка в зазначений вище період учинила дії, які, у разі надання права, потребують дозволу селекціонера, передбаченого статтею 14. Договірна Сторона може встановити, що зазначені заходи застосовуються тільки до тих осіб, яким селекціонер повідомив про подання заявки.
Глава V
Права селекціонера
Стаття 14
Обсяг права селекціонера
1) [Дії стосовно розмножувального матеріалу] a) З урахуванням положень статей 15 та 16, подальші дії стосовно розмножувального матеріалу сорту, що охороняється, потребують дозволу селекціонера:
i) виробництво чи репродукція (розмноження);
ii) доведення до кондицій для розмноження;
iii) пропонування для продажу;
iv) продаж чи будь-яка інша форма збуту;
v) експорт;
vi) імпорт;
vii) зберігання для будь-яких цілей, зазначених вище в підпунктах "i" -"vi".
b) Селекціонер має право обумовлювати надання свого дозволу певними вимогами чи обмеженнями.
2) [Дії стосовно рослинного матеріалу] З урахуванням положень статей 15 й 16, дії, зазначені в підпунктах "i" - "vii", підпункту "a" пункту 1, стосовно рослинного матеріалу, зокрема цілих рослин та частин рослин, отриманого шляхом несанкціонованого використання розмножувального матеріалу сорту, що охороняється, потребують дозволу селекціонера, якщо селекціонер не мав сприятливої можливості скористатися своїм правом стосовно згаданого розмножувального матеріалу.
3) [Дії стосовно деяких продуктів] З урахуванням положень статей 15 й 16, кожна Договірна Сторона може встановити, що дії, зазначені в підпунктах "i" - "vii", підпункті "a" пункту 1, стосовно продуктів, вироблених безпосередньо з рослинного матеріалу сорту, який охороняється та підпадає під дію положень пункту 2, через несанкціоноване використання згаданого рослинного матеріалу, потребують дозволу селекціонера, якщо селекціонер не мав сприятливої можливості скористатися своїм правом стосовно згаданого рослинного матеріалу.
4) [Можливі додаткові дії] З урахуванням положень статей 15 й 16, кожна Договірна Сторона може встановити, що дії інші, ніж ті, що зазначені в підпунктах "i" - "vii", "a" пункту, також потребують дозволу селекціонера.
5) [Похідні по суті сорти й деякі інші сорти] a) Положення пунктів 1 - 4 застосовуються також до:
i) сортів, які походять по суті від сорту, що охороняється, якщо останній сам не є по суті похідним сортом;
ii) сортів, які не явно відрізняються, відповідно до статті 7, від сорту, що охороняється, та
iii) сортів, виробництво яких потребує неодноразового використання сорту, що охороняється.
b) Для цілей підпункту "i" підпункту "a" сорт уважається по суті похідним від іншого сорту ("вихідного сорту"), якщо він:
i) переважно походить від вихідного сорту чи від сорту, який сам є похідним від вихідного сорту, та зберігає прояв суттєвих ознак, що випливають з генотипу або комбінації генотипів вихідного сорту,
ii) він явно відрізняється від вихідного сорту й
iii) за винятком розбіжностей, що є наслідком походження, відповідає вихідному сорту за ступенем прояву суттєвих ознак, які є результатом генотипу чи комбінації генотипів вихідного сорту.
c) Похідні по суті сорти можуть бути отримані, наприклад, шляхом добору природного чи індукованого мутанта, або сомаклонового варіанта, добору індивідуумів з рослин вихідного сорту, зворотного схрещування або трансформацією методом генної інженерії.
Стаття 15
Винятки з права селекціонера
1) [Обов'язкові винятки] Право селекціонера не поширюється на:
i) дії, учинені приватно та в некомерційних цілях,
ii) дії, учинені для експериментальних цілей, та
iii) дії, учинені для створення інших сортів, і за винятком тих випадків, коли застосовуються положення пункту 5 статті 14 на дії, указані в пунктах 1 - 4 статті 14, що вчиняються з такими сортами.
2) [Необов'язковий виняток] Незважаючи на положення статті 14, кожна Договірна Сторона в розумних межах, і за умови збереження законних інтересів селекціонера, може обмежити право селекціонера стосовно будь-якого сорту для надання фермерам можливості використовувати для цілей розмноження, у власних господарствах, рослинний матеріал, який вони отримали шляхом вирощування на власних земельних ділянках сорту, що охороняється, або сорту, на який розповсюджуються положення підпункту "i" підпункту "a" або "ii" пункту 5 статті 14.
Стаття 16
Вичерпання права селекціонера
1) [Вичерпання права] Право селекціонера не поширюється на дії стосовно будь-якого матеріалу сорту, що охороняється, або сорту, на який розповсюджуються положення пункту 5 статті 14, який був проданий чи в інший спосіб уведений у комерційний оборот селекціонером, або за його згодою на території цієї Договірної Сторони, чи будь-якого матеріалу, що походить від згаданого матеріалу, якщо такі дії:
i) не пов'язані з подальшим розмноженням цього сорту або
ii) не пов'язані з експортом матеріалу сорту, який дозволяє розмножувати сорт у країні, де сорти цього ботанічного роду чи виду не охороняються, за винятком експорту матеріалу для споживання.
2) [Значення терміну "матеріал"] Для цілей пункту 1 термін "матеріал" стосовно сорту означає:
i) розмножувальний матеріал будь-якого виду,
ii) рослинний матеріал, зокрема цілі рослини та частини рослин, і
iii) будь-який продукт, безпосередньо вироблений з рослинного матеріалу.
3) ["Територія" в певних випадках] Для цілей пункту 1 всі Договірні Сторони, які є державами - членами однієї міжурядової організації, можуть, коли цього вимагають правила цієї організації, спільно здійснювати дії, що вчиняються на території держав - членів цієї організації, з діями, що вчиняються на їхніх територіях, й інформують, відповідно, про це Генерального секретаря.
Стаття 17
Обмеження на здійснення права селекціонера
1) [Суспільні інтереси] Якщо ця Конвенція чітко не передбачає іншого, жодна Договірна Сторона не може обмежувати вільне здійснення права селекціонера інакше, як з причини охорони суспільних інтересів.
2) [Справедлива винагорода] Якщо таке обмеження дозволяє третій стороні вчиняти дії, які потребують дозволу селекціонера, відповідна Договірна Сторона повинна вжити всіх необхідних заходів для того, щоб селекціонер міг отримати справедливу винагороду.
Стаття 18
Заходи, які регулюють комерційну діяльність
Право селекціонера не залежить від будь-яких заходів, яких Договірна Сторона вживає на своїй території для регулювання виробництва, сертифікації та продажу матеріалу сортів або імпорту чи експорту такого матеріалу. За будь-яких обставин, такі заходи не впливають на застосування положень цієї Конвенції.
Стаття 19
Строк дії права селекціонера
1) [Строк дії охорони] Право селекціонера надається на визначений строк.
2) [Мінімальний строк] Мінімальний строк не може бути меншим 20-ти років від дати надання права селекціонера. Що стосується дерев і винограду, мінімальний строк не може бути меншим 25-ти років від указаної дати.
Глава VI
Найменування сорту
Стаття 20
Найменування сорту
1) [Позначення сортів найменуванням; використання найменування] a) Сорт позначається найменуванням, яке включає його родове позначення.
b) Кожна Договірна Сторона забезпечує, з урахуванням пункту 4, щоб жодне право стосовно позначення, зареєстрованого як найменування сорту, не заважало вільному використанню найменування, стосовно цього сорту, навіть після закінчення строку дії права селекціонера.
2) [Характеристики найменування] Найменування повинно давати можливість ідентифікувати сорт. Воно не може складатися виключно із цифр, за винятком випадків, коли для позначення сортів застосовується саме така практика. Воно не повинно дезінформувати чи призводити до непорозуміння стосовно ознак, господарської цінності чи ідентичності сорту або особистості селекціонера. Воно, зокрема, повинно відрізнятися від будь-якого найменування, що позначає, на території будь-якої з Договірних Сторін, уже існуючий сорт такого самого чи близького виду рослини.
3) [Реєстрація найменування] Найменування сорту пропонується органу селекціонером. Якщо з'ясовується, що таке найменування не задовольняє вимог пункту 2, орган відмовляє в його реєстрації та вимагає, щоб селекціонер, у встановлений термін, запропонував інше найменування. Найменування реєструється органом одночасно із наданням права селекціонера.
4) [Права, раніше набуті третіми особами] Права, раніше набуті третіми особами, не порушуються. Якщо, на підставі раніше набутого права, використання найменування сорту забороняється особі, яка, відповідно до положень пункту 7, повинна використовувати його, орган вимагає, щоб селекціонер запропонував інше найменування сорту.
5) [Однакове найменування на території всіх Договірних Сторін] Сорт повинен бути запропонованим усім Договірним Сторонам за однаковим найменуванням. Орган кожної Договірної Сторони реєструє запропоноване таким чином найменування, якщо він не вважає, що таке найменування є неприйнятним на території цієї Договірної Сторони. В останньому випадку він пропонує селекціонеру надати інше найменування.
6) [Обмін інформацією між органами Договірних Сторін] Орган Договірної Сторони забезпечує надання органам інших Договірних Сторін інформації, яка стосується найменувань сортів, і, зокрема, пропозицій стосовно них, їхньої реєстрації та анулювання найменувань. Будь-який орган може направити свої міркування стосовно реєстрації найменування органу, що сповістив про таке найменування.
................Перейти до повного тексту