Статус Протоколу див.

Держави-учасниці цього Протоколу,

враховуючи, що Статут Організації Об'єднаних Націй знову затвердив віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості й у рівноправність чоловіків і жінок,

враховуючи також, що Загальна декларація прав людини проголосила, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах і що кожна людина повинна мати всі права та всі свободи, проголошені Декларацією, без будь-якої різниці, у тому числі різниці щодо статі,

посилаючись на міжнародні пакти про права людини та інші міжнародно-правові документи з прав людини, які забороняють дискримінацію за ознакою статі,

посилаючись також на Конвенцію про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок ("Конвенцію"), в якій її Держави-учасниці засуджують дискримінацію щодо жінок у всіх її формах і погоджуються невідкладно всіма відповідними способами проводити політику ліквідації дискримінації щодо жінок,

підтверджуючи свою рішучість забезпечити повне і рівне надання жінкам усіх прав людини й основних свобод і вживати ефективних заходів щодо запобігання порушень цих прав і свобод,

домовились про таке:

Держава-учасниця цього Протоколу ("Держава-учасниця") визнає компетенцію Комітету з ліквідації дискримінації щодо жінок ("Комітету") приймати і розглядати повідомлення, що подаються відповідно до статті 2.

Повідомлення можуть направлятися особами або групами осіб, що підпадають під юрисдикцію Держави-учасниці, або від їхнього імені, які стверджують, що вони є жертвами порушення цією Державою-учасницею будь-якого з прав, викладених у Конвенції. Якщо повідомлення направляється від імені окремих осіб або груп осіб, це робиться з їхньої згоди, за винятком тих випадків, коли автор може обгрунтувати свої дії від їхнього імені без такої згоди.

Повідомлення подаються у письмовому вигляді та не повинні бути анонімними. Комітет не приймає повідомлення, якщо воно стосується Держави-учасниці Конвенції, що не є учасницею цього Протоколу.

1. Комітет не розглядає повідомлення, поки він не пересвідчиться в тому, що всі доступні внутрішні засоби правового захисту були вичерпані, за винятком випадків, коли застосування таких засобів захисту невиправдано затягується або навряд чи принесе позитивний результат.

2. Комітет оголошує повідомлення неприйнятним, якщо:

a) те саме питання вже було розглянуто Комітетом або розглядалося або розглядається відповідно до іншої процедури міжнародного розгляду або врегулювання;

b) воно несумісне з положеннями Конвенції;

c) воно явно безпідставне або недостатньо обгрунтоване;

d) воно являє собою зловживання правом на направлення такого повідомлення;

e) факти, що є предметом повідомлення, мали місце до того, як цей Протокол набув чинності для відповідної Держави-учасниці, якщо тільки ці факти не мали місце і після згаданої дати.

1. У будь-який момент після отримання повідомлення і до прийняття рішення щодо його суті Комітет може направити відповідній Державі-учасниці для невідкладного розгляду прохання про те, щоб ця Держава-учасниця вжила таких тимчасових заходів, які можуть виявитися необхідними для уникнення заподіяння можливої непоправної шкоди жертві або жертвам передбачуваного порушення.

2. Якщо Комітет здійснює своє дискреційне право відповідно до пункту 1 цієї статті, це не означає, що він прийняв рішення щодо прийнятності або по суті повідомлення.

1. За винятком тих випадків, коли Комітет вважає повідомлення неприйнятним без згадування відповідної Держави-учасниці, та за умови, що особа або особи згодні розкрити своє ім'я або імена цій Державі-учасниці, Комітет у конфіденційному порядку доводить будь-яке повідомлення, надіслане йому відповідно до цього Протоколу, до відома відповідної Держави-учасниці.

2. Держава-учасниця, що одержала повідомлення, подає протягом шести місяців Комітету письмові пояснення або заяви, що роз'яснюють це питання, і будь-які заходи, якщо такі мали місце, що могли бути вжиті цією Державою-учасницею.

1. Комітет розглядає отримані відповідно до цього Протоколу повідомлення, з урахуванням всієї інформації, наданої йому окремими особами або групами осіб або від їхнього імені і відповідною Державою-учасницею, якщо така інформація надана відповідним сторонам.

2. При розгляді повідомлень, передбачених цим Протоколом, Комітет проводить закриті засідання.

3. Після вивчення повідомлення Комітет повідомляє свої висновки щодо повідомлення разом зі своїми рекомендаціями, якщо такі є, відповідним сторонам.

4. Держава-учасниця належним чином розглядає висновки Комітету разом із його рекомендаціями, якщо такі є, і подає Комітету протягом шести місяців письмову відповідь, у тому числі інформацію щодо будь-яких заходів, вжитих з урахуванням висновків і рекомендацій Комітету.

5. Комітет може запропонувати Державі-учасниці надати додаткову інформацію щодо будь-яких заходів, вжитих Державою-учасницею у відповідь на його висновки або рекомендації, якщо такі є, у тому числі, якщо Комітет вважає це за доцільне, у наступних доповідях Держави-учасниці, що подаються відповідно до статті 18 Конвенції.

1. Якщо Комітет отримує достовірну інформацію, що свідчить про серйозні або систематичні порушення Державою-учасницею прав, викладених у Конвенції, Комітет пропонує цій Державі-учасниці співробітничати у вивченні інформації і у цьому зв'язку подати зауваження щодо відповідної інформації.

2. Враховуючи будь-які зауваження, що можуть бути подані заінтересованою Державою-учасницею, а також будь-яку іншу достовірну інформацію, наявну в неї, Комітет може призначати одного або декількох своїх членів для проведення розслідування і термінового подання доповіді Комітету. У тих випадках, коли це виправдано, і за згодою Держави-учасниці розслідування може включати відвідання її території.