Статус Конвенції див.

Держави-учасниці цієї Конвенції,

усвідомлюючи необхідність покращення умов для фінансування суден та розвитку національного торговельного флоту,

визнаючи бажаність забезпечення міжнародної уніфікації в галузі морських застав та іпотек і тому

будучи впевненими в необхідності прийняття міжнародно-правового документа, що регулює морські застави та іпотеки,

прийняли рішення укласти Конвенцію з цією метою та відповідно домовились про таке:

Іпотеки ("mortgages", "hypotheques") та обтяження того ж характеру, що реєструються, причому обтяження того ж характеру, що реєструються, далі - "обтяження", які встановлюються щодо морських суден, визнаються та підлягають примусовому здійсненню в державах-учасницях за умови, що:

a) такі іпотеки та обтяження встановлені та внесені до реєстру згідно з законодавством держави, в якій зареєстроване судно;

b) реєстр та будь-які документи, які підлягають здачі на зберігання органу, який реєструє, згідно з законодавством держави, в якій зареєстроване судно, відкриті для публічної перевірки, а витяги з реєстру та копії таких документів можуть бути отримані від органу, що реєструє; і

c) в реєстрі або будь-яких документах, згаданих в підпункті "b", містяться, принаймні, ім'я та адреса особи, на користь якої встановлені іпотека або обтяження, або відмітка про те, що вони встановлені на пред'явника, а також зазначена максимальна сума забезпечення, якщо цього вимагає законодавство держави реєстрації або якщо ця сума зазначена в документі, що встановлює іпотеку або обтяження, дата та інша інформація, яка згідно з законодавством держави реєстрації визначає черговість задоволення щодо інших зареєстрованих іпотек та обтяжень.

Черговість задоволення зареєстрованих іпотек або обтяжень відносно одне одного та, без шкоди для положень цієї Конвенції, їхні наслідки для третіх сторін визначаються законодавством держави реєстрації; однак без шкоди для положень цієї Конвенції, всі питання щодо процедури примусового здійснення регулюються законодавством держави, де це здійснення має місце.

1. За винятком випадків, передбачених у статтях 11 і 12, у всіх інших випадках, що спричиняють виключення судна з реєстру держави-учасниці, така держава-учасниця не дозволяє власнику виключити судно зі свого реєстру до тих пір, доки з нього не будуть виключені всі зареєстровані іпотеки або обтяження, або доки не буде отримана письмова згода всіх держателів таких іпотек або обтяжень. Однак якщо відповідно до законодавства держави-учасниці виключення судна з реєстру проводиться в обов'язковому порядку, крім випадків добровільного продажу, то держателям зареєстрованих іпотек або обтяжень направляється повідомлення про майбутнє виключення судна з реєстру з тим, щоб такі держателі вжили належних заходів для захисту своїх інтересів; якщо тільки не була отримана згода цих держателів, виключення з реєстру проводиться лише після закінчення розумного періоду часу, що складає не менше трьох місяців після відповідного повідомлення таких держателів.

2. Без шкоди для положень пункту 5 статті 12 судно, що вноситься або внесене до реєстру в державі-учасниці, не підлягає реєстрації в іншій державі-учасниці, за винятком випадків, коли:

a) перша держава видала свідоцтво, яке засвідчує, що судно виключене з реєстру; або

b) перша держава видала свідоцтво, яке засвідчує, що судно буде негайно виключене з реєстру тоді, коли буде проведена нова реєстрація. Дата виключення з реєстру є датою нової реєстрації судна.

1. Кожен з наступних видів вимог до власника, фрахтувальника за димайз-чартером, керуючого або оператора судна забезпечується морською заставою щодо судна:

a) вимоги щодо заробітної плати та інших сум, які належать капітану, командному складу та іншим членам екіпажу судна у зв'язку з їхньою роботою на судні, включаючи витрати з репатріації та внески у фонд соціального страхування, що виплачуються від їхнього імені;

b) вимоги у зв'язку із загибеллю або тілесними пошкодженнями на суші або на воді, якщо вони безпосередньо пов'язані з експлуатацією судна;

c) вимоги щодо винагороди за рятування судна;

d) вимоги щодо виплати портових зборів, зборів за користування каналами та іншими водними шляхами та лоцманських зборів;

e) вимоги, що випливають з цивільних правопорушень, пов'язаних із заподіянням матеріальної шкоди або шкоди в процесі експлуатації судна, за винятком втрати або пошкодження вантажу, контейнерів або багажу пасажирів, що перевозяться на судні.

2. Жодна морська застава не встановлюється щодо судна для забезпечення вимог, зазначених в підпунктах "b" і "e" пункту 1, що випливають з або виникають внаслідок:

a) шкоди у зв'язку з перевезенням нафти або інших небезпечних або шкідливих речовин морем, компенсація за яку сплачується пред'явникам вимог згідно з міжнародними конвенціями або національним законодавством, що передбачають сувору відповідальність та обов'язкове страхування або інші засоби забезпечення вимог; або

b) радіоактивних властивостей або комбінації радіоактивних властивостей з токсичними, вибуховими або іншими небезпечними властивостями ядерного палива або радіоактивних продуктів або відходів.

1. Морські застави, зазначені в статті 4, мають пріоритет перед зареєстрованими іпотеками та обтяженнями, і жодна інша вимога не має пріоритету перед такими морськими заставами або перед такими іпотеками або обтяженнями, які відповідають положенням статті 1, за винятком випадків, передбачених у пунктах 3 і 4 статті 12.

2. Морські застави, зазначені в статті 4, задовольняються в тому порядку, в якому вони перелічені, за тієї, однак, умови, що морські застави, що є забезпеченням вимог щодо винагороди за рятування судна, мають пріоритет перед усіма іншими морськими заставами, встановленими щодо судна до моменту здійснення операцій, в результаті яких виникають зазначені застави.

3. Морські застави, зазначені в кожному з підпунктів "a", "b", "d" та "e" пункту 1 статті 4, мають однакову черговість задоволення щодо одна одної.

4. Морські застави, що є забезпеченням вимог щодо винагороди за рятування судна, задовольняються в порядку, зворотному часу виникнення забезпечених ними вимог. Такі вимоги вважаються такими, що виникли з моменту закінчення кожної рятувальної операції.

Кожна держава-учасниця може в своєму законодавстві передбачити інші морські застави щодо суден для забезпечення вимог до власника, фрахтувальника за димайз-чартером, керуючого або оператора судна, крім вимог, про які йдеться в статті 4, за умови, що такі застави:

a) регулюються положеннями статей 8, 10 і 12;

b) погашаються

i) після закінчення шести місяців з моменту виникнення забезпечених ними вимог, якщо тільки до закінчення цього строку судно не було заарештоване, причому такий арешт спричинив примусовий продаж; або

ii) після закінчення 60 днів після продажу судна добросовісному покупцеві, при цьому цей строк починає обчислюватись з дати реєстрації продажу згідно з законодавством держави, в якій судно реєструється після продажу; залежно від того, який строк закінчується раніше; та

c) задовольняються після морських застав, зазначених у статті 4, а також після зареєстрованих іпотек або обтяжень, що відповідають положенням статті 1.

1. Кожна держава-учасниця може передбачити у своєму законодавстві право утримання щодо судна, яке знаходиться у володінні:

a) суднобудівного підприємства - для забезпечення вимог у зв'язку з будівництвом судна; або

b) судноремонтного підприємства - для забезпечення вимог у зв'язку з ремонтом судна, включаючи його реконструкцію, який був проведений в період такого володіння.

2. Дія такого права утримання припиняється, як тільки судно перестає знаходитись у володінні суднобудівного або судноремонтного підприємства, за винятком випадків арешту.

З урахуванням положень статті 12 морські застави супроводжують судно незалежно від будь-якого переходу права власності або зміни реєстрації чи прапора.

1. Морські застави, зазначені в статті 4, погашаються після закінчення одного року, якщо тільки до закінчення цього строку судно не було заарештоване, причому такий арешт спричинив примусовий продаж.

2. Річний строк, зазначений в пункті 1, починає обчислюватись:

a) щодо морської застави, зазначеної в пункті 1 "a" статті 4, з моменту звільнення з судна особи, яка поставила вимогу;

b) щодо морських застав, зазначених в пункті 1 "b" - "e" статті 4, з моменту виникнення забезпечених ними вимог; та не може бути призупинений або перерваний за тієї, однак, умови що до нього не зараховується період, протягом якого арешт судна не допускається законом.

1. Поступка або суброгація вимоги, забезпечуваної морською заставою, спричиняє одночасну поступку або суброгацію такої морської застави.

2. Не може проводитися суброгація пред'явників вимог, забезпечених морськими заставами, щодо відшкодування, яке належить власнику судна на підставі договору страхування.

1. До примусового продажу судна в державі-учасниці компетентний орган такої держави-учасниці забезпечує, щоб згідно з цією статтею було направлене повідомлення:

a) органу, що відає реєстром в державі реєстрації;