1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Конвенція


Конвенція
про розповсюдження несучих програми сигналів, що передаються через супутники
Статус Конвенції див.
Дата підписання: 21 травня 1974 року
Дата набуття чинності: 25 серпня 1979 року
Договірні Держави,
Усвідомлюючи, що використання супутників для розповсюдження несучих програми сигналів швидко розвивається як за своїми масштабами, так і за географічним охопленням;
Стурбовані відсутністю всесвітньої системи попередження розповсюдження органами-розповсюджувачами несучих програми сигналів, що передаються через супутники, які не призначалися для цих органів-розповсюджувачів, і що ця відсутність, напевне, перешкоджатиме використанню зв'язку за допомогою супутників;
Визнаючи у зв'язку з цим важливість інтересів авторів, акторів-виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення;
Переконані у тому, що має бути створено міжнародну систему, відповідно до якої буде забезпечено заходи запобігання розповсюдження органами-розповсюджувачами несучих програми сигналів, що передаються через супутники, які не призначалися для цих органів-розповсюджувачів;
Усвідомлюючи необхідність у тому, щоб жодним чином не завдати шкоди тим міжнародним угодам, які вже набули чинності, включаючи Міжнародну конвенцію електрозв'язку і додані до цієї Конвенції Регламенти радіозв'язку і, зокрема, жодним чином не перешкодити широкому прийняттю Римської конвенції від 26 жовтня 1961 року, яка передбачає захист акторів-виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення,
домовилися про таке:
Стаття 1
Для цілей цієї Конвенції:
(i) "сигнал" - створювана за допомогою електронних засобів несуча частота, здатна передавати програми;
(ii) "програма" - сукупність матеріалів, отримуваних безпосередньо або у запису, що складаються з зображень, звуків або зображень і звуків, що передається через сигнали з метою наступного розповсюдження;
(iii) "супутник" - будь-який пристрій, що знаходиться у позаземному просторі, здатний передавати сигнали;
(iv) "випромінюваний сигнал", або "сигнал, випромінюваний" є будь-яким сигналом, що несе програми, який іде на супутник або через нього;
(v) "вторинний сигнал" - сигнал, отримуваний шляхом перетворення технічних характеристик випромінюваного сигналу з проміжними записами або без них;
(vi) "орган-джерело" - фізична або юридична особа, що визначає, які програми нестимуть випромінювані сигнали;
(vii) "орган-розповсюджувач" - фізична або юридична особа, що вирішує, чи повинна мати місце передача вторинних сигналів широкій публіці або будь-якій її частині;
(viii) "поширення" - дія, шляхом якої орган-розповсюджувач передає вторинні сигнали широкій публіці або будь-якій її частині.
Стаття 2
(1) Кожна з Договірних Держав бере на себе зобов'язання вживати відповідних заходів по запобіганню розповсюдженню на своїй або зі своєї території будь-якого сигналу, що несе програми, будь-яким органом-розповсюджувачем, для якого сигнал, що переданий на супутник або проходить через нього, не призначається. Це зобов'язання застосовується у тому разі, коли орган-джерело підпадає під юрисдикцію іншої Договірної Держави і коли поширюваний сигнал є вторинним сигналом.
(2) У будь-якій Договірній Державі, у якій вжиття заходів, згаданих у пункті (1) цієї статті, обмежене у часі, тривалість такого періоду встановлюється законодавством цієї держави. Генеральний Секретар Організації Об'єднаних Націй повинен письмово інформуватися щодо тривалості цього періоду у момент ратифікації, прийняття або приєднання або ж, у разі подальшого набуття чинності національним законом або його зміни, протягом шести місяців після набуття чинності такого закону або його зміни.
(3) Зобов'язання, передбачені у Статті 2, пункт (1), не застосовуються до розповсюдження вторинних сигналів, отриманих від сигналів, які вже було розповсюджено органом-розповсюджувачем, для якого ці сигнали призначалися.
Стаття 3
Ця Конвенція не застосовується, коли передавані сигнали йдуть від органу-джерела або за його дорученням і випромінюються через супутники для безпосереднього прийому широкою публікою.
Стаття 4
Жодна Договірна Держава не зобов'язана вживати заходів, передбачених у Статті 2 (1), якщо сигнал, розповсюджуваний на її території органом-розповсюджувачем, для якого сигнал не призначався:
i) несе короткі витяги з передаваної за допомогою сигналів програми, що містять повідомлення про поточні події, але тільки в тому обсязі, який виправдано інформаційною метою таких витягів, або
ii) несе як цитати короткі витяги з передаваної сигналами програми за умови, що такі цитати відповідають чесній практиці і виправдані інформаційними цілями таких цитат, або
iii) несе передавану сигналами програму, враховуючи, що розповсюдження ведеться винятково з метою просвіти, у тому числі для освіти дорослих, або з метою наукових досліджень там, де згадана територія є Договірною Державою, що розглядається як країна, що розвивається, відповідно до встановленої практики Організації Об'єднаних Націй.

................
Перейти до повного тексту