(1) Договірні Сторони цієї Угоди засновують Спеціальний Союз для міжнародного депонування промислових зразків.

(2) Тільки країни учасниці Міжнародного Союзу по охороні промислової власності можуть стати стороною цієї Угоди.

Для цілей цього Акта:

"Угода 1925" означає Гаазьку Угоду про Міжнародне депонування промислових зразків від 6 листопада, 1925;

"Угода 1934" означає Гаазьку Угоду про Міжнародне депонування промислових зразків від 6 листопада, 1925, що змінена в Лондоні 2 червня, 1934; "Ця Угода " чи "дана Угода" означає Гаазьку Угоду про Міжнародне депонування промислових зразків, оформлену цим Актом;

"Правила" означають Правила щодо виконання цієї Угоди;

"Міжнародне Бюро" означає Міжнародне Бюро Інтелектуальної Власності;

"Міжнародне депонування" означає депонування, що здійснено у Міжнародному Бюро;

"Національне депонування" означає депонування, що зроблене у національному Відомстві Держави учасниці;

"Множинне депонування" означає депонування, що містить декілька зразків;

"Держава походження міжнародного депонування" означає Договірну Сторону, де заявник має дійсне і не фіктивне промислове або торгове підприємство, або якщо заявник має такі підприємства в декількох Договірних Сторонах, то цю державу учасницю, яку він вказав у своїй заявці; якщо заявник не має такого підприємства в жодній з Договірних Сторін, то цю Договірну Сторону де він має постійне місце проживання; якщо він не має постійного місця проживання в жодній Договірній Стороні, то цю Договірну Сторону в якій він є громадянином.

"Держава, в якій проводиться експертиза на новизну" означає Державу, де національним законодавством передбачено попередній ex officio пошук та експертизу, що проводяться національним відомством, щодо новизни депонованого зразка.

Громадяни Договірних Сторін та особи, які не є громадянами але мають постійне місце проживання у Договірній Стороні або мають реальне і не фіктивне промислове або торгове підприємство на території Договірної Сторони, можуть депонувати зразки в Міжнародному Бюро.

(1) Міжнародне депонування може бути здійснено в Міжнародному Бюро:

1. Безпосередньо, або

2. За посередництвом національного відомства Договірної Сторони, якщо закон цієї Держави це дозволяє.

(2) Національне законодавство будь-якої Договірної Сторони може вимагати, щоб міжнародні депонування, щодо яких ця Держава є державою походження, здійснювалися через національне Відомство. Недотримання цієї вимоги не повинне завдавати шкоди дії міжнародного депонування в інших Договірних Сторонах.

(1) Міжнародне депонування складається з заявки та однієї чи більше фотографій або інших графічних зображень зразка, і повинне містити документ про сплату мита, відповідно до Правил.

(2) Заявка повинна містити або її повинні супроводжувати:

1. Перелік Договірних Сторін, в яких заявник бажає, щоб міжнародне депонування діяло;

2. Вказівку на виріб чи вироби, до яких мається намір включити зразок;

3. Зазначення дати, Держави, і номера депонування, що дає право пріоритету, якщо заявник бажає заявити пріоритет, передбачений Статтею 9;

4. Наступні дані, що можуть бути передбачені Правилами.

(3) (A) Крім того, заявка може містити:

1. Короткий опис характерних рис зразка;

2. Декларацію щодо дійсного автора зразка;

3. Прохання про відстрочку публікації, як передбачено Статтею 6 (4).

(B) Заявка може супроводжуватися також зразками виробу чи виробів, що містять промисловий зразок.

(4) Множинне депонування може містити кілька зразків одного класу Міжнародної Класифікації Зразків, згаданої в пункті 4 Статті 21 (2), щодо яких мається намір їх включення у вироби.

(1) Міжнародне Бюро веде Міжнародний Реєстр Зразків і реєструє в ньому міжнародні депонування.

(2) Міжнародна реєстрація буде вважатися здійсненою у день у який Міжнародне Бюро отримало заявку належної форми, з оплатою мита, та з фотографією чи фотографіями або іншими графічними зображеннями зразка, або якщо Міжнародне Бюро отримувало їх у різні дні, то в останню з цих дат. Реєстрація повинна мати ту ж саму дату.

(3) (A) Для кожної міжнародної реєстрації, Міжнародне Бюро публікує в періодичному бюлетені:

1. Відтворення зразка в чорно-білому кольорі або, на прохання заявника, у кольорі депонованих фотографій чи інших графічних зображень;

2. Дату міжнародної реєстрації;

3. Дані, що вимагаються відповідно до Правил.

(B) Міжнародне Бюро надсилає періодичний бюлетень у національні Відомства якомога швидше.

(4) (A) Публікація, згадана в параграфі (3 (A), на прохання заявника, буде затримана на період, що вимагає заявник. Згаданий період не може перевищувати дванадцять місяців від дати міжнародної реєстрації. Проте, якщо заявлено пріоритет, дата початку цього строку є дата заявленого пріоритету.

(B) У будь-який час протягом періоду, згаданого в підпараграфі (A), заявник може вимагати негайну публікацію або може відкликати своє депонування. Відкликання депонування може бути обмежено однією чи кількома Договірними Сторонами, та у випадку множинного депонування, тільки деякими зразками включеними до нього.

(C) Якщо заявник не сплатить належне мито до закінчення строку передбаченого підпараграфом (A), Міжнародне Бюро скасовує депонування і не публікує відомості відповідно до параграфа (3 (A).

(D) До закінчення періоду, згаданого в підпараграфі (A), Міжнародне Бюро зберігає в таємниці реєстрацію депонування, що є предметом затриманої публікації, і громадськість не має ніякого доступу до будь-яких документів чи виробів щодо таких депонувань. Ці положення повинні застосуватися без обмеження щодо часу, якщо заявник відкликав своє депонування до закінчення згаданого періоду.

(5) Крім зазначеного у параграфі (4), Реєстр і всі документи і вироби, подані до Міжнародного Бюро повинні бути відкритими для громадського ознайомлення.

(1) (A) Депонування, зареєстроване в Міжнародному Бюро має таку саму дію у кожній з Договірних Сторін, зазначених заявником у заявці, таким чином, що усі формальності, що передбачені національним законодавством щодо отримання охорони вважаються виконаними заявником і всі адміністративні дії, необхідні для цього виконані Відомством такої Держави.

(B) Охорона зразків, що є предметом Статті 11, депонування яких було зареєстровано у Міжнародному Бюро, здійснюється у Договірних Сторонах у відповідності до національного законодавства, яке застосовується у конкретній Державі до зразків, для яких охорона була отримана на підставі національного депонування і щодо яких усі формальності й адміністративні дії були виконані.

(2) Міжнародне депонування не має ніякої дії в Державі походження, якщо законами тієї Держави це передбачено.

(1) Незважаючи на положення Статті 7, національне Відомство Договірної Сторони, чиє національне законодавство передбачає, що національне Відомство може, на підставі адміністративної ex officio експертизи відповідно до заперечення третьої сторони, відмовити у охороні, у випадку такої відмови, Відомство Договірної Сторони протягом шести місяців повідомляє Міжнародне Бюро про те, що зразок не відповідає вимогам його національного законодавства, поза формальностями й адміністративними діями, що згадані в Статті 7 (1). Якщо повідомлення про таку відмову не надійде на протязі шести місяців, міжнародне депонування набирає силу в зазначеній Договірній Стороні від дати здійснення такого депонування. Проте, у Договірній Стороні, що має експертизу на новизну, міжнародне депонування, зберігаючи пріоритет, набирає сили у день закінчення згаданого періоду, якщо не надійде повідомлення про відмову протягом шести місяців, та якщо національне законодавство не передбачає більш ранню дату депонування, здійснену національним Відомством.

(2) Період шість місяців, згаданий у параграфі (1) повинний обчислюватися з дати, коли національне Відомство отримує черговий випуск періодичного бюлетеня, у якому реєстрація міжнародного депонування була опублікована. Національне Відомство повідомляє таку дату будь-якій людині, що цього вимагає.

(3) Заявник має право на ті ж самі засоби захисту проти відмови національного Відомства, згадані в параграфі (1), як і тоді коли він би депонував свій зразок у цьому Відомстві; у будь-якому випадку, відмова може підлягати повторній експертизі чи оскарженню. Повідомлення про таку відмову повинне містити:

1. Причини, за яких було визначено, що зразок не відповідає вимогам національного законодавства;

2. Дата, згадана в параграфі (2);

3. Період протягом якого можна вимагати повторної експертизи чи оскаржувати відмову;

4. Орган, до якого таке оскарження може бути направлено.

(4) (A) Національне Відомство Договірної Сторони, чиє національне законодавство містить положення, згадані в параграфі (1), що вимагають зазначення, відносно дійсного автора зразка чи опису зразка може передбачати, що, на запит й у межах періоду не менше ніж шістдесят днів від відправлення такого запиту згаданим Відомством, заявник повинен подати мовою заявки, що подана до Міжнародного Бюро:

1. Декларацію з зазначенням дійсного автора зразка;

2. Короткий опис, що підкреслює необхідні характерні риси зразка як показано на фотографіях чи інших графічних зображеннях.

(B) Національне Відомство не стягуватиме ніякого мита у зв'язку із поданням таких декларацій чи описів, або їхньої можливої публікації цим Національним Відомством.

(5) (A) Будь-яка Договірна Сторона, чиє національне законодавство містить положення, згадані в параграфі (1), повинна повідомити Міжнародне Бюро відповідно.

(B) Якщо, відповідно до свого законодавства, Договірна Сторона має кілька систем охорони зразків, одна з яких передбачає експертизу на новизну, положення цієї Угоди щодо Держав, що мають експертизу на новизну повинні застосуватися тільки до згаданої системи.

Якщо міжнародне депонування зразка здійснене протягом шести місяців з дати першого депонування того ж самого зразка в Договірній Стороні Міжнародного Союзу по охороні промислової власності, і якщо пріоритет заявлено для міжнародного депонування, датою пріоритету вважається дата першого депонування.

(1) Міжнародна реєстрація може бути продовжена кожні п'ять років виключно шляхом сплати мита за продовження відповідно до Правил протягом останнього року кожного пятирічного періоду.

(2) Додаткове мито, стягується відповідно до Правил у пільговий шестимісячний термін для продовження міжнародного депонування.

(3) Під час сплати мита за продовження, має бути вказаний номер міжнародної реєстрації, також треба зазначити Договірні Сторони для яких дія міжнародної реєстрації має бути продовжена, якщо продовження здійснюється не у всіх Договірних Сторонах, то ті де термін міжнародної реєстрації вичерпується.

(4) Продовження може бути обмежено тільки деякими зразками, що містяться у множинному депонуванні.

(5) Міжнародне Бюро здійснює відповідні записи та публікує відомості про продовження.

(1) (A) Термін охорони, що надається Договірною Стороною зразкам, що є предметами міжнародного депонування не повинний бути менше ніж:

1. Десять років від дати міжнародної реєстрації, якщо реєстрацію було продовжено;

2. П'ять років від дати міжнародного депонування, якщо його не було продовжено.

(B) Однак, якщо, відповідно до положень національного законодавства Договірної Сторони, що має експертизу на новизну, охорона починає діяти пізніше ніж за міжнародною реєстрацією, мінімальні терміни, передбачені в підпараграфі (A) повинні бути обчислені з дати з якої охорона надається у цій Державі. Факт, що міжнародна реєстрація не продовжена, або продовжена тільки один раз ні яким чином не впливає на мінімальні терміни надання правової охорони, що визначені у такий спосіб.