Держави - учасниці цієї Конвенції,

визнаючи загальну заінтересованість всього людства в дальшому дослідженні і використанні космічного простору в мирних цілях,

нагадуючи про Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла,

беручи до уваги, що, не зважаючи на заходи запобігання, яких повинні вживати держави і міжнародні міжурядові організації, що займаються запуском космічних об'єктів, ці об'єкти можуть іноді завдавати шкоди,

визнаючи необхідність розробки ефективних міжнародних правил і процедур стосовно відповідальності за шкоду, завдану космічними об'єктами, і забезпечення, зокрема, безвідкладної виплати на основі положень цієї Конвенції повної і справедливої компенсації жертвам такої шкоди,

вважаючи, що встановлення таких правил і процедур сприятиме зміцненню міжнародного співробітництва у сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях,

домовилися про таке:

Для цілей цієї Конвенції:

a) термін "шкода" означає позбавлення життя, тілесне пошкодження або інше пошкодження здоров'я; або знищення або пошкодження майна держав, або фізичних або юридичних осіб, або майна міжнародних міжурядових організацій;

b) термін "запуск" включає спробу запуску;

c) термін "запускаюча держава" означає:

i) держава, яка здійснює або організовує запуск космічного об'єкта;

ii) держава, з території або установок якої здійснюється запуск космічного об'єкта;

d) термін "космічний об'єкт" включає складові частини космічного об'єкта, а також засіб його доставки і його частини.

Запускаюча держава несе абсолютну відповідальність за виплату компенсації за шкоду, завдану його космічним об'єктом на поверхні землі або повітряному судну в польоті.

Якщо в будь-якому місці, окрім поверхні Землі, космічному об'єкту однієї запускаючої держави або особам або майну на борту такого космічного об'єкта завдано шкоди космічним об'єктом іншої запускаючої держави, то остання несе відповідальність тільки у випадку, коли шкоди завдано з її вини або з вини осіб, за яких вона відповідає.

1. Якщо в будь-якому місці, окрім поверхні Землі, космічному об'єкту однієї запускаючої держави або особам або майну на борту такого об'єкта завдано шкоди космічним об'єктом іншої запускаючої держави і тим самим завдається шкода третій державі або її фізичним або юридичним особам, то дві перші держави несуть солідарну відповідальність перед цією третьою державою в таких межах:

a) якщо шкоди завдано третій державі на поверхні Землі або повітряному судну в польоті, то їх відповідальність перед третьою державою є абсолютною;

b) якщо шкоди завдано космічному об'єкту третьої держави або особам або майну на борту такого космічного об'єкта в будь-якому місці, крім поверхні Землі, то їх відповідальність перед третьою державою визначається на основі вини будь-якої з перших двох держав або на основі вини осіб, за яких відповідає будь-яка з цих двох держав.

2. У всіх випадках солідарної відповідальності, згаданих у пункті 1 цієї статті, тягар компенсації за шкоду розподіляється між двома першими державами співрозмірно ступеню їх вини; якщо ступінь вини кожної з цих держав встановити неможливо, то тягар компенсації за шкоду розподіляється між ними порівну. Такий розподіл не зачіпає права третьої держави вимагати всієї компенсації за шкоду на основі цієї Конвенції від будь-якої з запускаючих держав або всіх запускаючих держав, що несуть солідарну відповідальність.

1. Коли дві держави або більше спільно здійснюють запуск космічного об'єкта, вони несуть солідарну відповідальність за будь-яку завдану шкоду.

2. Запускаюча держава, що виплатила компенсацію за шкоду, має право регресної вимоги до інших учасників спільного запуску. Учасники спільного запуску можуть укладати угоди про розподіл між собою фінансових зобов'язань, за якими вони несуть солідарну відповідальність. Такі угоди не зачіпають права держави, якій завдано шкоди, вимагати всієї компенсації за шкоду на основі цієї Конвенції від будь-якої з запускаючих держав або всіх запускаючих держав, що несуть солідарну відповідальність.

3. Держава, з території або установок якої здійснюється запуск космічного об'єкта, розглядається як учасник спільного запуску.

1. За умови дотримання положень пункту 2 цієї статті, звільнення від абсолютної відповідальності надається тією мірою, якою запускаюча держава доведе, що шкода стала повністю або частково результатом грубої недбалості або дії або бездіяльності вчинених з наміром завдати шкоди, з боку держави-позивача або фізичних або юридичних осіб, яких воно представляє.

2. Жодного звільнення не надається у випадках, коли шкода стала результатом діяльності запускаючої держави, яка не відповідає міжнародному праву, включаючи, зокрема. Статут Організації Об'єднаних Націй і Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла.

Положення цієї Конвенції не застосовуються до випадків шкоди, завданої космічним об'єктом запускаючої держави:

a) громадянам цієї запускаючої держави;

b) іноземним громадянам у той час, коли вони беруть участь у операціях, пов'язаних з цим космічним об'єктом, з часу його запуску або на будь-якій наступній стадії аж до його спуску, або в той час, коли вони знаходяться на запрошення цієї запускаючої держави у безпосередній близькості від району запланованого запуску або повернення об'єкта.

1. Держава, якій завдано шкоди або юридичним чи фізичним особам якої було завдано шкоди, може подати запускаючій державі претензії про компенсацію за таку шкоду.

2. Якщо держава громадянства потерпілої сторони не подала претензії, то інша держава може подати запускаючій державі претензію стосовно шкоди, завданої на її території будь-якій фізичній або юридичній особі.

3. Якщо ні держава громадянства потерпілої сторони, ні держава, на території якої було завдано шкоди, не подали претензію або не повідомили про свій намір подати претензію, то інша держава може подати запускаючій державі претензію стосовно шкоди, завданої особам, що постійно проживають на її території.

Претензія щодо компенсації за шкоду подається запускаючій державі дипломатичними каналами. Якщо держава не підтримує дипломатичних відносин з відповідною запускаючою державою, вона може звернутися до іншої держави з проханням подати її претензію цій запускаючій державі або якимось іншим чином репрезентувати її інтереси на основі цієї Конвенції. Вона може також подати претензію через Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй за умови, що як держава-позивач, так і запускаюча держава є членами Організації Об'єднаних Націй.

1. Претензію щодо компенсації за шкоду може бути подано запускаючій державі не пізніше, чим через один рік з дати заподіяння шкоди або встановлення запускаючої держави, що несе відповідальність за запуск.

2. Проте, якщо державі невідомо про заподіяння шкоди або якщо вона не змогла встановити запускаючу державу, яка несе відповідальність за шкоду, то ця перша держава може подати претензію протягом одного року з дати, коли їй стали відомі вказані вище факти; цей період, проте, в жодному разі не перевищує одного року з дати, коли, за розумними припущеннями, така держава могла взнати про ці факти, доклавши належних зусиль.

3. Строки, визначені в пунктах 1 і 2 цієї Статті, застосовуються навіть у тому випадку, коли повний обсяг шкоди може бути невідомим. Проте в цьому разі держава-позивач має право переглянути претензію і подати додаткову документацію після закінчення таких строків, але не пізніше одного року після того, як став відомий повний обсяг шкоди.

1. Для подання запускаючій державі претензії щодо компенсації за шкоду на основі цієї Конвенції не вимагається, щоб держава-позивач або фізичні або юридичні особи, яких вона представляє, попередньо вичерпали місцеві засоби задоволення претензії, які можуть бути в їх розпорядженні.

2. Жодне положення цієї Конвенції не перешкоджає державі або фізичним або юридичним особам, яких вона може представляти, подати позов у судах або в адміністративних трибуналах або органах запускаючої держави. Держава, проте, не має права подавати на підставі цієї Конвенції претензію про відшкодування тієї самої шкоди, щодо якої подано позов у судах або в адміністративних трибуналах або органах запускаючої держави або ж на підставі іншої міжнародної угоди, обов'язкової для заінтересованих держав.

Компенсація, яку запускаюча держава зобов'язана виплатити на підставі цієї Конвенції за завдану шкоду, визначається відповідно до міжнародного права і принципів справедливості, з тим щоб забезпечити відшкодування шкоди, що відновлювало б фізичній або юридичній особі, державі або міжнародній організації, від імені яких подається претензія, положення, яке існувало б, якби шкоди не було завдано.