Дата підписання: 15.03.1978

Дата затвердження: 14.07.1993

Дата набуття чинності для України: 14.09.1994

Держави - члени Ради Європи, які підписали цей Протокол,

враховуючи положення Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства, відкритої для підписання в Лондоні 7 червня 1968 року (далі - "Конвенція"),

вважаючи за доцільне розширити систему міжнародної взаємної допомоги, започатковану цією Конвенцією, на кримінальне законодавство та процесуальне право в цій галузі, на багатосторонній основі, відкритій для участі всім Договірним Сторонам Конвенції,

вважаючи, що для усунення економічних перешкод судочинству та надання можливостей матеріально малозабезпеченим особам вільніше здійснювати свої права в державах-членах доцільно також поширити систему, започатковану Конвенцією, на правову допомогу та юридичне консультування з цивільних та торговельних питань,

відмічаючи пункт 2 статті 1 Конвенції, який передбачає, що дві або більше Договірних Сторін можуть дійти згоди про поширення між ними сфери застосування Конвенції на галузі, не згадані в Конвенції,

відмічаючи пункт 3 статті 3 Конвенції, який передбачає, що дві або більше Договірних Сторін можуть дійти згоди про поширення між ними дії Конвенції на запити несудових органів,

погодились про таке:

Договірні Сторони зобов'язуються надавати одна одній, відповідно до положень цієї Конвенції, інформацію щодо свого матеріального процесуального права та організації кримінального судочинства, включаючи органи кримінального переслідування, а також щодо законодавства, яке стосується забезпечення виконання каральних заходів. Це зобов'язання стосується судового розгляду всіх злочинів, кримінальне переслідування яких, на час запиту про надання інформації, належить до компетенції судових органів запитуючої Сторони.

Запит про надання інформації з питань, згаданих у статті 1, може:

a) походити не тільки від суду, але й від будь-якого судового органу, до компетенції якого належить кримінальне переслідування злочинів або виконання проголошених вироків, що мають остаточну і обов'язкову силу; і

b) подаватися не тільки у випадку фактичного порушення справи, але й тоді, коли порушення справи передбачається.

В рамках зобов'язання, яке міститься в пункті 1 статті 1 Конвенції, Договірні Сторони погоджуються, що запити про надання інформації можуть:

a) походити не тільки від судового органу, але й від будь-якої установи або особи, що діють в рамках офіційних систем правової допомоги або юридичного консультування від імені матеріально малозабезпечених осіб; і

b) подаватися не тільки у випадку фактичного порушення справи, але й тоді, коли порушення справи передбачається.

1. Кожна Договірна Сторона, яка не створила або не призначила один або більше органів як надсилаючий заклад згідно з пунктом 2 статті 2 Конвенції, створює або призначає такий заклад або такі заклади для цілей перепровадження будь-якого запиту про надання інформації відповідно до статті 3 цього Протоколу компетентному іноземному отримуючому закладу.

2. Кожна Договірна Сторона повідомляє Генеральному секретарю Ради Європи назву та адресу надсилаючого закладу або надсилаючих закладів, створених або призначених відповідно до попереднього пункту.

1. Будь-яка держава під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або свого документа про прийняття, затвердження чи приєднання може зробити заяву про те, що вона вважатиме для себе обов'язковою тільки главу I або II цього Протоколу.

2. Будь-яка держава, яка зробила таку заяву, може в подальшому в будь-який час заявити у повідомленні на ім'я Генерального секретаря Ради Європи про те, що вона вважатиме для себе обов'язковими положення як глави I так і глави II. Таке повідомлення набирає чинності від дати його отримання.

3. Будь-яка Договірна Сторона, яка вважає для себе обов'язковими положення глави I і глави II, може в будь-який час заявити у повідомленні на ім'я Генерального секретаря Ради Європи про те, що вона вважатиме для себе обов'язковою тільки главу I або главу II. Таке повідомлення набирає чинності через шість місяців від дати його отримання.