Уряд України та Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців,

Враховуючи, що резолюцією 319 (IV) Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 3 грудня 1949 року було засновано Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців,

Прагнучи розвивати взаємне співробітництво, спрямоване на розв'язання проблем біженців, а також інших категорій осіб у межах мандата Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців,

Враховуючи, що в Статуті Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, затвердженому Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй, в її резолюції 428 (V) від 14 грудня 1950 року передбачається, зокрема, що Верховний Комісар, діючи під керівництвом Генеральної Асамблеї, бере на себе обов'язки щодо надання міжнародного захисту під егідою Організації Об'єднаних Націй тим біженцям, які підпадають під дію Статуту, та пошуків остаточного розв'язання проблеми біженців шляхом сприяння урядам і, за згодою відповідних урядів, неурядовим організаціям для полегшення добровільної репатріації таких біженців або їх асиміляції в нових країнах,

Враховуючи, що Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців є складовою частиною Організації Об'єднаних Націй, чий статус, привілеї та пільги визначаються Конвенцією про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 13 лютого 1946 р.,

З метою визначення засад співробітництва між Урядом України та Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців і в суміжних із цим галузях домовилися про таке.

У цій Угоді застосовуються такі визначення:

a) "Уряд" - Уряд України або відповідні органи центральної виконавчої влади, яким Уряд надав певні повноваження;

b) "УВКБ" - Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців;

c) "Сторони" - Уряд та УВКБ;

d) "Верховний Комісар" - Верховний Комісар Організації Об'єднаних Націй у справах біженців чи посадові особи, яким Верховний Комісар передав повноваження від свого імені;

e) "країна перебування" чи "країна" - Україна;

f) "Конвенція" - Конвенція про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 13 лютого 1946 р.;

g) "Представник УВКБ" - посадова особа УВКБ, яка очолює Представництво УВКБ в країні;

h) "персонал УВКБ" - всі співробітники УВКБ, найняті згідно з Положенням та Правилами про персонал Організації Об'єднаних Націй, за винятком осіб, які наймаються на роботу на місці з призначеною погодинною оплатою, як це передбачається резолюцією 76 (1) Генеральної Асамблеї;

i) "експерти у відрядженнях" - особи (крім посадових осіб УВКБ та осіб, які надають послуги від імені УВКБ), які перебувають у відрядженні у справах УВКБ;

j) "особи, які надають послуги від імені УВКБ" - фізичні та юридичні особи та їх співробітники (крім громадян України), які наймаються УВКБ для здійснення чи надання допомоги у виконанні його програм;

k) "експерти УВКБ" - посадові особи УВКБ, експерти у відрядженнях та особи, які надають послуги від імені УВКБ.

Ця Угода містить основні умови, на яких УВКБ в рамках свого мандата співпрацює з Урядом, відкриває Представництво в країні і здійснює свої функції щодо надання міжнародного захисту та гуманітарної допомоги біженцям та іншим особам, які належать до його компетенції в країні перебування.

1. Співробітництво між Урядом та УВКБ у галузі надання міжнародного захисту і гуманітарної допомоги біженцям та іншим особам, які належать до компетенції УВКБ, здійснюється на основі Статуту УВКБ, відповідних рішень та резолюцій УВКБ, прийнятих органами Організації Об'єднаних Націй.

2. Представництво УВКБ проводить консультації та співпрацює з Урядом у підготовці та виданні проектів в інтересах біженців.

3. Для будь-яких проектів, що здійснюються Урядом та фінансуються УВКБ, умови, включаючи зобов'язання Уряду і Верховного Комісара щодо надання фондів, матеріально-технічних ресурсів та послуг чи іншої допомоги біженцям, визначаються в додаткових угодах, які підписуються Урядом та УВКБ.

4. Уряд надає вільний доступ співробітникам УВКБ до біженців та інших осіб, що належать до компетенції УВКБ, а також у місця, де здійснюються проекти УВКБ, з метою контролю за всіма етапами їх втілення.

1. Уряд позитивно ставиться до створення та функціонування Представництва УВКБ у країні для здійснення діяльності, передбаченої Статутом УВКБ.

2. УВКБ може за згодою Уряду доручити Представництву УВКБ у країні здійснення функцій регіонального (зонального) Представництва. Уряд повідомляється в письмовій формі про кількість та рівень призначених до нього посадових осіб.

3. Представництво УВКБ здійснює функції, визначені Верховним Комісаром, відповідно до його мандата стосовно біженців та інших осіб, які належать до його компетенції, включаючи налагодження і підтримку відносин УВКБ з урядовими та неурядовими організаціями, що функціонують у країні.

1. УВКБ може призначати до Представництва в країні таких посадових осіб, яких вважає за необхідне для здійснення його функцій у справі надання міжнародного захисту та гуманітарної допомоги.

2. УВКБ повідомляє Уряд про категорії посадових осіб, що призначаються у Представництво УВКБ у країні.

3. УВКБ може посилати посадових осіб із візитами в країну з метою консультації і співробітництва з відповідними офіційними особами Уряду, що займаються проблемами біженців у зв'язку з:

а) визначенням, підготовкою, контролем та оцінкою програм у галузі міжнародного захисту та гуманітарної допомоги;

б) постачанням, отриманням, розподілом чи використанням коштів, матеріально-технічних ресурсів та послуг, що надаються УВКБ;

в) пошуком шляхів остаточного розв'язання проблем біженців;

г) будь-якими іншими питаннями, що стосуються здійснення цієї Угоди.

1. Уряд за погодженням з УВКБ вживає всіх заходів, що можуть бути необхідними для того, щоб на посадових осіб УВКБ, експертів, відряджених у справах УВКБ, та осіб, що надають послуги від імені УВКБ, не поширювалися норми чи інші юридичні положення, які можуть перешкоджати операціям і проектам, що здійснюються за цією Угодою, та надає їм інші пільги, які можуть сприяти швидкому та ефективному здійсненню гуманітарних програм УВКБ для біженців у країні. Такі заходи передбачають звільнення у галузі повітряних сполучень від зборів, що стягуються за посадку літаків, та мита під час повітряних перевезень вантажів з гуманітарною допомогою, транспортування біженців і (чи) персоналу УВКБ.

2. Уряд за погодженням з УВКБ допомагає УВКБ у пошуках належних службових приміщень на найбільш сприятливих умовах.

3. Уряд за погодженням з УВКБ вживає заходів та виділяє кошти в межах взаємно узгодженого обсягу з метою сприяння діяльності УВКБ у країні.

4. Уряд забезпечує надання Представництву УВКБ необхідних комунальних послуг на засадах, що визначаються для державних органів країни.

5. Уряд забезпечує приміщення УВКБ охороною на умовах, що діють для дипломатичних представництв в Україні. У разі необхідності Уряд вживає оперативних заходів для забезпечення безпеки персоналу УВКБ.

1. Уряд застосовує до УВКБ, його майна, фондів і активів, а також до посадових осіб, експертів у відрядженнях відповідні положення Конвенції про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй, до якої Уряд приєднався 20 листопада 1953 року. Уряд згідний надавати УВКБ та його персоналу такі додаткові привілеї та імунітети, що можуть бути необхідними для ефективного здійснення функцій УВКБ у галузі міжнародного захисту та гуманітарної допомоги.

2. Без шкоди для положень пункту 1 цієї статті Уряд, зокрема, надає УВКБ привілеї, імунітети, права та пільги, передбачені в статтях 8-15 цієї Угоди.

1. УВКБ, його майно, фонди і активи, незалежно від того, де і у чиєму розпорядженні вони перебувають, користуються імунітетом від будь-якої форми судового втручання, крім випадків, коли УВКБ прямо відмовляється від свого імунітету. Припускається, що така відмова не поширюється на будь-які заходи здійснення судових рішень.

2. Помешкання УВКБ є недоторканими. Майно, фонди і активи УВКБ, незалежно від того, де і в чиєму розпорядженні перебувають, не підлягають обшуку, ревізії, конфіскації, експропріації та будь-якому іншому способу втручання шляхом виконавчих, адміністративних, судових чи законодавчих дій.

3. Архіви і документи, що належать УВКБ чи перебувають у його розпорядженні, є недоторканими.

4. Фонди, активи, надходження й інше майно УВКБ звільняються:

a) від будь-якого прямого оподаткування за умови, що УВКБ не буде вимагати звільнення від оплати комунальних послуг;

b) від митного збору, заборон і обмежень при ввезенні та вивезенні УВКБ предметів службового користування, якщо предмети, що ввозяться із таким звільненням, не будуть продаватися в країні, до якої вони ввезені;

c) від митного збору, заборон і обмежень на імпорт, експорт власних видань.

5. Предмети першої необхідності, що ввозяться чи вивозяться УВКБ, національними чи міжнародними органами, належним чином уповноваженими УВКБ діяти від його імені, у разі надання гуманітарної допомоги біженцям, звільняються від митних зборів, імпортних і експортних заборон і обмежень.

6. На УВКБ не поширюються будь-які заходи фінансового контролю, або мораторію, і воно може вільно отримувати від комерційних закладів, володіти і користуватися конвертованою валютою, мати рахунки в іноземній валюті, отримувати через уповноважені заклади, володіти та користуватися фондами, цінними паперами і золотом при дотриманні умови, що виконання зазначених функцій не буде суперечити цілям, які викладені в статті 2 цієї Угоди.

7. УВКБ користується офіційним курсом обміну валют, визначеним країною.