1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Конвенція


Конвенція
про захист Чорного моря від забруднення
( Конвенцію ратифіковано Постановою ВР N 3939-XII від 04.02.94 )
Дата підписання Україною: 21.04.1992
Дата ратифікації: 04.02.1994
Дата набуття чинності для України: 14.04.1994
Договірні Сторони,
сповнені рішучості діяти в цілях досягнення прогресу у захисті морського середовища Чорного моря і збереження його живих ресурсів,
враховуючи важливе економічне і соціальне значення та цілющі властивості морського середовища Чорного моря,
будучи впевнені в тому, що природні багатства та умови відпочинку на Чорному морі можна зберегти передусім загальними зусиллями причорноморських держав,
враховуючи загальноприйняті норми і положення міжнародного права,
беручи до уваги принципи, звичаї і норми загального міжнародного права, що регулюють захист і збереження морського середовища, а також збереження його живих ресурсів,
враховуючи відповідні положення Конвенції по запобіганню забруднення моря скиданнями відходів та інших матеріалів 1972 року з поправками Міжнародної конвенції по запобіганню забруднень з суден 1973 року і Протоколу 1978 року з поправками, Конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх знищенням 1989 року; та Міжнародної конвенції по забезпеченню готовності на випадок забруднення нафтою, боротьбі з ним та співробітництву 1990 року, визнаючи важливе значення принципів, прийнятих в рамках Наради з безпеки співробітництва в Європі,
заінтересовані у збереженні, освоєнні і розвитку біовиробничого потенціалу Чорного моря,
враховуючи, що чорноморське узбережжя є великим міжнародним курортним районом, де причорноморські держави вклали великі кошти в охорону здоров'я і розвиток туризму,
враховуючи особливі гідрологічні та екологічні умови Чорного моря, підвищену чутливість його флори і фауни до зміни температури і складу морської води,
відмічаючи, що забруднення морського середовища Чорного моря відбувається також з джерел, які перебувають на суходолі в інших державах Європи, головним чином через ріки,
підтверджуючи готовність до співробітництва у збереженні морського середовища Чорного моря і захисту його живих ресурсів від забруднення,
відмічаючи необхідність співробітництва в галузі науки, техніки і технології для досягнення цілей даної Конвенції,
відмічаючи, що існуючі міжнародні домовленості не охоплюють всіх аспектів забруднення морського середовища Чорного моря, яке відбувається з третіх держав,
усвідомлюючи необхідність тісного співробітництва з відповідними міжнародними організаціями на основі узгодженого регіонального підходу в цілях захисту і покращення морського середовища Чорного моря,
домовились про таке:
Стаття I
Сфера застосування
1. Ця Конвенція застосовується власне до Чорного моря з південною границею, яку утворюють для цілей даної Конвенції лінією, що з'єднує миси Келара і Дал'ян.
2. Для цілей цієї Конвенції посилання на Чорне море включає територіальне море і виключну економічну зону кожної Договірної Сторони в Чорному морі. Разом з тим, будь-яким протоколом до цієї Конвенції може бути передбачене інше для цілей такого протоколу.
Стаття II
Визначення
Для цілей даної Конвенції:
1. "Забруднення морського середовища" означає привнесення людиною, прямо чи посередньо, речовин або енергії в морське середовище, включаючи естуаріз, яке призводить або може призвести до таких згубних наслідків, як шкода живим ресурсам і життю в морі, небезпечна для здоров'я людини, утворення перешкод для діяльності на морі, в тому числі для рибальства та інших правомірних видів використання моря, зниження якості використовуваної морської води та погіршення умов відпочинку.
2. а) "Судно" означає судно будь-якого типу, яке експлуатується у морському середовищі. Цей термін включає судна на підводних крилах, судна на повітряній подушці, підводні судна, самохідні плаваючі засоби і ті, що буксируються, а також платформи та інші штучно споруджені конструкції в морі.
в) "Літальний апарат" означає літальний апарат будь-якого типу.
3. а) "Поховання" означає:
і) будь-яке навмисне видалення відходів або інших матеріалів з суден чи літальних апаратів;
іі) будь-яке навмисне знищення суден або літальних апаратів;
в) "Поховання" не вважається:
і) видалення відходів або інших матеріалів, які є результатом нормальної експлуатації суден або літальних апаратів та їх обладнання, крім відходів чи інших матеріалів, які транспортуються судами або літальними апаратами, що експлуатуються з метою видалення таких матеріалів або підвозяться до таких суден чи літальних апаратів, а також крім тих, що є результатом обробки таких відходів або інших матеріалів на таких суднах чи літальних апаратах;
іі) розташування матеріалів для цілей інших, ніж їх просте видалення за умови, що це не суперечить цілям цієї Конвенції.
4. "Шкідлива речовина" означає будь-яку небезпечну, отруйливу або іншу речовину, яка опинившись у морському середовищі, через свою токсичність, стійкість і здатність до акумуляції в живих організмах викликає забруднення або негативно впливає на біологічні процеси.
Стаття III
Загальні положення
Договірні Сторони беруть участь у цій Конвенції на основі повної рівності прав і обов'язків, поважання національного суверенітету і незалежності, невтручань в їхні внутрішні справи, взаємної вигоди та інших відповідних принципів і норм міжнародного права.
Стаття IV
Суверенний імунітет
Ця Конвенція не застосовується до будь-яких військових кораблів, військоводопоміжних суден, до інших суден або літальних апаратів, що належать державі або експлуатуються нею та використовуються в даний час лише для урядової некомерційної служби.
Проте кожна Договірна Сторона шляхом вжиття належних заходів, що не завдають шкоди експлуатації таких суден або літальних апаратів, що належать їй або експлуатуються нею, забезпечує, щоб такі судна або літальні апарати діяли, наскільки це практично можливо, таким чином, який сумісний з цією Конвенцією.
Стаття V
Загальні зобов'язання
1. Кожна Договірна Сторона забезпечує застосування цієї Конвенції в тих регіонах Чорного моря, де вона здійснює свій суверенітет, а також свої суверенні права і юрисдикцію, без шкоди правам і зобов'язанням Договірних Сторін, що випливають з норм міжнародного права.
Кожна Договірна Сторона для досягнення цілей даної Конвенції враховує негативний вплив забруднення у своїх внутрішніх водах на морське середовище Чорного моря.
2. Договірні Сторони індивідуально або, залежно від обставин, разом вживають всіх необхідних заходів, що сумісні з міжнародним правом, відповідно до положень цієї Конвенції з метою скорочення і збереження під контролем забруднення морського середовища Чорного моря, запобігання йому, а також з метою захисту і збереження середовища.
3. Договірні Сторони співробітничатимуть у розробці додаткових протоколів і додатків крім тих, що додаються до цієї Конвенції, які можуть бути потрібні для її імплементації.
4. Договірні Сторони вступаючи у двосторонні і багатосторонні угоди з метою захисту і збереження морського середовища Чорного моря, прагнуть до забезпечення того, щоб такі угоди були сумісні з цією Конвенцією. Копії таких угод направляються іншим Договірним Сторонам через Комісію, зазначену в статті XVII цієї Конвенції.
5. Договірні Сторони співробітничатимуть в рамках міжнародних організацій, які будуть визнані ними як компетентні, у допомозі розробки заходів, що сприятимуть захисту і збереженню морського середовища Чорного моря.
Стаття VI
Забруднення небезпечними речовинами і матеріалами
Кожна Договірна сторона запобігає забрудненню морського середовища Чорного моря з будь-яких джерел речовинами або матеріалами, перерахованими в Додатку до цієї Конвенції.
Стаття VII
Забруднення з джерел, що перебувають на суші
Договірні Сторони скорочують і зберігають під контролем забруднення морського середовища Чорного моря з джерел, що перебувають на суші та запобігають йому відповідно до Протоколу про захист морського середовища Чорного моря від забруднення з джерел, що перебувають на суші, який є невід'ємною частиною цієї Конвенції.
Стаття VIII
Забруднення з суден
Договірні Сторони індивідуально або, при необхідності, разом вживають усіх належних заходів для скорочення і збереження під контролем забруднення морського середовища Чорного моря з суден та запобігання йому відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм і стандартів.
Стаття IX
Співробітництво у боротьбі з забрудненням у надзвичайних ситуаціях
Договірні Сторони співробітничають з метою запобігання забрудненню морського середовища, Чорного моря, його скорочення і боротьби з ним в результаті надзвичайних ситуацій відповідно до Протоколу про співробітництво у боротьбі з забрудненням Чорного моря нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях, який є невід'ємною частиною цієї Конвенції.
Стаття X
Забруднення, викликане похованням
1. Договірні Сторони вживають всіх належних заходів і співробітничають у запобіганні забрудненню, викликаного похованням, його скороченні та зберіганні під контролем, відповідно до Протоколу про захист морського середовища Чорного моря від забруднення, викликаного похованням, який є невід'ємною частиною цієї Конвенції.
2. Договірні Сторони в районах, що є під їх юрисдикцією, не дозволяють здійснювати поховання фізичним або юридичним особам нечорноморських держав.
Стаття XI
Забруднення, викликане діяльністю на континентальному шельфі
1. Кожна Договірна Сторона якнайшвидше приймає закони і правила, а також вживає заходів для запобігання забруднення морського середовища Чорного моря, викликаного або пов'язаного з діяльністю на її континентальному шельфі, а також для скорочення і збереження під контролем таких забруднень.
Договірні Сторони інформують одна одну через Комісію про прийняті закони, правила та вжиті ними заходи щодо цього.
2. Договірні Сторони в разі необхідності співробітничають у цій галузі і намагаються погоджувати заходи, згадані в пункті 1 цієї статті.
Стаття XII
Забруднення з атмосфери або через неї
Договірні Сторони приймають закони і правила, а також вживають індивідуальних або узгоджених заходів з метою запобігання забрудненню морського середовища Чорного моря з атмосфери або через нею, а також їх скорочення і збереження під контролем, що можуть застосовуватись до повітряного простору над їхньою територією і до суден, які плавають під їхнім прапором, або до суден чи літальних апаратів, які зареєстровані на їхній території.
Стаття XIII
Захист морських живих ресурсів
Договірні Сторони, вживаючи заходів відповідно до цієї Конвенції з метою запобігання забрудненню морського середовища Чорного моря, його скорочення і збереження під контролем, приділяють особливу увагу тому, щоб не завдати шкоди життю в морі та живим ресурсам, зокрема шляхом зміни середовища їх проживання і утворення перешкод для рибальства та інших правомірних видів використання Чорного моря, і в цьому зв'язку належним чином враховують рекомендації компетентних міжнародних організацій.
Стаття XIV
Забруднення небезпечними відходами під час їх транскордонного переміщення
Договірні Сторони вживають всіх заходів відповідно до міжнародного права і співробітничають у запобіганні забрудненню морського середовища Чорного моря, що викликане небезпечними відходами у транскордонному переміщенні, а також у боротьбі з їх незаконним оборотом відповідно до Протоколу, який буде ними прийнятий.
Стаття XV
Науково-технічне співробітництво і моніторинг
1. Договірні Сторони співробітничають у проведенні наукових досліджень, спрямованих на захист і збереження морського середовища Чорного моря, здійснюють, коли це доцільно, спільні програми наукових досліджень та обмінюються відповідними науковими даними та інформацією.
2. Договірні Сторони співробітничають у проведенні досліджень, спрямованих на розробку шляхів і засобів оцінки характеру і ступеня забруднення та його впливу на екологічну систему у водному стовпі та відкладеннях, виявлених забруднених районів, вивчення і оцінку факторів небезпеки і розробку заходів для їх усунення, зокрема, вони розробляють альтернативні засоби обробки, вилучення ліквідації або використання небезпечних речовин.
3. Договірні Сторони співробітничають через Комісію у встановленні відповідних наукових критеріїв для формулювання і розробки правил, стандартів, а також рекомендованих практики і процедур для запобігання забрудненню морського середовища Чорного моря, його скорочення та зберігання під контролем.
4. Договірні Сторони, зокрема, розробляють через Комісію і, коли це доцільно, спільно з міжнародними організаціями, які вони визнають компетентними, взаємодоповнені або спільні програми моніторингу, що охоплюють усі джерела забруднення, а також створюють для Чорного моря систему моніторингу забруднення, включаючи при необхідності двосторонні або багатосторонні програми нагляду, вимірювання, оцінки та аналізу факторів небезпеки або наслідків забруднення морського середовища Чорного моря.
5. У випадку, коли Договірні Сторони мають достатні підстави вважати, що діяльність в рамках їхньої юрисдикції або під їхнім контролем може призвести до істотного забруднення або до значних шкідливих змін морського середовища Чорного моря, вони до початку такої діяльності оцінюють її потенційні наслідки на основі всієї відповідної інформації і даних моніторингу і направляють результати таких оцінок Комісії.
6. Договірні Сторони при необхідності співробітничають у розробці, одержанні і впровадженні чистих і маловідходних технологій, зокрема шляхом вжиття заходів для сприяння обміну такими технологіями.
7. Кожна з Договірних Сторін призначає компетентний національний орган, відповідальний за наукову діяльність і моніторинг.
Стаття XVI
Зобов'язання і відповідальність
1. Договірні Сторони несуть відповідальність за виконання своїх міжнародних зобов'язань по захисту і збереженню морського середовища Чорного моря.
2. Кожна Договірна Сторона приймає норми і правила щодо відповідальності за шкоду, заподіяну фізичними або юридичними особами морському середовищу Чорного моря в районах, над якими вона здійснює відповідно до міжнародного права свій суверенітет, суверенні права або юрисдикцію.
3. Договірні Сторони забезпечують, щоб у їхніх правових системах була передбачена можливість оперативного одержання належної компенсації або іншого відшкодування втрат заподіяних забрудненням морського середовища Чорного моря, що їм заподіяли фізичні або юридичні особи, які перебувають під їхньою юрисдикцією.
4. Договірні Сторони співробітничають у розробці і узгодженні своїх законів, правил і процедур щодо відповідальності, оцінки і компенсації шкоди, заподіяної забрудненням морського середовища Чорного моря, з тим, щоб максимально забезпечити охорону і захист від забруднення Чорного моря в цілому.
Стаття XVII
Комісія
1. Для цілей даної Конвенції Договірні Сторони створюють Комісію по захисту морського середовища Чорного моря від забруднення, яка тут і надалі іменується "Комісія".
2. Кожна з Договірних Сторін представлена в Комісії одним представником, який може мати заступників, радників і експертів.
3. Головування в Комісії здійснюється кожною Договірною Стороною по черзі в порядку англійського алфавіту. Першим Головою Комісії буде представник Республіки Болгарія.
Голова виконує свої функції протягом одного року і в цей час не може діяти як представник своєї держави. У випадку, коли місце Голови стає вакантним, Договірна Сторона, яка головує в Комісії, призначає наступника, який залишається на цій посаді до закінчення строку повноважень Голови даної Договірної Сторони.
4. Комісія проводить засідання не рідше одного разу на рік. На прохання будь-якої Договірної Сторони Голова скликає позачергове засідання.
5. Рішення і рекомендації Комісії ухвалюють причорноморськими державами на основі принципу одноголосності.
6. Допомогу Комісії в її роботі надає постійно діючий Секретаріат. Комісія призначає директора-виконавця та інших посадових осіб Секретаріату. Директор-виконавець призначає технічний персонал відповідно до правил, які будуть ухвалені Комісією. Секретаріат складається з громадян усіх причорноморських держав.
Штаб-квартира Комісії і Секретаріату перебуває в Стамбулі. Місцерозташування штаб-квартири може бути змінене рішенням Договірних Сторін, прийнятим на основі консенсусу.
7. Комісія ухвалює власні правила процедури для виконання своїх функцій, організує свою діяльність і створює допоміжні органи відповідно до положень цієї Конвенції.
8. Представники, радники і експерти Договірних Сторін користуються на території відповідної Договірної Сторони дипломатичними привілеями та імунітетами згідно з міжнародним правом.
9. Привілеї та імунітети посадових осіб Секретаріату визначаються угодою між Договірними Сторонами.
10. Комісія має такі повноваження, які необхідні їй для виконання своїх функцій.
11. Комісія укладає з приймаючою Договірною Стороною угоду про штаб-квартиру.
Стаття XVIII
Функції Комісії
Комісія:
1. Сприяє виконанню цієї Конвенції та інформує про свою діяльність Договірні Сторони.
2. Ухвалює рекомендації щодо заходів, необхідних для досягнення цілей даної Конвенції.
3. Розглядає питання, пов'язані з виконанням цієї Конвенції, та ухвалює при необхідності рекомендації про поправки до Конвенції і до Протоколів, включаючи поправки до додатків до цієї Конвенції і до Протоколів.
4. Розробляє критерії щодо запобігання забрудненню морського середовища Чорного моря, його скорочення, збереження під контролем та ліквідації наслідків забруднення, а також рекомендації заходів у цьому напрямі.
5. Сприяє вжиттю Договірними Сторонами додаткових заходів, необхідних для захисту морського середовища Чорного моря, і з цією метою одержує, обробляє і розповсюджує серед Договірних Сторін відповідну наукову, технічну і статистичну інформацію, а також сприяє науково-технічним дослідженням.
6. Співробітничає з компетентними міжнародними організаціями, передусім з метою розробки відповідних програм або одержання допомоги для досягнення цілей даної Конвенції.
7. Розглядає будь-які питання, поставлені Договірними Сторонами.
8. Виконує інші функції, передбачені іншими положеннями цієї Конвенції або покладені на Комісію одноголосним рішенням Договірних Сторін.
Стаття XIX
Наради Договірних Сторін
1. Наради Договірних Сторін скликаються за рекомендацією Комісії. Вони також скликаються протягом 10 днів на прохання однієї з Договірних Сторін за надзвичайних обставин.
2. Основне завдання нарад Договірних Сторін полягає в розгляді ходу виконання цієї Конвенції і Протоколів на підставі доповіді Комісії.
3. Держава, яка не є причорноморською, що приєдналась до цієї Конвенції, може бути присутньою на нарадах Договірних Сторін, з консультативним статусом.
Стаття XX
Прийняття поправок до Конвенції або Протоколу
1. Кожна з Договірних Сторін може пропонувати поправки до статей цієї Конвенції.
2. Будь-яка з Договірних Сторін цієї Конвенції може пропонувати поправки до будь-якого з Протоколів.
3. Будь-які запропоновані таким чином поправки направляються депозитарію і доводяться ним по дипломатичних каналах до відома всіх Договірних Сторін і Комісії.
4. Поправки до цієї Конвенції і до будь-якого з Протоколів приймаються на основі консенсусу на Дипломатичній Конференції Договірних Сторін, яка скликається протягом 90 днів після розповсюдження запропонованих поправок депозитарієм.
5. Поправки набувають чинності через 30 днів після одержання Депозитарієм від усіх Договірних Сторін повідомлень про згоду з цими поправками.
Стаття XXI
Додатки і поправки до Додатків
1. Додатки до цієї Конвенції або до будь-якого з Протоколів є складовою частиною Конвенції або, відповідно, такого Протоколу.
2. Будь-яка з Договірних Сторін може пропонувати поправки до Додатків до цієї Конвенції або до Додатків до будь-якого з Протоколів через свого представника в Комісії. Такі поправки приймаються Комісією на основі консенсусу. Депозитарій, належним чином інформований Головою Комісії про її рішення, негайно повідомляє при прийнятті таким чином поправки всім Договірним Сторонам. Такі поправки набирають чинності через 30 днів після одержання Депозитарієм від усіх Договірних Сторін повідомлень про згоду з відповідною поправкою.
3. Щодо прийняття і набуття чинності яким-небудь новим додатком до цієї Конвенції або до будь-якого з Протоколів діють положення пункту 2 цієї статті.
Стаття XXII
Повідомлення про набуття поправками чинності
Депозитарій повідомляє по дипломатичних каналах Договірним Сторонам про дату набуття чинності поправками, прийнятими відповідно до статей XX і XXI.
Стаття XXIII
Фінансові правила
Договірні Сторони вирішують всі фінансові питання на основі принципу одноголосності з врахуванням рекомендацій Комісії.
Стаття XXIV
Відношення до інших міжнародних документів
Ніщо в цій Конвенції ніяким чином не зачіпає суверенітету держав над їхнім територіальним морем, встановлений відповідно до міжнародного права, та суверенних прав і юрисдикції, якими володіють держави у їхніх виключних економічних зонах та на їхньому континентальному шельфі відповідно до міжнародного права, а також здійснення суднами і літальними апаратами навігаційних прав і свобод, передбачених міжнародним правом і відображених у відповідних міжнародних документах.
Стаття XXV
Урегулювання спорів
У випадку виникнення між Договірними Сторонами спору щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції вони прагнуть урегулювати такий спір шляхом переговорів або за допомогою будь-яких інших мирних засобів за їхнім вибором.
Стаття XXVI
Прийняття додаткових протоколів
1. На прохання Договірної Сторони або за рекомендацією Комісії та за згодою інших Договірних Сторін може бути скликана Дипломатична Конференція Договірних Сторін з метою прийняття додаткових протоколів.
2. Підписання, ратифікація, прийняття, схвалення, набрання чинності, денонсація додаткових протоколів і приєднання до них регулюються процедурами, які містяться відповідно в статтях XXVIII, XXIX і XXX цієї Конвенції.
Стаття XXVII
Застереження
Застереження до цієї Конвенції не допускаються.
Стаття XXVIII
Підписання, ратифікація, прийняття, схвалення і приєднання
1. Ця Конвенція відкрита для підписання причорноморськими державами.
2. Ця Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю або схваленню державами, що її підписали.
3. Ця Конвенція відкрита для приєднання будь-якої держави, що не є причорноморською, яка заінтересована в досягненні цілей даної Конвенції та істотно сприяє захисту і збереженню морського середовища Чорного моря, за умови запрошення вищевказаної держави усіма Договірними Сторонами.
4. Документи про ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання здаються на зберігання депозитарію. Депозитарієм цієї Конвенції є уряд Республіки Румунія.
Стаття XXIX
Набуття чинності
Ця Конвенція набуває чинності через 60 днів після здачі на зберігання депозитарію четвертого документа про ратифікацію, прийняття або схвалення.
Для держави, що приєдналася до цієї Конвенції відповідно до статті XXVII, Конвенція набуває чинності через 60 днів після здачі на зберігання документа про приєднання.

................
Перейти до повного тексту