Держави-учасниці цієї Конвенції,

будучи глибоко занепокоєними зростаючим числом жертв і поранень в результаті навмисних нападів на персонал Організації Об'єднаних Націй та зв'язаний з нею персонал,

беручи до уваги, що напади або інші посягання на персонал, який діє від імені Організації Об'єднаних Націй, не можуть мати виправдання і є неприйнятними, ким би вони не здійснювалися,

враховуючи, що операції Організації Об'єднаних Націй проводяться у загальних інтересах міжнародного співтовариства та відповідно до цілей і принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй,

визнаючи важливий вклад, який персонал Організації Об'єднаних Націй та зв'язаний з нею персонал вносять у зусилля Організації Об'єднаних Націй у галузях превентивної дипломатії, миротворчості, підтримання миру, миробудівництва та гуманітарних й інших операцій,

враховуючи існуючі домовленості у галузі забезпечення безпеки персоналу Організації Об'єднаних Націй та зв'язаного з нею персоналу, у тому числі кроки, що вживаються у цьому напрямі головними органами Організації Об'єднаних Націй,

визнаючи про те, що існуючі заходи по захисту персоналу Організації Об'єднаних Націй та зв'язаного з нею персоналу є недостатніми,

визнаючи, що ефективність і безпека операцій Організації Об'єднаних Націй зростають, якщо такі операції проводяться за згодою і при співробітництві з боку приймаючої держави,

закликаючи всі держави, у яких розміщений персонал Організації Об'єднаних Націй та зв'язаний з нею персонал, і всіх, на кого такий персонал може покладатися, надавати всебічну підтримку в цілях сприяння проведенню і здійсненню мандата операцій Організації Об'єднаних Націй,

будучи впевненими в тому, що необхідно негайно вжити належних й ефективних заходів для відвернення нападів на персонал Організації Об'єднаних націй та зв'язаний з нею персонал і для покарання тих, хто здійснив такі напади,

домовились про таке:

Для цілей цієї Конвенції:

a) "Персонал Організації Об'єднаних Націй" означає:

I) осіб, залучених або направлених Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй як членів військового, поліцейського або цивільного компонентів операції Організації Об'єднаних Націй;

II) інших посадових осіб та експертів, відряджених Організацією Об'єднаних Націй або її спеціалізованими установами, або Міжнародним агентством з атомної енергії, які присутні в офіційному статусі у районі проведення операції Організації Об'єднаних Націй;

b) "Зв'язаний з нею персонал" означає:

I) осіб, направлених урядом або міжурядовою організацією за згодою компетентного органу Організації Об'єднаних Націй;

II) осіб, залучених Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй або спеціалізованою установою, або Міжнародним агентством з атомної енергії;

III) осіб, направлених гуманітарною неурядовою організацією або гуманітарною установою відповідно до угоди з Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй або із спеціалізованою установою, або Міжнародним агентством з атомної енергії, для проведення діяльності у підтримку виконання мандата операції Організації Об'єднаних Націй;

c) "Операція Організації Об'єднаних Націй" означає операцію, що запроваджена компетентним органом Організації Об'єднаних Націй відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй та проводиться під керівництвом і контролем Організації Об'єднаних Націй:

I) коли операція проводиться в цілях підтримання або відновлення міжнародного миру і безпеки; або

II) коли Рада Безпеки або Генеральна Асамблея для цілей цієї Конвенції оголошує про те, що існує особливий ризик щодо безпеки персоналу, який бере участь у цій операції;

d) "Приймаюча держава" означає державу на території якої проводиться операція Організації Об'єднаних Націй;

e) "Держава транзиту" означає державу, яка не є приймаючою державою, на території якої у зв'язку з операцією Організації Об'єднаних Націй знаходяться транзитом або тимчасово присутні персонал Організації Об'єднаних Націй та зв'язаний з нею персонал або їх матеріально-технічні засоби.

1. Ця Конвенція застосовується щодо персоналу Організації Об'єднаних Націй і зв'язаного з нею персоналу і операцій Організації Об'єднаних націй відповідно до визначення, яке міститься в статті 1.

2. Ця Конвенція не застосовується до операції Організації Об'єднаних Націй, санкціонованої Радою Безпеки як примусового заходу на підставі глави VII Статуту Організації Об'єднаних Націй, в якій який-небудь персонал залучається як комбатант проти організованих збройних сил та до якої застосовується право міжнародних збройних конфліктів.

1. Військовий і поліцейський компоненти операції Організації Об'єднаних Націй та їх наземні, водні і повітряні транспортні засоби мають розпізнавальні позначення. Інший персонал та інші наземні, водні і повітряні транспортні засоби, що використовуються в операції Організації Об'єднаних Націй, мають належне позначення, якщо Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй не прийме іншого рішення.

2. Весь персонал Організації Об'єднаних Націй та зв'язаний з нею персонал мають належні документи, що посвідчують особу.

Приймаюча держава та Організація Об'єднаних Націй якомога швидше укладають угоду про статус операції Організації Об'єднаних Націй та всього використовуваного в операції персоналу, включаючи, зокрема, положення про привілеї та імунітети військового і поліцейського компонентів операції.

Держава транзиту сприяє забезпеченню безперешкодного транзиту персоналу Організації Об'єднаних Націй та зв'язаного з нею персоналу і його матеріально-технічних засобів у приймаючу державу та з неї.

1. Без шкоди для таких привілеїв та імунітетів, які вони можуть мати, або вимог, пов'язаних з їхніми обов'язками, персонал Організації Об'єднаних Націй та зв'язаний з нею персонал:

a) додержує законів і правил приймаючої держави та держави транзиту; і

b) утримується від будь-яких дій чи діяльності, несумісних з безстороннім і міжнародним характером своїх обов'язків.

2. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй вживає всіх необхідних заходів з метою забезпечення додержання цих зобов'язань.

1. Персонал Організації Об'єднаних Націй та зв'язаний з нею персонал, їх матеріально-технічні засоби і приміщення не повинні ставати об'єктом нападу або будь-яких дій, розрахованих на недопущення виконання цим персоналом свого мандата.

2. Держави-учасниці вживають всіх належних заходів з метою забезпечення охорони і безпеки персоналу Організації Об'єднаних Націй та зв'язаного з нею персоналу. Зокрема, держави-учасниці здійснюють всі необхідні кроки для захисту персоналу Організації Об'єднаних націй та зв'язаного з нею персоналу, розташованого на їх території, від злочинів, передбачених у статті 9.

3. Держави-учасниці при необхідності співробітничають з Організацією Об'єднаних Націй та іншими державами-учасницями в рамках здійснення цієї Конвенції, зокрема у будь-якому випадку, коли приймаюча держава неспроможна вжити потрібних заходів.

За винятком інших випадків, передбачених у застосовній угоді про статус сил, якщо має місце захоплення або затримання персоналу Організації Об'єднаних Націй або зв'язаного з нею персоналу в ході виконання ним своїх обов'язків та якщо встановлена особа членів цього персоналу, вони не піддаються допиту та негайно звільнюються і повертаються Організації Об'єднаних Націй або іншим відповідним органам. До звільнення з ними поводяться відповідно до загальновизнаних стандартів прав людини та принципів і духу Женевських конвенцій 1949 року.

1. Навмисне вчинення:

a) вбивства, викрадення або іншого нападу, спрямованого проти особи або свободи будь-якого персоналу Організації Об'єднаних Націй та зв'язаного з нею персоналу;

b) насильницький напад на службові приміщення, житлові приміщення або транспортні засоби будь-якого персоналу Організації Об'єднаних Націй та зв'язаного з нею персоналу, який може піддати небезпеці особу або свободу цього персоналу;

c) загрози будь-якого такого нападу з метою примусити ту чи іншу фізичну або юридичну особу вчинити або утриматися від вчинення будь-яких дій;

d) спроби будь-якого такого нападу; та

e) дії, що являють собою співучасть у будь-якому такому нападі або у вчиненні спроби такого нападу, або організацію, або видачу наказу про вчинення такого нападу, визнається злочином кожною державою-учасницею відповідно до її національного законодавства.

2. Кожна держава-учасниця установлює відповідні покарання за злочини, передбачені у пункті 1, з урахуванням їх тяжкого характеру.

1. Кожна держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для встановлення своєї юрисдикції щодо злочинів, передбачених у статті 9, у таких випадках:

a) коли злочин вчинено на території цієї держави чи на борту судна або літального апарата, зареєстрованого у цій державі;

b) коли гаданий злочинець є громадянином цієї держави.

2. Держава-учасниця може також установити свою юрисдикцію щодо будь-якого такого злочину, коли його вчинено:

a) особою без громадянства, яка звичайно проживає у даній державі;

b) щодо громадянина даної держави; або

c) у спробі примусити дану державу вчинити яку-небудь дію або утриматися від неї.

3. Будь-яка держава-учасниця, яка встановила юрисдикцію, згадану у пункті 2, повідомляє про це Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй. Якщо така держава-учасниця згодом відмовляється від такої юрисдикції, вона повідомляє про це Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.