У разі, якщо це не передбачено їхніми законами, Високі Договірні Сторони зобов'язуються внести зміни до своїх законів, відповідно до яких дійсність зобов'язань, які виникають за переказним або за простим векселем, або використання прав, які випливають з них, не обумовлюється дотриманням положень про гербовий збір.

Проте Договірні Сторони можуть припинити здійснення цих прав до сплати встановленого ними гербового збору або пені, яка виникла. Вони можуть прийняти рішення про те, що характер і зміст документа, який "підлягає негайному виконанню", які, відповідно до їхнього законодавства, можуть бути присвоєні переказному і простому векселю, обумовлюються тим, що, починаючи з видачі документа, відповідно до їхніх законів було належним чином дотримано закону про гербовий збір.

Кожна з Високих Договірних Сторін залишає за собою право обмежити зобов'язання, зазначене у першому абзаці, лише переказними векселями.

Ця Конвенція, французький та англійський тексти якої є рівною мірою автентичними, позначена сьогоднішнім числом.

Вона може бути підписана у подальшому до 6 вересня 1930 року від імені будь-якої держави-члена Ліги Націй або держави, що не є її членом.

Ця Конвенція підлягає ратифікації.

Ратифікаційні грамоти передаються до 1 вересня 1932 року на зберігання Генеральному Секретареві Ліги Націй, який негайно повідомляє про їх одержання всі держави-члени Ліги Націй і держави-сторони в цій Конвенції, які не є членами Ліги Націй.

Починаючи з 6 вересня 1930 року, будь-яка держава-член Ліги Націй і будь-яка держава, що не є її членом, можуть приєднатися до цієї Конвенції.

Таке приєднання здійснюється шляхом повідомлення Генерального Секретаря Ліги Націй, яке передається на зберігання до архіву Секретаріату.

Генеральний Секретар негайно повідомляє про таку передачу на зберігання всі Високі Договірні Сторони, які підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї.

Ця Конвенція набуває чинності після того, як вона буде ратифікована або до неї приєднаються сім держав-членів Ліги Націй або держав, що не є її членами, включаючи три держави-члени Ліги Націй, постійно представлені у Раді.

Датою набрання чинності є дев'яностий день після одержання Генеральним Секретарем Ліги Націй сьомої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання відповідно до першого абзацу цієї статті.

Генеральний Секретар Ліги Націй, надсилаючи повідомлення, передбачені у статтях 3 і 4, зокрема, зазначає, що ратифікаційні грамоти або документи про приєднання, згадані у першому абзаці цієї статті, були одержані.