Держави - члени Ради Європи, які підписали цей Протокол,

вважаючи, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її членами;

бажаючи посилити свою індивідуальну та колективну спроможність реагування на злочини;

беручи до уваги положення Європейської конвенції про видачу правопорушників (ETS No. 24), відкритої для підписання в м. Париж 13 грудня 1957 року (далі - Конвенція), а також двох додаткових протоколів до неї (ETS Nos. 86 і 98), учинених у м. Страсбург 15 жовтня 1975 року і 17 березня 1978 року відповідно;

вважаючи за доцільне доповнити Конвенцію щодо певних питань з метою спрощення та прискорення процедури видачі в разі, коли розшукувана особа погоджується на видачу,

домовились про таке:

Договірні Сторони зобов’язуються видавати одна одній за спрощеною процедурою, передбаченою цим Протоколом, осіб, які розшукуються відповідно до статті 1 Конвенції , за наявності згоди таких осіб та домовленості із запитуваною Стороною.

1. Якщо розшукувана особа є суб’єктом запиту про тимчасовий арешт відповідно до статті 16 Конвенції, видача, зазначена у статті 1 цього Протоколу, не передбачає подання запиту про видачу та підтвердних документів відповідно до статті 12 Конвенції. Запитувана Сторона вважає достатньою для цілей застосування положень статей 3-5 цього Протоколу та для прийняття остаточного рішення про видачу за спрощеною процедурою таку інформацію, надану запитуючою Стороною:

а) ідентифікаційні дані розшукуваної особи, включаючи інформацію щодо її громадянства/громадянств, якщо така інформація є наявною;

b) орган, який запитує арешт;

c) існування ордера на арешт чи іншого документа, який має таку саму юридичну силу, або рішення суду, що підлягає виконанню, а також підтвердження того, що особа розшукується відповідно до статті 1 Конвенції ;

d) характер і юридичну кваліфікацію правопорушення, включаючи максимальне покарання або покарання, призначене в остаточному рішенні, разом з інформацією про те, чи була будь-яка частина такого рішення вже виконаною;

e) інформацію щодо строків давності та зупинення їх перебігу;

f) опис обставин, за яких правопорушення було вчинено, включаючи час, місце та ступінь участі розшукуваної особи;

g) наскільки це можливо - наслідки правопорушення;

h) у випадках, коли видача запитується з метою виконання остаточного рішення, - інформацію про те, чи було рішення ухвалено in absentia.

2. Незважаючи на пункт 1, додаткова інформація може запитуватися, якщо інформація, передбачена в згаданому пункті, є недостатньою для прийняття запитуваною Стороною рішення про видачу.

3. У випадках, коли запитувана Сторона отримала запит про видачу відповідно до статті 12 Конвенції , цей Протокол застосовується mutatis mutandis.

Якщо особу, яка розшукується з метою видачі, заарештовано відповідно до статті 16 Конвенції , компетентний орган запитуваної Сторони, відповідно до її законодавства та без необґрунтованої затримки, повинен поінформувати таку особу про отримання запиту щодо неї та про можливість застосування спрощеної процедури видачі відповідно до цього Протоколу.

1. Згода розшукуваної особи на видачу та, у відповідному випадку, її явно висловлена відмова від права застосування спеціального правила повинні бути надані компетентному судовому органу запитуваної Сторони відповідно до законодавства такої Сторони.

2. Кожна Сторона вживає необхідних заходів для забезпечення того, щоб згода і, у відповідному випадку, відмова, зазначені в пункті 1, були встановлені в такий спосіб, який вказує на те, що відповідна особа висловила їх добровільно та з повним усвідомленням правових наслідків. Із цією метою розшукувана особа має право на правову допомогу. У разі потреби, запитувана Сторона забезпечує розшукуваній особі можливість скористатися допомогою перекладача.

3. Згода і, у відповідному випадку, відмова, зазначені в пункті 1, фіксуються згідно із законодавством запитуваної Сторони.

4. З урахуванням пункту 5 згода і, у відповідному випадку, відмова, зазначені в пункті 1, не можуть бути відкликані.

5. Будь-яка держава під час підписання чи здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання чи будь-коли пізніше може заявити, що згода і, у відповідному випадку, відмова від застосування спеціального правила можуть бути відкликані. Згоду може бути відкликано до прийняття запитуваною Стороною остаточного рішення про видачу за спрощеною процедурою. У такому випадку період часу між повідомленням про згоду та її відкликанням не братиметься до уваги при визначенні строку, передбаченого пунктом 4 статті 16 Конвенції . Відмову від застосування спеціального правила може бути відкликано до передачі відповідної особи. Будь-яке відкликання згоди на видачу або відмови від права застосування спеціального правила фіксується відповідно до законодавства запитуваної Сторони, про що без зволікань повідомляють запитуючій Стороні.

Кожна держава під час підписання чи здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання чи будь-коли пізніше може заявити, що правила, визначені статтею 14 Конвенції , не застосовуються, якщо особа, видана цією державою відповідно до статті 4 цього Протоколу:

а) погоджується на видачу; або

b) погоджується на видачу та явно висловлює відмову від права застосування спеціального правила.

1. З метою подання запитуючою Стороною, у разі потреби, запиту про видачу відповідно до статті 12 Конвенції , запитувана Сторона інформує її якомога швидше і не пізніше ніж через десять днів після дати тимчасового арешту про те, чи надала розшукувана особа свою згоду на видачу.

2. У виняткових випадках, коли запитувана Сторона вирішує не застосовувати спрощену процедуру, незважаючи на згоду на це розшукуваної особи, вона повідомляє про це запитуючій Стороні настільки заздалегідь, щоб надати їй можливість подати запит про видачу до закінчення сорокаденного строку, встановленого статтею 16 Конвенції .

Якщо розшукувана особа надала згоду на видачу, запитувана Сторона повідомляє запитуючій Стороні про своє рішення щодо видачі за спрощеною процедурою протягом двадцяти днів з дати надання згоди такою особою.

Для цілей цього Протоколу повідомлення можуть бути передані за допомогою електронних або інших засобів зв’язку, що забезпечують передачу доказів у письмовій формі, за умов, що дозволяють Сторонам пересвідчитися в їх автентичності, а також через Міжнародну організацію кримінальної поліції (Інтерпол). У будь-якому випадку відповідна Сторона надає на запит і в будь-який час оригінали або засвідчені копії документів.

Передача повинна бути здійснена у найкоротший строк, переважно протягом десяти днів від дати повідомлення щодо рішення про видачу.