Держави - члени Ради Європи та країни - члени Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), які підписали цей Протокол,

ураховуючи, що Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписану в Страсбурзі 25 січня 1988 року (далі - Конвенція), було укладено до досягнення угоди про погоджені на міжнародному рівні стандарти з обміну інформацією в податкових справах;

ураховуючи, що нове середовище співробітництва виникло після того, як Конвенцію було укладено;

ураховуючи, що бажано, щоб багатосторонній документ був доступним для надання можливості найбільшій кількості держав отримувати перевагу нового середовища співробітництва й водночас упроваджувати найвищі міжнародні стандарти співробітництва в податковій сфері;

домовилися про таке:

1. Сьомий абзац преамбули до Конвенції вилучено та замінено таким:

"будучи впевненими у зв'язку із цим, що держави повинні здійснювати заходи чи надавати інформацію, звертаючи увагу на необхідність захисту конфіденційності інформації та беручи до уваги міжнародні документи про захист особистого життя й про потоки персональних даних".

2. Після сьомого абзацу преамбули до Конвенції додано таке:

"ураховуючи, що виникло нове середовище співробітництва й що бажано, щоб багатосторонній документ був доступним для надання можливості найбільшій кількості держав отримувати перевагу нового середовища співробітництва й водночас упроваджувати найвищі міжнародні стандарти співробітництва в податковій сфері".

Статтю 4 Конвенції вилучено та замінено таким:

"Стаття 4. Загальні положення

1. Сторони, зокрема як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для виконання чи застосування внутрішнього законодавства, яке стосується податків, передбачених цією Конвенцією.

2. Вилучено.

3. Будь-яка Сторона в заяві на ім'я одного з Депозитаріїв може зазначити, що відповідно до її внутрішнього законодавства її органи можуть інформувати свого резидента чи громадянина до передачі інформації, яка його стосується, згідно зі статтями 5 й 7".

1. Сполучник "та" в підпункті "b" пункту 1 статті 18 Конвенції замінено сполучником "або".

2. Посилання на "статтю 19" в підпункті "f" пункту 1 статті 18 Конвенції замінено посиланням на "підпункт "g" пункту 2 статті 21".

Статтю 19 Конвенції вилучено.

Статтю 21 Конвенції вилучено та замінено таким:

"Стаття 21. Захист осіб та межі зобов'язання надавати допомогу

1. Ніщо в цій Конвенції не зашкоджує правам і гарантіям, які забезпечуються особам законодавством чи адміністративною практикою запитуваної держави.

2. За винятком статті 14, положення цієї Конвенції не тлумачаться як такі, що покладають на запитувану державу зобов'язання:

a) здійснювати заходи всупереч її законодавству чи адміністративній практиці або законодавству чи адміністративній практиці запитуючої держави;

b) здійснювати заходи, які порушують громадський порядок (ordre public);

c) надавати інформацію, якої не може бути отримано відповідно до її законодавства чи адміністративної практики або відповідно до законодавства чи адміністративної практики запитуючої держави;

d) надавати інформацію, яка може розкрити будь-яку торгову, підприємницьку, промислову, комерційну чи професійну таємницю або торговий процес чи інформацію, розголошення яких може порушувати громадський порядок (ordre public);

e) надавати адміністративну допомогу, якщо та настільки, наскільки вона вважає, що оподаткування в запитуючій державі суперечить загальновизнаним принципам оподаткування чи положенням будь-якої конвенції про уникнення подвійного оподаткування чи будь-якої іншої конвенції, укладеної запитуваною державою із запитуючою державою;

f) надавати адміністративну допомогу для виконання чи застосування положення податкового законодавства запитуючої держави чи будь-якої пов'язаної із цим вимоги, яка ставить в гірші умови громадянина запитуваної держави порівняно з громадянином запитуючої держави, який знаходиться в таких самих умовах;

g) надавати адміністративну допомогу, якщо запитуюча держава не вжила всіх обґрунтованих заходів відповідно до її законодавства чи адміністративної практики, за винятком випадку, коли вжиття таких заходів призводить до надмірних труднощів;

h) надавати адміністративну допомогу в стягненні в тих випадках, коли адміністративне навантаження для тієї держави є явно надмірним порівняно з вигодою, яку отримає запитуюча держава.

3. Якщо інформація запитується запитуючою державою відповідно до цієї Конвенції, запитувана держава вживає своїх заходів для збору інформації з метою отримання запитуваної інформації, навіть якщо запитуваній державі така інформація може бути непотрібною для власних податкових цілей. Зобов'язання, яке міститься в попередньому реченні, підлягає обмеженням, які містяться в цій Конвенції, але в жодному разі такі обмеження, у тому числі ті, які зазначені в пунктах 1 та 2, не тлумачаться як такі, що дозволяють запитуваній державі відмовляти в наданні інформації лише тому, що вона не має внутрішньодержавного інтересу в такій інформації.

4. У жодному разі положення цієї Конвенції, у тому числі ті, які зазначені в пунктах 1 та 2, не тлумачаться як такі, що дозволяють запитуваній державі відмовляти в наданні інформації лише тому, що інформацією володіє банк, інша фінансова установа, представник чи особа, яка діє як агентство або довірена особа, чи тому, що вона стосується інтересів в особі, які пов'язані з правом власності".

Пункти 1 та 2 статті 22 вилучено та замінено таким:

"1. З будь-якою інформацією, отриманою Стороною згідно із цією Конвенцію, поводяться як з таємною, така інформація захищається так само, як інформація, отримана відповідно до внутрішнього законодавства цієї Сторони, настільки, наскільки це є необхіднім для забезпечення необхідного рівня захисту особових даних, відповідно до гарантій, які можуть зазначатися Стороною, яка надає інформацію, та які вимагаються відповідно до її внутрішнього законодавства.