ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Cпівтовариства, зокрема його статтю 80(2),

Беручи до уваги пропозицію Комісії (-1),

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (-2),

Після консультацій із Комітетом регіонів,

Діючи згідно з процедурою, встановленою у статті 251 Договору (-3), на основі спільного тексту, затвердженого Погоджувальним комітетом 01 грудня 2003 року,

Оскільки:

(1) Діяльність Співтовариства в галузі повітряного транспорту повинна мати на меті, серед іншого, забезпечення високого рівня захисту пасажирів. Крім того, повинні бути повною мірою враховані загальні вимоги щодо захисту споживачів.

(2) Відмова в перевезенні та скасування чи тривала затримка рейсів може спричинити серйозні проблеми й незручності для пасажирів.

(3) Регламент Ради (ЄЕС) № 295/91 від 04 лютого 1991 року про встановлення загальних правил щодо системи компенсації у разі відмови у перевезенні регулярним повітряним транспортом (-4) створив базовий захист для пасажирів, проте кількість пасажирів, яким відмовляють у перевезенні проти їхньої волі, залишається значною, як і кількість пасажирів, чиї рейси скасовують без попередження та чиї рейси зазнають тривалої затримки.

(4) Тому Співтовариство повинне підвищити стандарти захисту, встановлені зазначеним Регламентом, як для посилення захисту прав пасажирів, так і для забезпечення діяльності авіаперевізників відповідно до гармонізованих умов на лібералізованому ринку.

(5) Оскільки розмежування між регулярними й нерегулярними послугами повітряного перевезення послаблюється, такий захист повинен стосуватися пасажирів не лише регулярних, а й нерегулярних рейсів, зокрема тих, що входять до складу пакетних турів.

(6) Захист, який надається пасажирам, що відлітають з аеропорту, розташованого в державі-члені, повинен поширюватися на тих, хто відлітає з аеропорту, розташованого в третій країні, до аеропорту, розташованого в державі-члені, якщо рейс виконує перевізник Співтовариства.

(7) Для забезпечення ефективного застосування цього Регламенту, зобов’язання, які він створює, повинні бути покладені на авіаперевізника, що здійснює експлуатацію, який виконує або планує виконати рейс із використанням власного повітряного судна, судна, взятого в сухий чи мокрий лізинг, або на іншій основі.

(8) Цей Регламент не повинен обмежувати прав авіаперевізника, що здійснює експлуатацію, вимагати компенсацію від будь-якої особи, у тому числі від третіх осіб, відповідно до застосовного права.

(9) Необхідно зменшити кількість пасажирів, яким відмовляють у перевезенні проти їхньої волі, шляхом встановлення вимоги для авіаперевізників запитувати, чи є добровольці, які бажають відмовитися від свого бронювання в обмін на пільги, замість того, щоб відмовляти пасажирам у перевезенні, та шляхом надання повної компенсації тим, кому зрештою було відмовлено в перевезенні.

(10) Пасажири, яким відмовили в перевезенні проти їхньої волі, повинні мати змогу або скасувати свої рейси з отриманням відшкодування за свої квитки або із їх продовженням на задовільних умовах, та повинні отримати належний догляд у період очікування пізнішого рейсу.

(11) Добровольці також повинні мати змогу скасувати свої рейси з отриманням відшкодування за свої квитки або із їх продовженням на задовільних умовах, оскільки у них виникають аналогічні складнощі в рамках подорожі, як і в пасажирів, яким відмовили в перевезенні проти їхньої волі.

(12) Крім того, необхідно зменшити проблеми й незручності, які створює для пасажирів скасування рейсів. Цього необхідно досягнути шляхом спонукання перевізників інформувати пасажирів про скасування до запланованого часу відправлення та, на додаток, пропонувати їм доцільну зміну маршруту, щоб пасажири могли відповідним чином змінити свої плани. Якщо авіаперевізники не зроблять цього вони повинні надати пасажирам компенсацію, крім випадків, коли таке скасування відбувається за надзвичайних обставин, яких було б неможливо уникнути навіть у разі вжиття всіх розсудливих заходів.

(13) Пасажири, чиї рейси скасували, повинні мати змогу або отримати відшкодування вартості своїх квитків, або отримати можливість зміни маршруту на задовільних умовах та повинні отримати належний догляд у період очікування пізнішого рейсу.

(14) Як і відповідно до Монреальської Конвенції, обов’язки авіаперевізників, що здійснюють експлуатацію, повинні бути обмежені чи скасовані у випадках, якщо подія була спричинена надзвичайними обставинами, яких було б неможливо уникнути навіть у разі вжиття всіх розсудливих заходів. Зокрема, такі обставини можуть виникати у випадку політичної нестабільності, виникнення метеорологічних умов, несумісних із виконанням відповідного рейсу, ризиків безпеки, неочікуваних недоліків стосовно безпеки рейсу та страйків, які впливають на експлуатацію з боку авіаперевізника, що здійснює експлуатацію.

(15) Необхідно вважати, що існують надзвичайні обставини, якщо рішення щодо організації повітряного руху стосовно конкретного повітряного судна в конкретний день спричиняє тривалу затримку, перенесення рейсу на наступний день або скасування одного чи більше рейсів такого повітряного судна, навіть незважаючи на те, що відповідний авіаперевізник вжив усіх розсудливих заходів для уникнення затримок чи скасувань.

(16) У випадках, якщо пакетний тур скасовують із причин, інших ніж скасування рейсу, цей Регламент не повинен застосовуватися.

(17) Пасажири, чиї рейси затримуються на визначений час, повинні отримати належний догляд та повинні мати змогу скасувати свої рейси й отримати відшкодування вартості своїх квитків або продовжити їх на задовільних умовах.

(18) Догляд для пасажирів, які очікують альтернативних чи затриманих рейсів, може бути обмеженим або в ньому може бути відмовлено, якщо надання такого догляду спричинить подальшу затримку.

(19) Авіаперевізники, що здійснюють експлуатацію, повинні задовольняти особливі потреби осіб із обмеженою мобільністю та осіб, що їх супроводжують.

(20) Пасажири повинні бути повністю поінформовані про свої права у разі відмови в перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсів, щоб мати змогу ефективно реалізувати свої права.

(21) Держави-члени повинні встановити правила щодо санкцій, застосовних у разі порушення положень цього Регламенту, та забезпечити застосування таких санкцій. Такі санкції повинні мати дієвий, пропорційний та стримувальний характер.

(22) Держави-члени повинні забезпечити загальне дотримання з боку своїх авіаперевізників цього Регламенту і здійснювати нагляд за таким дотриманням, а також призначити належний орган для виконання таких завдань щодо забезпечення застосування. Такий нагляд не повинен впливати на права пасажирів та авіаперевізників вимагати правового відшкодування через суди відповідно до процедур, встановлених національним правом.

(23) Комісія повинна аналізувати застосування цього Регламенту та повинна зокрема оцінювати можливість розширення сфери його застосування на всіх пасажирів, які мають договір із туристичним оператором або з перевізником Співтовариства, якщо вони відлітають із аеропорту третьої країни до аеропорту, розташованого в державі-члені.

(24) 02 грудня 1987 року в Лондоні Королівство Іспанія та Сполучене Королівство домовилися про поглиблення співпраці щодо використання аеропорту Гібралтару, про що зробили спільну заяву міністри закордонних справ обох країн. Зазначені домовленості ще не набули чинності.

(25) Відповідно, Регламент (ЄЕС) № 295/91 необхідно скасувати,

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

1. Цей Регламент запроваджує - на визначених у ньому умовах - мінімальні права для пасажирів у випадках, коли:

(a) їм відмовляють у перевезенні проти їхньої волі;

(b) їх рейс скасовують;

(c) їх рейс затримують.

2. Застосування цього Регламенту до аеропорту Гібралтару вважається таким, що не обмежує відповідні правові позиції Королівства Іспанія та Великої Британії щодо суперечки стосовно суверенітету території, на якій розташований аеропорт.

3. Застосування цього Регламенту до аеропорту Гібралтару призупинено до вступу в дію домовленостей у спільній заяві міністрів закордонних справ Королівства Іспанія та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії від 02 грудня 1987 року. Уряди Іспанії та Великої Британії повинні повідомити Раді дату вступу в дію зазначених домовленостей.

Для цілей цього Регламенту:

(a) "авіаперевізник" означає авіатранспортне підприємство, що має дійсну експлуатаційну ліцензію;

(b) "авіаперевізник, що здійснює експлуатацію" означає авіаперевізника, який виконує або має намір виконати рейс згідно з договором, укладеним із пасажиром, або за дорученням іншої особи, юридичної чи фізичної, яка уклала договір із таким пасажиром;

(c) "перевізник Співтовариства" означає авіаперевізника, що має дійсну експлуатаційну ліцензію, видану державою-членом відповідно до положень Регламенту Ради (ЄЕС) № 2407/92 від 23 липня 1992 року про ліцензування авіаперевізників (-1);

(d) "туристичний оператор" означає, за винятком авіаперевізника, організатора в розумінні пункту 2 статті 2 Директиви Ради 90/314/ЄЕС від 13 червня 1990 року про пакетні подорожі, пакетний відпочинок та пакетні тури (-2);

(e) "пакет послуг" означає послуги, означені в пункті 1 статті 2 Директиви 90/314/ЄЕС;

(f) "квиток" означає дійсний документ, який дає право на користування транспортом, або еквівалентний документ у безпаперовій формі, зокрема в електронній, виданий авіаперевізником або його уповноваженим агентом;

(g) "бронювання" означає факт наявності у пасажира квитка або іншого доказу, що підтверджує те, що бронювання було прийняте й зареєстроване авіаперевізником або туристичним оператором;

(h) "кінцевий пункт призначення" означає пункт призначення, вказаний на квитку, пред’явленому на стійці реєстрації, або, у випадку послідовних пересадкових рейсів, пункт призначення останнього рейсу; альтернативні пересадкові рейси не враховують, якщо дотримано початково запланованого часу прибуття;

(i) "особа з обмеженою мобільністю" означає будь-яку особу, чия мобільність обмежена на час користування транспортом через будь-яку фізичну ваду (сенсорного або рухового характеру, постійну або тимчасову), порушення інтелектуального розвитку, вік або будь-яку іншу причину інвалідності та яка потребує особливої уваги й адаптації до її потреб послуг, доступних для всіх пасажирів;

(j) "відмова в перевезенні" означає відмову перевозити пасажирів у рамках відповідного рейсу, незважаючи на те, що вони прибули для перевезення з дотриманням умов, встановлених у статті 3(2), окрім як у випадку наявності обґрунтованих причин відмови їм у перевезенні, зокрема пов’язаних зі здоров’ям, безпекою або неналежними проїзними документами;

(k) "доброволець" означає особу, яка прибула для перевезення з дотриманням умов, встановлених у статті 3(2), та погодилася на пропозицію авіаперевізника до пасажирів відмовитися від свого бронювання в обмін на пільги;

(l) "скасування" означає невиконання рейсу, який був попередньо запланований та на який було заброньоване принаймні одне місце.

1. Цей Регламент застосовують:

(a) до пасажирів, які відлітають із аеропорту, розташованого на території держави-члена, до якої застосовується Договір;

(b) до пасажирів, які відлітають із аеропорту, розташованого в третій країні, до аеропорту, розташованого на території держави-члена, до якої застосовується Договір, окрім випадків, коли вони отримали пільги або компенсацію та їм була надана допомога в такій третій країні, якщо авіаперевізник, що здійснює експлуатацію відповідного рейсу, є перевізником Співтовариства.

2. Параграф 1 застосовують за умови, що пасажири:

(a) мають підтверджене бронювання на відповідний рейс та, окрім як у випадку скасування, зазначеного в статті 5, з’являються для реєстрації,

- як визначено та в час, зазначений заздалегідь у письмовій формі (у тому числі за допомогою електронних заходів) авіаперевізником, туристичним оператором або уповноваженим туристичним агентом,

або, якщо час не зазначено,

- не пізніше ніж за 45 хвилини до вказаного часу відправлення; або

(b) були переведені авіаперевізником або туристичним оператором із рейсу, на який у них було бронювання, на інший рейс, незалежно від причини.

3. Цей Регламент не застосовують до пасажирів, які подорожують безкоштовно або за зниженим тарифом, не доступним громадськості прямо чи опосередковано. При цьому його застосовують до пасажирів, що мають квитки, видані у рамках програми для постійних клієнтів або іншої комерційної програми авіаперевізника чи туристичного оператора.

4. Цей Регламент застосовують лише до пасажирів, яких перевозять на борту моторних повітряних суден із фіксованим крилом.

5. Цей Регламент застосовують до будь-якого авіаперевізника, що здійснює експлуатацію, який надає транспортні послуги пасажирам, охопленим параграфами 1 та 2.

Якщо авіаперевізник, що здійснює експлуатацію, який не має укладеного договору з пасажиром, виконує обов’язки відповідно до цього Регламенту, вважають, що він їх виконує від імені особи, яка уклала договір із таким пасажиром.

6. Цей Регламент не впливає на права пасажирів відповідно до Директиви 90/314/ЄЕС. Цей Регламент не застосовують у випадках, якщо пакетний тур скасовують із причин, інших ніж скасування рейсу.