Комітет міністрів, відповідно до положень Статті 15.б Статуту Ради Європи,

Враховуючи Декларацію Глав держав і Урядів держав-членів Ради Європи, підписану 9 жовтня 1993 року в м. Відні та зокрема її твердження, що "створення толерантної процвітаючої Європи залежить не лише від співпраці між державами, а й потребує також транскордонного співробітництва між місцевою та регіональною владою, без посягань на Конституцію й зазіхань на територіальну цілісність кожної держави";

Враховуючи Декларацію Комітету міністрів про прикордонну співпрацю в Європі, прийняту 6 жовтня 1989 року з нагоди 40-ї річниці Ради Європи;

Враховуючи Європейську культурну конвенцію, підписану 19 грудня 1954 року;

Враховуючи Європейську рамкову конвенцію про транскордонну співпрацю між територіальними громадами або владою, підписану 21 травня 1980 року, та Додатковий протокол до неї, підписаний 9 листопада 1995 року, а також Протокол № 2, підписаний 5 травня 1998 року;

Враховуючи Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, підписану 5 листопада 1992 року та зокрема її 14 статтю;

Беручи до уваги Рекомендацію № R (98) Комітету Міністрів щодо сучасних мов, прийняту 17 березня 1998 року;

Враховуючи Рішення 165 (1985) Постійної конференції місцевих та регіональних влад Європи щодо співпраці між європейськими прикордонними регіонами, яке, зокрема, закликає до розробки типової угоди про транскордонне співробітництво у галузі культури;

Враховуючи Рішення 259 (1994) Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи про регіональну й місцеву владу та транскордонне або транснаціональне співробітництво в шкільній галузі;

Вважаючи, що добросусідські відносини є основою вільної толерантної Європи, що є ключем до консолідації й демократичної стабільності;

З огляду на те що в багатьох прикордонних регіонах транскордонне співробітництво в усіх сферах ускладнюється мовними й культурними відмінностями;

Зважаючи на користь, для держав-членів досягнень Ради Європи у галузі навчання мов;

Акцентуючи політичну важливість розроблення стратегій для диверсифікації та інтенсифікації вивчення мов з метою заохочення багатомовності в панєвропейському контексті, подальшого розвитку зв’язків та обмінів, а також використання нових інформаційно-комунікаційних технологій;

Бажаючи підтримувати та розвивати багатство і різноманіття європейського культурного життя шляхом поглиблення взаємного знання національних і регіональних мов, а також мов меншин;

Беручи до уваги багатий досвід транскордонного освітнього співробітництва у прикордонних регіонах і цінний внесок, який вони можуть зробити у підготовку громадян об’єднаної Європи,

Рекомендує урядам держав-членів:

а. Розробляючи політику навчання мов, створювати умови, які дають змогу закладам загальної середньої освіти у прикордонних регіонах на всіх рівнях запровадити вивчення мов сусідніх держав, а також ознайомлення з культурою цих держав, що близько пов’язано з викладанням мов;

б. підтримувати учасників транскордонного співробітництва - таких як регіональна влада, групи транскордонного співробітництва між місцевими та регіональними владами, торговими палатами, профспілками, роботодавцями та іншими організаціями й особами - для залучення освітнього і мовного сектора в проєкти транскордонного співробітництва, які вони організовують або готують;

в. прагнути встановити мовну взаємність за співпраці з сусідньою державою чи державами щодо вивчення мов сусідніх країн у прикордонних регіонах, інших мов, що використовуються у відповідних прикордонних регіонах, та є менш уживаними або мовами меншин;

г. вживати всі можливі кроки для впровадження заходів, викладених у Додатку до цих Рекомендацій;

д. прагнути співробітництва у цій галузі з відповідними органами Європейського Союзу для досягнення максимальної синергії.

Рекомендовані заходи адресовано центральній владі в зоні її відповідальності за визначення правового поля та нагляду за діями територіальних громад чи влад. В окремих федеральних державах це є прерогативою федеральних установ, у такому разі ці заходи адресовано їм. Центральну владу просимо донести ці заходи до їх відома.

i. Визначити урядове відомство чи агентство, яке виступатиме контактом з питань освітнього співробітництва та вивчення мов сусідніх держав у прикордонних регіонах для міністерств сусідніх країн, якщо такий орган наразі не існує. Визначити або утворити національний орган, якщо такого наразі немає, або використовувати урядове відомство чи агентство для збору й поширення відомостей про вивчення мов у прикордонних регіонах на загальнонаціональному рівні та заохочувати цей орган співпрацювати з іншими європейськими організаціями, що мають аналогічні повноваження.

ii. Сприяти утворенню Європейської мережі таких національних органів з метою обміну інформацією щодо організаційних та освітніх питань, започаткувати банк даних із прикладами вдалої практики, реалізації спільних проєктів та розробки інструкції щодо організації вивчення мов у прикордонних регіонах.

iii. Започаткувати або продовжувати діалог з сусідніми державами з метою обміну інформацією про відповідні освітні системи та політику, а також розроблення спільних програм або політик вивчення мов сусідніх країн та освітньої співпраці. Такі програми мають створювати умови для розроблення освітніми інституціями довгострокових транскордонних відносини, запускати освітні проєкти, метою яких є набуття необхідних умінь для життя й роботи в прикордонних регіонах, збільшувати кількість транскордонних обмінів та візитів, а також розробляти спеціальні навчальні матеріали.

iv. Заохочувати й підтримувати місцеві й регіональні освітні ради щодо встановлення контактів із закордонними колегами, обміну знаннями та досвідом, співпраці й усунення розбіжностей в адміністративних нормах і організації освітнього процесу.

v. За потреби погодити включення викладання мов сусідніх країн та предметів, пов’язаних із історією, географією та культурою сусідніх країн у навчальні плани освітніх закладів у прикордонних регіонах, а також розробляти відповідні навчальні посібники.