Уряди, які підписали цей Протокол, є членами Ради Європи, які підписали Генеральну угоду про привілеї та імунітети Ради Європи, або учасниками зазначеної Угоди та водночас членами Фонду Ради Європи з питань облаштування національних біженців та інших осіб у період переселення в Європі;

враховуючи положення статей 1 і 9.g Статуту зазначеного вище Фонду;

враховуючи статтю 40 Статуту Ради Європи;

прагнучи визначити правовий режим майна, активів та діяльності Фонду з питань облаштування біженців, а також правовий статус його органів та посадових осіб;

вважаючи, що необхідно сприяти здійсненню статутних цілей Фонду шляхом максимально можливого скорочення прямого або непрямого оподаткування діяльності Фонду, тягар якого зрештою лягає на одержувачів кредитів, що надаються Фондом;

прагнучи доповнити в частині, що стосується Фонду з питань облаштування національних біженців, положення Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи,

домовилися про таке:

Статут Фонду Ради Європи з питань облаштування біженців, затверджений Комітетом Міністрів Резолюцією (56) 9 з поправками, внесеними зазначеним вище Комітетом або керівним органом, який діє в межах, встановлених у статті 9.h зазначеного Статуту, є невід’ємною частиною цього Протоколу.

Фонд Ради Європи з питань облаштування біженців є юридичною особою і, зокрема, має правоздатність:

i укладати договори;

ii набувати право власності на нерухоме й рухоме майно та розпоряджатися ним;

iii порушувати справи в суді;

iv здійснювати будь-які операції, пов’язані з його статутними цілями.

Операції, дії та договори Фонду з питань облаштування біженців регулюються цим Протоколом, Статутом Фонду та актами, що видаються відповідно до згаданого Статуту. Крім того, в окремих випадках може застосовуватися національне законодавство за умови, що Фонд прямо погоджується на це і що таке законодавство не йде врозріз із цим Протоколом або зі Статутом.

Справи, за якими Фонд є відповідачем, може розглядати будь-який компетентний суд члена Фонду або держави, на території якої Фонд уклав договір надання кредиту або виступив його поручителем.

Проте:

i у таких судах не може порушуватися судовий розгляд проти Фонду його членом або особами, які діють або подають позови від імені такого члена, або Фондом проти члена або зазначених вище осіб;

ii розбіжності, що виникають у зв’язку з договором про надання кредиту або поруки, укладеним Фондом із його членом або з будь-яким іншим позичальником, затвердженим цим членом, вирішуються шляхом арбітражного розгляду відповідно до процедури, закріпленої у відповідному договорі. Розбіжності, що виникають у зв’язку з будь-яким договором надання кредиту або поруки, підписаним Фондом, вирішуються шляхом арбітражного розгляду відповідно до процедури, зазначеної в Положеннях про кредитування, розроблених на виконання розділу 1.d статті 10 Статуту Фонду.

Майно та активи Фонду, де б і в чиєму розпорядженні вони не знаходилися, користуються імунітетом від усіх форм конфіскації, накладення арешту або інших заходів виконавчого провадження до винесення судового рішення щодо Фонду, яке вже не може бути оскаржене за допомогою звичайних правових засобів.

Приведення у виконання рішень, винесених за результатами арбітражного розгляду, зазначеного в абзаці третьому статті 2, здійснюється на територіях членів Фонду через правові канали, передбачені в кожній такій державі-члені, та відповідно до процедури виконавчого провадження, прийнятої в державі, на території якої виконується таке рішення; для досягнення такої відповідності не потрібно жодних перевірок, крім підтвердження того, що рішення є справжнім, що воно відповідає нормам щодо компетенції та процедури, встановленим у Положеннях про кредитування Фонду, і що воно не суперечить остаточному судовому рішенню, прийнятому у відповідній державі. Кожна сторона, яка підписала Протокол, при здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти повідомляє через Генерального секретаря Ради Європи інші сторони, які підписали Протокол, про те, який орган має компетенцію виконувати ці формальності відповідно до її законодавства.

Майно та активи Фонду, де б і в чиєму розпорядженні вони не знаходилися, не підлягають обшуку, реквізиції, конфіскації, експропріації або будь-якій іншій формі відчуження шляхом судових чи законодавчих дій.

Будівлі та приміщення, що використовуються для діяльності Фонду, а також його архіви є недоторканними.

У випадках, коли це необхідно для досягнення його статутних цілей, Фонд має право:

a мати у своєму розпорядженні валюту будь-якого роду та здійснювати операції в будь-якій валюті;

b вільно переказувати свої кошти по банківських каналах з однієї країни в іншу або в межах будь-якої країни й конвертувати будь-яку валюту, що знаходиться в його розпорядженні, у будь-яку іншу валюту.

Фонд здійснює свої права згідно з цією статтею з належним урахуванням усіх подань із боку уряду будь-якого члена.

Майно та активи Фонду звільняються від обмежень, регулювання, контролю та будь-яких мораторіїв.

Фонд з питань облаштування біженців та його активи, доходи та інше майно звільняються від усіх прямих податків.

Фонд з питань облаштування біженців звільняється від усіх податків на територіях членів Фонду в зв’язку з операціями та діяльністю за кредитами, договори на надання яких укладені Фондом із метою використання виручених коштів відповідно до своїх завдань для задоволення потреб біженців та надлишкового населення, або у зв’язку з кредитами, наданими або гарантованими Фондом відповідно до його статутних положень.

Фонд не звільняється від податків, мит чи зборів, які стягуються виключно на оплату комунальних послуг.

Уряди держав-членів, якщо це можливо, вживають відповідних заходів для:

a звільнення від податків на доходи, отримані у вигляді відсотків за вилущеними облігаціями або кредитами, наданими Фондом;

b скасування або повернення акцизів та податків, які входять у ціну, що сплачується за рухоме або нерухоме майно, або в оплату наданих послуг, якщо Фонд для службових цілей здійснює значні закупівлі або отримує послуги, загальна вартість яких включає такі акцизні мита та податки.

Жодні податки не стягуються з цінних паперів чи облігацій, випущених або гарантованих Фондом (або з будь-яких дивідендів або відсотків від них), у чиєму розпорядженні вони б не знаходилися, у таких випадках:

a якщо це є дискримінацією щодо таких цінних паперів чи облігацій виключно з тієї причини, що їх випущено або гарантовано Фондом;

b якщо єдиною правовою основою для такого податку є місце або валюта, в яких випущені, гарантовані, деноміновані або оплачені цінні папери чи облігації, або місцезнаходження штаб-квартири або будь-якого відділення Фонду або місце здійснення його діяльності.

Фонд звільняється від усіх мит, заборон та обмежень на імпорт та експорт товарів, необхідних для здійснення його статутних цілей, якщо тільки така заборона чи обмеження не вводяться з міркувань громадського порядку, безпеки чи охорони здоров’я. Звільнені від мита товари, що імпортуються, не можуть бути відчужені в країні, у яку вони імпортовані, у жодний спосіб, крім як на умовах, схвалених урядом цієї країни.

Органи, зазначені в статті 8 Статуту Фонду, користуються на території кожної держави-члена для своїх офіційних каналів зв’язку не менш сприятливими умовами, ніж ті, які уряд цього члена Фонду надає дипломатичним представництвам будь-якого іншого уряду. Офіційна кореспонденція та інші офіційні повідомлення органів Фонду не підлягають цензурі.

Члени керівного органу, адміністративної ради та ревізійної комісії мають судово-процесуальний імунітет щодо всього сказаного, написаного або вчиненого ними в їхній офіційній якості та в межах їхніх повноважень. Вони зберігають такий імунітет і після закінчення терміну їхніх повноважень. Крім того, їм надаються ті ж імунітети від обмежень щодо імміграції та вимог щодо реєстрації іноземців та ті ж пільги щодо обміну валюти та поїздок, які надаються державами-членами представникам інших урядів держав-членів Фонду, які мають аналогічний ранг. Суми, виплачені ними на покриття витрат, зумовлених виконанням ними своїх службових обов’язків, звільняються від податків.

Привілеї та імунітети надаються особам, зазначеним у статті 10, не для їхньої особистої вигоди, а для того, щоб забезпечити незалежне виконання ними своїх функцій. Тому держава-член не тільки має право, але й зобов’язана відмовитися від імунітету свого представника в кожному випадку, коли, на думку держави-члена, імунітет перешкоджає відправленню правосуддя, якщо ця відмова не перешкоджає меті, з якою імунітет було надано.

a Положення статей 10 та 11 не можуть застосовуватися представником щодо органів влади держави, представником яких він є або був.

b Статті 10, 11, 12.a також застосовуються до заступників представників, радників, технічних експертів та секретарів делегацій.

Голова та посадові особи Фонду мають привілеї та імунітети, зазначені в статті 18 Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи.

Голова визначає категорії посадових осіб, стосовно яких застосовуються положення зазначеної вище статті.

Повідомлення, зазначені в статті 17 Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи, робить Генеральний секретар Ради стосовно Голови, а також щодо зазначених у попередньому положенні посадових осіб.

Генеральний секретар після консультації з Головою має право й зобов’язаний зняти імунітет, наданий будь-якій посадовій особі, у тих випадках, коли, на його думку, такий імунітет перешкоджає відправленню правосуддя і від нього можна відмовитись без шкоди для нормального функціонування Фонду. Право зняти імунітет із Голови належить керівному органу.

Уряди держав-членів Фонду зобов’язуються звертатися до таких конституційних органів, які можуть бути необхідними для виконання статутних зобов’язань, прийнятих цими державами щодо Фонду з питань облаштування біженців. Також вони зобов’язуються своєчасно звертатися до таких органів, щоб забезпечити виконання зобов’язань, прийнятих ними у якості позичальника чи поручителя відповідно до розділу 3 статті 6 Статуту Фонду з питань облаштування біженців.

Фонд може укладати з будь-якою державою-членом особливі угоди про детальне застосування положень цього Протоколу, які доповнюватимуть відповідні положення або відрізнятимуться від наведених вище положень статті 13. Він може також укладати угоди з будь-якою державою, яка не є членом Фонду, що змінюють порядок застосування положень цього Протоколу щодо цієї держави.

Цей Протокол підлягає ратифікації, а ратифікаційні грамоти здаються на зберігання Генеральному секретареві Ради Європи. Він набирає чинності після того, як три сторони, які підписали Протокол і на які припадає принаймні одна третина активів Фонду, здадуть свої ратифікаційні грамоти на зберігання. Для інших членів Фонду він набирає чинності в момент здачі ними на зберігання відповідних ратифікаційних грамот.

Проте до набрання чинності цим Протоколом згідно з попереднім положенням сторони, які його підписали, для того, щоб не затримувати нормальну роботу Фонду, погоджуються в попередньому порядку почати застосовувати Протокол з 1 вересня 1958 року або не пізніше ніж з моменту підписання, якщо це не суперечить їхнім конституційним нормам.

Будь-який уряд, який стає членом Фонду з питань облаштування біженців після підписання цього Протоколу, може приєднатися до нього шляхом передачі акта про приєднання Генеральному секретарю Ради Європи. Таке приєднання набирає чинності з дати здачі акта на зберігання, якщо це відбувається після набрання чинності Протоколом, і з дати такого набрання чинності, якщо приєднання відбувається до цієї дати.

Будь-який уряд, який здав акт про приєднання на зберігання до набрання чинності Протоколом, повинен негайно на тимчасовій основі застосовувати Протокол, якщо це не суперечить його конституційним нормам.

На посвідчення чого повноважні представники, що підписалися нижче, підписали цей Протокол.

Вчинено у м. Страсбург 6 березня 1959 року англійською та французькою мовами, причому обидва тексти мають однакову юридичну силу, в одному примірнику, який залишається в архівах Ради Європи. Генеральний секретар передає засвідчені копії кожній державі, яка підписала цей Протокол або приєдналася до нього.

Заява, що міститься в повідомленні Уряду Чеської Республіки, переданому під час здачі на зберігання документа про приєднання 9 лютого 2001 року - Оригінал англ.