Статус Протоколу див.

Держави - члени Ради Європи, що підписали цю Конвенцію,

уважаючи, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її членами, зокрема шляхом прийняття спільних норм у правовій сфері;

беручи до уваги те, що в багатьох Державах-членах докладено зусиль або докладаються зусилля для поліпшення правового статусу дітей, народжених поза шлюбом, шляхом зменшення відмінностей у правовому статусі цих дітей і дітей, народжених у шлюбі, що зменшує правові й соціальні переваги останніх;

визнаючи, що в законодавствах Держав - членів Ради Європи досі існують суттєві розбіжності в цьому питанні;

будучи переконаними в тому, що становище дітей, народжених поза шлюбом, необхідно поліпшити й що розроблення певних спільних норм стосовно їхнього правового статусу допоможе досягти цієї мети й водночас сприятиме гармонізації законодавств Держав-членів у цій сфері;

уважаючи, однак, за необхідне створити умови поетапного переходу для Держав, не готових до негайного прийняття окремих норм цієї Конвенції,

домовилися про таке:

Кожна Договірна Сторона зобов'язується привести своє законодавство у відповідність до положень цієї Конвенції та повідомляє Генеральному секретарю Ради Європи про заходи, ужиті для досягнення цієї мети.

Установлення материнства стосовно кожної дитини, народженої поза шлюбом, ґрунтується лише на факті народження дитини.

Батьківство стосовно кожної дитини, народженої поза шлюбом, може бути підтверджене або встановлене шляхом добровільного визнання або за рішенням суду.

Добровільне визнання батьківства може бути предметом опротестування або оспорювання в порядку, установленому внутрішнім законодавством держави, лише у випадку, коли особа, що бажає визнати або визнала дитину, не є її біологічним батьком.

Під час учинення дій з установлення батьківства допустимим є використання наукових доказів, що можуть сприяти встановленню або спростуванню факту батьківства.

1. Батько й мати дитини, народженої поза шлюбом, мають такі самі обов'язки її утримувати, які були б за її народження в шлюбі.

2. У випадках, коли законний обов'язок утримувати дитину, народжену в шлюбі, переходить до певних членів сім'ї та родичів з боку батька або матері, такий обов'язок також застосовується й до дитини, народженої поза шлюбом.

1. У випадку, коли походження дитини, народженої поза шлюбом, установлено стосовно обох батьків, батьківські права не можуть автоматично переходити лише до батька дитини.

2. Зберігається можливість передачі батьківських прав; випадки передачі батьківських прав визначаються внутрішнім законодавством держави.

У випадках, коли батько або мати дитини, народженої поза шлюбом, не мають батьківських прав або прав опіки над дитиною, такий з батьків може одержати право доступу до дитини у відповідних випадках.

Дитина, народжена поза шлюбом, має таке саме право на успадкування майна своїх батька й матері, а також члена сім'ї та родича з боку батька або матері, як і дитина, народжена в шлюбі.

Укладення шлюбу батьком і матір'ю дитини, народженої поза шлюбом, надає їй правовий статус дитини, народженої в шлюбі.

1. Ця Конвенція відкрита для підписання Державами - членами Ради Європи. Вона підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню. Ратифікаційні грамоти, документи про прийняття або затвердження передаються на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи.