Уряди, які підписали Угоду, будучи членами Ради Європи, беручи до уваги Європейську конвенцію про еквівалентність дипломів, що веде до прийому до університетів, підписану у Парижі 11 грудня 1953 року;

Взято до уваги Європейську культурну конвенцію, підписану в Парижі 19 грудня 1954 рік;

Вважаючи, що важливий внесок у європейське порозуміння було б зроблено, якби більша кількість студентів, серед інших, які вивчають сучасні мови, могла б провести період навчання за кордоном і якщо такі студенти склали іспити та прослухали дисципліни протягом періоду навчання можуть бути визнані рідним університетом;

Крім того, враховуючи, що визнання періодів навчання, проведених за кордоном, сприятиме вирішення проблеми дефіциту висококваліфікованих науковців,

Домовилися про таке:

1. Для цілей цієї Конвенції Договірні сторони поділяються на категорії відповідно до того, чи є орган компетентним розглядати питання, що стосуються еквівалентності на їхніх територіях є такими:

а) держава;

б) університет;

в) держава чи університет залежно від обставин.

Кожна Договірна Сторона інформує про це Генерального секретаря Ради Європи, компетентний орган на своїй території для вирішення питань, що стосуються еквівалентності.

2. Термін "університети" означає:

a) університети, і

б) заклади, які Договірною Стороною вважаються подібними до університетів на території якої вони знаходяться.

1. Договірні сторони, які підпадають під категорію а пункту 1 статті 1, визнають період навчання, проведеним студентом в університеті іншої країни-члена Ради Європи як еквівалент аналогічного періоду, проведеного в його рідному університеті, що керівництво першого згаданого університету видало такому студенту сертифікат, засвідчуючи, що він завершив зазначений період навчання.

2. Визначається тривалість періоду навчання, зазначеного в попередньому пункті компетентними органами відповідної Договірної Сторони.

Договірні Сторони, що підпадають під категорію a пункту 1 статті 1, розглядають засоби, які необхідно прийняти, щоб визнати період навчання, проведений в університеті іншої країни, країн-членів Ради Європи студентами інших дисциплін, окрім сучасних мов і особливо студентами фундаментальних і прикладних наук.

Договірні Сторони, що підпадають під категорію а пункту 1 статті 1, прагнуть до визначення за допомогою односторонніх або двосторонніх домовленостей умови, серед яких є іспит, складений студентом або дисципліна, яку пройшов під час навчання в університеті іншої країни-члена Ради Європи можна вважати еквівалентом до аналогічного іспиту, складеним студентом, або дисципліною, прослуханою в його рідному університеті.