Дата підписання: 12.02.1981

Дата ратифікації: 26.11.2003

Дата набуття чинності: 01.05.2004

Повноважні представники

Федеративної Республіки Німеччина,

Королівства Бельгія,

Французької Республіки,

Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії,

Ірландії,

Великого Герцогства Люксембург,

Королівства Нідерланди та

Португальської Республіки,

зібралися у Брюсселі 12 лютого 1981 року з метою прийняття Протоколу, яким вносяться зміни та доповнення до Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", укладеної 13 грудня 1960 року,

прийняли згаданий Протокол, який був відкритий для підписання 12 лютого 1981 року і міститься у Додатку 1 до цього Заключного акта,

вирішили для практичних цілей додати до цього Заключного акта в якості Додатка 2 положення Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" з усіма змінами і доповненнями, внесеними відповідно до згаданого Протоколу.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО повноважні представники підписали цей Заключний акт.

ВЧИНЕНО у Брюсселі 12 лютого 1981 року, в єдиному дійсному примірнику, який депонується в архівах Уряду Королівства Бельгія, який надсилає його завірені копії Урядам інших держав, що підписали цей Заключний акт.

Федеративна Республіка Німеччина,

Королівство Бельгія,

Французька Республіка,

Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії,

Ірландія,

Велике Герцогство Люксембург,

Королівство Нідерланди,

Португальська Республіка,

зважаючи на те, що досягнення у галузі повітряного руху свідчать про необхідність перегляду Міжнародної конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", укладеної 13 грудня 1960 року, відповідно до якої держави - учасниці Конвенції спільно створили європейську систему контролю загальних операцій керування повітряним рухом у верхньому повітряному просторі,

зважаючи на те, що бажано продовжувати і зміцнювати співробітництво між державами в рамках організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ", зокрема за допомогою визначення спільних довгострокових завдань і середньострокових планів, консультуючись при цьому з користувачами послуг систем керування повітряним рухом, для того, щоб досягти максимальної ефективності обслуговування, забезпечуваної системами керування повітряним рухом, при мінімальних витратах,

бажаючи розширювати і зміцнювати співробітництво з іншими державами, заінтересованими у виконанні завдань, поставлених перед організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ", для того, щоб підвищити ефективність діяльності цієї організації, зокрема в галузі керування повітряним рухом,

бажаючи створити стимули для того, щоб інші заінтересовані держави також стали членами організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ",

домовились про таке:

Стаття 1 Конвенції замінюється статтею у такій редакції:

"Стаття 1

1. Договірні Сторони домовляються зміцнювати співробітництво і розширювати спільну діяльність у галузі аеронавігації, приділяючи при цьому належну увагу інтересам національної оборони і забезпечуючи максимально можливу свободу доступу до повітряного простору всіх користувачів, які задовольняють необхідним вимогам щодо рівня безпеки повітряного руху. Зважаючи на вищесказане, Договірні Сторони домовились про таке:

(a) визначати спільні довгострокові завдання в галузі аеронавігації і у рамках цього запровадити спільний середньостроковий план розвитку послуг і технічних засобів систем керування повітряним рухом;

(b) розробляти спільні плани для підвищення кваліфікації персоналу, плани процедурних заходів і науково-дослідних програм, які стосуються технічних засобів і послуг, необхідних для забезпечення безпеки, ефективності і швидкості повітряних перевезень;

(c) узгоджувати всі інші заходи, необхідні для забезпечення безпечних і правильно організованих повітряних перевезень;

(d) створити спільну базу знань та інформації для обміну досвідом у питаннях, які стосуються експлуатації, технічного забезпечення і фінансування систем аеронавігації;

(e) координувати свою діяльність, пов'язану з керуванням повітряним рухом, створивши з цією метою міжнародну систему керування повітряним рухом, яка б забезпечувала найефективніше використання повітряного простору.

2. З цією метою Договірні Сторони створюють Європейську організацію з безпеки аеронавігації ("ЄВРОКОНТРОЛЬ"), далі - "Організація", яка здійснює свою діяльність у співробітництві з національними цивільними і військовими відомствами. Організація складається з двох органів, а саме:

- "Постійної комісії з безпеки аеронавігації" (далі - "Комісія"), яка несе відповідальність за визначення загальної політики Організації;

- "Агентства з безпеки аеронавігації" (далі - "Агентство"), Статут якого міститься у Додатку 1 до цієї Конвенції. Агентство несе відповідальність за виконання завдань, поставлених згідно з цією Конвенцією, або завдань, що покладаються на Агентство Комісією на підставі цієї Конвенції.

3. Штаб-квартира Організації знаходиться у Брюсселі".

Стаття 2 Конвенції скасовується. Стаття 6 Конвенції стає статтею 2 та викладається у такій редакції:

"Стаття 2

На Організацію покладаються такі завдання:

(a) аналізувати майбутні потреби у галузі керування повітряним рухом і нові технічні засоби, необхідні для забезпечення таких потреб;

(b) розробляти і приймати спільні довгострокові завдання у галузі аеронавігації;

(c) узгоджувати середньострокові національні плани для того, щоб запровадити спільний середньостроковий план використання послуг і технічних об'єктів систем керування повітряним рухом відповідно до довгострокових завдань, згаданих вище у пункті (b);

(d) сприяти проведенню спільної політики щодо наземних і бортових систем аеронавігації, а також щодо підготовки персоналу галузі керування повітряним рухом;

(e) аналізувати і запроваджувати заходи, необхідні для підвищення рентабельності і ефективності діяльності у галузі аеронавігації;

(f) створювати умови для здійснення і здійснювати дослідження, випробування і перевірки, які стосуються аеронавігації; збирати і поширювати результати досліджень, випробувань і перевірок, здійснених Договірними Сторонами у галузі аеронавігації;

(g) узгоджувати науково-дослідні програми Договірних Сторін, які стосуються нових технічних засобів і методів у галузі аеронавігації;

(h) розглядати питання діяльності у галузі аеронавігації, які вивчаються Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) та іншими міжнародними організаціями, пов'язаними з цивільною авіацією;

(i) аналізувати зміни і доповнення до регіональних планів аеронавігації, які повинні подаватися на розгляд Міжнародної організації цивільної авіації;

(j) виконувати будь-які інші завдання, які можуть бути покладені на Організацію відповідно до статті 1.1 (c);

(k) надавати Договірним Сторонам і заінтересованим державам, що не є членами Організації, необхідну допомогу у впровадженні та експлуатації міжнародної системи керування повітряним рухом;

(l) визначати і стягувати суми, які повинні сплачувати користувачі послуг систем аеронавігації відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, від імені Договірних Сторін і держав, що не є Сторонами згаданої Багатосторонньої угоди.

Можливе укладання спеціальних угод між Організацією і тими державами, що не є її членами та заінтересовані взяти участь у виконанні вищезгаданих завдань.

2. На вимогу однієї або декількох Договірних Сторін на Організацію можуть бути покладені такі завдання:

(a) допомагати таким Договірним Сторонам у виконанні конкретних завдань у галузі аеронавігації, наприклад діяльності, пов'язаної з проектуванням і впровадженням технічних об'єктів і служб систем керування повітряним рухом;

(b) повністю або частково забезпечувати надання послуг і експлуатацію технічних об'єктів систем керування повітряним рухом від імені таких Договірних Сторін;

(c) допомагати таким Договірним Сторонам, обчислювати і стягувати суми зборів, якими такі Договірні Сторони обкладають користувачів послуг систем аеронавігації і на які не поширюється Багатостороння угода про сплату маршрутних зборів.

Виконання вищезгаданих завдань у кожному випадку забезпечується відповідно до спеціальної угоди між Організацією і заінтересованими Договірними Сторонами.

3. Крім того, Організація може на вимогу однієї або декількох держав, що не є її членами, здійснювати таку діяльність:

(a) надавати таким державам допомогу у керуванні повітряним рухом, а також у плануванні та наданні послуг і використанні обладнання систем аеронавігації;

(b) допомагати таким державам обчислювати і стягувати суми зборів, на які не поширюється Багатостороння угода про сплату маршрутних зборів і якими такі держави обкладають користувачів послуг систем аеронавігації.

Виконання таких завдань у кожному випадку здійснюється відповідно до спеціальних угод між Організацією і заінтересованими державами".

Статті 3 і 37 Конвенції об'єднуються у нову статтю 3, що має такий зміст:

"Стаття 3

1. Ця Конвенція застосовується щодо послуг систем аеронавігації при обслуговуванні авіаційних маршрутів і відповідних послуг диспетчерських систем заходження на посадку та аеродромних систем, необхідних для забезпечення повітряних перевезень у районах польотної інформації, перелічених у Додатку 2.

2. Будь-які зміни, які Договірна Сторона бажає внести до переліку її районів польотної інформації, перелічених у Додатку 2, повинні бути одностайно затверджені Комісією, якщо внаслідок таких змін у переліку змінюються загальні межі повітряного простору, на який і поширюється ця Конвенція. Про будь-які інші зміни у переліку, які не спричиняють згаданих наслідків для повітряного простору, відповідні Договірні Сторони повідомляють Організацію.

3. Для цілей цієї Конвенції термін "повітряний рух" стосується польотів повітряних суден цивільної авіації і польотів тих військових, митних та поліцейських повітряних суден, на які поширюються процедури, запроваджені Міжнародною організацією цивільної авіації".

Стаття 5 Конвенції замінюється статтею з таким змістом:

"Стаття 5

1. Комісія складається з представників Договірних Сторін. Кожна Договірна Сторона може призначити декількох представників, зокрема для того, щоб представляти інтереси цивільної авіації і національної оборони, але вона має тільки один голос.

2. Для цілей статті 2.1 (a) Комісія розширюється таким чином, щоб до її складу увійшли представники держав, які не є членами Організації, але є Сторонами Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів. Така розширена Комісія приймає рішення згідно з положеннями згаданої Багатосторонньої угоди.

3. Якщо подібні положення передбачені в інших угодах, укладених між Організацією і державами, що не є її членами, згідно зі статтею 2.1, зокрема в угодах, що стосуються керування повітряним рухом, то умови розширення Комісії і прийняття нею рішень повинні відповідати положенням таких угод".

Стаття 7 Конвенції стає статтею 6, що має такий зміст:

"Стаття 6

1. Для виконання завдань, поставлених перед Організацією згідно зі статтею 2.1, на Комісію покладаються такі обов'язки:

(a) щодо Договірних Сторін Комісія приймає рішення:

- у випадках, згаданих у пунктах (b) і (c) статті 2.1;

- у випадках, згаданих у пунктах (a), (d)-(k) статті 2.1, якщо Комісія вважає необхідними спільні заходи з боку Договірних Сторін; у таких випадках Комісія може також давати рекомендації Договірним Сторонам.

(b) щодо Агентства Комісія:

- затверджує як річні робочі програми, так і інвестиційні та робочі програми, розраховані на декілька років, які їй подає Агентство у зв'язку з виконанням завдань, згаданих у статті 2.1, а також звіти про бюджет і результати діяльності. Вона видає Агентству директиви у випадках, коли Комісія вважає такі директиви необхідними для виконання завдань, поставлених перед Агентством;

- вживає всіх необхідних заходів для здійснення контрольних повноважень, наданих їй відповідно до цієї Конвенції і Статуту Агентства;

- надає Агентству рекомендації щодо використання бюджету.

2. Крім того, Комісія:

(a) затверджує Кадрові інструкції і Фінансовий регламент, а також заходи, яких необхідно вжити відповідно до статей 7.2 і 19.3 Статуту Агентства;

(b) призначає членів контрольного органу на п'ятирічний строк відповідно до статті 22.1 Статуту Агентства.

3. Комісія дає дозволи на проведення Агентством переговорів щодо спеціальних угод, згаданих у статті 2, і затверджує угоди, укладені в результаті переговорів, проведених Агентством.

4. Комісія може від імені Організації порушувати процеси в арбітражному суді, організованому відповідно до статті 31".

Стаття 8 Конвенції стає статтею 7, що має такий зміст:

"Стаття 7

1. Рішення Комісії приймаються одностайно Договірними Сторонами. Такі рішення є обов'язковими для виконання Договірними Сторонами. Однак якщо Договірна Сторона повідомить Комісію про те, що внаслідок особливих обставин у державі цієї Договірної Сторони вона неспроможна виконати одностайно прийняте рішення, яке стосується завдань, визначених у пунктах (b) і (c) статті 2.1, то така Договірна Сторона може бути звільнена від виконання згаданого рішення, але за умови, що вона повідомить Комісію про обгрунтовані підстави для такого звільнення. Протягом шести місяців після дати одержання згаданого повідомлення Комісія повинна або переглянути своє попереднє рішення, або зробити висновок про необхідність запровадження певних умов або обмежень, якими має супроводжуватися звільнення від виконання рішення. У будь-якому разі для прийняття рішення Комісією необхідне одностайне голосування Договірних Сторін.

2. Комісія приймає рішення щодо заходів, згаданих у статтях 6.2 (a), 6.3 і 11.3, на підставі одностайного голосування.

3. Якщо не передбачено інше, для затвердження директив і заходів у випадках, передбачених у статтях 6.1 (b) і 6.4, необхідна більшість голосів членів Комісії, причому мається на увазі, що:

- ці голоси підлягають оцінюванню, як визначено нижче у статті 8;

- ці голоси віддані більшістю Договірних Сторін, які беруть участь у голосуванні.

4. Заходи, визначені у статті 6.2 (b), вживаються Комісією відповідно до пункту 3 вище, але за умови, що підрахована більшість голосів становить не менше 70 % від усіх поданих голосів з урахуванням пропорційної кількості голосів кожної Договірної Сторони.

5. Для схвалення рекомендацій Комісії необхідна більшість голосів Договірних Сторін".

Стаття 9 Конвенції стає статтею 8, що має такий зміст:

"Стаття 8

1. Пропорційні кількості голосів при голосуванні, згадані у статті 7, визначаються відповідно до таблиці, наведеної нижче.

2. Спочатку визначаються пропорційні кількості голосів, які починають застосовуватися з дати набуття чинності Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, за допомогою вищенаведеної таблиці та згідно з правилом, яке міститься у статті 19 Статуту Агентства щодо визначення річних внесків Договірних Сторін до бюджету Організації.

3. У разі приєднання нової держави кількість голосів Договірних Сторін визначається заново згідно з тією ж процедурою.

4. Кількість голосів кожної Договірної Сторони визначається заново щороку відповідно до вищезазначених положень".

Статті 10 і 11 Конвенції стають, відповідно, статтями 9 і 10.

Стаття 12 Конвенції стає статтею 11, що має такий зміст:

"Стаття 11

1. Комісія підтримує з відповідними державами і міжнародними організаціями відносини, необхідні для втілення в життя цілей Організації.

2. Зокрема, лише Комісія має право без шкоди для положень статей 6.3 і 13 укладати від імені Організації такі угоди з міжнародними організаціями, Договірними Сторонами або іншими державами, які необхідні для виконання завдань Організації, визначених у статті 2.

3. За пропозицією Агентства Комісія може надати йому повноваження проводити переговори і укладати угоди, необхідні для виконання завдань, визначених у статті 2".

До тексту Конвенції включається нова стаття 12, що викладається у такій редакції:

"Стаття 12

В угодах між Організацією та однією або декількома Договірними Сторонами, однією або декількома державами, що не є членами Організації, або міжнародними організаціями, які укладаються у зв'язку із завданнями, згаданими у статті 2, визначаються відповідні завдання, права і зобов'язання Сторін таких угод, а також фінансові домовленості і заходи, яких необхідно вжити. Агентство може укладати такі угоди згідно з положеннями статей 6.3 і 11.3".

Статті 13 і 14 Конвенції скасовуються. Стаття 31 Конвенції стає статтею 13. Стаття 15 Конвенції стає статтею 14. Стаття 16 Конвенції скасовується.

Стаття 17 Конвенції стає статтею 15, що має такий зміст:

"Стаття 15

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), Агентство застосовує нормативні документи, чинні на територіях держав Договірних Сторін і у повітряному просторі, надання послуг з керування повітряним рухом у межах якого покладено на них згідно з міжнародними угодами, Сторонами яких вони є".

Стаття 18 Конвенції стає статтею 16, що має такий зміст:

"Стаття 16

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), Агентство, у межах своїх повноважень щодо систем керування повітряним рухом, видає всі необхідні приписи командирам екіпажів повітряних суден. Командири екіпажів зобов'язані виконувати ці приписи, за винятком випадків, коли їхнє виконання неможливе внаслідок форс-мажорних обставин, визначених у нормативних документах, згаданих у попередній статті".

Стаття 19 Конвенції стає статтею 17, що викладається у такій редакції:

"Стаття 17

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), порушення правил аеронавігації у повітряному просторі, надання послуг з керування повітряним рухом у межах якого доручено Агентству, фіксуються у звітах співробітників, спеціально призначених Агентством з цією метою, без порушення права посадових осіб держав Договірних Сторін, наданого їм на підставі національного законодавства, повідомляти про подібні порушення. Вищезгадані звіти мають таку саму силу в національних судових установах, що й ті, які подаються посадовими особами держав Договірних Сторін, уповноваженими доповідати про подібні порушення".

До тексту Конвенції додається нова стаття 18, що має такий зміст:

"Стаття 18

1. Розповсюдження публікацій та інших інформаційних матеріалів, що надсилаються Організацією або надходять до неї у зв'язку з її офіційною діяльністю, здійснюється без жодних обмежень.

2. Щодо своїх офіційних зв'язків і розповсюдження своїх офіційних документів Організація користується такими умовами, що є не менш сприятливими за ті, що надаються кожною Договірною Стороною міжнародним організаціям подібного рівня".

Стаття 20 Конвенції скасовується. Статті 21, 22 і 23 Конвенції стають, відповідно, статтями 19, 20 і 21. У старій статті 22.4 посилання на статтю 36 Статуту Агентства замінюється посиланням на статтю 25 Статуту.

Стаття 24 Конвенції стає статтею 22, що має такий зміст:

"Стаття 22

1. Агентство може користуватися послугами кваліфікованих осіб, які є громадянами держав Договірних Сторін.

2. Працівники Організації та члени їхніх сімей, які є їхніми найближчими родичами, звільняються від виконання правил, що обмежують імміграцію та регламентують реєстрацію іноземних громадян, що загалом стосується працівників інших міжнародних організацій подібного рівня.

3. (a) Під час будь-якої міжнародної кризи Договірні Сторони забезпечують для працівників Організації і членів їхніх сімей, які є їхніми найближчими родичами, такі самі можливості для репатріації, як і для працівників інших міжнародних організацій.

(b) Положення пункту (a) вище не впливають на зобов'язання працівників Організації перед нею.

4. Будь-які винятки з положень пунктів 1 та 2 цієї статті можливі лише з міркувань державної політики, суспільної безпеки або охорони здоров'я громадян.

5. Працівники Організації:

(a) звільняються від сплати мита і митних зборів (за винятком мита і митних зборів за надані послуги) у разі ввозу їхніх особистих речей, рухомого майна та інших предметів побутового призначення, які не є новими і які ввозяться з-за кордону, при першому поселенні на означеній території, а також у разі вивозу згаданих речей та рухомого майна після припинення виконання ними своїх службових обов'язків;

(b) можуть, приступаючи до виконання своїх службових обов'язків на території держави будь-якої Договірної Сторони, тимчасово ввезти до цієї держави свій особистий автомобіль без сплати мита, а згодом, але не пізніше закінчення періоду своєї роботи, вивезти цей автомобіль без сплати мита, однак в усіх випадках виконуючи будь-які умови, які в кожному окремому разі вважає необхідними Уряд держави відповідної Договірної Сторони;

(c) користуються недоторканністю їхніх офіційних паперів і документів.

6. Договірні Сторони не зобов'язані надавати громадянам своїх держав пільги, передбачені у пункті 5 (a) і (b) вище.

7. На додаток до пільг та звільнень, що надаються працівникам Організації, Генеральний директор Агентства користується імунітетом щодо своїх вчинків, включаючи письмові або усні висловлювання, здійснені ним під час виконання своїх службових обов'язків. Однак такий імунітет не поширюється на порушення правил дорожнього руху або на пошкодження, спричинені автомобілем, який належить Генеральному директорові або яким керує Генеральний директор.

8. Уряди держав відповідних Договірних Сторін вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення необмеженого переказу чистих сум заробітної плати".

До тексту Конвенції включається нова стаття 23, що має такий зміст:

"Стаття 23

Представники Договірних Сторін під час виконання ними своїх службових обов'язків, а також під час поїздок до місць проведення ділових зустрічей і повернення з них користуються недоторканністю їхніх службових паперів і документів".

До тексту Конвенції додається нова стаття 24, яка має такий зміст:

"Стаття 24

Внаслідок існування власної системи соціального забезпечення, Організація, Генеральний директор і працівники Організації звільняються від сплати всіх обов'язкових внесків до національних фондів соціального забезпечення, без шкоди для домовленостей між Організацією і Договірними Сторонами, що існують на дату набуття чинності Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році".

Стаття 26 Конвенції має такий зміст:

"Стаття 26

1. (a) Об'єкти Організації є недоторканними. Майно й активи Організації не підлягають будь-якій реквізиції, експропріації або конфіскації.

(b) Архіви Організації та всі офіційні папери і документи, що їй належать, є недоторканними, незалежно від місцезнаходження цих паперів і документів.

2. Майно й активи Організації не можуть бути арештовані, на них не може бути звернено стягнення, крім як на підставі судового рішення. Однак у жодному разі об'єкти Організації не можуть бути арештовані та на них не може бути звернено стягнення.

3. Незважаючи на вищесказане, з метою проведення судового розслідування і для забезпечення виконання судових рішень на відповідних територіях, компетентні органи держави, в якій знаходиться штаб-квартира Організації, та інших держав, в яких розміщені об'єкти та архіви Організації, мають право доступу до згаданих об'єктів та архівів після повідомлення Генерального директора Агентства".

Стаття 28 Конвенції скасовується.

Стаття 29 Конвенції стає статтею 28, що має такий зміст:

"Стаття 28

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), міжнародні угоди та національні нормативні акти щодо надання дозволів для доступу на територію держави Договірної Сторони, прольоту над нею і забезпечення її безпеки, є обов'язковими для Агентства, яке вживає всіх заходів, необхідних для забезпечення застосування таких угод і нормативних актів".

Стаття 30 Конвенції стає статтею 29, що має такий зміст:

"Стаття 29

У випадках, коли Організація виконує завдання, визначені у статті 2.2 (b), Агентство зобов'язане надавати Договірним Сторонам на запит усю необхідну інформацію, пов'язану з повітряними суднами, щодо яких воно має юрисдикцію при виконанні ним своїх функцій, для того, щоб Договірні Сторони мали змогу перевірити стан виконання міжнародних угод і національних нормативних актів".

Стаття 32 Конвенції стає статтею 30.

Стаття 33 Конвенції стає статтею 31.

Стаття 34 Конвенції стає статтею 32; пункт 3 цієї статті замінюється пунктом 3, що викладається у такій редакції:

"3. Однак положення статей 1, 11, 19 і 20 Статуту, що додається до цієї Конвенції, не можуть бути змінені Комісією".

Стаття 35 Конвенції стає статтею 33, що має такий зміст:

"Стаття 33

У разі надзвичайних обставин або бойових дій положення цієї Конвенції не впливають на свободу дій тих Договірних Сторін, яких стосуються надзвичайні обставини або бойові дії".

Стаття 36 Конвенції стає статтею 34.

Стаття 38 Конвенції скасовується.

Стаття 39 Конвенції стає статтею 35; пункти 1 і 2 цієї статті замінюються пунктами 1 і 2, що мають такий зміст:

"1. Чинність цієї Конвенції з усіма змінами і доповненнями, внесеними згідно з Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, продовжується на двадцятирічний період з дати набуття чинності згаданим Протоколом.

2. Цей період автоматично продовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо Договірна Сторона письмово не повідомить Уряд Королівства Бельгія про свій намір припинити дію цієї Конвенції не пізніше ніж за два роки до закінчення поточного періоду. Уряд Королівства Бельгія інформує Уряди інших держав, які є учасницями цієї Конвенції, про таке повідомлення".

Стаття 40 Конвенції скасовується.

Стаття 41 Конвенції стає статтею 36; пункти 1 і 4 цієї статті замінюються пунктами 1 і 4, дають такий зміст:

"1. Приєднання до цієї Конвенції з усіма змінами і доповненнями, внесеними згідно з Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, будь-якої держави, яка не підписала згаданий Протокол, можливе тільки за таких умов:

(a) за наявності одностайної згоди Комісії;

(b) якщо держава, яка має намір приєднатися до Конвенції, одночасно здала на зберігання документ про приєднання до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, відкритої для підписання у Брюсселі у 1981 році".

"4. Приєднання набуває чинності у перший день другого місяця після здачі на зберігання документа про приєднання."

Стаття 42 Конвенції скасовується.

Додаток I до Конвенції, який містить текст Статуту Агентства, замінюється Додатком 1 до цього Протоколу.

Додаток II до Конвенції замінюється Додатком 2 до цього Протоколу "Райони польотної інформації (стаття 3 Конвенції)".

Протокол про підписання Конвенції скасовується.

До Додаткового протоколу до Конвенції, прийнятого у Брюсселі 6 липня 1970 року, з усіма змінами і доповненнями за Протоколом, прийнятим у Брюсселі 21 листопада 1978 року, вносяться такі зміни.

1. Посилання на статті 21 і 22 Конвенції і на пункт 1 статті 22 Конвенції, зроблені у статті 1.1 Протоколу 1970 року, замінюються посиланнями на статті 19 і 20 Конвенції з усіма змінами і доповненнями за Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, і посиланням на пункт 1 статті 20 Конвенції з усіма змінами і доповненнями за згаданим Протоколом.

2. Для цілей застосування статті 2 Протоколу 1978 року, посилання на статтю 14 Статуту Агентства, зроблене у статті 3.1 Протоколу 1970 року, замінюється посиланням на статтю 12 Статуту Агентства, текст якого міститься у Додатку 1 до Конвенції з усіма змінами і доповненнями за Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році.

3. Посилання на статтю 33 Конвенції, зроблене у статті 5 Протоколу 1970 року, замінюється посиланням на статтю 31 Конвенції з усіма змінами і доповненнями за Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році.

4. Посилання на статтю 41 Конвенції, зроблене у статтях 8.1 і 8.2 Протоколу 1970 року, замінюється посиланням на статтю 36 Конвенції з усіма змінами і доповненнями за Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі в 1981 році.

Перехідні положення щодо переходу від домовленостей за Конвенцією до домовленостей за Конвенцією з усіма змінами і доповненнями згідно з Протоколом, відкритим для підписання у Брюсселі у 1981 році, наведені у Додатку 3 до цього Протоколу.

1. Цей Протокол відкритий для підписання всіма державами - учасницями Конвенції до 28 лютого 1981 року.

Цей Протокол також відкритий для підписання, до дати набуття ним чинності, будь-якою іншою державою, запрошеною на дипломатичну конференцію, на якій був прийнятий Протокол, а також будь-якою іншою державою, яка одержала право підписати Протокол згідно з одностайно прийнятим рішенням Комісії.

2. Цей Протокол підлягає ратифікації. Ратифікаційні грамоти здаються для зберігання Урядові Королівства Бельгія.

3. Цей Протокол набуває чинності з 1 березня 1983 року, якщо всі держави - учасниці Конвенції ратифікують його до зазначеної дати. Якщо ця умова не буде виконана, то Протокол набуває чинності з 1 липня або 1 січня після здачі на зберігання останньої ратифікаційної грамоти, залежно від того, коли була депонована ратифікаційна грамота - у першій чи другій половині року.

4. У разі підписання цього Протоколу будь-якою державою, що не є стороною Конвенції та яка здала на зберігання свою ратифікаційну грамоту після набуття чинності цим Протоколом, для такої держави Протокол набуває чинності у перший день другого місяця після дати здачі на зберігання ратифікаційної грамоти.

5. Будь-яка держава, що підписала цей Протокол, яка не є учасницею Конвенції, після ратифікації Протоколу стає учасницею Конвенції з усіма змінами і доповненнями за цим Протоколом.

6. Уряд Королівства Бельгія повідомляє Уряди інших держав - учасниць Конвенції та Уряди будь-яких держав, які підписали цей Протокол, про будь-яке підписання, здачу на зберігання ратифікаційних грамот та дату набуття чинності цим Протоколом згідно з пунктами 3 і 4 цієї статті.

Ратифікація цього Протоколу означає також ратифікацію Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів, відкритої для підписання у 1981 році.

Уряд Королівства Бельгія забезпечує реєстрацію цього Протоколу у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй та у Раді Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) відповідно до статті 83 Конвенції про Міжнародну організацію цивільної авіації, укладеної у Чикаго 7 грудня 1944 року.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані повноважні представники, після представлення своїх належним чином оформлених повноважень, підписали цей Протокол.

ВЧИНЕНО у Брюсселі 12 лютого 1981 року німецькою, англійською, французькою, голландською і португальською мовами, в одному дійсному примірнику, що депонується в архівах Уряду Королівства Бельгія, який передає його завірені копії Урядам інших держав, які підписали цей Протокол. У разі будь-яких розбіжностей переважну силу має текст французькою мовою.

Діяльність Агентства, створеного на підставі статті 1 Конвенції, регулюється цим Статутом.

1. Агентство являє собою орган, відповідальний за виконання завдань, покладених на нього Конвенцією або Комісією.

2. Агентство має такі цілі у процесі забезпечення ним аеронавігаційного обслуговування:

(a) запобігання зіткненням повітряних суден;

(b) забезпечення впорядкованого та швидкого потоку повітряних перевезень;

(c) надання консультацій та інформації, необхідних для безпечного та ефективного проведення польотів;

(d) надання інформації відповідним організаціям про повітряні судна, що потребують пошукової та рятувальної допомоги, і сприяння таким організаціям у разі необхідності.

3. Агентство обладнує необхідні об'єкти для виконання перелічених вище завдань і забезпечує їхню задовільну експлуатацію.

4. З цією метою Агентство тісно працює у тісній співпраці з військовими відомствами для того, щоб найбільш ефективно з мінімальними витратами забезпечити виконання вимог повітряного руху та особливих вимог військової авіації.

5. Для виконання своїх завдань на умовах, визначених нижче у статті 7.2, Агентство може, серед іншого, будувати і експлуатувати необхідні споруди і об'єкти, зокрема науково-дослідні та експериментальні центри з питань повітряного руху, центри керування повітряним рухом, центри підвищення кваліфікації і спеціалізованої підготовки працівників аеронавігаційних служб. Однак Агентство звертатиметься за послугами до національних технічних центрів і використовуватиме національні об'єкти, де це можливо, для того, щоб уникнути будь-якого дублювання.

З урахуванням повноважень, наданих Комісії, управління Агентством здійснюють Комітет управління (далі - "Комітет") і Генеральний директор.

1. Комітет складається з представників Договірних Сторін, кожна з яких може призначити декількох представників, зокрема для того, щоб представляти інтереси як цивільної авіації, так і національної оборони. Тільки один з представників має право голосу; цей представник є високою посадовою особою, що виконує у своїй державі обов'язки, пов'язані з аеронавігацією. Кожен представник має заступника, який на законних підставах представляє його, якщо той не може бути присутнім

2. Для цілей статті 2.1 (l) Конвенції Комітет розширюється таким чином, щоб до його складу увійшли представники держав, які не є учасницями Конвенції, але є Сторонами Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів. Комітет, розширений таким чином, приймає рішення відповідно до положень згаданої Угоди.

3. Якщо подібне положення міститься в інших угодах, укладених Організацією з державами, які не є учасницями Конвенції, відповідно до статті 2.1 Конвенції, зокрема в угодах, що стосуються керування повітряним рухом, то Комітет розширюється і приймає рішення відповідно до положень згаданих угод.

1. Для забезпечення кворуму на зборах Комітету необхідна присутність представників, що мають право голосувати, від усіх Договірних Сторін, крім одної.

2. За відсутності кворуму обговорення всіх питань переноситься на наступні збори, які скликаються не раніше ніж через десять днів після попередніх зборів. Для забезпечення кворуму на перенесених зборах необхідна присутність принаймні половини представників Договірних Сторін, які мають право голосувати.

1. Комітет визначає свої правила процедури, включаючи правила виборів Голови Комітету, заступника Голови Комітету та правила призначення Секретаря.

2. Згадані правила містять положення щодо позбавлення посадових осіб їхніх повноважень. Крім того, правила визначають, чи повідомлення про скликання засідань мають надсилатися поштою або, у невідкладних випадках, телеграфом і включати порядок денний.

3. Згадані правила підлягають затвердженню Комісією.

1. Комітет приймає рішення щодо організації Агентства, пропозиції щодо якої подаються йому на розгляд Генеральним директором.

2. Проте він подає на затвердження Комісії заходи, яких необхідно вжити для виконання завдань, визначених вище у статті 2.5.

Щороку Комітет подає Комісії звіт про діяльність та фінансовий стан Організації.

1. На прохання Комісії Комітет готує інвестиційні та робочі програми, розраховані на декілька років. Такі програми підлягають затвердженню Комісією.

2. Зокрема, Комітет для затвердження Комісією відповідно до положень Конвенції:

(a) розробляє програму виконання завдань, передбачених у пунктах (a), (e), (f) та (i) статті 2.1 Конвенції;

(b) визначає спільні довгострокові завдання, визначені у статті 2.1 (b) Конвенції;

(c) аналізує науково-дослідні програми, передбачені у статті 2.1 (g) Конвенції;

(d) розробляє спільні середньострокові плани, визначені у статті 2.1 (c) Конвенції, і визначає принципи спільної політики щодо наземних і бортових систем аеронавігації та підготовки персоналу, передбачені у пункті 1 (d) згаданої статті;

(e) затверджує угоди, визначені у статті 2 Конвенції;

(f) забезпечує проведення досліджень, передбачених у пунктах (h) і (i) статті 2.1 Конвенції.

3. У межах будь-яких повноважень, переданих йому Комісією відповідно до статті 11.3 Конвенції, Комітет приймає рішення про відкриття переговорів з метою укладення угод, згаданих у статті 2 Конвенції, і затверджує, якщо необхідно, угоди, укладені в результаті таких переговорів.

Комітет розробляє і подає Комісії на затвердження:

- правила, що стосуються проведення тендерів і укладення договорів на постачання обладнання і надання послуг для потреб Організації, й умови таких договорів;

- загальні умови щодо договорів на надання послуг Організацією.

Комітет розробляє і подає Комісії на затвердження Фінансовий регламент Агентства, який, зокрема, визначає процедури фінансової звітності, що стосуються доходів і витрат, умови сплати національних внесків і умови, на яких Організація може брати позики.

1. Комітет розробляє і подає Комісії на затвердження Кадрові інструкції Агентства, які:

- містять, зокрема, положення щодо громадянства персоналу, шкал заробітної плати, пенсій, позбавлення права обіймати посаду, професійної таємниці і тривалості роботи;

- визначають посади, які не можна обіймати одночасно з іншими без спеціального дозволу Генерального директора.

2. Адміністративний арбітражний суд Міжнародної організації праці має виключну юрисдикцію щодо спорів між Організацією і персоналом Агентства, аж до виключення юрисдикції всіх інших судів і трибуналів, як національних, так і міжнародних.

1. Агентство має право безпосередньо наймати персонал, лише якщо Договірні Сторони неспроможні надати йому кваліфіковані кадри. Однак Агентство може домовитися з державами, які не є членами Організації, про те, щоб ці держави дали дозвіл на залучення їхніх кваліфікованих працівників, необхідних для виконання угод, згаданих у статті 5.2 і 3 Конвенції.

2. Працівники Агентства, надані національною владою, протягом періоду своєї роботи в Агентстві, підпорядковуються Кадровим інструкціям Агентства, зберігаючи за собою право на отримання тих службових пільг і привілеїв, які передбачені національними нормативними документами.

3. Кадри, надані національною владою, завжди можуть бути повернені цій владі, причому таке повернення не розглядається як дисциплінарна міра.

1. Комітет приймає рішення більшістю поданих голосів, визначеною з урахуванням пропорційної кількості голосів кожної Договірної Сторони.

2. Більшість поданих голосів, визначена з урахуванням пропорційної кількості голосів кожної Договірної Сторони, означає, що за прийняття рішення подано більше половини голосів, причому мається на увазі, що: