Беручи до уваги інформацію, надану Комісією 2 лютого 1984 року під заголовком "Порівняння програм енергозбереження держав-членів ЄЕС"

Зважаючи на Резолюції Ради від 9 червня 1980 року (1) стосовно активізації зусиль країн Співтовариства, націлених на заощадження енергії і зменшення споживання та імпорту нафти, в яких були надані рекомендації державам-членам щодо основних принципів розробки базової програми енергозбереження,

Враховуючи рекомендацію Комісії від 29 липня 1980 року стосовно раціонального використання енергії на промислових підприємствах (2),

Беручи до уваги рекомендацію Ради від 28 липня 1982 року стосовно стимулювання здійснення інвестицій для раціонального використання енергії (3),

Оскільки, незважаючи на те, що протягом останніх років спостерігається прогрес в стимулюванні інвестицій в державах-членах Співтовариства, все ж в Співтоваристві ще залишається великий потенціал для підвищення енергоефективності;

Оскільки при визначенні нових принципів базової програми, рекомендованої усім державам-членам, необхідно брати до уваги фактор досвіду, враховуючи пріоритети та умови, характерні для кожної з них;

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА:

1. Пропонує державам-членам докласти усіх можливих зусиль, а де необхідно, збільшити ці зусилля для сприяння більш раціональному використанню енергії шляхом подальшої розробки методик комплексного енергозбереження;

2. Вимагає, щоб ця методика базувалася на принципах цінової політики по відношенню до енергії та на заходах, викладених в Резолюції від 9 липня 1980 року стосовно нових напрямків дій Співтовариства в сфері енергозбереження;

3. Відмічає, що ця методика повинна також базуватися на основних принципах, викладених в Додатку;

4. Також відмічає, що, наскільки це можливо, було б бажано щоб будь-який захід, що впливає на рівень цін, узгоджувався з цілями політики енергозбереження;

5. Звертає увагу на намір Комісії проводити свою діяльність на користь раціонального використання енергії, зокрема, шляхом:

- сприяння розробці стандартних методів вимірювання та, при необхідності, індикативних базових стандартів для електричного обладнання та матеріалів,

- складання програм за секторами, що містять конкретні пропозиції з урахуванням вже отриманих результатів та можливих удосконалень (наприклад, в будівельному та транспортному секторах),

- розповсюдження по усьому Співтовариству результатів, отриманих в результаті національних досліджень та досліджень Співдружності, а також розробок і демонстраційних програм.

6. Відмічає, що держави-члени будуть інформувати Комісію про розробку своїх методик енергозбереження, таким чином надаючи їй можливість проаналізувати внесок держав-членів в досягнення цілей Співтовариства, що стосуються використання енергії, та звітувати про це Раді.

1. Встановлення цін є особливо важливим з точки зору раціонального використання енергії і повинно здійснюватися з належним урахуванням ринку і затрат.

2. З цієї причини, практичне втілення в життя результатів цінової політики та рекомендацій, затверджених Радою, починаючи від 1980 року, залишаються такими ж важливими як і раніше.

3. При встановленні будь-якої чинної ціни на енергію в контексті раціонального використання енергії перш за все треба намагатися забезпечити, щоб ціни не понижувалися штучно до рівня, нижче реального ринкового рівня. Вкрай необхідно активізувати зусилля, націлені на втілення в життя цього принципу в державах-членах.

Не завдаючи шкоди заходам, викладеним в Резолюції Ради від 9 липня 1980 року стосовно нових напрямків дій Співтовариства у сфері енергозбереження та в світлі досвіду, отриманого з метою досягнення максимальної ефективності, державам-членам рекомендується у повній мірі чи частково звернутися до далі зазначених заходів, в залежності від їх конкретних переважних прав (пріоритетів) та умов.

1. Інформаційне забезпечення та консультування

(a) Основні методи:

- створення інформаційних програм, націлених на підвищення рівня обізнаності громадськості щодо ефективного використання енергії шляхом проведення рекламних кампаній з конкретних тем;

- уживання супроводжуючих заходів в вигляді конкретної поради та практичних пропозицій;

- уживання заходів, пов'язаних з технічними консультаціями, таких як діагностичні заходи (в тому числі, де необхідно, використання пересувної діагностичної лабораторії (спеціальні автобуси);

(b) Засоби втілення в життя:

- створення для споживача можливостей отримання корисної поради стосовно енергоефективності на регіональному та місцевому рівні;