1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Директива


1983L0182 - UA - 01.07.2013 - 005.001
Цей документ слугує суто засобом документування, і установи не несуть жодної відповідальності за його зміст
(До Розділу ІV: Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею
Глава 5. Митні питання та сприяння торгівлі)
ДИРЕКТИВА РАДИ
від 28 березня 1983 року
про звільнення від оподаткування у межах Співтовариства деяких транспортних засобів, які тимчасово ввозять до однієї держави-члена з іншої держави-члена
(83/182/ЄЕС)
(OB L 105, 23.04.1983, с. 59)
Зі змінами, внесеними:
Офіційний вісник
сторінка дата
ДИРЕКТИВОЮ РАДИ 2006/98/ЄС від 20 листопада 2006 року L 363 129 20.12.2006
ДИРЕКТИВОЮ РАДИ 2013/13/ЄС від 13 травня 2013 року L 141 30 28.05.2013
Зі змінами, внесеними:



L 302

23

15.11.1985



C 241

21

29.08.1994



L 001

1

..



L 236

33

23.09.2003
ДИРЕКТИВА РАДИ
від 28 березня 1983 року
про звільнення від оподаткування у межах Співтовариства деяких транспортних засобів, які тимчасово ввозять до однієї держави-члена з іншої держави-члена
(83/182/ЄЕС)
РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Економічного Співтовариства, зокрема його статтю 99,
Беручи до уваги пропозицію Комісії (- 1),
Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (- 2),
Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету (- 3),
Оскільки свободі пересування резидентів Співтовариства у межах Співтовариства перешкоджають режими оподаткування, що їх застосовують до операцій з тимчасового ввезення деяких транспортних засобів для приватного або комерційного використання;
Оскільки усунення перешкод, що виникають внаслідок таких режимів оподаткування, є особливо необхідним, якщо має бути створений економічний ринок з характеристиками, подібними до тих, що є на внутрішнього ринку;
Оскільки у деяких випадках повинна бути можливість точно встановити, чи є особа фактично резидентом певної держави-члена;
Оскільки видається бажаним на першому етапі обмежити сферу застосування цієї Директиви стосовно деяких транспортних засобів тими засобами, що придбані або ввезені відповідно до загальних умов оподаткування, чинних на внутрішньому ринку держави-члена.
УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1. Сфера застосування
1. Держави-члени, згідно з умовами, встановленими нижче, звільняють операції з тимчасового ввезення з іншої держави-члена моторних дорожніх транспортних засобів (включаючи причепи до них), фургорів, прогулянкових човнів, приватних літальних апаратів, велосипедів, трициклів велосипедів та верхових коней від:
- податку з обороту, акцизних податків та будь-якого іншого податку на споживання,
- податків, наведених у додатку до цієї Директиви.
2. Звільнення, зазначене в параграфі 1, також застосовується до звичайних запасних частин, приладдя та обладнання, які ввозять разом з такими транспортними засобами.
3. Комерційні транспортні засоби виключаються зі звільнення, зазначеного в параграфі 1.
4. (a) Сфера застосування цієї Директиви не поширюється на тимчасове ввезення приватних транспортних засобів, фургонів, прогулянкових човнів, приватних літальних апаратів, велосипедів та трициклів для приватного використання, які не були придбані чи ввезені відповідно до загальних умов оподаткування, чинних на внутрішньому ринку держави-члена, та/або які підлягають, у зв’язку з їх вивезенням, звільненню від або відшкодуванню податку з обороту, акцизного податку або будь-якого іншого податку на споживання.
Для цілей цієї Директиви транспортні засоби, придбані на умовах, зазначених у статті 15(10) Директиви 77/388/ЄЕС (- 4), вважаються такими, що дотримали загальних умов оподаткування, чинних на внутрішньому ринку держави-члена; однак держави-члени можуть вважати транспортні засоби, придбані на умовах, зазначених у третьому абзаці згаданого пункту 10, такими, що не дотримали тих умов.
(b) Рада, діючи одностайно за пропозицією Комісії, повинна, до 31 грудня 1985 року, ухвалити правила Співтовариства щодо надання звільнення для транспортних засобів, зазначених вище у першому параграфі (a), враховуючи необхідність уникати випадків подвійного оподаткування та забезпечити звичайне, повне оподаткування транспортних засобів для приватного використання.
Стаття 2. Терміни та означення
Для цілей цієї Директиви:
(a) "комерційний транспортний засіб" означає будь-який дорожній транспортний засіб, який за своєю конструкцією або обладнанням придатний та призначений для транспортування, за плату чи безоплатно:
- більше ніж дев’яти осіб, включаючи водія,
- товарів,
а також будь-який дорожній транспортний засіб для спеціального використання іншого ніж транспортування як таке;
(b) "приватний транспортний засіб" означає будь-який дорожній транспортний засіб, включаючи причіп до нього, якщо такий є, інший ніж ті, що зазначені у підпараграфі (a);
(c) "комерційне використання" транспортного засобу означає його використання для безпосереднього провадження діяльності, що здійснюється за винагороду або для отримання фінансової вигоди;
(d) "приватне використання" означає будь-яке використання, інше ніж комерційне використання.
Стаття 3. Тимчасове ввезення деяких транспортних засобів для приватного використання
Якщо приватний транспортний засіб, фургон, прогулянковий човен, приватний літальний апарат, трицикл або велосипед ввозять тимчасово, така імпортована одиниця звільняється від податків, визначених у статті 1, на період, безперервно чи інакше, що не перевищує шести місяців у будь-які 12 місяців за умови, що:
(a) особа, яка ввозить такі товари:
(aa) має своє звичайне місце проживання в державі-члені, іншій ніж держава-член тимчасового ввезення;
(bb) використовує обумовлений транспортний засіб для своїх особистих потреб;
(b) згадані транспортні засоби не відчужують і не надають в оренду в державі-члені тимчасового ввезення чи в позику резиденту такої держави. Однак, приватні транспортні засоби, що належать фірмі з оренди автомобілів, яка має свій головний офіс у Співтоваристві, можуть бути повторно надані в оренду нерезидентам з метою їх зворотного вивезення, якщо вони перебувають у країні в результаті договору оренди, строк дії якого закінчився в такій країні. Вони також можуть бути повернуті працівником фірми з оренди автомобілів до держави-члена, де вони були орендовані початково, навіть якщо такий працівник є резидентом держави-члена тимчасового ввезення.
Стаття 4. Тимчасове ввезення приватних транспортних засобів для комерційного використання
1. Приватний транспортний засіб, що ввозиться тимчасово для комерційного використання, звільняється від податків, визначених у статті 1, за умови, що:
(a) особа, яка ввозить приватний транспортний засіб:
(aa) має своє звичайне місце проживання в державі-члені, іншій ніж держава-член тимчасового ввезення;
(bb) не використовує транспортний засіб у державі-члені тимчасового ввезення для транспортування пасажирів на підставі оренди чи за будь-яку матеріальну винагороду, або для промислового та/або комерційного транспортування товарів, за винагороду чи безоплатно;
(b) приватний транспортний засіб не відчужують, не надають в оренду чи позику в державі-члені тимчасового ввезення;

................
Перейти до повного тексту