Держави - члени Ради Європи, які підписали цей Протокол,

сповнені рішучості вжити нових заходів для посилення захисту соціальних та економічних прав, гарантованих Європейською соціальною хартією, яку було відкрито для підписання в Туріні 18 жовтня 1961 року (далі "Хартія"),

погодились про таке:

Сторони ставлять за мету своєї політики, до здійснення якої вони прагнутимуть усіма відповідними засобами як національного, так і міжнародного характеру, досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися такі права та принципи:

1. Всі працівники мають право на рівні можливості та рівне ставлення при вирішенні питань щодо працевлаштування та професії без дискримінації за ознакою статі.

2. Працівники мають право отримувати інформацію і консультації на підприємстві.

3. Працівники мають право брати участь у визначенні та поліпшенні умов праці та виробничого середовища на підприємстві.

4. Кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Сторони зобов'язуються, як це передбачено в частині III, вважати для себе обов'язковими зобов'язання, зазначені в нижченаведених статтях:

1. З метою забезпечення ефективного здійснення права на рівні можливості та рівне ставлення при вирішенні питань щодо працевлаштування та професії без дискримінації за ознакою статі Сторони зобов'язуються визнати це право і вживати відповідних заходів для забезпечення його застосування або для сприяння його застосуванню у таких галузях:

- працевлаштування, захист від звільнення та професійна реадаптація;

- професійна орієнтація, підготовка, перепідготовка та перекваліфікація;

- умови працевлаштування і праці, включаючи винагороду;

- професійний ріст, включаючи просування по службі.

2. Положення, які стосуються захисту жінок, зокрема щодо вагітності, пологів та післяпологового періоду, не вважаються дискримінацією, про яку згадується у пункті 1 цієї статті.

3. Пункт 1 цієї статті не перешкоджає вжиттю конкретних заходів, спрямованих на ліквідацію нерівності de facto.

4. Професійна діяльність, яка за її характером або умовами виконання може бути доручена тільки особам однієї статі, може бути виключена із сфери застосування цієї статті або деяких її положень.

1. З метою забезпечення ефективного здійснення права працівників отримувати інформацію і консультації на підприємстві Сторони зобов'язуються вживати заходів або заохочувати заходи, які надають можливість працівникам або їхнім представникам згідно з національними законодавством і практикою:

а) отримувати регулярно або своєчасно і у зрозумілий спосіб інформацію про економічний і фінансовий стан підприємства, на якому вони працюють, при тому розумінні, що деяку інформацію може бути заборонено для поширення або віднесено до розряду конфіденційної, якщо її оприлюднення може завдати шкоди підприємству; і

b) отримувати своєчасно консультації щодо запропонованих рішень, які можуть суттєво зашкодити інтересам працівників, особливо щодо тих рішень, які можуть серйозно впливати на наявність робочих місць на підприємстві.

2. Сторони можуть виключити із сфери застосування пункту 1 цієї статті ті підприємства, на яких кількість працівників менша, ніж визначено національними законодавством або практикою.

1. З метою забезпечення ефективного здійснення права працівників брати участь у визначенні та поліпшенні умов праці та виробничого середовища на підприємстві Сторони зобов'язуються вживати заходів або заохочувати заходи, які надають можливість працівникам або їхнім представникам, згідно з національними законодавством і практикою, сприяти:

a) визначенню і поліпшенню умов праці, організації праці, а також виробничого середовища;

b) охороні здоров'я та праці на підприємстві;

c) організації соціальних і соціально-культурних послуг і заходів на підприємстві;

d) нагляду за дотриманням нормативних положень, що регулюють ці питання.

2. Сторони можуть виключити із сфери застосування пункту 1 цієї статті ті підприємства, на яких кількість працівників менша, ніж визначено національними законодавством або практикою.

З метою забезпечення ефективного здійснення права осіб похилого віку на соціальний захист Сторони зобов'язуються, самостійно або у співробітництві з громадськими чи приватними організаціями, вживати відповідних заходів або заохочувати відповідні заходи, зокрема, для:

1. Надання особам похилого віку можливості якомога довше залишатися повноцінними членами суспільства, шляхом:

a) забезпечення достатніх ресурсів, які дозволяли б їм жити на задовільному рівні і брати активну участь у суспільному, соціальному і культурному житті;

b) забезпечення інформації про послуги і програми, які існують для осіб похилого віку, а також про можливості їх використання такими особами.

2. Надання особам похилого віку можливості вільно обирати спосіб свого життя і незалежно жити у знайомому для них оточенні так довго, як вони забажають і зможуть, шляхом:

a) забезпечення житла, пристосованого до їхніх потреб і стану здоров'я, або шляхом надання належної допомоги для реконструкції їхнього житла;

b) забезпечення медичного обслуговування та послуг, яких вимагає їхній стан здоров'я.

3. Забезпечення особам похилого віку, які проживають у будинках для престарілих, гарантій надання відповідної допомоги із повагою до їхнього особистого життя і гарантій участі у прийнятті рішень, що стосуються умов життя у їхньому будинку престарілих.

1. Кожна Сторона зобов'язується:

a) вважати частину I цього Протоколу декларацією цілей, до здійснення яких вона прагнутиме усіма відповідними засобами, які зазначені у вступному пункті частини I;

b) вважати для себе обов'язковими одну або більше статей частини II цього Протоколу.

2. Рішення щодо статті або статей, визначених згідно з підпунктом b пункту 1 цієї статті, повідомляється Генеральному секретарю Ради Європи під час здачі на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи затвердження відповідної Договірної Держави.

3. Будь-яка Сторона в подальшому в будь-який час у заяві на ім'я Генерального секретаря може повідомити про те, що вона вважає для себе обов'язковими будь-які статті частини II цього Протоколу, які вона ще не прийняла згідно з пунктом 1 цієї статті. Такі взяті в подальшому зобов'язання вважаються складовою частиною ратифікації, прийняття або затвердження і набирають такої ж чинності на тридцятий день від дати отримання відповідного повідомлення.

Сторони перепроваджують звіти про застосування прийнятих ними положень частини II цього Протоколу в доповідях, що надсилаються згідно із статтею 21 Хартії.

1. Відповідні положення статей 1 - 4 частини II цього Протоколу можуть виконуватися за допомогою:

a) законів чи правил;

b) угод між роботодавцями або організаціями роботодавців та організаціями працівників;

c) поєднання цих двох методів; або

d) інших відповідних заходів.

2. Зобов'язання, що випливають із статей 2 і 3 частини II цього Протоколу, вважаються виконуваними, якщо положення цих статей застосовуються згідно з пунктом 1 цієї статті до переважної більшості відповідних працівників.

1. Положення цього Протоколу не зашкоджують положенням Хартії.

2. Статті 22 - 32 і стаття 36 Хартії застосовуються до цього Протоколу mutatis mutandis.

1. Дія цього Протоколу поширюється на територію метрополії кожної Сторони. Будь-яка держава під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або свого документа про прийняття чи затвердження може визначити у заяві на ім'я Генерального секретаря Ради Європи, територію, яка для цілей цієї статті розглядатиметься як територія її метрополії.