- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Директива
Директива 1999/93/ЄС
Європейського парламенту та Ради "Про систему електронних підписів, що застосовується в межах Співтовариства" від 13 грудня 1999 року
Офіційний переклад
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Беручи до уваги пропозиції Комісії (1),
Беручи до уваги висновки Комітету з Економічних та Соціальних питань (2),
Беручи до уваги висновки Комітету у справах регіонів (3),
Діючи відповідно до процедури, передбаченої в статті
251 Договору (4),
___________________
(1) OJ C 325, 23.10.1998, p. 5.
(2) OJ C 40, 15.02.1999, p. 29.
(3) OJ C 93, 06.04.1999, p. 33.
(4) Висновки Європейського Парламенту від 13 січня 1999 року (OJ C 104, 14.04.1999, p. 49), Спільна позиція Ради від 28 червня 1999 року (ще не опублікована в Офіційному журналі). Рішення Ради від 30 листопада 1999 року.
Враховуючи, що:
(1) 16 квітня 1997 року Комісія представила до Європейського Парламенту, Ради, Комітету з Економічних і Соціальних питань та Комітету у справах регіонів Комюніке про європейську ініціативу в сфері електронної комерції;
(2) 8 жовтня 1997 року Комісія представила Європейському Парламенту, Раді, Комітету з Економічних і Соціальних питань та Комітету у справах регіонів Комюніке про забезпечення безпеки та довіри в сфері електронного зв'язку - до європейської системи електронних цифрових підписів та шифрування;
(3) 1 грудня 1997 року Рада запросила Комісію якомога швидше подати пропозиції щодо Директиви Європейського Парламенту та Ради про електронні цифрові підписи;
(4) Електронний зв'язок та комерція обумовлюють використання "електронних підписів" та суміжних послуг, що роблять можливим засвідчення достовірності інформації; суперечливі норми щодо правового визнання електронних підписів та акредитації постачальників послуг по сертифікації в державах-членах можуть створити значну перешкоду для використання електронного зв'язку та електронної комерції; з іншого боку, чітка система умов, що застосовуються до електронних підписів в межах Співтовариства, зміцнить впевненість та загальне визнання нових технологій; законодавство держав-членів не повинно перешкоджати вільному переміщенню товарів та послуг на внутрішньому ринку;
(5) Має забезпечуватись функціональна сумісність продукції для електронного підпису; відповідно до статті
14 Договору, внутрішній ринок включає в себе територію без внутрішніх кордонів, в межах якої забезпечується вільне переміщення товарів; з метою забезпечити вільне переміщення товарів в межах внутрішнього ринку та забезпечити довіру електронним підписам, мають бути задоволені істотні вимоги, характерні для продукції для електронного підпису без перешкод до Постанови Ради (ЄС) N 3381/94 від 19 грудня 1994 року, відповідно до якої засновується режим контролю за експортом товарів подвійного призначення в межах Співтовариства (5), та Рішення Ради 94/942/CFSP від 19 грудня 1994 року про спільні дії, прийняті Радою в сфері контролю над експортом товарів подвійного призначення (6);
___________________
(5) OJ L 367, 31.12.1994, p. 1. Постанова з поправками, востаннє внесеними Постановою (ЄС) N 837/95 (OJ L 90, 21.04.1995, p. 1).
(6) OJ L 367, 31.12.1994, p. 8. Рішення з поправками, востаннє внесеними Рішенням 99/193/CFSP (OJ L 73, 19.03.1999, p. 1).
(6) Ця Директива не узгоджує постачання послуг із дотримання конфіденційності інформації у тому випадку, якщо їх надання регулюється нормами внутрішнього законодавства стосовно державної політики чи державної безпеки;
(7) Внутрішній ринок передбачає вільне переміщення осіб, внаслідок чого громадяни чи постійні мешканці держав Європейського Союзу все більшою мірою стикаються з потребою мати справу із органами держав-членів, відмінних від держави їх проживання; в такому випадку доступність електронного зв'язку набуває великого значення;
(8) Швидкий технологічний розвиток та глобальна сутність мережі Інтернет вимагають вироблення підходу, відкритого для різних технологій та послуг, який дає можливість засвідчувати інформацію електронним шляхом;
(9) Електронні підписи будуть використовуватись у великій кількості випадків, що мають своїм наслідком виникнення широкого спектра нових послуг та продукції, яка відноситься до чи використовує електронні підписи; визначення такої продукції та послуг не повинно зводитись лише до видачі та організації сертифікатів, але має також включати в себе будь-які інші послуги та продукцію, що використовує чи є допоміжною до електронних підписів, такі як послуги реєстрації, проставлення дати, довідкові послуги, послуги по підрахуванню чи послуги з надання консультацій стосовно електронних підписів;
(10) Внутрішній ринок дає можливість постачальникам послуг по сертифікації розвивати свою транскордонну діяльність з метою досягти зростання їх конкурентоспроможності і, таким чином надати споживачам та підприємцям нові можливості для безпечного обміну інформацією та ведення торгівлі електронним шляхом, незважаючи на кордони; з тим, щоб стимулювати надання в межах всього Співтовариства послуг по сертифікації через відкриті мережі, постачальник послуг по сертифікації має бути вільним з тим, щоб надавати свої послуги без попереднього отримання дозволу; отримання попереднього дозволу означає не лише отримання будь-якого дозволу, за допомогою якого зацікавлений постачальник послуг по сертифікації має отримати рішення державних органів до того, як йому дозволять надавати свої послуги по сертифікації, але й будь-які інші заходи, що мають таку ж силу;
(11) Схеми добровільної акредитації, метою запровадження яких є підвищення рівня надання послуг, можуть запропонувати постачальникам послуг по сертифікації відповідну систему подальшого розвитку їх послуг, спрямовану на такі рівні довіри, безпеки та якості, які вимагаються умовами ринку, що розвивається; такі схеми мають заохочувати розвиток кращої практики серед постачальників послуг по сертифікації; постачальники послуг по сертифікації мають бути вільними у прийнятті рішення про приєднання та отримання прибутків від таких схем акредитації;
(12) Послуги по сертифікації можуть пропонуватись або фізичною особою, або державним підприємством чи юридичною особою у випадку, якщо вона засновується відповідно до норм внутрішнього законодавства; враховуючи, що держави-члени не повинні забороняти постачальникам послуг по сертифікації здійснювати діяльність поза межами системи добровільної акредитації; такі системи акредитації не повинні знижувати конкуренцію в сфері надання послуг по сертифікації;
(13) Держави-члени можуть самі вирішувати спосіб забезпечення контролю над дотриманням положень, передбачених цією Директивою; ця Директива не перешкоджає встановленню приватних систем контролю; ця Директива не зобов'язує постачальників послуг по сертифікації подавати заяву на поширення на них контролю з боку будь-якої системи акредитації;
(14) Важливо встановити рівновагу між потребами споживача та потребами підприємницької діяльності;
(15) Додаток III містить вимоги до безпечних засобів створення підпису з метою забезпечити функціонування вдосконалених електронних підписів; це не передбачає все середовище системи, в якому функціонують такі засоби; функціонування внутрішнього ринку вимагає від Комісії та держав-членів діяти швидко з метою надання можливості призначати органи, уповноважені оцінювати відповідність безпечних засобів створення підпису положенням Додатку III; з тим, щоб виконати вимоги ринку, оцінка відповідності вищезазначених засобів має здійснюватись вчасно та ефективно;
(16) Ця Директива сприяє використанню та правовому визнанню електронних підписів в межах Співтовариства; електронні підписи, що використовуються винятково в межах систем, заснованих на добровільних угодах, укладених між визначеною кількістю учасників, які регулюються приватним правом, не потребують регулятивної системи; свобода сторін узгоджувати між собою терміни та умови прийняття інформації, підписаної електронним шляхом, має поважатись до міри, передбаченої внутрішнім законодавством; юридична сила електронних підписів, що використовуються у таких системах, та їх прийнятність в якості доказів в судочинстві, має бути визнана;
(17) Ця Директива не має на меті гармонізувати норми внутрішнього законодавства в сфері договірного права, зокрема, в сфері укладання та виконання контрактів або інших формальностей, що не мають договірного характеру стосовно підписів; з цієї причини положення щодо юридичної сили електронних підписів мають без перешкод застосовуватись до вимог щодо форми укладення контрактів чи норм, які визначають місце укладення контракту, передбачених внутрішнім законодавством;
(18) Зберігання та копіювання даних, що створюють підпис, може становити загрозу юридичній чинності електронних підписів;
(19) Електронні підписи будуть використовуватись в державному секторі виконавчими органами влади окремих держав та Співтовариства в цілому та у зв'язках між такими виконавчими органами та громадянами й економічними операторами, наприклад, при державних закупівлях, оподаткуванні, системі соціальної безпеки, системі охорони здоров'я та системі правосуддя;
(20) Узгоджені критерії юридичної сили електронних підписів будуть забезпечувати послідовну правову систему в Співтоваристві; внутрішнє законодавство передбачає різні вимоги щодо юридичної чинності підписів, написаних власноручно; враховуючи, що сертифікати можуть використовуватись для підтвердження ідентичності особи, яка поставила електронний підпис; вдосконалені електронні підписи, засновані на чинних сертифікатах, мають на меті підвищення рівня безпеки; вдосконалені електронні підписи, засновані на чинних сертифікатах, та які створені за допомогою безпечних засобів створення підпису, можуть вважатись з правової точки зору еквівалентними підписам, написаним власноручно у випадку, якщо виконані вимоги до підписів, написаних власноручно;
(21) З тим, щоб сприяти загальному прийняттю методів електронного засвідчення, необхідно передбачити використання електронних підписів в якості доказів в судочинстві в усіх державах-членах; юридичне визнання електронних підписів має засновуватись на об'єктивних критеріях та не бути пов'язане із отриманням дозволу відповідним постачальником послуг по сертифікації; внутрішнє законодавство регулює правові сфери, в яких можуть використовуватись електронні документи та електронні підписи; ця Директива без перешкод застосовується до повноважень суду загальнодержавної юрисдикції виносити постанову про відповідність вимогам цієї Директиви, та не впливає на норми національного законодавства стосовно необмеженого судового розгляду доказів;
(22) На постачальників послуг по сертифікації, які надають свої послуги громадськості, поширюються норми національного законодавства стосовно відповідальності;
(23) Розвиток міжнародної електронної комерції вимагає укладення транскордонних угод, до яких залучаються треті держави; з тим, щоб забезпечити взаємодію на глобальному рівні, угоди про багатосторонні принципи, узгоджені із третіми державами про взаємне визнання послуг по сертифікації, можуть бути корисними;
(24) З тим, щоб зміцнити впевненість користувача в електронному зв'язку та електронній комерції, постачальники послуг по сертифікації повинні дотримуватись законодавства в сфері захисту інформації та індивідуальної таємниці;
(25) Положення про використання псевдонімів у сертифікатах не повинні перешкоджати державам-членам вимагати ідентифікації осіб відповідно до законодавства Співтовариства чи внутрішнього законодавства окремих держав;
(26) Мають бути прийняті акти, необхідні для імплементації цієї Директиви відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року, які б передбачали процедури виконання повноважень з імплементації, покладених на Комісію (7);
___________________
(7) OJ L 184, 17.07.1999, p. 23.
(27) Через два роки з моменту імплементації Комісія здійснює перегляд цієї Директиви з метою забезпечити, щоб розвиток технологій чи зміни у правовому середовищі не утворили перешкод для досягнення цілей, викладених у цій Директиві; вона вивчає наслідки об'єднаних технічних зон та подає звіт до Європейського парламенту та Ради по цьому предмету;
(28) Відповідно до принципу субсидіарності та пропорційності, як це викладено в статті
5 Договору, мета утворення узгодженої правової системи забезпечення електронних підписів та суміжних послуг не може бути досягнута державами-членами в повній мірі й, таким чином, краще досягається Співтовариством; ця Директива не виходить за межі необхідності досягнення цієї мети,
ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1
Сфера дії
Метою цієї Директиви є сприяти використанню електронних підписів та їх юридичному визнанню. Вона закладає правову основу для використання електронних підписів і певних послуг по сертифікації з метою забезпечення належного функціонування внутрішнього ринку. Вона не охоплює аспектів, що стосуються укладання і чинності контрактів чи інших правових зобов'язань, якщо мають місце вимоги, передбачені формою, визначеною внутрішнім законодавством чи законодавством держав Співтовариства, так само, як вона не впливає на правила і обмеження використання документів, що містяться у внутрішньому законодавстві чи законодавстві держав Співтовариства.
Стаття 2
Визначення
Для цілей цієї Директиви:
1. термін "електронний підпис" означає дані, подані в електронній формі, які додаються чи логічно поєднуються з іншими електронними даними та які служать в якості методу засвідчення достовірності;
2. термін "удосконалений електронний підпис" означає електронний підпис, який відповідає наступним вимогам:
a) він пов'язаний винятково з особою, що підписалась;
b) він дає можливість ідентифікувати особу, що підписалась;
c) він створений за допомогою засобів, які особа, що підписалась, може тримати під своїм повним контролем; і
d) він пов'язаний з даними, до яких він відноситься у такий спосіб, що будь-яку подальшу зміну даних можна виявити;
3. термін "особа, що підписалась" означає особу, яка володіє механізмом створення підпису і діє від свого власного імені чи від імені фізичної чи юридичної особи чи організації, яку він представляє;
4. термін "дані, що створюють підпис" означає виняткові дані, такі як коди чи приватні криптографічні ключі, які використовуються особою, що підписалась, для створення електронного підпису;
5. термін "механізм створення підпису" означає пристосоване програмне чи апаратне забезпечення, яке використовується для створення даних, що створюють підпис;
6. термін "безпечний механізм створення підпису" означає механізм створення підпису, який відповідає вимогам, викладеним у Додатку III;
7. термін "дані для перевірки підпису" означає дані, такі як коди чи відкриті криптографічні ключі, які використовуються з метою перевірки електронного підпису;
8. термін "механізм перевірки підпису" означає пристосоване програмне чи апаратне забезпечення, яке використовується для введення в дію даних для перевірки підпису;
9. термін "сертифікат" означає електронну атестацію, яка пов'язує дані для перевірки підпису з особою і підтверджують ідентичність цієї особи;
10. термін "чинний сертифікат" означає сертифікат, який відповідає вимогам, викладеним у Додатку I, і видається постачальником послуг по сертифікації, який виконує вимоги, викладені у Додатку II;
11. термін "постачальник послуг по сертифікації" означає організацію чи фізичну особу, яка видає сертифікати чи надає інші послуги, пов'язані з електронними підписами;
12. термін "продукція для електронного підпису" означає апаратне чи програмне забезпечення, чи його відповідні компоненти, які призначені для використання їх постачальником послуг по сертифікації з метою надання послуг, пов'язаних з електронним підписом, чи призначені для перевірки електронних підписів;
13. термін "добровільна акредитація" означає будь-який дозвіл, що встановлює права і обов'язки по наданню послуг по сертифікації, який надається на запит відповідного постачальника послуг по сертифікації державним чи приватним органом, уповноваженим розробляти і контролювати відповідність таким правам і обов'язкам, якщо постачальник послуг по сертифікації не має права користуватись правами, що витікають з дозволу, до отримання рішення органу.
Стаття 3
Доступ до ринку
1. Держави-члени не передбачають необхідність попереднього дозволу для надання послуг по сертифікації.
2. Без перешкоди до положень пункту 1, держави-члени можуть запровадити чи підтримувати системи добровільної акредитації, метою яких є підвищення рівнів надання послуг по сертифікації. Всі умови, що стосуються таких систем, мають бути об'єктивними, прозорими, пропорційними і недискримінаційними. Держави-члени можуть не обмежувати кількість акредитованих постачальників послуг по сертифікації з причин, які підпадають під сферу дії цієї Директиви.
3. Кожна держава-член забезпечує створення відповідної системи, яка дає можливість нагляду постачальників послуг по сертифікації, заснованих на її території, та які видають чинні сертифікати.
4. Відповідність безпечних механізмів створення підпису вимогам, викладеним у Додатку III визначається відповідними державними чи приватними органами, призначеними державами-членами. Відповідно до процедури, викладеної у статті 9, Комісія визначає критерії необхідності призначення державами-членами органу.
Визначення відповідності вимогам, викладеним у Додатку III, зроблене органами, про яке йдеться у першому підпункті, визнається всіма державами членами.
5. Відповідно до положень, викладених у статті 9, Комісія може встановити та опублікувати в Офіційному журналі Європейських Співтовариств перелік загальновизнаних стандартів продукції для електронних підписів. Держави-члени вважають, що у випадку відповідності продукції для електронних підписів вимогам, викладеним у пункті (f) Додатку II і Додатку III, вона задовольняє ці стандарти.
................Перейти до повного тексту