Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Сіетлі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 6 червня 1946 року на свою двадцять восьму сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно умов надання звання кваліфікованого матроса, що є п'ятим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять дев'ятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Конвенцію, яка називатиметься Конвенцією 1946 року про видачу матросам свідоцтв про кваліфікацію:

Ніхто не може бути прийнятий на будь-яке судно як кваліфікований матрос, якщо він не визнаний відповідно до законодавства країни компетентним для виконання будь-якої роботи, яка вимагається від членів палубної команди (за винятком офіцерів, старшин і матросів-спеціалістів), і якщо він не має свідоцтва про кваліфікацію, виданого відповідно до положень нижченаведених статей.

1. Компетентний орган влади вживає потрібних заходів щодо проведення іспитів і видачі свідоцтв про кваліфікацію.

2. Ніхто не може отримати свідоцтва про кваліфікацію, якщо:

a) не досяг встановленого компетентним органом влади мінімального віку;

b) не прослужив у морі як член палубної команди протягом встановленого компетентним органом влади мінімального періоду;

c) не склав встановленого компетентним органом влади кваліфікаційного іспиту.

3. Мінімальний вік встановлюється не молодше ніж вісімнадцять років.

4. Мінімальний строк служби в морі встановлюється тривалістю не менше ніж тридцять шість місяців. Компетентний орган влади, проте, може:

a) допускати для осіб, тривалість службового стажу як у морі становить не менше ніж двадцять чотири місяці і які успішно пройшли курс професійного навчання в офіційно визнаних училищах, зарахування до строку служби в морі часу або частини того часу, який витрачено на таке навчання;

b) дозволяти видачу свідоцтва про кваліфікацію особам, які закінчили з добрими оцінками курс професійного навчання на морських навчальних суднах і прослужили на них вісімнадцять місяців;

5. Встановлений іспит передбачає практичну перевірку знань кандидата у морській справі та його вміння справлятися з усіма обов'язками кваліфікованого матроса, куди входить управління рятувальною шлюпкою. Вищезгаданий іспит є достатньо повним для надання кандидатові, який його склав, права на отримання звання кваліфікованого члена шлюпкової команди, що передбачене статтею 22 міжнародної Конвенції 1929 року про рятування людського життя на морі або відповідними положеннями будь-якої іншої наступної конвенції, яка переглядає або замінює вищезгадану і є чинною на тій території.

Свідоцтво про кваліфікацію може видаватися будь-якій особі, яка, перебуваючи на час настання чинності цієї Конвенції на тій території, виконує або виконувала службу кваліфікованого матроса чи старшого рядового члена палубної команди або рівноцінну службу.

Компетентний орган влади може передбачати офіційне визнання свідоцтв про кваліфікацію, виданих на інших територіях.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.