Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася на свою третю сесію 25 жовтня 1921 року,

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо прав на організацію та об'єднання працівників у сільському господарстві, що є четвертим пунктом порядку денного сесії, і

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної Конвенції, ухвалює нижченаведену Конвенцію, яка може бути названа Конвенцією про право на об'єднання (сільське господарство), 1921 року, і яка підлягає ратифікації членами Міжнародної організації праці згідно з положеннями Статуту Міжнародної організації праці:

Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується забезпечувати всім зайнятим у сільському господарстві працівникам такі самі права на організацію та об'єднання, як і працівникам у промисловості, і відмінити всі законодавчі або інші положення, що обмежують такі права у випадках, що стосуються працівників, зайнятих у сільському господарстві.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Ця Конвенція набуває чинності від дати реєстрації Генеральним директором документів про ратифікацію від двох членів Міжнародної організації праці.

2. Вона зв'язує тільки тих членів Організації, чиї документи про ратифікацію зареєстровано в Міжнародному бюро праці.

3. Надалі ця Конвенція набуде чинності щодо кожного члена Організації в день реєстрації його документа про ратифікацію в Міжнародному бюро праці.