1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Рекомендації


Рекомендація
щодо заборони та негайних дій з ліквідації найгірших форм дитячої праці N 190
Генеральна Конференція праці Міжнародної організації праці,
що скликана у Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 1 червня 1999 року на свою вісімдесят сьому сесію,
ухваливши Конвенцію 1999 року про найгірші форми дитячої праці,
ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно дитячої праці, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,
вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації, яка доповнює Конвенцію 1999 року про найгірші форми дитячої праці;
ухвалює цього сімнадцятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ятого року нижченаведену рекомендацію, яка може називатися Рекомендацією 1999 року щодо найгірших форм дитячої праці.
1. Положення цієї Рекомендації доповнюють положення Конвенції 1999 року про найгірші форми дитячої праці (далі Конвенція) та застосовується у поєднанні з нею.
I. Програми дій
2. Програми дій, про які йде мова у статті 6 Конвенції, розробляються та впроваджуються як невідкладні питання у консультаціях із відповідними урядовими інституціями та організаціями роботодавців і працівників, із врахуванням точки зору дітей, на яких безпосередньо вплинули найгірші форми дитячої праці, їхніх сімей та, у разі необхідності, інших зацікавлених груп, які відповідають цілям Конвенції та цієї Рекомендації. Такі програми повинні бути спрямовані, серед іншого, на:
a) визначення та денонсацію найгірших форм дитячої праці;
b) недопущення залучення дітей до найгірших форм дитячої праці чи припинення заняття ними, захист їх від репресалій та забезпечення їхньої реабілітації та соціальної інтеграції шляхом заходів, які задовольняють їхні освітні, фізичні та психологічні потреби;
c) звернення особливої уваги на:
i) молодших дітей;
ii) дівчаток;
iii) проблему з випадками прихованої праці, де дівчатка складають групу особливого ризику;
iv) інші групи дітей з спеціальною вразливістю чи потребами;
d) визначення, звернення та робота з групами населення, діти яких зазнають особливого ризику;
e) інформування, активізація та мобілізація суспільної думки та зацікавлених груп, включаючи дітей та їхні сім'ї.
II. Небезпечна праця
3. Визначаючи види роботи, згадані у пункті d) статті 3 Конвенції, а також визначаючи сфери, у яких вони існують, слід, з-поміж іншого, звертати увагу на:
a) види роботи, які наражають дітей на фізичне, психологічне чи сексуальне насильство;
b) підземні, підводні роботи, праця на небезпечних висотах чи в обмеженому просторі;
c) робота з небезпечними механізмами, обладнанням чи інструментами, чи та, яка вимагає ручного пересування чи транспортування тяжких вантажів;
d) праця у нездоровому середовищі, яке може, наприклад, наражати дітей на шкідливі речовини, засоби чи процеси, чи на температури, шумові рівні чи вібрації, які шкодять їхньому здоров'ю;
e) праця в особливо важких умовах, така як праця протягом великої кількості годин чи вночі, чи робота, виконуючи яку, дитина надмірно затримується у приміщенні роботодавця.
4. Стосовно видів роботи, згаданих у пункті d) статті 3 Конвенції та параграфі 3 Рекомендації, національне законодавство чи правила чи компетентний орган можуть після консультації із зацікавленими організаціями роботодавців і працівників дозволити зайнятість чи роботу з 16 років за умови, що здоров'я, безпека та моральність зайнятих дітей повністю захищені, та що діти отримали належні спеціальні інструкції чи професійну підготовку у відповідній галузі діяльності.
III. Здійснення
5. 1) Детальна інформація та статистичні дані щодо характеру та обсягу дитячої праці повинні збиратися та поновлюватися для того, щоб служити основою для визначення пріоритетів у національних діях, спрямованих на ліквідацію дитячої праці, зокрема на негайну заборону та викорінення її найгірших форм.
2) Наскільки це можливо, така інформація та статистичні дані повинні включати окремо дані стосовно статі, вікових груп, професії, галузі економічної діяльності, статусу зайнятості, відвідання школи та географічного місця розташування. Слід також враховувати важливість ефективної системи реєстрації народжуваності, включаючи видання свідоцтв про народження.
3) Відповідні дані стосовно порушень національних положень про заборону та ліквідацію найгірших форм дитячої праці слід збирати та поновлювати.
6. Збір та обробку інформації та даних, згаданих вище у параграфі 5, слід здійснювати, належним чином враховуючи право на конфіденційність.
7. Інформацію, зібрану згідно з параграфом 5, слід регулярно надсилати до Міжнародного бюро праці.
8. Члени Організації повинні після консультації з організаціями роботодавців і працівників створити чи призначити відповідні національні механізми з метою контролю за впровадженням національних положень про заборону та ліквідацію найгірших форм дитячої праці.
9. Члени Організації повинні гарантувати, що компетентні органи, які несуть відповідальність за впровадження національних положень про заборону та ліквідацію найгірших форм дитячої праці, співпрацюють один із одним та узгоджують свою діяльність.

................
Перейти до повного тексту