Конвенція переглядалася в 1934 році Конвенцією 42.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці і зібралася 19 травня 1925 року на свою 7-му сесію,

постановивши прийняти ряд пропозицій щодо відшкодування за професійні захворювання, що є частиною першого пункту порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форму міжнародної конвенції,

ухвалює цього десятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот двадцять п'ятого року нижченаведену конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1925 року про професійні захворювання і яка підлягає ратифікації членами Міжнародної організації праці відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці:

1. Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується забезпечити особам, які стали непрацездатними внаслідок професійних захворювань, або, в разі їхньої смерті від таких захворювань, особам, які знаходились на їхньому утриманні, відшкодування, що грунтується на загальних принципах національного законодавства в галузі відшкодування під час нещасних випадків на виробництві.

2. Сума цього відшкодування не може бути меншою, ніж сума, передбачена національним законодавством за каліцтво, отримане в результаті нещасних випадків на виробництві. За умови дотримання цього положення кожний член Організації може, - визначаючи у своєму національному законодавстві умови, що регулюють виплату відшкодування під час професійних захворювань, і застосовуючи до таких захворювань своє законодавство в галузі відшкодування під час нещасних випадків на виробництві, - вносити такі зміни та узгодження, які він визнає необхідними.

Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується розглядати як професійні захворювання ті захворювання та отруєння, які спричинені речовинами, переліченими в нижченаведеній таблиці, в тих випадках, коли такі захворювання чи отруєння мають місце у працівників, які займаються такими видами діяльності і працюють у таких галузях промисловості, які відповідно зазначаються у вищезгаданій таблиці і є результатом роботи на підприємстві, яке підпадає під зазначене національне законодавство.