Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана у Вашингтоні урядом Сполучених Штатів Америки 29 жовтня 1919 року,

постановивши ухвалити ряд пропозицій з питання про нічну працю дітей, що є частиною четвертого пункту порядку денного Вашингтонської сесії Конференції,

вирішивши надати цим пропозиціям форму міжнародної конвенції,

ухвалює нижченаведену конвенцію*, яка називатиметься Конвенцією 1919 року про нічну працю підлітків у промисловості і яка підлягає ратифікації членами Міжнародної організації праці відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці:

1. В цілях цієї Конвенції термін "промислове підприємство" охоплює, зокрема:

a) шахти, кар'єри та інші підприємства по видобутку корисних копалин;

b) підприємства, на яких предмети виробляються, змінюються, очищуються, ремонтуються, оздоблюються, обробляються, підготовляються до продажу, руйнуються чи знищуються або на яких матеріали трансформуються, серед них суднобудівні підприємства і підприємства, на яких виробляють, трансформують та передають електроенергію чи рухову силу будь-якого виду;

c) підприємства по будівництву, реконструкції, утриманню, ремонту, переробці чи демонтажу будь-яких будівель, залізничних колій, трамвайних ліній, портів, доків, пірсів, каналів, внутрішніх водних шляхів, доріг, тунелів, мостів, віадуків, каналізаційних систем, водостоків, колодязів, телеграфних і телефонних пристроїв, електричних установок, газових заводів, систем водопостачання або підприємства, котрі виконують інші будівельні роботи, а також роботи по підготовці до будівництва і закладанню фундаменту, які передують вищезазначеним роботам;

d) підприємства, зайняті перевезенням пасажирів чи товарів по шосейних дорогах та залізницях, морських і внутрішніх водних шляхах, включаючи обробку вантажів у доках, на пристанях, причалах, у складах, але за винятком перенесення ручним способом.

2. Компетентні органи влади кожної країни встановлюють розмежування між промисловістю, з одного боку, і торгівлею та сільським господарством - з другого.

1. Крім передбачуваних нижче випадків, підлітки до вісімнадцяти років не використовуються на роботах у нічний час на державних та приватних промислових підприємствах або у філіях таких підприємств, за винятком підприємств, на яких працюють лише члени однієї родини.

2. На нижчезазначених промислових підприємствах підлітки, які досягли шістнадцятирічного віку, можуть бути використані в нічний час на роботах, які через властивості виробничого процесу мають виконуватись безперервно вдень та вночі:

a) виробництво заліза і сталі; процеси, в яких використовуються відбивні або рекуперативні печі та гальванізація листового металу чи дроту (за винятком процесу протравлювання);

b) скляне виробництво;

c) виробництво паперу;

d) виробництво цукру-сирцю;

e) отримання золота з руди хімічним шляхом.

1. В цілях цієї Конвенції термін "ніч" означає період, тривалістю принаймні одинадцять послідовних годин, до якого входить час між десятою годиною вечора та п'ятою годиною ранку.

2. У шахтах, де добувають кам'яне та буре вугілля, може відбуватися робота в період між десятою годиною вечора і п'ятою годиною ранку за наявності перерви звичайною тривалістю п'ятнадцять годин і в жодному разі не менше ніж тринадцять годин між часом закінчення роботи і часом нового заступання на роботу.

3. У тих випадках, коли в хлібопекарській промисловості нічну працю заборонено для всіх працівників, в цій промисловості період між дев'ятою годиною вечора і четвертою годиною ранку може бути замінено періодом між десятою годиною вечора і п'ятою годиною ранку.

4. У тих тропічних країнах, де робота переривається посеред дня, період нічного відпочинку може тривати менше ніж одинадцять годин, якщо відпочинок надається протягом дня в порядку компенсації.