Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 5 червня 1963 року на свою сорок сьому сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно заборони продажу, здачі в оренду та використання машин, не обладнаних належними захисними пристроями, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять п'ятого дня червня місяця тисяча дев'ятсот шістдесят третього року нижченаведену Конвенцію яка називатиметься Конвенцією 1963 року про забезпечення машин захисними пристроями:

1. Відповідно до мети застосування цієї Конвенції машинами вважаються всі машини, нові й уживані, які приводяться в дію будь-якою силою, крім людської.

2. Компетентний орган влади кожної країни визначає, чи становлять, а якщо так, то якою мірою, нові або уживані машини, які приводяться в дію людською силою, небезпеку завдання працівникові тілесних ушкоджень, і чи вважаються вони, таким чином, машинами відповідно до мети застосування цієї Конвенції. Це рішення приймається після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників. Ініціативу такої консультації може бути виявлено з боку будь-якої такої організації.

3. Положення цієї Конвенції:

a) застосовуються до шосейних і рейкових перевізних засобів під час руху лише остільки, оскільки ці положення стосуються безпеки оператора або операторів;

b) застосовуються до рухомих сільськогосподарських машин лише остільки, оскільки ці положення стосуються безпеки робітників, зайнятих на роботі з такими машинами.

1. Продаж і здача в оренду машин, небезпечні частини яких, перелічені в параграфах 3 і 4 цієї статті, не обладнано відповідними захисними пристроями, забороняються національним законодавством або їм запобігають іншими однаково ефективними заходами.

2. Передача будь-яким іншим чином та експонування машин, небезпечні частини яких, перелічені в параграфах 3 і 4 цієї статті, не обладнано відповідними захисними пристроями, забороняються законодавством країни або їм запобігають іншими однаково ефективними заходами в тій мірі, в якій це може бути визначено компетентними органами влади. Однак під час експонування машин тимчасове зняття захисних пристроїв з метою показу машин не розглядається як порушення цього положення, якщо вжито відповідних запобіжних заходів для захисту людей від небезпеки.

3. Усі болти, стопорні гвинти і шпонки і в тій мірі, в якій це визначено компетентними органами влади, інші такі, що виступають, частини рухомих частин машин, які також можуть становити небезпеку для людей під час зіткнення з ними, коли вони перебувають у русі, конструюються, утеплюються в гніздах, або захищаються таким чином, щоб запобігти небезпеці.

4. Усі махові колеса, зчеплення, конічні й циліндричні фрикційні передачі, ексцентрики, шківи, привідні ремені, ланцюги, шестерні, черв'яки, шатуни, куліси, а також у тій мірі, в якій це визначено компетентними органами влади, привідні вали (беручи і шийки валів) та інші трансмісії, які можуть становити небезпеку для людей під час зіткнення з ними, коли вони перебувають у русі, конструюються або захищаються таким чином, щоб запобігти небезпеці.

1. Положення статті 2 не поширюються на машини чи на їхні небезпечні частини, визначені у згаданій статті, які:

a) забезпечують внаслідок своєї конструкції таку саму безпеку, яка створювалася б відповідними захисними пристроями;

b) призначені для встановлення або розміщення таким чином, що внаслідок свого встановлення або розміщення вони забезпечують таку саму безпеку, яка створювалася б відповідними захисними пристроями.

2. Сам факт конструювання машин таким чином, що під час операцій з догляду за ними, змащення, заміни робочих частин або регулювання вони не цілком задовольняють вимоги параграфів 3 і 4 статті 2, не є підставою для заборони продажу, здачі в оренду, передачі будь-яким іншим чином або експонування, передбачених у параграфах 1 і 2 згаданої статті, якщо ці операції можуть виконуватися з дотриманням прийнятих норм техніки безпеки.

3. Положення статті 2 не забороняють продаж або передачу будь-яким іншим чином машин для зберігання їх на складі, на скрап або модернізацію. Однак такі машини не можна продавати, здавати в оренду, передавати будь-яким іншим чином або експонувати після зберігання на складі чи модернізації, якщо вони не задовольняють умов статті 2.

Відповідальність за дотримання положень статті 2 покладається на осіб, які продають, здають в оренду, передають будь-яким іншим чином або експонують машини та, у відповідних випадках, згідно з законодавством країни, на їхніх відповідних агентів. Ця відповідальність поширюється на виробника машин, коли він продає, здає в оренду, передає будь-яким іншим чином або експонує машини.

1. Будь-який член Організації може передбачити тимчасове вилучення з положень статті 2.

2. Умови такого тимчасового вилучення і його тривалість, яка в жодному разі не може перевищувати трьох років з моменту настання чинності цієї Конвенції відносно даного члена Організації, встановлюються законодавством країни чи будь-якими іншими однаково ефективними заходами.

3. У застосуванні цієї статті компетентні органи влади консультуються з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників і, у відповідних випадках, з організаціями виробників машин.

1. Використання машин, будь-яку небезпечну частину яких, серед них і робочі частини (робочу зону), не обладнано належними захисними пристроями, забороняється законодавством країни або йому запобігають за допомогою інших однаково ефективних заходів. Однак, коли ця заборона не може бути дотримана повністю, не створюючи перешкод для використання машини, її дотримуються в тій мірі, в якій це допускає використання машини.

2. Машини треба захищати таким чином, щоб дотримувалися національні норми і правила техніки безпеки та гігієни праці.

Відповідальність за застосування положень статті 6 покладається на роботодавця.

1. Положення статті 6 не застосовуються до машин або до частин машин, які внаслідок своєї конструкції, встановлення або розміщення забезпечують таку саму безпеку, яка створювалася б відповідними захисними пристроями.

2. Положення статті 6 і статті 11 не перешкоджають доглядові, змащенню, заміні робочих частин та регулюванню машини або її частин, якщо ці операції виконуються відповідно до прийнятих норм техніки безпеки.

1. Будь-який член Організації може передбачити тимчасове вилучення з положень статті 6.

2. Умови такого тимчасового вилучення і його тривалість, яка в жодному разі не може перевищувати трьох років з моменту настання чинності цієї Конвенції стосовно даного члена Організації, встановлюються законодавством країни або іншими однаково ефективними заходами.

3. У застосуванні цієї статті компетентні органи влади консультуються з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників.