Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 6 червня 1990 року на свою сімдесят сьому сесію,

беручи до уваги положення міжнародних трудових конвенцій та рекомендацій щодо нічної праці дітей та підлітків і, зокрема, положення Конвенції та Рекомендації 1946 року про нічну працю підлітків на непромислових роботах, Конвенції (переглянутої) 1948 року про нічну працю підлітків у промисловості та Рекомендації 1921 року щодо нічної праці дітей та підлітків у сільському господарстві,

беручи до уваги положення міжнародних трудових конвенцій та рекомендацій щодо нічної праці жінок і, зокрема, положення Конвенції (переглянутої) 1948 року про нічну працю жінок та доданого до неї Протоколу 1990 року, Рекомендації 1921 року щодо праці жінок у нічний час у сільському господарстві та параграфа 5 Рекомендації 1952 року щодо охорони материнства,

беручи до уваги положення Конвенції 1958 року про дискримінацію в галузі праці й занять,

беручи до уваги положення Конвенції (переглянутої) 1952 року про охорону материнства,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно нічної праці, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять шостого дня червня місяця тисяча дев'ятсот дев'яностого року наведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1990 року про нічну працю.

Відповідно до мети цієї Конвенції:

a) термін "нічна праця" означає будь-яку роботу, котра здійснюється протягом періоду тривалістю не менше ніж сім годин підряд, охоплюючи проміжок між північчю та 5 годиною ранку, встановлюваного компетентним органом після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників або колективними договорами;

b) термін "працівник, який працює у нічний час" означає особу, котра працює за наймом, робота якої вимагає здійснення трудової функції у нічний час протягом значної кількості годин понад встановлену межу. Ця межа встановлюється компетентним органом після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників або колективними договорами.

1. Ця Конвенція застосовується до всіх осіб, котрі працюють за наймом, за винятком тих, хто зайнятий у сільському господарстві, тваринництві, рибальстві, на морському та річковому транспорті.

2. Член Організації, який ратифікує Конвенцію, може після консультації з відповідними представницькими організаціями роботодавців і працівників вилучити цілком або частково зі сфери її дії обмежені категорії працівників, коли застосування до них Конвенції могло б спричинити особливі проблеми суттєвого плану.

3. Кожний член Організації, який користується з нагоди, передбаченої в параграфі 2 цієї статті, зазначає у своїх доповідях про застосування Конвенції, подаваних відповідно до статті 22 Статуту МОП, всі вилучені таким чином конкретні категорії працівників та причини вилучення їх. Він повідомляє також про всі заходи, вживані з метою поступового поширення положень Конвенції на відповідних працівників.

1. Треба вживати конкретних заходів, потрібних через особливості нічної праці, які охоплюють, як мінімум, заходи, зазначені в статтях 4-10, стосовно працівників, котрі працюють у нічний час, з метою охорони їхнього здоров'я, сприяння їм у виконанні їхніх сімейних і громадських обов'язків, надання їм можливостей для професійного зростання та виплати відповідної компенсації. Таких заходів вживають також у галузі безпеки праці та охорони материнства для всіх працівників, які виконують роботу в нічний час.

2. Зазначені в параграфі 1 заходи можуть вводитися поступово.

1. На прохання працівників їм надається право проходити безплатне медичне обстеження та надання консультації щодо того, як уникнути шкоди для здоров'я, пов'язаної з їхньою роботою або зменшити її:

a) перед призначенням працівника як такого, що працює у нічний час;

b) через регулярні проміжки часу протягом виконання такої роботи;

c) якщо протягом виконання такої роботи спостерігається погіршення здоров'я, спричинене факторами, пов'язаними з роботою у нічний час.

2. Крім висновку про непридатність до роботи в нічний час, результати таких обстежень не передаються іншим особам без згоди самих працівників і не використовуються їм на шкоду.

Працівникам, котрі виконують роботу в нічний час, надаються відповідні можливості для отримання першої медичної допомоги, серед яких швидка доставка їх, у разі потреби, в таке місце, де може бути забезпечено належне лікування.

1. Працівників, які працюють у нічний час і визнані з причин стану здоров'я непридатними для нічної праці, переводять, в міру можливості, на подібну роботу, яку вони здатні виконувати.

2. Якщо переведення на таку роботу практично нездійсненне, то ці працівники одержують таку саму допомогу, як і інші працівники, котрі є непрацездатними або не можуть знайти роботу.

3. Працівникові, що працює в нічний час і визнаний тимчасово непридатним для нічної праці, забезпечується такий самий захист від звільнення або попередження про звільнення, як і іншим працівникам, котрі не допускаються до роботи за станом здоров'я.

1. Треба вживати заходів, котрі забезпечують наявність альтернативної нічній праці роботи для працюючих жінок, які в противному разі були б змушені виконувати роботу в нічний час:

a) до і після народження дитини протягом періоду тривалістю принаймні шістнадцять тижнів, з яких не менш ніж вісім тижнів повинні передувати здогадній даті народження дитини;

b) протягом додаткових періодів, стосовно яких видається медична посвідка, котра засвідчує, що це потрібно для здоров'я матері або дитини: