Відповідно до частини четвертої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та частини четвертої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, що додається.

2. Внести до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 109, № 44, ст. 1622, № 91, ст. 2973), і Порядку акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1130 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 111, № 90, ст. 2938), зміни, що додаються.

1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін’юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, територіального органу Мін’юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації - адміністратор центру надання адміністративних послуг, помічник нотаріуса, які вчиняють усі передбачені законодавством дії щодо прийняття та видачі документів для державної реєстрації;

реєстраційні дії - усі дії, що здійснюються державним реєстратором прав на нерухоме майно або державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор), уповноваженою особою суб’єкта державної реєстрації у реєстрах, крім надання інформації з них.

3. Основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є:

перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень;

запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів;

визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора;

аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз’яснень.

4. Контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом:

1) розгляду звернень відповідно до Закону України "Про звернення громадян";

2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України "Про статус народного депутата України";

4) перевірки відомостей, отриманих Мін’юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації;

5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах;

7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та претендують на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора) у суб’єкта державної реєстрації, крім Мін’юсту чи його територіального органу. Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації не проводиться щодо осіб, які раніше виконували функції державного реєстратора, перебуваючи у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації, крім Мін’юсту чи його територіального органу. Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, не проводиться щодо осіб, які виконували функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, перебуваючи у трудових відносинах із Мін’юстом чи його територіальним органом у період після 1 травня 2016 р. не менше ніж три місяці.

5. Під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації відповідні посадові особи Мін’юсту мають право доступу до реєстрів, зокрема до реєстраційних справ в електронній формі.

5-1. У разі виявлення під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації фактів неподання або несвоєчасного подання юридичною особою державному реєстратору визначеної Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи Мін’юст рекомендованим листом інформує про це керівника відповідної юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені такої юридичної особи (виконавчого органу), з вимогою щодо необхідності звернення такої особи у місячний строк до Мін’юсту для складення відповідно до законодавства протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною шостою статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також вживає заходів щодо притягнення такої юридичної особи до відповідальності у порядку, визначеному Мін’юстом.

6. Моніторинг реєстраційних дій в реєстрах як комплекс організаційно-технічних заходів, що за допомогою програмних засобів ведення реєстрів забезпечує проведення посадовими особами Мін’юсту вибіркового аналітичного дослідження реєстраційних дій за певний проміжок часу (тиждень, місяць або квартал) за принципом зростання (без перевірки попередніх періодів), здійснюється за такими критеріями:

1) скасування записів у реєстрах;

2) проведення реєстраційних дій з порушенням строків, визначених законами;

3) проведення державної реєстрації припинення обтяжень права власності та інших речових прав, похідних від права власності, на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;

4) проведення державним реєстратором реєстраційних дій протягом одного року з дня отримання ідентифікаторів доступу до відповідного реєстру у зв’язку з призначенням на відповідну посаду суб’єктом державної реєстрації, призначенням на посаду державного нотаріуса чи реєстрацією приватної нотаріальної діяльності, а також протягом шести місяців з дня відновлення доступу державного реєстратора до реєстрів, у тому числі після тимчасового блокування такого доступу;

5) проведення державним реєстратором реєстраційних дій протягом шести місяців з дня анулювання відповідно до закону доступу такого реєстратора до одного із реєстрів;

6) проведення державним реєстратором реєстраційних дій щодо фізичних та юридичних осіб, до яких застосовані санкції відповідно до Закону України "Про санкції", а саме:

в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно:

- активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

- заборони участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

- заборони збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

- заборони на набуття у власність земельних ділянок;

- запобігання виведенню капіталів за межі України;

в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно:

- активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

- заборони участі у приватизації державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

- заборони збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

- запобігання виведенню капіталів за межі України.

Перелік реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим пунктом, для цілей проведення їх моніторингу надається технічним адміністратором реєстрів у строки та з періодичністю, що визначені Мін’юстом.

9. Камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін’юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

10. У рішенні Мін’юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім’я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.

Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін’юсту (далі - комісія).

11. Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п’ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін’юстом рішення про проведення такої перевірки.

12. Мін’юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає суб’єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін’юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб’єкта державної реєстрації, до якого в разі потреби додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки. У разі відсутності на його офіційному веб-сайті інформації про електронну адресу суб’єкта державної реєстрації чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін’юсту, запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб’єкта, нотаріуса.

Відомості про проведення камеральної перевірки не пізніше двох робочих днів з дня прийняття Мін’юстом рішення про її проведення також розміщуються на офіційному веб-сайті Мін’юсту.

13. Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації мають право подавати Мін’юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки.

13-1. Результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії.

У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються:

дата проведення камеральної перевірки;

прізвище, ім’я та по батькові посадових осіб Мін’юсту, що проводили камеральну перевірку;

підстава проведення камеральної перевірки;

опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акта);

пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акта).

В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

14. За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін’юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін’юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов’язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

16. У разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін’юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов’язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

У разі коли державним реєстратором є нотаріус, застосовується пункт 4 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 4 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

17. У разі виявлення в діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації порушень у сфері державної реєстрації, не передбачених пунктом 16 цього Порядку, застосовується пункт 1 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та/або пункт 1 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". При цьому строк тимчасового блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до реєстрів не може бути меншим ніж два тижні та перевищувати три місяці.