1. Схвалити Концепцію створення системи соціальної підтримки працівників підприємств вугільної галузі та населення територій, на яких розміщуються вугледобувні та вуглепереробні підприємства, що перебувають у стадії ліквідації (консервації), що додається.

2. Міністерству енергетики та вугільної промисловості і Міністерству соціальної політики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів щодо реалізації Концепції , схваленої цим розпорядженням.

Структурну перебудову вугільної галузі розпочато у 1996 році. Внаслідок ліквідації вугледобувних та вуглепереробних підприємств протягом 1996-2008 років кількість працівників підприємств галузі скоротилася з 670 тис. до 250 тис. осіб. Соціальна підтримка, як правило, у формі компенсаційних виплат надавалась лише працівникам зазначених підприємств, які звільнялись.

Сьогодні в регіонах, на території яких розміщуються підприємства вугільної галузі, відбувається звуження сфери застосування праці у зв’язку з ліквідацією неперспективних шахт без створення нових робочих місць, що призводить до зниження попиту на робочу силу. Так, на 1 січня 2012 р. співвідношення чисельності незайнятих громадян і вакантних робочих місць у Донецькій області становило сім осіб на одне місце. Дисбаланс між попитом і пропонуванням робочої сили має місце також у Львівській та Луганській областях, у яких на одне вакантне робоче місце претендує відповідно 12 і сім осіб.

У результаті здійснення заходів із структурної перебудови вугільної галузі не вдалося досягти необхідного технічного та економічного рівня виробництва, внаслідок чого склалася ситуація, коли кошти, отримані від реалізації готової товарної вугільної продукції, не покривають витрат на її виробництво, що зумовлює істотне навантаження на державний бюджет, пов’язане з наданням державної підтримки вугільній галузі. Значна кількість населених пунктів, на території яких розміщуються вугледобувні та вуглепереробні підприємства, перебувають у депресивному стані.

За прогнозними розрахунками, кількість працівників, які будуть вивільнені в результаті ліквідації неперспективних шахт у 2012-2015 роках, становитиме 8,5 тис. осіб, з них лише близько 750 осіб (9 відсотків) матимуть можливість подальшого працевлаштування на шахти, що працюють. Крім того, скоротиться чисельність працівників на допоміжних та обслуговуючих підприємствах вугільної галузі. Найгірша ситуація щодо подальшого працевлаштування вивільнених працівників державних вугледобувних підприємств склалася у Волинській і Львівській областях.

Подальше реформування вугільної галузі передбачає розв’язання таких основних проблем:

створення цілісної системи та розроблення дієвого механізму соціальної підтримки працівників підприємств вугільної галузі та населення територій, на яких розміщуються вугледобувні та вуглепереробні підприємства, що перебувають у стадії ліквідації (консервації), для забезпечення належної координації діяльності відповідних соціальних інститутів;

фінансування у повному обсязі заходів, спрямованих на подолання соціально-економічних наслідків ліквідації (консервації) збиткових підприємств вугільної галузі;

залучення недержавних інвестицій для розвитку підприємств вугільної галузі;

адаптування допоміжних та обслуговуючих підприємств вугільної галузі до роботи в нових умовах;

забезпечення ефективного перерозподілу вивільнених у результаті ліквідації (консервації) шахт трудових ресурсів;

надання допомоги у працевлаштуванні вивільненим працівникам.

Для реалізації Концепції необхідно:

визначити черговість ліквідації (консервації) вугільних підприємств залежно від можливостей відповідного регіону щодо адаптації до її наслідків і перерозподілу вивільнених трудових ресурсів;

забезпечити зниження рівня соціальної напруги серед працівників вугільних підприємств та членів їх сімей, пов’язаної з їх ліквідацією (консервацією);

посилити соціальну підтримку працівників підприємств вугільної галузі та забезпечити здійснення соціальних виплат, дотримання соціальних гарантій;

залучити роботодавців та представників громадськості до розв’язання проблем розвитку територій, на яких розміщуються вугледобувні та вуглепереробні підприємства, що перебувають у стадії ліквідації (консервації), і надання підтримки підприємствам вугільної галузі;

забезпечити стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, умов для самозайнятості населення та підтримки підприємницької ініціативи.

З метою розв’язання зазначених проблем необхідно розробити скоординовану стратегію діяльності Міненерговугілля, Мінсоцполітики, МОЗ, МОНмолодьспорту, Мінфіну, Мінрегіону, Мінекономрозвитку, а також органів місцевого самоврядування територіальних громад населених пунктів, на території яких розміщуються вугледобувні та вуглепереробні підприємства, що перебувають у стадії ліквідації (консервації), галузевих профспілок, Українського фонду підтримки підприємництва і його регіональних відділень, громадських об’єднань, зокрема Асоціації шахтарських міст України та Асоціації регіонального розвитку.

Метою Концепції є створення системи соціальної підтримки працівників підприємств вугільної галузі та населення територій, на яких розміщуються вугледобувні та вуглепереробні підприємства, що перебувають у стадії ліквідації (консервації), згідно з пріоритетами державної економічної та соціальної політики.

Основними завданнями Концепції є:

визначення найважливіших засад і стратегічних напрямів функціонування системи соціальної підтримки працівників підприємств вугільної галузі та населення територій, на яких розміщуються вугледобувні та вуглепереробні підприємства, що перебувають у стадії ліквідації (консервації);

забезпечення виконання соціальних зобов’язань під час здійснення заходів з реформування вугільної галузі;

удосконалення законодавства в частині створення та забезпечення функціонування системи соціальної підтримки працівників підприємств вугільної галузі та населення територій, на яких розміщуються вугледобувні та вуглепереробні підприємства, що перебувають у стадії ліквідації (консервації);

запобігання виникненню негативних соціально-економічних наслідків, пов’язаних з ліквідацією (консервацією) допоміжних та обслуговуючих підприємств вугільної галузі.

Основними напрямами реалізації Концепції є:

сприяння зайнятості населення, а саме:

- надання соціальних послуг, зокрема з пошуку роботи, вивільненим працівникам підприємств вугільної галузі та населенню територій, на яких розміщуються вугледобувні та вуглепереробні підприємства, що перебувають у стадії ліквідації (консервації);