ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПОСИЛАЮЧИСЬ НА

Резолюцію, прийняту 5 грудня 1951 року на конференції з питань міграції в Брюсселі,

ВИЗНАЮЧИ,

що надання міграційних послуг на міжнародному рівні часто вимагається для забезпечення впорядкованих міграційних потоків у всьому світі та для сприяння при найбільш сприятливих умовах облаштуванню та інтеграції мігрантів в економічну та соціальну структури країни, яка їх приймає;

що аналогічні міграційні послуги можуть бути також необхідними при тимчасовій міграції, зворотній міграції і внутрішньо-регіональній міграції;

що міжнародна міграція також включає міграцію біженців, переміщених осіб та інших осіб, змушених покинути свою батьківщину, які потребують міжнародних міграційних послуг;

що існує необхідність у розширенні співробітництва Держав і міжнародних організацій з метою сприяння еміграції осіб, які бажають мігрувати до країн, де вони можуть добитися самостійності шляхом своєї трудової діяльності і жити із своїми сім'ями з гідністю та самоповагою;

що міграція може сприяти створенню нових економічних можливостей в державах, що приймають, і що існує взаємозв'язок між міграцією та економічними, соціальними і культурними умовами в країнах, які розвиваються;

що при здійсненні співробітництва та інших міжнародних заходах у сфері міграції слід враховувати інтереси країн, що розвиваються;

що існує необхідність у сприянні співробітництву Держав, урядових і неурядових міжнародних організацій для проведення досліджень і консультацій з питань міграції не тільки стосовно процесу міграції, але також конкретного становища і потреб мігранта, як індивідуальної людської істоти;

що рух мігрантів має, наскільки це можливо, здійснюватися за допомогою звичайних транспортних послуг, але в певних випадках потрібні додаткові або інші засоби;

що повинна існувати тісна співпраця і координація між Державами, урядовими і неурядовими міжнародними організаціями з питань міграції та біженців;

що існує необхідність у міжнародному фінансуванні діяльності, пов'язаної з міжнародною міграцією;

ЦИМ ЗАСНОВУЮТЬ

МІЖНАРОДНУ ОРГАНІЗАЦІЮ З МІГРАЦІЇ, далі - "Організація", та

ПРИЙМАЮТЬ ЦЕЙ СТАТУТ.

1. Цілі та функції Організації полягають у наступному:

a) здійснювати заходи по організованому пересуванню мігрантів, для яких існуючі умови є невідповідними або які у протилежному випадку не змогли б пересуватися без спеціальної допомоги до тих країн, які надають можливості для впорядкованої міграції;

b) займатися організованим пересуванням біженців, переміщених осіб та інших осіб, які потребують міжнародних міграційних послуг, стосовно яких можуть бути досягнуті домовленості між Організацією та відповідними Державами, включаючи Держави, які зобов'язуються їх прийняти;

c) забезпечувати, на прохання та за згодою відповідних Держав, міграційні послуги, такі як набір, відбір, підготовка до міграції, мовна підготовка, координаційна діяльність, медичне обстеження, розміщення, заходи, що сприяють прийому та інтеграції, консультативні послуги з питань міграції та інша допомога, яка відповідає цілям Організації;

d) забезпечувати аналогічні послуги на прохання Держав чи у співробітництві з іншими зацікавленими міжнародними організаціями для добровільної зворотної міграції, включаючи добровільну репатріацію;

e) забезпечити форум для Держав, а також міжнародних та інших організацій для обміну думками і досвідом та розширення співробітництва і координації зусиль у сфері міжнародної міграції, включаючи дослідження таких проблем з метою вироблення практичних рішень.

2. При виконанні своїх функцій Організація тісно співробітничає з міжнародними урядовими і неурядовими організаціями, які займаються проблемами міграції, біженців та людських ресурсів з тим, щоб, зокрема, сприяти координації міжнародної діяльності у цих галузях. Таке співробітництво здійснюється при взаємній повазі компетенцій відповідних організацій.

3. Організація визнає той факт, що контроль за критеріями приймання та числом іммігрантів, що приймаються, відноситься до внутрішньої юрисдикції Держав, і під час виконання своїх функцій дотримується законів, правил і політики відповідних Держав.

Членами організації є:

a) Держави, які будучи членами Організації, прийняли цей Статут згідно із статтею 34, чи до яких застосовуються положення статті 35;

b) Інші Держави, які проявляють інтерес до принципу вільного пересування осіб, і які зобов'язуються робити фінансові внески, принаймні на адміністративні потреби Організації, розмір яких буде узгоджено між Радою і відповідною Державою, за умови прийняття рішення Радою більшістю в дві третини голосів і у разі визнання такою Державою цього Статуту.

Будь-яка Держава-член може направити повідомлення про вихід з Організації, яке вступає в силу в кінці фінансового року. Таке повідомлення повинно бути складено у письмовій формі і представлене Генеральному директору Організації щонайменше за чотири місяці до закінчення фінансового року. Фінансові зобов'язання перед Організацією Держави-члена, яка направила повідомлення про вихід, включають весь фінансовий рік, протягом якого направлено повідомлення.

1. Якщо Держава-член не виконує свої фінансові зобов'язання перед Організацією за два фінансових роки підряд, Рада більшістю в дві третини голосів може призупинити право голосу і всі або частину послуг, на які така Держава-член має право. Рада має право відновити таке право голосу і послуги простою більшістю голосів.

2. Рада більшістю в дві третини голосів може призупинити членство будь-якої Держави-члена, якщо вона постійно порушує принципи цього Статуту. Рада має право відновити таке членство простою більшістю голосів.

Органами організації є:

a) Рада;

b) Виконавчий комітет;

c) Адміністрація.

Функціями Ради, на додаток до згаданих в інших положеннях цього Статуту, є:

a) визначення політики Організації;

b) розгляд доповідей, затвердження і керівництво діяльністю Виконавчого комітету;

c) розгляд доповідей, затвердження і керівництво діяльністю Генерального директора;

d) розгляд та затвердження програми, бюджету, витрат і рахунків Організації;

e) здійснення будь-якої іншої доречної діяльності з метою сприяння цілям Організації.

1. Рада складається із представників Держав-членів.

2. Кожна Держава-член має одного представника і таких заступників та радників, яких вона вважає необхідними.

3. В Раді кожна Держава-член має один голос.

Рада може дозволити Державам, які не є членами, і міжнародним урядовим та неурядовим організаціям, які займаються питаннями міграції, біженців або людських ресурсів, на їх запит, бути присутніми у якості спостерігачів на її засіданнях за умов, які можуть бути передбачені у її регламенті. Такі спостерігачі не мають права голосу.

1. Рада щорічно проводить чергову сесію.

2. Рада проводить спеціальну сесію на запит:

a) однієї третини її членів;

b) Виконавчого комітету;

c) Генерального директора чи Голови Ради у разі термінових обставин.

3. На початку кожної чергової сесії Рада вибирає Голову та інших посадових осіб строком на один рік.

Рада може створювати такі підкомітети, які можуть бути потрібними для належного виконання Радою своїх функцій.

Рада приймає свій власний регламент.

Функції Виконавчого комітету полягають у наступному:

a) розглядати і проводити перегляд політики, програм та діяльності Організації, щорічних доповідей Генерального директора та будь-яких спеціальних доповідей;

b) розглядати будь-які фінансові або бюджетні питання, які належать до компетенції Ради;

c) розглядати будь-які питання, спеціально передані йому Радою, включаючи перегляд бюджету, та здійснювати такі дії, які можуть бути необхідними у зв'язку з цим;

d) надавати поради Генеральному директору з будь-яких питань, які він може передати до нього;

e) приймати в період між сесіями Ради будь-які термінові рішення з питань, які входять до компетенції Ради, з наступним представленням цих рішень на затвердження Раді під час наступної сесії;

f) надавати поради або пропозиції Раді чи Генеральному директору за власною ініціативою;

g) направляти доповіді та/або рекомендації до Ради з питань, які розглядаються.

1. Виконавчий комітет складається з представників дев'яти Держав-членів. Це число може бути збільшене на підставі рішення Ради, прийнятого більшістю в дві третини голосів, за умови, що воно не перевищує однієї третини всіх членів Організації.

2. Ці Держави-члени обираються Радою на два роки і мають право на переобрання.

3. Кожний член Виконавчого комітету має одного представника і таких заступників та радників, яких він вважає за необхідне мати.