1. Затвердити Положення про Міністерство соціального захисту населення України (додається).

2. Кабінету Міністрів України привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

1. Міністерство соціального захисту населення України (Мінсоцзахист України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної політики у сфері соціального забезпечення населення та соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, дітей-сиріт, одиноких матерів, багатодітних, а також малозабезпечених сімей з дітьми, інших соціально незахищених громадян, які потребують допомоги і соціальної підтримки з боку держави (далі - пенсіонери, інші соціально незахищені громадяни), на всій території України.

Міністерство керує дорученою сферою через Міністерство соціального захисту Автономної Республіки Крим, управління соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, несе відповідальність за її стан та розвиток.

2. Мінсоцзахист України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

У межах своїх повноважень Міністерство організовує виконання та узагальнює практику застосування актів законодавства України, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

3. Основними завданнями Мінсоцзахисту України є:

розроблення науково обгрунтованих пропозицій щодо формування державної політики у сфері соціального захисту пенсіонерів, інших соціально незахищених громадян;

розроблення, координування та контролювання виконання цільових програм соціального захисту населення;

прогнозування розвитку соціальної сфери на основі аналізу рівня життя та внесення пропозицій щодо вдосконалення системи соціального захисту населення;

розроблення цільових перспективних програм соціального захисту пенсіонерів, інших соціально незахищених громадян;

опрацювання комплексу заходів, спрямованих на поглиблення економічної реформи.

4. Мінсоцзахист України відповідно до покладених на нього завдань:

1) бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України;

2) готує пропозиції та бере участь у формуванні та реалізації політики у сфері виконання робіт і поставок продукції для державних потреб;

3) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо зміни умов оподаткування, одержання пільгових кредитів;

4) готує пропозиції про вдосконалення механізму регулювання розвитку економіки, її структурної перебудови, забезпечення ринкової збалансованості, соціального захисту населення, екологічної безпеки;

5) розробляє відповідні фінансово-економічні та інші нормативи, механізм їх впровадження, затверджує галузеві стандарти;

6) визначає разом з відповідними центральними органами виконавчої влади напрями наукових досліджень з питань соціального захисту пенсіонерів, інших соціально незахищених громадян, а також у галузі протезування, організовує та координує такі дослідження та здійснює заходи щодо підвищення їх ефективності, виступає державним замовником цих досліджень;

7) бере участь у підготовці міжнародних договорів України, укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру;

8) здійснює у межах повноважень, визначених законодавством, функції управління майном підприємств, що належать до сфери його управління;

9) бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики;

10) забезпечує у межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;

11) бере участь у розробленні проектів актів законодавства з питань пенсійного забезпечення та страхування, надання цільової грошової допомоги непрацездатним малозабезпеченим громадянам, протезування, соціальної реабілітації та обслуговування інвалідів, ветеранів війни і праці, соціальної допомоги сім'ям з дітьми, проводить експертизу проектів законодавчих та інших нормативних актів, що стосуються інтересів цієї категорії громадян;

12) організовує роботу органів соціального захисту населення, пов'язану з призначенням державних пенсій і допомоги, взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями з питань застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, готує пропозиції щодо їх удосконалення;

13) координує свою роботу щодо організації пенсійного забезпечення з Пенсійним фондом України, взаємодіє з ним з питань додержання, вдосконалення, практичного застосування законодавства про пенсійне забезпечення, організації виплати пенсій, контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, організації міжнародного співробітництва в галузі пенсійного забезпечення, сприяє Пенсійному фонду України у виконанні покладених на нього завдань та надає йому необхідну інформацію з питань, віднесених до компетенції Фонду;

14) організовує матеріально-побутове, культурне та медичне обслуговування громадян, які перебувають у будинках-інтернатах (пансіонатах) для громадян похилого віку та інвалідів, інших закладах Міністерства, разом з органами Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади розробляє заходи щодо розширення мережі таких закладів, зміцнення їхньої матеріально-технічної бази, забезпечує розвиток підсобних сільських господарств і лікувально-виробничих (трудових) майстерень (цехів, дільниць) у будинках-інтернатах (пансіонатах) і розширення їх кооперації з виробничими підприємствами;

15) сприяє розвитку системи професійної та соціальної реабілітації інвалідів, їх працевлаштуванню, створенню і розвитку спеціалізованих підприємств з використанням праці інвалідів, надомних видів праці та інших форм зайнятості, організовує роботу, пов'язану з професійним навчанням і перекваліфікацією інвалідів;

16) координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, спрямовану на забезпечення доступності об'єктів соціальної інфраструктури для інвалідів та осіб похилого віку, створення промислової бази з виробництва спеціальних видів виробничого і побутового обладнання та пристосувань, що полегшують побут і працю цієї категорії громадян;

17) визначає порядок забезпечення населення протезно-ортопедичними виробами, проводить роботу, спрямовану на збільшення виробництва і вдосконалення технології виготовлення цих виробів, а також поліпшення їх якості;

18) вивчає стан матеріально-побутового забезпечення та потреби різних груп одиноких непрацездатних громадян і готує відповідні пропозиції, вживає заходів до створення спеціалізованих служб для надання соціальних та інших послуг цим громадянам, сприяє взаємодії органів соціального захисту населення з іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності у розв'язанні проблем одиноких непрацездатних громадян;