Кабінет Міністрів України відзначає, що соціально-економічне становище в Україні залишається вкрай складним і неоднозначним. Проведення політики реформ зумовило деякі позитивні зрушення в загальноекономічній ситуації.

Вжито ряд заходів у бюджетно-фінансовій та грошово-кредитній сферах, зроблено значні кроки у напрямі лібералізації економіки, внутрішньої та зовнішньоекономічної діяльності, у податковій політиці, земельній реформі. Досягнуто певних позитивних зрушень у стабілізації курсу українського карбованця, знижено ставки банківського кредиту, розвивається валютний ринок. Вперше за час незалежності Україна почала своєчасно виконувати свої зовнішні боргові зобов'язання, прискорився процес інтеграції економіки у світовий ринок.

У цілому це створює умови для виведення економіки з глибокої кризи.

Головний макроекономічний показник - валовий внутрішній продукт - за 9 місяців цього року скоротився порівняно з відповідним періодом минулого року на 12,7 відсотка, що у 1,8 раза менше, ніж у 1994 році. Незважаючи на те, що темпи спаду його уповільнилися, вони залишаються значними через зменшення обсягів добавленої вартості у будівництві - на 31 відсоток, сфері обігу - на 16,7 та промисловості - на 15,2 відсотка.

У поточному році уповільнилися темпи спаду промислового виробництва, але становище в галузі залишається нестабільним. У цілому обсяги виробництва за 9 місяців порівняно з відповідним періодом минулого року скоротились на 14,4 відсотка (за 9 місяців 1994 року - на 31,2 відсотка). Зменшився випуск продукції всіх основних галузей промисловості, скоротили виробництво майже три чверті підприємств, з яких кожне четверте - більш як наполовину. Найбільший спад виробництва має місце на підприємствах легкої (36 відсотків), мікробіологічної промисловості (29), промисловості будівельних матеріалів (26,2), машинобудування (25,9), а також на підприємствах Луганської (29,2), Тернопільської (25,6), Харківської (23,9) та Закарпатської (23,7 відсотка) областей.

Практично в усіх галузях на дуже низькому рівні виконуються Основні показники Державної програми економічного і соціального розвитку України на 1995 рік.

Більшість керівників міністерств, відомств, об'єднань та державних підприємств, незважаючи на попередження Уряду (протокольне рішення засідання Президії Кабінету Міністрів України від 4 травня 1995 р. N 10) про персональну відповідальність за виконання службових обов'язків, законів України, указів і розпоряджень Президента України, рішень Уряду, знизила рівень впливу і контролю за господарською діяльністю, не вживає достатніх заходів, спрямованих на призупинення спаду виробництва.

Підприємства Міністерства промисловості (Мазур В.Л.) скоротили порівняно з відповідним періодом минулого року обсяги виробництва більшості основних видів металургійної продукції, багатьох видів продукції хімічної промисловості, зокрема соди каустичної і кальцинованої, барвників синтетичних, синтетичних смол і пластмас, хімічних волокон, шин до легкових автомобілів і сільгосптехніки на 6 - 78 відсотків. Практично не вироблялися поліетилен, поліпропілен, полістирол.

Підприємства Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії (Малєв В.І.) недостатньо вживають заходів для освоєння та випуску конкурентоспроможної продукції. Значно знижено обсяги виробництва високоефективної техніки і верстатів з числовим програмним управлінням, обробних центрів, ковальськопресових машин з числовим програмним управлінням, насосів парових поршневих, насосів і агрегатів вакуумних, вагонів магістральних, автобусів тощо.

Підприємства Міністерства вугільної промисловості (Полтавець В. І.) починаючи з квітня поточного року поступово скорочували видобуток вугілля. Найнижчим рівень видобутку вугілля у цьому році був у серпні і вересні. Із 23 виробничих об'єднань і 16 шахт, що перебувають на самостійному балансі, виробничу програму за 9 місяців виконали лише 3 об'єднання і 5 шахт. Спад виробництва порівняно з відповідним періодом минулого року досяг 12,1 відсотка.

Допустили спад виробництва електричної енергії підприємства Міністерства енергетики та електрифікації (Шеберстов О.М.). У зв'язку з цим від місцевих органів державної виконавчої влади надходять скарги на необгрунтовані відключення споживачів від державних електричних мереж, що призводить до дестабілізації економічного і соціального становища в регіонах. Крім загальних чинників, які призводять до погіршення роботи галузі, істотні недоліки мають місце безпосередньо і в управлінській ланці.

Критичним залишається стан справ у виробництві товарів народного споживання. З початку 1995 року їх вироблено на 23 відсотки менше, ніж за відповідний період минулого року, в тому числі продовольства - на 20,5 відсотка. Скоротили випуск цих товарів три чверті, або 5,1 тис. підприємств, що їх виготовляють. Майже наполовину знизили обсяги їх виробництва підприємства легкої промисловості, Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії, на 26,2 відсотка - корпорації "Укрбудматеріали", на 20,9 відсотка - концерну "Укрмісцевпром". Найбільший спад виробництва товарів народного споживання має місце в Автономній Республіці Крим, Луганській, Херсонській, Харківській, Хмельницькій, Дніпропетровській областях (на 27 - 38 відсотків). Напруженим залишається становище з виробництвом продуктів харчування. Із 95 найменувань продукції харчової промисловості обсяги виробництва зменшилися по 77 видах.

Загострюється проблема реалізації товарів народного споживання на внутрішньому ринку. На складах підприємств лісопромислового комплексу на 1 вересня 1995 р. накопичилося нереалізованих меблів на суму 1,6 трлн. крб., Державного комітету з медичної та мікробіологічної промисловості - медичних препаратів на 2,9 трлн. карбованців.

Економічні реформи передбачають структурні зрушення в економіці, насамперед у промисловості. Але, як свідчить аналіз структури промислового виробництва останніх років, зміни тут відбуваються в основному під дією цінового фактора. Постійне зростання цін на енергоносії призвело до збільшення в загальному обсязі промислового виробництва в діючих цінах частки продукції таких енергомістких галузей, як електроенергетика - майже у 4 рази порівняно з 1990 роком, паливна та чорна металургія - у 2 рази.

Вагомим фактором впливу на структурні зміни у промисловості є також значне скорочення абсолютного обсягу виробництва в галузях з меншою, ніж у зазначених, енерго- та матеріаломісткістю продукції. Скорочення наполовину проти 1990 року обсягів виробництва продукції легкої промисловості призвело до зменшення її частки більш як у 4 рази, за 9 місяців поточного року вона становить лише 2,6 відсотка в загальному обсязі виробництва продукції промисловості. Майже вдвічі за цей період знизилась частка продукції машинобудування та металообробки, яка займає проміжне місце за впливом цінового та виробничого факторів на структурні зрушення.

Важким залишається фінансовий стан підприємств, кожне п'яте з них у поточному році працює збитково.

Незважаючи на вжиті заходи, гострою залишається проблема розрахунків. Загальна сума прострочених платежів підприємств і організацій на 1 вересня ц.р. становила 817,8 трлн. крб., що в 4,8 раза більше, ніж на початку року. Дебіторська і кредиторська заборгованість становила відповідно 1741,9 і 2251,8 трлн. карбованців.

Хронічного характеру набули неплатежі за відпущену електричну і теплову енергію. На 1 жовтня ц.р. заборгованість споживачів Міністерству енергетики та електрифікації за використану енергію становила 97 трлн. карбованців. Незадовільно провадяться розрахунки за спожитий природний газ, внутрішній борг споживачів досяг критичної суми - 216,5 трлн. крб., що призводить до зростання зовнішнього боргу держави перед експортерами енергоносіїв. Тільки Російській Федерації Україна заборгувала 263,9 млн. доларів США.

Керівники Міністерства промисловості, Міністерства енергетики та електрифікації, Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії, Державного комітету по житлово-комунальному господарству, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, концерну "Укргазпром", компанії "Укрресурси", інших міністерств і відомств, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій незадовільно виконують урядові рішення щодо вжиття рішучих заходів до підприємств і організацій, які не розраховуються за спожитий газ.

Зниження ефективності виробництва негативно впливає на доходи бюджету. Зведений бюджет України за 9 місяців 1995 р. виконано за доходами у сумі 1341,6 трлн. крб., або на 58,9 відсотка до річних призначень, державний бюджет - відповідно 788,2 трлн. крб., або 53 відсотки. Дефіцит зведеного бюджету становить 225 трлн. крб., державного - 246,6 трлн. карбованців.

За рахунок зменшення обсягів матеріального виробництва до бюджету не надійшло податку на добавлену вартість, акцизного збору, податку на прибуток 63 трлн. крб., а через велику дебіторську і кредиторську заборгованість між підприємствами України затримано надходжень до бюджету у сумі 83 трлн. карбованців. Внаслідок дії податкових пільг, які мали бути скасовані з прийняттям Закону України "Про податок на добавлену вартість" у новій редакції, на суму понад 80 трлн. крб. недоодержано надходжень від податку на добавлену вартість. Не надійшло рентної плати за нафту і газ, що видобуваються в Україні, та різниці в цінах на природний газ на загальну суму 79,6 трлн. карбованців. Через повільне розгортання місцевими органами державної виконавчої влади малої приватизації місцевими бюджетами недоодержано 65,1 трлн. карбованців. Заборгованість платників податків до бюджету усіх рівнів становить 40 трлн. крб. і до Пенсійного фонду - 48 трлн. карбованців.

Найбільше порушень податкового законодавства допускають підприємства Міністерства промисловості, Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства вугільної промисловості, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості. Невиконання доходної частини бюджету значною мірою пов'язане з недоліками податкового законодавства, його численними порушеннями.

Із перевірених з початку року 244 тис. суб'єктів господарської діяльності - платників податків у 152 тис., або 62,2 відсотка, виявлені порушення порядку сплати податків. За наслідками перевірок донараховано до бюджету 58 трлн. карбованців.

Не було створено стабілізаційний фонд паливно-енергетичного комплексу, внаслідок чого до бюджету не надійшло близько 20 трлн. крб. для розв'язання першочергових потреб паливної, і насамперед, вугільної промисловості. Невідкладне вирішення цього питання, а також визначення порядку сплати обов'язкових платежів у Положенні про фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу дадуть можливість одержати до кінця поточного року 16,7 трлн. карбованців.

Існуюча законодавча база не відповідає сучасним умовам реформування економіки. На господарську діяльність підприємств і реформування їх відносин з бюджетом найбільш відчутно впливає недосконалість законодавства про податок на добавлену вартість, перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір та ставки цього збору, прибутковий податок з громадян, а також зволікання з прийняттям Закону про податок на майно підприємств і на нерухоме майно громадян та інші.

Внаслідок застосування Верховною Радою України вето щодо Указу Президента України від 12 вересня 1995 р. N 830 "Про створення фонду для розрахунків за енергоносії" до бюджету не надійде 34,3 трлн. крб. очікуваних доходів.

В умовах гострого дефіциту бюджетних коштів мають місце непоодинокі випадки нецільового їх використання, факти недостач, крадіжок. Особливо низький рівень фінансової дисципліни спостерігається на підприємствах, в установах і організаціях Донецької, Луганської, Житомирської, Кіровоградської, Львівської та Запорізької областей.

Незадовільно проводиться робота, пов'язана із залученням до бюджету Луганської області місцевих податків і зборів. Через невиконання програми приватизації до бюджету області надійшло тільки 39,2 відсотка річної суми доходів, тоді як у середньому по Україні надходження становили 44,6 відсотка. Це вкрай негативно вплинуло на фінансування першочергових видатків. Збитки житлово-комунального господарства профінансовано на 41 відсоток до річних асигнувань, заходи соціального захисту населення - 29,7, дотації закладам соціальної сфери - 70,4 відсотка. Водночас видатки на фінансування органів державного управління профінансовані на 127,5 відсотка.

Керівники міністерств, відомств, місцевих органів державної виконавчої влади незадовільно виконують Указ Президента України від 1 травня 1995 р. N 343 "Про заходи щодо зміцнення фінансової дисципліни при виконанні Державного бюджету України", не вжили заходів для вдосконалення мережі бюджетних установ, їх структури, скорочення чисельності, перегляду прийнятих програм, не забезпечених реальними джерелами фінансування. В той же час з їхнього боку не зменшується кількість звернень щодо виділення додаткових коштів.

У бюджетних установах нерідко встановлюються необгрунтовані надбавки до посадових окладів та безпідставно виплачуються різні види премій. Внаслідок невиконання керівниками міністерств і відомств, місцевих органів державної виконавчої влади та бюджетних установ заходів щодо економного витрачання бюджетних коштів за станом на 1 жовтня ц.р. заборгованість тільки закладів соціально-культурної сфери за отримані послуги, матеріальні цінності становила 60 трлн. карбованців.

В Автономній Республіці Крим, м.Києві, Дніпропетровській, Харківській, Полтавській та інших областях заборгованість державному бюджету становить близько 30 трлн. карбованців.

Гострою залишається проблема забезпечення своєчасної виплати заробітної плати. Керівники міністерств і відомств не здійснюють належного контролю за формуванням фонду оплати праці, використанням прибутку підприємствами, що належать до сфери їх управління.

Незважаючи на зниження порівняно з відповідним періодом минулого року видобутку вугілля, нафти, газу, виробництва електроенергії, скорочення обсягів переробки нафти і виробництва нафтопродуктів, заробітна плата працівників тільки за 9 місяців ц. р. зросла у вугільній промисловості у 2,1 раза, нафтодобувній - 2,5, нафтопереробній - майже у 4, в електроенергетиці - в 2,6 раза. Більшість підприємств нарощує доходи працюючих за рахунок прибутку. Питома вага виплат у нафтодобувній, газовій, нафтопереробній промисловості та електроенергетиці становить близько третини доходу.

Зниження обсягів виробництва і чисельності працюючих супроводжується різким зниженням продуктивності праці, що є як об'єктивним наслідком економічної кризи, так і фактором, який її поглиблює. За І квартал ц.р. порівняно з відповідним періодом минулого року продуктивність праці знизилась на 4,1 відсотка, за перше півріччя - на 5,8, за 9 місяців - на 7 відсотків (за 9 місяців 1994 р. - на 24 відсотки).

Незважаючи на складне фінансове становище, багато підприємств мають зайву чисельність працюючих, що призводить до вимушеної неповної зайнятості, тобто до прихованого безробіття. Протягом січня-вересня 1,6 млн. чоловік (28,7 відсотка кількості зайнятих у промисловості) перебувало у відпустках без збереження або з частковим збереженням заробітної плати. В режимі неповного робочого дня (тижня) на кінець вересня працювало 660 тис. працівників (12,1 відсотка).

Недостатня увага керівників державних адміністрацій до питань ціноутворення та сфери застосування вільних цін призводить до значних коливань у рівнях цін по регіонах, особливо на продовольчі товари.

На кінець вересня ціна на хліб пшеничний першого сорту коливалася в межах від 61 тис. крб. за кілограм (Херсонська область) до 35 тис. крб. (Житомирська і Сумська), молока - від 49 тис. крб. (м. Київ) до 20 тис. крб. за літр (Тернопільська), м'ясо яловичини - від 274 тис. крб. за кілограм (м. Київ) до 170 тис. крб. (Тернопільська), цукор - від 175 тис. крб. (Запорізька і Житомирська) до 122 тис. крб. за кілограм (Вінницька область).

У Харківській, Сумській, Дніпропетровській та Житомирській областях тривалий час не проводилась дооцінка зерна і не змінювалися ціни на хліб, внаслідок чого хлібопекарська промисловість зазнала значних збитків і виникла необхідність встановлення більш високих оптових цін для їх покриття.

Складним залишається становище у сільському господарстві. Обсяг валової продукції сільського господарства в цілому по Україні становить 92 відсотки до відповідного періоду минулого року, в тому числі у господарствах суспільного сектора - 87 відсотків. Водночас у приватному секторі виробництво продукції дещо збільшилося, обсяг її досяг 45 відсотків загального сільськогосподарського виробництва. Валовий збір зернових очікується в межах 37,3 млн. тонн, тобто на рівні фактичного минулорічного збору.

За державним контрактом закуплено 5,1 млн. тонн зерна (51 відсоток від запланованого).

Через низьку забезпеченість кормами, недоліки у збереженні і відтворенні поголів'я худоби за 9 місяців цього року в радгоспах і колективних господарствах суспільного сектора порівняно з відповідним періодом минулого року виробництво м'яса у живій вазі скоротилося на 24 відсотки, молока - на 14, яєць - на 12 і вовни - на 32 відсотки.

Значне погіршення стану справ у сільському господарстві і переробних галузях промисловості є наслідком недостатнього керівництва з боку Міністерства сільського господарства і продовольства, Державного комітету по харчовій промисловості, Державного комітету з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості, багатьох обласних державних адміністрацій роботою, пов'язаною з їх реформуванням і структурною перебудовою, а також послаблення виконавської дисципліни.

Ряд доручень Президента України та Кабінету Міністрів України з питань реалізації невідкладних заходів у агропромисловому комплексі, зокрема щодо зупинення спаду виробництва в рослинництві і тваринництві, формування продовольчих ресурсів 1995 року, здійснення земельної реформи, запровадження економічного механізму господарювання, виконуються некомплексно та із запізненням.

Вкрай гостра ситуація склалася у капітальному будівництві. Зростає вартість будівництва і питома вага будівельно-монтажних робіт у загальному обсязі капітальних вкладень, що призводить до погіршення технологічної структури, збільшення обсягів незавершеного будівництва, заморожування коштів на розпочатих будовах.

За 9 місяців цього року обсяги освоєння капітальних вкладень та підрядних робіт, виконаних власними силами будівельних організацій за договірною ціною, знизилися порівняно з відповідним періодом минулого року на 30 відсотків. Річне завдання із введення в дію найважливіших пускових об'єктів і потужностей, включених до Державної програми економічного і соціального розвитку України на 1995 рік, виконано лише на 3 відсотки (з 274 об'єктів введено в дію 10, з них 6 - частково). Незадовільно ведеться будівництво об'єктів соціальної сфери. Житлових будинків введено в експлуатацію тільки 37 відсотків від обсягів, визначених в укладених на 1995 рік контрактах, загальноосвітніх шкіл - 38, дошкільних закладів - 26, лікарень - 27, амбулаторно-поліклінічних закладів - 19 відсотків.

Обмеженість фінансових і матеріальних ресурсів негативно вплинула на виконання завдань, передбачених Чорнобильською будівельною програмою.