1. Цей Регламент встановлює детальні настанови щодо розподілу міжзональної пропускної спроможності та управління перевантаженнями на ринках "на добу наперед" і внутрішньодобових ринках, у тому числі вимоги щодо встановлення спільних методологій визначення обсягів пропускної спроможності, які одночасно доступні між торговими зонами, критерії оцінювання ефективності та процес перегляду для визначення торгових зон.

2. Цей Регламент застосовується до всіх систем передачі та міждержавних перетинів у Союзі, за винятком систем передачі на островах, які не з’єднані з іншими системами передачі міждержавними перетинами.

3. У державах-членах, де існує більше одного оператора системи передачі, цей Регламент повинен застосовуватися до всіх операторів системи передачі в такій державі-члені. Якщо оператор системи передачі не має функції, що відповідає одному або більше обов’язкам за цим Регламентом, держави-члени можуть передбачити, що відповідальність за виконання таких обов’язків покладатиметься на одного або більше різних конкретних системних операторів.

4. Єдине сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків Союзу може бути відкрите для операторів ринку і ОСП, які працюють у Швейцарії, за умови імплементації в національне право цієї країни основних положень законодавства Союзу про ринок електроенергії та наявності міжурядової угоди про співпрацю в секторі електроенергетики між Союзом і Швейцарією.

5. У разі дотримання зазначених вище умов параграфа 4 рішення про участь Швейцарії у сполученні ринків "на добу наперед" і єдиному сполученні внутрішньодобових ринків ухвалюється Комісією на основі висновку, наданого Агентством. Права та обов’язки швейцарських призначених операторів ринку електроенергії (ПОРЕ) і ОСП, що приєдналися до єдиного сполучення ринків "на добу наперед", повинні узгоджуватися з правами та обов’язками ПОРЕ та ОСП, які працюють у Союзі, щоб забезпечити оптимальне функціонування систем єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків, впроваджених на рівні Союзу, і рівні умови для всіх стейкхолдерів.

Для цілей цього Регламенту застосовують терміни та означення статті 2 Регламенту (ЄС) № 714/2009, статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) № 543/2013 (- 1), а також статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/72/ЄС (- 2).

Крім того, застосовуються такі терміни та означення:

1. "індивідуальна модель мережі" означає набір даних, що описує характеристики енергетичної системи (генерацію, навантаження та топологію мережі) і пов’язані правила змінення таких характеристик у процесі розрахування пропускної спроможності, який підготовлений відповідальними ОСП для об’єднання з іншими індивідуальними моделями мережі з метою створення спільної моделі мережі;

2. "спільна модель мережі" означає набір даних на рівні Союзу, погоджений різними ОСП, який описує основні характеристики енергетичної системи (генерацію, навантаження та топологію мережі) і правила змінення таких характеристик у процесі розрахування пропускної спроможності;

3. "регіон розрахування пропускної спроможності" означає географічний район, у якому застосовується координоване розрахування пропускної спроможності;

4. "сценарій" означає прогнозний стан енергетичної системи для певного часового періоду;

5. "сальдована позиція" означає сальдовану суму обсягів експорту та імпорту електроенергії для кожного розрахункового періоду в торговій зоні;

6. "обмеження розподілу" означає обмеження, які необхідно враховувати під час розподілу пропускної спроможності, щоб підтримувати систему передачі в межах операційної безпеки, і які не були перетворені на міжзональну пропускну спроможність або які є необхідними для підвищення ефективності розподілу пропускної спроможності;

7. "межі операційної безпеки" означає прийнятні операційні межі для безпечної експлуатації мережі, як-от граничні значення температури, напруги, струму короткого замикання, частоти та динамічної стійкості;

8. "підхід на основі координованої доступної пропускної спроможності" означає метод розрахування пропускної спроможності на основі принципу оцінювання та попереднього визначення максимального обсягу обміну енергією між суміжними торговими зонами;

9. "підхід на основі потокорозподілення" означає метод розрахування пропускної спроможності, при якому обміни енергією між торговими зонами обмежуються коефіцієнтами розподілу потужності передачі та доступними запасами критичних елементів мережі;

10. "аварійна ситуація" означає виявлене можливе або наявне пошкодження елемента, зокрема, не тільки елементів системи передачі, а й значних користувачів мережі та елементів системи розподілу, якщо вони важливі для операційної безпеки системи передачі;

11. "суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності" означає суб’єкта або суб’єктів, які мають завдання розраховувати пропускну спроможність на регіональному або вищому рівні;

12. "ключ зсуву генерації" означає метод перетворення зміни сальдованої позиції в певній торговій зоні на розрахункове питоме збільшення або зменшення обсягу відпуску електроенергії у спільній моделі мережі;

13. "коригувальна дія" означає будь-який захід, що застосовується одним ОСП або кількома ОСП у ручному або автоматичному режимі для підтримання операційної безпеки;

14. "запас надійності" означає зменшення міжзональної пропускної спроможності, щоб покрити невизначеність, пов’язану з розрахуванням пропускної спроможності;

15. "ринковий час" означає центральноєвропейський літній час або центральноєвропейський час, залежно від того, який із них діє;

16. "доходи від управління перевантаженнями" означає доходи, отримані в результаті розподілу пропускної спроможності;

17. "ринкове перевантаження" означає ситуацію, коли економічний надлишок єдиного сполучення ринків "на добу наперед" або внутрішньодобових ринків обмежений міжзональною пропускною спроможністю або обмеженнями розподілу;

18. "фізичне перевантаження" означає будь-яку ситуацію в мережі, коли прогнозні або реалізовані перетоки електроенергії порушують граничні значення температури елементів мережі та граничні значення стабільності напруги або стабільності фазового кута енергетичної системи;

19. "структурне перевантаження" означає перевантаження в системі передачі, яке може бути однозначно визначене, є прогнозованим, географічно стабільним у часі та часто повторюється за нормальних умов експлуатації енергетичної системи;

20. "матчинг" означає режим торгівлі, у рамках якого заявки на продаж призначаються відповідним заявкам на купівлю, щоб забезпечити максимальний економічний надлишок єдиного сполучення ринків "на добу наперед" або внутрішньодобових ринків;

21. "розпорядження" або "заявка" означає висловлений учасником ринку намір придбати або продати енергію або пропускну спроможність із визначеними умовами виконання;

22. "узгоджені заявки" означає всі заявки на купівлю і на продаж, узгоджені за допомогою алгоритму сполучення цін або алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі;

23. "призначений оператор ринку електроенергії (ПОРЕ)" означає суб’єкта, призначеного компетентним органом для виконання завдань, пов’язаних із єдиним сполученням ринків "на добу наперед" або внутрішньодобових ринків;

24. "спільний реєстр заявок" означає модуль у системі безперервного сполучення внутрішньодобових ринків, який отримує всі заявки, що підлягають матчингу, від ПОРЕ, які беруть участь у єдиному сполученні внутрішньодобових ринків, і здійснює безперервний матчинг таких заявок;

25. "торговельна операція" означає одну або кілька узгоджених заявок;

26. "єдине сполучення ринків "на добу наперед" означає аукціонний процес, у рамках якого узгоджують отримані заявки і одночасно розподіляють міжзональну пропускну спроможність для кількох торгових зон на ринку "на добу наперед";

27. "єдине сполучення внутрішньодобових ринків" означає безперервний процес, у рамках якого узгоджують отримані заявки і одночасно розподіляють міжзональну пропускну спроможність для кількох торгових зон на внутрішньодобовому ринку;

28. "алгоритм сполучення цін" означає алгоритм, який використовується в рамках єдиного сполучення ринків "на добу наперед" для одночасного матчингу заявок і розподілу міжзональної пропускної спроможності;

29. "алгоритм матчингу в рамках безперервної торгівлі" означає алгоритм, який використовується в рамках єдиного сполучення внутрішньодобових ринків для безперервного матчингу заявок і розподілу міжзональної пропускної спроможності;

30. "функція оператора сполучення ринків" означає завдання щодо матчингу заявок на ринках "на добу наперед" і внутрішньодобових ринках для різних торгових зон і одночасного розподілу міжзональної пропускної спроможності;

31. "клірингова ціна" означає ціна, визначена шляхом матчингу найбільшої прийнятої заявки на продаж і найменшої прийнятої заявки на купівлю на ринку електроенергії;

32. "плановий обмін" означає планову передачу електроенергії між географічними районами для кожного розрахункового періоду та певного напрямку;

33. "суб’єкт, що здійснює розрахування планових обмінів" означає суб’єкта або суб’єктів, які мають завдання розраховувати планові обміни;

34. "часовий період ринку "на добу наперед" означає часовий період ринку електроенергії до часу закриття воріт на ринку "на добу наперед", у рамках якого торгівля продуктами для кожного розрахункового періоду здійснюється за день до їх постачення;

35. "термін початку гарантованості на ринку "на добу наперед" означає момент часу, після якого міжзональна пропускна спроможність стає гарантованою;

36. "час закриття воріт на ринку "на добу наперед" означає момент часу, до якого приймаються заявки на ринку "на добу наперед";

37. "часовий період внутрішньодобового ринку" означає часовий період ринку електроенергії після часу відкриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності та до часу закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності, у рамках якого торгівля продуктами для кожного розрахункового періоду здійснюється перед постаченням продуктів, якими торгують;

38. "час відкриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності" означає момент часу, коли звільняється міжзональна пропускна спроможність між торговими зонами для певного розрахункового періоду та певного кордону торгової зони;

39. "час закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності" означає момент часу, коли розподіл міжзональної пропускної спроможності більше не дозволяється для певного розрахункового періоду;

40. "модуль управління пропускною спроможністю" означає систему, що містить актуальну інформацію про вільну міжзональну пропускну спроможність для розподілу внутрішньодобової міжзональної пропускної спроможності;

41. "нестандартний внутрішньодобовий продукт" означає продукт для безперервного сполучення внутрішньодобових ринків не для постійного постачання енергії або на період більше одного розрахункового періоду зі специфічними характеристиками, який розроблений для відображення практик експлуатації системи або потреб ринку, наприклад заявки, які охоплюють кілька розрахункових періодів, або продукти, які відображають стартові витрати на одиницю виробництва;

42. "центральний контрагент" означає суб’єкта або суб’єктів, що мають завдання укладати договори з учасниками ринку шляхом новації догорів, отриманих у результаті процесу матчингу, і організувати перехід сальдованих позицій, отриманих у результаті розподілу пропускної спроможності, з іншими центральними контрагентами або торговими агентами;

43. "торговий агент" означає суб’єкта або суб’єктів, які мають завдання, пов’язане з переходом сальдованих позицій між різними центральними контрагентами;

44. "гарантованість" означає гарантію того, що права на міжзональну пропускну спроможність залишаться незмінними і що буде виплачена компенсація, якщо вони все ж будуть змінені;

45. "форс-мажорна обставина " означає будь-яку непередбачувану або незвичайну подію або ситуацію поза межами розумного контролю ОСП, що виникла не внаслідок помилки ОСП, якої не можна уникнути або подолати, виявляючи розумну обачність і пильність, яка не може бути вирішена за допомогою заходів, що, з технічної, фінансової або економічної точки зору, є обґрунтовано можливими для ОСП, яка фактично сталася, піддається об’єктивній перевірці та унеможливлює, тимчасово або постійно, виконання зобов’язань ОСП відповідно до цього Регламенту;

46. "економічний надлишок єдиного сполучення ринків "на добу наперед" або внутрішньодобових ринків" означає суму (i) надлишку постачальника від єдиного сполучення ринків "на добу наперед" або внутрішньодобових ринків за певний період часу, (ii) надлишку споживача від єдиного сполучення ринків "на добу наперед" або внутрішньодобових ринків за певний період часу, (iii) доходів від управління перевантаженнями та (iv) інших пов’язаних витрат і вигід, якщо вони підвищують економічну ефективність за певний період часу, де надлишок постачальника та споживача - це різниця між прийнятими заявками та кліринговою ціною за одиницю енергії, помножена на обсяг енергії в заявках.

Цей Регламент спрямований на:

(a) забезпечення ефективної конкуренції у сфері виробництва, постачання електроенергії та торгівлі нею;

(b) забезпечення оптимального використання інфраструктури для передачі електроенергії;

(c) забезпечення операційної безпеки;

(d) оптимізацію розрахування та розподілу міжзональної пропускної спроможності;

(e) гарантування справедливого та недискримінаційного ставлення до ОСП, ПОРЕ, Агентства, регуляторних органів і учасників ринку;

(f) забезпечення і підвищення прозорості та надійності інформації;

(g) сприяння ефективному довгостроковому функціонуванню та розвитку системи передачі електроенергії та сектора електроенергетики в Союзі;

(h) врахування потреби у справедливому та організованому ринку і в організованому формуванні цін;

(i) створення рівних умов для ПОРЕ;

(j) забезпечення недискримінаційного доступу до міжзональної пропускної спроможності.

1. Кожна держава-член, яка має електричні зв’язки з торговою зоною в іншій державі-члені, повинна забезпечити призначення одного або кількох ПОРЕ у строк до чотирьох місяців після набуття чинності цим Регламентом для здійснення єдиного сполучення ринків "на добу наперед" та/або внутрішньодобових ринків. З цією метою операторів внутрішніх і зовнішніх ринків можна запрошувати подавати заяви щодо призначення в якості ПОРЕ.

2. Кожна відповідна держава-член повинна забезпечити призначення принаймні одного ПОРЕ в кожній торговій зоні на її території. ПОРЕ призначаються на початковий строк чотири роки. Крім випадків, коли застосовується стаття 5(1), держави-члени повинні дозволити принаймні щорічно подавати заяви щодо призначення.

3. Якщо тільки державами-членами не передбачене інше, регуляторні органи повинні бути органом, що призначає, який відповідає за призначення ПОРЕ, моніторинг відповідності критеріям призначення та, у випадку національних законних монополій, за затвердження ставок плати ПОРЕ або методології розрахування ставок плати ПОРЕ. Держави-члени можуть передбачити, щоб органи, інші ніж регуляторні органи, були органом, що призначає. За таких обставин держави-члени повинні забезпечити, щоб орган, що призначає, мав такі ж права та обов’язки, як і регуляторні органи, щоб ефективно виконувати свої завдання.

4. Орган, що призначає, повинен оцінити, чи кандидати на призначення в якості ПОРЕ відповідають критеріям, визначеним у статті 6. Такі критерії застосовуються, незалежно від того, чи призначається один чи більше ПОРЕ. При ухваленні рішення про призначення ПОРЕ не допускається будь-яка дискримінація заявників, зокрема дискримінація між іноземними та місцевими заявниками. Якщо орган, що призначає, не є регуляторним органом, регуляторний орган повинен надати висновок щодо ступеня відповідності заявника критеріям призначення, встановленим у статті 6. У призначенні ПОРЕ може бути відмовлено тільки в разі недотримання критеріїв призначення у статті 6 або відповідно до статті 5(1).

5. ПОРЕ, призначений в одній державі-члені, має право пропонувати послуги з організації торгівлі на ринку "на добу наперед" та на внутрішньодобовому ринку з постаченням на території іншої держави-члена. Правила торгівлі в останній державі-члені застосовуються без необхідності призначення в якості ПОРЕ в такій державі-члені. Органи, що призначають, повинні здійснювати моніторинг усіх ПОРЕ, які здійснюють єдине сполучення ринків "на добу наперед" та/або внутрішньодобових ринків у межах їхніх держав-членів. Згідно зі статтею 19 Регламенту (ЄС) № 714/2009, органи, що призначають, повинні забезпечити дотримання цього Регламенту всіма ПОРЕ, які здійснюють єдине сполучення ринків "на добу наперед" та/або внутрішньодобових ринків у межах їхніх держав-членів, незалежно від того, де були призначені ПОРЕ. Органи, відповідальні за призначення, моніторинг і виконання завдань ПОРЕ, повинні обмінюватися всією інформацією, необхідною для ефективного нагляду за діяльністю ПОРЕ.

ПОРЕ, який отримав призначення, повинен повідомити орган, що призначає, іншої держави-члена, якщо він пропонує здійснювати єдине сполучення ринків "на добу наперед" або внутрішньодобових ринків у такій державі-члені, за два місяці до початку операції.

6. Як виняток із параграфа 5 цієї статті, держава-член може відмовитися від послуг з організації торгівлі ПОРЕ, призначеного в іншій державі-члені, якщо:

(a) існує національна законна монополія на послуги з організації торгівлі на ринку "на добу наперед" або на внутрішньодобовому ринку в державі-члені або в торговій зоні держави-члена, на території якої здійснюється постачення відповідно до статті 5(1); або

(b) держави-члена, на території якої здійснюється постачення, може встановити наявність технічних перешкод для постачення до такої держави-члена електроенергії, придбаної на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку з допомогою ПОРЕ, призначених в іншій державі-члені, що пов’язані з необхідністю забезпечити досягнення цілей цього Регламенту з одночасним підтриманням операційної безпеки; або

(c) правила торгівлі в такій державі-члені постачення не сумісні з постаченням до такої держави-члена електроенергії, придбаної з використанням послуг з організації торгівлі на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку ПОРЕ, призначеного в іншій державі-члені; або

(d) ПОРЕ є національною законною монополією відповідно достатті 5 у державі-члені, у якій він був призначений.

7. У разі ухвалення рішення про відмову від послуг з організації торгівлі на ринку "на добу наперед" та/ або внутрішньодобовому ринку з постаченням на території іншої держави-члена держава-член постачення повинна повідомити своє рішення ПОРЕ та органу, що призначає, держави-члена, у якій був призначений ПОРЕ, а також Агентству та Комісії. Відмова повинна бути належним чином обґрунтованою. У випадках, визначених у підпараграфах 6(b) та 6(c), у рішенні про відмову від послуг з організації торгівлі з постаченням на території іншої держави-члена також має визначатися, як і коли технічні перешкоди для торгівлі можуть бути подолані або внутрішні правила торгівлі можуть стати сумісними з послугами з організації торгівлі з постаченням на території іншої держави-члена. Орган, що призначає, держави-члена, яка відмовляється від послуг з організації торгівлі, повинен вивчити рішення та опублікувати висновок, що визначає, як усунути перешкоди для послуг з організації торгівлі або як зробити послуги з організації торгівлі сумісними з правилами торгівлі.

8. Держава-член, у якій був призначений ПОРЕ, повинна гарантувати відкликання призначення, якщо ПОРЕ не відповідає критеріям у статті 6 і не здатний відновити відповідність протягом шести місяців після отримання повідомлення про це від органу, що призначає. Якщо регуляторний орган не відповідає за призначення та моніторинг, з ним необхідно провести консультацію щодо відкликання. Орган, що призначає, також повинен повідомити органи, що призначають, інших держав-членів, у яких працює такий ПОРЕ, про його невідповідність одночасно з повідомленням ПОРЕ.

9. Якщо орган, що призначає, держави-члена виявить, що ПОРЕ, який працює, але не призначений в його країні, не відповідає критеріям у статті 6 у розрізі його діяльності в такій країні, він повинен повідомити ПОРЕ про його невідповідність. Якщо ПОРЕ не відновить відповідність протягом трьох місяців після отримання повідомлення, орган, що призначає, може тимчасово зупинити право пропонувати послуги з організації торгівлі на внутрішньодобовому ринку та ринку "на добу наперед" у такій державі-члені, доки ПОРЕ не відновить відповідність. Орган, що призначає, повинен повідомити орган, що призначає, держави-члена, у якій був призначений ПОРЕ, Агентство та Комісію.

10. Орган, що призначає, повинен повідомляти Агентство про призначення та відкликання ПОРЕ. Агентство повинне вести список призначених ПОРЕ, їхнього статусу та місць здійснення діяльності на своєму вебсайті.

1. Якщо національна законна монополія на послуги з організації торгівлі на ринку "на добу наперед" і на внутрішньодобовому ринку, що виключає призначення більш ніж одного ПОРЕ, уже існує в державі-члені або в торговій зоні держави-члена на момент набуття чинності цим Регламентом, відповідна держава-член повинна повідомити про це Комісію протягом двох місяців після набуття чинності цим Регламентом і може відмовитися від призначення більш ніж одного ПОРЕ на торгову зону.

За наявності кількох заявників для призначення в якості єдиного ПОРЕ відповідна держава-член повинна призначити заявника, який найбільше відповідає критеріям, наведеним у статті 6. Якщо держава-член відмовляється від призначення більш ніж одного ПОРЕ на торгову зону, компетентний національний орган повинен затвердити ставки плати ПОРЕ на торгівлю на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку заздалегідь до набуття ними чинності або визначити методології, що використовуватимуться для їх розрахування.

Згідно зі статтею 4(6), відповідна держава-член також може відмовитися від транскордонних послуг з організації торгівлі, пропонованих ПОРЕ, призначеним в іншій державі-члені; проте захист наявних обмінів електроенергією в такій державі-члені від несприятливих економічних наслідків конкуренції не є поважною причиною для відмови.

2. Для цілей цього Регламенту національна законна монополія вважається наявною, якщо в національному праві прямо передбачено, що тільки один суб’єкт в державі-члені або в торговій зоні держави-члена може надавати послуги з організації торгівлі на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку.

3. Через два роки після набуття чинності цим Регламентом Комісія повинна надіслати звіт до Європейського Парламенту і Ради, відповідно до статті 24 Регламенту (ЄС) № 714/2009, про розвиток єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків у державах-членах, приділяючи особливу увагу розвитку конкуренції між ПОРЕ. На основі такого звіту і якщо Комісія вважає, що відсутнє обґрунтування для подальшої дії національних законних монополій або для відмови держави-члена дозволяти ПОРЕ, призначеному в іншій державі-члені, здійснювати транскордонну торгівлю, Комісія може розглянути належні законодавчі або інші належні заходи для подальшого підвищення конкуренції та розширення торгівлі між державами-членами та в межах держав-членів. Комісія також повинна додати до звіту результати оцінювання управління єдиним сполученням ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків, що встановлене цим Регламентом, приділяючи особливу увагу прозорості функцій оператора сполучення ринків, які спільно виконують ПОРЕ. На основі такого звіту і якщо Комісія вважає, що існує неоднозначність, пов’язана з виконанням монопольних функцій оператора сполучення ринків та інших завдань ПОРЕ, Комісія може розглянути належні законодавчі або інші належні заходи для подальшого підвищення прозорості та ефективного функціонування єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків.

1. Заявник може бути призначений в якості ПОРЕ, тільки якщо він відповідає всім таким вимогам:

(a) він уклав або укладає договори на достатню кількість ресурсів для спільного, координованого та належного функціонування єдиного сполучення ринків "на добу наперед" та/або внутрішньодобових ринків, включно з ресурсами, необхідними для виконання функцій ПОРЕ, фінансовими ресурсами, необхідними інформаційними технологіями, технічною інфраструктурою та операційними процедурами, або він повинен надати докази того, що він здатний забезпечити наявність таких ресурсів протягом розумного підготовчого періоду до початку виконання його завдань відповідно до статті 7;

(b) він повинен бути здатний забезпечити учасникам ринку відкритий доступ до інформації про завдання ПОРЕ відповідно до статті 7;

(c) він повинен бути економічно ефективним у контексті єдиного сполучення ринків "на добу наперед" та внутрішньодобових ринків і у своєму внутрішньому бухгалтерському обліку повинен вести роздільний облік для функцій оператора сполучення ринків та інших видів діяльності, щоб виключити перехресне субсидування;

(d) він повинен мати належний рівень відокремлення господарської діяльності від інших учасників ринку;

(e) якщо він призначений в якості національної законної монополії на послуги з організації торгівлі на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку в державі-члені, він не повинен використовувати плату у статті 5(1), щоб фінансувати свою діяльність на ринку "на добу наперед" або на внутрішньодобовому ринку в державі-члені, відмінній від держави-члена, де була отримана така плата;

(f) він повинен бути здатний забезпечити недискримінаційне ставлення до всіх учасників ринку;

(g) він повинен мати належні механізми ринкового нагляду;

(h) він повинен мати належні угоди щодо прозорості та конфіденційності з учасниками ринку та ОСП;

(i) він повинен бути здатний надавати необхідні послуги з клірингу та розрахунків;

(j) він повинен бути здатний встановити системи та процедури зв’язку для координування діяльності з іншими ОСП у державі-члені.

2. Критерії призначення, визначені в параграфі 1, повинні застосовуватися так, щоб організувати конкуренцію між ПОРЕ у справедливий і недискримінаційний спосіб.

1. ПОРЕ повинні діяти як оператори ринку на національних або регіональних ринках для здійснення, у співпраці з ОСП, єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків. До їхніх завдань входить отримання заявок від учасників ринку, загальна відповідальність за матчинг і розподіл заявок за результатами єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків, публікація цін, а також укладення договорів і здійснення клірингу за договорами, що виникають у результаті торговельних операцій, згідно з відповідними угодами та положеннями щодо участі.

Що стосується єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків, ПОРЕ, зокрема, відповідають за виконання таких завдань:

(a) реалізацію функцій оператора сполучення ринків, визначених у параграфі 2, у координації з іншими ОСП;

(b) колективне встановлення вимог щодо єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків, вимог щодо функцій оператора сполучення ринків та алгоритму сполучення цін стосовно всіх аспектів, пов’язаних із функціонуванням ринку електроенергії відповідно до параграфа 2 цієї статті та статей 36 і 37;

(c) визначення максимальних і мінімальних цін відповідно до статей 41 і 54;

(d) анонімізація та обмін отриманою інформацією про заявки, необхідною для виконання функцій оператора сполучення ринків, передбачених у параграфі 2 цієї статті та статтях 40 і 53;

(e) оцінювання результатів, розрахованих у рамках функцій оператора сполучення ринків, визначених у параграфі 2 цієї статті, розподіл заявок на основі таких результатів, валідація результатів як остаточних, якщо вони вважаються правильними, і відповідальність за них відповідно до статей 48 і 60;

(f) повідомлення учасникам ринку результатів їхніх заявок відповідно до статей 48 і 60;

(g) здійснення функцій центральних контрагентів для проведення клірингу та розрахунків, пов’язаних із обміном енергією за результатами єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків відповідно до статті 68(3);

(h) встановлення, спільно з відповідними ПОРЕ та ОСП, резервних процедур для функціонування національних або регіональних ринків відповідно до статті 36(3), якщо функції оператора сполучення ринків не принесли результатів відповідно до статті 39(2), з урахуванням резервних процедур, передбачених у статті 44;

(i) спільне надання прогнозів витрат, пов’язаних з єдиним сполученням ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків, а також інформації про витрати компетентним регуляторним органам і ОСП, якщо витрати ПОРЕ, пов’язані зі встановленням, зміненням і здійсненням єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків, покриваються за рахунок внеску відповідних ОСП відповідно до статей 75-77 і статті 80;

(j) Якщо застосовно, згідно зі статтями 45 і 57, координування діяльності з іншими ОСП для встановлення домовленостей, які стосуються більш ніж одного ПОРЕ в торговій зоні, і для здійснення єдиного сполучення ринків "на добу наперед" та/або внутрішньодобових ринків згідно із затвердженими домовленостями.

2. ПОРЕ повинні виконувати функції оператора сполучення ринків спільно з іншими ПОРЕ. До таких функцій належать:

(a) розроблення та підтримання алгоритмів, систем і процедур єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків відповідно до статей 36 і 51;

(b) опрацювання вхідних даних про міжзональну пропускну спроможність і обмеження розподілу, наданих суб’єктами, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, відповідно до статей 46 і 58;

(c) застосування алгоритмів сполучення цін і матчингу в рамках безперервної торгівлі відповідно до статей 48 і 60;

(d) валідація та надсилання ПОРЕ результатів єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків відповідно до статей 48 і 60;

3. У строк до восьми місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ПОРЕ повинні подати всім регуляторним органам і Агентству план, що визначає, як спільно встановити та виконувати функції оператора сполучення ринків, визначені в параграфі 2, включно з необхідними проектами угод між ПОРЕ і з третіми особами. План повинен містити детальний опис і пропонований строк виконання, що не повинен перевищувати 12 місяців, а також опис очікуваного впливу умов або методологій на встановлення і виконання функцій оператора сполучення ринків у параграфі 2.

4. Співпраця між ПОРЕ повинна суворо обмежуватися питаннями, які необхідні для ефективного та безпечного розроблення, впровадження та функціонування єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків. Спільне виконання функцій оператора сполучення ринків повинне ґрунтуватися на принципі недискримінації та гарантувати, що жоден ПОРЕ не отримає необґрунтованих економічних переваг від участі у виконанні функцій оператора сполучення ринків.

5. Агентство повинне здійснювати моніторинг прогресу у встановленні та виконанні функцій оператора сполучення ринків, зокрема, у розрізі договірних і регулятивних рамок та технічної готовності до виконання функцій оператора сполучення ринків. У строк до 12 місяців після набуття чинності цим Регламентом Агентство повинне звітувати перед Комісією про те, чи прогрес у встановленні та здійсненні єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків є задовільним.

Агентство в будь-який час може оцінити дієвість і ефективність встановлення та виконання функції оператора сполучення ринків. Якщо результати такого оцінювання свідчитимуть, що вимоги не виконуються, Агентство може рекомендувати Комісії будь-які подальші заходи, необхідні для своєчасного, дієвого та ефективного здійснення єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків.

6. У разі неподання ПОРЕ плану відповідно до статті 7(3) для встановлення функцій оператора сполучення ринків, зазначених у параграфі 2 цієї статті, для часових періодів внутрішньодобового ринку або ринку "на добу наперед" Комісія може, згідно зі статтею 9(4), запропонувати внесення змін до цього Регламенту, розглядаючи, зокрема, можливість призначення ENTSO-E або іншого суб’єкта для виконання функцій оператора сполучення ринків, замість ПОРЕ, для єдиного сполучення ринків "на добу наперед" або сполучення внутрішньодобових ринків.

1. У державах-членах, які мають електричні зв’язки з іншою державою-членом, усі ОСП повинні брати участь у єдиному сполученні ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків.

2. ОСП повинні:

(a) спільно встановлювати вимоги ОСП щодо алгоритмів сполучення цін і матчингу в рамках безперервної торгівлі для всіх аспектів, пов’язаних із розподілом пропускної спроможності відповідно до статті 37(1)(a);

(b) спільно валідувати алгоритми матчингу на основі вимог, зазначених у пункті (a) цього параграфа, відповідно до статті 37(4);

(c) встановлювати та здійснювати розрахування пропускної спроможності відповідно до статей 14-30;

(d) за необхідності, встановлювати механізм розподілу міжзональної пропускної спроможності та інші механізми відповідно до статей 45 і 57;

(e) розраховувати та надсилати дані про міжзональну пропускну спроможність та обмеження розподілу відповідно до статей 46 і 58;

(f) перевіряти результати єдиного сполучення ринків "на добу наперед" в розрізі валідованих значень міжзональної пропускної спроможності та обмежень розподілу відповідно до статей 48(2) і 52;

(g) якщо вимагається, створювати суб’єктів, що здійснюють розрахування планових обмінів, для розрахування та публікації даних про планові обміни на кордонах між торговими зонами відповідно до статей 49 і 56;

(h) дотримуватися результатів єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків, розрахованих відповідно до статті 39 і статті 52;

(i) встановлювати та здійснювати резервні процедури, у відповідних випадках, для розподілу пропускної спроможності відповідно достатті 44;

(j) пропонувати час відкриття і час закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності відповідно до статті 59;

(k) розподіляти доходи від управління перевантаженнями згідно з методологією, розробленою відповідно до статті 73;

(l) якщо існує така домовленість, діяти в якості торгових агентів, що здійснюють перехід сальдованих позицій відповідно до статті 68(6).

1. ОСП і ПОРЕ повинні розробити умови або методології, які вимагаються цим Регламентом, і подати їх на затвердження Агентству або компетентним національним регуляторним органам у відповідні строки, визначені в цьому Регламенті. За виняткових обставин, зокрема у випадках, коли строк не може бути дотриманий у зв’язку з обставинами, що виходять за межі сфери відповідальності ОСП або ПОРЕ, строки подання умов або методологій можуть бути продовжені Агентством у рамках процедур відповідно до параграфа 6, спільно всіма компетентними регуляторними органами в рамках процедур відповідно до параграфа 7 і компетентним регуляторним органом в рамках процедур відповідно до параграфа 8.

Якщо необхідно, щоб пропозиція щодо умов або методологій відповідно до цього Регламенту була розроблена та погоджена більш ніж одним ОСП або ПОРЕ, ОСП і ПОРЕ, які беруть у цьому участь, повинні тісно співпрацювати. ОСП із допомогою ENTSO-E та всі ПОРЕ повинні регулярно інформувати компетентні регуляторні органи й Агентство про хід розроблення таких умов або методологій.

2. Якщо ОСП або ПОРЕ, які ухвалюють рішення стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 6, не можуть дійти згоди, вони повинні ухвалити таке рішення кваліфікованою більшістю голосів. Кваліфікована більшість голосів повинна бути досягнута в кожній з відповідних категорій ОСП і ПОРЕ, що мають право голосу. Кваліфікована більшість голосів щодо пропозицій відповідно до параграфа 6 означає більшість голосів, що включає:

(a) ОСП або ПОРЕ, які представляють принаймні 55% держав-членів; та

(b) ОСП або ПОРЕ, які представляють держав-членів, що охоплюють принаймні 65% населення Союзу.

Блокувальна меншість для рішень стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 6, повинна включати ОСП або ПОРЕ, які представляють принаймні чотири держави-члени, якщо ця умова не виконана, кваліфікована більшість голосів вважається досягнутою.

Щодо рішень ОСП стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 6, одна держава-член має один голос. Якщо на території держави-члена існує більш ніж один ОСП, держава-член повинна розподілити права голосу між ОСП.

Щодо рішень ПОРЕ стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 6, одна держава-член має один голос. Кожен ПОРЕ має число голосів, що дорівнює кількості держав-членів, у яких він призначений. Якщо на території держави-члена призначений більш ніж один ПОРЕ, держава-член повинна розподілити права голосу між ПОРЕ, враховуючи відповідний обсяг електроенергії, яким вони торгували в такій конкретній державі-члені в попередньому фінансовому році.

3. За винятком статті 43(1), статті 44, статті 56(1), статті 63 і статті 74(1), якщо ОСП, які ухвалюють рішення стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 7, не можуть дійти згоди та якщо відповідні регіони складаються з більш ніж п’яти держав-членів, вони повинні ухвалити таке рішення кваліфікованою більшістю голосів. Кваліфікована більшість голосів повинна бути досягнута в кожній з відповідних категорій ОСП і ПОРЕ, що мають право голосу. Кваліфікована більшість голосів щодо пропозицій стосовно умов і методологій, вказаних у параграфі 7, означає більшість голосів, що включає:

(a) ОСП, які представляють принаймні 72% держав-членів; та

(b) ОСП, які представляють держав-членів, що охоплюють принаймні 65% населення відповідного регіону.

Блокувальна меншість для рішень стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 7, повинна включати принаймні мінімальну кількість ОСП, які представляють понад 35% населення держав-членів, що беруть участь, а також ОСП, які представляють принаймні одну додаткову відповідну державу-члена, якщо ця умова невиконана, кваліфікована більшість голосів вважається досягнутою.

ОСП, які ухвалюють рішення стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 7, які стосуються регіонів, що складаються з п’яти або менше держав-членів, повинні ухвалити таке рішення на основі консенсусу.

Щодо рішень ОСП стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 7, одна держава-член має один голос. Якщо на території держави-члена існує більш ніж один ОСП, держава-член повинна розподілити права голосу між ОСП.

ПОРЕ, які ухвалюють рішення стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 7, повинні ухвалити таке рішення на основі консенсусу.

4. У разі неподання ОСП або ПОРЕ початкової або зміненої пропозиції щодо умов або методологій компетентним регуляторним органам або Агентству відповідно до параграфів 6-8 або 12 у строки, визначені в цьому Регламенті, вони повинні надати компетентним регуляторним органам і Агентству відповідні проекти пропозицій щодо умов або методологій і пояснити, чому не була досягнута згода. Агентство, усі компетентні регуляторні органи спільно або компетентний регуляторний орган повинні вжити належних заходів для ухвалення необхідних умов або методологій згідно з параграфами 6, 7 і 8, відповідно, наприклад, вимагаючи внесення змін або шляхом перегляду чи доопрацювання проектів відповідно до цього параграфа, у тому числі, якщо проекти не були подані, і повинні їх затвердити.

5. Кожен регуляторний орган або, якщо застосовно, Агентство, залежно від випадку, повинні затвердити розроблені ОСП і ПОРЕ умови або методології, які використовуються для розрахування або визначення єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків. Вони відповідають за затвердження умов або методологій, зазначених у параграфах 6, 7 і 8. Перш ніж затвердити умови або методології, Агентство або компетентні регуляторні органи повинні розглянути пропозиції, за необхідності, після консультацій з відповідними ОСП або ПОРЕ, щоб переконатися, що вони відповідають цьому Регламенту та сприяють ринковій інтеграції, недискримінації, ефективній конкуренції та належному функціонуванню ринку.

6. Пропозиції щодо таких умов або методологій та будь-які зміни до них підлягають затвердженню Агентством:

(a) план спільного виконання функцій оператора сполучення ринків відповідно до статті 7(3);

(b) регіони розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 15(1);

(c) методологія надання даних про генерацію та навантаження відповідно до статті 16(1);

(d) методологія створення спільної моделі мережі відповідно до статті 17(1);

(e) пропозиція щодо гармонізованої методології розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 21(4);

(f) резервна методологія відповідно до статті 36(3);

(g) алгоритм, поданий ПОРЕ відповідно до статті 37(5), включно з наборами вимог ОСП і ПОРЕ щодо розроблення алгоритму відповідно до статті 37(1);

(h) продукти, які можуть враховуватися ПОРЕ у процесі єдиного сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків відповідно до статей 40 і 53;

(i) максимальні та мінімальні ціни відповідно до статей 41(1) і54(2);

(j) методологія визначення цін на внутрішньодобову пропускну спроможність, що повинна бути розроблена відповідно до статті 55(1);

(k) час відкриття і час закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності відповідно до статті 59(1);

(l) термін початку гарантованості на ринку "на добу наперед" відповідно до статті 69;

(m) методологія розподілу доходів від управління перевантаженнями відповідно достатті 73(1).

7. Пропозиції щодо таких умов або методологій та будь-які зміни до них підлягають затвердженню всіма регуляторними органами відповідного регіону:

(a) спільна методологія розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 20(2);

(b) рішення щодо впровадження та відстрочення розрахування на основі потокорозподілення відповідно до статті 20(2)-(6) і щодо винятків відповідно до статті 20(7);

(c) методологія координованої передиспетчеризації та зустрічної торгівлі відповідно достатті 35(1);

(d) спільні методології розрахування планових обмінів відповідно до статей 43(1) і 56(1);

(e) резервні процедури відповідно до статті 44;

(f) додаткові регіональні аукціони відповідно до статті 63(1);

(g) умови надання явного розподілу відповідно до статті 64(2);

(h) методологія розподілу витрат, пов’язаних із передиспетчеризацією та зустрічною торгівлею, відповідно до статті 74(1).

8. Указані нижче умови або методології та будь-які зміни до них підлягають окремому затвердженню кожним регуляторним органом або компетентним органом відповідної держави-члена:

(a) якщо застосовно, призначення та відкликання або тимчасове зупинення призначення ПОРЕ відповідно до статті 4(2), (8) і (9);

(b) якщо застосовно, ставки плати або методологія, що використовується для розрахування ставок плати ПОРЕ, пов’язаної з торгівлею на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку, відповідно до статті 5(1);

(c) пропозиції окремих ОСП щодо перегляду конфігурації торгової зони відповідно до статті 32(1) (d);

(d) за необхідності, пропозиція щодо розподілу міжзональної пропускної спроможності та інших механізмів відповідно до статей 45 і 57;

(e) витрати, пов’язані з розподілом пропускної спроможності та управлінням перевантаженнями, відповідно до статей 75-79;

(f) якщо застосовно, розподіл регіональних витрат, пов’язаних із єдиним сполучення ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків, відповідно до статті 80(4).

9. Пропозиції щодо умов або методологій повинні включати пропонований строк їх виконання та опис їх очікуваного впливу на цілі цього Регламенту. Пропозиції щодо умов або методологій, які підлягають затвердженню кількома регуляторними органами відповідно до параграфа 7, повинні бути подані до Агентства протягом 1 тижня з моменту їх подання до регуляторних органів. Пропозиції щодо умов або методологій, які підлягають затвердженню одним регуляторним органом відповідно до параграфа 8, можуть бути подані до Агентства протягом 1 місяця з моменту їх подання за розсудом регуляторного органу, але повинні бути подані на вимогу Агентства для інформаційних цілей відповідно до параграфа 2 статті 3 Регламенту (ЄС) № 2019/942, якщо Агентство вважає, що пропозиція має транскордонний вплив. За запитом компетентних регуляторних органів Агентство повинне протягом 3 місяців надати висновок стосовно пропозицій щодо умов або методологій.

10. Якщо затвердження умов або методологій відповідно до параграфа 7 чи змін відповідно до параграфа 12 вимагає ухвалення рішення більш ніж одним регуляторним органом, компетентні регуляторні органи повинні проводити консультації, тісно співпрацювати та координувати свої дії один з одним, щоб досягти згоди. Якщо застосовно, компетентні регуляторні органи повинні враховувати висновок Агентства. Регуляторні органи або Агентство, якщо це в його компетенції, повинні ухвалити рішення стосовно поданих умов або методологій відповідно до параграфів 6, 7 і 8 протягом 6 місяців з моменту отримання умов або методологій Агентством чи регуляторним органом або, якщо застосовно, останнім відповідним регуляторним органом. Відлік цього строку починається з наступного дня за днем подання пропозиції Агентству відповідно до параграфа 6, останньому відповідному регуляторному органу відповідно до параграфа 7 або, якщо застосовно, регуляторному органу відповідно до параграф 8.

11. Якщо регуляторні органи не змогли досягти згоди у строк, зазначений у параграфі 10, або за їх спільним запитом чи за запитом Агентства відповідно до третього підпараграфа статті 5(3) Регламенту (ЄС) № 2019/942, Агентство повинне ухвалити рішення стосовно поданих пропозицій щодо умов або методологій протягом 6 місяців згідно зі статтею 5(3) і другим підпараграфом статті 6(10) Регламенту (ЄС) № 2019/942.

12. Якщо Агентство, усі компетентні регуляторні органи спільно або компетентний регуляторний орган вимагають внесення змін для затвердження умов або методологій, поданих згідно з параграфами 6, 7 і 8, відповідно, відповідні ОСП або ПОРЕ повинні подати на затвердження пропозицію щодо змінених умов або методологій протягом 2 місяців з дати запиту від Агентства, компетентних регуляторних органів або компетентного регуляторного органу. Агентство, компетентні регуляторні органи або компетентний регуляторний орган повинні ухвалити рішення щодо змінених умов або методологій протягом 2 місяців з моменту їх подання. У випадку, коли компетентним регуляторним органам не вдалося досягти згоди щодо умов або методологій відповідно до параграфа 7 протягом двомісячного строку, або за їх спільним запитом чи за запитом Агентства відповідно до третього підпараграфа статті 5(3) Регламенту (ЄС) № 2019/942 Агентство повинне ухвалити рішення щодо змінених умов або методологій протягом 6 місяців згідно зі статтею 5(3) і другим підпараграфом статті 6(10) Регламенту (ЄС) № 2019/942. У разі неподання відповідними ОСП або ПОРЕ пропозиції щодо змінених умов або методологій застосовується процедура, передбачена в параграфі 4 цієї статті.

13. Агентство, усі компетентні регуляторні органи спільно або компетентний регуляторний орган, якщо вони відповідають за ухвалення умов або методологій відповідно до параграфів 6, 7 і 8, можуть, відповідно, вимагати подання пропозицій щодо внесення змін до таких умов або методологій і визначити строк їх подання. ОСП або ПОРЕ, що відповідають за розроблення пропозиції щодо умов або методологій, можуть пропонувати внесення змін регуляторним органам або Агентству.

Пропозиції щодо внесення змін до умов або методологій повинні бути подані для консультацій згідно з процедурою, визначеною у статті 12, і затверджені згідно з процедурою, визначеною в цій статті.

14. ОСП і ПОРЕ, що відповідають за встановлення умов або методологій відповідно до цього Регламенту, повинні опублікувати їх у мережі Інтернет після затвердження Агентством чи компетентними регуляторними органами або, якщо таке затвердження не вимагається, після їх встановлення, за винятком випадків, коли така інформація вважається конфіденційною відповідно достатті 13.

ОСП і ПОРЕ повинні спільно організувати оперативне управління єдиним сполученням ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків. Вони повинні регулярно зустрічатися для обговорення та ухвалення рішень з поточних операційних питань. ОСП і ПОРЕ повинні запрошувати Агентство і Комісію в якості спостерігачів на такі зустрічі та публікувати стислі протоколи зустрічей.

Агентство в тісній співпраці з ENTSO-E повинні організувати залучення стейкхолдерів у зв’язку з єдиним сполученням ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків та іншими аспектами імплементації цього Регламенту. Таке залучення повинне включати регулярні зустрічі зі стейкхолдерами з метою виявлення проблем і пропонування покращень, зокрема, пов’язаних із єдиним сполученням ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків. Воно не повинне замінювати собою консультації зі стейкхолдерами відповідно до статті 12.

1. ОСП і ПОРЕ, що відповідають за подання пропозицій щодо умов або методологій чи змін до них відповідно до цього Регламенту, повинні проводити консультації зі стейкхолдерами, включно з відповідними органами кожної держави-члена, стосовно проектів пропозицій щодо умов або методологій, якщо це прямо визначено в цьому Регламенті. Такі консультації повинні тривати не менше одного місяця.

2. Пропозиції щодо умов або методологій, подані ОСП і ПОРЕ на рівні Союзу, повинні бути опубліковані та подані для консультацій на рівні Союзу. Пропозиції, подані ОСП і ПОРЕ на регіональному рівні, повинні бути подані для консультацій принаймні на регіональному рівні. Сторони, які подають пропозиції на двосторонньому або багатосторонньому рівні, повинні провести консультації принаймні з відповідними державами-членами.

3. Суб’єкти, які відповідають за пропозицію щодо умов або методологій, повинні належним чином враховувати думки стейкхолдерів, отримані в результаті консультацій, проведених відповідно до параграфа 1, до її подання на регуляторне затвердження, якщо воно вимагається відповідно до статті 9, або до публікації в усіх інших випадках. У будь-якому випадку повинне бути розроблене та своєчасно опубліковане чітке та належне обґрунтування врахування або неврахування думок, отриманих в результаті консультацій, перед або одночасно з публікацією пропозиції щодо умов або методологій.

1. Будь-яка конфіденційна інформація, яку отримують, передають або якою обмінюються відповідно до цього Регламенту, підпадає під дію умов збереження професійної таємниці, встановлених у параграфах 2, 3 і 4.

2. Обов’язок збереження професійної таємниці застосовується до будь-яких осіб, що підпадають під дію цього Регламенту.

3. Конфіденційна інформація, отримана зазначеними в параграфі 2 особами в ході виконання своїх службових обов’язків, не може розголошуватися іншим особам або органам, без обмеження випадків, передбачених національним правом, іншими положеннями цього Регламенту або іншим відповідним законодавством Союзу.

4. Без обмеження випадків, передбачених національним правом, регуляторні органи, органи або особи, які отримують конфіденційну інформацію згідно з цим Регламентом, можуть використовувати її тільки для виконання своїх функцій відповідно до цього Регламенту.

1. Усі ОСП повинні розраховувати міжзональну пропускну спроможність принаймні для таких часових періодів:

(a) на добу наперед для ринку "на добу наперед";

(b) протягом доби для внутрішньодобового ринку.

2. Для часового періоду ринку "на добу наперед" необхідно розраховувати окремі значення міжзональної пропускної спроможності для кожного розрахункового періоду ринку "на добу наперед". Для часового періоду внутрішньодобового ринку необхідно розраховувати окремі значення міжзональної пропускної спроможності для кожного залишкового розрахункового періоду внутрішньодобового ринку.

3. Для часового періоду ринку "на добу наперед" розрахування пропускної спроможності повинне ґрунтуватися на останній доступній інформації. Оновлення інформації для часового періоду ринку "на добу наперед" повинне починатися не раніше 15:00 за ринковим часом за два дні до дня постачення.

4. Усі ОСП в кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні забезпечити перерахування міжзональної пропускної спроможності в рамках часового періоду внутрішньодобового ринку на основі останньої доступної інформації. Періодичність такого перерахування повинна визначатися з урахуванням ефективності та операційної безпеки.

1. У строк до трьох місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно розробити спільну пропозицію щодо визначення регіонів розрахування пропускної спроможності. Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

2. У пропозиції, зазначеній у параграфі 1, мають визначатися кордони торгових зон, закріплених за ОСП, які є учасниками кожного регіону розрахування пропускної спроможності. Повинні бути дотримані такі вимоги:

(a) необхідно враховувати регіони, визначені в пункті 3(2) додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009;

(b) кожен кордон торгової зони або два окремі кордони торгової зони, якщо застосовно, на яких існує перетин між двома торговими зонами, повинні бути віднесені до одного регіону розрахування пропускної спроможності;

(c) принаймні ті ОСП повинні бути призначені в усіх регіонах розрахування пропускної спроможності, які мають кордони торгових зон у таких регіонах.

3. Регіони розрахування пропускної спроможності, у яких застосовується підхід на основі потокорозподілення, повинні бути об’єднані в один регіон розрахування пропускної спроможності, якщо сукупно виконуються такі умови:

(a) їхні системи передачі безпосередньо зв’язані одна з одною;

(b) вони беруть участь у тій самій області єдиного сполученням ринків "на добу наперед" і внутрішньодобових ринків;

(c) ефективніше їх об’єднати, ніж залишити окремо. Компетентні регуляторні органи можуть вимагати від відповідних ОСП проведення спільного аналізу витрат і вигід для оцінювання ефективності об’єднання.

1. У строк до 10 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно розробити пропозицію щодо єдиної методології надання даних про генерацію та навантаження, необхідних для створення спільної моделі мережі, яка повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

Пропозиція повинна містити обґрунтування необхідності надання інформації в розрізі цілей цього Регламенту.

2. У пропозиції щодо методології надання даних про генерацію та навантаження має бути вказано, які одиниці генерації та одиниці споживання повинні надавати інформацію відповідним ОСП для цілей розрахування пропускної спроможності.

3. У пропозиції щодо методології надання даних про генерацію та навантаження має визначатися інформація, яку повинні надавати одиниці генерації та одиниці споживання. Така інформація повинна принаймні включати:

(a) інформацію стосовно їхніх технічних характеристик;

(b) інформацію стосовно доступності одиниць генерації та одиниць споживання;

(c) інформацію стосовно графіків одиниць генерації;

(d) релевантну доступну інформацію про те, як здійснюється диспетчерське управління одиницями генерації.

4. У методології повинні бути визначені кінцеві терміни надання інформації, зазначеної у параграфі 3, які застосовуються до одиниць генерації та одиниць споживання.

5. Кожен ОСП повинен використовувати інформацію, зазначену в параграфі 3, і обмінюватися нею з іншими ОСП. Інформація, зазначена в параграфі 3, повинна використовуватися виключно для цілей розрахування пропускної спроможності.

6. Не пізніше ніж через два місяці після затвердження методології надання даних про генерацію та навантаження всіма регуляторними органами ENTSO-E повинна опублікувати:

(a) перелік суб’єктів, які повинні надавати інформацію ОСП;

(b) перелік інформації, зазначеної в параграфі 3, що підлягає наданню;

(c) кінцеві терміни надання інформації.

1. У строк до 10 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно розробити пропозицію щодо методології створення спільної моделі мережі. Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

2. Методологія створення спільної моделі мережі повинна давати змогу створити спільну модель мережі. Вона повинна містити принаймні такі елементи:

(a) визначення сценаріїв відповідно до статті 18;

(b) визначення індивідуальних моделей мережі відповідно до статті 19;

(c) опис процесу об’єднання індивідуальних моделей мережі для формування спільної моделі мережі.

1. Усі ОСП повинні спільно розробити спільні сценарії для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності, зазначеного у статті 14(1)(a) і (b). Спільні сценарії повинні використовуватися для опису конкретного прогнозного стану системи передачі в розрізі генерації, навантаження та топології мережі у спільній моделі мережі.

2. Для часових періодів розрахування пропускної спроможності на добу наперед і протягом доби необхідно розробляти один сценарій для одного розрахункового періоду.

3. Для кожного сценарію всі ОСП повинні спільно розробити спільні правила визначення сальдованої позиції в кожній торговій зоні та перетоку для кожної лінії електропередачі постійного струму. Такі спільні правила повинні ґрунтуватися на найкращому прогнозі сальдованої позиції для кожної торгової зони та на найкращому прогнозі перетоків для кожної лінії електропередачі постійного струму за кожним сценарієм і повинні включати загальний баланс генерації та навантаження для системи передачі Союзу. При визначенні сценаріїв не допускається неправомірна дискримінація між внутрішніми та міжзональними обмінами відповідно до пункту 1.7 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009.

1. Для кожної торгової зони та для кожного сценарію:

(a) усі ОСП у торговій зоні повинні спільно надати єдину індивідуальну модель мережі, що відповідає статті 18(3); або

(b) кожен ОСП у торговій зоні повинен надати індивідуальну модель мережі для своєї області регулювання, включно з міждержавними перетинами, за умови, що сума сальдованих позицій в областях регулювання, включно з міждержавними перетинами, що охоплюють торгову зону, відповідає статті 18(3).

2. Кожна індивідуальна модель мережі являє собою найкращий можливий прогноз умов у системи передачі для кожного сценарію, визначеного ОСП, на момент створення індивідуальної моделі мережі.

3. Індивідуальні моделі мережі повинні охоплювати всі мережеві елементи системи передачі, які використовуються для цілей регіонального аналізу операційної безпеки для відповідного часового періоду.

4. Усі ОСП повинні, наскільки це можливо, гармонізувати спосіб створення індивідуальних моделей мережі.

5. Кожен ОСП повинен вказати всі необхідні дані в індивідуальній моделі мережі, щоб уможливити аналіз перетоків активної та реактивної потужності і напруги в усталеному режимі.

6. У відповідних випадках і за угодою між всіма ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності всі ОСП у такому регіоні розрахування пропускної спроможності повинні обмінюватися даними для цілей аналізу напруги та динамічної стійкості.

1. Для часових періодів ринку "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку у спільних методологіях розрахування пропускної спроможності повинен використовуватися підхід на основі потокорозподілення, за винятком випадків дотримання вимоги, зазначеної в параграфі 7.

2. Не пізніше ніж через 10 місяців після затвердження пропозиції щодо регіонів розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 15(1) усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні подати пропозицію щодо спільної методології координованого розрахування пропускної спроможності в межах відповідного регіону. Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12. Пропозиція щодо методології розрахування пропускної спроможності в межах регіонів відповідно до цього параграфа в регіонах розрахування пропускної спроможності, створених на основі регіонів Північно-Західної Європи (ПЗЄ) і Центрально-Східної Європи (ЦСЄ), як визначено в підпунктах (b) і (d) пункту 3.2 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009, а також у регіонах, зазначених у параграфах 3 і 4, повинна бути доповнена спільною рамкою координування та сумісності методологій на основі потокорозподілення в регіонах, що повинна бути розроблена відповідно до параграфа 5.

3. ОСП з регіону розрахування пропускної спроможності, до якого входить Італія, як визначено в підпункті (c) пункту 3.2 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009, без обмеження обов’язку в параграфі 1, може продовжити строк подання пропозиції щодо спільної методології координованого розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення для відповідного регіону відповідно до параграфа 2 до шести місяців після приєднання Швейцарії до єдиного сполучення ринків "на добу наперед". Пропозиція необов’язково повинна включати кордони торгових зон на території Італії та між Італією і Грецією.

4. Не пізніше ніж через шість місяців після залучення принаймні всіх Договірних Сторін Енергетичного Співтовариства з Південно-Східної Європи до єдиного сполучення ринків "на добу наперед", ОСП принаймні з Хорватії, Румунії, Болгарії та Греції повинні спільно подати пропозицію щодо впровадження спільної методології розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення для часових періодів ринку "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку. У пропозиції повинна бути вказана дата впровадження спільної методології розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення, але не пізніше ніж через два роки після залучення всіх Договірних Сторін Енергетичного Співтовариства з ПСЄ до єдиного сполучення ринків "на добу наперед". ОСП держав-членів, які мають кордони з іншими регіонами, необхідно заохочувати приєднуватися до ініціатив з впровадження спільної методології розрахування пропускної спроможності на основі потокорозподілення в таких регіонах.

5. Як тільки два або більше суміжних регіонів розрахування пропускної спроможності в одній синхронній області впровадять методологію розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення для часового періоду ринку "на добу наперед" або внутрішньодобового ринку, вони повинні вважатися одним регіоном для цієї мети і ОСП з такого регіону повинен, протягом шести місяців, подати пропозицію щодо застосування спільної методології розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення для часового періоду ринку "на добу наперед" або внутрішньодобового ринку. У пропозиції повинна бути вказана дата впровадження спільної методології розрахування міжрегіональної пропускної спроможності, але не пізніше ніж через 12 місяців після впровадження підходу на основі потокорозподілення в таких регіонах для методології для часового періоду ринку "на добу наперед" і 18 місяців для методології для часового періоду внутрішньодобового ринку. Строки, зазначені в цьому параграфі, можуть бути адаптовані відповідно до параграфа 6.

Методологія у двох регіонах розрахування пропускної спроможності, які ініціювали розроблення спільної методології розрахування пропускної спроможності, може бути впроваджена, перш ніж буде розроблена спільна методологія розрахування пропускної спроможності з будь-яким іншим регіоном розрахування пропускної спроможності.

6. Якщо відповідні ОСП здатні продемонструвати, що застосування спільних методологій на основі потокорозподілення відповідно до параграфів 4 і 5 усе одно не буде ефективнішим при тому самому рівні операційної безпеки, вони можуть звернутися до компетентних регуляторних органів зі спільним запитом щодо продовження строків.

7. ОСП можуть звернутися до компетентних регуляторних органів зі спільним запитом щодо застосування підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності в регіонах і торгових зонах, інших ніж ті, які зазначені в параграфах 2-4, якщо відповідні ОСП здатні довести, що застосування методології розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення все одно не буде ефективнішим порівняно з підходом на основі координованої доступної пропускної спроможності при тому самому рівні операційної безпеки у відповідному регіоні.

8. Щоб дати змогу учасникам ринку адаптуватися до будь-яких змін підходу до розрахування пропускної спроможності, відповідні ОСП повинні випробувати новий підхід паралельно з наявним підходом і залучити учасників ринку принаймні за шість місяців до реалізації пропозиції щодо змінення їхнього підходу до розрахування пропускної спроможності.

9. ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності, у якому застосовується підхід на основі потокорозподілення, повинні створити та надати інструмент, що дає змогу учасникам ринку оцінити взаємодію між торговими зонами в розрізі міжзональної пропускної спроможності та міжзональних обмінів.

1. Пропозиція щодо спільної методології розрахування пропускної спроможності для регіону розрахування пропускної спроможності, визначена відповідно до статті 20(2), повинна містити принаймні такі елементи для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності:

(a) методології розрахування вхідних даних для розрахування пропускної спроможності, які повинні включати такі параметри:

(i) методологію визначення запасу надійності відповідно до статті 22;

(ii) методології визначення меж операційної безпеки, аварійних ситуацій, що мають значення для розрахування пропускної спроможності, а також обмежень розподілу, які можуть застосовуватися відповідно до статті 23;

(iii) методологію визначення ключів зсуву генерації відповідно до статті 24;

(iv) методологію визначення коригувальних дій, які повинні враховуватися при розподілі пропускної спроможності відповідно до статті 25.

(b) детальний опис підходу до розрахування пропускної спроможності, який повинен включати так елементи:

(i) математичний опис застосованого підходу до розрахування пропускної спроможності з різними вхідними даними для розрахування пропускної спроможності;

(ii) правила недопущення неправомірної дискримінації між внутрішніми та міжзональними обмінами, щоб забезпечити дотримання пункту 1.7 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009;

(iii) правила врахування, у відповідних випадках, попередньо розподіленої міжзональної пропускної спроможності;

(iv) правила коригування перетоків потужності на критичних елементах мережі або міжзональної пропускної спроможності у зв’язку з коригувальними діями відповідно до статті 25;

(v) для підходу на основі потокорозподілення: математичний опис розрахування коефіцієнтів розподілу потужності передачі та розрахування доступних запасів критичних елементів мережі;

(vi) для підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності: правила розрахування міжзональної пропускної спроможності, у тому числі правила ефективного розподілу пропускної спроможності критичних елементів мережі для перетоків потужності між кордонами різних торгових зон;

(vii) якщо на перетоки потужності на критичних елементах мережі впливають міжзональні обміни потужністю в різних регіонах розрахування пропускної спроможності, правила ефективного розподілу пропускної спроможності критичних елементів мережі для перетоків потужності між різними регіонами розрахування пропускної спроможності для приймання таких перетоків.

(c) методологію визначення міжзональної пропускної спроможності відповідно до статті 26.

2. Для часового періоду розрахування пропускної спроможності протягом доби в методології розрахування пропускної спроможності також повинна вказуватися періодичність переоцінювання пропускної спроможності відповідно до статті 14(4) із зазначенням причин вибору такої періодичності.

3. Методологія розрахування пропускної спроможності повинна містити резервну процедуру на випадок, коли початковий розподіл пропускної спроможності не приносить результатів.

4. Усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні, наскільки це можливо, використовувати гармонізовані вхідні дані для розрахування пропускної спроможності. До 31 грудня 2020 року всі регіони повинні почати використовувати гармонізовану методологію розрахування пропускної спроможності, що, зокрема, повинна включати гармонізовану методологію розрахування пропускної спроможності для підходу на основі потокорозподілення та для підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності. Гармонізація методології розрахування пропускної спроможності підлягає оцінюванню ефективності в розрізі гармонізації методологій на основі потокорозподілення та методологій на основі координованої доступної пропускної спроможності, які забезпечують однаковий рівень операційної безпеки. Усі ОСП повинні подати результати оцінювання разом із пропозицією щодо переходу на гармонізовану методологію розрахування пропускної спроможності всім регуляторним органам протягом 12 місяців після впровадження принаймні двома регіонами розрахування пропускної спроможності спільної методології розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 20(5).

1. Пропозиція щодо спільної методології розрахування пропускної спроможності повинна містити методологію визначення запасу надійності. Методологія визначення запасу надійності повинна складатися з двох етапів. По-перше, відповідні ОСП повинні оцінити розподіл ймовірностей відхилень між очікуваними перетоками потужності на момент розрахування пропускної спроможності та реалізованими перетоками потужності в реальному часі. По-друге, запас надійності повинен розраховуватися шляхом отримання значення з розподілу ймовірностей.

2. У методології визначення запасу надійності повинні бути визначені принципи розрахування розподілу ймовірностей відхилень між очікуваними перетоками потужності на момент розрахування пропускної спроможності та реалізованими перетоками потужності в реальному часі, а також невизначеність, яку необхідно враховувати в ході розрахування. Щоб визначити таку невизначеність, у методології, зокрема, повинні враховуватися:

(a) ненавмисні відхилення фізичних перетоків електроенергії в межах розрахункового періоду, спричинені коригуванням перетоків електроенергії у межах областей регулювання і між ними для підтримання постійної частоти;

(b) невизначеність, яка може вплинути на розрахування пропускної спроможності та яка може мати місце між часовим періодом розрахування пропускної спроможності та реальним часом, для розрахункового періоду, що розглядається.

3. У методології визначення запасу надійності ОСП також можуть визначити спільні гармонізовані принципи отримання значення запасу надійності з розподілу ймовірностей.

4. На основі методології, ухваленої згідно з параграфом 1, ОСП повинні визначити запас надійності з дотриманням меж операційної безпеки та з урахуванням невизначеності між часовим періодом розрахування пропускної спроможності та реальним часом, а також коригувальних дій, доступних після розподілу пропускної спроможності.

5. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності відповідні ОСП повинні визначити запас надійності для критичних елементів мережі, якщо застосовується підхід на основі потокорозподілення, і для міжзональної пропускної спроможності, якщо застосовується підхід на основі координованої доступної пропускної спроможності.

1. Кожен ОСП повинен дотримуватися меж операційної безпеки та аварійних ситуацій, що використовуються для аналізу операційної безпеки.

2. Якщо межі операційної безпеки та аварійні ситуації, що використовуються для розрахування пропускної спроможності, відрізняються від тих, що використовуються для аналізу операційної безпеки, ОСП повинні описати у пропозиції щодо спільної методології розрахування пропускної спроможності конкретний метод і критерії, які вони використали для визначення меж операційної безпеки та аварійних ситуацій, що використовуються для розрахування пропускної спроможності.

3. Якщо ОСП застосовують обмеження розподілу, вони можуть бути визначені лише з використанням:

(a) обмежень, які необхідні для підтримання системи передачі в межах операційної безпеки і які не можуть бути ефективно перетворені на максимальні перетоки на критичних елементах мережі; або

(b) обмежень, спрямованих на збільшення економічного надлишку єдиного сполучення ринків "на добу наперед" або внутрішньодобових ринків.

1. Пропозиція щодо спільної методології розрахування пропускної спроможності повинна містити методологію визначення спільного ключа зсуву генерації для кожної торгової зони та сценарію, розробленого відповідно до статті 18.

2. Ключі зсуву генерації являють собою найкращий прогноз відношення зміни сальдованої позиції торгової зони до конкретної зміни генерації або навантаження у спільній моделі мережі. Такий прогноз повинен, зокрема, враховувати інформацію з методології надання даних про генерацію та навантаження.

1. Кожен ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинен самостійно визначити доступні коригувальні дії, які повинні враховуватися при розрахуванні пропускної спроможності, щоб досягти цілей цього Регламенту.

2. Кожен ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинен координувати з іншими ОСП у такому регіоні використання коригувальних дій, які повинні враховуватися при розрахуванні пропускної спроможності, а також їх фактичне застосування під час експлуатації в реальному часі.

3. Щоб уможливити врахування коригувальних дій при розрахуванні пропускної спроможності, усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні узгодити використання коригувальних дій, що вимагають здійснення дій більш ніж одним ОСП.

4. Кожен ОСП повинен забезпечити врахування коригувальних дій при розрахуванні пропускної спроможності за умови, що доступних коригувальних дій, які залишаються після розрахування, разом із запасом надійності, зазначеним у статті 22, достатньо для забезпечення операційної безпеки.

5. Кожен ОСП повинен враховувати коригувальні дії без витрат при розрахуванні пропускної спроможності.

6. Кожен ОСП повинен забезпечити, щоб коригувальні дії, які повинні бути враховані при розрахуванні пропускної спроможності, були однаковими для всіх часових періодів розрахування пропускної спроможності, враховуючи їх технічну доступність для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності.

1. Кожен ОСП валідує та має право коригувати значення міжзональної пропускної спроможності, що стосується кордонів торгової зони ОСП або критичних елементів мережі, яке надане суб’єктами, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, відповідно до статей 27-31.

2. У разі застосування підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності всі ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності повинні включити до методології розрахування пропускної спроможності, зазначеної у статті 21, правило розподілу коригувань міжзональної пропускної спроможності між різними кордонами торгових зон.

3. Кожен ОСП може зменшити міжзональну пропускну спроможність у ході валідації міжзональної пропускної спроможності, зазначеної в параграфі 1, з міркувань операційної безпеки.

4. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен координувати свої дії із сусідніми суб’єктами, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, під час розрахування та валідації пропускної спроможності.

5. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен кожні три місяці звітувати про всі зменшення, застосовані під час валідації міжзональної пропускної спроможності відповідно до параграфа 3, перед усіма регуляторними органами в регіоні розрахування пропускної спроможності. У такому звіті мають бути вказані місце та обсяг будь-якого зменшення міжзональної пропускної спроможності, а також причини зменшення.

6. Усі регуляторні органи в регіоні розрахування пропускної спроможності повинні вирішити, чи слід публікувати весь звіт, зазначений у параграфі 5, або його частину.

1. Не пізніше ніж через шість місяців після ухвалення рішення щодо методології надання даних про генерацію та навантаження, зазначеної у статті 16, і методології створення спільної моделі мережі, зазначеної у статті 17, усі ОСП повинні організувати процес об’єднання індивідуальних моделей мережі.

2. Не пізніше ніж через чотири місяці після ухвалення рішень щодо методологій розрахування пропускної спроможності, зазначених у статтях 20 і 21, усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні спільно створити суб’єктів, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, і встановити правила, що регулюють їх діяльність.

3. Усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності кожного другого року повинні аналізувати якість даних, поданих у процесі розрахування пропускної спроможності, у рамках дворічного звіту про розрахування та розподіл пропускної спроможності, підготовленого відповідно до статті 31.

4. Використовуючи останню доступну інформацію, усі ОСП повинні регулярно, принаймні раз на рік, переглядати та оновлювати:

(a) межі операційної безпеки, аварійні ситуації та обмеження розподілу, що використовуються для розрахування пропускної спроможності;

(b) розподіл ймовірностей відхилень між очікуваними перетоками потужності на момент розрахування пропускної спроможності та реалізованими перетоками потужності в реальному часі, що використовуються для розрахування запасів надійності;

(c) коригувальні дії, що враховуються при розрахуванні пропускної спроможності;

(d) застосування методологій визначення ключів зсуву генерації, критичних елементів мережі та аварійних ситуацій, зазначених у статтях 22-24.

1. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності, зазначеного у статті 14(1), кожен виробник або одиниця споживання, зазначені у статті 16, повинні надати дані, визначені у методології надання даних про генерацію та навантаження, ОСП, що відповідає за відповідну область регулювання, у визначені строки.

2. Кожен виробник або одиниця споживання, що надає інформацію відповідно до статті 16(3), повинні надавати набір якомога надійніших оцінок.

3. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності кожен ОСП повинен розробити індивідуальну модель мережі для кожного сценарію відповідно до статті 19 з метою об’єднання індивідуальних моделей мережі у спільну модель мережі.

4. Кожен ОСП повинен надати ОСП, відповідальним за об’єднання індивідуальних моделей мережі у спільну модель мережі, набір якомога надійніших оцінок для кожної індивідуальної моделі мережі.

5. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності повинна бути створена єдина спільна модель мережі на рівні Союзу для кожного сценарію, як визначено у статті 18, шляхом об’єднання вхідних даних, отриманих від усіх ОСП, які застосовують процес розрахування пропускної спроможності, як визначено у параграфі 3 цієї статті.

1. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності кожен ОСП повинен надати суб’єктам, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, і всім іншим ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності такі дані: межі операційної безпеки, ключі зсуву генерації, коригувальні дії, запаси надійності, обмеження розподілу та значення попередньо розподіленої міжзональної пропускної спроможності.

2. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен провести аналіз операційної безпеки із застосуванням меж операційної безпеки шляхом використання спільної моделі мережі, створеної для кожного сценарію відповідно до статті 28(5).

3. У ході розрахування міжзональної пропускної спроможності кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен:

(a) використовувати ключі зсуву генерації для розрахування впливу змін сальдованих позицій торгових зон і перетоків на лініях електропередачі постійного струму;

(b) ігнорувати критичні елементи мережі, які не зазнають значного впливу, спричиненого змінами сальдованих позицій торгових зон, відповідно до методології, визначеної у статті 21; та

(c) забезпечити, щоб усі набори сальдованих позицій торгових зон і перетоків на лініях електропередачі постійного струму, які не перевищують обсяг міжзональної пропускної спроможності, відповідали запасам надійності та межам операційної безпеки відповідно до статті 21(1)(a)(i) та (ii), а також враховувати попередньо розподілену міжзональну пропускну спроможність відповідно до статті 21(1)(b)(iii).