РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 182(4),

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 1),

Беручи до уваги висновок Комітету регіонів (- 2),

Діючи згідно зі спеціальною законодавчою процедурою,

Оскільки:

(1) Відповідно до статті 182(3) Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС), Рамкову програму з досліджень та інновацій 2014-2020 ("Горизонт 2020"), встановлену Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1291/2013 від 11 грудня 2013 року (- 3), необхідно реалізовувати за допомогою конкретної програми, яка визначає конкретні цілі та правила їх досягнення, встановлює її тривалість і забезпечує засоби, які вважаються необхідними.

(2) Загальної цілі програми Горизонт 2020 досягають за допомогою трьох пріоритетів, спрямованих на створення передової науки ("Передова наука"), досягнення лідерства в промисловості ("Лідерство в промисловості") та подолання суспільних викликів ("Суспільні виклики"). Загальної цілі також досягають за допомогою конкретних цілей "Поширення передового досвіду та розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства". Зазначені пріоритети та конкретні цілі необхідно реалізовувати за допомогою конкретної програми, яка встановлює по одній частині для кожного з трьох пріоритетів, одну частину для конкретної цілі "Поширення передового досвіду та розширення участі", одну частину для конкретної цілі "Наука з суспільством і для суспільства" та одну частину для неядерної прямої діяльності Спільного науково-дослідного центру (СНДЦ).

(3) Усі пріоритети та конкретні цілі програми "Горизонт 2020" мають включати міжнародний вимір. Діяльність у сфері міжнародної співпраці необхідно підтримувати принаймні на рівні Сьомої рамкової програми Європейського Співтовариства з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності (2007-2013) (далі - "Сьома рамкова програма"), ухваленої Рішенням Європейського Парламенту і Ради № 1982/2006/ЄС (- 4).

(4) Оскільки Регламент (ЄС) № 1291/2013 встановлює загальну ціль програми "Горизонт 2020", пріоритети та загальні напрями конкретних цілей і діяльності, яку необхідно провести, конкретна програма повинна визначати конкретні цілі та загальні напрями діяльності окремо для кожної з частин. Положення про реалізацію, встановлені в Регламенті (ЄС) № 1291/2013, повністю застосовують до конкретної програми разом із положеннями, що стосуються етичних принципів.

(5) Кожна частина конкретної програми має доповнювати інші її частини та реалізовуватися в узгоджений з ними спосіб.

(6) Існує нагальна потреба в зміцненні, розширенні та розвитку наукового потенціалу Європейського Союзу, а також у проведенні досліджень та підготовці талантів світового рівня, щоб гарантувати конкурентоспроможність та добробут Європи. Пріоритет "Передова наука" має підтримувати діяльність Європейської дослідницької ради (ЄДР) з передових досліджень, майбутніх і новітніх технологій, діяльність в рамках Програми імені Марії Склодовської-Кюрі та європейських дослідницьких інфраструктур. Зазначену діяльність спрямовуватимуть на розбудову компетентності в довгостроковій перспективі з особливим наголосом на науці, системах і дослідниках наступного покоління, а також на підтримці нових талантів з будь-яких куточків Союзу та асоційованих країн. Діяльність Європейського Союзу, спрямована на підтримку передової науки, сприятиме консолідації Європейського науково-дослідного простору (ЄНДП) і зробить наукову систему Союзу більш конкурентоспроможною і привабливою на світовому рівні.

(7) Науково-дослідну діяльність, яку здійснюють в рамках пріоритету "Передова наука", необхідно визначати відповідно до потреб і можливостей науки. Стратегію досліджень необхідно визначати в тісному зв’язку з науковою спільнотою. Дослідження отримують фінансування на основі передового досвіду.

(8) Європейська дослідницька рада (ЄДР) має замінити Європейську дослідницьку раду (ЄДР), засновану Рішенням Комісії 2007/134/ЄС (- 5), і стати її правонаступницею. Вона діятиме відповідно до визначених принципів передової наукової думки, автономії, ефективності та прозорості.

(9) Щоб зберегти та посилити лідерство Союзу в промисловості, існує нагальна потреба стимулювати інвестиції приватного сектора в дослідження, розробки та інновації, сприяти дослідженням та інноваціям, орієнтованим на розвиток бізнесу, та прискорити розвиток нових технологій, які стануть основою майбутнього бізнесу та економічного зростання. Пріоритет "Лідерство в промисловості" підтримуватиме інвестиції у передові дослідження та інновації в ключових високоефективних технологіях та інших промислових технологіях, полегшуватиме доступ до інструментів фінансування ризиків для інноваційних компаній і проектів, і забезпечуватиме інноваційну підтримку мікропідприємств, малих і середніх підприємств (МСП) усього Союзу.

(10) Космічні дослідження та інновації, які є спільною компетенцією Союзу, необхідно включити як узгоджений елемент у пріоритет "Лідерство в промисловості", з тим щоб максимально збільшити науковий, економічний і суспільний вплив і забезпечити ефективну та рентабельну реалізацію.

(11) Подолання основних суспільних викликів, визначених у стратегії "Європа 2020: стратегія для розумного, сталого та інклюзивного зростання" (далі - стратегія "Європа 2020") потребує вагомих інвестицій у дослідження та інновації для розроблення та впровадження новітніх і революційних рішень у необхідних обсягах і масштабах. Такі виклики також відкривають значні економічні можливості для інноваційних компаній і тим самим сприяють підвищенню рівня зайнятості та конкурентоспроможності Союзу.

(12) Пріоритет "Суспільні виклики" підвищуватиме дієвість досліджень та інновацій у відповідь на ключові суспільні виклики завдяки підтриманню передової науково-дослідної та інноваційної діяльності. Таку діяльність необхідно реалізовувати через застосування підходу, який ґрунтується на викликах і об’єднує ресурси та знання у різних галузях, технологіях і дисциплінах. Дослідження в галузі суспільних і гуманітарних наук є важливим елементом подолання всіх викликів. Зазначена діяльність охоплюватиме весь спектр наукових досліджень та інновацій, у тому числі діяльність, пов’язану з інноваціями, як-от пілотні проекти, демонстрацію, тестовий запуск і підтримку публічних закупівель, переднормативні дослідження і встановлення стандартів, а також ринкову реалізацію інновацій. У відповідних випадках, зазначена діяльність безпосередньо підтримуватиме відповідні компетенції галузевої політики на рівні Союзу. Усі виклики мають сприяти досягненню загальної цілі сталого розвитку.

(13) Необхідно досягти належного балансу між великими та малими проектами в рамках пріоритету "Суспільні виклики" та конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".

(14) Конкретна ціль "Поширення передового досвіду та розширення участі" повністю використовуватиме кадровий потенціал Європи та забезпечуватиме максимізацію переваг економіки, заснованої на інноваціях, та її широке розповсюдження в межах Союзу згідно з принципом досконалості.

(15) Конкретна ціль "Наука з суспільством і для суспільства" налагоджуватиме ефективну співпрацю між наукою та суспільством, сприятиме залученню нових талантів до наукової діяльності та поєднанню передової наукової думки з соціальною обізнаністю та відповідальністю.

(16) Як невід’ємна частина програми "Горизонт 2020", СНДЦ продовжуватиме надавати орієнтовану на клієнта наукову та технічну підтримку для формулювання, розвитку, реалізації та моніторингу політик Союзу. Для виконання своєї місії СНДЦ проводитиме наукові дослідження найвищої якості. При здійсненні прямої діяльності відповідно до своєї місії, СНДЦ приділятиме особливу увагу сферам, які мають ключове значення для Союзу, а саме: розумному, сталому та інклюзивному розвитку, а також розділам "Безпека та громадянство" та "Глобальна Європа" багаторічної фінансової рамки на 2014-2020 роки.

(17) Пряму діяльність СНДЦ реалізовуватимуть у гнучкий, ефективний і прозорий спосіб, беручи до уваги відповідні потреби користувачів СНДЦ і потреби стратегій Союзу, з урахуванням цілі захисту фінансових інтересів Союзу. У відповідних випадках таку науково-дослідну діяльність пристосовуватимуть до зазначених потреб, а також до розвитку науки та технологій і спрямовуватимуть на досягнення наукової досконалості.

(18) СНДЦ продовжуватиме створювати додаткові ресурси за допомогою конкурентоспроможної діяльності, в тому числі через участь у непрямій діяльності за програмою "Горизонт 2020", роботу третіх сторін та, меншою мірою, використання інтелектуальної власності.

(19) Конкретна програма повинна доповнювати дії, які здійснюють у державах-членах, а також інші дії Європейського Союзу, необхідні для загальних стратегічних зусиль, спрямованих на реалізацію стратегії "Європа 2020".

(20) Відповідно до Рішення Комісії 2001/822/ЄС (- 6), іноземні суб’єкти права можуть брати участь у програмі "Горизонт 2020" на конкретних, встановлених у ній умовах.

(21) Щоб гарантувати, що конкретні умови використання фінансових інструментів залежать від ринкових умов, повноваження ухвалювати акти відповідно до статті 290 ДФЄС необхідно делегувати Комісії для адаптації або подальшого визначення конкретних умов використання фінансових інструментів. Вкрай важливе проведення Комісією належних консультацій, зокрема, на рівні спеціалістів. Під час підготовки та складання делегованих актів Комісія повинна забезпечити своєчасне та належне передавання відповідних документів до Ради.

(22) З метою забезпечення єдиних умов реалізації конкретної програми на Комісію покладають виконавчі повноваження ухвалювати робочі програми для реалізації конкретної програми.

(23) Виконавчі повноваження, що стосуються робочих програм за пріоритетами "Передова наука", "Лідерство в промисловості" та "Суспільні виклики", та конкретними цілями "Поширення передового досвіду та розширення участі" і "Наука з суспільством і для суспільства", необхідно реалізовувати відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (- 7).

(24) Було проведено консультації з наукового-технічного змісту конкретної програми щодо неядерної прямої діяльності СНДЦ з Радою керівників СНДЦ, створеною Рішенням Комісії 96/282/Євратом (- 8).

(25) З міркувань правової визначеності та ясності Рішення Ради 2006/971/ЄС (- 9), Рішення Ради 2006/972/ЄС (- 10), Рішення Ради 2006/973/ЄС (- 11), Рішення Ради 2006/974/ЄС (- 12) і Рішення Ради 2006/975/ЄС (- 13) необхідно скасувати,

УХВАЛИЛА ЦЕ РІШЕННЯ:

Це Рішення встановлює конкретну програму імплементації Регламенту (ЄС) № 1291/2013 і визначає конкретні цілі підтримки Союзом науково-дослідної та інноваційної діяльності, визначеної в статті 1 зазначеного Регламенту, а також правила імплементації.

1. Цим створюється конкретна програма для реалізації Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" (2014-2020) (далі - "конкретна програма") на період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2020 року.

2. Відповідно до статті 5(2), (3) і (4) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, конкретна програма складається з таких частин:

(a) Частина I "Передова наука";

(b) Частина II "Лідерство в промисловості";

(c) Частина III "Суспільні виклики";

(d) Частина IV "Поширення передового досвіду та розширення участі";

(e) Частина V "Наука з суспільством і для суспільства";

(f) Частина VI "Неядерна пряма діяльність Спільного науково-дослідного центру (JRC)".

1. Частина I "Передова наука" зміцнює передовий досвід європейських досліджень згідно з пріоритетом "Передова наука", визначеним у пункті (a) статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, шляхом досягнення таких конкретних цілей:

(a) посилення досліджень на вістрі науки через діяльність Європейської дослідницької ради (ЄДР) (далі - "Європейська дослідницька рада (ЄДР)");

(b) посилення досліджень у сфері майбутніх і новітніх технологій (МНТ) (далі - "Майбутні та новітні технології (МНТ)");

(c) підвищення кваліфікації, підготовки кадрів і сприяння кар’єрному росту завдяки діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі (далі - "програма імені Марії Склодовської-Кюрі");

(d) зміцнення європейських дослідницьких інфраструктур, зокрема електронних інфраструктур (далі - "дослідницькі інфраструктури").

Загальні напрями діяльності в рамках зазначених конкретних цілей визначені в частині I додатку I.

2. Частина II "Лідерство в промисловості" зміцнює лідерство в промисловості та конкурентоспроможність згідно з пріоритетом "Лідерство в промисловості", визначеним у пункті (b) статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, шляхом досягнення таких конкретних цілей:

(a) сприяння лідерству Європи в промисловості через наукові дослідження, технологічний розвиток, демонстраційну діяльність та інновації у таких високоефективних і промислових технологіях ("Лідерство в високоефективних і промислових технологіях"):

(i) інформаційні та комунікаційні технології (далі - "ІКТ");

(ii) нанотехнології;

(iii) новітні матеріали;

(iv) біотехнологія;

(v) сучасні технології виробництва та оброблення;

(vi) космічна промисловість;

(b) розширення доступу до фінансування ризиків для інвестування в наукові дослідження та інновації (далі - "Доступ до фінансування ризиків");

(c) збільшення інновацій в МСП (далі - "Інновації в МСП").

Загальні напрями діяльності для зазначених конкретних цілей встановлені в частині II додатку I.

Необхідно встановити конкретні умови використання фінансових інструментів у рамках конкретної цілі, визначеної в пункті (b) першого підпараграфа. Такі умови зазначені в секції 2 частини II додатку I.

Комісія має повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 11 про коригування частки інвестицій з механізму капітального фінансування програми "Горизонт 2020" від загальної суми інвестицій Союзу на етапах розширення та зростання інвестицій стосовно фінансових інструментів, зазначених у секції 2 частини II додатку I.

3. Частина III "Суспільні виклики" заохочує реалізацію пріоритету "Суспільні виклики", встановленому в пункті (c) статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, через наукові дослідження, технологічний розвиток, демонстраційну та інноваційну діяльність, які сприяють досягненню таких конкретних цілей:

(a) покращення здоров’я та добробуту всіх громадян протягом усього життя ("Здоров’я, демографічні зміни та добробут");

(b) забезпечення достатньої кількості безпечних, здорових і високоякісних харчових продуктів та інших продуктів з біологічної сировини за допомогою розроблення продуктивних, сталих і ресурсоефективних систем виробництва сировини, які просувають відповідні еко-системні послуги та сприяють відновленню біорізноманіття, поряд з конкурентоспроможними та низьковуглецевими ланцюгами постачання, постачання, перероблення і маркетингу ("Продовольча безпека, стале сільське господарство та лісівництво, дослідження у сфері морів, мореплавства та внутрішніх вод і біоекономіка");

(c) перехід до надійної, доступної, загальноприйнятої, сталої та конкурентоспроможної енергетичної системи, спрямованої на зменшення залежності від викопного палива в умовах зростання дефіциту ресурсів, збільшення енергетичних потреб і зміни клімату ("Безпечна, чиста та ефективна енергетика");

(d) створення ресурсоефективної, безпечної для клімату та довкілля, надійної та цілісної європейської транспортної системи на користь усіх громадян, економіки та суспільства ("Розумний, екологічно безпечний та інтегрований транспорт");

(e) досягнення ресурсо- та водоефективної, стійкої до зміни клімату економіки та суспільства, захист і стале управління природними ресурсами та екосистемами, а також стале постачання та використання сировини для задоволення потреб зростаючого світового населення в сталих межах природних ресурсів і екосистем планети ("Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировини");

(f) сприяння кращому розумінню Європи, надання рішень і підтримання інклюзивних, інноваційних і рефлективних європейських суспільств у контексті безпрецедентних перетворень і збільшення глобальної взаємозалежності ("Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні й рефлективні суспільства");

(g) сприяння розвитку безпечних європейських суспільств в умовах безпрецедентних перетворень і зростаючої взаємозалежності та загроз на світовому рівні за одночасного зміцненням європейської культури свободи та справедливості ("Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян").

Загальні напрями діяльності для зазначених конкретних цілей встановлені в частині III додатку I.

4. Частина IV "Поширення передового досвіду та розширення участі" сприяє досягненню конкретної цілі "Поширення передового досвіду та розширення участі", встановленої у статті 5(3) Регламенту (ЄС) № 1291/2013, шляхом повного використання кадрового потенціалу Європи та забезпечення максимізації переваг економіки, заснованої на інноваціях, та їх широкого розповсюдження в межах Союзу згідно з принципом досконалості.

Загальні напрями діяльності для зазначеної конкретної цілі встановлені в частині IV додатку I.

5. Частина V "Наука з суспільством і для суспільства" сприяє досягненню конкретної цілі "Наука з суспільством і для суспільства", встановленої у статті 5(3) Регламенту (ЄС) № 1291/2013 через налагодження ефективної співпраці між наукою та суспільством, залучення нових талантів до наукової діяльності та поєднання передової наукової думки з соціальною обізнаністю та відповідальністю.

Загальні напрями діяльності для зазначеної конкретної цілі встановлені в частині V додатку I.

6. Частина VI "Неядерна пряма діяльність Спільного науково-дослідного центру (СНДЦ)" сприяє реалізації всіх пріоритетів, визначених у статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013 з конкретною ціллю надання орієнтованої на клієнта наукової та технічної підтримки стратегіям Союзу.

Загальні напрями діяльності для зазначеної конкретної цілі встановлені в частині VI додатку I.

7. Оцінювання конкретної програми здійснюють відповідно до результатів і впливу, виміряних за показниками ефективності.

Детальна інформація про ключові показники ефективності наведена у додатку II.

1. Фінансовий пакет для реалізації конкретної програми становить 74316,9 мільйони євро відповідно до статті 6(1) Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

2. Суму, зазначену в параграфі 1 цієї статті, розподіляють на шість частин, встановлених у статті 2(2) цього Рішення відповідно до статті 6(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013. Орієнтовний розподіл бюджету на конкретні цілі, встановлені у статті 3 цього Рішення, і максимальна загальна сума внеску на діяльність СНДЦ зазначені у додатку II до Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

3. Адміністративні витрати Комісії не перевищують 5% суми, зазначеної у статті 6(2) Регламенту (ЄС) № 1291/2013 для частин I-V конкретної програми. Комісія гарантує, що протягом реалізації програми її адміністративні витрати будуть зменшені, і вона прагнутиме досягти планового показника витрат в розмірі 4,6% або менше в 2020 році. Такі показники підлягають перегляду в рамках проміжного оцінювання програми "Горизонт 2020", відповідно до статті 32(3) Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

4. За потреби, асигнування коштів можна вносити до бюджету на період після 2020 року для покриття технічних та адміністративних витрат, що дозволить здійснювати управління діяльністю, яка не завершена до 31 грудня 2020 року.

1. Конкретну програму реалізовують за допомогою робочих програм.

2. Комісія ухвалює спільні або окремі робочі програми для реалізації частин I-V конкретної програми, зазначених у пунктах (a)-(e) статті 2(2), за винятком реалізації діяльності в рамках конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1). Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 10(4).

3. Робочі програми для реалізації діяльності в рамках конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1), як встановлено Науковою радою в пункті (b) статті 7(2), ухвалює Комісія за допомогою імплементаційного акта згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 10(3). Комісія відступає від робочої програми, встановленої Науковою радою, тільки якщо вона вважає, що програма не відповідає положенням цього Рішення. У такому випадку Комісія ухвалює робочу програму за допомогою імплементаційного акта згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 10(4). Комісія належним чином обґрунтовує таку дію.

4. За допомогою імплементаційного акта Комісія ухвалює окрему багаторічну робочу програму для частини VI конкретної програми, зазначеної у пункті (f) статті 2(2).

Така робоча програма враховує висновок, зроблений Радою керівників СНДЦ, про яку йдеться у Рішенні 96/282/Євратом .

5. Робочі програми враховують стан науки, технологій та інновацій на національному рівні, на рівні Європейського Союзу та на міжнародному рівні, а також відповідні політичні, ринкові та суспільні зміни. Вони містять, у відповідних випадках, відомості про координацію науково-дослідної та інноваційної діяльності, яку здійснюють держави-члени (разом із їх регіонами), зокрема в сферах, у яких діють спільні програмні ініціативи. У відповідних випадках робочі програми оновлюють.

6. Робочі програми для реалізації частин I-V, зазначені в пунктах (a)-(e) статті 2(2) цього Рішення, встановлюють цілі, яких планують досягти, очікувані результати, метод реалізації та загальну суму, зокрема, у відповідних випадках, орієнтовну інформацію про суми витрат, пов’язаних із кліматичними питаннями. Вони також містять опис діяльності, яка фінансується, суми, виділені на кожен вид діяльності, орієнтовний розклад виконання, а також багаторічний підхід і стратегічні орієнтири на наступні роки реалізації. Вони включають грантові пріоритети, критерії відбору та присудження грантів, відносну вагу різних критеріїв присудження та максимальний розмір фінансування в загальному обсязі прийнятних витрат. У них також зазначають будь-які додаткові зобов’язання для учасників щодо використання та розповсюдження відповідно до статті 43 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1290/2013 (- 14). У відповідних випадках робочі програми передбачають як низхідний, так і висхідний стратегічні підходи, спрямовані на досягнення цілей інноваційними способами.

Окрім цього, такі робочі програми містять секцію, в якій визначені наскрізні питання, зазначені в статті 14 і в підрозділі "Наскрізні питання та заходи підтримки, передбачені в програмі "Горизонт 2020" в додатку I до Регламенту (ЄС) № 1291/2013, які охоплюють дві або більше конкретні цілі в межах того самого пріоритету або на стику пріоритетів. Таку діяльність здійснюють в інтегрований спосіб.

7. За допомогою імплементаційних актів згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 10(4), Комісія ухвалює такі заходи:

(a) рішення про затвердження фінансування непрямої діяльності, якщо орієнтовна сума внеску Союзу в рамках конкретної програми складає або перевищує 2,5 мільйони євро, за винятком діяльності в рамках конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1) цього Рішення, і за винятком діяльності, яку фінансують у рамках пілотної ініціативи "Швидкий шлях до інновацій", зазначеної у статті 24 Регламенту (ЄС) № 1291/2013;

(b) рішення про затвердження фінансування діяльності, що передбачає використання ембріонів людини та стовбурових клітин людини, а також діяльності в рамках конкретної цілі "Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян", зазначеної в пункті (g) статті 3(3);

(c) рішення про затвердження фінансування діяльності, якщо орієнтовна сума внеску Союзу в рамках конкретної програми складає або перевищує 0,6 мільйона євро, на реалізацію діяльності в рамках конкретної цілі "Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства", зазначеної в пункті (f) статті 3(3), та діяльності в рамках конкретних цілей "Поширення передового досвіду та розширення участі" та "Наука з суспільством і для суспільства", зазначених у статтях 3(4) і (5) відповідно;

(d) складення технічного завдання для процедури оцінювання, передбаченої у статті 32 Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

1. Комісія створює Європейську дослідницьку раду (далі - "ЄДР"), яка є інструментом реалізації діяльності, передбаченої в частині I "Передова наука", що стосується конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1) цього Рішення. ЄДР є наступницею ЄДР, створеної Рішенням 2007/134/ЄС.

2. ЄДР складається з незалежної Наукової ради, передбаченої в статті 7, і спеціальної виконавчої структури, передбаченої в статті 8.

3. Президента ЄДР обирають з-поміж поважних і шанованих на міжнародному рівні вчених.

Президента призначає Комісія з дотриманням прозорої процедури відбору за участю спеціального незалежного комітету з відбору, максимум на чотирирічний термін, з можливістю одноразового перепризначення. Процедуру відбору та відібраного кандидата схвалює Наукова рада.

Президент очолює Наукову раду, забезпечує її лідерство та зв’язок із спеціальною виконавчою структурою та представляє її в науковому світі.

4. ЄДР функціонує на основі принципів передової наукової думки, автономії, ефективності, дієвості, прозорості та підзвітності. Вона забезпечує безперервність діяльності ЄДР, яку здійснюють згідно з Рішенням 2006/972/ЄС.

5. Діяльність ЄДР заохочує дослідження в усіх галузях, які здійснюють окремі та транснаціональні команди дослідників в умовах конкуренції на європейському рівні. Гранти ЄДР на передові наукові дослідження присуджують на підставі єдиного критерію досконалості.

6. Комісія виступає гарантом автономії та цілісності ЄДР і забезпечує належне виконання покладених на неї завдань.

Комісія гарантує, що діяльність ЄДР здійснюється згідно з принципами, встановленими в параграфі 4 цієї статті, а також згідно з загальною стратегією ЄДР, зазначеною в пункті (a) статті 7(2), визначеною Науковою радою.

1. Наукова рада складається з досвідчених і знаних науковців, інженерів і вчених, як чоловіків, так і жінок різного віку, які забезпечують розмаїття галузей дослідження та діють особисто, незалежно від сторонніх інтересів.

Членів Наукової ради призначає Комісія з дотриманням незалежної та прозорої процедури їх відбору, узгодженої з Науковою радою, яка включає консультацію наукової спільноти та подання звіту до Європейського Парламенту і Ради.

Максимальний термін їх перебування на посаді становить чотири роки, з можливістю одноразового перепризначення на основі системи ротації, що забезпечує безперервність роботи Наукової ради.

2. Наукова рада визначає:

(a) загальну стратегію ЄДР;

(b) робочу програму реалізації діяльності ЄДР;

(c) методи та процедури проведення партнерських перевірок та оцінювання пропозицій, на підставі яких визначають пропозиції, що отримають фінансування;

(d) свою позицію з будь-яких питань, які з наукової точки зору можуть покращити досягнення і вплив ЄДР та якість проведених досліджень.

(e) кодекс поведінки, який стосується, між іншим, уникнення конфлікту інтересів.

Комісія відступає від позицій, встановлених Науковою радою відповідно до пунктів (a), (c), (d), та (e) першого підпараграфа, тільки у випадку, якщо вона вважає, що положення цього Рішення не були дотримані. У такому випадку Комісія вживає заходів з метою підтримання безперервності реалізації конкретної програми та досягнення її цілей, із зазначенням моментів відступу від позицій Наукової ради та належним обґрунтуванням таких заходів.

3. Наукова рада діє згідно з мандатом, встановленим у секції 1.1 частини I додатка I.

4. Наукова рада діє винятково в інтересах досягнення конкретної цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", зазначеної в пункті (a) статті 3(1), відповідно до принципів, встановлених у статті 6(4). Вона діє чесно та непідкупно і виконує свою роботу ефективно та з максимально можливою прозорістю.

1. Спеціальна виконавча структура відповідає за адміністративну складову впровадження та реалізації програми, як описано в секції 1.2 частини I додатка I. Вона надає підтримку Науковій раді у виконанні всіх її завдань.

2. Комісія гарантує, що спеціальна виконавча структура чітко, ефективно та з необхідною гнучкістю дотримується виключно цілей і вимог ЄДР.

1. Комісія щорічно проводить моніторинг реалізації програми "Горизонт 2020" і надає звіт про реалізацію відповідно до статті 31 Регламенту (ЄС) № 1291/2013 і додатка III до цього рішення.

2. Комісія регулярно інформує комітет, зазначений у статті 10, про загальний прогрес у реалізації непрямої діяльності в рамках конкретної програми, щоб комітет міг на ранньому етапі зробити відповідний внесок у підготовку робочих програм, зокрема щодо багаторічного підходу та стратегічних орієнтирів, а також надає йому своєчасну інформацію про всі заходи, запропоновані або фінансовані в рамках програми "Горизонт 2020", як зазначено в додатку IV.

1. Комісія отримує допомогу від комітету (далі - "комітет програми"). Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. Комітет збирається в різному складі, як встановлено в додатку V, беручи до уваги предмет, який підлягає розгляду.

3. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

4. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

5. Якщо висновок комітету має бути отриманий на основі письмової процедури, зазначену процедуру припиняють без результату, якщо протягом терміну, встановленого для надання висновку, таке рішення ухвалює голова комітету або цього вимагає проста більшість членів комітету.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надають Комісії відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статті 3(2), надають Комісії на період тривалості програми "Горизонт 2020".

3. Делеговані повноваження, зазначені в статті 3(2), можуть бути відкликані Радою в будь-який час. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, зазначені в такому рішенні. Воно набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або на пізнішу дату, вказану в такому рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже введені в дію.

4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона повідомляє про це Раду.

5. Делегований акт, ухвалений на підставі статті 3(2), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо Рада не висловила жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Раді, або якщо до закінчення такого періоду Рада повідомила Комісії, що вона не матиме заперечень. Такий період подовжують ще на один місяць за ініціативою Ради.

6. Європейський Парламент повідомляють про ухвалення Комісією делегованих актів, або про сформульовані щодо них заперечення, або про анулювання Радою делегованих повноважень.

1. Скасувати Рішення 2006/971/ЄС, 2006/972/ЄС, 2006/973/ЄС, 2006/974/ЄС і 2006/975/ЄС з 1 січня 2014 року.

2. Однак діяльність, започаткована згідно з Рішеннями, зазначеними у параграфі 1 цієї статті, та фінансові зобов’язання, пов’язані з діяльністю, яку здійснюють відповідно до цих Рішень, продовжують регулюватися зазначеними Рішеннями аж до повного їх завершення. За потреби, будь-які завдання, не завершені комітетами, створеними згідно з Рішеннями, зазначеними у параграфі 1 цієї статті, виконує комітет, зазначений у статті 10.

3. Фінансові ресурси, виділені на реалізацію конкретної програми, також можна використовувати для покриття витрат на технічну та адміністративну допомогу, необхідну для забезпечення переходу від конкретної програми до заходів, передбачених Рішеннями 2006/971/ЄС, 2006/972/ЄС, 2006/973/ЄС, 2006/974/ЄС та 2006/975/ЄС.

Це Рішення набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Це Рішення адресовано державам-членам.

1.1. Загальна інформація

Регламент (ЄС) № 1291/2013 передбачає комплекс принципів, спрямованих на підтримку програмного підходу, за допомогою якого діяльність у стратегічний та інтегрований спосіб сприяє досягненню цілей цього Регламенту, та покликаних забезпечити належну взаємодоповнюваність з іншими відповідними стратегіями та програмами по всій території Союзу.

Непряму діяльність в рамках програми "Горизонт 2020" здійснюватимуть за допомогою форм фінансування, передбачених у Регламенті (ЄС, Євратом) Європейського Парламенту і Ради № 966/2012 (- 15), зокрема грантів, премій, закупівель і фінансових інструментів. Усі форми фінансування будуть використані у гнучкий спосіб на всі загальні та конкретні цілі програми "Горизонт 2020"; їх використання буде визначене відповідно до потреб і специфіки кожної конкретної цілі.

Особливу увагу приділятимуть забезпеченню збалансованого підходу до досліджень та інновацій, які не обмежуються лише розробленням нових продуктів і послуг на основі наукових і технологічних відкриттів, а поєднують ще й такі аспекти як нове застосування наявних технологій, безперервне вдосконалення, а також нетехнологічні та соціальні інновації. Тільки цілісний підхід до інновацій може одночасно долати суспільні виклики та сприяти появі нових конкурентоспроможних підприємств і галузей.

Зокрема, щодо пріоритету "Суспільні виклики" та конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях", особливий акцент буде зроблено на науково-дослідній та інноваційній діяльності, доповненій діяльністю, близькою до кінцевого споживача та ринку, такою як демонстрація, пілотні проекти або доведення концепції. У відповідних випадках це також включатиме діяльність, спрямовану на підтримку соціальних інновацій і підходів, пов’язаних з попитом, як-от попередня стандартизація або докомерційні закупівлі, закупівлі інноваційних рішень, стандартизація та інші заходи, спрямовані на споживача, які допоможуть прискорити розгортання та поширення інноваційних продуктів і послуг на ринку. Окрім цього, надаватимуть надано достатньо простору висхідним підходам до конкурсних заявок, а діяльність, передбачену в робочих програмах, визначатимуть в широкому сенсі. В рамках кожного виклику і кожної технології діятимуть відкриті, легкі та швидкі схеми з метою надання провідним дослідникам, підприємцям і підприємствам Європи можливості висувати революційні рішення на свій вибір.

Детальне визначення пріоритетів протягом реалізації програми "Горизонт 2020" передбачатиме стратегічний підхід до планування програм досліджень з використанням режимів врядування, які тісно пов’язані з формуванням політики, але виходять за межі традиційних галузевих політик. Це буде ґрунтуватися на чітких доказах, аналізі та прогнозах; при цьому прогрес вимірюватимуть за допомогою низки надійних показників ефективності. Такий наскрізний підхід до планування програм і врядування дозволить забезпечити ефективну координацію між усіма конкретними цілями програми "Горизонт 2020" і сприятиме подоланню наскрізних викликів, пов’язаних зі сталістю, змінами клімату, суспільними та гуманітарними науками або морськими науками та технологіями.

Визначення пріоритетів рівною мірою ґрунтуватиметься на широкому спектрі думок і рекомендацій. У відповідних випадках залучатимуть групи незалежних експертів, створені спеціально для надання консультацій щодо реалізації програми "Горизонт 2020" або будь-якої з її конкретних цілей. Такі групи експертів мають демонструвати належний рівень знань і досвіду у відповідних галузях і мати у своєму складі представників різних професійних кіл, у тому числі науковців, промисловості та організацій громадянського суспільства. У відповідних випадках також враховують консультації Комітету Європейського науково-дослідного простору та інновацій (КЄНДПІ), інших груп, пов’язаних з ЄНДП, і Групи у справах політики щодо підприємств (ГСПП) стосовно визначення та формулювання стратегічних пріоритетів.

У процесі визначення пріоритетів можуть також враховувати стратегічні дослідницькі програми європейських технологічних платформ, спільні програмні ініціативи або внески Європейських інноваційних партнерств. У відповідних випадках партнерства в рамках публічного сектора та публічно-приватні партнерства, які одержують підтримку через програму "Горизонт 2020", також сприятимуть процесу визначення пріоритетів та реалізації згідно з Регламентом (ЄС) № 1291/2013. Регулярна взаємодія з кінцевими споживачами, громадянами та організаціями громадянського суспільства за допомогою відповідних методик, як-от консенсусні конференції, оцінювання технології участі або безпосередня участь у дослідницьких та інноваційних процесах, також стане наріжним каменем у процесі визначення пріоритетів.

Оскільки програма "Горизонт 2020" розрахована на сім років, економічний, суспільний і політичний контексти, у яких вона буде впроваджуватися, можуть значно змінитися протягом зазначеного періоду. Програма "Горизонт 2020" повинна бути здатною адаптуватися до таких змін. Отже, для кожної конкретної цілі передбачено можливість включити підтримку діяльності, яка виходить за межі опису, наведеного нижче, у випадках, коли така підтримка належним чином обґрунтована і враховує істотні зміни, політичні потреби або непередбачені події.

Діяльність, яку підтримують в рамках різних частин, та її конкретні цілі у відповідних випадках необхідно реалізовувати у спосіб, що забезпечує взаємодоповнюваність і узгодженість між ними.

1.2. Доступ до фінансування ризиків

Програма "Горизонт 2020" допоможе компаніям та іншим типам суб’єктів отримати доступ до позик, гарантій і капітального фінансування за допомогою двох механізмів.

Механізм кредитного фінансування забезпечить можливість отримання окремими бенефіціарами позик для досліджень та інновацій; гарантій фінансовими посередниками, що надають позики бенефіціарам; комбінацій позик і гарантій, а також гарантій або контргарантій для національних, регіональних і місцевих схем кредитного фінансування. Він поєднуватиме вікно для МСП, які зосереджують свою діяльність на дослідженнях та інноваціях, з сумами позик, що доповнюють фінансування МСП механізмом гарантування позик у рамках програми конкурентоспроможності підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020).

Механізм капітального фінансування забезпечить венчурний капітал і/або капітал для проміжного фінансування окремих підприємств на початковому етапі (вікно початкового фінансування). Цей механізм також здійснюватиме інвестиції на етапах розширення і зростання спільно з механізмом капітального фінансування задля зростання в рамках програми COSME, зокрема інвестиції у фонди фондів.

Такі механізми будуть ключовими для конкретної цілі "Доступ до фінансування ризиків", але у відповідних випадках можуть також бути використані для всіх інших конкретних цілей програми "Горизонт 2020".

Механізм капітального фінансування та вікно для МСП в рамках механізму кредитного фінансування впроваджуватимуть як частину двох фінансових інструментів Союзу, які надають власний капітал і кредитні кошти на підтримку науково-інноваційної діяльності та зростання МСП у поєднанні з капітальним і кредитним фінансуванням у рамках програми COSME.

1.3. Комунікація, використання та розповсюдження результатів

Основна додана вартість досліджень та інновацій, які фінансують на рівні Союзу - це можливість розповсюджувати і використовувати результати та звітувати про них на загальноєвропейському рівні для посилення їх впливу. Отже, програма "Горизонт 2020" у рамках усіх своїх конкретних цілей включатиме цілеспрямовану підтримку розповсюдженню результатів (у тому числі через відкритий доступ до наукових публікацій), комунікацію та діалог, з особливим наголосом на донесенні результатів до кінцевого споживача, громадян, науковців, організацій громадянського суспільства, промисловості та виробників політики. З цією метою програма "Горизонт 2020" може використовувати мережі для передачі інформації. Комунікаційна діяльність, яку ведуть у рамках програми "Горизонт 2020", сприятиме поширенню інформації, що результати було отримано за фінансової підтримки Союзу, а також буде спрямована на підвищення обізнаності громадськості щодо важливості досліджень та інновацій через публікації, події, сховища знань, бази даних, веб-сайти або цільове використання соціальних мереж.

Програма "Горизонт 2020" структурована довкола цілей, визначених для трьох її пріоритетів: "Передова наука", "Лідерство в промисловості" та "Суспільні виклики". Особливу увагу приділятимуть забезпеченню належної координації між цими пріоритетами та повному використанню синергій між усіма конкретними цілями для максимального посилення їх сукупного впливу на цілі політики Союзу вищого рівня. Отже, цілей програми "Горизонт 2020" досягатимуть шляхом зосередження на пошуку ефективних рішень, які виходять далеко за межі підходу, що ґрунтується лише на традиційних наукових і технологічних дисциплінах і секторах економіки.

Наскрізну діяльність пропагуватимуть в рамках частини I "Передова наука", частини II "Лідерство в промисловості", частини III "Суспільні виклики", частини IV "Поширення передового досвіду та розширення участі" та частини V "Наука з суспільством і для суспільства" з метою спільного розвитку нових знань, майбутніх і новітніх технологій, дослідницьких інфраструктур і ключових компетенцій. Дослідницькі інфраструктури буде також мобілізовано для ширшого використання у суспільстві, як-от у публічних послугах, підтримці науки, громадської безпеки та культури. Окрім цього, визначення пріоритетів прямої діяльності СНДЦ і діяльності Європейського інституту інновацій та технологій (ЄІІТ) протягом періоду реалізації належним чином узгоджуватимуть з іншими частинами програми "Горизонт 2020".

Окрім цього, у багатьох випадках, ефективне сприяння досягненню цілей стратегії "Європа 2020" і флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" потребуватиме розроблення міждисциплінарних рішень, що охоплюватимуть різноманітні конкретні цілі програми "Горизонт 2020". Програма "Горизонт 2020" містить окремі положення для стимулювання такої наскрізної діяльності, зокрема шляхом ефективного об’єднання бюджетів. Це також включає, наприклад, можливість використовувати положення про фінансові інструменти та спеціальний інструмент для МСП в рамках пріоритету "Суспільні виклики" і конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".

Наскрізна діяльність також надзвичайно важлива для стимулювання взаємодії між пріоритетом "Суспільні виклики" та конкретною ціллю "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях", необхідної для здійснення серйозних технологічних проривів. Прикладами галузей, де можна розробити такий тип взаємодії, є електронна система охорони здоров’я, розумні електросистеми, інтелектуальні транспортні системи, пріоритетизація діяльності, пов’язаної зі зміною клімату, наномедицина, новітні матеріали для легких транспортних засобів або розвиток промислових біопроцесів і біопродуктів. Тому буде посилено взаємодію між пріоритетом "Суспільні виклики" і розвитком загальних високоефективних і промислових технологій. Це враховуватимуть при розробленні багаторічних стратегій і визначенні пріоритетів для кожної з таких конкретних цілей. Це вимагатиме повного залучення до реалізації стейкхолдерів, які представляють різні точки зору; а у багатьох випадках це також вимагатиме дій, спрямованих на об’єднання фінансування конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і відповідних конкретних цілей у рамках пріоритету "Суспільні виклики".

Особливу увагу зосереджуватимуть на координації діяльності, фінансованої в рамках програми "Горизонт 2020", з діяльністю в рамках інших програм фінансування, які діють у Союзі, як-от спільна аграрна політика, спільна політика щодо рибальства, програма "Життя", програма "Еразмус+" або програма "Здоров’я для зростання", а також програм Союзу, спрямованих на фінансування зовнішніх відносин і розвитку. Це включає відповідне узгодження з політикою гуртування в контексті національних і регіональних стратегій у сфері досліджень та інновацій для розумної спеціалізації, де підтримка створення потенціалу досліджень та інновацій на регіональному рівні може стати "сходинкою до досконалості"; створення регіональних провідних науково-дослідних центрів може допомогти подолати розрив у сфері інновацій у Європі, або підтримка великомасштабних демонстраційних і пілотних проектів може допомогти у досягненні цілі зміцнення лідерства в промисловості в Європі.

Науково-дослідна діяльність у сфері суспільних і гуманітарних наук буде повністю інтегрована до кожного з пріоритетів і кожної з конкретних цілей програми "Горизонт 2020". Це передбачає широкі можливості для підтримки таких досліджень через конкретні цілі "Європейська дослідницька рада (ЄДР)", "Програма імені Марії Склодовської-Кюрі" або "Дослідницькі інфраструктури".

З цією метою пріоритет також надаватимуть суспільним і гуманітарним наукам як суттєвому елементу діяльності, необхідної для зміцнення лідерства в промисловості та подолання всіх суспільних викликів. Що стосується останнього, тут ідеться, зокрема, про таке: розуміння визначальних чинників здоров’я та оптимізація дієвості надання медичної допомоги; підтримка політики розширення можливостей сільських районів; дослідження та збереження культурної спадщини і багатства Європи; сприяння поінформованому вибору споживачів; створення інклюзивної цифрової екосистеми, яка ґрунтується на знаннях та інформації; надійне вироблення та ухвалення рішень щодо енергетичної політики і в питаннях забезпечення орієнтованої на споживача європейської електромережі та переходу до сталої енергетичної системи; підтримка на основі фактичних даних транспортної політики та прогнозування; підтримка стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації, ініціатив щодо ресурсоефективності та заходів, спрямованих на створення зеленої та сталої економіки; а також розуміння культурних і соціально-економічних аспектів питань безпеки, ризику та управління (зокрема юридичних аспектів і прав людини).

Окрім цього, в рамках конкретної цілі "Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства" підтримку надаватимуть дослідженням у сфері суспільних і гуманітарних наук з горизонтальних питань, як-от створення умов для розумного та сталого зростання, суспільні, культурні та поведінкові трансформації в європейських суспільствах, соціальні інновації, інновації в публічному секторі або позиція Європи як глобального гравця.

Діяльність у рамках програми "Горизонт 2020", спрямована на інформоване залучення громадян і громадянського суспільства до досліджень та інновацій, а також на діалог із ними, поглиблює зв’язок і взаємодію між наукою та суспільством, а також сприяє відповідальним дослідженням та інноваціям, науковій освіті, науковій комунікації і культурі, та зміцнює довіру суспільства до науки та інновацій.

Союз зобов’язується сприяти гендерній рівності в науці та інноваціях. У програмі "Горизонт 2020" підхід до вирішення гендерних питань матиме наскрізний характер для усунення дисбалансу між чоловіками й жінками та інтегрування гендерного аспекту до програм з наукових досліджень та інновацій.

Програма "Горизонт 2020" комплексно сприятиме більшому залученню МСП до всіх конкретних цілей і підтримуватиме таке залучення.

Окрім створення кращих умов участі МСП у програмі "Горизонт 2020", відповідно до статті 22 Регламенту (ЄС) № 1291/2013 буде вжито спеціальних заходів, встановлених у рамках конкретної цілі "Інновації в МСП" (спеціальний інструмент для МСП), які застосовуватимуть у рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і пріоритету "Суспільні виклики". Такий інтегрований підхід повинен забезпечити спрямування до МСП принаймні 20% загального об’єднаного бюджету.

Особливу увагу приділятимуть адекватному представництву МСП у публічно-приватних партнерствах, зазначених у статті 25 Регламенту (ЄС) № 1291/2013.

ШШІ значно скоротить час від ідейного задуму до виходу на ринок і, згідно з очікуваннями, підвищить рівень участі промисловості та нових заявників у програмі "Горизонт 2020".

ШШІ, як передбачено в статті 24 Регламенту (ЄС) № 1291/2013, підтримуватиме інноваційні напрями діяльності в рамках конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" і пріоритету "Суспільні виклики" на основі висхідного принципу та за допомогою постійно відкритого конкурсу заявок, з граничним терміном надання грантів, що не перевищує шість місяців. ШШІ сприятиме розвитку інноваційної діяльності в Європі, на якій ґрунтується конкурентоспроможність Союзу.

Науково-дослідний та інноваційний потенціал держав-членів, попри певний ступінь нещодавно досягнутої конвергенції, залишається дуже нерівномірним, з глибоким розривом між "інноваційними лідерами" та "скромними новаторами". Діяльність допомагає подолати відмінності, які існують у Європі в сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності, що сприяє синергії між європейськими структурними та інвестиційними фондами (фондами ЄСІ), а також за допомогою конкретних інструментів для розкриття потенціалу регіонів з низькою ефективністю науково-дослідної та інноваційної діяльності, що розширює можливості участі в програмі "Горизонт 2020" і сприяє створенню ЄНДП.

Міжнародна співпраця з партнерами з третіх країн необхідна для ефективної реалізації багатьох конкретних цілей, визначених у програмі "Горизонт 2020", зокрема тих, що пов’язані з зовнішньою політикою та політикою розвитку Союзу, а також з його міжнародними зобов’язаннями. Це стосується всіх суспільних викликів, окреслених у програмі "Горизонт 2020", що мають загальний характер. Міжнародна співпраця має також суттєве значення для проведення передових і фундаментальних досліджень з метою отримання переваг від нових наукових і технологічних можливостей. Отже, сприяння міжнародній мобільності спеціалістів у галузі наукових досліджень та інновацій має вирішальне значення для зміцнення цієї глобальної співпраці. Діяльність на міжнародному рівні є однаково важливою для підвищення конкурентоспроможності європейської промисловості через сприяння застосуванню інноваційних технологій і торгівлі ними, наприклад, через розроблення світових стандартів і настанов щодо взаємодійності, а також шляхом заохочення прийняття та розгортання європейських рішень за межами Європи. Всю міжнародну діяльність необхідно підтримувати за допомогою ефективної та справедливої структури передавання знань, критично важливої для інновацій і зростання.

Міжнародну співпрацю в рамках програми "Горизонт 2020" зосереджуватимуть на співпраці з трьома основними групами країн:

(1) промислово розвиненими країнами та країнами, економіка яких швидко розвивається;

(2) країнами-кандидатами та сусідніми країнами; а також

(3) країнами, що розвиваються.

У відповідних випадках програма "Горизонт 2020" сприятиме багатосторонній співпраці та співпраці між двома регіонами. Міжнародна співпраця в сфері наукових досліджень та інновацій є ключовим аспектом глобальних зобов’язань Союзу і відіграє важливу роль у партнерстві Союзу з країнами, що розвиваються, зокрема з метою сприяння досягненню Цілей розвитку тисячоліття Організації Об’єднаних Націй.

Стаття 27 Регламенту (ЄС) № 1291/2013 встановлює загальні принципи участі суб’єктів права з третіх країн і міжнародних організацій. Оскільки науково-дослідній та інноваційній діяльності значно сприяє відкритість до третіх країн, програма "Горизонт 2020" буде й надалі дотримуватися принципу загальної відкритості за одночасного заохочення взаємного доступу до програм третіх країн. У відповідних випадках і, зокрема, для захисту європейських інтересів у питаннях інтелектуальної власності можуть застосовувати більш обережний підхід.

Окрім цього, буде здійснено низку цільових заходів, які спираються на стратегічний підхід до міжнародної співпраці на основі спільних інтересів, пріоритетів і взаємної вигоди і сприяють координації та синергії з діяльністю держав-членів. Такі заходи включатимуть механізм підтримки спільних конкурсів заявок і можливість співфінансування програм разом з третіми країнами або міжнародними організаціями. Зусиль докладатимуть для налагодження синергій з іншими стратегіями Союзу.

Триватимуть звернення за стратегічними порадами до Стратегічного форуму з міжнародної науково-технологічної співпраці (СФМС).

Без обмеження інших можливостей співпраці, стратегічну міжнародну співпрацю можна розвивати, наприклад, у таких сферах:

(a) продовження партнерства між Європою і країнами, що розвиваються, в сфері клінічних випробувань (EDCTP2) щодо клінічних випробувань з метою медичних втручань у боротьбі з ВІЛ, малярією, туберкульозом і задавненими хворобами;

(b) підтримка шляхом щорічних внесків на користь програми передової науки про людину (HFSP) щоб забезпечити можливість усім державам, які не є членами "Великої сімки", повною мірою скористатися фінансуванням, яке надається в рамках HFSP;

(c) міжнародний консорціум з рідкісних захворювань, який об’єднує декілька держав-членів ЄС і треті країни. Ціль такої ініціативи - розробити тести для діагностики найбільш рідкісних захворювань і 200 нових видів лікування рідкісних захворювань до 2020 року;

(d) підтримка діяльності Міжнародного інтелектуального біоекономічного форуму і Спеціальної групи ЄС-США з біотехнологічних досліджень, а також підтримка співпраці з відповідними міжнародними організаціями та ініціативами, як-от світові дослідницькі альянси з питань парникових газів у аграрному секторі і здоров’я тварин;

(e) внесок у багатосторонні процеси та ініціативи, як-от Міжурядова група експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК), Міжурядова науково-політичною платформа з біорізноманіття та екосистемних послуг (МНППБЕП) і Група зі спостережень за планетою Земля (ГСЗ);

(f) Діалоги на тему космічного простору між Союзом і Сполученими Штатами та Росією - двома найпрогресивнішими націями в питаннях дослідження космосу - надзвичайно цінні та формують підґрунтя для започаткування стратегічної співпраці в міжнародних космічних партнерствах;

(g) імплементаційна угода між Союзом і Сполученими Штатами про спільну діяльність у сфері внутрішньої безпеки/цивільної безпеки/наукових досліджень, підписана 18 листопада 2010 року;

(h) співпраця з країнами, що розвиваються, в тому числі з країнами Центральної та Західної Африки, у сфері децентралізації виробництва електроенергії з метою подолання бідності;

(i) продовження співпраці в сфері наукових досліджень з Бразилією щодо біопалива нового покоління та інших напрямів використання біомаси.

Окрім цього, з метою забезпечення послідовного та ефективного розвитку міжнародної співпраці, в рамках усієї програми "Горизонт 2020" підтримуватимуть спеціальні горизонтальні заходи.

Програма "Горизонт 2020" заохочує та підтримує діяльність, спрямовану на використання лідерства Європи в естафеті розроблення нових процесів і технологій для сприяння сталому розвитку в широкому значенні та боротьби зі зміною клімату. Такий горизонтальний підхід, повністю інтегрований у пріоритети програми "Горизонт 2020", допоможе Союзу досягти успіху в світі низьковуглецевої економіки та обмежених ресурсів за одночасного сприяння розбудові ресурсоефективної, сталої та конкурентоспроможної економіки.

"Наведення мостів" у рамках програми "Горизонт 2020" спрямоване на полегшення та прискорення комерційного використання наукових відкриттів, і, у відповідних випадках, веде до комерціалізації наукових ідей і отримання прибутку. Така діяльність повинна ґрунтуватися на широкій концепції інновацій і стимулювати міжгалузеву інноваційну діяльність.

Вирішенню наскрізних питань сприятиме низка горизонтальних заходів підтримки, в тому числі спрямованих на: підвищення привабливості дослідницьких професій, зокрема загальних принципів Європейської хартії дослідників, як встановлено в Рекомендації Комісії від 11 березня 2005 року (- 16); зміцнення доказової бази, розвиток і підтримку ЄНДП (в тому числі п’ятьох ініціатив ЄНДП) та флагманської ініціативи "Інноваційний Союз"; визнання найуспішніших бенефіціарів і проектів програми "Горизонт 2020" у різних галузях шляхом присудження символічних нагород; вдосконалення рамкових умов на підтримку флагманської ініціативи "Інноваційний Союз", в тому числі принципів, викладених у Рекомендації Комісії щодо управління інтелектуальною власністю (- 17), та вивчення можливості запровадження європейського інструменту валоризації прав інтелектуальної власності; а також адміністрування та координацію міжнародних мереж для передових дослідників і новаторів, як-от "Європейська співпраця в галузі науки та технологій" (COST).

Для досягнення сталого розвитку в Європі необхідно оптимізувати внесок публічних і приватних учасників. Це має важливе значення для консолідації ЄНДП і реалізації флагманських ініціатив "Інноваційний Союз", "Цифровий порядок денний для Європи" та інших флагманських ініціатив у рамках стратегії "Європа 2020". Окрім цього, відповідальні дослідження та інновації потребують ухвалення найкращих рішень в результаті взаємодії партнерів, які мають різні точки зору, але спільні інтереси.

Програма "Горизонт 2020" включає діапазон і чіткий перелік критеріїв для встановлення партнерств у публічному секторі та публічно-приватних партнерств. Публічно-приватні партнерства можуть спиратися на домовленості між публічними та приватними суб’єктами, а в деяких випадках можуть бути юридично оформленими публічно-приватними партнерствами, як-от спільні технологічні ініціативі (СТІ) та інші спільні підприємства.

Наявні партнерства в публічному секторі та публічно-приватні партнерства можуть одержувати підтримку програми "Горизонт 2020" за умови, що їх діяльність спрямована на досягнення цілей зазначеної програми; вони сприяють реалізації ЄНДП, відповідають критеріям, встановленим програмою "Горизонт 2020" і демонструють значний прогрес у рамках Сьомої рамкової програми.

До ініціатив, зазначених у статті 185 ДФЄС , підтриманих у контексті Шостої рамкової програми Європейського Співтовариства з досліджень, технологічного розвитку та демонстраційної діяльності (далі - "Шоста рамкова програма"), ухваленої Рішенням Європейського Парламенту і Ради № 1513/2002/ЄС (- 18), та/або в контексті Сьомої рамкової програми, які можуть одержати підтримку на зазначених вище умовах, належать: партнерство між Європою і країнами, що розвиваються, в сфері клінічних випробувань (ПЄКРКВ), спільна програма з забезпечення часткового догляду (EDCTP), програма досліджень і розвитку Балтійського моря (BONUS), програма Eurostars (Євростарз) і європейська програма досліджень у сфері метрології (EMRP). Подальшу підтримка також можуть надавати європейським промисловим ініціативам, створеним згідно з Європейським стратегічним планом щодо енергетичних технологій (план СЕТ). Спільні програмні ініціативи можуть одержати підтримку в рамках програми "Горизонт 2020" за допомогою інструментів, зазначених у статті 26 Регламент у (ЄС) № 1291/2013, в тому числі за ініціативами, передбаченими в статті 185 ДФЄС.

До спільних підприємств, заснованих у рамках Сьомої рамкової програми згідно з положеннями статті 187 ДФЄС , які можуть отримати подальшу підтримку на зазначених вище умовах, належать: ініціатива щодо інноваційних лікарських засобів (IMI), спільна технологічна ініціатива "Чисте небо", "Дослідна програма організації повітряного руху в рамках Єдиного європейського неба" (SESAR), спільне підприємство з питань паливних елементів і водню (FCH) і спільна технологічна ініціатива "Електронні компоненти і системи для європейського лідерства" (ECSEL).

До інших публічно-приватних партнерств, підтримуваних у контексті Сьомої рамкової програми, які можуть розраховувати на подальшу підтримку на зазначених вище умовах, належать: "Заводи майбутнього", "Енергоефективні будівлі" (EeB), європейська ініціатива "Екологічно чисті автомобілі" та "Інтернет майбутнього". Подальшу підтримку також можуть надавати європейським промисловим ініціативам, створеним згідно з Європейським стратегічним планом щодо енергетичних технологій (план СЕТ).

Надалі партнерства в рамках публічного сектора або публічно-приватні партнерства можуть створювати в рамках програми "Горизонт 2020", якщо вони відповідають визначеним критеріям.

ЄДР сприятиме передовим дослідженням світового рівня. Дослідження на межі та за межами сучасного розуміння є надзвичайно важливою для економічного та суспільного добробуту, але водночас ризикованою справою, оскільки їх проводять у нових і найскладніших сферах, що не мають міждисциплінарних кордонів.

Маючи на меті стимулювати значний прогрес на межі знань, ЄДР підтримуватиме окремі команди для проведення досліджень у будь-якій галузі фундаментальних наукових і технологічних досліджень, що належать до сфери програми "Горизонт 2020", зокрема в сфері інженерних, суспільних і гуманітарних наук. У відповідних випадках можуть бути взяті до уваги конкретні цільові групи (наприклад, дослідники-початківці/нові команди), відповідно до цілей ЄДР та потреби в ефективному проведенні. Особливу увагу приділятимуть новим галузям і галузям, які швидко розвиваються, на межі знань і на перетині дисциплін.

Підтримку надаватимуть незалежним дослідникам будь-якого віку та статі з будь-якої країни світу, в тому числі дослідникам, які перебувають на етапі переходу до самостійного незалежного керівництва дослідженнями, з метою проведення ними досліджень у Європі.

Окремим пріоритетом ЄДР є допомога найкращим дослідникам-початківцям з передовими ідеями під час переходу до незалежної діяльності шляхом надання належної підтримки на критичному етапі створення або зміцнення власної дослідної групи або програми. ЄДР також продовжуватиме надавати відповідну підтримку досвідченим дослідникам.

Буде витриманий підхід, пропонований самими дослідниками. Це означає, що ЄДР підтримуватиме проекти, які дослідники реалізовують на самостійно обрані теми досліджень в рамках конкурсу заявок. Заявки оцінюватимуть на підставі єдиного критерію досконалості за висновком партнерської перевірки з урахуванням досконалості в нових та усталених групах, дослідниках-початківцях і створених командах, з особливим акцентом на новаторських заявках, які, відповідно, мають високі наукові ризики.

ЄДР діятиме як автономний, керований науковими цілями орган фінансування, що складається з незалежної Наукової ради та діє за підтримки раціональної та економічно ефективної спеціальної виконавчої структури.

Наукова рада визначає загальну наукову стратегію і має всі повноваження для ухвалення рішень щодо фінансування певних видів досліджень.

Наукова рада встановлює робочу програму на виконання цілей ЄДР, що ґрунтуються на її науковій стратегії, як визначено нижче. Вона визначає необхідні ініціативи міжнародної співпраці відповідно до своєї наукової стратегії, зокрема інформаційну діяльність, з метою покращення доступності ЄДР для найкращих дослідників з усього світу.

Наукова рада здійснює безперервний моніторинг діяльності ЄДР та її процедур оцінювання і визначає найкращий спосіб досягнення її ширших цілей. Вона розробляє комбінацію заходів підтримки з боку ЄДР для реагування на нові потреби.

ЄДР прагнутиме до досконалості у власній діяльності. Адміністративні витрати ЄДР та витрати на персонал, пов’язані з Науковою радою та спеціальною виконавчою структурою, відповідатимуть вимогам раціонального та результативного за витратами управління. Адміністративні витрати будуть зведені до мінімуму за одночасного забезпечення ресурсів, необхідних для проведення досліджень світового рівня, з метою максимального збільшення фінансування на передові наукові дослідження.

ЄДР присуджуватиме нагороди та гранти згідно з простою, прозорою процедурою, що ґрунтується на досконалості, підтримці ініціативи та поєднанні гнучкості з відповідальністю. ЄДР постійно шукатиме нові способи спрощення та вдосконалення своїх процедур, щоб забезпечити дотримання таких принципів.

З огляду на унікальну структуру і роль ЄДР як керованого науковими цілями органу фінансування, реалізація та управління діяльністю ЄДР підлягає регулярному перегляду та оцінюванню з повним залученням Наукової ради з метою надання оцінки її досягненням, регулювання та вдосконалення процедур і структур на основі досвіду.

1.1. Наукова рада

З метою виконання своїх завдань, визначених у статті 7, Наукова рада:

(1) Наукова стратегія:

- встановлює загальну наукову стратегію для ЄДР в світлі наукових можливостей і європейських наукових потреб;

- забезпечує на постійній основі та відповідно до наукової стратегії створення робочої програми та внесення необхідних змін, зокрема до конкурсів заявок і критеріїв, а також, за потреби, визначення конкретних цільових груп (наприклад, команд-початківців/нових команд);

(2) Наукове управління, моніторинг і контроль якості:

-встановлює у відповідних випадках і з наукової точки зору позиції щодо проведення та управління конкурсами заявок, критеріями оцінювання, процесами партнерської перевірки, зокрема щодо відбору експертів, методів партнерської перевірки та оцінювання заявок, а також необхідних імплементаційних правил і настанов з проведення, на підставі яких визначають заявку, що підлягає фінансуванню, під наглядом Наукової ради, а також встановлює позиції з будь-яких інших питань щодо досягнень і наслідків діяльності ЄДР та якості проведених досліджень, в тому числі основних положень типової угоди ЄДР про надання грантів;

- здійснює моніторинг якості операцій, оцінює реалізацію та досягнення, а також дає рекомендації щодо коригувальних або майбутніх дій.

(3) Комунікація та розповсюдження:

- забезпечує прозорість у процесі комунікації з науковою спільнотою, ключовими стейкхолдерами та громадськістю щодо діяльності та досягнень ЄДР;

- регулярно звітує перед Комісією про свою власну діяльність.

Наукова рада має всі повноваження для ухвалення рішень щодо фінансування певних типів досліджень і виступає гарантом якості дослідної діяльності з наукової точки зору.

У відповідних випадках Наукова рада проводить консультації з науковою, інженерною та академічною спільнотами, регіональними та національними агентствами з фінансування досліджень та іншими стейкхолдерами.

Члени Наукової ради повинні отримувати компенсацію за завдання, які вони виконують, у вигляді гонорару та, у відповідних випадках, відшкодування витрат на проїзд і проживання.

Президент ЄДР проживає в Брюсселі протягом терміну перебування на цій посаді і присвячує більшу частину свого робочого часу (- 19) справам ЄДР. Він/вона отримує винагороду на рівні, який відповідає рівню вищого керівництва Комісії.

З-поміж своїх членів Наукова рада обирає трьох заступників президента, які допомагають президентові з представницькими завданнями та організацією роботи ради. Вони можуть також обіймати посаду віце-президента ЄДР.

Трьом заступникам президента надається підтримка, щоб забезпечити належну адміністративну допомогу на місцях у їх рідних установах.

1.2. Спеціальна виконавча структура

Спеціальна виконавча структура відповідає за всі аспекти адміністративної складової процесу виконання програми, як передбачено у робочій програмі. Вона, зокрема, здійснює процедури оцінювання, партнерської перевірки та процес відбору згідно зі стратегією, визначеною Науковою радою, та забезпечує фінансове і наукове управління грантами.

Спеціальна виконавча структура підтримує Наукову раду у виконанні всіх її завдань, визначених вище, надає доступ до необхідних документів і даних, що є в її розпорядженні, та інформує Наукову раду про свою діяльність.

З метою забезпечення ефективного зв’язку зі спеціальною виконавчою структурою в стратегічних і оперативних питаннях, керівництво Наукової ради і директор спеціальної виконавчої структури регулярно проводять координаційні засідання.

Управління ЄДР здійснюється персоналом, спеціально залученим для цієї цілі, зокрема, за потреби, посадовими особами з установ Союзу; воно охоплює тільки реальні адміністративні потреби з метою забезпечення стабільності та безперервності, необхідних для ефективного управління.

1.3. Роль Комісії

З метою виконання своїх обов’язків, визначених у статтях 6, 7 і 8, Комісія:

- забезпечує наступність і поновлення Наукової ради та надає підтримку постійному ідентифікаційному комітету з визначення майбутніх членів Наукової ради;

- забезпечує наступність спеціальної виконавчої структури та делегування їй завдань і обов’язків з урахуванням точки зору Наукової ради;

- призначає директора та керівний персонал спеціальної виконавчої структури з урахуванням точки зору Наукової ради;

- забезпечує своєчасне ухвалення робочої програми, положення щодо методології імплементації та необхідних імплементаційних правил, як це передбачено правилами подання ЄДР і типовою угодою про надання грантів з урахуванням позиції Наукової ради;

- регулярно інформує та проводить консультації з комітетом програми щодо реалізації діяльності ЄДР.

Діяльність у сфері майбутніх і новітніх технологій (МНТ) конкретизує різні типи логіки втручання, від повністю відкритої до різних рівнів структурування тем, спільнот і фінансування за трьома напрямами: "МНТ відкриття", "МНТ ініціативність" і "МНТ флагманство".

2.1. "МНТ відкриття": заохочення нових ідей

Підтримування на ранніх етапах значної кількості прогресивних, спільних науково-технічних дослідницьких проектів, пов’язаних з високим ступенем ризику, необхідне для успішного вивчення нових основ кардинально нових майбутніх наукових знань і технологій. Оскільки така діяльність не має чітких тематичних обмежень і не є унормованою, вона допускає появу нових ідей з найширшого кола тем і дисциплін, які можуть виникати в будь-який час і походити з будь-якого джерела, а також активно стимулює креативне нестандартне мислення. Просування таких нестійких ідей потребує гнучкого, сміливого та глибоко міждисциплінарного підходу до досліджень, який виходить далеко за межі суто технологічних сфер. Залучення та заохочення участі у наукових дослідженнях та інноваціях нових суб’єктів з високим потенціалом, як-от молоді дослідники та високотехнологічні малі і середні підприємства, також важливе для виховання наукових і промислових лідерів майбутнього.

2.2. "МНТ ініціативність": підтримання нових тем і спільнот

Новітнім сферам і темам необхідно дати дозріти через структурування нових спільнот і підтримання проектування та розвитку перетворчих тем досліджень. Головні переваги такого структурувального та водночас дослідницького підходу - це поява нових галузей, які ще не готові до того, щоб їх включили в дорожню карту промислових досліджень, а також створення та структурування дослідницьких спільнот навколо них. Це крок від співпраці між невеликою кількістю дослідників до сукупності проектів, кожен з яких займається певним аспектом теми дослідження та обмінюється результатами з іншими. Це буде зроблено у тісному зв’язку з пріоритетами "Лідерство в промисловості" і "Суспільні виклики".

2.3. "МНТ флагманство": виконання великих наукових і технологічних завдань міждисциплінарного характеру

Дослідницькі ініціативи в рамках цього компоненту є науково та технологічно орієнтованими, великомасштабними, мультидисциплінарними та зосередженими навколо перспективної об’єднуючої цілі. Вони сконцентровані на серйозних наукових і технологічних викликах, вирішення яких потребує співпраці між різними дисциплінами, спільнотами та програмами. Науковий і технологічний прогрес має забезпечити широкий і надійний фундамент для майбутніх інновацій і економічного застосування, а також нові переваги для суспільства з потенційно великим впливом. У зв’язку зі всеохоплюючим характером і масштабом вони можуть бути реалізовані лише завдяки спільним, довгостроковим і наполегливим зусиллям.

2.4. Конкретні аспекти реалізації

Дорадчий орган МНТ, до складу якого входять найдосвідченіші та авторитетні науковці та інженери, надаватиме стейкхолдерам інформацію про загальну науково-технологічну стратегію, зокрема рекомендації щодо визначення робочої програми.

МНТ продовжуватиме бути структурою науково-технологічного спрямування, що діє за підтримки нескладної та ефективної виконавчої структури. Буде ухвалено прості адміністративні процедури, спрямовані на підтримку досконалості у науково-технологічних інноваціях, заохочення ініціативи та поєднання швидкості вироблення та ухвалення рішень і гнучкості з відповідальністю. Буде використано найприйнятніші підходи до вивчення дослідницького середовища МНТ (наприклад, аналіз портфеля) і залучення спільнот стейкхолдерів (наприклад, консультації). Ціль - постійне вдосконалення і пошук нових шляхів спрощення та покращення процедур, щоб забезпечити дотримання зазначених принципів. Буде проведене оцінювання дієвості та впливу діяльності МНТ, яке доповнюватиме оцінювання, що здійснюють на рівні програми.

З огляду на свою місію сприяти науковим дослідженням з розвитку майбутніх технологій, МНТ прагне об’єднати зацікавлені сторони зі сфери науки, технологій та інновацій, зокрема користувачів, коли це можливо і доцільно, з публічного та приватного секторів. Тому МНТ має відігравати активну та каталітичну роль у стимулюванні нового мислення, нових практик і нових форм співпраці.

Напрям "МНТ відкриття" згруповує діяльність для виключно висхідного пошуку перспективних нових ідей. Високий рівень ризику, пов’язаний з кожною з таких ідей, компенсується пошуками їх великої кількості. Основні характеристики такої діяльності - ефективність з точки зору часу і ресурсів, низька "ціна шансу" для авторів пропозиції та безумовна відкритість до нестандартних і міждисциплінарних ідей. Легкі та швидкі постійно відкриті схеми подання заявок сприятимуть пошуку перспективних дослідницьких ідей з високим ступенем ризику і включатимуть механізми залучення нових суб’єктів з високим потенціалом в сфері інновацій, зокрема молодих дослідників та високотехнологічних малих і середніх підприємств. З метою доповнення діяльності в рамках напряму "МНТ відкриття" діяльність за пріоритетами "Лідерство в промисловості" і "Суспільні виклики" може сприяти кардинально новому використанню знань і технологій.

У рамках напряму "МНТ ініціативність" регулярно відкриватимуть конкурси заявок на інноваційну тематику, пов’язану з високим ступенем ризику, які фінансуватимуть на рівні, що дозволяє відібрати декілька проектів. Зазначені проекти підтримуватимуть заходами, спрямованими на розбудову громади, які сприяють організації такої діяльності як спільні події, розроблення нових навчальних програм і науково-дослідних дорожніх карт. При виборі теми братимуть до уваги передовий досвід у наукових дослідженнях, спрямованих на розвиток майбутніх технологій, потенціал для створення критичної маси і вплив на науку та технологію.

Можуть реалізовувати певну кількість широкомасштабних цільових ініціатив ("МНТ флагманство") за умови отримання позитивних результатів підготовчих проектів МНТ. Вони повинні ґрунтуватися на відкритих партнерських відносинах, які дозволяють поєднувати добровільні внески Союзу, національні та приватні внески зі збалансованим врядуванням, що дає власникам програм можливість відповідного впливу, широку автономію та гнучкість у реалізації та уможливлює чітке дотримання флагманськими ініціативами дорожньої карти досліджень, яка має значну підтримку. Вибір тем, що впроваджуватимуть як флагманські, ґрунтується на передовому науковому та технологічному досвіді і враховує єдину мету, потенційний вплив, інтеграцію стейкхолдерів і ресурсів в узгоджену програму досліджень і, у відповідних випадках, підтримку стейкхолдерів і національних/регіональних дослідницьких програм. Така діяльність буде реалізована з використанням наявних інструментів фінансування.

Діяльність за трьома напрямами МНТ доповнюють діяльністю зі створення мереж і діяльністю на рівні громад з метою розбудови плідної та динамічної європейської основи наукових досліджень, спрямованих на розвиток майбутніх технологій. Це сприятиме подальшому розвитку діяльності в сфері МНТ, спонукатиме до обговорення впливу новітніх технологій і пришвидшуватиме їх вплив.

3.1. Підтримка нових навичок через високоякісну початкову підготовку дослідників

Європі потрібна сильна та креативна база кадрів, яким притаманна мобільність між державами та секторами, розумне поєднання інноваційних навичок і вміння перетворювати знання та ідеї на продукти і послуги на користь економіки і суспільства.

Цього можна досягти, зокрема, шляхом структурування та підвищення рівня досконалості значної частини якісної початкової підготовки дослідників-початківців і докторантів у державах-членах і асоційованих країнах, зокрема, у відповідних випадках, за участі третіх країн. Забезпечення дослідників-початківців розмаїттям навичок, які дозволять їм вирішувати сучасні та майбутні проблеми, уможливить отримання вигоди наступним поколінням дослідників, яке матиме кращі перспективи кар’єрного росту як у публічному, так і в приватному секторах, що також підвищить привабливість дослідницької кар’єри для молоді.

Цю програму буде реалізовуватимуть шляхом підтримування в усьому Союзі навчальних дослідницьких програм, відібраних на конкурсній основі, які виконують через партнерства між університетами, науково-дослідними установами, дослідницькими інфраструктурами, підприємствами, МСП та іншими соціально-економічними суб’єктами з різних країн Європи та з-поза її меж. Підтримку також отримають окремі установи, здатні створювати таке саме середовище збагачення знаннями. Необхідно буде забезпечити гнучкість виконання цілей для вирішення різних потреб. Як правило, успішні партнерства набуватимуть форми навчально-дослідних мереж, що можуть запропонувати інноваційні типи навчання, як-от докторські студії на здобуття спільних або мультидисциплінарних докторських ступенів, або докторських ступенів у сфері промисловості, тоді як окремі установи зазвичай залучатимуться до інноваційних докторських програм. Докторський ступінь у сфері промисловості - це важливий елемент, який підіймає інноваційний дух дослідників і створює тісніші зв’язки між представниками промислового сектора та академічної спільноти. У цьому контексті передбачена підтримка найкращих дослідників-початківців з будь-якої країни для уможливлення долучення до таких передових програм, яка може включати, між іншим, наставництво для передавання знань і досвіду.

Такі навчальні програми спрямовуватимуть на розвиток і розширення основних дослідницьких компетенцій, а також на розвиток у дослідників креативного мислення, підприємницького світогляду та інноваційних навичок, які відповідатимуть потребам ринку праці у майбутньому. Такі програми також забезпечать навчання компетенціям, які можна передавати, як-от командна робота, прийняття ризику, управління проектами, стандартизація, підприємництво, етика, права інтелектуальної власності (ПІВ), комунікація та взаємодія з суспільством, які необхідні для створення, розвитку, комерціалізації та поширення інновацій.

3.2. Заохочення передового досвіду за допомогою транскордонної та міжгалузевої мобільності

Європа повинна бути привабливою для найкращих дослідників Європи та інших регіонів. Щоб досягти цього, необхідно, зокрема, підтримувати привабливі кар’єрні можливості для досвідчених дослідників у публічному та приватному секторах, і заохочувати їх до переміщення між країнами, галузями та дисциплінами з метою підвищення їх креативного та інноваційного потенціалу.

Фінансування надаватимуть найкращим або найбільш перспективним і досвідченим дослідникам, які прагнуть розвивати свої навички через досвід транснаціональної або міжнародної мобільності, незалежно від громадянства. Вони можуть одержувати підтримку на різних етапах своєї кар’єри, зокрема на початковому етапі відразу після здобуття докторського або еквівалентного ступеня. Такі дослідники отримають фінансування за умови переїзду з однієї країни до іншої, щоб розширювати або поглиблювати свої компетенції в університетах, науково-дослідних установах, дослідницьких інфраструктурах, на підприємствах, МСП та на інших соціально-економічних об’єктах за вибором (як-от в організаціях громадянського суспільства), а також працювати над науково-дослідними та інноваційними проектами, що відповідають їх особистим потребам та інтересам. Їх заохочуватимуть переміщуватися з публічного в приватний сектор або навпаки шляхом підтримання тимчасових посад. Це має посилити інноваційність приватного сектора та сприяти розвитку міжгалузевої мобільності. Також підтримуватимуть можливість часткової зайнятості, що уможливить поєднання посад у публічному та приватному секторах для посилення передавання знань між секторами, а також для заохочення створення стартапів. Такі спеціально створені можливості для досліджень допоможуть перспективним дослідникам досягти повної автономії та полегшать перехід на роботу з публічного сектора в приватний і навпаки.

З метою повного використання наявного потенціалу дослідників необхідно підтримувати можливості навчання та набуття нових знань у провідних дослідних установах третіх країн, відновлення дослідницької кар’єри після перерви, а також призначення на довгострокові дослідницькі посади або поновлення на довгострокових дослідницьких посадах дослідників у Європі, зокрема в їх країні походження, після набуття транснаціонального або міжнародного досвіду роботи за обміном, яка охоплювала б аспекти, пов’язані з поверненням і реінтеграцією.

3.3. Стимулювання інноваційної діяльності через взаємне збагачення знаннями

Оскільки суспільні виклики набувають все більш глобального виміру, транскордонна та міжгалузева співпраця має вирішальне значення для їх успішного подолання. Таким чином, обмін знаннями та ідеями між дослідницьким і ринковим колами є надзвичайно важливим, і його можна досягти лише через контакти між людьми. Цьому сприятиме підтримка гнучких обмінів висококваліфікованими науково-дослідними кадрами між секторами, країнами та дисциплінами.

З метою зміцнення міжнародної співпраці європейське фінансування забезпечить підтримку обміну науковими кадрами між університетами, науково-дослідними установами, дослідницькими інфраструктурами, підприємствами, МСП та іншими соціально-економічними групами в межах Європи, а також між Європою та третіми країнами. Воно буде відкрите для тих, хто працює у сфері досліджень та інновацій на всіх етапах їх кар’єри, від найнижчої (аспірант) до найвищої (управлінець) ланки, зокрема для адміністративного та технічного персоналу.

3.4. Підвищення структурного впливу через співфінансування діяльності

Стимулювання регіональних, національних або міжнародних програм, спрямованих на сприяння досягненню досконалості та поширення найкращих практик діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі з точки зору можливостей мобільності в цілій Європі для навчання дослідників, їх кар’єрного зростання та обміну персоналом підвищить кількісний і структурний вплив програми імені Марії Склодовської-Кюрі. Це також збільшить привабливість провідних науково-дослідних центрів по всій Європі.

Цього буде досягнуто завдяки співфінансуванню нових або наявних регіональних, національних і міжнародних програм, як публічних так і приватних, з метою відкриття та забезпечення міжнародної, міжгалузевої та міждисциплінарної підготовки дослідників, а також транскордонної та міжгалузевої мобільності дослідницьких та інноваційних кадрів на всіх етапах їх кар’єри.

Це дозволить використовувати синергії між діяльністю на рівні Союзу та діяльністю на регіональному та національному рівнях для боротьби з фрагментацією з точки зору цілей, методів оцінювання і умов праці дослідників. Використання трудових договорів буде серйозно заохочуватися в рамках діяльності зі співфінансування.

3.5. Конкретна підтримка та стратегічні дії

Для ефективного вирішення цього завдання необхідно відстежувати прогрес. Діяльність в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі підтримує розроблення показників і аналіз даних, що стосуються мобільності дослідників, їх вмінь, кар’єрної та гендерної рівності з метою виявлення прогалин і перешкод у таких діях та посилення їх впливу. Зазначену діяльність здійснюватимуть у прагненні до синергії та тісної координації дій, спрямованих на стратегічну підтримку дослідників, їх працедавців і спонсорів в рамках конкретної цілі "Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства". Буде профінансовано спеціальні заходи на підтримку ініціатив, спрямованих на підвищення рівня поінформованості щодо важливості кар’єри в науково-дослідній сфері та на розповсюдження результатів досліджень та інновацій, отриманих внаслідок діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі.

З метою подальшого збільшення впливу діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі стратегія послуг для колишніх учасників програми допоможе налагодити зв’язок між задіяними в програмі (наразі і в минулому) дослідниками. Такі послуги включатимуть, зокрема, підтримування форуму для контактів і обміну між дослідниками, забезпечення можливостей співпраці в дослідженнях і створення робочих місць, організацію спільних заходів і залучення учасників програми до інформаційно-просвітницької діяльності в якості послів програми імені Марії Склодовської-Кюрі та ЄНДП.

3.6. Конкретні аспекти реалізації

Діяльність в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі буде відкрита для професійної підготовки і кар’єрного росту в усіх галузях досліджень та інновацій у рамках ДФЄС, від фундаментальних досліджень до послуг, пов’язаних з ринковою реалізацією та інноваціями. Заявники вільно обиратимуть галузі і сектори досліджень та інновацій.

Щоб отримати користь від світової бази знань, програма імені Марії Склодовської-Кюрі буде відкрита для дослідницьких та інноваційних кадрів, а також для університетів, науково-дослідних установ, дослідницьких інфраструктур, підприємств та інших соціально-економічних суб’єктів з усіх країн, у тому числі з третіх країн, на умовах, визначених у Регламенті (ЄС) № 1290/2013.

У всіх описаних вище видах діяльності увагу приділятимуть заохоченню активної участі підприємств, зокрема МСП, а також інших соціально-економічних суб’єктів з метою забезпечення успішної реалізації та впливу програми імені Марії Склодовської-Кюрі. Довгострокову співпрацю між вищими навчальними закладами, дослідними установами, публічними та приватними організаціями, з урахуванням захисту прав інтелектуальної власності, заохочують у всіх видах діяльності в рамках Програми імені Марії Склодовської-Кюрі.

Програму імені Марії Склодовської-Кюрі розвиватимуть у тісній синергії з іншими програмами, що підтримують зазначені вище політичні цілі, зокрема з програмою "Еразмус+" і співтовариствами знань та інновацій (СЗІ) ЄІІТ.

За конкретної потреби, є можливість зосередитися на певних видах діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі, що стосуються конкретних суспільних викликів, типів науково-дослідних та інноваційних установ або географічних локацій, з метою реагування на еволюцію європейських вимог щодо кваліфікації, професійної підготовки в сфері досліджень, кар’єрного росту та обміну знаннями.

З метою відкритості для всіх джерел талантів запроваджуватимуть загальні заходи, спрямовані на запобігання нерівному доступу до грантів, наприклад, шляхом сприяння рівним можливостям дослідників, як чоловіків, так і жінок, в усій діяльності в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі, а також шляхом бенчмаркінгу участі представників обох статей. Окрім цього, діяльність в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі підтримуватиме дослідників у забезпеченні більш стабільного кар’єрного розвитку і сприятиме досягненню ними відповідної рівноваги між роботою та життям, беручи до уваги їх сімейну ситуацію, а також полегшуватиме поновлення ними дослідницької кар’єри після перерви. Усім учасникам, які отримують фінансування, рекомендовано прийняти та застосовувати принципи Європейської хартії дослідників і Кодексу працевлаштування наукових працівників, які сприяють відкритому процесу працевлаштування та створенню привабливих умов праці.

З метою заохочення розповсюдження інформації та залучення громадськості перед бенефіціарами програми імені Марії Склодовської-Кюрі може постати вимога розробити план відповідної інформаційної діяльності, спрямованої на широку громадськість. Такий план оцінюватимуть на етапі аналізу, а також під час подальшої роботи над проектом.

Ціль діяльності полягатиме в розвитку європейських дослідницьких інфраструктур найвищого рівня до і після 2020 року, посиленні їх інноваційного та кадрового потенціалу, а також зміцненні європейської політики. Зусилля спрямовуватимуть на координацію з джерелами фінансування гуртування з метою досягнення синергії та послідовного підходу для розвитку дослідницьких інфраструктур. Заохочуватимуть синергії з діяльністю в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі.

4.1. Розвиток європейських дослідницьких інфраструктур до і після 2020 року

4.1.1. Розвиток нових дослідницьких інфраструктур світового рівня

Ціль - полегшувати та підтримувати підготовку, реалізацію, довгострокову сталість і ефективне функціонування дослідницьких інфраструктур, визначених Європейським стратегічним форумом з питань дослідницьких інфраструктур (ЄСФДІ) та інших дослідницьких інфраструктур світового рівня, що допоможе Європі реагувати на серйозні виклики в науці, промисловості та суспільстві. Така ціль спрямована саме на ті інфраструктури, які планують встановлювати, встановлюють або вже встановили своє врядування, наприклад, на основі Європейського дослідницького консорціуму у сфері інфраструктури (ЄДКІ) або будь-якої іншої еквівалентної структури європейського або міжнародного рівня.

У відповідних випадках фінансування з фондів Союзу охоплюватиме:

(a) підготовчий етап створення майбутніх інфраструктур (наприклад, детальні плани будівництва, правові засади, багаторічне планування та залучення промисловості на ранньому етапі);

(b) етап реалізації (наприклад, дослідження та розробки) та інженерну роботу спільно з промисловістю і користувачами, а також створення регіональних партнерських об’єктів (- 20) з метою більш збалансованого розвитку ЄНДП; та/або

(c) етап експлуатації (наприклад, доступ до даних та їх опрацювання, популяризація, навчання та міжнародна співпраця).

Така діяльність також підтримуватиме передпроектні дослідження щодо нових дослідницьких інфраструктур на основі висхідного підходу.

4.1.2. Інтеграція та відкриття наявних національних і регіональних дослідницьких інфраструктур європейського значення

Ціль - відкриття, у відповідних випадках, ключових національних і регіональних дослідницьких інфраструктур для всіх європейських дослідників, як науковців, так і представників промисловості, забезпечення оптимального використання та спільного розвитку таких інфраструктур.

Союз підтримуватиме мережі та кластери, що сприяють об’єднанню та інтеграції ключових національних дослідницьких інфраструктур у європейському масштабі. Фінансування надаватимуть для підтримки, зокрема, транснаціонального і віртуального доступу дослідників, гармонізації та покращення послуг, що їх надають такі інфраструктури.

4.1.3. Розвиток, розгортання та використання електронних інфраструктур на базі ІКТ (- 21)

Ціль - досягти до 2020 року можливостей світового рівня в сфері створення мереж, обчислення і наукових даних в єдиному і відкритому європейському просторі для онлайн-досліджень, де дослідники користуються найсучаснішими, повсюдно доступними та надійними послугами для створення мереж, обчислювання, а також безперервним і відкритим доступом до електронного наукового середовища та глобальних ресурсів даних.

Для досягнення цієї цілі надаватимуть підтримку: світовим дослідницьким і освітнім мережам, які на вимогу забезпечують передові, стандартизовані, міждоменні послуги з можливістю розширення; мережевим та хмарним інфраструктурам, які забезпечують практично необмежені потужності для обчислювання та опрацювання даних; екосистемі суперобчислювальних пристроїв, потужність яких збільшується до масштабів екзафлопсів; інфраструктурі програмного забезпечення і послуг, наприклад, для симуляції та візуалізації; механізмам взаємодії в режимі реального часу; а також взаємодійній, відкритій і надійній інфраструктурі наукових даних.

4.2. Розбудова інноваційного потенціалу дослідницьких інфраструктур і їх людських ресурсів

4.2.1. Використання інноваційного потенціалу дослідницьких інфраструктур

Ціль - заохочувати інновації як у самих інфраструктурах, так і в галузях промисловості, зокрема в галузі постачальників і користувачів.

З цією метою підтримку надаватимуть:

(a) партнерствам з промисловістю у сфері досліджень і розробок з метою підвищення потужностей Союзу і промислових постачань у сфері високих технологій, як-от наукові вимірювальні прилади або ІКТ;

(b) для здійснення докомерційних закупівель учасниками дослідницьких інфраструктур з метою стимулювання інновацій і раннього впровадження та розробки ними новітніх технологій;

(c) для заохочення використання дослідницьких інфраструктур промисловістю, наприклад, у якості експериментальних тестових установок або осередків знань; та

(d) для заохочення інтеграції дослідницьких інфраструктур у місцеві, регіональні та світові інноваційні екосистеми.

Діяльність Союзу також оптимізуватиме використання дослідницьких інфраструктур, зокрема електронних інфраструктур, у сфері публічних послуг, соціальних інновацій, культури, освіти та професійної підготовки.

4.2.2. Зміцнення людського капіталу дослідницьких інфраструктур

Складний характер дослідницьких інфраструктур і максимальне використання їх потенціалу вимагають наявності відповідних навичок у їх керівників, інженерів, технічних працівників, а також користувачів.

Фінансування Союзу спрямовуватимуть на підготовку персоналу, відповідального за управління дослідницькими інфраструктурами загальноєвропейського значення та їх функціонування, обмін персоналом і найкращими практиками між закладами та належне забезпечення людськими ресурсами в ключових дисциплінах, зокрема створення спеціальних навчальних програм. Заохочуватимуть синергії з діяльністю в рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі.

4.3. Зміцнення європейської політики щодо дослідницьких інфраструктур і міжнародної співпраці

4.3.1. Зміцнення європейської політики щодо дослідницьких інфраструктур

Ціль - використовувати синергії між ініціативами окремих держав і Союзу шляхом налагодження партнерських стосунків між відповідними виробниками політики, органами фінансування або дорадчими групами (як-от ЄСФДІ, Аналітичною групою з питань електронної інфраструктури (e-IRG), організаціями групи "EIROforum" і національними органами публічної влади), розвивати взаємодоповнюваність і співпрацю між дослідницькими інфраструктурами та діяльністю, спрямованою на реалізацію інших політик Союзу (зокрема, регіональної політики, політики гуртування, політики в сфері охорони здоров’я, захисту довкілля, зайнятості або політики розвитку), та забезпечувати координацію між різними джерелами фінансування Союзу. Діяльність Союзу також підтримуватиме спостереження, моніторинг і оцінювання дослідницьких інфраструктур на рівні Союзу, а також відповідний аналіз політики та виконання завдань у сфері комунікації.

Програма "Горизонт 2020" сприятиме зусиллям держав-членів, спрямованим на оптимізацію їх науково-дослідних баз шляхом підтримки сучасної загальноєвропейської бази даних про європейські дослідницькі інфраструктури з відкритим доступом.

4.3.2. Сприяння стратегічній міжнародній співпраці

Ціль - сприяти розвитку світових дослідницьких інфраструктур, тобто таких, що потребують фінансування та угод на світовому рівні. Ціль також полягає у сприянні співпраці європейських дослідницьких інфраструктур з подібними інфраструктурами за межами Європи, гарантуванні їх світової взаємодійності та охоплення, а також у дотриманні міжнародних угод про взаємне використання, відкритість або співфінансування інфраструктур. У цьому контексті буде належним чином враховано рекомендації Групи Карнегі вищих посадових осіб з питань світових дослідницьких інфраструктур. Увагу приділятимуть також забезпеченню належної участі Союзу в координації з міжнародними органами, як-от Організація Об’єднаних Націй (ООН) або Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

4.4. Конкретні аспекти реалізації

У процесі реалізації проводитимуть консультації з незалежними експертними групами, а також стейкхолдерами та дорадчими органами, зокрема ЄСФДІ та e-IRG.

Реалізацію здійснюватимуть із застосуванням тристороннього підходу: висхідного, де точний зміст і партнери проектів невідомі; цільового, де конкретні дослідницькі інфраструктури та/або спільноти чітко визначені; та підходу, коли відомі конкретні бенефіціари, наприклад, якщо внесок у експлуатаційні витрати отримує оператор або оператори інфраструктури (або їх консорціум).

Цілей напрямів діяльності, встановлених в секціях 4.2 і 4.3, досягають шляхом здійснення спеціально передбаченої діяльності, а також, у відповідних випадках, шляхом здійснення діяльності, передбаченої в секції 4.1.

Успішне опанування високоефективними технологіями, їх інтеграція та використання європейською промисловістю є ключовим фактором зміцнення продуктивності та інноваційної спроможності Європи, а також забезпечення розвиненої, стабільної та конкурентоспроможної європейської економіки, лідерства на світовій арені в сферах застосування високих технологій і здатності розробляти ефективні та сталі відповіді на суспільні виклики, беручи до уваги, між іншим, потреби споживачів. Інноваційну діяльність як невід’ємну частину фінансування поєднуватимуть з дослідженнями та розробками.

Основним компонентом конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях" є ключові високоефективні технології (КВТ), які включають мікро- та наноелектроніку, фотоніку, нанотехнології, біотехнології, новітні матеріали та сучасні виробничі системи. Багато інноваційних продуктів поєднують у собі водночас декілька таких технологій, як окремих або інтегрованих компонентів. Тоді як кожна з технологій пропонує технологічні інновації, накопичена користь від численних взаємодій КВТ та інших промислових високоефективних технологій або їх поєднання може також призвести до технологічних проривів. Використання наскрізних ключових високоефективних технологій сприятиме підвищенню конкурентоспроможності та впливу продуктів, стимулюватиме зростання та зайнятість, а також забезпечить нові можливості подолання суспільних викликів.

В такий спосіб використовуватимуть численні взаємодії таких технологій. Цілеспрямовану підтримку надаватимуть масштабним пілотним і демонстраційним проектам, які мають проводитися в різних середовищах і умовах.

Вона включає КВТ та пов’язані з ними наскрізні заходи (мульти-КВТ), об’єднує та інтегрує різні окремі технології, що веде до технологічної валідації в промисловому середовищі з метою отримання завершеної та затвердженої системи, готової до виходу на ринок або близької до цього. Передумовою буде високий рівень участі приватного сектора в такій діяльності та демонстрація внеску результатів проекту в ринкову цінність для Союзу; отже реалізація може набути форми публічно-приватних партнерств. У цьому контексті та за допомогою виконавчої структури програми "Горизонт 2020" буде розроблена спільна робоча програма наскрізних заходів, пов’язаних з Кет. З огляду на потреби ринку та вимоги, пов’язані з суспільними викликами, вона буде спрямована на забезпечення структурних елементів загальних КВТ і мульти-КВТ для використання в різних сферах, зокрема для подолання суспільних викликів. Окрім цього, у відповідних випадках зусилля спрямовуватимуть на досягнення синергій між діяльністю в рамках КЕТ і діяльністю в рамках політики гуртування в контексті національних і регіональних стратегій у сфері досліджень та інновацій для розумної спеціалізації, а також із діяльністю ЄІІТ, Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та, у відповідних випадках, із діяльністю держав-членів у рамках спільних програмних ініціатив.

Інноваційна діяльність включає інтеграцію окремих технологій; демонстрацію здатності виготовляти та постачати інноваційні продукти, системи, процеси та послуги; пілотні проекти, орієнтовані на користувачів і споживачів, з метою довести доцільність і додану вартість; а також масштабні демонстраційні проекти, які сприятимуть ринковій реалізації результатів досліджень. Належну увагу приділятимуть мало- і середньомасштабним проектам. Окрім цього, реалізація в рамках цієї частини сприятиме залученню малих і середніх груп дослідників, а також активнішій участі МСП.

Будуть інтегровані різні окремі технології, в результаті чого відбудеться технологічна валідація в промисловому середовищі з метою отримання завершеної та затвердженої системи, готової до виходу на ринок. Передумовою слугуватиме високий рівень участі приватного сектора в такій діяльності, в тому числі публічно-приватних партнерств.

Керована попитом діяльність доповнюватиме технологічний поштовх дослідницьких та інноваційних ініціатив. До такої діяльності належать оптимальне використання публічних закупівель інноваційних продуктів; розроблення відповідних технічних стандартів і технічна діяльність, спрямована на підтримування стандартизації та регулювання; приватний попит і залучення користувачів до створення ринків, які сприяють розвитку інновацій.

Зокрема у сфері нанотехнологій і біотехнологій взаємодія зі стейкхолдерами та громадськістю буде спрямована на підвищення обізнаності щодо переваг та ризиків. Систематично розглядатимуть питання оцінювання безпечності та управління загальними ризиками в процесі розгортання таких технологій. У відповідних випадках суспільні та гуманітарні науки сприятимуть урахуванню потреб, переваг і сприйняття користувачів, а також забезпеченню участі суспільства та свідомого вибору споживачів.

Діяльність, підтримувана в контексті цієї конкретної цілі, доповнюватиме підтримку досліджень та інновацій у сфері високоефективних технологій, яку можуть надавати національні або регіональні органи влади за допомогою Фондів політики гуртування в рамках стратегій розумної спеціалізації.

Зазначена конкретна ціль, як частина фінансування заходів, також підтримує діяльність з трансферу технологій (як на національному, так і на регіональному рівнях), у тому числі розвиток міжнародних і регіональних інноваційних кластерів з метою створення ефективніших зв’язків між університетами та промисловістю.

Разом із провідними державами-партнерами реалізовуватимуть стратегічні ініціативи міжнародної співпраці в сферах, що становлять взаємний інтерес і користь. Зазначені нижче аспекти є особливо важливими для сфери високоефективних і промислових технологій, хоча цей перелік не є вичерпним:

- доступ до фахових наукових і технологічних знань найвищого світового рівня;

- розроблення світових стандартів;

- усунення перешкод у промисловому використанні, співпраця у сфері досліджень і розробок та в умовах торгівлі;

- безпечність продуктів, створених на основі нанотехнологій і біотехнологій, та довгостроковий вплив їх використання;

- розроблення матеріалів і методів, спрямованих на зменшення споживання енергії та ресурсів;

- міжнародні ініціативи співпраці в рамках спільноти виробників під проводом промисловості; та

- взаємодійність систем.

1.1. Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ)

Низка напрямів діяльності буде зосереджена на вирішенні проблем на шляху досягнення промислового та технологічного лідерства у сфері ІКТ уздовж усього ланцюга створення вартості та охоплюватиме загальні дослідження у сфері ІКТ та інноваційні програми, в тому числі, зокрема, таке:

1.1.1. Нове покоління компонентів і систем: Створення передових, вбудованих, енергоефективних і ресурсоефективних компонентів і систем

Ціль полягає у збереженні та зміцненні лідерства Європи у сфері технологій, пов’язаних із передовими, вбудованими, ресурсоефективними та енергоефективними, надійними компонентами і системами. Такі компоненти і системи також включають мікро-нано-біосистеми, органічну електроніку, інтеграцію великих площ, технологій, які є основою Інтернету речей (ІР) (- 22), в тому числі платформи для підтримки постачання передових послуг, датчики, розумні інтегровані системи, вбудовані та розподілені системи, системи систем і проектування комплексних систем.

1.1.2. Наступне покоління обчислювальних технологій: Передові та надійні обчислювальні системи та технології, в тому числі обчислювання за допомогою хмарних технологій

Ціль полягає в мобілізації європейських ресурсів у процесорній і системній архітектурі, технологіях взаємодії та локалізації даних, хмарних обчисленнях, паралельних обчисленнях, програмному забезпеченні моделювання та симуляції для всіх сегментів ринку, в тому числі інженерних програмах (як-от кількісне оцінювання невизначеності, аналіз інженерних ризиків і ухвалення інженерних рішень).

1.1.3. Інтернет майбутнього: Програмне забезпечення, апаратне забезпечення, інфраструктури, технології та послуги

Ціль полягає у зміцненні конкурентоспроможності європейської промисловості в сфері розвитку, опанування та формування нового покоління інтернет-мережі, яка поступово замінить і перевершить нинішню мережу, мережі фіксованого та мобільного зв’язку та інфраструктури послуг, а також дозволить забезпечити взаємоз’єднання трильйонів пристроїв (ІР) через велику кількість операторів і доменів, що змінить спосіб комунікації, доступу до знань та їх використання. Це включає дослідження та інновації в сфері мереж, програмного забезпечення, процесів і послуг, кібербезпеки, приватності, надійності та довіри, бездротового (- 23) зв’язку та всіх оптичних мереж, імерсивних інтерактивних мультимедійних систем і підключених до мережі підприємств майбутнього.

1.1.4. Технології контенту та управління інформацією: ІКТ для цифрового контенту, культурної та креативної галузі

Ціль полягає в посиленні позицій Європи як постачальника товарів і надавача послуг, заснованих на креативності окремих осіб і підприємств. З цією метою фахівцям і громадянам буде надано нові інструменти для створення, використання, збереження та повторного використання всіх форм цифрового контенту будь-якою мовою та доступу до них, а також для моделювання, аналізу та візуалізації величезних обсягів даних (великі дані), в тому числі зв’язаних даних. Це включає нові технології для мистецтва, мов, навчання, взаємодії, збереження в цифровому форматі, веб-дизайну, доступу до контенту, аналітики та медіа; а також інтелектуальні та адаптивні системи управління інформацією, засновані на вдосконаленому процесі збирання даних, машинне навчання, статистичний аналіз і візуальні обчислювальні технології.

1.1.5. Сучасні інтерфейси та роботи: Робототехніка і розумний простір

Ціль полягає в посиленні європейського наукового та промислового лідерства у промисловій і сервісній робототехніці, когнітивних і комунікаційних системах, передових інтерфейсах і розумному просторі, а також машинах, наділених свідомістю, з опорою на збільшення обчислювальної та мережевої продуктивності та прогрес у спроможності розробляти і будувати системи, які можуть навчатися, самостійно монтуватися, адаптуватися та реагувати, або які оптимізують взаємодію між людиною і комп’ютером. У відповідних випадках розроблені системи та сучасні досягнення необхідно перевіряти в умовах реального середовища.

1.1.6. Мікро- і наноелектроніка та фотоніка: Ключові високоефективні технології, пов’язані з мікро- і наноелектронікою та фотонікою, які також охоплюють квантові технології

Ціль полягає у тому, щоб скористатись перевагами передового досвіду Європи в зазначених ключових високоефективних технологіях, підтримувати та посилювати конкурентоспроможність і лідерство на ринку в цій сфері. До такої діяльності також належать дослідження та інновації в сфері проектування, передові процеси, пілотні виробничі лінії, пов’язані технології виробництва та демонстраційні заходи з метою валідації технологічних розробок та інноваційних бізнес-моделей, а також базові технології нового покоління, що використовують досягнення квантової фізики.

Очікується, що ці шість основних напрямів діяльності зможуть задовольнити увесь спектр потреб, з урахуванням конкурентоспроможності європейської промисловості у світовому масштабі. Вони включають лідерство в промисловості у сфері загальних рішень, продуктів і послуг на основі ІКТ для подолання основних соціальних викликів, а також прикладні дослідження у сфері ІКТ та інноваційні стратегії, які буде підтримано у зв’язку з відповідними соціальними викликами. В цьому відношенні, з огляду на дедалі інтенсивніший технологічний прогрес у всіх сферах життя, взаємодія між людьми та технологіями матиме велике значення і стане частиною згаданих вище прикладних наукових досліджень у сфері ІКТ. Дослідження, орієнтовані на інтереси споживача, сприятимуть розвитку конкурентоспроможних рішень.

Зазначені шість основних напрямів діяльності також включають дослідницькі інфраструктури, пов’язані з ІКТ, як-от "живі" лабораторії для проведення експериментів, та інфраструктуру, яка закладає основи для ключових високоефективних технологій і їх інтеграції в сучасні продукти та інноваційні розумні системи, в тому числі обладнання, інструменти, служби підтримки, "чисті" приміщення та доступ до ливарних цехів для створення прототипів.

Реалізацію необхідно здійснювати у такий спосіб, який забезпечує взаємодоповнюваність і узгодженість з конкретною ціллю "Дослідницькі інфраструктури" в рамках пріоритету "Передова наука".

Діяльність підтримуватиме дослідження та розробки ІКТ-систем з повним дотриманням фундаментальних прав і свобод фізичних осіб, зокрема їх права на приватність.

1.2. Нанотехнології

1.2.1. Розроблення наноматеріалів, нанопристроїв і наносистем нового покоління

Вироблення та інтеграція знань про явища наномасштабу на перетині різних наукових дисциплін, спрямованих на фундаментально нові продукти і системи, що дозволить ухвалювати сталі рішення в широкому спектрі секторів.

1.2.2. Забезпечення безпечного та сталого розвитку та застосування нанотехнологій

Поглиблення наукових знань про потенційний вплив нанотехнологій і наносистем на здоров’я або довкілля з метою активного, науково обґрунтованого управління нанотехнологіями та надання перевірених наукових інструментів, методів і платформ для оцінювання та аналізу загроз, впливу і ризиків, і управління ними впродовж усього життєвого циклу наноматеріалів і наносистем, зокрема питаннями стандартизації.

1.2.3. Розвиток соціального виміру нанотехнологій

Вирішення людських і фізичних потреб при розгортанні нанотехнологій і зосередження на управлінні нанотехнологіями на користь суспільства та довкілля, разом із стратегіями комунікації для забезпечення участі суспільства.

1.2.4. Ефективний і сталий синтез і виробництво наноматеріалів, компонентів і систем

Акцент на нових гнучких, масштабовних і повторюваних окремих операціях, розумній інтеграції нових і наявних процесів, в тому числі технологічної конвергенції, як-от нанобіотехнологія, а також розширення задля запуску сталого великомасштабного та високоточного виробництва продукції та гнучких і багатофункціональних виробничих об’єктів, які забезпечать ефективне перенесення знань у сферу промислових інновацій.

1.2.5. Розроблення та стандартизація методики збільшення потужності, методів вимірювання та вимірювального обладнання

Акцент на фундаментальних технологіях, підтримка розвитку і впровадження на ринок безпечних складних наноматеріалів і наносистем, зокрема нанометрології, характеризації та маніпуляції з речовинами в наномасштабах, моделювання, обчислювального проектування і перспективного проектування на атомному рівні.

1.3. Новітні матеріали

1.3.1. Наскрізні та високоефективні технології виробництва матеріалів

Наукові дослідження у сфері проектування матеріалів, функціональних матеріалів, багатофункціональних наукомістких матеріалів з новими функціональними характеристиками та покращеними експлуатаційними властивостями, як-от самовідновні або біосумісні матеріали, самозбірні матеріали, інноваційні магнітні та структурні матеріали для інновацій в усіх секторах промисловості, зокрема для ринків з високою вартістю, в тому числі креативних галузей.

1.3.2. Розроблення та трансформування матеріалів

Дослідження та розробки для забезпечення ефективного, безпечного та сталого розвитку і розширення масштабів з метою запуску промислового виробництва майбутніх, заснованих на проектних розробках продуктів задля безвідходного управління матеріалами в Європі, зокрема, у металургійній, хімічній або біотехнологічній галузях промисловості та для покращення розуміння механізмів деградації матеріалів (зношування, корозії та втрати механічної міцності).

1.3.3. Управління компонентами матеріалів

Дослідження та розробки у сфері нових та інноваційних технологій для матеріалів, компонентів і систем, з’єднання, склеювання, розділення, збирання, самозбирання та розбирання, розкладання та деконструкції компонентів матеріалів, а також управління експлуатаційними витратами та впливом на довкілля шляхом нового використання технологій виробництва та новітніх матеріалів.

1.3.4. Матеріали для сталої, ресурсоефективної промисловості з низьким рівнем викидів

Розроблення нових продуктів і програм, бізнес-моделей та відповідальної поведінки споживачів, що підвищує використання поновлюваних ресурсів для сталого застосування, зменшує потреби в енергії протягом усього життєвого циклу продукту і сприяє виробництву з низьким рівнем викидів, а також інтенсифікації процесу, перероблення, усуненню забруднень, матеріалам для зберігання енергії та матеріалам з потенціалом високої доданої вартості від відходів і повторної переробки.

1.3.5. Матеріали для креативних секторів, у тому числі для сектора культурної спадщини

Проектування та розроблення конвергентних технологій для створення нових бізнес-можливостей, в тому числі охорони і відновлення європейської спадщини та матеріалів, які мають історичну або культурну цінність, а також новітніх матеріалів.

1.3.6. Метрологія, характеризація, стандартизація та контроль якості

Просування таких технологій як характеризація, неруйнівне оцінювання, безперервне оцінювання та моніторинг, а також прогнозне моделювання експлуатаційних характеристик задля досягнення прогресу та здійснення впливу в сфері матеріалознавства і технічних наук.

1.3.7. Оптимізація використання матеріалів

Дослідження і розробки для вивчення варіантів заміщення і альтернатив використанню матеріалів, в тому числі вирішення проблеми з сировиною за допомогою спеціальних матеріалів або заміщення дефіцитних, критичних або небезпечних матеріалів, інноваційні підходи до створення бізнес-моделей, а також визначення життєво важливих ресурсів.

1.4. Біотехнології

1.4.1. Розвиток новітніх біотехнологій як рушій майбутніх інновацій

Ціль полягає у закладенні підґрунтя для того, щоб європейська промисловість зберігала передові позиції у сфері інновацій, в тому числі в середньо- і довгостроковій перспективі. Це включає розвиток новітніх технологічних галузей, зокрема синтетичної біології, біоінформатики та біології систем, а також використання конвергенції з іншими високоефективними технологіями, як-от нанотехнологіями (наприклад, біонанотехнологіями), ІКТ (наприклад, біоелектронікою) та інженерними технологіями. Зазначені та інші новітні галузі заслуговують на належну увагу з точки зору досліджень і розробок, що сприятиме ефективному трансферу та використанню технологій для нових застосувань.

1.4.2. Промислові продукти та процеси на основі біотехнологій

Ця ціль складається з двох частин: з одного боку, надати можливість європейським галузям промисловості (як-от хімічній, медичній, гірничодобувній, енергетичній, целюлозно-паперовій, волоконній і деревообробній, текстильній, крохмальній і харчопереробній) розробляти нові продукти і процеси, що відповідають вимогам промисловості та суспільства, з використанням переважно екологічних і сталих методів виробництва та конкурентоспроможних і вдосконалених біотехнологічних альтернатив на заміну старим; з іншого боку, використовувати потенціал біотехнологій для виявлення, моніторингу забруднень, запобігання забрудненням та їх усунення. Вона включає дослідження та інновації у сфері нових ензимів з оптимізованими біокаталітичними функціями, ферментативних і метаболічних шляхів, проектування біопроцесу в промисловому вимірі, інтеграції біопроцесів у процеси промислового виробництва, передової ферментації, попередньої і подальшої переробки, а також кращого розуміння динаміки мікробних спільнот. Вона також охоплюватиме розроблення прототипів для оцінювання техніко-економічної доцільності та сталості винайдених продуктів і процесів.

1.4.3. Інноваційні та конкурентоспроможні платформні технології

Ціль полягає у розробленні платформних технологій (як-от геноміка, метагеноміка, протеоміка, метаболоміка, молекулярні інструменти, системи експресії, платформи для фенотипування та стільникові платформи) для зміцнення провідної ролі та конкурентних переваг у багатьох галузях економіки, які мають економічний вплив. Вона включає такі аспекти як підтримка розвитку біоресурсів з оптимізованими властивостями та можливостями застосування за межами традиційних альтернатив; забезпечення можливості дослідження, розуміння та використання у сталий спосіб наземного і морського біорізноманіття для нових застосувань, біопродуктів і біопроцесів; та підтримування розвитку біотехнологічних рішень в сфері охорони здоров’я (як-от діагностика, біопрепарати і біомедичні вироби).

1.5. Сучасні технології виробництва та оброблення

1.5.1. Технології для заводів майбутнього

Сприяння сталому зростанню промисловості через полегшення стратегічного переходу в Європі від виробництва, орієнтованого на витрати, до підходу, що ґрунтується на створенні продуктів з високою доданою вартістю, та інтелектуального і високоефективного виробництва на основі ІКТ в інтегрованій системі. Це вимагає вирішення проблеми збільшення обсягів виробництва за одночасного зниження використання кількості матеріалів, скорочення енергоспоживання, продукування меншої кількості відходів і зменшення забруднення, що в такий спосіб забезпечуватиме високу екологічну ефективність. Основну увагу зосереджуватимуть на розробленні та інтеграції адаптивних систем виробництва майбутнього з особливим акцентом на потребах європейських МСП з метою досягнення прогресивних і сталих виробничих систем і процесів. Увагу також приділятимуть методологіям збільшення гнучкого, безпечного і розумного виробництва з належним рівнем застосування автоматизації у сприятливому для працівників середовищі.

1.5.2. Технології, які підтримують енергоефективні системи та енергоефективні будівлі з низьким впливом на довкілля

Скорочення споживання енергії та зменшення викидів CO2 завдяки розробленню та розгортанню сталих будівельних технологій і систем, впровадження та повторення заходів, спрямованих на збільшення використання енергоефективних систем і матеріалів у нових будівлях, а також будівлях, які ремонтують і модернізують. Міркування щодо життєвого циклу та важливість концепцій проектування-будівництва-експлуатації, що невпинно зростає, будуть ключовими чинниками у вирішенні проблеми переходу до будівель з рівнем споживання енергії близьким до нуля в Європі до 2020 року та створення енергоефективних районів шляхом залучення широкої спільноти стейкхолдерів.

1.5.3. Сталі, ресурсоефективні та низьковуглецеві технології в енергоінтенсивних переробних галузях

Підвищення конкурентоспроможності галузей переробної промисловості, зокрема хімічної, цементної, целюлозно-паперової, скляної, гірничодобувної, кольорової і чорної металургії за допомогою значно ефективнішого використання енергії та ресурсів і зменшення впливу такої промислової діяльності на довкілля. Основну увагу приділятимуть розробленню та валідації високоефективних технологій для інноваційних речовин, матеріалів і технологічних рішень для продуктів з низьким вмістом вуглецю та менш енергоємних процесів і послуг у ланцюгу створення вартості, а також впровадженню технологій і методів виробництва з наднизьким рівнем викидів вуглецю з метою значного зниження інтенсивності викидів парникових газів.

1.5.4. Нові сталі бізнес-моделі

Міжгалузева співпраця в сфері концепцій і методологій наукомісткого спеціалізованого виробництва може стимулювати навчання в організаціях, креативність та інновації з акцентом на бізнес-моделях на основі індивідуальних підходів, що можуть адаптуватися до вимог глобалізованих ланцюгів створення вартості та мереж, мінливих ринків, а також новітніх і майбутніх галузей промисловості. Вона включає вирішення питань сталих бізнес-моделей шляхом охоплення всього життєвого циклу продукту та процесу.

1.6. Космічна промисловість

Діяльність у галузі космічних досліджень на рівні Союзу провадитимуть спільно з діяльністю держав-членів і Європейського космічного агентства (ЄКА) з вивчення космічного простору, щоб забезпечити взаємодоповнюваність дій різних гравців.

1.6.1. Створення умов конкурентоспроможності, незалежності та інноваційності європейського космічного сектора

Ціль полягає у збереженні ролі світового лідера в космічній галузі шляхом захисту та подальшого розвитку економічно ефективної, конкурентоспроможної та інноваційної космічної промисловості (зокрема МСП) і дослідницької спільноти, а також шляхом заохочення інновацій у космічній галузі.

1.6.1.1. Захист і подальший розвиток конкурентоспроможної, сталої та підприємницької космічної галузі та дослідницької спільноти та посилення незалежності Європи у космічних системах

Європа відіграє провідну роль у космічних дослідженнях і в розвитку космічних технологій і постійно розвиває свої власні операційні космічні інфраструктури (наприклад, програми "Коперник" і "Галілео"). Фактично європейська промисловість зарекомендувала себе як експортер першокласних супутників та інших технологій, пов’язаних з космосом. Однак її лідерству загрожує конкуренція з боку інших великих космічних держав. Ціль цього заходу полягає в розвитку науково-дослідної бази шляхом забезпечення безперервності космічних досліджень та інноваційних програм, наприклад, через послідовність менших і частіших демонстраційних проектів у космосі. Це дозволить Європі розвивати свою промислову базу та спільноту космічних досліджень і технологічного розвитку (ДТР), що сприятиме просуванню за межі сучасного рівня розвитку та підвищуватиме незалежність Європи від ввезення ключових технологій.

Необхідно підтримувати стандартизацію з метою оптимізації інвестицій і розвитку доступу до ринку.

1.6.1.2. Стимулювання інновацій між космічною промисловістю та іншими сферами

Низка викликів у сфері космічних технологіях має паралелі з наземними викликами, наприклад, у галузях аеронавтики, енергетики, охорони довкілля, телекомунікацій та ІКТ, розвідки природних ресурсів, сенсорів, робототехніки, новітніх матеріалів, безпеки та охорони здоров’я. Такі спільні риси відкривають можливості для спільного розвитку, зокрема МСП, на ранньому етапі космічних і наземних технологій, що потенційно призведе до швидшого розвитку революційних інновацій, ніж у випадку діяльності відокремлених компаній на більш пізньому етапі. Використання наявної європейської космічної інфраструктури необхідно стимулювати за допомогою сприяння розвитку інноваційних продуктів і послуг на основі дистанційного зондування, геопозиціонування та інших типів супутникових даних. Окрім цього, Європа має у відповідних випадках зміцнювати початковий розвиток підприємництва в космічній галузі за допомогою цільових заходів, в тому числі підтримки ініціатив з трансферу космічних технологій.

1.6.2. Створення умов для вдосконалення космічних технологій

Основна ціль полягає в розробленні сучасних високоефективних космічних технологій і оперативних концепцій від ідеї до демонстрації в космосі.

Можливості доступу до космічного простору, а також розроблення, підтримання та експлуатації космічних систем на орбіті Землі і поза її межами є надзвичайно важливими для майбутнього європейського суспільства. Забезпечення необхідних можливостей потребує інвестицій у дослідження та інновації в безлічі космічних технологій (зокрема для пускових установок та інших транспортних засобів, супутників, робототехніки, приладів і сенсорів) і в оперативні концепції від ідеї до демонстрації в космосі. Наразі Європа входить до трійки лідерів у сфері космічних досліджень переважно завдяки інвестиціям держав-членів через ЄКА та національні програми, але в порівнянні з рівнем інвестицій у дослідження та розробки в космічній сфері в Сполучених Штатах (зокрема, близько 20% загального бюджету НАСА), Європа повинна приділити більше уваги розвитку майбутніх космічних технологій і програм в усьому ланцюгу досліджень:

(a) дослідження низького рівня технологічної готовності (РТГ), які часто значною мірою спираються на ключові високоефективні технології з потенціалом створення революційних технологій, які можна застосовувати на Землі;

(b) вдосконалення наявних технологій, наприклад, шляхом мініатюризації, підвищення енергоефективності та покращення чутливості сенсорів;

(c) демонстрація та валідація нових технологій і концепцій у космічному просторі та аналогічних середовищах на Землі;

(d) контекст місії, як-от аналіз космічного середовища, наземні станції, захист космічних систем та інфраструктури від пошкодження або руйнування від зіткнення зі сміттям або іншими космічними об’єктами, а також від наслідків космічних погодних явищ, в тому числі сонячних спалахів (космічна ситуаційна обізнаність, КСО), підтримування інноваційної інфраструктури зі збирання даних, їх передавання та архівування зразків;

(e) супутниковий зв’язок, передові технології навігації та дистанційного зондування, що охоплюють дослідження, важливі для майбутніх поколінь космічних систем Союзу (як-от програми "Галілео" та "Коперник").

1.6.3. Створення умов для використання космічних даних

Ціль полягає в забезпеченні ширшого використання космічних даних з наявних, минулих і майбутніх європейських місій у науковій, публічній і комерційній сферах.

Космічні системи продукують інформацію, яку часто не можна отримати іншими способами. Попри світовий рівень європейських місій, цифри в публікаціях свідчать, що дані європейських місій використовують не так часто, як дані місій США. Використання даних, отриманих завдяки європейським супутникам (науковим, публічним або комерційним), можна значно збільшити, якщо докласти додаткових зусиль для опрацювання, архівування, валідації, стандартизації та сталої наявності космічних даних європейських місій, а також підтримати розроблення нових інформаційних продуктів і послуг, що випливають з цих даних, і, у відповідних випадках, у поєднанні з даними, отриманими в результаті наземних спостережень. Інновації в сфері збирання та опрацювання даних, спільне опрацювання даних, їх розповсюдження та взаємодійність, зокрема сприяння доступу до даних і метаданих науки про Землю та обмін ними, а також використання інноваційних форм співпраці на основі ІКТ, можуть забезпечити підвищення рентабельності інвестицій у космічну інфраструктуру та сприяти подоланню суспільних викликів. Калібрування та валідація космічних даних (щодо окремих інструментів, між інструментами та місіями, і щодо об’єктів in-situ) є ключовими факторами ефективного використання космічних даних в усіх галузях, тож необхідно посилити стандартизацію космічних даних і референтні рамки.

Доступ до даних і використання космічних місій - питання, яке потребує координації на світовому рівні. Що стосується даних, отриманих від спостереження за Землею, узгоджених підходів і найкращих практик частково досягають в координації з міжурядовою організацією "Група зі спостережень за планетою Земля" (ГСЗ) з метою підтримки Глобальної системи систем зі спостереження за планетою Земля (ГЕОСС), учасником якої є Союз, саме завдяки повноцінному використанню програми "Коперник". Підтримку надаватимуть швидкому впровадженню таких нововведень у відповідні програми та процеси вироблення та ухвалення рішень. Це також включає використання даних для подальших наукових досліджень.

1.6.4. Створення умов для європейських досліджень на підтримку міжнародних космічних партнерств

Ціль полягає у підтримці європейського внеску в галузі досліджень та інновацій у довгострокові космічні партнерства.

Хоча інформація про космос забезпечує значні переваги на місцевому рівні, космічні підприємства є за своєю суттю глобальними. Особливо це очевидно у випадку космічних загроз для планети Земля і космічних систем. Втрату супутників через погодні умови в космосі та через космічне сміття оцінюють приблизно в 100 мільйонів євро на рік. Не менш глобальними є численні проекти, пов’язані з наукою про космос і космічними дослідженнями. Розвиток новітніх космічних технологій все частіше відбувається в рамках таких міжнародних партнерств. Отже, забезпечення доступу до зазначених міжнародних проектів є важливим фактором успіху європейських дослідників і промисловості. Внесок Союзу в такі глобальні космічні починання необхідно визначати в довгострокових стратегічних планах (10 років і більше) згідно з пріоритетами політики Союзу в космічній галузі та в координації з державами-членами і внутрішніми європейськими партнерами, зокрема ЄКА і національними космічними агентствами та, у відповідних випадках, з міжнародними партнерами і космічними агентствами провідних космічних країн.

1.6.5. Конкретні аспекти реалізації

Пріоритети впровадження космічних досліджень та інновацій у рамках програми "Горизонт 2020" відповідають пріоритетам космічної політики Союзу, визначеним Космічною радою та у Повідомленні Комісії від 4 квітня 2011 року "На шляху до космічної стратегії Європейського Союзу на користь його громадян". У відповідних випадках впровадження буде ґрунтуватися на програмах стратегічних досліджень, розроблених після консультацій з державами-членами та національними космічними агентствами, ЄКА, стейкхолдерами з європейської космічної галузі (зокрема МСП), науковцями, технологічними інститутами та Дорадчою групою з питань космосу. Що стосується участі у міжнародних підприємствах, науково-дослідну та інноваційну програму визначатимуть у співпраці з європейськими стейкхолдерами та міжнародними партнерами (як-от НАСА, Роскосмосом і ДЖАКСА).

Застосування космічних технологій у відповідних випадках підтримується в рамках відповідних конкретних цілей пріоритету "Суспільні виклики".

Програма "Горизонт 2020" встановлює два механізми ("Механізм капітального фінансування" і "Механізм кредитного фінансування"), що складаються з різних вікон. Механізм капітального фінансування та вікно для МСП у рамках механізму кредитного фінансування реалізуватимуть у взаємозалежності з програмою COSME як частину двох фінансових інструментів Союзу, які надають власний капітал і кредитні кошти на підтримку науково-дослідної та інноваційної діяльності МСП і їх зростання.

Механізм капітального фінансування і механізм кредитного фінансування можуть у відповідних випадках дозволити об’єднання фінансових ресурсів з ресурсами держав-членів або регіонів, які бажають зробити внесок у вигляді частини розподілених їм фондів ЄСІ, відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 (- 24).

Замість надання, наприклад, позик, гарантій або власного капіталу безпосередньо бенефіціарам, Комісія делегує фінансовим установам повноваження надавати підтримку, зокрема, через розподілення ризиків, гарантійні схеми та інвестиції у вигляді власного капіталу або квазівласного капіталу.

2.1. Механізм кредитного фінансування

Механізм кредитного фінансування забезпечить окремим бенефіціарам можливість отримувати позики для інвестицій у дослідження та інновації; (контр-) гарантії фінансовим посередникам, що надають позики бенефіціарам; комбінації позик та (контр-) гарантій; а також гарантії та/або контргарантії для національних або регіональних схем фінансування кредитів. Механізм кредитного фінансування вестиме діяльність, спрямовану на подовження строку погашення, а також підтримуватиме спеціальний Інструмент для МСП з урахуванням рівня попиту (див. секцію 3 "Інновації в МСП" частини II). Асигнування з механізму кредитного фінансування можна об’єднувати, з можливим додаванням грантів (в тому числі одноразових виплат), із асигнуваннями з механізму капітального фінансування за однією або кількома інтегрованими схемами. Передбачена можливість надання пільгових позик, конвертованих позик, позик участі, лізингу та сек’юритизації.

Окрім надання позик і гарантій відповідно до ринкового порядку отримання запитів, механізм кредитного фінансування в різних секціях спрямований на конкретні стратегії та сектори. Бюджетні внески, призначені для цієї цілі, можуть у відповідних випадках надходити від:

(a) інших частин програми "Горизонт 2020", зокрема частини III "Суспільні виклики";

(b) інших рамок, програм і бюджетних ліній загального бюджету Союзу;

(c) конкретних регіонів і держав-членів, які бажають зробити свій внесок з ресурсів, наявних у фондах політики гуртування; та

(d) конкретних суб’єктів (як-от спільні технологічні ініціативи) або ініціатив.

Такі бюджетні внески можна здійснювати або доповнювати в будь-який час протягом тривалості програми "Горизонт 2020".

Розподіл ризиків та інші параметри можуть мати різний характер у рамках секцій стратегії або сектора за умови, що їх вартість або стан відповідають спільним правилам щодо боргових інструментів. Окрім цього, секції можуть мати особливі стратегії комунікації в рамках загальної кампанії, спрямованої на просування механізму кредитного фінансування. Окрім цього, можна звертатися до спеціалістів-посередників на національному рівні, якщо потрібно застосувати спеціальні знання, щоб оцінити майбутні кредити в розрізі конкретної секції.

Вікно для МСП в рамках механізму кредитного фінансування спрямоване на МСП, діяльність яких зосереджена на дослідженнях та інноваціях, а також на невеликі компанії середньої капіталізації з сумами кредиту, які перевищують 150000 євро, що доповнює фінансування МСП механізмом гарантування позик у рамках програми COSME. Вікно механізму кредитного фінансування для МСП також охоплює кредити, які не перевищують 150000 євро, для МСП, діяльність яких зосереджена на дослідженнях та інноваціях, а також для невеликих компаній середньої капіталізації.

Очікувана система важелів механізму кредитного фінансування - за визначенням це загальна сума фінансування (тобто фінансування Союзу плюс внесок інших фінансових установ), поділена на фінансовий внесок Союзу - становитиме в середньому від 1,5 до 6,5 залежно від типу задіяних операцій (ступінь ризику, цільові бенефіціари та конкретний кредитний фінансовий інструмент). Очікуваний мультиплікаторний ефект - за визначенням це загальна сума інвестицій, зроблених бенефіціарами, яким було надано підтримку, поділена на фінансовий внесок Союзу - становитиме від 5 до 20 знову ж таки, залежно від типу задіяних операцій.

2.2. Механізм капітального фінансування

Механізм капітального фінансування буде зосереджений на фондах венчурного капіталу ранньої стадії та на публічних і приватних фондах фондів, що забезпечують венчурний капітал і/або мезонінний капітал окремим портфельним підприємствам. Окрім цього, такі підприємства можуть отримувати кредитне фінансування у фінансових посередників, які реалізовують механізм кредитного фінансування. Окрім цього, механізм капітального фінансування вивчатиме можливості підтримування "бізнес-янголів" та інших потенційних джерел капітального фінансування. Це може також включати підтримку на етапі 3 інструменту для МСП залежно від рівня попиту, а також трансфер технологій (в тому числі передавання результатів досліджень і винаходів із публічної науково-дослідної сфери у сектор виробництва, наприклад, через доведення концепції).

Механізм капітального фінансування також дозволятиме інвестування на етапі розширення і зростання спільно з механізмом капітального фінансування задля зростання (МКФЗ) в рамках програми COSME (це включає інвестиції у фонди фондів з широкою базою інвесторів, участь приватних інституційних і стратегічних інвесторів, а також національних публічних і напівпублічних фінансових установ). В останньому випадку інвестиції через механізм капітального фінансування програми "Горизонт 2020" не повинні перевищувати 20% загальної суми інвестицій Союзу, за винятком випадків багаторівневих фондів, коли фінансування через МКФЗ і механізм капітального фінансування програми "Горизонт 2020" надаватимуть пропорційно, відповідно до інвестиційної політики фондів. Як і МКФЗ, механізм капітального фінансування повинен уникати викупу або заміщення капіталу, призначеного для ліквідації придбаного підприємства. Комісія може ухвалити рішення змінити 20% поріг з урахуванням змін у ринкових умовах.

Інструмент капітального фінансування Союзу на підтримку науково-інноваційної діяльності та зростання МСП, зазначений у першому параграфі секції 2, повинен бути достатньо великим і масштабним, щоб підтримувати інноваційні компанії від раннього етапу до етапів зростання та розширення за допомогою комплексного підходу.

Параметри інвестування встановлюватимуть у спосіб, що дозволить досягти конкретних цілей політики, в тому числі спрямування на конкретні групи потенційних бенефіціарів за одночасного збереження орієнтованого на ринок, керованого попитом підходу цього інструменту.

Механізм капітального фінансування може одержувати підтримку за рахунок бюджетних внесків від:

(a) інших частин програми "Горизонт 2020";

(b) інших рамок, програм і бюджетних ліній загального бюджету Союзу;

(c) окремих регіонів і держав-членів; а також

(d) конкретних суб’єктів або ініціатив.

Очікувана система важелів механізму капітального фінансування - за визначенням це загальна сума фінансування (тобто фінансування Союзу плюс внесок інших фінансових установ), поділена на фінансовий внесок Союзу - становитиме близько 6, залежно від особливостей ринку, а очікуваний мультиплікаторний ефект - за визначенням це загальна сума інвестицій, зроблених бенефіціарами, яким було надано підтримку, поділена на фінансовий внесок Союзу - в середньому 18.

2.3. Конкретні аспекти реалізації

Впровадження двох механізмів буде делеговано групі Європейського інвестиційного банку (ЄІБ та Європейському інвестиційному фонду (ЄІФ)) та/або іншим фінансовим установам, яким можна довірити реалізацію фінансових інструментів, згідно з Регламентом (ЄС, Євратом) № 966/2012. Їх розроблення та впровадження буде узгоджено з загальними положеннями щодо фінансових інструментів, встановленими в тому ж Регламенті, та з більш конкретними операційними вимогами, які мають бути викладені в керівних принципах Комісії. Використання фінансових інструментів повинне мати чітку європейську додану вартість, забезпечувати мультиплікаторний ефект інноваційної діяльності та слугувати доповненням до національних інструментів.

Фінансові посередники, обрані довіреними суб’єктами для впровадження фінансових інструментів відповідно до статті 139(4) Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012 на основі відкритих, прозорих, пропорційних і недискримінаційних процедур, можуть включати приватні фінансові установи, а також урядові та напівурядові фінансові установи, національні та регіональні публічні банки, а також національні та регіональні інвестиційні банки.

Їх елементи можуть бути об’єднані, з можливим додаванням грантів (в тому числі одноразових виплат), в одну або більше інтегрованих схем, що підтримують конкретні категорії бенефіціарів або проекти спеціального призначення, як-от МСП та компанії середньої капіталізації з потенціалом зростання, або широкомасштабну демонстрацію інноваційних технологій.

Їх впровадження підтримуватимуть низкою супровідних заходів. Такі заходи можуть включати технічну підтримку фінансових посередників, залучених до оцінювання відповідності кредитних заявок вимогам або цінності активів знань; схеми інвестиційної готовності, що охоплюють інкубацію, коучинг і наставництво для МСП і сприяння їх взаємодії з потенційними інвесторами; заходи, спрямовані на підвищення поінформованості фірм з венчурним капіталом і "бізнес-янголів" про потенціал зростання інноваційних МСП, залучених до програм фінансування Союзу; схеми залучення приватних інвесторів до підтримки зростання інноваційних МСП та компаній середньої капіталізації; дії, спрямовані на покращення транскордонного і міжнародного кредитного та капітального фінансування; схеми заохочення благодійних фондів і окремих осіб до підтримки досліджень та інновацій; а також схеми, спрямовані на сприяння корпоративному фінансуванню та діяльності родинних інвестиційних компаній і "бізнес-янголів".

У відповідних випадках можуть проводитися консультації з регіональними органами влади, асоціаціями МСП, торговельними палатами та фінансовими посередниками щодо планування та реалізації такої діяльності.

Буде забезпечено взаємодоповнюваність з інструментами програми COSME.

3.1. Пріоритетизація підтримки МСП, зокрема за допомогою спеціального інструменту

Малі та середні підприємства одержують підтримку в рамках програми "Горизонт 2020". З цією метою для МСП створюють кращі умови участі в програмі "Горизонт 2020". Окрім цього, існує спеціальний інструмент для МСП призначений для всіх типів інноваційних МСП, які демонструють серйозні наміри розвиватися, зростати та виходити на міжнародний рівень. Його застосовуватимуть для всіх типів інновацій, зокрема інновацій у сфері послуг та інновацій соціального та нетехнологічного характеру, за умови, що кожен напрям діяльності має чітку європейську додану вартість. Його ціль полягає в сприянні заповненню прогалини у фінансуванні на ранніх стадіях дослідної та інноваційної діяльності, пов’язаної з високим рівнем ризику, стимулюванні революційних інновацій та підвищенні рівня комерціалізації результатів досліджень у приватному секторі.

Спеціальний інструмент для МСП застосовуватимуть для досягнення всіх конкретних цілей пріоритету "Суспільні виклики" і конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях", для чого в рамках кожної цілі будуть розподілені відповідні кошти, щоб забезпечити виділення для МСП принаймні 20% загальних сукупних бюджетів на всі конкретні цілі пріоритету "Суспільні виклики" і конкретної цілі "Лідерство в високоефективних і промислових технологіях".

Лише МСП матимуть дозвіл подавати заявки на отримання фінансування та допомоги. Вони можуть налагоджувати співпрацю відповідно до своїх потреб, зокрема з метою проведення досліджень і розробок за угодами про підрядні роботи. Проекти повинні становити чіткий інтерес, бути потенційно вигідними для МСП і мати чіткий європейський вимір.

Інструмент для МСП охоплюватиме всі галузі науки, технології та інновацій із застосуванням висхідного підходу в рамках певного суспільного виклику або високоефективної технології, щоб залишити достатньо простору для фінансування всіх видів перспективних ідей, зокрема міжгалузевих і міждисциплінарних проектів.

Інструмент для МСП застосовуватимуть в рамках єдиної централізованої системи управління, полегшеного адміністративного режиму та через систему "єдиного вікна". Його застосовуватимуть переважно за висхідним принципом на основі постійно діючого конкурсу заявок.

Інструмент для МСП забезпечить спрощену та поетапну підтримку. Три його етапи охоплюють весь інноваційний цикл. Перехід від одного етапу до іншого буде безперервним за умови, що проект МСП протягом попереднього етапу довів доцільність отримання подальшого фінансування. Заявники не обов’язково повинні послідовно проходити всі три етапи. Водночас кожен з етапів буде відкритим для всіх МСП:

- Етап 1: Оцінювання концепції та її реалістичності:

- МСП отримають фінансування для науково-технічного обґрунтування та вивчення комерційного потенціалу нової ідеї (доведення концепції) з метою розробки інноваційного проекту. Позитивний результат такого оцінювання, де зв’язок між темою проекту та потребами потенційного користувача/покупця є важливою складовою, сприятиме фінансуванню ідеї на наступному етапі (наступних етапах).

- Етап 2: Дослідження та розробки, демонстраційні заходи, виведення продукції на ринок:

- З належною увагою до концепції інноваційного ваучера буде надано підтримку дослідженням та розробкам із особливим наголосом на демонстраційній діяльності (тестування, моделювання, дослідження щодо розширення масштабів, проектування, пілотування інноваційних процесів, продуктів і послуг, валідація, перевірка ефективності тощо) та на виведенні продукції на ринок із заохоченням участі кінцевих споживачів або потенційних клієнтів. Інноваційні ваучери заохочуватимуть участь молодих підприємців.

- Етап 3: Комерціалізація:

- Цей етап не передбачає прямого фінансування окрім діяльності з підтримки, його ціль - полегшити доступ до приватного капіталу та сприятливого для інновацій середовища. Зв’язки з фінансовими інструментами (див. секцію 2 "Доступ до фінансування ризиків" частини II) передбачені, як-от шляхом надання пріоритету МСП, які успішно завершили етапи 1 та/або 2 в рамках зарезервованого обсягу фінансових ресурсів. МСП також отримають переваги від таких заходів підтримки як створення мереж, навчання, коучинг і консультування. Додатково цей етап можна пов’язати із заходами, які заохочують докомерційні закупівлі та публічним закупівлям інноваційних рішень.

Постійна підтримка, реалізація та моніторинг інструменту для МСП в рамках програми "Горизонт 2020" забезпечить легкий доступ для МСП. З метою прискорення впливу наданої підтримки необхідно створити схему наставництва для МСП-бенефіціарів на базі наявних мереж підтримки МСП, як-от Мережа європейських підприємств та інші постачальники інноваційних послуг. Окрім цього, буде вивчено зв’язки з відповідними національними та/або регіональними посередниками з метою забезпечення ефективного впровадження схеми наставництва.

Буде створено спеціальний орган із залученням стейкхолдерів і експертів у галузі досліджень та інновацій в МСП з метою сприяння конкретним, пов’язаним з МСП заходам у рамках програми "Горизонт 2020" та їх супроводу.

3.2. Конкретна підтримка

3.2.1. Підтримка МСП, які здійснюють інтенсивну науково-дослідну діяльність

Конкретна підтримка сприятиме транснаціональним інноваціям орієнтованих на ринок МСП, які займаються дослідженнями та розробками. Вона спрямована на МСП, які провадять інтенсивну дослідну діяльність в будь-яких сферах і повинні також продемонструвати свою здатність використовувати результати проекту в комерційних цілях.

Така підтримка охоплюватиме всю сферу науки та технології за допомогою висхідного підходу, щоб відповідати потребам МСП, які займаються дослідженнями та розробками.

Таку підтримку впроваджуватимуть відповідно до статті 185 ініціативи ДФЄС , яка спирається на програму Євростарз і переорієнтовує її відповідно до напрямів, зазначених у її проміжній оцінці.

3.2.2. Посилення інноваційного потенціалу МСП

Підтримку надаватимуть транснаціональній діяльності, спрямованій на впровадження та доповнення конкретних інструментів для МСП в рамках програми "Горизонт 2020", зокрема для зміцнення інноваційного потенціалу МСП. Така діяльність може включати підвищення обізнаності, інформування та розповсюдження інформації, діяльність у сфері професійної підготовки та мобільності, створення мереж і обмін найкращими практиками, розроблення високоякісних механізмів інноваційної підтримки та послуг для МСП з високою доданою вартістю для Союзу (як-от управління інтелектуальною власністю та інноваціями, передавання знань, інноваційне використання ІКТ та комп’ютерних навичок в МСП), а також допомога МСП у налагодженні контактів з партнерами в сфері інновацій по всій території Союзу, що дозволить їм використовувати переваги технологій і розвивати власний інноваційний потенціал. Організації-посередники, які представляють групи інноваційних МСП, будуть запрошені для проведення міжгалузевої та міжрегіональної інноваційної діяльності з МСП, що мають сфери компетенції, які взаємно посилюють одна одну, з метою формування нових промислових ланцюгів створення вартості.

У відповідних випадках таку діяльність необхідно узгоджувати з аналогічними національними заходами. Передбачається тісна співпраця з мережею національних контактних центрів (НКЦ). Буде докладено зусиль для налагодження синергій з політикою гуртування Союзу в рамках національних і регіональних інноваційних стратегій розумної спеціалізації.

Передбачається тісна співпраця з європейською мережею підприємств (ЄМП) (у рамках програми COSME), що забезпечить її координацію з національними контактними центрами. Така підтримка може охоплювати діяльність від покращення інформаційних і консультаційних послуг шляхом інструктажу, коучингу та пошуку партнерів для МСП, що бажають розвивати транскордонні інноваційні проекти, до надання послуг з підтримки інновацій. Це дозволить поєднати підхід "єдиного вікна" європейської мережі підприємств для підтримки МСП та забезпечить належну присутність мережі на регіональному та місцевому рівні.

3.2.3. Підтримка інновацій, орієнтованих на ринок

Така діяльність забезпечить підтримку транснаціональних, викликаних потребами ринку інновацій з урахуванням підвищення інноваційної спроможності МСП шляхом покращення рамкових умов для інновацій і усунення конкретних бар’єрів, що перешкоджають розвитку інноваційних МСП з потенціалом швидкого зростання. Підтримуватимуть спеціалізовану підтримка інновацій (що охоплює, наприклад, використання інтелектуальної власності, мережі покупців, підтримку офісів з трансферу технологій і стратегічного планування), а також аналіз державних політик в сфері інновацій.

Ефективне пропагування здорового способу життя на основі міцної доказової бази забезпечує профілактику захворювань, сприяє добробуту і є економічно ефективним. Пропагування здорового способу життя, активного старіння, благополуччя та профілактики захворювань також залежать від розуміння детермінант здоров’я, ефективних профілактичних засобів, як-от вакцини, ефективного спостереження за станом здоров’я, перебігом хвороби та готовності до її виникнення, а також від ефективних скринінгових програм.

Успішні зусилля, спрямовані на профілактику, раннє виявлення, ведення та лікування захворювань, інвалідності, немічності та обмеженої функціональності ґрунтуються на фундаментальному розумінні їх причин, процесів і наслідків, а також чинників міцного здоров’я та добробуту. Для кращого розуміння здоров’я та хвороби необхідно встановити тісний зв’язок між фундаментальними, клінічними, епідеміологічними та соціально-економічними дослідженнями. Ефективний обмін даними та зв’язування цих даних з широкомасштабними когортними дослідженнями в реальному вимірі мають таке саме важливе значення, як і залучення результатів досліджень до клінічної практики, зокрема через проведення клінічних випробувань.

Ще одним суспільним викликом є адаптація до потреб у сфері охорони здоров’я, що зростають, та опіки у зв’язку зі старінням населення. З метою збереження ефективності охорони здоров’я та опіки для всіх вікових груп необхідно докласти зусиль, щоб покращити і прискорити вироблення та ухвалення рішень у сфері профілактики і лікування, визначати найкращу практику в секторі охорони здоров’я та опіки та сприяти її розповсюдженню, а також щоб підтримувати інтегровану опіку. Краще розуміння процесів старіння та профілактики вікових захворювань є підґрунтям для підтримання здорового і активного стану європейців протягом усього їхнього життя. Не менш важливим є широке впровадження технологічних, організаційних і соціальних інновацій, що дозволяють людям похилого віку, людям із хронічними захворюваннями та особам з обмеженими можливостями залишатися активними та автономними. Це покращить їхній фізичний, соціальний та психічний стан і збільшить тривалість якісного життя.

Зазначена конкретна ціль в рамках відповідних видів діяльності повинна бути зосереджена на хронічних захворюваннях і хворобах, у тому числі, проте не обмежуючись цим: серцево-судинні захворюваннях, онкологічних захворюваннях, захворюваннях і факторах ризику, пов’язаних із порушенням обміну речовин, зокрема діабеті, хронічних болях, неврологічних, нейродегенеративних, психічних розладах та розладах, викликаних вживанням психоактивних речовин, рідкісних захворюваннях, надмірній вазі та ожирінні, автоімунних захворюваннях, ревматичних захворюваннях і порушеннях опорно-рухового апарату, різноманітних захворюваннях, що вражають різні органи, а також гострих станах і різних функціональних обмеженнях. Уваги також потребують інфекційні захворювання, у тому числі, проте не обмежуючись цим, ВІЛ/СНІД, туберкульоз і малярія, задавнені захворювання і хвороби, пов’язані з бідністю, захворювання, які передаються від тварин, нові епідемії, інфекційні захворювання, які виникають повторно (в тому числі хвороби, пов’язані з поганою якістю води), а також загроза підвищення резистентності до антимікробних препаратів, професійні захворювання та розлади, пов’язані з роботою.

Необхідно розвивати персоналізовану медицину, щоб адаптувати стратегії профілактики та лікування до потреб пацієнтів; така медицина повинна базуватися на ранній діагностиці захворювань.

Всі зазначені заходи здійснюватимуть таким чином, щоб надавати підтримку протягом усієї тривалості наукового та інноваційного циклу за одночасного зміцнення конкурентоспроможності європейських підприємств і розвитку нових ринкових можливостей. Підтримку надаватимуть поступальним підходам, що поєднують кілька етапів інноваційного процесу в галузі охорони здоров’я.

Конкретні види діяльності описано нижче.

1.1. Розуміння здоров’я, добробуту та захворювань

1.1.1. Розуміння визначальних чинників здоров’я, пропаганда здорового способу життя та профілактика захворювань

Краще розуміння детермінант здоров’я необхідне, щоб забезпечити докази для ефективного пропагування здорового способу життя та профілактики захворювань; воно також уможливить розроблення універсальних показників здоров’я та добробуту в Союзі на основі наявних джерел даних і систем показників. Вивчатимуть екологічні, поведінкові (зокрема стиль життя), психологічні, організаційні, культурні, соціально-економічні, біологічні та генетичні чинники в їх найширшому сенсі. Підходи включатимуть довгострокове вивчення когорт і їх зв’язок з даними, що були отримані в результаті досліджень у сфері наук, назви яких мають закінчення "-оміка", біомедицини систем, в тому числі з відповідним застосуванням біології систем, і за допомогою інших методів.

Зокрема, краще розуміння довкілля як детермінанти здоров’я потребує міждисциплінарного підходу, який поєднує, серед іншого, актуальні для людини молекулярно-біологічний, епідеміологічний і токсикологічний підходи та отримані в результаті дані для вивчення способів дії різних хімічних речовин, сукупного впливу забрудників та інших стресових чинників, пов’язаних з довкіллям і кліматом, з метою проведення комплексного токсикологічного тестування і пошуку альтернативи тестуванню на тваринах. Для оцінювання експозиції необхідно застосовувати інноваційні підходи з використанням біомаркерів нового покоління на основі так званих "-омік" та епігенетики, біомоніторингу людини, оцінювання персональної експозиції та моделювання для розуміння комбінованої, сукупної та нової експозиції шляхом інтегрування соціально-економічних, культурних, професійних, психологічних і поведінкових факторів. Буде підтримуватися покращення зв’язків з даними про довкілля з використанням сучасних інформаційних систем.

В такий спосіб можна оцінити наявні та заплановані стратегії і програми та забезпечити їх політичну підтримку. Подібним чином можна розвинути поведінкові втручання, профілактичні та освітні програми, зокрема програми, що стосуються обізнаності в питаннях харчування, фізичної активності, вакцинації, а також інші заходи, пов’язані з первинною медичною допомогою.

1.1.2. Розуміння захворювань

Необхідно покращити розуміння здоров’я та захворювань протягом всього життєвого циклу людини задля вироблення нових і більш ефективних профілактичних заходів, а також заходів з діагностування, лікування та реабілітації. Міждисциплінарні, фундаментальні та поступальні дослідження патофізіології захворювання мають важливе значення для поглибленого розуміння всіх аспектів процесів захворювання, в тому числі перегляду меж між нормою та патологією на основі молекулярних даних, а також для підтвердження та використання результатів досліджень у клінічній практиці.

Фундаментальні дослідження охоплюватимуть і заохочуватимуть розроблення та використання нових інструментів і підходів до генерування біомедичних даних і включатимуть біовізуалізацію, так звані "-оміки", високу пропускну здатність і підходи системної медицини. Така діяльність потребуватиме тісного зв’язку між фундаментальними і клінічними дослідженнями і з довгостроковими когортними дослідженнями (та відповідними сферами досліджень), як зазначено вище. Необхідно також налагодити тісні зв’язки між дослідницькими та медичними інфраструктурами (базами даних, біобанками тощо) з метою стандартизації, зберігання даних, обміну ними та доступу до них, оскільки все це є необхідним для максимізації корисності даних і стимулювання більш інноваційних і ефективних методів аналізу та поєднання наборів даних.

1.1.3. Покращення нагляду та стану готовності

Популяції людей стикаються з загрозою нових видів інфекцій, зокрема зоонозного походження, а також інфекцій, які з’являються внаслідок розвитку резистентності наявних хвороботворних мікроорганізмів до ліків, та інших прямих і непрямих наслідків зміни клімату та міжнародного руху людей. Необхідно створювати нові або вдосконалювати наявні методи спостереження, діагностування, мережі раннього попередження, організації охорони здоров’я та кампанії готовності для моделювання епідемій і ефективного реагування на пандемії. Необхідно також докладати зусиль до підтримання та підвищення можливостей боротьби з інфекційними захворюваннями, резистентними до медикаментів.

1.2. Профілактика захворювань

1.2.1. Створення ефективних профілактичних і скринінгових програм і вдосконалення оцінювання сприйнятливості до хвороб

Розроблення профілактичних і скринінгових програм залежить від виявлення ранніх біомаркерів (у тому числі функціональних і поведінкових) ризику та розвитку захворювання, і має ґрунтуватися на міжнародно визнаних критеріях. Розгортання таких програм залежить від тестування та валідації скринінгових методів і програм. Необхідно отримувати знання та розробляти методи виявлення осіб і груп населення з клінічно значущим підвищеним ризиком виникнення захворювання. Виявлення осіб і груп населення з високим ризиком виникнення захворювання дозволить розробити персоналізовані, стратифіковані та колективні стратегії дієвої та економічно ефективної профілактики захворювань.

1.2.2. Покращення діагностики та прогнозування

Покращене розуміння здоров’я, захворювань і їх перебігу впродовж усього життєвого циклу необхідне для вироблення нових, більш ефективних методів діагностики та тераностики. Нові та наявні методи, технології та інструменти розроблятимуть з метою значного покращення результатів боротьби з захворюванням завдяки ранній і більш точній діагностиці та прогнозуванню, а також через уможливлення доступного лікування, більш адаптованого до потреб пацієнта.

1.2.3. Розроблення кращих профілактичних і терапевтичних вакцин

Існує потреба у більш ефективних профілактичних і терапевтичних втручаннях і вакцинах та підкріплених фактами схемах вакцинації для розширеного переліку захворювань, зокрема захворювань, пов’язаних із бідністю, як-от ВІЛ/СНІД, туберкульоз, малярія та задавнені інфекційні хвороби, а також для інших соціально значущих захворювань. Це вимагає кращого розуміння захворювань, патологічних процесів та епідемій, які виникають як наслідок, а також проведення клінічних випробувань і пов’язаних з ними досліджень.

1.3. Лікування захворювань та управління ними

1.3.1. Лікування захворювань, у тому числі розвиток регенеративної медицини

Необхідно заохочувати вдосконалення наскрізних технологій підтримки у сфері ліків, біотерапії, вакцин та інших терапевтичних підходів, зокрема трансплантації, хірургії, генної та клітинної терапії, а також ядерної медицини; підвищувати успішність процесу розроблення ліків і вакцин (зокрема, використання альтернатив класичним методам тестування на безпечність та ефективність, наприклад, шляхом розроблення нових методів); розробляти підходи регенеративної медицини, в тому числі підходи на основі стовбурових клітин; розробляти біофармацевтичні препарати, в тому числі терапевтичні вакцини; розробляти вдосконалені медичні та допоміжні прилади і системи; покращувати рівень паліативної терапії; підтримувати та посилювати здатність боротися з хворобами і здійснювати медичні втручання, які залежать від наявності ефективних і безпечних антимікробних ліків; а також розробляти цілісні підходи до лікування супутніх захворювань, які можуть виникати в будь-якому віці, та уникати поліпрогмазії. Такі вдосконалення сприятимуть розробленню нових, більш ефективних, дієвих, стабільних і персоналізованих методів лікування захворювань та управління інвалідністю і немічністю, зокрема передових видів терапії та клітинної терапії для лікування хронічних захворювань.

1.3.2. Перенесення знань у клінічну практику та масштабовна інноваційна діяльність

Забезпечуватимуть підтримку клінічних випробувань та вдосконалення їх практичного застосування, оскільки вони є важливим засобом передавання біомедичних знань для застосування на пацієнтах. Це, зокрема, включатиме розроблення покращених методологій, які дадуть змогу зосереджувати випробування на відповідних групах населення, в тому числі людях із супутніми захворюваннями, та/або особах, які вже проходять лікування; визначення порівняльної дієвості втручань і рішень; а також посилення використання баз даних і електронних медичних карт як джерел даних для випробувань і передавання знань. Підтримку надаватимуть доклінічному та/або клінічному розробленню визначених препаратів для лікування рідкісних захворювань. Підтримку також надаватимуть перенесенню інших типів втручань, зокрема пов’язаних із самостійним життям, у реальні умови.

1.4. Активне старіння та самостійне піклування про власне здоров’я

1.4.1. Активне старіння, самостійне життя та життя з частковим доглядом

Необхідно проводити мультидисциплінарні передові та прикладні наукові дослідження та здійснювати інновації в соціально-економічних, поведінкових, геронтологічних, цифрових та інших науках для ухвалення економічно ефективних, спрямованих на користувача рішень з метою забезпечення активного самостійного життя і життя з частковим доглядом (удома, на робочому місці, у громадських місцях, тощо) людям похилого віку та особам з інвалідністю з урахуванням гендерних відмінностей. Це стосується різних ситуацій, технологій, систем і послуг, які підвищують якість життя людини та її функціональність, зокрема мобільність, розумних персоналізованих допоміжних технологій, сервісної і соціальної робототехніки та сприятливого середовища. Підтримку надаватимуть дослідницьким та інноваційним пілотним проектам для оцінювання реалізації та широкого застосування рішень. Особливу увагу приділятимуть участі кінцевих споживачів, спільнот користувачів та осіб, які формально або неформально забезпечують догляд.

1.4.2. Індивідуальна обізнаність і розширення можливостей самостійно піклуватися про власне здоров’я

Надання можливості окремим особам покращувати своє здоров’я та піклуватися про нього протягом життя призведе до підвищення рентабельності системи охорони здоров’я та опіки, оскільки даватиме змогу управляти хронічними захворюваннями за межами лікувальних установ і позитивно впливатиме на здоров’я. Це вимагає вивчення соціально-економічних факторів і культурних цінностей, поведінкових і соціальних моделей, ставлення до персоналізованих медичних технологій і очікувань щодо них, мобільних і/або портативних інструментів, нових видів діагностики, сенсорів і приладів для моніторингу та надання персоналізованих послуг, до яких належать у тому числі, проте не обмежуючись цим, інструменти на базі наномедицини, що сприяють здоровому способу життя, добробуту, психічному здоров’ю, самообслуговуванню, покращенню взаємодії між громадянами та працівниками медичної сфери, персоналізованим програмам з управління захворюваннями та інвалідністю з метою, між іншим, покращення автономності пацієнтів, а також підтримування інфраструктур знань. Розроблятимуть та випробовуватимуть рішення з використанням відкритих інноваційних платформ, як-от широкомасштабні демонстраційні заходи в галузі соціальних інновацій та інновацій в сфері послуг.

1.5. Методи та дані

1.5.1. Вдосконалення медичної інформації та краще збирання і використання медичних даних

Підтримку надаватимуть інтеграції інфраструктур та інформаційних структур і джерел (зокрема тих, що отримані з когортних досліджень, протоколів, сукупностей даних, показників, спостережень за результатами медичних обстежень, тощо) а також стандартизації, взаємодійності, збереженню даних, обміну ними та доступу до них з метою забезпечення їх сталості в довгостроковій перспективі та ефективного використання. Необхідно звернути увагу на опрацювання даних, управління знаннями, моделювання, візуалізацію, безпеку ІКТ та питання приватності. Зокрема, необхідно підвищити доступність інформації та даних про негативні результати і небажані наслідки лікування.

1.5.2. Вдосконалення наукових інструментів та методів на підтримку вироблення політики та регуляторних потреб

Необхідно підтримувати дослідження, розвиток, інтеграцію і використання наукових інструментів, методів і статистичних даних для швидкого, точного та прогнозного оцінювання безпечності, дієвості та якості медичних втручань і технологій, зокрема нових ліків, біологічних продуктів, прогресивних методів лікування та медичних виробів. Це, зокрема, стосується нових розробок у сфері біофармацевтичних препаратів, вакцин, антимікробних препаратів, клітинної/тканинної та генної терапії, органів і трансплантації, спеціалізованого виробництва, біобанків, нових медичних виробів, комбінованих продуктів, діагностичних/лікувальних процедур, генетичного тестування, взаємодійності та електронної системи охорони здоров’я, в тому числі питань приватності. Також необхідно підтримувати покращення методик оцінювання ризиків, рамок відповідності, підходів до тестування і стратегій тестування, що стосуються довкілля і здоров’я. Необхідно підтримувати розроблення відповідних методів для сприяння оцінюванню етичних аспектів зазначених вище сфер.

1.5.3. Використання методів in-silico в медицині для вдосконалення лікування та прогнозування захворювань

Для прогнозування сприйнятливості до захворювання, динаміки захворювання та ймовірності успіху лікування можна застосовувати медичні системи на основі комп’ютерної симуляції з використанням даних конкретного пацієнта, що ґрунтуються на системних підходах до медицини і фізіологічному моделюванні. Симуляцію на основі моделі можна використовувати для підтримування клінічних випробувань, прогнозування реакції на лікування, а також персоналізації та оптимізації лікування.

1.6. Надання медичної допомоги та інтегрована опіка

1.6.1. Сприяння інтегрованій опіці

Підтримка управління хронічними захворюваннями, зокрема пацієнтів з інвалідністю, за межами установ також залежить від вдосконалення співпраці між надавачами медичних послуг і тими, хто забезпечує соціальну або неформальну опіку. Підтримку надаватимуть науково-дослідним та інноваційним програмам для вироблення та ухвалення рішень на основі поширеної інформації щодо фізичного і психічного здоров’я, зокрема психосоціальних аспектів, та надання доказів для широкомасштабного розгортання і використання нових рішень на ринку, в тому числі взаємодійних дистанційних медичних і опікунських послуг. Зокрема, в контексті демографічних змін підтримку надаватимуть дослідженням та інноваціям з метою покращення організації довготривалої опіки, а також інноваціям в сфері політики та управління. Впровадження нових та інтегрованих рішень у сфері опіки спрямоване на розширення власних можливостей і покращення наявних можливостей, а також зосереджене на компенсуванні дефіцитів.

1.6.2. Оптимізація ефективності та дієвості надання медичної допомоги та скорочення розбіжностей шляхом вироблення та ухвалення рішень на основі доказів, а також розповсюдження найкращої практики, інноваційних технологій і підходів

Необхідно підтримувати розроблення системного підходу до оцінювання технології в сфері охорони здоров’я та економіки охорони здоров’я, а також збирання доказів і розповсюдження найкращої практики та інноваційних технологій і підходів у сфері охорони здоров’я та опіки, зокрема ІКТ та застосунків, які використовуються для надання електронних послуг у сфері охорони здоров’я. Підтримку надаватимуть порівняльному аналізу реформ систем громадського здоров’я в Європі та в третіх країнах і оцінюванню їх середньо- та довгострокового впливу на економіку і суспільство. Підтримку надаватимуть аналізу майбутньої робочої сили в сфері охорони здоров’я з точки зору як кількості, так і необхідних навичок у зв’язку з застосуванням нових моделей опіки. Підтримку також надаватимуть дослідження динаміки нерівностей у сфері охорони здоров’я, їх взаємодії з іншими економічними і соціальними нерівностями, а також дослідженням дієвості політики, спрямованої на зменшення нерівностей в Європі та за її межами. Зрештою, підтримку надаватимуть оцінюванню рішень щодо безпеки пацієнтів і систем забезпечення якості, зокрема ролі пацієнтів.

1.7. Конкретні аспекти реалізації

Реалізація цієї конкретної цілі передбачає підтримку передавання знань і технологій та інших форм розповсюдження інформації, широкомасштабних експериментальних і демонстраційних заходів і стандартизації. У такий спосіб буде прискорено процес розгортання товарів і послуг на ринку та затверджено масштабовні рішення для Європи та поза її межами. Зазначена діяльність не лише сприятиме галузевій конкурентоспроможності Європи та залученню інноваційних МСП, але й вимагатиме активної участі всіх стейкхолдерів. Докладатимуть зусиль для налагодження синергій з іншими відповідними програмами та діяльністю як у публічному, так і в приватному секторі на рівні Союзу, на національному та міжнародному рівні. Зокрема, прагнутимуть налагодити синергії з діяльністю в контексті програми "Здоров’я для зростання".

Наукова група з питань здоров’я виконуватиме роль орієнтованої на науку платформи стейкхолдерів, яка робить науковий внесок у подолання зазначеного суспільного виклику. Ця група забезпечить узгоджений, науково обґрунтований аналіз перешкод проведенню досліджень та інновацій і пов’язаних із цим суспільним завданням можливостей, сприятиме визначенню пріоритетів досліджень та інновацій у цій сфері та заохочуватиме залучення вчених з усього Союзу. Завдяки активній співпраці зі стейкхолдерами ця група допоможе збільшити потенціал, сприятиме обміну знаннями та тіснішій співпраці в зазначеній сфері на рівні Союзу.

Можуть розглядатися питання підтримки відповідних спільних програмних ініціатив (СПІ) і відповідних партнерств у рамках публічного сектора та публічно-приватних партнерств.

Будуть також встановлені необхідні зв’язки з діяльністю відповідних європейських інноваційних партнерств і з відповідними аспектами дослідницьких та інноваційних програм європейських технологічних платформ.

2.1. Стале сільське господарство та лісівництво

Належні знання, засоби, послуги та інновації, необхідні для забезпечення більш продуктивних, екологічних, ресурсоефективних і надійних сільськогосподарських і лісівничих систем, що постачають достатню кількість їжі, корму, біомаси та інших сировинних матеріалів, а також надають екосистемні послуги за одночасного захисту біорізноманіття та сприяння процвітанню сільської місцевості. Науково-дослідна діяльність та інновації забезпечать можливості інтеграції агрономічних та екологічних цілей у стале виробництво і тим самим: збільшать продуктивність і ресурсоефективність, у том числі ефективне використанням води; підвищать рівень безпечності тваринництва та рослинництва; зменшать викиди парникових газів від сільськогосподарської діяльності; скоротять продукування відходів; знизять вилуговування поживних речовин та інших хімічних сполук з оброблюваних земельних угідь у наземне та морське середовище; зменшать залежність від міжнародного ввезення рослинного білку в Європу; підвищать рівень розмаїття у системах виробництва сировини; та сприятимуть відновленню біорізноманіття.