ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 714/2009 від 13 липня 2009 року про умови доступу до мережі для транскордонних перетоків електроенергії та скасування Регламенту (ЄС) № 1228/2003 (- 1). та зокрема його статтю 6(11),

Оскільки:

(1) Швидке створення повнофункціонального й об’єднаного внутрішнього енергоринку має вирішальне значення для підтримки безпеки енергопостачання, підвищення конкурентоспроможності та забезпечення всім споживачам можливості купувати енергоресурси за доступними цінами.

(2) Регламент (ЄС) № 714/2009 встановлює недискримінаційні правила, які регулюють доступ до мережі для забезпечення транскордонних обмінів електроенергією, щоб гарантувати належне функціонування внутрішнього ринку електроенергії. Крім того, у статті 5 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/72/ЄС (- 2) вимагається, щоб держави-члени або, якщо це передбачено державами-членами, регуляторні органи, між іншим, забезпечили розроблення об’єктивних і недискримінаційних технічних правил, які встановлюють мінімальні вимоги щодо технічного проектування та експлуатаційні вимоги для приєднання до системи. Якщо вимоги визначають умови приєднання до національних мереж, у статті 37(6) згаданої Директиви вимагається, щоб регуляторні органи відповідали за встановлення або затвердження принаймні методологій для їх розрахунку або встановлення. Щоб гарантувати безпеку в об’єднаній системі передачі, надзвичайно важливо забезпечити однакове розуміння вимог, що застосовуються до генеруючих модулів. Такі вимоги, що сприяють підтриманню, збереженню та відновленню безпеки системи, щоб підтримати належне функціонування внутрішнього ринку електроенергії в межах синхронних зон і між ними та досягти ефективності витрат, повинні розглядатися як питання, пов’язані з транскордонними мережами та ринковою інтеграцією.

(3) Необхідно визначити гармонізовані правила приєднання генеруючих модулів до мережі, щоб забезпечити чітку правову базу для приєднання до мережі, сприяти торгівлі електроенергією в межах Союзу, гарантувати безпеку системи, сприяти інтеграції відновлюваних джерел енергії, підвищити конкуренцію й забезпечити ефективніше використання мережі та ресурсів в інтересах споживачів.

(4) Безпека системи частково залежить від технічних можливостей генеруючих модулів. У зв’язку з цим основними передумовами є регулярна координація на рівні мереж передачі та розподілу і належна робота обладнання, приєднаного до мереж передачі та розподілу з достатньою відмовостійкістю, щоб справлятися з порушеннями режиму та сприяти запобіганню будь-яким серйозним порушенням електропостачання або полегшувати відновлення системи після серйозної аварії.

(5) Безпечна експлуатація системи можлива тільки за тісної співпраці між власниками генеруючих об’єктів і системними операторами. Зокрема, функціонування системи в нештатних умовах експлуатації залежить від реакції генеруючих модулів на відхилення значень напруги та номінальної частоти від опорного значення в 1 відносну одиницю (в.о.). У контексті безпеки системи відповідні мережі та генеруючі модулі повинні розглядатися як єдине ціле з точки зору проектування системи, враховуючи, що ці частини взаємозалежні. Таким чином, необхідно встановити відповідні технічні вимоги для генеруючих модулів як передумову для приєднання до мережі.

(6) Регуляторні органи повинні враховувати обґрунтовані витрати, фактично понесені системними операторами у зв’язку з імплементацією цього Регламенту, у ході встановлення чи затвердження тарифів на передачу або розподіл електроенергії чи їхніх методологій або під час затвердження умов приєднання та доступу до національних мереж згідно зі статтею 37(1) і (6) Директиви 2009/72/ЄС, а також статтею 14 Регламенту (ЄС) № 714/2009.

(7) Різні синхронні енергосистеми в межах Союзу мають різні характеристики, які необхідно враховувати при встановленні вимог для виробників електроенергії. Відповідно, слід враховувати регіональні особливості під час встановлення правил приєднання до мережі, як вимагається у статті 8(6) Регламенту (ЄС) № 714/2009.

(8) Враховуючи необхідність забезпечення регуляторної визначеності, вимоги цього Регламенту мають застосовуватися до нових генеруючих об’єктів, але не повинні застосовуватися до наявних генеруючих модулів і тих, які перебувають на просунутому етапі планування, але ще не завершені, якщо тільки відповідний регуляторний орган або держава-член не вирішить інакше з огляду на розвиток системних вимог і повний аналіз витрат і вигід або в разі істотної модернізації таких генеруючих об’єктів.

(9) Значність генеруючих модулів має залежати від їхнього розміру та впливу на всю систему. Синхронні машини мають класифікуватися на основі розміру машини та включати всі компоненти генеруючого об’єкта, що зазвичай працюють невіддільно один від одного, такі як окремі генератори змінного струму, які приводяться в дію паровими та газовими турбінами єдиної газотурбінної установки комбінованого циклу. Для об’єкта, до складу якого входять кілька таких газотурбінних установок комбінованого циклу, кожна з них має оцінюватися залежно від її розміру, а не залежно від загальної потужності об’єкта. Несинхронно приєднані енергоблоки, якщо вони зібрані разом, утворюють одну економічну одиницю та мають єдину точку приєднання, повинні оцінюватися за їхньою сукупною потужністю.

(10) З огляду на різний рівень напруги, на якому виробники електроенергії приєднані до мережі, та їхню максимальну генеруючу потужність, у цьому Регламенті слід розмежувати різні типи виробників електроенергії, встановивши різні рівні вимог. У цьому Регламенті не встановлені правила визначення рівня напруги в точці приєднання, до якої буде підключений генеруючий модуль.

(11) Вимоги, що застосовуються до генеруючих модулів типу А, повинні бути встановлені на базовому рівні, необхідному для забезпечення генеруючої здатності з обмеженою автоматичною реакцією та мінімальним контролем з боку системного оператора. Вони також повинні запобігати масштабній втраті генерації в робочих діапазонах системи, тим самим мінімізуючи критичні події, а також включати вимоги, необхідні для обширного втручання під час критичних подій у системі.

(12) Вимоги, що застосовуються до генеруючих модулів типу В, повинні забезпечувати ширший діапазон автоматичної реакції динамічної системи на збурення з вищою стійкістю до експлуатаційних подій, щоб гарантувати використання такої автоматичної реакції, а також вищий рівень контролю з боку системного оператора та інформацію для використання відповідних можливостей. Вони забезпечують автоматичну реакцію, щоб пом’якшити вплив системних подій і максимізувати реакцію динамічної системи генерації на такі події.

(13) Вимоги, що застосовуються до генеруючих модулів типу С, повинні забезпечувати точну, стабільну та висококонтрольовану реакцію динамічної системи на збурення в реальному часі з метою надання основних допоміжних послуг для забезпечення безпеки постачання. Такі вимоги повинні охоплювати всі стани системи з подальшою детальною специфікацією взаємодій між вимогами, функціями, контролем та інформацією, щоб використовувати такі можливості та забезпечити в реальному часі реакцію системи, необхідну для уникнення системних подій, управління ними та реагування на них. Такі вимоги також повинні забезпечувати достатню здатність генеруючих модулів до реагування на ситуації з порушенням режиму роботи системи та без нього, а також інформацію та контроль, які необхідні для використання генерації в різних ситуаціях.

(14) Вимоги, застосовні до генеруючих модулів типу Б, повинні бути спеціально призначені для вироблення електроенергії в разі приєднання на вищій напрузі з впливом на контроль і експлуатацію всієї системи. Вони повинні забезпечувати стабільну роботу об’єднаної системи, даючи змогу використовувати допоміжні послуги виробників електроенергії на всій території Європи.

(15) Вимоги повинні ґрунтуватися на принципах недискримінації та прозорості, а також на принципі оптимізації між найвищою загальною ефективністю і найнижчими загальними витратами для всіх залучених сторін. Відповідно, такі вимоги повинні відображати відмінності в поводженні з технологіями виробництва електроенергії з різними індивідуальними характеристиками та уникати непотрібних інвестицій в окремі географічні регіони для врахування їхньої регіональної специфіки. Оператори систем передачі (ОСП) і оператори систем розподілу (ОСР), у тому числі оператори закритих систем розподілу (ОЗСР), можуть враховувати такі відмінності в ході визначення вимог відповідно до положень цього Регламенту, водночас розуміючи, що пороги для визначення належності системи до систем передачі або систем розподілу встановлюються на національному рівні.

(16) У зв’язку з його транскордонним впливом, цей Регламент має бути спрямований на встановлення однакових вимог щодо частоти для всіх рівнів напруги принаймні в межах синхронної зони. Це важливо, тому що в межах синхронної зони зміна частоти в одній державі-члені може відразу вплинути на частоту та пошкодити обладнання в усіх інших державах-членах.

(17) Щоб гарантувати безпеку системи, генеруючі модулі в кожній синхронній зоні об’єднаної системи повинні мати змогу залишатися приєднаними до системи у визначених діапазонах частот і напруг.

(18) У цьому Регламенті слід передбачити діапазони параметрів для вибору, на національному рівні, значень для здатності проходити коротке замикання (КЗ) без відключення від мережі, щоб забезпечити пропорційний підхід, що відображає змінні потреби системи, такі як рівень відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) і наявні схеми захисту як мереж передачі, так і мереж розподілу. З огляду на конфігурацію деяких мереж, верхня межа для вимог щодо здатності проходити КЗ без відключення від мережі має становити 250 мілісекунд. Однак, з огляду на те, що найпоширеніший час усунення пошкодження в Європі наразі становить 150 мілісекунд, суб’єкт, призначений державою-членом для затвердження вимог цього Регламенту, може, на свій розсуд, перевіряти, чи необхідний довший час, перш ніж затверджувати відповідну вимогу.

(19) Під час визначення передаварійних і післяаварійних режимів для здатності проходити КЗ без відключення від мережі, враховуючи характеристики системи, такі як топологія мережі та структура генеруючих потужностей, відповідний ОСП повинен вирішити, чи слід надати пріоритет передаварійним умовам експлуатації генеруючих модулів, чи довшим часовим інтервалам усунення пошкоджень.

(20) Забезпечення належного повторного приєднання до мережі після випадкового відключення внаслідок порушення режиму роботи мережі має важливе значення для об’єднаної системи. Належний захист мережі надзвичайно важливий для підтримання стабільності та безпеки системи, особливо в разі порушень режиму роботи системи. Схеми захисту можуть запобігти ускладненню порушень і обмежити їх наслідки.

(21) Належний обмін інформацією між системними операторами та власниками генеруючих об’єктів є передумовою, що дасть змогу системним операторам підтримувати стабільність і безпеку системи. У розпорядженні системних операторів постійно повинен бути огляд стану системи, що включає інформацію про умови експлуатації генеруючих модулів, а також зв’язок із ними для надання оперативних команд.

(22) У випадку аварійних ситуацій, які можуть поставити під загрозу стабільність і безпеку системи, системні оператори повинні мати змогу надавати розпорядження для коригування вихідної потужності генеруючих модулів у спосіб, що дасть змогу системним операторам виконувати свої обов’язки щодо безпеки системи.

(23) Слід узгодити діапазони напруги між взаємопов’язаними системами, тому що вони мають важливе значення для безпечного планування та експлуатації енергосистеми в межах синхронної зони. Від’єднання у зв’язку з порушенням режиму напруги впливають на сусідні системи. Невизначення діапазонів напруги може призвести до істотної невизначеності при плануванні та експлуатації системи в контексті роботи за межами нормальних умов експлуатації.

(24) Здатність до вироблення реактивної потужності має залежати від низки факторів, включно зі ступенем замкнутості мережі та відношенням між відпуском і споживанням, що мають бути враховані при встановленні вимог щодо реактивної потужності. Якщо регіональні характеристики системи відрізняються в межах сфери відповідальності системного оператора, може бути доцільний більш ніж один профіль. Виробництво реактивної потужності, відоме як робота із затримкою по фазі, при високих напругах і споживання реактивної потужності, відоме як робота з випередженням по фазі, при низьких напругах можуть не знадобитися. Вимоги щодо реактивної потужності можуть встановлювати обмеження щодо проектування та експлуатації генеруючих об’єктів. У зв’язку з цим необхідно ретельно оцінити можливості, які дійсно потрібні для ефективної експлуатації системи.

(25) Синхронним генеруючим модулям властива здатність стримувати або уповільнювати відхилення частоти - характеристика, якої не мають багато технологій ВДЕ. Відповідно, необхідно вживати заходів протидії, щоб уникнути збільшення швидкості зміни частоти під час виробництва електроенергії з високою часткою ВДЕ. Штучна інерція може сприяти подальшому розширенню використання ВДЕ, що за своєю природою не сприяють інерції.

(26) Слід впровадити належні та пропорційні випробування, щоб системні оператори могли гарантувати операційну безпеку.

(27) Регуляторні органи, держави-члени та системні оператори повинні забезпечити, щоб у процесі розроблення та затвердження вимог щодо приєднання до мережі вони були, наскільки можливо, гармонізовані з метою забезпечення повної ринкової інтеграції. У ході розроблення вимог щодо приєднання слід особливо враховувати встановлені технічні стандарти.

(28) У цьому Регламенті слід визначити порядок відступу від правил з урахуванням місцевих умов, коли, як виняток, наприклад, дотримання таких правил може поставити під загрозу стабільність локальної мережі або коли безпечна експлуатація генеруючого модуля може потребувати експлуатаційних умов, які не відповідають цьому Регламенту. У випадку окремих електростанцій з комбінованим виробництвом тепла та електроенергії, які мають більші переваги у сфері ефективності, застосування правил, визначених у цьому Регламенті, може призвести до непропорційних витрат і втрати таких переваг у сфері ефективності.

(29) За умови затвердження відповідним регуляторним органом або іншим органом, якщо застосовно в державі-члені, системним операторам слід дозволити пропонувати відступи для певних класів генеруючих модулів.

(30) Цей Регламент був прийнятий на основі Регламенту (ЄС) № 714/2009, який він доповнює та невід’ємною частиною якого він є. Покликання на Регламент (ЄС) № 714/2009 в інших правових актах слід також розуміти як покликання на цей Регламент.

(31) Заходи, передбачені цим Регламентом, відповідають висновку Комітету, зазначеному у статті 23(1) Регламенту (ЄС) № 714/2009,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Цей Регламент встановлює мережевий кодекс, яким визначаються вимоги щодо мережевого приєднання генеруючих об’єктів, зокрема синхронних генеруючих модулів, модулів енергоцентрів і морських одиниць енергоцентрів до об’єднаної системи. Таким чином, він допомагає забезпечити справедливі умови конкуренції на внутрішньому ринку електроенергії, гарантувати безпеку системи та інтеграцію відновлювальних джерел електроенергії, а також полегшити торгівлю електроенергією на всій території Союзу.

Цей Регламент також встановлює обов’язки щодо забезпечення належного використання системними операторами потужностей генеруючих об’єктів у прозорий і недискримінаційний спосіб, щоб забезпечити рівні умови на всій території Союзу.

Для цілей цього Регламенту застосовують терміни та означення статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС (- 3), статті 2 Регламенту (ЄС) № 714/2009, статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/1222 (- 4), статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) № 543/2013 (- 5) та статті 2 Директиви 2009/72/ЄС.

Крім того, застосовуються такі терміни та означення:

(1) "суб’єкт" означає регуляторний орган, інший національний орган, системного оператора або інший публічний чи приватний орган, призначений згідно з національним правом;

(2) "синхронна зона" означає зону, охоплену синхронно об’єднаними ОСП, такі як синхронні зони континентальної Європи, Великобританії, Ірландії, Північної Ірландії та Північної Європи, а також енергосистеми Литви, Латвії та Естонії, разом іменованих "країни Балтії", які є частиною більш широкої синхронної зони;

(3) "напруга" означає різницю електричних потенціалів між двома точками, яка вимірюється як середньоквадратичне значення лінійних напруг прямої послідовності на основній частоті;

(4) "повна потужність" означає добуток напруги та сили струму на основній частоті, а також квадратного кореня з трьох у випадку трифазних систем; зазвичай виражається в кіловольт- амперах (кВА) або мегавольт-амперах (МВА);

(5) "генеруючий модуль" означає синхронний генеруючий модуль або модуль енергоцентру;

(6) "генеруючий об’єкт" означає об’єкт, який перетворює первинну енергію на електричну енергію та складається з одного або більше генеруючих модулів, приєднаних до мережі в одній або більше точках приєднання;

(7) "власник генеруючого об’єкта" означає фізичну або юридичну особу, яка володіє генеруючим об’єктом;

(8) "основна генеруюча установка" означає один або кілька основних елементів обладнання, необхідних для перетворення первинного джерела енергії на електричну енергію;

(9) "синхронний генеруючий модуль" означає неподільний набір установок, які можуть виробляти електричну енергію таким чином, щоб частота генерованої напруги, швидкість обертання ротора генератора і частота напруги мережі перебували в постійному співвідношенні, тобто в синхронізмі;

(10) "документ генеруючого модуля" означає документ, що видається власником генеруючого об’єкта відповідному системному оператору для генеруючого модуля типу В або С, який підтверджує відповідність генеруючого модуля технічним критеріям, визначеним у цьому Регламенті, і містить необхідні дані та декларації, включно з декларацією про відповідність;

(11) "відповідний ОСП" означає ОСП, в області регулювання якого генеруючий модуль, об’єкт енергоспоживання, система розподілу або система ПСВН приєднані або будуть приєднані до мережі на будь-якому рівні напруги;

(12) "мережа" означає установки та обладнання, з’єднані разом для передачі або розподілу електроенергії;

(13) "відповідний системний оператор" означає оператора системи передачі або оператора системи розподілу, до системи якого приєднані або будуть приєднані генеруючий модуль, об’єкт енергоспоживання, система розподілу або система ПСВН;

(14) "договір про приєднання" означає договір між відповідним системним оператором і власником генеруючого об’єкта, власником об’єкта енергоспоживання, оператором системи розподілу або власником системи ПСВН, який включає відповідний об’єкт та конкретні технічні вимоги для генеруючого об’єкта, об’єкта енергоспоживання, приєднання системи розподілу або системи ПСВН;

(15) "точка приєднання" означає стиковий вузол, у якому генеруючий модуль, об’єкт енергоспоживання, система розподілу або система ПСВН приєднані до системи передачі, морської мережі, системи розподілу, включно із закритими системами розподілу, або системи ПСВН, як це визначено в договорі про приєднання;

(16) "максимальна потужність", або "Ртах", означає максимальну безперервну активну потужність, яку може генерувати генеруючий модуль, за вирахуванням будь-якого споживання, пов’язаного виключно зі спрощенням роботи такого генеруючого модуля та яке не подається в мережу, як указано в договорі про приєднання або погоджено між відповідним системним оператором і власником генеруючого об’єкта;

(17) "модуль енергоцентру" означає енергоблок або сукупність енергоблоків, які несинхронно приєднані до мережі або приєднані через силову електроніку і мають єдину точку приєднання до системи передачі, системи розподілу, у тому числі закритої системи розподілу, або системи ПСВН;

(18) "морський модуль енергоцентру" означає модуль енергоцентру, розташований у морі, з морською точкою приєднання;

(19) "режим синхронного компенсатора" означає роботу генератора змінного струму без первинного рушія з метою динамічного регулювання напруги виробленням або поглинанням реактивної потужності;

(20) "активна потужність" означає активний компонент повної потужності на основній частоті, виражений у ватах або кратних вату одиницях, таких як кіловати (кВт) або мегавати (МВт);

(21) "гідроакумуляційна електростанція" означає гідроагрегат, у якому вода може бути піднята за допомогою насосів і зберігатися для подальшого генерування електроенергії;

(22) "частота" означає електричну частоту системи, виражену в герцах, що може вимірюватися в усіх частинах синхронної зони з прийнятим допущенням про узгоджене значення для системи в часовому інтервалі секунд із незначними відхиленнями лише для різних точок вимірювання. її номінальне значення становить 50 Гц;

(23) "статизм" означає співвідношення між відхиленням частоти у сталому стані та відхиленням вихідної активної потужності у сталому стані, виражене у відсотках. Відхилення частоти виражається як відношення до номінальної частоти, а відхилення активної потужності - як відношення до максимальної потужності або фактичної активної потужності в момент досягнення відповідного порогу;

(24) "мінімальний рівень регулювання" означає мінімальну активну потужність, як указано в договорі про приєднання або погоджено між відповідним системним оператором і власником генеруючого об’єкта, до якої генеруючий модуль може регулювати активну потужність;

(25) "уставка" означає цільове значення для будь-якого параметра, який зазвичай використовується у схемах регулювання;

(26) "розпорядження" означає будь-яку команду в межах повноважень, надану системним оператором власнику генеруючого об’єкта, власнику об’єкта енергоспоживання, оператору системи розподілу або власнику системи ПСВН для виконання дії;

(27) "усунене засобами захисту пошкодження" означає пошкодження, яке було успішно усунене відповідно до критеріїв планування системного оператора;

(28) "реактивна потужність" означає уявний компонент повної потужності на основній частоті, зазвичай виражений у кіловольт-амперах реактивних (кВАр) або мегавольт-амперах реактивних (МВАр);

(29) "здатність проходити КЗ без відключення від мережі" означає здатність електричних пристроїв залишатися приєднаними до мережі та працювати протягом періодів низької напруги в точці приєднання, викликаних усуненими засобами захисту пошкодженнями;

(30) "генератор змінного струму" означає пристрій, який перетворює механічну енергію на електричну енергію за допомогою обертового магнітного поля;

(31) "струм" означає швидкість потоку електричного заряду, що вимірюється середньоквадратичним значенням фазного струму прямої послідовності на основній частоті;

(32) "статор" означає частину обертальної машини, яка містить нерухомі магнітні частини з відповідними обмотками;

(33) "інерція" означає властивість обертового твердого тіла, такого як ротор генератора змінного струму, підтримувати свій стан однорідного обертального руху та кінетичний момент, якщо тільки не застосовується момент зовнішніх сил;

(34) "штучна інерція" означає здатність модуля енергоцентру або системи ПСВН до імітації ефекту інерції синхронного генеруючого модуля на заданому рівні характеристик;

(35) "регулювання частоти" означає здатність генеруючого модуля або системи ПСВН до регулювання своєї вихідної активної потужності у відповідь на виміряне відхилення частоти в системі від уставки для підтримання стабільної частоти в системі;

(36) "частотночутливий режим", або "FSM", означає робочий режим генеруючого модуля або системи ПСВН, за яким вихідна активна потужність змінюється у відповідь на відхилення частоти в системі таким чином, що це допомагає відновленню до уставки частоти;

(37) "режим з обмеженою чутливістю до частоти - підвищена частота", або "LFSM-U", означає робочий режим генеруючого модуля або системи ПСВН, який призводить до зменшення вихідної активної потужності у відповідь на зміну частоти в системі вище певного значення;

(38) "режим з обмеженою чутливістю до частоти - знижена частота", або "LFSM-U", означає робочий режим генеруючого модуля або системи ПСВН, який призводить до збільшення вихідної активної потужності у відповідь на зміну частоти системи нижче певного значення;

(39) "зона нечутливості по частоті" означає інтервал, який навмисне використовується, щоб зробити регулювання частоти нечутливим;

(40) "нечутливість частотної характеристики" означає притаманну особливість системи регулювання, яка визначається як мінімальна величина відхилення частоти або вхідного сигналу, що викликає зміну вихідної потужності або вихідного сигналу;

(41) "графік P-Q" означає графік, що описує здатність до вироблення реактивної потужності генеруючим модулем у рамках зміни активної потужності в точці приєднання;

(42) "статична стійкість" означає здатність мережі або синхронного генеруючого модуля повертатися до усталеного режиму роботи та підтримувати його незначні збурення;

(43) "острівний режим роботи" означає незалежну роботу всієї або частини мережі, яка ізольована внаслідок від’єднання від об’єднаної енергосистеми, маючи принаймні один генеруючий модуль або систему ПСВН, що видає потужність у цю мережу й регулює частоту та напругу;

(44) "робота на власні потреби" означає режим роботи, який забезпечує продовження живлення навантаження власних потреб генеруючих об’єктів у разі порушень у роботі мережі, що закінчуються відключенням генеруючих модулів від мережі та їх перемиканням на власні потреби;

(45) "здатність до автономного пуску" означає здатність до відновлення генеруючого модуля з повністю знеструмленого стану за допомогою джерела живлення власних потреб і без будь- якої зовнішньої відносно генеруючого об’єкта подачі електричної енергії;

(46) "уповноважений орган сертифікації" означає орган, який видає сертифікати і документи генеруючих модулів і якому надана акредитація національним афілійованим членом Європейської кооперації з акредитації (ЕА), заснованим відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (- 6);

(47) "сертифікат відповідності обладнання" означає документ, виданий уповноваженим органом сертифікації для обладнання, що використовується генеруючим модулем, електроустановкою енергоспоживача, системою розподілу, об’єктом енергоспоживання або системою ПСВН. У сертифікаті відповідності обладнання визначається сфера його дії на національному чи іншому рівні, на якому обирається конкретне значення з діапазону, дозволеного на європейському рівні. Для цілей заміни окремих частин процесу контролю відповідності сертифікат відповідності обладнання може містити моделі, які були перевірені на основі фактичних результатів випробувань;

(48) "система регулювання збудження" означає систему регулювання зі зворотним зв’язком, яка включає синхронну машину та її систему збудження;

(49) "графік U-Q/Pmax " означає профіль, що представляє здатність до вироблення реактивної потужності генеруючим модулем або перетворювальною підстанцією ПСВН у функції зміни напруги в точці приєднання;

(50) "мінімальний рівень стабільної роботи" означає мінімальну активну потужність, як указано в договорі про приєднання або погоджено між відповідним системним оператором і власником генеруючого об’єкта, за якої генеруючий модуль може стабільно працювати впродовж необмеженого часу;

(51) "обмежувач перезбудження" означає регулювальний пристрій у складі АРН, що захищає ротор генератора від перевантаження, обмежуючи струм збудження;

(52) "обмежувач недозбудження" означає регулювальний пристрій у складі АРН, призначений для захисту генератора від втрати синхронізму через недозбудження;

(53) "автоматичний регулятор напруги", або "АРН", означає безперервно діюче автоматичне обладнання, яке регулює напругу на контактах синхронного генеруючого модуля, порівнюючи фактичну напругу на контактах із опорним значенням та регулюючи вихідний сигнал системи регулювання збудження;

(54) "стабілізатор енергосистеми", або "PSS", означає додаткову функцію АРН синхронного генеруючого модуля, яка призначена для демпфірування коливань потужності;

(55) "швидке підживлення КЗ струмом" означає струм, що подається модулем енергоцентру або системою ПСВН упродовж і після відхилення напруги, викликаного електричним КЗ, із метою виявлення такого КЗ системами захисту мереж на його початковій стадії, підтримання напруги системи на пізнішому етапі КЗ і відновлення напруги системи після усунення КЗ;

(56) "коефіцієнт потужності" означає відношення абсолютного значення активної потужності до повної потужності;

(57) "крутизна характеристики" означає відношення зміни напруги, у розрахунку на опорну напругу в 1 в.о., до зміни подаваної реактивної потужності від нуля до максимальної реактивної потужності, приведеної до максимальної реактивної потужності;

(58) "морська система приєднання до мережі" означає повне з’єднання між морською точкою приєднання і сухопутною системою в сухопутній точці міжмережевого з’єднання;

(59) "сухопутна точка міжмережевого з’єднання" означає точку, у якій морська система приєднання до мережі приєднана до сухопутної мережі відповідного системного оператора;

(60) "посібник з монтажу" означає простий структурований документ, що містить інформацію про генеруючий модуль типу А чи електроустановку енергоспоживача з управлінням попитом, приєднаних на рівні нижче 1000 В, а також підтверджує їх відповідність відповідним вимогам;

(61) "декларація про відповідність" означає документ, наданий власником генеруючого об’єкта, власником об’єкта енергоспоживання, оператором системи розподілу або власником системи ПСВН системному оператору, у якому зазначається поточний стан дотримання відповідних специфікацій і вимог;

(62) "оперативне повідомлення про остаточний дозвіл на підключення", або "ДПО", означає повідомлення, видане відповідним системним оператором власнику генеруючого об’єкта, власнику об’єкта енергоспоживання, оператору системи розподілу або власнику системи ПСВН, що відповідає відповідним специфікаціям і вимогам, яке дозволяє їм експлуатувати, відповідно, генеруючий об’єкт, об’єкт енергоспоживання, систему розподілу або систему ПСВН із використанням приєднання до мережі;

(63) "оперативне повідомлення про дозвіл на подачу напруги", або "ДПН", означає повідомлення, видане відповідним системним оператором власнику генеруючого об’єкта, власнику об’єкта енергоспоживання, оператору системи передачі або власнику системи ПСВН до подачі напруги в їхню внутрішню мережу;

(64) "оперативне повідомлення про "тимчасовий дозвіл на підключення", або "ТДП", означає повідомлення, видане відповідним системним оператором власнику генеруючого об’єкта, власнику об’єкта енергоспоживання, оператору системи розподілу або власнику системи ПСВН, яке дозволяє їм експлуатувати, відповідно, генеруючий об’єкт, об’єкт енергоспоживання, систему розподілу або систему ПСВН із використанням приєднання до мережі впродовж обмеженого проміжку часу та провести випробування на відповідність відповідним специфікаціям і вимогам;

(65) "оперативне повідомлення про обмежений дозвіл на підключення", або "ОДП", означає повідомлення, видане відповідним системним оператором власнику генеруючого об’єкта, власнику об’єкта енергоспоживання, оператору системи розподілу або власнику системи ПСВН, яким раніше був наданий статус ДПО, проте вони тимчасово підлягають значній модифікації або втратили функціональність, що призвело до невідповідності відповідним специфікаціям і вимогам.

1. Вимоги щодо приєднання, визначені в цьому Регламенті, застосовуються до нових генеруючих модулів, які вважаються значними відповідно до статті 5, якщо не передбачене інше.

Відповідний системний оператор зобов’язаний відмовити в дозволі на приєднання генеруючого об’єкта, який не відповідає вимогам, визначеним у цьому Регламенті, і на який не поширюється відступ, наданий регуляторним органом або іншим органом, якщо застосовно в державі-члені, відповідно до статті 60. Відповідний системний оператор повинен надіслати обґрунтоване письмове повідомлення про таку відмову власнику генеруючого об’єкта і, якщо регуляторним органом не передбачене інше, до регуляторного органу.

2. Цей Регламент не застосовують до:

(a) генеруючих модулів, приєднаних до системи передачі та систем розподілу або до частин системи передачі чи систем розподілу на островах держав-членів, системи яких не працюють синхронно із синхронною зоною континентальної Європи, Великобританії, Північної Європи, Ірландії та Північної Ірландії або країн Балтії;

(b) генеруючих модулів, які були встановлені для резервного живлення і які працюють паралельно із системою упродовж менше п’яти хвилин на календарний місяць, коли система перебуває в нормальному стані. Паралельна робота під час технічного обслуговування або приймально-здавальних випробувань не враховується у п’ятихвилинний ліміт;

(c) генеруючі модулі, які не мають постійної точки приєднання та використовуються системними операторами для тимчасового забезпечення потужності за умов часткової або повної недоступності нормальної потужності системи;

(d) накопичувальних пристроїв, крім генеруючих модулів гідроакумуляційних електростанцій відповідно до статті 6(2).

1. Наявні генеруючі модулі не підпадають під дію вимог цього Регламенту, крім випадків, коли:

(a) генеруючі модулі типу C або D були змінені настільки, що договір про їх приєднання повинен бути істотно переглянутий у такому порядку:

(i) власники генеруючих об’єктів, які мають намір провести модернізацію електростанції або заміну обладнання, що вплине на технічні характеристики генеруючого модуля, повинні заздалегідь повідомити про свої плани відповідного системного оператора;

(ii) якщо відповідний системний оператор вважає, що масштаб модернізації або заміни обладнання такий, що необхідний новий договір про приєднання, системний оператор повинен повідомити про це відповідний регуляторний орган або, якщо застосовно, державу-член; та

(iii) відповідний регуляторний орган або, якщо застосовно, держава-член повинні вирішити, чи наявний договір про приєднання потребує перегляду або чи необхідний новий договір про приєднання, і які вимоги цього Регламенту повинні застосуватися; або

(b) регуляторний орган або, якщо застосовно, держава-член вирішує, що наявний генеруючий модуль підпадає під дію всіх або окремих вимог цього Регламенту, за пропозицією відповідного ОСП відповідно до параграфів 3, 4 і 5.

2. Для цілей цього Регламенту генеруючий модуль вважається наявним, якщо:

(a) він уже приєднаний до мережі станом на дату набуття чинності цим Регламентом; або

(b) власник генеруючого об’єкта уклав остаточний і обов’язковий договір купівлі-продажу основної генеруючої установки протягом двох років після набуття чинності цим Регламентом. Власник генеруючого об’єкта повинен повідомити відповідного системного оператора та відповідного ОСП про укладення такого договору протягом 30 місяців після набуття чинності цим Регламентом.

У повідомленні, наданому власником генеруючого об’єкта відповідному системному оператору та відповідному ОСП, мають бути вказані принаймні назва договору, дата його підписання та дата набуття чинності, а також специфікації основної генеруючої установки, яка буде споруджена, змонтована або придбана.

Держава-член може передбачити, щоб за вказаних обставин регуляторний орган міг визначати, чи генеруючий модуль повинен вважатися наявним або новим генеруючим модулем.

3. Після проведення консультацій із громадськістю відповідно до статті 10 і у відповідь на істотні фактичні зміни обставин, такі як розвиток системних вимог, включно із впровадженням відновлюваних джерел енергії, розумних електросистем, розподіленої генерації або управління попитом, відповідний ОСП може запропонувати регуляторному органу або, якщо застосовно, державі-члену поширити дію цього Регламенту на наявні генеруючі модулі.

З цією метою має бути здійснений ґрунтовний і прозорий кількісний аналіз витрат і вигід відповідно до статей 38 і 39. У такому аналізі повинні бути вказані:

(a) витрати на забезпечення відповідності наявних генеруючих модулів цьому Регламенту;

(b) соціально-економічна вигода від застосування вимог, визначених у цьому Регламенті; та

(c) можливість досягнення необхідних показників за допомогою альтернативних заходів.

4. Перш ніж здійснити кількісний аналіз витрат і вигід, згаданий у параграфі 3, відповідний ОСП повинен:

(a) здійснити попереднє якісне порівняння витрат і вигід;

(b) отримати схвалення відповідного регуляторного органу або, якщо застосовно, держави-члена.

5. Відповідний регуляторний орган або, якщо застосовно, держава-член повинні прийняти рішення щодо поширення дії цього Регламенту на наявні генеруючі модулі протягом шести місяців після отримання звіту та рекомендації від відповідного ОСП відповідно до статті 38(4). Рішення регуляторного органу або, якщо застосовно, держави-члена підлягає опублікуванню.

6. Відповідний ОСП повинен враховувати правомірні очікування власників генеруючих об’єктів у рамках оцінювання застосування цього Регламенту до наявних генеруючих модулів.

7. Відповідний ОСП може оцінювати застосування окремих або всіх вимог цього Регламенту до наявних генеруючих модулів щотри роки відповідно до вимог і в порядку, визначених у параграфах 3-5.

1. Генеруючі модулі повинні відповідати вимогам цього Регламенту залежно від рівня напруги їхньої точки приєднання та їхньої максимальної потужності відповідно до категорій, визначених у параграфі 2.

2. Генеруючі модулі, які належать до таких категорій, вважаються значними:

(a) точка приєднання з напругою нижче 110 кВ і максимальна потужність 0,8 кВт або вище (тип A);

(b) точка приєднання з напругою нижче 110 кВ і максимальна потужність на рівні або вище порогу, пропонованого кожним відповідним ОСП у порядку, визначеному в параграфі 3 (тип В). Такий поріг не повинен перевищувати граничні значення для генеруючих модулів типу В, вказані в таблиці 1;

(c) точка приєднання з напругою нижче 110 кВ і максимальна потужність на рівні або вище порогу, пропонованого кожним відповідним ОСП згідно з параграфом 3 (тип С). Такий поріг не повинен перевищувати граничні значення для генеруючих модулів типу С, вказані в таблиці 1; або

(d) точка приєднання з напругою 110 кВ або вище (тип D). Генеруючий модуль також належить до типу D, якщо його точка приєднання має напругу нижче 110 кВ і максимальна потужність перебуває на рівні або вище порогу, визначеного відповідно до параграфа 3. Такий поріг не повинен перевищувати граничне значення для генеруючих модулів типу Б, вказане в таблиці 1.

3. Пропозиції щодо порогів максимальної потужності для генеруючих модулів типу B, C і D підлягають затвердженню відповідним регуляторним органом або, якщо застосовно, державою-членом. У ході підготовки пропозицій відповідні ОСП повинні співпрацювати з операторами суміжних систем передачі та ОСР, а також провести консультацію з громадськістю відповідно до статті 10. Відповідний ОСП може подати пропозицію щодо змінення порогів не раніше ніж через три роки після подання попередньої пропозиції.

4. Власники генеруючих об’єктів повинні надавати допомогу та дані на вимогу відповідного ОСП.

5. Якщо внаслідок змінення порогів генеруючий модуль класифікується як такий, що належить до іншого типу, перш ніж вимагати дотримання вимог для нового типу, повинен застосовуватися порядок, встановлений у статті 4(3) для наявних генеруючих модулів.

1. Морські генеруючі модулі, приєднані до об’єднаної системи, повинні відповідати вимогам для сухопутних генеруючих модулів, крім випадків, коли відповідні вимоги були змінені відповідним системним оператором із цією метою або коли приєднання модулів енергоцентрів здійснюється через приєднання на постійному струмі високої напруги або через мережу, частота якої синхронно не пов’язана з частотою основної об’єднаної енергосистеми (наприклад, через схему з подвійним перетворювачем).

2. Генеруючі модулі гідроакумуляційних електростанцій повинні відповідати всім відповідним вимогам як у режимі генерації, так і в насосному режимі. Робота генеруючих модулів гідроакумуляційних електростанцій у режимі синхронного компенсатора не повинна обмежуватися в часі технічним проектом генеруючих модулів. Генеруючі модулі гідроакумуляційних електростанцій зі змінною швидкістю повинні відповідати вимогам, які застосовуються до синхронних генеруючих модулів, а також вимогам, визначеним у пункті (b) статті 20(2), якщо вони підпадають під тип B, C або D.

3. Що стосується генеруючих модулів, вбудованих у мережі промислових об’єктів, власники генеруючих об’єктів, системні оператори промислових об’єктів і відповідні системні оператори, мережі яких приєднані до мережі промислового об’єкта, мають право погодити умови відключення таких генеруючих модулів і критичного навантаження, що забезпечують виробничі процеси, від мережі відповідного системного оператора. Здійснення цього права має узгоджуватися з відповідним ОСП.

4. За винятком вимог відповідно до параграфів 2 і 4 статті 13 або якщо національними рамками встановлено інакше, вимоги цього Регламенту щодо здатності підтримувати постійну вихідну активну потужність або модулювати вихідну активну потужність не повинні застосовуватися до генеруючих модулів об’єктів із комбінованим виробленням тепла та електроенергії, вбудованих у мережі промислових об’єктів, на яких виконуються всі з наведених нижче критеріїв:

(a) основне призначення цих об’єктів - вироблення тепла для промислових процесів відповідного промислового об’єкта;

(b) вироблення тепла та електричної енергії нерозривно пов’язані, тобто будь-яка зміна вироблення тепла призводить до неминучої зміни вироблення активної потужності і навпаки;

(c) відповідні генеруючі модулі належать до типу A, B, C або, у випадку синхронної зони Північної Європи, до типу D відповідно до пунктів (a)-(c) статті 5(2).

5. Об’єкти з комбінованим виробленням тепла та електроенергії підлягають оцінюванню на основі їхньої максимальної електричної потужності.

1. Вимоги загального застосування, які встановлюються відповідними системними операторами або ОСП згідно з цим Регламентом, підлягають затвердженню суб’єктом, визначеним державою-членом, і опублікуванню. Призначений суб’єкт повинен бути регуляторним органом, якщо інше не передбачено державою-членом.

2. Для спеціальних вимог для конкретного об’єкта, які встановлюються відповідними системними операторами або ОСП згідно з цим Регламентом, держави-члени можуть вимагати затвердження призначеним суб’єктом.

3. Застосовуючи цей Регламент, держави-члени, компетентні суб’єкти та системні оператори повинні:

(a) застосовувати принципи пропорційності та недискримінації;

(b) забезпечувати прозорість;

(c) застосовувати принцип оптимізації між найвищою загальною ефективністю і найнижчими загальними витратами для всіх залучених сторін;

(d) виконувати обов’язки, покладені на відповідного ОСП для підтримання безпеки системи, у тому числі відповідно до вимог національного законодавства;

(e) консультуватися з відповідними ОСР і враховувати потенційний вплив на їхню систему;

(f) брати до уваги узгоджені європейські стандарти і технічні специфікації.

4. Відповідний системний оператор або ОСП повинен подати пропозицію щодо вимог загального застосування, або методології, використовуваної для їх визначення чи встановлення, на затвердження компетентним суб’єктом протягом двох років після набуття чинності цим Регламентом.

5. У випадках, коли цим Регламентом вимагається, щоб відповідний системний оператор, відповідний ОСП, власник генеруючого об’єкта та/або оператор системи розподілу дійшли згоди, вони повинні постаратися це зробити протягом шести місяців після подання однією зі сторін першої пропозиції іншим сторонам. Якщо згода не була досягнута в указаний строк, кожна зі сторін може звернутися до відповідного регуляторного органу для ухвалення рішення протягом шести місяців.

6. Компетентні суб’єкти повинні ухвалити рішення за пропозиціями щодо вимог або методологій протягом шести місяців після отримання таких пропозицій.

7. Якщо відповідний системний оператор або ОСП вважатимуть за потрібне внести зміни до вимог або методологій, передбачених і затверджених згідно з параграфами 1 і 2, до пропонованих змін застосовуються вимоги, передбачені параграфами 3-8. Системні оператори та ОСП, які пропонують зміни, повинні враховувати правомірні очікування, за наявності, власників генеруючих об’єктів, виробників обладнання та інших стейкхолдерів на основі початково визначених або погоджених вимог чи методологій.

8. Будь-яка сторона, що має скаргу проти відповідного системного оператора або ОСП щодо обов’язків відповідного системного оператора або ОСП за цим Регламентом, може надіслати таку скаргу до регуляторного органу, що в якості органу врегулювання спорів повинен ухвалити рішення протягом двох місяців після отримання скарги. Указаний строк може бути продовжений іще на два місяці, якщо регуляторному органу необхідна додаткова інформація. Такий продовжений строк може бути знову продовжений за згодою скаржника. Рішення регуляторного органу має обов’язкову силу, якщо і доки його не буде скасовано в порядку оскарження.

9. У разі якщо вимоги, передбачені цим Регламентом, повинні бути встановлені відповідним системним оператором, який не є ОСП, держави-члени можуть передбачити, що замість нього відповідальність за встановлення відповідних вимог нестиме ОСП.

1. Якщо в державі-члені існує більше одного ОСП, цей Регламент повинен застосовуватися до всіх таких ОСП.

2. Держави-члени в рамках національного регуляторного режиму можуть передбачити, що відповідальність ОСП за виконання одного, кількох або всіх обов’язків за цим Регламентом покладається на одного або більше конкретних ОСП.

1. Витрати, понесені системними операторами, що підпадають під регулювання мережевих тарифів і випливають із обов’язків, встановлених цим Регламентом, мають бути оцінені відповідними регуляторними органами. Витрати, оцінені як обґрунтовані, ефективні та пропорційні, повинні бути відшкодовані через мережеві тарифи або інші належні механізми.

2. На вимогу відповідних регуляторних органів системні оператори, згадані у параграфі 1, повинні протягом трьох місяців після запиту надати необхідну інформацію, щоб сприяти оцінюванню понесених витрат.

1. Відповідні системні оператори та відповідні ОСП повинні проводити консультації зі стейкхолдерами, включно з компетентними органами кожної держави-члена, щодо пропозицій стосовно поширення дії цього Регламенту на наявні генеруючі модулі відповідно до статті 4(3), щодо пропозиції стосовно порогів відповідно до статті 5(3), а також щодо звіту, підготовленого відповідно до статті 38(3), і аналізу витрат і вигід, здійсненого відповідно до статті 63(2). Консультації повинні тривати принаймні один місяць.

2. Відповідні системні оператори або відповідні ОСП повинні належним чином врахувати думки стейкхолдерів за підсумками таких консультацій, перш ніж подати проект пропозиції щодо порогів, звіт або аналіз витрат і вигід на затвердження регуляторним органом, або, якщо застосовно, державою-членом. В усіх випадках повинно бути надане та своєчасно опубліковане належне обґрунтування врахування або неврахування думок стейкхолдерів перед або одночасно з публікацією пропозиції.

Агентство з питань співробітництва регуляторних органів у сфері енергетики (далі - Агентство) у тісній співпраці з Європейською мережею операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E) повинні організувати залучення стейкхолдерів у зв’язку з вимогами щодо приєднання до мережі генеруючих об’єктів і щодо інших аспектів імплементації цього Регламенту. Таке залучення повинне включати регулярні зустрічі зі стейкхолдерами з метою виявлення проблем і пропонування покращень, зокрема, пов’язаних із вимогами щодо приєднання генеруючих об’єктів до мережі.

1. Будь-яка конфіденційна інформація, яку отримують, передають або якою обмінюються відповідно до цього Регламенту, підпадає під дію умов збереження професійної таємниці, встановлених параграфами 2, 3 і 4.

2. Обов’язок збереження професійної таємниці застосовується до будь-яких осіб, регуляторних органів або суб’єктів, які підпадають під дію цього Регламенту.

3. Конфіденційна інформація, отримана зазначеними в параграфі 2 особами, регуляторними органами або суб’єктами в ході виконання своїх службових обов’язків, не може розголошуватися іншим особам або органам, без обмеження випадків, передбачених національним правом, іншим відповідним правом Союзу або іншими положеннями цього Регламенту.

4. Без обмеження випадків, передбачених національним правом або правом Союзу, регуляторні органи, суб’єкти або особи, які отримують конфіденційну інформацію згідно з цим Регламентом, можуть використовувати її тільки для виконання своїх службових обов’язків відповідно до цього Регламенту.

1. Генеруючі модулі типу A повинні відповідати таким вимогам щодо стабільності частоти:

(a) Щодо діапазонів частот:

(i) генеруючі модулі мають бути здатні залишатися приєднаними до мережі та працювати в межах діапазонів частот та інтервалів часу, визначених у таблиці 2;

(ii) відповідний системний оператор у координації з відповідним ОСП і власник генеруючого об’єкта можуть домовитися про ширші діапазони частот, довші мінімальні робочі періоди часу або особливі вимоги для комбінованих відхилень частоти та напруги, щоб забезпечити найкраще використання технічних можливостей генеруючих модулів, якщо це необхідно для збереження або відновлення безпеки системи;

(iii) власник генеруючого об’єкта не повинен необгрунтовано відмовляти у згоді на використання ширших діапазонів частот або довших мінімальних робочих періодів часу, враховуючи їхню економічну та технічну доцільність.

(b) Щодо стійкості до швидкості зміни частоти, генеруючий модуль повинен бути здатний залишатися приєднаним до мережі та працювати при швидкості зміни частоти до значення, визначеного відповідним ОСП, якщо тільки від’єднання не було ініційоване захистом від втрати живлення по швидкості зміни частоти. Відповідний системний оператор у координації з відповідним ОСП повинні визначити такий захист від втрати живлення по швидкості зміни частоти.

Таблиця 2

Мінімальні інтервали часу, протягом яких генеруючі модулі повинні бути здатні працювати на різних частотах, що відхиляються від номінального значення, без від’єднання від мережі.

2. Щодо режиму з обмеженою чутливістю до частоти - підвищена частота (LFSM-O), застосовуються такі вимоги, як визначено відповідним ОСП для своєї синхронної зони в координації з іншими ОСП у тій самій синхронній зоні, щоб забезпечити мінімальний вплив на сусідні зони:

(a) генеруючий модуль повинен бути здатний забезпечувати зміни активної потужності при відхиленні частоти згідно з рис. 1 для порогу частоти й уставок етатизму, визначених відповідним ОСП;

(b) замість здатності, зазначеної в параграфі (a), відповідний ОСП може дозволити в межах своєї області регулювання автоматичне відключення та повторне підключення генеруючих модулів типу А за випадкових значень частоти, що в ідеальному випадку рівномірно розподілені вище порогу частоти, як визначено відповідним ОСП, якщо він може продемонструвати відповідному регуляторному органу, за сприяння власників генеруючих об’єктів, що це чинить обмежений транскордонний вплив і підтримує однаковий рівень операційної безпеки в усіх станах системи;

(c) поріг частоти повинен бути в діапазоні від 50,2 Гц до 50,5 Гц включно;

(d) уставки етатизму повинні бути в діапазоні від 2% до 12%;

(e) генеруючий модуль повинен бути здатний до реакції активної потужності на відхилення частоти з якомога коротшою початковою затримкою. Якщо така затримка перевищує дві секунди, власник генеруючого об’єкта повинен її обґрунтувати, надавши технічні докази відповідному ОСП;

(f) відповідний ОСП може вимагати, щоб після досягнення мінімального рівня регулювання, генеруючий модуль був здатний:

(i) продовжувати працювати на тому самому рівні; або

(ii) надалі знижувати вихідну активну потужність;

(g) генеруючий модуль повинен бути здатний до стійкої роботи в режимі LFSM-O. Коли режим LFSM-O активний, уставка LFSM-O повинна мати пріоритет над іншими уставками активної потужності.

Рисунок 1

Здатність генеруючих модулів до реакції активної потужності на відхилення частоти в режимі LFSM-O

див. зображення

Рref - базова активна потужність, з якою пов’язана Дельта Р і яка може визначатися по-різному для синхронних генеруючих модулів і модулів енергоцентру. Дельта Р - зміна вихідної активної потужності генеруючого модуля. fn - номінальна частота (50 Гц) у мережі, Дельта f - відхилення частоти в мережі. При підвищених частотах, коли Дельта f більше за Дельта f1, генеруючий модуль повинен бути здатний забезпечити від’ємну зміну вихідної активної потужності зі етатизмом S2.

3. Генеруючий модуль повинен бути здатний підтримувати стійку видачу потужності на рівні свого цільового значення активної потужності, незалежно від змін частоти, крім випадків, коли вихідна потужність слідує за змінами, визначеними в контексті параграфів 2 і 4 цієї статті або пунктів (c) і (d) статті 15(2) у застосовних випадках.

4. Відповідний ОСП повинен вказати допустиме зниження активної потужності від максимальної видачі при зниженні частоти в його області регулювання, виражене як коефіцієнт зниження в межах, позначених суцільними лініями на рис. 2:

(a) нижче 49 Гц - зниження на 2% максимальної потужності при 50 Гц на 1 Гц зниження частоти;

(b) нижче 49,5 Гц - зниження на 10% максимальної потужності при 50Гцна1Гц зниження частоти.

5. Допустиме зниження активної потужності від максимальної видачі повинне:

(a) чітко зазначати застосовні умови навколишнього середовища;

(b) враховувати технічні можливості генеруючих модулів.

Рисунок 2

Зниження максимальної потужності при зниженні частоти

див. зображення

На графіку вказані межі, у яких відповідна здатність може бути визначена відповідним ОСП.

6. Генеруючий модуль повинен бути обладнаний логічним інтерфейсом (вхідним портом), щоб припиняти вироблення активної потужності протягом п’яти секунд після отримання розпорядження на вхідному порту. Відповідний системний оператор має право визначати вимоги до обладнання, щоб відповідним механізмом можна було керувати дистанційно.

7. Відповідний ОСП повинен визначити умови, за яких генеруючі модулі можуть автоматично приєднатися до мережі. Такі умови повинні включати:

(a) діапазони частот, у межах яких автоматичне приєднання є допустимим, і відповідний час затримки; та

(b) максимально допустимий градієнт збільшення вихідної активної потужності.

Автоматичне приєднання дозволяється, якщо тільки відповідним системним оператором у координації з відповідним ОСП не визначене інше.

1. Генеруючі модулі типу В повинні відповідати вимогам, визначеним у статті 13, крім статті 13(2)(b).

2. Генеруючі модулі типу В повинні відповідати таким вимогам щодо стабільності частоти:

(a) для регулювання вихідної активної потужності генеруючий модуль повинен бути обладнаний інтерфейсом (вхідним портом), щоб бути здатним знижувати вихідну активну потужність у відповідь на розпорядження на вхідному порту; та

(b) відповідний системний оператор має право визначати вимоги для додаткового обладнання, щоб вихідною активною потужністю можна було керувати дистанційно.

3. Генеруючі модулі типу В повинні відповідати таким вимогам щодо надійності:

(a) щодо здатності генеруючих модулів проходити КЗ без відключення від мережі:

(i) кожен ОСП повинен визначити графік залежності напруги від часу відповідно до рис. 3 у точці приєднання для режиму КЗ, що описує умови, за яких генеруючий модуль здатний залишатися приєднаним до мережі та продовжувати стабільну роботу після порушення режиму роботи енергосистеми у зв’язку з усуненими засобами захисту пошкодженнями в системі передачі;

(ii) графік залежності напруги від часу повинен визначати нижню межу фактичної зміни лінійних напруг відносно напруги мережі в точці приєднання під час симетричного пошкодження як функцію часу до, під час і після пошкодження;

(iii) нижня межа, зазначена в пункті (ii), повинна бути вказана відповідним ОСП із використанням параметрів, визначених на рис. 3, і в межах діапазонів, визначених у таблицях 3.1 і 3.2;

(iv) кожен ОСП повинен визначити й оприлюднити передаварійні та післяаварійні режими для здатності проходити КЗ без відключення від мережі в контексті:

- розрахунку передаварійної мінімальної потужності КЗ у точці приєднання,

- передаварійних робочих параметрів генеруючого модуля по активній і реактивній потужностях у точці приєднання та напруги в точці приєднання; та

- розрахунку післяаварійної мінімальної потужності КЗ у точці приєднання;

(v) на вимогу власника генеруючого об’єкта відповідний системний оператор повинен надати параметри передаварійного та післяаварійного режимів, які необхідно враховувати для здатності проходити КЗ без відключення від мережі, отримані в результаті розрахунків у точці приєднання, як вказано в пункті (iv), зокрема:

- передаварійну мінімальну потужність КЗ у кожній точці приєднання, виражену в МВА,

- передаварійні робочі параметри генеруючого модуля по вихідних активній і реактивній потужностях у точці приєднання та напрузі в точці приєднання; та

- післяаварійну мінімальну потужність КЗ у кожній точці приєднання, виражену в МВА.

У якості альтернативи відповідний системний оператор може надати узагальнені значення, отримані в типових випадках;

Рисунок 3

Графік напруги генеруючого модуля під час проходження КЗ без відключення від мережі

див. зображення

На графіку показана нижня межа кривої залежності напруги від часу для напруги в точці приєднання, вираженої як відношення її фактичного значення до її опорного значення в 1 в.о. до, упродовж і після пошкодження. Uret- залишкова напруга в точці приєднання впродовж пошкодження, tclear- момент ліквідації пошкодження. Urec1, Urec2, trec1, trec2 та trec3 вказують на певні точки нижніх меж відновлення напруги після ліквідації пошкодження.

(vi) генеруючий модуль повинен бути здатний залишатися приєднаним до мережі та продовжувати стабільну роботу, коли фактична зміна лінійних напруг відносно рівня напруги мережі в точці приєднання під час симетричного пошкодження, враховуючи передаварійні та післяаварійні режими в пунктах (iv) і (v) параграфа 3(a), залишається вище нижньої межі, визначеної в пункті (ii) параграфа 3 (a), якщо тільки схема захисту для внутрішніх електричних пошкоджень не вимагає від’єднання генеруючого модуля від мережі. Схеми захисту й уставки для внутрішніх електричних пошкоджень не повинні ставити під загрозу характеристики здатності проходити КЗ без відключення від мережі;

(vii)без обмеження пункту (vi) параграфа 3(a), захист від зниження напруги (здатність проходити КЗ без відключення від мережі чи мінімальне значення, визначене для напруги в точці приєднання) встановлюється власником генеруючого об’єкта відповідно до максимальних технічних можливостей генеруючого модуля, якщо тільки відповідний системний оператор не вимагає вужчих уставок відповідно до пункту (b) параграфа 5. Відповідні уставки повинні бути обґрунтовані власником генеруючого об’єкта відповідно до вказаного принципу;

(b) можливості проходження КЗ без відключення від мережі у випадку несиметричних пошкоджень повинні визначатися кожним ОСП.

4. Генеруючі модулі типу В повинні відповідати таким вимогам щодо відновлення системи:

(a) відповідний ОСП повинен визначити умови, за яких генеруючий модуль може повторно приєднатися до мережі після випадкового від’єднання, спричиненого порушенням режиму роботи мережі; та

(b) встановлення систем автоматичного відновлення з’єднання підлягає попередньому затвердженню відповідним системним оператором і підпадає під умови повторного приєднання, визначені відповідним ОСП.

5. Генеруючі модулі типу В повинні відповідати таким загальним вимогам щодо управління системою:

(a) щодо схем і налаштувань управління:

(i) схеми та налаштування різних пристроїв керування генеруючих модулів, необхідні для забезпечення стабільності системи передачі та вжиття протиаварійних заходів, повинні координуватися та узгоджуватися між відповідним ОСП, відповідним системним оператором і власником генеруючого об’єкта;

(ii) будь-які зміни схем і налаштувань, згаданих у пункті (i), для різних пристроїв керування генеруючих модулів повинні координуватися та узгоджуватися між відповідним ОСП, відповідним системним оператором і власником генеруючого об’єкта, особливо якщо вони застосовуються за обставин, зазначених у пункті (i) параграфа 5(a);

(b) щодо схем і налаштувань електрозахисту:

(i) відповідний системний оператор повинен визначити схеми та налаштування, необхідні для захисту мережі, враховуючи характеристики генеруючого модуля. Схеми захисту, необхідні для генеруючого модуля та мережі, а також уставки для генеруючого модуля повинні координуватися та узгоджуватися між відповідним системним оператором і власником генеруючого об’єкта. Схеми захисту й уставки для внутрішніх електричних пошкоджень не повинні ставити під загрозу характеристики генеруючого модуля відповідно до вимог, визначених у цьому Регламенті;

(ii) електричний захист генеруючого модуля повинен мати пріоритет над оперативним управлінням з урахуванням безпеки системи, охорони здоров’я та безпеки персоналу і громадськості, а також ліквідації будь-якої шкоди, завданої генеруючому модулю;

(iii) схеми захисту можуть охоплювати такі аспекти:

- зовнішні та внутрішні короткі замикання,

- несиметричні навантаження (зворотна послідовність фаз),

- перевантаження статора і ротора,

- пере-/недозбудження,

- підвищення/ зниження напруги в точці приєднання,

- підвищення/ зниження напруги на контактах генератора змінного струму,

- коливання потужності між зонами,

- пусковий струм,

- асинхронний режим (прослизання полюсів),

- захист від неприпустимих кручень вала (наприклад, підсинхронного резонансу),

- лінійний захист генеруючого модуля,

- захист блочних трансформаторів,

- резервування на випадок відмови комутаційної апаратури та захисту,

- перезбудження (U/f),

- зворотна потужність,

- швидкість зміни частоти, та

- зміщення нейтралі напруги.

(iv) зміни схем захисту, необхідних для генеруючого модуля та мережі, а також уставок для генеруючого модуля, повинні узгоджуватися між відповідним системним оператором і власником генеруючого об’єкта, і відповідна домовленість повинна бути досягнута до впровадження будь-яких змін;

(c) власник генеруючого об’єкта повинен організувати роботу пристроїв захисту та керування в такому порядку пріоритетності (від найвищої до найнижчої):

(i) захист мережі та генеруючого модуля;

(ii) штучна інерція, якщо застосовно;

(iii) регулювання частоти (регулювання активної потужності);

(iv) обмеження потужності; та

(v) обмеження градієнта потужності;

(d) щодо обміну інформацією:

(i) генеруючі об’єкти повинні бути здатні обмінюватися інформацією з відповідним системним оператором або відповідним ОСП у режимі реального часу або періодично з міткою часу, як указано відповідним системним оператором або відповідним ОСП;

(ii) відповідний системний оператор у координації з відповідним ОСП повинні визначити зміст інформації для обміну, у тому числі точний перелік даних, які повинні надаватися генеруючим об’єктом.

1. Генеруючі модулі типу С повинні відповідати вимогам, встановленим у статтях 13 і 14, крім статті 13(2)(b) і (6) та статті 14(2).

2. Генеруючі модулі типу С повинні відповідати таким вимогам щодо стабільності частоти:

(a) щодо керованості активної потужності та діапазону регулювання, система регулювання генеруючого модуля повинна бути здатна до налаштування уставки активної потужності згідно з розпорядженнями, наданими власнику генеруючого об’єкта відповідним системним оператором або відповідним ОСП.

Відповідний системний оператор або відповідний ОСП повинні встановити період часу, у межах якого має бути досягнута уставка активної потужності. Відповідний ОСП повинен вказати допустиме відхилення для нової уставки (за умови наявності ресурсу первинного рушія) і період часу, за який вона має бути досягнута;

(b) у випадках виходу з ладу пристроїв автоматичного дистанційного керування дозволяється здійснювати локальні дії в ручному режимі.

Відповідний системний оператор або відповідний ОСП повинні повідомити регуляторному органу період часу, необхідний для досягнення відповідної уставки з допустимим відхиленням для активної потужності;

(c) На додачу до статті 13(2), до генеруючих модулів типу С застосовуються такі вимоги щодо режиму з обмеженою чутливістю до частоти - знижена частота (LFSM-U):

(i) генеруючий модуль повинен бути здатний забезпечити зміни активної потужності при відхиленні частоти для порогу частоти та етатизму, визначених відповідним ОСП у координації з іншими ОСП у тій самій синхронній зоні в такому порядку:

- поріг частоти, визначений ОСП, повинен бути в діапазоні від 49,8 Гц до 49,5 Гц включно;

- уставки етатизму, визначені ОСП, повинні бути в діапазоні 2-12%.

Це графічно представлено на рис. 4;

(ii) фактичне забезпечення зміни активної потужності при відхиленні частоти має враховувати в режимі LFSM-U:

- умови навколишнього середовища, за яких повинна ініціюватися відповідна реакція;

- умови експлуатації генеруючого модуля, зокрема обмеження роботи близько до максимальної потужності при низьких частотах і відповідний вплив умов навколишнього середовища згідно з параграфами 4 і 5 статті 13; та

- наявність первинних джерел енергії.

(iii) реакція активної потужності генеруючого модуля при відхиленні частоти не повинна необгрунтовано затримуватися. У разі будь-якої затримки, що перевищує дві секунди, власник генеруючого об’єкта повинен її обґрунтувати відповідному ОСП;

(iv) у режимі LFSM-U генеруючий модуль повинен бути здатний забезпечувати підвищення потужності до рівня максимальної потужності;

(v) повинна бути забезпечена здатність генеруючого модуля до стійкої роботи в режимі LFSM-U;

Рисунок 4

Здатність генеруючих модулів до реакції активної потужності на відхилення частоти в режимі LFSM-U

див. зображення

Рref - базова активна потужність, з якою пов’язана Дельта P і яка може визначатися по- різному для синхронних генеруючих модулів і модулів енергоцентру. Дельта Р - зміна вихідної активної потужності генеруючого модуля. fn - номінальна частота (50 Гц) у мережі, Дельта f- відхилення частоти в мережі. При знижених частотах, коли Дельта f менше за Дельта f1 , генеруючий модуль повинен бути здатний забезпечити додатну зміну вихідної активної потужності зі етатизмом S2.

(d) на додачу до пункту (c) параграфа 2, під час частотночутливого режиму (FSM) у сукупності застосовуються такі вимоги:

(i) генеруючий модуль повинен бути здатний забезпечувати зміни активної потужності при відхиленні частоти згідно з параметрами, визначеними кожним відповідним ОСП, і в діапазонах, вказаних у таблиці 4. При визначенні таких параметрів відповідний ОСП повинен враховувати такі факти:

- у разі підвищення частоти зміна активної потужності при відхиленні частоти обмежується мінімальним рівнем регулювання;

- у разі зниження частоти зміна активної потужності при відхиленні частоти обмежується максимальною потужністю;

- фактичне забезпечення зміни активної потужності при відхиленні частоти залежить від умов експлуатації генеруючого модуля та умов навколишнього середовища, за яких ініціюється відповідна реакція, зокрема від обмежень роботи близько до максимальної потужності при низьких частотах згідно з параграфами 4 і 5 статті 13 та наявності первинних джерел енергії;

Рисунок 5

Здатність генеруючих модулів до реакції активної потужності на відхилення частоти в режимі FSM, що ілюструє випадок нульової зони чутливості та нечутливість

див. зображення

Рref - базова активна потужність, з якою пов’язана Дельта Р. Дельта Р - зміна вихідної активної потужності генеруючого модуля. fn - номінальна частота (50 Гц) у мережі, Дельта f - відхилення частоти в мережі.

(ii) повинна існувати можливість повторного вибору зони нечутливості по частоті та етатизму;

(iii) у разі стрибкоподібної зміни частоти генеруючий модуль повинен бути здатний повністю змінювати активну потужність при відхиленні частоти по суцільній лінії, як зазначено на рис. 6, або вище неї згідно з параметрами, визначеними кожним ОСП (з метою уникнення коливань активної потужності для генеруючого модуля) у межах діапазонів, наведених у таблиці 5. Вибрана комбінація параметрів, визначена ОСП, повинна враховувати можливі технологічні обмеження;

(iv) початкова реакція активної потужності на відхилення частоти не повинна необгрунтовано затримуватися.

Якщо затримка початкової реакції активної потужності на відхилення частоти перевищує дві секунди, власник генеруючого об’єкта повинен надати технічні докази, які демонструють, чому необхідний довший час.

Для генеруючих модулів без інерції відповідний ОСП може визначати час, коротший за дві секунди. Якщо власник генеруючого об’єкта не може виконати таку вимогу, він повинен надати технічні докази, які демонструють, чому для початкової реакції активної потужності на відхилення частоти необхідний довший час;

Рисунок 6

Здатність змінювати активну потужність при відхиленні частоти

див. зображення

Pmax - максимальна потужність, із якою пов’язана Дельта Р. Дельта Р - зміна вихідної активної потужності генеруючого модуля. Генеруючий модуль повинен бути здатний забезпечувати вихідну активну потужність Дельта Р до точки Дельта Р1 відповідно до інтервалів часу t1 та t2 зі значеннями Дельта Р1,. t1 та t2 , визначеними відповідним ОСП згідно з таблицею 5.t1 - початкова затримка. t2 - час повної активації.

(v) генеруючий модуль повинен бути здатний забезпечувати повну зміну активної потужності при відхиленні частоти протягом інтервалу часу між 15 і 30 хвилинами, як визначено відповідним ОСП. Під час визначення відповідного інтервалу ОСП повинен враховувати резерв активної потужності та первинне джерело енергії генеруючого модуля;

(vi) у межах інтервалів часу, встановлених у пункті (v) параграфа 2(d), регулювання активної потужності не повинне негативно впливати на реакцію активної потужності генеруючих модулів при відхиленні частоти;

(vii) параметри, визначені відповідним ОСП згідно з пунктами (i), (ii), (iii) та (v), повинні бути повідомлені відповідному регуляторному органу. Умови такого повідомлення визначаються відповідно до застосовних національних регулятивних рамок;

(e) щодо контролю за відновленням частоти, генеруючий модуль повинен забезпечити функціональні можливості, які відповідають специфікаціям, визначеним відповідним ОСП, з метою відновлення частоти до номінального значення або підтримання обмінів потужністю між областями регулювання на рівні планових значень;

(f) щодо від’єднання в разі зниження частоти, генеруючі об’єкти, здатні функціонувати як навантаження, у тому числі гідроакумуляційні об’єкти, мають бути здатні до від’єднання свого навантаження в разі зниження частоти. Вимога, вказана в цьому пункті, не поширюється на живлення власних потреб;

(g) щодо моніторингу режиму FSM у реальному часі:

(i) з метою здійснення моніторингу зміни активної потужності при відхиленні частоти повинен бути обладнаний інтерфейс зв’язку, щоб передавати, у режимі реального часу та в захищений спосіб, від генеруючого об’єкта до центру управління мережею відповідного системного оператора або відповідного ОСП принаймні такі сигнали:

- сигнал індикації стану режиму FSM (увімк./вимк.),

- планову вихідну активну потужність,

- фактичне значення вихідної активної потужності,

- фактичні налаштування параметрів зміни активної потужності при відхиленні частоти,

- етатизм і зону нечутливості;

(ii) відповідний системний оператор і відповідний ОСП повинні визначити додаткові сигнали, які мають передаватися генеруючим об’єктом із використанням пристроїв моніторингу та реєстрації для перевірки участі генеруючих модулів у забезпеченні зміни активної потужності при відхиленні частоти.

3. Щодо стабільності напруги, генеруючі модулі типу c повинні бути здатні до автоматичного від’єднання, коли напруга в точці приєднання досягає рівня, визначеного відповідним системним оператором у координації з відповідним ОСП.

Умови та уставки фактичного автоматичного від’єднання генеруючих модулів повинні визначатися відповідним системним оператором у координації з відповідним ОСП.

4. Генеруючі модулі типу С повинні відповідати таким вимогам щодо надійності:

(a) у разі коливань потужності генеруючі модулі повинні зберігати статичну стійкість, працюючи в будь-якій робочій точці характеристики Р-Q;

(b) без обмеження параграфів 4 і 5 статті 13, генеруючі модулі повинні бути здатні залишатися приєднаними до мережі та працювати без зниження потужності, поки напруга і частота залишаються в указаних межах згідно з цим Регламентом;

(c) генеруючі модулі повинні бути здатні залишатися приєднаними до мережі під час однофазних або трифазних автоматичних повторних включень на лініях замкнутої мережі, якщо це застосовно до мережі, до якої вони приєднані. Детальні дані цієї здатності повинні підлягати координації та узгодженню щодо схем захисту й уставок, як указано в пункті (b) статті 14(5).

5. Генеруючі модулі типу С повинні відповідати таким вимогам щодо відновлення системи:

(a) щодо здатності до автономного пуску:

(i) здатність до автономного пуску не є обов’язковою, без обмеження прав держав-членів впроваджувати обов’язкові правила, щоб гарантувати безпеку системи;

(ii) на запит відповідного ОСП власники генеруючих об’єктів повинні надати комерційну пропозицію щодо забезпечення здатності до автономного пуску. Відповідний ОСП може подати такий запит, якщо він вважає, що безпека системи перебуває під ризиком через дефіцит здатності до автономного пуску в його області регулювання;

(iii) генеруючий модуль зі здатністю до автономного пуску повинен бути здатний до пуску з повністю знеструмленого стану без будь-якої зовнішньої подачі електричної енергії в межах часового інтервалу, визначеного відповідним системним оператором у координації з відповідним ОСП;

(iv) генеруючий модуль зі здатністю до автономного пуску повинен бути здатний синхронізуватися в межах частоти, встановлених у пункті (a) статті 13(1), та, якщо застосовно, у межах напруги, визначених відповідним системним оператором або у статті 16(2);

(v) генеруючий модуль зі здатністю до автономного пуску повинен бути здатний до автоматичного регулювання провалів напруги, викликаних приєднанням навантаження;

(vi) генеруючий модуль зі здатністю до автономного пуску повинен:

- бути здатний регулювати приєднання навантаження у складі блочного навантаження,

- бути здатний працювати в режимах LFSM-O і LFSM-U, як указано в пункті (c) параграфа 2 і статті 13(2),

- регулювати частоту в разі її підвищення чи зниження в усьому діапазоні вихідної активної потужності між мінімальним рівнем регулювання і максимальною потужністю, а також на рівні навантаження власних потреб,

- бути здатним паралельно працювати з кількома генеруючими модулями у складі одного острова, та

- автоматично регулювати напругу у процесі відновлення системи;

(b) щодо здатності брати участь в острівному режимі роботи:

(i) генеруючі модулі повинні бути здатні брати участь в острівному режимі роботи, якщо цього вимагає відповідний системний оператор у координації з відповідним ОСП, та:

- межі частоти для острівного режиму роботи повинні бути встановлені відповідно до пункту (a) статті 13(1),

- межі напруги для острівного режиму роботи повинні бути встановлені відповідно до статті 15(3) або статті 16(2), якщо застосовно;

(ii) генеруючі модулі повинні бути здатні працювати в режимі FSM під час острівного режиму роботи, як указано в пункті (d) параграфа 2.

У разі надлишку потужності генеруючі модулі повинні бути здатні до зниження вихідної активної потужності від попередньої робочої точки до будь-якої нової робочої точки в межах графіка Р-Q. У зв’язку з цим генеруючі модулі повинні бути здатні до зниження вихідної активної потужності, наскільки технічно можливо, але не менше ніж до 55% їхньої максимальної потужності;

(iii) метод виявлення переходу від роботи в об’єднаній системі до роботи в острівному режимі повинен бути погоджений між власником генеруючого об’єкта та відповідним системним оператором у координації з відповідним ОСП. Погоджений метод виявлення не повинен покладатися виключно на сигнали положення комутаційної апаратури системного оператора;

(iv) генеруючі модулі повинні бути здатні працювати в режимах LFSM-O і LFSM-U під час острівного режиму роботи, як вказано в пункті (c) параграфа 2 та статті 13(2);

(c) щодо здатності до швидкої повторної синхронізації:

(i) у разі від’єднання генеруючого модуля від мережі цей генеруючий модуль повинен бути здатний до швидкої повторної синхронізації відповідно до стратегії захисту, погодженої між відповідним системним оператором у координації з відповідним ОСП і генеруючим об’єктом;

(ii) генеруючий модуль із мінімальним часом повторної синхронізації понад 15 хвилин після його від’єднання від будь-якого зовнішнього джерела живлення повинен бути спроектований так, щоб перемикатися на навантаження власних потреб із будь-якої робочої точки на його графіку P-Q. У такому разі визначення роботи на власні потреби не повинне ґрунтуватися виключно на сигналах положення комутаційної апаратури системного оператора;

(iii) генеруючі модулі повинні бути здатні до тривалої роботи після перемикання на живлення власних потреб, незалежно від будь-якого допоміжного приєднання до зовнішньої мережі. Мінімальна тривалість роботи повинна визначатися відповідним системним оператором у координації з відповідним ОСП з урахуванням специфічних характеристик технології первинного рушія.

6. Генеруючі модулі типу C повинні відповідати таким загальним вимогам щодо управління системою:

(a) щодо втрати динамічної стійкості або втрати керованості, генеруючий модуль повинен бути здатний до від’єднання від мережі автоматично, щоб допомогти зберегти безпеку системи або запобігти пошкодженню генеруючого модуля. Власник генеруючого об’єкта та відповідний системний оператор у координації з відповідним ОСП повинні узгодити критерії виявлення втрати динамічної стійкості або втрати керованості;

(b) щодо контрольно-вимірювальної апаратури:

(i) генеруючі об’єкти повинні бути обладнані засобами реєстрації аварійних подій і моніторингу динамічної поведінки системи. Ці засоби повинні реєструвати такі параметри:

- напругу,

- активну потужність,

- реактивну потужність, та

- частоту.

Відповідний системний оператор має право визначати параметри якості електропостачання, яких необхідно дотримуватися, за умови надання попереднього повідомлення в розумний строк;

(ii) параметри реєстрації аварійних подій, у тому числі критерії запуску і частота дискретизації, повинні бути погоджені між власником генеруючого об’єкта та відповідним системним оператором у координації з відповідним ОСП;

(iii) моніторинг динамічної поведінки системи повинен включати схему сигналізації коливань, визначену відповідним системним оператором у координації з відповідним ОСП, з метою виявлення слабо затухаючих коливань потужності;

(iv) пристрої моніторингу якості електропостачання та динамічної поведінки системи повинні включати засоби доступу до інформації для власника генеруючого об’єкта, відповідного системного оператора та відповідного ОСП. Протоколи обміну зареєстрованими даними повинні бути узгоджені між власником генеруючого об’єкта, відповідним системним оператором і відповідним ОСП;

(c) щодо імітаційних моделей:

(i) за запитом відповідного системного оператора або відповідного ОСП власник генеруючого об’єкта повинен надати імітаційні моделі, які належним чином відображають поведінку генеруючого модуля як в усталеному режимі, так і в перехідному режимі (компонент 50 Гц) або в електромагнітних перехідних процесах.

Власник генеруючого об’єкта повинен забезпечити верифікацію наданих моделей на основі результатів випробувань на відповідність, зазначених у главах 2, 3 і 4 розділу IV, а також повідомити результати верифікації відповідному системному оператору або відповідному ОСП. Держави-члени можуть вимагати, щоб така верифікація була проведена уповноваженим органом сертифікації;

(ii) моделі, надані власниками генеруючих об’єктів, мають містити такі підмоделі залежно від наявності окремих компонентів:

- генератор змінного струму і первинний рушій,

- регулювання частоти обертання та потужності;

- регулювання напруги, включно з функцією стабілізатора енергосистеми (PSS) і системою регулювання збудження, якщо застосовно,

- моделі захистів генеруючого модуля, як узгоджено між відповідним системним оператором і власником генеруючого об’єкта, та

- моделі перетворювачів для модулів енергоцентрів;

(iii) запит відповідного системного оператора, зазначений у пункті (i), повинен бути узгоджений із відповідним ОСП. Він повинен містити:

- формат, у якому повинні надаватися моделі;

- обсяг документації про структуру та блок-схеми моделі;

- оцінку мінімальних і максимальних потужностей КЗ у точці приєднання, виражених у МВА, як еквівалент мережі;

(iv) власник генеруючого об’єкта повинен надати записи характеристик генеруючого модуля відповідному системному оператору або відповідному ОСП у відповідь на їхній запит. Відповідний системний оператор або відповідний ОСП може подати такий запит для порівняння реакції моделі з такими записами;

(d) щодо встановлення пристроїв для експлуатації системи і пристроїв для безпеки системи,

якщо відповідний системний оператор або відповідний ОСП вважає, що на генеруючому об’єкті необхідно встановити додаткові пристрої, щоб зберегти або відновити роботу або безпеку системи, відповідний системний оператор або відповідний ОСП і власник генеруючого об’єкта повинні вивчити це питання та погодити належне рішення;

(e) відповідний системний оператор повинен визначити, у координації з відповідним ОСП, мінімальну та максимальну межі для швидкості зміни вихідної активної потужності (межі лінійної зміни) як у напрямку збільшення, так і в напрямку зменшення вихідної активної потужності для генеруючого модуля з урахуванням специфічних характеристик технології первинного рушія;

(f) заземлювальний пристрій нейтралі на мережевій стороні підвищувальних трансформаторів має відповідати специфікаціям відповідного системного оператора.

1. На додачу до виконання вимог, перерахованих у статті 13, за винятком статті 13(2)(b), (6) і, статті 14, за винятком статті 14(2), і статті 15, за винятком статті 15(3), генеруючі модулі типу D повинні відповідати вимогам, визначеним у цій статті.

2. Генеруючі модулі типу D повинні відповідати таким вимогам щодо стабільності напруги:

(a) щодо діапазонів напруг:

(i) без обмеження пункту (a) статті 14(3) і пункту (a) параграфа 3 нижче, генеруючий модуль повинен бути здатний залишатися приєднаним до мережі та працювати в межах діапазонів напруг у точці приєднання, виражених напругою в точці приєднання у вигляді опорного значення в 1 в.о., і впродовж періодів часу, зазначених у таблицях 6.1 і 6.2;

(ii) відповідний ОСП може визначити коротші періоди часу, протягом яких генеруючі модулі повинні бути здатні залишатися приєднаними до мережі в разі одночасної підвищеної напруги та зниженої частоти або одночасної зниженої напруги та підвищеної частоти;

(iii) незважаючи на положення пункту (i), відповідний ОСП в Іспанії може вимагати, щоб генеруючі модулі були здатні залишатися приєднаними до мережі в діапазоні напруг між 1,05 в.о. і 1,0875 в.о. упродовж необмеженого проміжку часу;

(iv) для рівня напруги мережі 400 кВ (або, альтернативно, зазвичай згадуваного як рівень 380 кВ), опорне значення в 1 в.о. становить 400 кВ; для інших рівнів напруги мережі опорне значення в 1 в.о. може відрізнятися для кожного системного оператора в тій самій синхронній зоні;

(v) незважаючи на положення пункту (i), відповідні ОСП в Балтійській синхронній зоні можуть вимагати, щоб приєднані до системи передачі генеруючі модулі залишалися приєднаними до мережі 400 кВ у межах діапазонів напруг і впродовж періодів часу, які застосовуються в синхронній зоні континентальної Європи;

У таблиці вказані мінімальні періоди часу, протягом яких генеруючий модуль повинен бути здатний працювати за напруг, що відхиляються від опорного значення в 1 в.о. у точці приєднання, не від’єднуючись від мережі, де базовий рівень напруги для значень у в.о. становить від 110 кВ до 300 кВ.

У таблиці вказані мінімальні періоди часу, протягом яких генеруючий модуль повинен бути здатний працювати за напруг, що відхиляються від опорного значення в 1 в.о. у точці приєднання, не від’єднуючись від мережі, де базовий рівень напруги для значень у в.о. становить від 300 кВ до 400 кВ.

(b) ширші діапазони напруг або довші мінімальні робочі періоди часу можуть бути узгоджені між відповідним системним оператором і власником генеруючого об’єкта в координації з відповідним ОСП. Якщо ширші діапазони напруг і довші мінімальні робочі періоди часу економічно вигідні та технічно можливі, власник генеруючого об’єкта не повинен необгрунтовано відмовлятися від такої угоди;

(c) без обмеження пункту (a), відповідний системний оператор у координації з відповідним ОСП мають право вказувати напругу в точці приєднання, за якої генеруючі модулі мають бути здатні до автоматичного відключення. Умови та уставки для автоматичного відключення повинні бути узгоджені між відповідним системним оператором і власником генеруючого об’єкта.

3. Генеруючі модулі типу D повинні відповідати таким вимогам щодо надійності:

(a) щодо здатності проходити КЗ без відключення від мережі:

(i) генеруючі модулі повинні бути здатні залишатися приєднаним до мережі та продовжувати стабільну роботу після порушення режиму роботи енергосистеми у зв’язку з усуненими засобами захисту пошкодженнями. Така здатність повинна бути в межах графіку залежності напруги від часу в точці приєднання для режиму КЗ, визначеного відповідним ОСП.

Графік залежності напруги від часу повинен визначати нижню межу фактичної зміни лінійних напруг відносно напруги мережі в точці приєднання під час симетричного пошкодження як функцію часу до, під час і після пошкодження.

Така нижня межа повинна бути вказана відповідним ОСП із використанням параметрів, визначених на рис. 3, і в межах діапазонів, визначених у таблицях 7.1 і 7.2 для генеруючих модулів типу D, приєднаних на рівні 110 кВ або вище.

Така нижня межа також повинна бути вказана відповідним ОСП із використанням параметрів, визначених на рис. 3, і в межах діапазонів, визначених у таблицях 3.1 і 3.2 для генеруючих модулів типу Б, приєднаних на рівні нижче 110 кВ;

(ii) кожен ОСП повинен визначити передаварійні та післяаварійні режими для здатності проходити КЗ без відключення від мережі, згадані в пункті (iv) статті 14(3)(a). Визначені передаварійні та післяаварійні режими для здатності проходити КЗ без відключення від мережі повинні бути оприлюднені;

(b) на вимогу власника генеруючого об’єкта відповідний системний оператор повинен надати параметри передаварійного та післяаварійного режимів, які необхідно враховувати для здатності проходити КЗ без відключення від мережі, отримані в результаті розрахунків у точці приєднання, як вказано в пункті (iv) статті 14(3)(a), зокрема:

(i) передаварійну мінімальну потужність КЗ у кожній точці приєднання, виражену в МВА,

(ii) передаварійні робочі параметри генеруючого модуля по вихідних активній і реактивній потужностях у точці приєднання та напрузі в точці приєднання; та

(iii) післяаварійну мінімальну потужність КЗ у кожній точці приєднання, виражену в МВА.

(c) можливості проходження КЗ без відключення від мережі у випадку несиметричних пошкоджень повинні визначатися кожним ОСП.

4. Генеруючі модулі типу D повинні відповідати таким загальним вимогам щодо управління системою:

(a) щодо синхронізації, під час запуску генеруючого модуля синхронізація виконується власником генеруючого об’єкта тільки після отримання дозволу відповідного системного оператора;

(b) генеруючий модуль повинен бути обладнаний необхідними засобами синхронізації;

(c) синхронізація генеруючих модулів має бути можливою для частот у межах діапазонів, визначених у таблиці 2;

(d) відповідний системний оператор і власник генеруючого об’єкта повинні узгодити параметри пристроїв синхронізації до експлуатації генеруючого модуля. Така угода повинна охоплювати:

(i) напругу;

(ii) частоту;

(iii) діапазон фазового кута;

(iv) послідовність чергування фаз;

(v) відхилення напруги та частоти.

1. Синхронні генеруючі модулі типу B повинні відповідати вимогам, переліченим у статті 13, за винятком статті 13(2)(b), та у статті 14.

2. Синхронні генеруючі модулі типу B повинні відповідати таким додатковим вимогам щодо стабільності напруги:

(a) щодо здатності до вироблення реактивної потужності, відповідний системний оператор має право визначати здатність синхронного генеруючого модуля до вироблення реактивної потужності;

(b) щодо системи регулювання напруги, синхронний генеруючий модуль повинен бути обладнаний постійною системою автоматичного регулювання збудження, яка може забезпечувати постійну напругу на контактах генератора змінного струму на рівні вибраної уставки без нестабільності в усьому робочому діапазоні синхронного генеруючого модуля.

3. Щодо надійності, синхронний генеруючий модуль типу B повинен бути здатний забезпечувати післяаварійне відновлення активної потужності. Відповідний ОСП повинен визначити величину та час відновлення активної потужності.

1. Синхронні генеруючі модулі типу С повинні відповідати вимогам, встановленим у статтях 13, 14, 15 і 17, за винятком статті 13(2)(b) і 13(6), статті 14(2) і статті 17(2)(a).

2. Синхронні генеруючі модулі типу С повинні відповідати таким додатковим вимогам щодо стабільності напруги:

(a) щодо здатності до вироблення реактивної потужності, відповідний системний оператор може визначити додаткову реактивну потужність, що має бути забезпечена, якщо точка приєднання синхронного генеруючого модуля не розташована на високовольтних контактах підвищувального трансформатора, що забезпечує підключення на рівні напруги точки приєднання, або на контактах генератора змінного струму за відсутності підвищувального трансформатора. Така додаткова реактивна потужність повинна компенсувати споживання реактивної потужності лінією або кабелем високої напруги між високовольтними контактами підвищувального трансформатора синхронного генеруючого модуля або контактами генератора змінного струму за відсутності підвищувального трансформатора та точкою приєднання і має забезпечуватися відповідальним власником відповідної лінії або кабелю;

(b) щодо здатності до вироблення реактивної потужності при максимальній потужності:

(i) відповідний системний оператор у координації з відповідним ОСП повинні визначити вимоги щодо здатності до вироблення реактивної потужності при максимальній потужності у випадку коливань напруги. З цією метою відповідний системний оператор повинен визначити графік U-Q/Pmax у межах, у яких синхронний генеруючий модуль повинен бути здатний до вироблення реактивної потужності при максимальній потужності. Визначений графік U-Q/Pmax може мати будь-яку форму, беручи до уваги потенційні витрати на забезпечення здатності до вироблення реактивної потужності за високих напруг і споживання реактивної потужності за низьких напруг;

(ii) графік U-Q/Pmax повинен визначатися відповідним системним оператором у координації з відповідним ОСП згідно з такими принципами:

- графік U-Q/Pmax не повинен виходити за межі обвідної графіка U-Q/Pmax, представленої внутрішньою обвідною на рис. 7,

- параметри обвідної графіка U-Q/Pmax (діапазон U-Q/Pmax і діапазон напруг) повинні перебувати в межах діапазону, визначеного для кожної синхронної зони в таблиці 8, та

- положення обвідної графіка U-Q/Pmax повинне бути в межах фіксованої зовнішньої обвідної на рис. 7;

Рисунок 7

Графік U-Q/P max синхронного генеруючого модуля

див. зображення

На рисунку представлені межі графіка U-Q/Pmax за напругою в точці приєднання, вираженою відношенням її фактичного значення до її опорного значення в 1 в.о., у залежності від відношення реактивної потужності (Q) до максимальної потужності (Pmax )- Положення, розмір і форма внутрішньої обвідної є орієнтовними.

(iii) вимога щодо здатності до вироблення реактивної потужності застосовується в точці приєднання. Якщо графік має іншу форму, ніж прямокутна, діапазон напруг представлений різницею між найбільшим і найменшим значеннями. Відповідно, не можна очікувати, що повний діапазон реактивної потужності буде наявний в усьому діапазоні напруг в усталеному режимі;

(iv) синхронний генеруючий модуль повинен бути здатний до переміщення в будь-яку робочу точку в межах свого графіка U-Q/Pmax у відповідних часових рамках до цільових значень, встановлених відповідним системним оператором;

(c) щодо здатності до вироблення реактивної потужності на рівні нижче максимальної потужності, при роботі за вихідної активної потужності, нижчої за максимальну потужність (P<Pmax ), синхронні генеруючі модулі повинні бути здатні працювати в будь-якій робочій точці в межах графіка P-Q генератора змінного струму відповідного синхронного генеруючого модуля, принаймні аж до мінімального рівня стабільної роботи. Навіть при зниженій вихідній активній потужності видача реактивної потужності в точці приєднання повинна повністю відповідати графіку P-Q генератора змінного струму відповідного синхронного генеруючого модуля з урахуванням потужності живлення власних потреб і втрат активної та реактивної потужностей підвищувального трансформатора, якщо застосовно.

1. Синхронні генеруючі модулі типу Б повинні відповідати вимогам, встановленим у статті 13, за винятком статті 13(2)(b), (6) і (7), у статті 14, за винятком статті 14(2), у статті 15, за винятком статті 15(3), у статтях 16 і 17, за винятком статті 17(2), та у статті 18.

2. Синхронні генеруючі модулі типу D повинні відповідати таким додатковим вимогам щодо стабільності напруги: