1. Ця Директива застосовується до всіх платників податків, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток підприємств в одній або кількох державах-членах, в тому числі до постійних представництв в одній або кількох державах-членах юридичних осіб, які є резидентами третьої країни для цілей оподаткування.

2. Стаття 9a також застосовується до усіх юридичних осіб, які розглядаються державою-членом як прозорі для цілей оподаткування.

Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

(1) "витрати на запозичення" означають витрати на відсотки за всіма видами боргу, інші витрати, економічно еквівалентні відсоткам, та витрати, понесені у зв’язку із залученням фінансування, як визначено в національному законодавстві, у тому числі, без обмеження, платежі за позиками з правом участі у прибутку, нараховані відсотки на інструменти, такі як конвертовані облігації та дисконтні облігації, суми за альтернативними механізмами фінансування, такими як ісламське фінансування, елемент витрат на фінансування у платежах фінансового лізингу, капіталізовані відсотки, включені до балансової вартості відповідного активу, або амортизація капіталізованих відсотків, суми, розраховані на основі прибутковості фінансування згідно з правилами трансфертного ціноутворення, де це застосовно, суми умовних відсотків за деривативними інструментами або механізмами хеджування, пов’язаними із запозиченими коштами юридичної особи, певні позитивні та негативні курсові різниці за запозиченими коштами та інструментами, пов’язаними із залученням фінансування, комісії за гарантії для механізмів фінансування, комісії за організацію фінансування та подібні витрати, пов’язані із запозиченням коштів;

(2) "надмірні витрати на запозичення" означають суму, на яку витрати платника податків на запозичення, які можуть бути віднесені на зменшення податкового зобов’язання, перевищують оподатковувані доходи у формі відсотків та інші економічно еквівалентні оподатковувані доходи, які отримує платник податків відповідно до національного законодавства;

(3) "податковий період" означає податковий рік, календарний рік або будь-який інший період, придатний для цілей оподаткування;

(4) "асоційоване підприємство" означає:

(a) юридичну особу, в якій платник податків прямо або опосередковано володіє часткою участі у формі права голосу або права власності на капітал у розмірі 25 відсотків або більше, або має право на отримання 25 або більше відсотків прибутку такої юридичної особи;

(b) фізичну або юридичну особу, яка прямо або опосередковано володіє часткою участі у формі права голосу або права власності на капітал платника податку в розмірі 25 відсотків або більше, або має право на отримання 25 відсотків або більше прибутку платника податків;

Якщо фізична або юридична особа володіє прямо або опосередковано часткою в розмірі 25 відсотків або більше платника податків та однієї або кількох інших юридичних осіб, усі відповідні юридичні особи, в тому числі платник податків, також повинні розглядатися як асоційовані підприємства.

Для цілей статті 9 та 9a:

(a) У разі розбіжності результатів відповідно до пунктів (b), (c), (d), (e) або (g) першого підпараграфа пункту (9) цієї статті або у разі необхідності коригування відповідно до статті 9(3) або статті 9а, визначення асоційованого підприємства змінюється таким чином, що вимога у розмірі 25 відсотків замінюється вимогою в розмірі 50 відсотків;

(b) особа, яка діє разом з іншою особою стосовно прав голосу або права власності на капітал юридичної особи розглядається як така, що утримує частку участі в усіх правах голосу або праві власності на капітал юридичної особи, що утримується іншою особою;

(c) асоційоване підприємство також означає юридичну особу, що є частиною тієї ж консолідованої групи для цілей фінансової звітності, що і платник податків, підприємство, на яке платник податків має суттєвий вплив в управлінні, або підприємство, що має суттєвий вплив на управління платника податків;

(5) "фінансова установа" означає одну з таких юридичних осіб:

(a) кредитну установу або інвестиційну фірму, як визначено у пункті 1 статті 4(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/39/ЄС (- 1) або керуючого альтернативним інвестиційним фондом (КАІФ), як визначено у пункті (b) статті 4 (1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/61/ЄС (- 2), або компанію колективного інвестування в обігові цінні папери (UCITS), як визначено в пункті (b) статті 2 (1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/65/ЄС (- 3);

(b) страхову компанію, як визначено у пункті (1) статті 13 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС (- 4);

(c) перестрахову компанію, як визначено у пункті (4) статті 13 Директиви 2009/138/ЄС;

(d) установу професійного пенсійного забезпечення, на яку поширюється сфера застосування Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/41/ЄС (- 5), за винятком випадків, коли держава-член вирішує не застосовувати таку Директиву повністю або частково до такої установи відповідно до статті 5 вказаної Директиви або до делегованої особи установи професійного пенсійного забезпечення відповідно до статті 19(1) вказаної Директиви;

(e) установи пенсійного забезпечення, що працюють за пенсійними схемами, які розглядаються як схеми соціального забезпечення, охоплені Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 883/2004 (- 6) та Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 987/2009 (- 7), а також будь-яку юридичну особу, створену з метою інвестування таких схем;

(f) альтернативний інвестиційний фонд (АІФ), управління яким здійснює керуючий альтернативним інвестиційним фондом (КАІФ), як визначено в пункті (b) статті 4 (1) Директиви 2011/61/ЄС або АІФ, нагляд за яким здійснюється відповідно до застосовного національного законодавства;

(g) компанію колективного інвестування в обігові цінні папери (UCITS) у значенні статті 1(2) Директиви 2009/65/ЄС;

(h) центрального контрагента, як визначено в пункті (1) статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 648/2012 (- 8);

(i) центрального депозитарія цінних паперів, як визначено в пункті (1) статті 2 (1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 909/2014 (- 9);

(6) "переміщення активів" означає операцію, внаслідок якої держава-член втрачає право оподатковувати переміщені активи, тоді як активи залишаються у юридичній або економічній власності одного й того ж платника податків;

(7) "переміщення податкового резиденства" означає операцію, внаслідок якої платник податків перестає бути резидентом для цілей оподаткування в державі-члені та набуває податкове резиденство в іншій державі-члені або третій країні;

(8) "переміщення господарської діяльності, що здійснюється постійним представництвом" означає операцію, внаслідок якої платник податків припиняє оподатковувану присутність у державі-члені та набуває таку присутність в іншій державі-члені або третій країні, не стаючи резидентом для цілей оподаткування в такій державі-члені або третій країні;

(9) "гібридна розбіжність" означає ситуацію за участі платника податків або, стосовно статті 9(3), юридичної особи, коли:

(a) платіж за фінансовим інструментом є підставою для віднесення на зменшення податкового зобов’язання без виключення та:

(i) такий платіж не включається протягом належного періоду часу; та

(ii) розбіжність у результатах спричинена різницею у характеризуванні інструмента або здійсненого за ним платежу.

Для цілей першого підпараграфа платіж за фінансовим інструментом вважається включеним до доходу протягом прийнятного періоду часу, якщо:

(i) платіж включений за юрисдикцією отримувача платежу протягом податкового періоду, який починається протягом 12 місяців з моменту закінчення податкового періоду платника; або

(ii) можна раціонально очікувати, що платіж буде включений за юрисдикцією отримувача платежу у наступний податковий період та умови платежу є такими, які, як очікується, були б погоджені між незалежними підприємствами;

(b) платіж на користь гібридної юридичної особи є підставою для віднесення на зменшення податкового зобов’язання без включення та така розбіжність у результатах є наслідком різниці у розподіленні платежів, здійснених на користь гібридної юридичної особи за законодавством у юрисдикції, де має осідок або зареєстрована гібридна юридична особа та у юрисдикції будь-якої особи з часткою участі у такій гібридній юридичній особі;

(c) платіж на користь юридичної особи з одним або декількома постійними представництвами є підставою для віднесення на зменшення податкового зобов’язання без включення і така розбіжність у результатах є наслідком різниці у розподіленні платежів між головним офісом та постійним представництвом або між двома чи більше постійними представництвами тієї самої юридичної особи за законодавством у юрисдикції, де здійснює діяльність така юридична особа;

(d) платіж є підставою на віднесення на зменшення податкового зобов’язання без включення в результаті платежу на користь неврахованого постійного представництва;

(e) платіж гібридної юридичної особи є підставою для віднесення на зменшення податкового зобов’язання без включення і така розбіжність є наслідком того факту, що такий платіж не врахований відповідно до законодавства в юрисдикції отримувача платежу;

(f) фіктивний платіж між головним офісом і постійним представництвом або між двома чи більше постійними представництвами є підставою для віднесення на зменшення податкового зобов’язання без включення та така розбіжність є наслідком того факту, що такий платіж не врахований відповідно до законодавства в юрисдикції отримувача платежу;

(g) виникає подвійне піднесення на зменшення податкового зобов’язання.

Для цілей цього пункту (9):

(a) платіж, що представляє базисний дохід за переміщеним фінансовим інструментом, не є підставою для виникнення гібридної розбіжності відповідно до пункту (а) першого підпараграфа, якщо платіж здійснюється фінансовим трейдером в рамках виконуваного на ринку гібридного переміщення, за умови що юрисдикція платника вимагає, щоб фінансовий трейдер включав як доходи усі суми, отримані у зв’язку з фінансовим інструментом, що переміщується;

(b) гібридна розбіжність виникає відповідно до пунктів (е), (f) або (g) першого підпараграфа тільки в тому обсязі, в якому юрисдикція платника дозволяє взаємозарахування віднесення на зменшення податкового зобов’язання та суми, яка не є доходом, що враховується двічі;

(c) розбіжність у результатах не повинна розглядатися як гібридна розбіжність, крім випадків, коли вона виникає між асоційованими підприємствами, між платником податків та асоційованим підприємством, між головним офісом та постійним представництвом, між двома або декількома постійними представництвами тієї самої юридичної особи або відповідно до структурованої угоди.

Для цілей цього пункту (9) та статей 9, 9a і9b:

(a) "розбіжність у результатах" означає подвійне віднесення на зменшення податкового зобов’язання або віднесення на зменшення податкового зобов’язання без включення;

(b) "подвійне віднесення не зменшення податкового зобов’язання" означає віднесення на зменшення податкового зобов’язання одного і того самого платежу, витрат або збитків у юрисдикції, з якої походить платіж, де понесені витрати або збитки (юрисдикція платника) та у іншій юрисдикції (юрисдикція інвестора). У випадку платежу, який здійснюється гібридною юридичною особою або постійним представництвом юрисдикцією платника є юрисдикція, де має осідок або розташована гібридна юридична особа або постійне представництво;

(c) "віднесення на зменшення податкового зобов’язання без виключення" означає віднесення на зменшення податкового зобов’язання платежу або фіктивного платежу між головним офісом і постійним представництвом або між двома або більше постійними представництвами у будь-якій юрисдикції, у якій такі платежі або фіктивні платежі вважаються здійсненими (юрисдикція платника) без відповідного включення для цілей оподаткування такого платежу або фіктивного платежу у юрисдикції отримувача платежу. Юрисдикція отримувача платежу є будь-якою юрисдикцією, де платіж або фіктивний платіж отримується або вважається отриманим відповідно до законодавства у будь-якій іншій юрисдикції;

(d) "віднесення на зменшення податкового зобов’язання" означає суму, яка розглядається як така, що підлягає віднесенню на зменшення оподатковуваного доходу відповідно до законодавства у юрисдикції платника або інвестора. Термін "такий, що підлягає віднесенню на зменшення податкового зобов’язання" тлумачиться відповідно;

(e) "включення" означає суму, яка враховується в оподатковуваних доходах відповідно до законодавства у юрисдикції отримувача платежу. Платіж відповідно до фінансового інструменту не розглядається як включений у тому обсязі, в якому такий платіж виконує умови будь-якого звільнення від оподаткування виключно на підставі характеристики платежу відповідно до законодавства у юрисдикції отримувача платежу. Термін "включений" тлумачиться відповідно;

(f) "податкова пільга" означає звільнення від оподаткування, зниження ставки податку або будь-якого податкового кредиту чи відшкодування (окрім кредиту за податком, що утримується у джерелі його виникнення);

(g) "подвійне включення доходів" означає статтю доходів, яка включається відповідно до законодавства обох юрисдикцій, де виникла розбіжність у результатах;

(h) "особа" означає фізичну або юридичну особу;

(i) "гібридна юридична особа" означає юридичну особу або механізм, що відповідно до законодавства в одній юрисдикції вважається оподатковуваною юридичною особою, доходи або витрати якої розглядаються як доходи або витрати однієї або декількох осіб відповідно до законодавства у іншій юрисдикції;

(j) "фінансовий інструмент" означає будь-який інструмент у тому обсязі, в якому він є підставою для фінансування або доходу від власного капіталу, що оподатковується за правилами оподаткування боргу, капіталу або деривативів за законодавством у юрисдикції отримувача платежу або платника та включає гібридне переміщення;

(k) "фінансовий трейдер" є фізичною або юридичною особою, залученою до господарської діяльності з регулярної купівлі або продажу фінансових інструментів за власний рахунок для цілей отримання прибутку;

(l) "гібридне переміщення" означає механізм для переміщення фінансового інструменту, у якому базисний дохід за переміщеним фінансовим інструментом розглядається для цілей оподаткування як такий, що отримується одночасно більше ніж однією стороною такого механізму;

(m) "виконуване на ринку гібридне переміщення" означає будь-яке гібридне переміщення, що укладається фінансовим трейдером у ході звичайної господарської діяльності, та не є частиною структурованого механізму;

(n) "не враховане постійне представництво" означає механізм, що розглядається як такий, що є підставою для постійного представництва відповідно до законодавства у юрисдикції головного офісу та не розглядається як такий, що є підставою для постійного представництва за законодавством у іншій юрисдикції;

(10) "консолідована група для цілей бухгалтерського обліку" означає групу, що складається з усіх юридичних осіб, які повністю враховані у консолідованій фінансовій звітності, складеній відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності або національної системи фінансової звітності держави-члена;

(11) "структурований механізм" означає механізм, що охоплює гібридну розбіжність, де розбіжність у результатах врахована в умовах механізму, або механізм, що був розроблений для створення гібридної розбіжності у результатах, окрім випадків, коли немає підстав очікувати, що платнику податків або асоційованому підприємству було відомо про гібридну розбіжність і платник податків не брав участь у податкових перевагах, отриманих у результаті гібридної розбіжності.

Ця Директива не перешкоджає застосуванню національних або договірних положень, спрямованих на забезпечення вищого рівня захисту національної бази оподаткування податком на прибуток підприємств.

1. Надмірні витрати на запозичення підлягають віднесенню на зменшення податкового зобов’язання у податковому періоді, в якому вони були понесені, тільки в розмірі до 30 відсотків від доходів платника податків до вирахування відсотків, податків, зносу і амортизації (EBITDA).

Для цілей цієї статті держави-члени також можуть вважати платником податків:

(a) юридичну особу, якій дозволено або від якої вимагається застосовувати правила від імені групи, як визначено національним податковим законодавством;

(b) юридичну особу у складі групи, як визначено національним податковим законодавством, яка не здійснює консолідацію фінансових результатів своїх членів для цілей оподаткування.

За таких обставин надмірні витрати на запозичення та EBITDA можуть бути розраховані на рівні групи та включати фінансові результати всіх її членів.

2. EBITDA розраховується шляхом додавання до доходів, до яких застосовується оподаткування податком на прибуток підприємств у державі-члені платника податків, скоригованих для цілей оподаткування сум надмірних витрат на запозичення, а також скоригованих для цілей оподаткування сум зносу та амортизації. Доходи, звільнені від оподаткування, повинні бути виключені з EBITDA платника податків.

3. Як відступ від параграфа 1, платнику податків може бути надано право:

(a) відносити на зменшення податкового зобов’язання надмірні витрати на запозичення, які не перевищують 3000000 евро;

(b) повністю відносити на зменшення податкового зобов’язання надмірні витрати на запозичення, якщо платник податків є самостійною юридичною особою.

Для цілей другого підпараграфа параграфа 1 сума в розмірі 3000000 евро повинна застосовуватись для всієї групи.

Для цілей пункту (b) першого підпараграфа "самостійна юридична особа" означає платника податків, який не є частиною консолідованої групи для цілей бухгалтерського обліку та не має асоційованого підприємства або постійного представництва.

4. Держави-члени можуть виключати зі сфери застосування параграфа 1 надмірні витрати на запозичення, понесені:

(a) за позиками, укладеними до 17 червня 2016 року, але це виключення не поширюється на будь-які наступні зміни у таких позиках;

(b) за позиками, які використовуються для фінансування довгострокового публічного інфраструктурного проекту, якщо оператор проекту, витрати на запозичення, активи та дохід знаходяться в Союзі.

Для цілей пункту (b) першого підпараграфа "довгостроковий публічний інфраструктурний проект" означає проект, що має на меті забезпечення, модернізацію, експлуатацію та/або технічну підтримку великомасштабного активу, який вважається таким, що здійснюється в суспільних інтересах держави-члена.

У випадку застосування пункту (b) першого підпараграфа, дохід, що виникає внаслідок реалізації довгострокового публічного інфраструктурного проекту, виключається з EBITDA платника податків, а виключені надмірні витрати на запозичення не включаються до надмірних витрат на запозичення групи щодо третіх осіб, зазначених у пункті (b) параграфа 5.

5. Якщо платник податків є членом консолідованої групи для цілей бухгалтерського обліку, йому може бути надано право на одну з таких дій:

(a) повністю відносити на зменшення податкового зобов’язання свої надмірні витрати на запозичення, якщо він може довести, що співвідношення його власного капіталу та сукупних активів дорівнює еквівалентному співвідношенню групи або перевищує його, та за дотримання таких умов:

(i) співвідношення капіталу платника податків до його сукупних активів вважається рівним еквівалентному співвідношенню групи, якщо співвідношення капіталу платника податків до його загальних активів є нижчим щонайменше на два відсоткові пункти; та

(ii) усі активи і зобов’язання оцінюються з використанням того самого методу, що й у консолідованій фінансовій звітності, складеній відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності або національної системи фінансової звітності держави-члена;

або

(b) відносити на зменшення податкового зобов’язання надмірні витрати на запозичення в розмірі суми, що перевищує ту суму, яку він мав би право віднести за зменшення податкового зобов’язання відповідно до параграфа 1. Таке найвище граничне значення надмірних витрат на запозичення, що можуть бути віднесені на зменшення податкового зобов’язання, стосується консолідованої групи для цілей бухгалтерського обліку, в якій платник податків є членом, та розраховується у два етапи:

(i) по-перше, співвідношення групи визначається шляхом ділення надмірних витрат групи на запозичення щодо третіх осіб на EBITDA групи; та

(ii) по-друге, співвідношення групи множиться на показник EBITDA платника податків, розрахований відповідно до параграфа 2.

6. Держава-член платника податків може передбачити у правилах одну з таких можливостей:

(a) переносити на майбутній податковий період без обмеження в часі надмірні витрати на запозичення, які не можуть бути віднесені на зменшення податкового зобов’язання в поточному податковому періоді згідно з параграфами 1-5;

(b) переносити на майбутній податковий період без обмеження в часі або на минулий податковий період, не більше ніж на три роки, надмірні витрати на запозичення, які не можуть бути віднесені на зменшення податкового зобов’язання в поточному податковому періоді згідно з параграфами 1-5; або

(c) переносити на майбутній податковий період надмірні витрати на запозичення без обмеження в часі та невикористану можливість отримувати відсотки на період не більше п’яти років, які не можуть бути віднесені на зменшення податкового зобов’язання в поточному податковому періоді згідно з параграфами 1-5.

7. Держави-члени можуть виключати фінансові установи зі сфери застосування параграфів 1-6, у тому числі у випадках, коли такі фінансові установи є частиною консолідованої групи для цілей бухгалтерського обліку.

8. Для цілей параграфів 1-7 платнику податків може бути надано право використовувати консолідовану фінансову звітність, підготовлену відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, відмінних від Міжнародних стандартів фінансової звітності або національної системи фінансової звітності держави-члена.

1. Платник податків підлягає оподаткуванню податком на суму, що дорівнює ринковій вартості переміщених активів на момент їх виведення мінус їх вартість для цілей оподаткування, в будь-якому з таких випадків:

(a) платник податків переміщує активи зі свого головного офісу до свого постійного представництва в іншій державі-члені або третій країні, а держава-член головного офісу більше не має права оподатковувати переміщені активи внаслідок такого переміщення;

(b) платник податків переміщує активи зі свого постійного представництва у державі-члені до свого головного офісу або іншого постійного представництва в іншій державі-члені або третій країні, а держава-член постійного представництва більше не має права оподатковувати переміщені активи внаслідок такого переміщення;

(c) платник податків переміщує своє податкове резиденство до іншої держави-члена або третьої країни, за винятком тих активів, які залишаються фактично пов’язаними з постійним представництвом у першій державі-члені;