ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

Беручи до уваги Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1151/2012 від 21 листопада 2012 року про схеми якості для сільськогосподарських і харчових продуктів (-1), зокрема перший і другий підпараграфи статті 5(4), перший підпараграф статті 12(7), статтю 16(2), перший підпараграф статті 19(2), перший підпараграф статті 23(4), статтю 25(3), перший підпараграф статті 49(7), перший підпараграф статті 51(6), перший підпараграф статті 53(3) та перший підпараграф статті 54(2) цього Регламенту,

Оскільки:

(1) (ЄС) № 1151/2012 скасував та замінив регламенти Ради (ЄС) № 509/2006 від 20 березня 2006 року про сільськогосподарські та харчові продукти як гарантовані традиційні особливості (-2) та (ЄС) № 510/2006 від 20 березня 2006 року про охорону географічних зазначень і зазначень походження сільськогосподарських і харчових продуктів (-3). Регламент (ЄС) № 1151/2012 уповноважує Комісію ухвалювати делеговані та імплементаційні акти. Щоб забезпечити належне функціонування схем якості сільськогосподарських та харчових продуктів у нових правових рамках, необхідно ухвалити деякі правила за допомогою таких актів. Нові правила повинні замінити імплементаційні правила регламентів (ЄС) № 509/2006 та (ЄС) № 510/2006, що їх було встановлено в Регламентах Комісії (ЄС) № 1898/2006 від 14 грудня 2006 про встановлення детальних правил імплементації Регламенту Ради (ЄС) № 510/2006 про охорону географічних зазначень і зазначень походження сільськогосподарських і харчових продуктів (-4) та (ЄС) № 1216/2007 від 18 жовтня 2007 року про встановлення детальних правил імплементації Регламенту Ради (ЄС) № 509/2006 про сільськогосподарські та харчові продукти як гарантовані традиційні особливості (-5), відповідно.

(2) Щоб урахувати специфічний характер і, зокрема, фізичні та матеріальні обмеження виробництва продуктів тваринного походження, назва яких зареєстрована як охоронюване зазначення походження, необхідно дозволити відступи у специфікаціях таких продуктів стосовно походження кормів. Такі відступи не повинні жодним чином впливати на зв’язок між географічним середовищем і специфічною властивістю або характеристиками продукту, які зумовлені переважно або виключно таким середовищем.

(3) Щоб урахувати специфічний характер певних продуктів, у специфікаціях таких продуктів необхідно дозволити обмеження стосовно походження сировини для охоронюваних географічних зазначень. Такі обмеження необхідно обґрунтовувати на основі об’єктивних критеріїв, які відповідають загальним принципам схеми охоронюваних географічних зазначень і підвищують рівень відповідності продуктів цілям схеми.

(4) Щоб забезпечити надання споживачеві належної інформації, необхідно встановити символи Союзу, призначені популяризувати охоронювані зазначення походження, охоронювані географічні зазначення та гарантовані традиційні особливості.

(5) Щоб забезпечити наведення в специфікаціях продукту для гарантованих традиційних особливостей тільки істотної та стислої інформації та уникнути надмірно об’ємних заявок на реєстрацію або на затвердження змін до специфікації продукту для гарантованих традиційних особливостей, необхідно встановити обмеження обсягу специфікації продукту.

(6) Щоб полегшити процес подання заявок, необхідно встановити додаткові правила стосовно національних процедур заперечення для випадків спільних заявок, які стосуються більш ніж однієї національної території. Оскільки право на заперечення повинне бути гарантовано на всій території Союзу, необхідно передбачити обов’язок здійснювати національні процедури заперечення в усіх державах-членах, яких стосуються спільні заявки.

(7) Щоб мати чіткі етапи процедури заперечення, необхідно визначити процедурні обов’язки заявника в разі, коли відповідні консультації після подання обґрунтованої заяви про заперечення приводять до згоди.

(8) Щоб полегшити опрацювання заявок на внесення змін до специфікації продукту, необхідно встановити додаткові правила щодо ретельного вивчення заявок на внесення змін і щодо подання та оцінювання незначних змін. Зважаючи на їхній надзвичайний характер, тимчасові зміни необхідно звільнити від проходження стандартної процедури і вони не повинні підлягати офіційному затвердженню Комісією. Проте, Комісія повинна бути повною мірою поінформована про зміст і обґрунтування таких змін.

(9) Щоб забезпечити для всіх сторін можливість захищати свої права та законні інтереси, необхідно встановити додаткові правила щодо процесу анулювання. Процес анулювання необхідно привести у відповідність зі стандартною процедурою реєстрації, установленою в статтях з 49 по 52 Регламенту (ЄС) № 1151/2012. Необхідно також уточнити, що держави-члени належать до числа юридичних осіб, які можуть мати законний інтерес у поданні запиту про анулювання відповідно до першого підпараграфа статті 54(1) згаданого Регламенту.

(10) Для захисту законних інтересів виробників або стейкхолдерів, необхідно уможливити публікацію, за запитом відповідних держав-членів, єдиних документів щодо охоронюваних зазначень походження та охоронюваних географічних зазначень, які були зареєстровані до 31 березня 2006 року і для яких єдиний документ не був опублікований.

(11) Стаття 12(3) і перший підпараграф статті 23(3) Регламенту (ЄС) № 1151/2012 передбачають, що у випадку продуктів, які походять із Союзу і що їх реалізують як продукти з охоронюваним зазначенням походження, охоронюваним географічним зазначенням або гарантованою традиційною особливістю, символи Союзу, пов’язані з такими продуктами, повинні бути розміщені на маркованні, і на маркованні також можуть бути розміщені відповідні зазначення або скорочення. Другий підпараграф статті 23(3) передбачає, що символ є необов’язковим на маркованні продуктів з гарантованими традиційними особливостями, вироблених за межами Союзу. Згадані положення підлягатимуть застосуванню тільки з 4 січня 2016 року. Однак, регламенти (ЄC) № 509/2006 та (ЄC) № 510/2006, які було скасовано відповідно до Регламенту (ЄС) № 1151/2012, передбачали обов’язок розміщувати на маркованні продуктів, що походять із Союзу, або символ, або повне зазначення і давали можливість використовувати зазначення "гарантована традиційна особливість" на маркованні продуктів з гарантованими традиційними особливостями, вироблених за межами Союзу. Для забезпечення наступності між двома скасованими регламентами і Регламентом (ЄС) № 1151/2012, обов’язок розміщувати на маркованні продуктів, що походять із Союзу, або символів Союзу, або відповідного зазначення, а також можливість використовувати зазначення "гарантована традиційна особливість" на маркованні продуктів з гарантованими традиційними особливостями, вироблених за межами Союзу, необхідно розглядати як такий, що непрямо встановлений у Регламенті (ЄС) № 1151/2012 і вже є застосовним. Щоб забезпечити правову визначеність та захистити права і законні інтереси виробників або стейкхолдерів, умови використання символів і зазначень на маркованні, установлені в регламентах (ЄС) № 509/2006 та (ЄC) № 510/2006, повинні продовжувати застосовуватися до 3 січня 2016 року.

(12) Для забезпечення ясності та правової визначеності, регламенти (ЄС) № 1898/2006 і (ЄC) № 1216/2007 необхідно скасувати,

УХВАЛИЛА ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

1. Для цілей статті 5 Регламенту (ЄС) № 1151/2012, корми, пов’язані з продуктами тваринного походження, назви яких зареєстровані як охоронювані зазначення походження, повинні походити виключно з визначеного географічного району.

Тією мірою, якою забезпечення походження кормів виключно з визначеного географічного району є технічно нездійсненним, можна додавати корми, що походять з поза меж такого району, за умови що це не вплине на якість чи характеристики продукту, переважно зумовлені географічним середовищем. Частка кормів, що походять з поза меж визначеного географічного району, в жодному разі не повинна перевищувати 50 % сухої речовини на рік.

2. Будь-які обмеження щодо походження сировини, передбачені в специфікації продукту, назву якого зареєстровано як охоронюване географічне зазначення, повинні бути обґрунтовані з точки зору зв’язку, зазначеного в пункті (f)(ii) статті 7(1) Регламенту (ЄС) № 1151/2012.

Символи Союзу, зазначені в статтях 12(2) та 23(2) Регламенту (ЄС) № 1151/2012, установлюють, як це передбачено в додатку до цього Регламенту.

Специфікація продукту, зазначена в статті 19 Регламенту (ЄС) № 1151/2012, повинна бути стислою та не перевищувати 5000 слів, за винятком належним чином обґрунтованих випадків.