ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статтю 285(1),

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 1),

Діючи згідно з процедурою, встановленою у статті 251 Договору (- 2),

Оскільки:

(1) У Рішенні Європейського Парламенту і Ради № 1786/2002/ЄС від 23 вересня 2002 року про ухвалення програми заходів Співтовариства у сфері охорони громадського здоров’я (2003-2008 роки) (- 3) визначено, що статистичну складову інформаційної системи у сфері охорони громадського здоров’я необхідно розробляти у співпраці з державами-членами з використанням, за необхідності, статистичної програми Співтовариства для підтримки синергії та уникнення дублювання. У Рішенні Європейського Парламенту і Ради № 1350/2007/ЄС від 23 жовтня 2007 року про встановлення другої програми заходів Співтовариства у сфері охорони здоров’я (2008-2013 роки) (- 4) зазначено, що її мета, яка полягає у виробленні та поширенні інформації та знань у сфері охорони здоров’я, буде досягатися шляхом здійснення заходів, спрямованих на подальший розвиток сталої системи моніторингу здоров’я з механізмами для збору порівнянних даних та інформації, з належними показниками, і розроблення, за допомогою статистичної програми Співтовариства, статистичної складової такої системи.

(2) Інформація Співтовариства щодо охорони громадського здоров’я послідовно розроблялася на основі програм Співтовариства у сфері охорони громадського здоров’я. За результатами цієї роботи був розроблений перелік показників Європейського Співтовариства у сфері охорони здоров’я (ECHI), що забезпечує огляд стану здоров’я, детермінантів здоров’я та систем охорони здоров’я. Щоб отримати мінімальний набір статистичних даних, необхідний для обчислення ECHI, статистика Співтовариства щодо охорони громадського здоров’я повинна, якщо це доцільно та можливо, узгоджуватися з розвитком і досягненнями, отриманими в результаті заходів Співтовариства у сфері охорони громадського здоров’я.

(3) Резолюція Ради від 3 червня 2002 року про нову стратегію Співтовариства у сфері охорони праці та безпеки на робочому місці (2002-2006 роки) (- 5) закликала Комісію та держави-члени прискорити поточну роботу з гармонізації статистики нещасних випадків на робочому місці та професійних захворювань, щоб мати порівнянні дані, які дають змогу об’єктивно оцінити вплив та дієвість заходів, вжитих у рамках нової стратегії Співтовариства, а також наголосила, у спеціальній секції, на потребі у врахуванні збільшення частки жінок на ринку праці та реагуванні на їхні специфічні потреби, що стосується політик у сфері охорони праці та безпеки на робочому місці. Крім того, у своїй Резолюції від 25 червня 2007 року про нову стратегію Співтовариства у сфері охорони праці та безпеки на робочому місці (2007-2012 роки) (- 6) Рада закликала Комісію співпрацювати із законодавчими органами з метою встановлення належної європейської статистичної системи у сфері охорони праці та безпеки на робочому місці, яка враховує різні національні системи та уникає створення додаткового адміністративного тягаря. Нарешті, у своїй Рекомендації від 19 вересня 2003 року про Європейський перелік професійних захворювань (- 7) Комісія рекомендувала державам-членам поступово привести їхню статистику професійних захворювань у відповідність до Європейського переліку згідно з роботою, що триває над системою гармонізації Європейської статистики професійних захворювань.

(4) Європейська Рада в Барселоні 15 та 16 березня 2002 року визнала три керівні принципи реформи систем медичної допомоги: універсальна доступність, висока якість допомоги та довгострокова фінансова стійкість. У Повідомлені Комісії від 20 квітня 2004 року "Модернізація соціального захисту для розвитку високоякісної, доступної та сталої медичної допомоги і довгострокового догляду: підтримка національних стратегій з використанням "відкритого методу координації" пропонується розпочати роботу з визначення можливих показників для спільних цілей з метою розвитку систем допомоги на основі заходів, вжитих у рамках програми дій Співтовариства у сфері охорони здоров’я, статистики Євростату щодо охорони здоров’я та співпраці з міжнародними організаціями. Під час встановлення таких показників особливу увагу слід приділити використанню та порівнянності самооцінки стану здоров’я, як повідомлено в обстеженнях.

(5) У Рішенні Європейського Парламенту і Ради № 1600/2002/ЄС від 22 липня 2002 року про встановлення Шостої програми дій Співтовариства з охорони довкілля (- 8) передбачений захід з охорони довкілля, охорони здоров’я та якості життя як один з ключових екологічних пріоритетів, а також міститься заклик до визначення та розроблення показників стану здоров’я та довкілля. Крім того, у Висновках Ради від 8 грудня 2003 року про структурні показники пропонується включити показники у сферах біологічної різноманітності та охорони здоров’я під заголовком "охорона довкілля" в базу даних структурних показників, що використовується для підготовки щорічного весняного звіту Європейській Раді; показники охорони праці та безпеки на робочому місці також включені в цю базу даних під заголовком "зайнятість". Набір показників сталого розвитку, ухвалений Комісією у 2005 році, також містить тему про показники громадського здоров’я.

(6) У Плані дій з охорони довкілля та охорони здоров’я на 2004-2010 роки визнана потреба в підвищенні якості, порівнянності та доступності даних про стан здоров’я для хвороб і розладів, пов’язаних з довкіллям, з використанням статистичної програми Співтовариства.

(7) Резолюція Ради від 15 липня 2003 року про сприяння зайнятості та соціальній інтеграції осіб з інвалідністю (- 9) закликала держави-члени та Комісію збирати статистичний матеріал про становище осіб з інвалідністю, у тому числі про розвиток послуг і допомоги для зазначеної групи осіб. Крім того, у своєму Повідомленні від 30 жовтня 2003 року "Рівні можливості для осіб з інвалідністю: європейський план дій" Комісія вирішила розробити порівнянні між державами-членами контекстні показники з метою оцінки дієвості політики щодо осіб з інвалідністю. Вона зазначила, що слід максимально використовувати джерела та структури Європейської статистичної системи, зокрема, шляхом розроблення гармонізованих модулів спостереження, щоб отримувати статистичну інформацію, порівнянну на міжнародному рівні, яка необхідна для моніторингу прогресу.

(8) Щоб забезпечити актуальність (релевантність) і порівнянність даних, а також уникнути дублювання робіт, статистична діяльність Комісії (Євростату) у сфері охорони здоров’я та охорони праці і безпеки на робочому місці повинна здійснюватися у співпраці з Організацією Об’єднаних Націй та її спеціалізованими організаціями, такими як Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) і Міжнародна організація праці (МОП), а також Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), якщо це доцільно та можливо.

(9) Комісія (Євростат) вже збирає на регулярній основі статистичні дані про охорону громадського здоров’я, охорону праці та безпеку на робочому місці у держав-членів, які надають такі дані на добровільних засадах. Вона також збирає дані в цих сферах з інших джерел. Такі заходи розроблені в тісній співпраці з державами-членами. Зокрема, у сфері статистики щодо охорони громадського здоров’я розроблення та впровадження направляють і організують відповідно до структури партнерства між Комісією (Євростатом) і державами-членами. Однак усе ще існує потреба в кращій точності та надійності, узгодженості та порівнянності, охопленні, своєчасності та пунктуальності наявних зборів статистичних даних, а також необхідно забезпечити впровадження майбутніх зборів, узгоджених і розроблених спільно з державами-членами, щоб отримати мінімальний набір статистичних даних, необхідних на рівні Співтовариства у сферах охорони громадського здоров’я, охорони праці та безпеки на робочому місці.

(10) Вироблення конкретних видів статистики Співтовариства регулюється правилами, визначеними в Регламенті Ради (ЄС) № 322/97 від 17 лютого 1997 року про статистику Співтовариства (- 10).

(11) Цей Регламент гарантує повне дотримання права на захист персональних даних, як передбачено у статті 8 Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу (- 11).

(12) Директива Європейського Парламенту і Ради 95/46/ЄС від 24 жовтня 1995 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних (- 12) і Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 45/2001 від 18 грудня 2000 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацювання персональних даних установами та органами Співтовариства і про вільний рух таких даних (- 13) застосовуються в контексті цього Регламенту. Статистичні вимоги, що виникають в результаті заходів Співтовариства у сфері охорони здоров’я, національних стратегій розвитку високоякісної, доступної та сталої медичної допомоги та стратегії Співтовариства у сфері охорони праці та безпеки на робочому місці, а також вимоги, що виникають у зв’язку зі структурними показниками, показниками сталого розвитку і ECHI та іншими наборами показників, які слід розробити для моніторингу політичних заходів і стратегій у сферах охорони громадського здоров’я, охорони праці та безпеки на робочому місці на рівні Співтовариства та на національному рівні, становлять значний суспільний інтерес.

(13) Передавання даних, на які поширюється режим статистичної конфіденційності, регулюється правилами, визначеними в Регламенті (ЄС) № 322/97 та Регламенті Ради (Євратом, ЄЕС) № 1588/90 від 11 червня 1990 року про передачу даних, що підлягають статистичній конфіденційності, Статистичному офісу Європейських співтовариств (- 14). Заходи, вжиті відповідно до зазначених Регламентів, забезпечують фізичний та логічний захист конфіденційних даних і відсутність будь-якого незаконного розголошення або нестатистичного використання під час вироблення та розповсюдження статистики Співтовариства.

(14) Під час вироблення та розповсюдження статистики Співтовариства відповідно до цього Регламенту національні статистичні органи та статистичні органи Співтовариства повинні враховувати принципи, визначені в Кодексі норм європейської статистики, ухваленому Комітетом зі статистичних програм 24 лютого 2005 року.

(15) Оскільки мета цього Регламенту, зокрема встановлення спільних рамок для систематичного вироблення статистики Співтовариства щодо охорони громадського здоров’я, охорони праці та безпеки на робочому місці, не може бути достатньою мірою досягнута державами-членами, але може бути краще досягнута на рівні Співтовариства, Співтовариство може ухвалювати інструменти відповідно до принципу субсидіарності, як визначено у статті 5 Договору. Згідно з принципом пропорційності, як визначено в зазначеній статті, цей Регламент не виходить за межі необхідного для досягнення вказаної мети.

(16) Визнаючи, що організація систем медичної допомоги та управління ними є питаннями національної компетенції і що імплементація законодавства Співтовариства про робочі місця та умови праці в першу чергу покладається на держави-члени, цей Регламент гарантує повну повагу до компетенції держав-членів у сфері охорони громадського здоров’я, охорони праці та безпеки на робочому місці.

(17) Важливо включити стать та вік до складу змінних для розподілу, оскільки це дає змогу врахувати вплив гендерних і вікових відмінностей на охорону праці та безпеку на робочому місці.

(18) Інструменти, необхідні для імплементації цього Регламенту, потрібно ухвалювати відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року про встановлення процедур для здійснення виконавчих повноважень, наданих Комісії (- 15).

(19) Зокрема, слід уповноважити Комісію ухвалювати імплементаційні інструменти, що охоплюють характеристики певних тем і їх розподіл, референтні періоди, періодичність і строки надання даних, а також надання метаданих. Оскільки такі інструменти мають загальну сферу застосування та призначені для внесення змін і доповнень до несуттєвих елементів цього Регламенту, між іншим, шляхом його доповнення новими несуттєвими елементами, їх ухвалюють відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, передбаченої у статті 5a Рішення 1999/468/ЄС.

(20) Додаткове фінансування збору даних у сферах охорони громадського здоров’я, охорони праці та безпеки на робочому місці має надаватися в рамках другої програми заходів Співтовариства у сфері охорони здоров’я (2008-2013 роки) і Програми Співтовариства з питань зайнятості та соціальної солідарності - Прогрес (- 16). У зазначених рамках необхідно використовувати фінансові ресурси, щоб допомогти державам-членам у подальшій розбудові національної спроможності для впровадження покращень і нових інструментів для збору статистичних даних у сферах охорони громадського здоров’я, охорони праці та безпеки на робочому місці.

(21) Були проведені консультації з Європейським інспектором із захисту даних.

(22) Були проведені консультації з Комітетом зі статистичних програм відповідно до статті 3(1) Рішення 89/382/ЄЕС, Євратом (- 17),

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

1. Цей Регламент встановлює спільні рамки для систематичного вироблення статистики Співтовариства щодо охорони громадського здоров’я, охорони праці та безпеки на робочому місці. Статистика повинна вироблятися з дотриманням стандартів неупередженості, надійності, об’єктивності, економічної ефективності та статистичної конфіденційності.

2. Статистика повинна включати, у формі гармонізованого спільного набору даних, інформацію, що необхідна для заходів Співтовариства у сфері охорони громадського здоров’я, для підтримки національних стратегій, спрямованих на розвиток високоякісної, загальнодоступної та сталої медичної допомоги, а також для заходів Співтовариства у сфері охорони праці та безпеки на робочому місці.

3. Статистика повинна надавати дані для структурних показників, показників сталого розвитку та показників Європейського Співтовариства у сфері охорони здоров’я (ECHI), а також для інших наборів показників, які необхідно розробляти з метою моніторингу заходів Співтовариства у сферах охорони громадського здоров’я, охорони праці та безпеки на робочому місці.

Держави-члени повинні надавати Комісії (Євростату) статистику в таких сферах:

- стан здоров’я та детермінанти здоров’я, як визначено в додатку I,

- медична допомога, як визначено в додатку II,

- причини смерті, як визначено в додатку III,

- нещасні випадки на робочому місці, як визначено в додатку IV,

- професійні захворювання та інші пов’язані з роботою захворювання і проблеми зі здоров’ям, як визначено в додатку V.

Для цілей цього Регламенту:

(a) термін "статистика Співтовариства" має значення, установлене для цього терміна в першому абзаці статті 2 Регламенту (ЄС) № 322/97;

(b) термін "вироблення статистики" має значення, установлене для цього терміна відповідно до другого абзацу статті 2 Регламенту (ЄС) № 322/97;

(c) "громадське здоров’я" означає всі складові, пов’язані зі здоров’ям, зокрема стан здоров’я, у тому числі захворюваність та інвалідність, детермінанти, що мають вплив на стан здоров’я, потреби в медичній допомозі, ресурси, виділені на медичну допомогу, надання та універсальний доступ до медичної допомоги, видатки на охорону здоров’я та їх фінансування, а також причини смертності;

(d) "охорона праці та безпека на робочому місці" означає всі складові, пов’язані з профілактичними заходами та охороною праці та безпекою працівників на робочому місці під час їхньої поточної або попередньої діяльності, зокрема нещасні випадки на робочому місці, професійні захворювання та інші пов’язані з роботою захворювання та проблеми зі здоров’ям;

(e) "мікродані" означає окремі статистичні записи;

(f) "передача конфіденційних даних" означає передачу між національними органами та органом Співтовариства конфіденційних даних, що не дають змоги здійснити пряму ідентифікацію, відповідно до статті 14 Регламенту (ЄС) № 322/97 та Регламенту (Євратом, ЄЕС) № 1588/90;

(g) "персональні дані" означає будь-яку інформацію, що стосується ідентифікованої фізичної особи або фізичної особи, яку можна ідентифікувати, відповідно до статті 2(a) Директиви 95/46/ЄС.

Держави-члени повинні складати дані щодо охорони громадського здоров’я, охорони праці та безпеки на робочому місці з джерел, які, залежно від сфер і тем, а також від характеристик національних систем, є спостереженнями домогосподарств чи подібними спостереженнями або модулями спостережень, або з національних адміністративних джерел чи джерел звітності.

1. Методи, які використовуються для впровадження зборів даних, повинні враховувати, у тому числі в разі підготовчої діяльності, національний досвід і експертні знання, а також національні особливості, можливості та наявні збори даних у рамках мереж співпраці та інших структур Європейської статистичної системи (ESS) за участю держав-членів, створених Комісією (Євростатом). Крім того, мають бути враховані методології для регулярних зборів даних, розроблені в рамках проектів зі статистичною складовою, що реалізувалися в рамках інших програм Співтовариства, таких як програми охорони громадського здоров’я або програми досліджень.

2. Статистичні методології та збори даних, які необхідно розробити для складання статистики щодо охорони громадського здоров’я, охорони праці та безпеки на робочому місці на рівні Співтовариства, повинні враховувати потребу в координації, у відповідних випадках, з діяльністю міжнародних організацій у цій сфері, щоб забезпечити міжнародну порівнянність статистики та узгодженість зборів даних, а також щоб уникнути дублювання зусиль і передач даних державами-членами.

1. Щоразу коли потрібні додаткові дані до тих, що вже зібрані та до тих, для яких вже існують методології, або коли виявлена недостатня якість даних у сферах, зазначених у статті 2, Комісія (Євростат) повинна ініціювати пілотні дослідження, що їх держави-члени здійснюють на добровільних засадах. Мета таких пілотних досліджень повинна полягати у випробуванні понять і методів та оцінюванні доцільності впровадження пов’язаних зборів даних, у тому числі статистичної якості, порівнянності та результативності витрат, відповідно до принципів, встановлених у Кодексі норм європейської статистики.

2. Щоразу, коли передбачена підготовка імплементаційного інструмента відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 10(2), має бути здійснений аналіз витрат і вигід з урахуванням вигід від наявності даних по відношенню до витрат на збір таких даних і навантаження на держави-члени.

3. Комісія (Євростат) повинна підготувати звіт про оцінювання результатів пілотних досліджень та/або аналізу витрат і вигід, включно із впливом і наслідками національних особливостей, у співпраці з державами-членами в рамках мереж співпраці та інших структур ESS.

1. У випадку, коли це необхідно для вироблення статистики Співтовариства, держави-члени повинні передавати конфіденційні мікродані або, залежно від відповідної сфери та теми, агреговані дані, відповідно до положень про передачу даних, на які поширюється режим конфіденційності, визначених у Регламенті (ЄС) № 322/97 та Регламенті (Євратом, ЄЕС) № 1588/90. Такі положення застосовуються до опрацювання даних Комісією (Євростатом) у тій мірі, у якій такі дані вважаються конфіденційними у розумінні статті 13 Регламенту (ЄС) № 322/97. Держави-члени повинні забезпечити, щоб передані дані не давали змогу здійснити пряму ідентифікацію статистичних одиниць (фізичних осіб) і щоб персональні дані були захищені відповідно до принципів, встановлених у Директиві 95/46/ЄС.

2. Держави-члени повинні передавати дані та метадані, що вимагаються в цьому Регламенті, в електронній формі відповідно до стандарту обміну даними, узгодженого між Комісією (Євростатом) і державами-членами. Дані повинні бути надані у строки, з періодичністю та для референтних періодів, визначених у додатках або імплементаційних інструментах, ухвалених відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 10(2).

3. Комісія (Євростат) повинна здійснити необхідні кроки для вдосконалення розповсюдження, доступності та документування статистичної інформації відповідно до принципів порівнянності, надійності та статистичної конфіденційності, встановлених у Регламенті (ЄС) № 322/97, і відповідно до Регламенту (ЄС) № 45/2001.

1. Для цілей цього Регламенту до даних, що передаються, застосовуються такі критерії оцінювання якості:

(a) "актуальність (релевантність)" означає ступінь, до якого статистика відповідає поточним і потенційним потребам користувачів;

(b) "точність" означає наближеність оцінок до невідомих дійсних значень;

(c) "своєчасність" означає різницю в часі між наданням доступу до інформації та подією або явищем, які вона описує;