- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Регламент
02019R1715 - UA - 14.10.2019 - 000.001
Цей текст слугує суто засобом документування та не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-lex.
(До
Розділу IV: Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею
Глава 4. Санітарні та фітосанітарні заходи)
ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНИЙ РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) 2019/1715
від 30 вересня 2019 року
про встановлення правил функціонування системи управління інформацією для офіційного контролю та її системних компонентів ("Регламент IMSOC")
(Текст стосується ЄЕП)
(ОВ L 261, 14.10.2019, с. 37)
Із виправленнями, внесеними:
Виправленням, ОВ L 303, 25.11.2019, с. 37 (2019/1715)
ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНИЙ РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) 2019/1715
від 30 вересня 2019 року
про встановлення правил функціонування системи управління інформацією для офіційного контролю та її системних компонентів ("Регламент IMSOC")
(Текст стосується ЄЕП)
ГЛАВА 1
Предмет, сфера застосування і терміни та означення
Стаття 1. Предмет і сфера застосування
1. Цей Регламент встановлює:
(a) спеціальні умови і процедури, що застосовуються для передачі оповіщень і додаткової інформації для Системи швидкого сповіщення про харчові продукти і корми (RASFF) та які будуть установлені відповідно до Регламенту (ЄС)
№ 178/2002;
(b) процедури для встановлення та використання комп'ютеризованої системи для надсилання оповіщень та звітування Союзу щодо хвороб, яку створює та якою керує Комісія відповідно до статті 22 Регламенту (ЄС) 2016/429;
(c) спеціальні правила, у тому числі кінцеві терміни, для подання оповіщень, які будуть встановлені відповідно до Регламенту (ЄС)
2016/2031;
(d) правила для комп'ютеризованого опрацювання та обміну інформацією, даними та документами в системі управління інформацією для офіційного контролю (IMSOC), необхідні для здійснення офіційного контролю, передбаченого в Регламенті (ЄС)
2017/625, щодо:
(i) формату загального санітарного документа для ввезення (CHED), зазначеного в
статті 56 Регламенту (ЄС) 2017/625, у тому числі його електронного еквівалента, та інструкцій щодо його пред’явлення та використання;
(ii) єдиного порядку співпраці між митними органами, компетентними органами та іншими органами, як зазначено в
статті 75 Регламенту (ЄС) 2017/625;
(iii) видачі електронних сертифікатів та використання електронних підписів на офіційних сертифікатах, зазначених у
статті 87 Регламенту (ЄС) 2017/625;
(iv) стандартних форматів обміну інформацією в рамках адміністративної допомоги та співпраці, як зазначено в розділі IV Регламенту (ЄС)
2017/625, стосовно:
- запитів на допомогу,
- загальних та повторюваних оповіщень та відповідей;
(v) специфікацій технічних інструментів та процедур для комунікації між контактними органами, призначеними згідно зі
статтею 103(1) Регламенту (ЄС) 2017/625;
(vi) належного функціонування IMSOC, зазначеного в главі IV розділу VI Регламенту (ЄС)
2017/625.

Стаття 2. Терміни та означення
Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:
(1) "компонент" означає електронну систему, інтегровану в IMSOC;
(2) "мережа" означає групу членів, які мають доступ до конкретного компонента;
(3) "член мережі" означає компетентний орган держави-члена, Комісію, агентство ЄС, компетентний орган третьої країни чи міжнародну організацію, яка має доступ принаймні до одного компонента;
(4) "контактний пункт" означає контактний пункт, призначений членом мережі для його представлення;
(5) "національна система держави-члена" означає комп’ютеризовану інформаційну систему, якою володіє та яку створила держава-член до дати набуття чинності Регламентом (ЄС)
№ 2017/625, для управління, опрацювання та обміну даними, інформацією та документами про офіційний контроль та з можливостями електронного обміну даних із відповідним компонентом;
(6) "міжнародна організація" означає будь-який з міжнародно визнаних органів, перерахованих у пункті (g)
статті 121 Регламенту (ЄС) № 2017/625, чи подібні міжурядові організації;
(7) "iRASFF" означає електронну систему, яка реалізує процедури RASFF та AAC, описані в статті 50 Регламенту (ЄС) № 178/2002 та
статтях 102-108 Регламенту (ЄС) № 2017/625 відповідно;
(8) "ризик" означає будь-який безпосередній чи опосередкований ризик здоров’ю людини, пов’язаний із харчовими продуктами, матеріалами, що контактують з харчовими продуктами, або кормами, відповідно до
статті 50 Регламенту (ЄС) № 178/2002 або серйозний ризик для здоров’я тварин або довкілля, пов’язаний із кормовими продуктами, включаючи корми для тварин, які не зберігаються для виробництва харчових продуктів, відповідно до статті 29 Регламенту (ЄС) № 183/2005;
(9) "мережа RASFF" означає Систему швидкого сповіщення про ризики, як визначено в пункті 8, установлену як мережа відповідно до
статті 50 Регламенту (ЄС) № 178/2002;
(10) "мережа AAC" означає мережу, яка складається з Комісії та контактних органів, призначених державами-членами згідно із
статтею 103(1) Регламенту (ЄС) № 2017/625, для сприяння комунікації між компетентними органами;
(11) "мережа запобігання харчовому шахрайству" означає мережу, яка складається з Комісії, Європолу та контактних органів, призначених державами-членами згідно із
статтею 103(1) Регламенту (ЄС) № 2017/625, для конкретних цілей сприяння обміну інформацією щодо оповіщень про харчове шахрайство, як визначено в пункті (21);
(12) "мережа оповіщень та співпраці" означає мережу, яка складається з RASFF, AAC та мереж запобігання харчовому шахрайству;
(13) "єдиний контактний пункт" означає контактний пункт, що складається з контактних пунктів RASFF та AAC на території кожної держави-члена, незалежно від того, розташовані вони фізично в одній і тій самій адміністративній одиниці чи ні;
(14) "оповіщення про невідповідність" означає оповіщення в iRASFF про невідповідність, яка не становить ризик у розумінні
статті 50 Регламенту (ЄС) № 178/2002 та статті 106(1) Регламенту (ЄС)
№ 2017/625, крім несерйозних ризиків здоров’ю тварин та ризиків здоров’ю рослин чи благополуччю тварин;
(15) "оповіщення про загрозу" означає оповіщення в iRASFF про серйозний безпосередній чи опосередкований ризик, що походить від харчових продуктів, матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, або кормами, у розумінні
статті 50 Регламенту (ЄС) № 178/2002 та статті 29 Регламенту (ЄС) № 183/2005, яке вимагає чи може вимагати швидких дій з боку іншого члена мережі RASFF;
(16) "інформаційне оповіщення" означає оповіщення в iRASFF про безпосередній чи опосередкований ризик, що походить від харчових продуктів, матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, або кормами, у розумінні
статті 50 Регламенту (ЄС) № 178/2002 та статті 29 Регламенту (ЄС) № 183/2005, яке не вимагає швидких дій з боку іншого члена мережі RASFF;
(17) "інформаційне оповіщення, яке вимагає подальших дій" означає інформаційне оповіщення, що стосується продукту, який введений чи може бути введений в обіг в іншій країні, яка є членом мережі RASFF;
(18) "інформаційне оповіщення для привернення уваги" означає інформаційне оповіщення стосовно продукту, який:
(i) або присутній лише в країні, яка надає оповіщення та яка є членом мережі; або
(ii) ще не був введений в обіг; або
(iii) уже знятий з обігу;
(19) "оповіщення про новини" означає оповіщення в iRASFF про ризик, що походить від харчових продуктів, матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, або кормами, у розумінні
статті 50 Регламенту (ЄС) № 178/2002 та статті 29 Регламенту (ЄС) № 183/2005, яке має неформальне джерело, містить неперевірену інформацію чи стосується досі неідентифікованого продукту;
(20) "оповіщення про відмову на кордоні" означає оповіщення в iRASFF про відмову від партії, контейнера чи вантажу харчових продуктів, матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, або кормами через ризик, визначений у пункті 8, як зазначено в пункті (с)
статті 50 (3) Регламенту (ЄС) № 178/2002;
(21) "оповіщення про харчове шахрайство" означає оповіщення в iRASFF про невідповідність стосовно підозри про навмисну дію фізичних чи юридичних осіб з метою введення покупців в оману та отримання в результаті неправомірної вигоди з порушенням правил, зазначених у
статті 1(2) Регламенту (ЄС) 2017/625;
(22) "первинне оповіщення" означає оповіщення про невідповідність, оповіщення про загрозу, інформаційне оповіщення, оповіщення про новини, оповіщення про харчове шахрайство або оповіщення про відмову на кордоні;
(23) "додаткове оповіщення" означає оповіщення в iRASFF, що містить додаткову інформацію стосовно первинного оповіщення;
(24) "запит" означає запит на адміністративну допомогу в iRASFF на основі первинного чи додаткового оповіщення, який дозволяє обмін інформацією відповідно до
статей 104-108 Регламенту (ЄС) 2017/625;
(25) "відповідь" означає відповідь на запит на адміністративну допомогу в iRASFF на основі первинного чи додаткового оповіщення, який дозволяє обмін інформацією відповідно до
статей 104-108 Регламенту (ЄС) 2017/625;
(26) "член мережі або контактний пункт, який здійснює оповіщення" означає члена мережі або контактний пункт, який надсилає оповіщення іншому члену мережі або контактному пункту;
(27) "оповіщений член мережі або контактний пункт" означає члена мережі або контактний пункт, якому надсилає оповіщення інший член мережі або контактний пункт;
(28) "член мережі або контактний пункт, який отримав запит" означає члена мережі або контактний пункт, якому надсилає оповіщення інший член мережі або контактний пункт з метою отримання відповіді;
(29) "ADIS" означає комп’ютеризовану інформаційну систему для надсилання оповіщень та звітування щодо хвороб, яку створює та якою керує Комісія відповідно до статті 22 Регламенту (ЄС) 2016/429;
(30) "мережа ADIS" означає мережу, що складається з Комісії та компетентних органів держав-членів, для функціонування ADIS;
(31) "EUROPHYT" означає електронну систему оповіщень, яку створює Комісія та яка повинна бути під’єднана до та бути сумісною з IMSOC, для подання державами-членами оповіщень про вогнища в EUROPHYT відповідно до
статті 103 Регламенту (ЄС) 2016/2031;
(32) "оповіщення про вогнища у EUROPHYT" означає оповіщення, яке подаватиметься в EUROPHYT в одному з таких випадків:
(a) офіційно підтверджена наявність карантинних у Союзі шкідливих організмів на території Союзу, як зазначено в пунктах (a) та (b) першого параграфа
статті 11 Регламенту (ЄС)
2016/2031;
(b) офіційно підтверджена наявність шкідливих організмів, які не входять до переліку карантинних у Союзі шкідливих організмів, як зазначено в
статті 29(1) Регламенту (ЄС) 2016/2031;
(c) наявність або неминуча небезпека проникнення чи поширення на території Союзу шкідливих організмів, які не входять до переліку карантинних у Союзі шкідливих організмів, як зазначено в
статті 30(1) Регламенту (ЄС) 2016/2031;
(d) офіційно підтверджена наявність карантинних для захищеної зони шкідливих організмів, як зазначено в
статті 33(1) Регламенту (ЄС) 2016/2031;
(33) "оповіщення про перехоплення в EUROPHYT" означає оповіщення, яке подається в TRACES у разі будь-якої з ситуацій, описаних у пункті (с) першого параграфа статті 11,
статті 40(4),
статті 41(4),
статті 46(4), другому, третьому та четвертому підпараграфах статті 49(6),
статті 53(4),
статті 54(4),
статті 77(2) та
статті 95(5) Регламенту (ЄС) 2016/2031;
(34) "мережа перехоплення в EUROPHYT" означає мережу, що складається з Комісії та компетентних органів держав-членів, для оповіщень про перехоплення в EUROPHYT;
(35) "мережа вогнищ EUROPHYT" означає мережу, що складається з Комісії та компетентних органів держав-членів, для функціонування EUROPHYT;
(36) "TRACES" означає комп’ютеризовану систему, вказану в
статті 133(4) Регламенту (ЄС) 2017/625, для обміну даними, інформацією та документами;
(37) "мережа TRACES" означає мережу, що складається з Комісії та компетентних органів держав-членів, для функціонування TRACES;
(38) "електронний підпис" означає електронний підпис, як визначено в пункті (10)
статті 3 Регламенту (ЄС) № 910/2014;
(39) "удосконалений електронний підпис" означає електронний підпис, що відповідає технічним специфікаціям, встановленим у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС)
2015/1506;
(40) "кваліфікований електронний підпис" означає електронний підпис, як визначено в пункті (12)
статті 3 Регламенту (ЄС) № 910/2014;
(41) "удосконалена електронна печатка" означає електронну печатку, що відповідає технічним специфікаціям, встановленим у додатку до Імплементаційного рішення (ЄС)
2015/1506;
(42) "кваліфікована електронна печатка" означає електронну печатку, як визначено в пункті (27)
статті 3 Регламенту (ЄС) № 910/2014;
(43) "кваліфікована електронна мітка часу" означає електронну мітку часу, як визначено в пункті (34)
статті 3 Регламенту (ЄС) № 910/2014;
(44) "пункт контролю" означає пункт контролю, як зазначено в пункті (a)
статті 53 (1) Регламенту (ЄС) 2017/625;
(45) "контрольний підрозділ" означає підрозділ, який має необхідні технологію та обладнання для ефективного функціонування відповідного компонента та який було призначено як такий для цієї цілі:
(a) "центральний контрольний підрозділ" для центрального компетентного органу держави-члена;
(b) "регіональний контрольний підрозділ" для будь-якого регіонального компетентного органу держави-члена;
(c) "місцевий контрольний підрозділ" для будь-якого місцевого компетентного органу держави-члена.
ГЛАВА 2
Загальні принципи та захист даних
Стаття 3. Компоненти IMSOC
1. IMSOC складається з таких компонентів:
(a) iRASFF;
(b) ADIS;
(c) EUROPHYT;
(d) TRACES.
2. Компоненти, зазначені в параграфі 1, повинні функціонувати відповідно до загальних принципів та правил захисту даних, встановлених у цій главі.
Стаття 4. Компоненти, мережі та контактні пункти
1. У кожного компонента повинна бути мережа, частиною якої повинна бути Комісія.
2. Кожен із членів мережі повинен призначити принаймні один контактний пункт та повідомити про таке призначення та контактні деталі контактному пункту Комісії. Він повинен негайно повідомити контактний пункт Комісії про будь-які зміни у цьому зв’язку.
3. Контактний пункт Комісії повинен вести та оновлювати список контактних пунктів та надавати до нього доступ усім членам мережі.
4. Комісія повинна запровадити структуру врядування для управління розвитком IMSOC, визначення пріоритетів для неї та контролю за належним впровадженням IMSOC. Структура врядування повинна складатися з:
(a) ради з управління операціями у співпраці з державами-членами для обговорення принаймні один раз на рік пріоритетів для кожного компонента та його розвитку;
(b) підгруп у складі ради з управління операціями, які регулярно обговорюють пріоритети стосовно спеціальних функціональностей для кожного компонента та розроблення таких функціональностей.
Стаття 5. Володіння даними, інформацією і даними та відповідальність за них
1. Кожен член мережі є власником даних, інформації та документів, введених чи створених у відповідному компоненті підвладними йому контактним пунктом чи користувачами, та несе за них відповідальність.
2. Усі підписанти, компетентні органи, до яких належать підписанти, або компетентні органи, що створили електронну печатку, є власниками частини документів, які вони засвідчують підписом та печаткою в TRACES, та несуть за неї відповідальність.
3. Якщо документ у TRACES підписує більше ніж одна сторона, кожен підписант стає власником частини документів, яку він підписує, та несе за неї відповідальність.
Стаття 6. Зв’язки між компонентами
1. Зв’язки між компонентами повинні бути призначені для:
(a) доповнення даних, інформації чи документів в одному чи більше компонентах даними, інформацією або документами, які вже наявні в іншому компоненті; та
(b) надання відповідної та актуальної інформації всім членам мережі для виконання їхніх завдань відповідно до правил, встановлених у цьому Регламенті для кожного компонента; та
(c) підтримку та проведення процедур для
(i) визначення та зміни частоти перевірок тотожності та фізичних перевірок, які здійснюватимуться щодо відправлень категорій тварин та товарів, зазначених у пунктах (a), (b) та (c) статті 47(1) Регламенту (ЄС)
2017/625;
(ii) застосування частоти перевірок тотожності та фізичних перевірок, які здійснюватимуться щодо відправлень категорій тварин та товарів, зазначених у пунктах (d), (e) та (f) зазначеної статті;
(iii) скоординованого проведення компетентними органами посиленого офіційного контролю у разі підозри на невідповідність, вказану в статті 65(6) зазначеного Регламенту.
2. Зазначені в параграфі 1 зв’язки повинні включати зв’язки між:
(a) iRASFF та TRACES, що уможливлюють обмін даними щодо оповіщень про відмову на кордоні та загальних санітарних документів для ввезення;
(b) EUROPHYT та TRACES, що уможливлюють обмін даними щодо оповіщень про вогнища та перехоплення в EUROPHYT:
(c) iRASFF, EUROPHYT та TRACES, що уможливлюють обмін даними, що стосуються історії записів операторів про дотримання правил, зазначених у
статті 1(2) Регламенту (ЄС) 2017/625.
Стаття 7. Обмін електронними даними між компонентами та іншими електронними системами
1. Обмін даними між IMSOC та іншими електронними системами, у тому числі національними системами держав-членів, повинен:
(a) базуватися на міжнародних стандартах, які стосуються компонентів, та використовувати формати XML, CMS або PDF;
(b) використовувати спеціальні словники даних та бізнес-вимоги, передбачені у відповідному компоненті.
2. Комісія надаватиме державам-членам:
(a) інформацію про частоту перевірок тотожності та фізичних перевірок, зазначених у пункті (c)(i) статті 6(1);
(b) інформацію про частоту та результати скоординованого проведення компетентними органами посиленого офіційного контролю, вказаного в пункті (c)(iii) статті 6(1);
(c) словники даних та бізнес-вимоги, зазначені в пункті (b) параграфа 1.
3. У співпраці з державами-членами Комісія повинна розробити угоду про рівень послуг, яка регулюватиме підтримання обміну електронними даними між відповідним компонентом та іншими електронними системами, у тому числі національними системами держав-членів.
Стаття 8. Обов’язки та права Комісії
1. Комісія повинна забезпечити функціонування, технічне обслуговування та всі необхідні оновлення чи розробку програмного забезпечення та ІТ-інфраструктури компонентів.
2. Комісія повинна мати доступ до всіх даних, інформації та документів у кожному компоненті для контролю за обміном даними, інформацією та документами, введеними чи створеними в ньому, щоб виявляти дії, які є або які видаються невідповідними до правил, зазначених у
статті 1(2) Регламенту (ЄС) 2017/625, та:
(a) які мають або можуть мати наслідки в більше ніж одній державі-члені; або
(b) які здійснюються або можуть здійснюватися в більш ніж одній державі-члені.
Стаття 9. Умови надання третім країнам та міжнародним організаціям часткового доступу до IMSOC
1. Після отримання належним чином обґрунтованої заявки Комісія у співпраці з державами-членами може надати компетентному органу третьої країни чи міжнародній організації частковий доступ до функціональностей одного чи більше компонентів та до спеціальних даних, інформації чи документів, введених чи створених у таких компонентах, за умови доведення заявником його відповідності таким вимогам стосовно відповідних компонентів:
(a) у нього є правовий та оперативний потенціал, щоб надавати без невиправданих затримок допомогу, необхідну для уможливлення правильного функціонування компонента, до якого заявник просить надати частковий доступ;
(b) він призначив з цією метою контактний пункт;
2. Зазначений у параграфі 1 частковий доступ не повинен включати доступ до персональних даних, які опрацьовуються в компонентах, до яких надається частковий доступ.
3. Як відступ від параграфа 2, частковий доступ може охоплювати доступ до персональних даних, якщо третя країна або міжнародна організація, яка подає запит на отримання часткового доступу, виконає умови для законної передачі персональних даних, встановлені регламентами (ЄС)
2016/679 та (ЄС) 2018/1725.
Стаття 10. Опрацювання персональних даних
1. Персональні дані повинні опрацьовуватися в кожному компоненті з метою здійснення офіційного контролю та іншої офіційної діяльності. Зокрема, персональні дані повинні належати до однієї з таких категорій:
(a) контактні пункти, оператори, імпортери, експортери, перевізники та персонал лабораторії, коли персональні дані вимагають положення права Союзу;
(b) користувачі кожного компонента.
2. Під час опрацювання персональних даних відповідно до цього Регламенту, держави-члени повинні дотримуватися вимог Регламенту (ЄС)
2016/679 та Директиви (ЄС) 2016/680, а Комісія - вимог Регламенту (ЄС) 2018/1725.
Стаття 11. Контролери даних та спільний контроль за даними
1. Комісія та компетентні органи держав-членів повинні спільно контролювати операції з опрацювання даних у кожному компоненті.
2. Комісія відповідає за:
(a) визначення та впровадження технічних засобів з метою уможливлення реалізації прав суб’єктів даних та гарантування реалізації таких прав відповідно до Регламенту (ЄС) 2018/1725;
(b) гарантування безпеки опрацювання в кожному з компонентів відповідно до статті 33 Регламенту (ЄС) 2018/1725;
(c) визначення категорій свого персоналу та зовнішніх надавачів послуг, яким може бути наданий доступ до компонентів;
(d) оповіщення та повідомлення про будь-яке порушення захисту персональних даних компонентів Європейського інспектора із захисту даних згідно зі статтею 34 Регламенту (ЄС) 2018/1725 та суб’єкта даних згідно зі статтею 35 зазначеного Регламенту відповідно;
(e) забезпечення належної підготовки персоналу та зовнішніх постачальників послуг для виконання своїх завдань відповідно до Регламенту (ЄС) 2018/1725.
3. Компетентні органи держави-члена повинні відповідати за:
(a) гарантування реалізації прав суб’єктів даних відповідно до Регламенту (ЄС)
2016/679 та цього Регламенту;
(b) гарантування безпеки та конфіденційності персональних даних відповідно до секції 2 глави IV Регламенту (ЄС)
2016/679;
(c) призначення персоналу, який матиме доступ до кожного компонента;
(d) забезпечення належної підготовки персоналу, який має доступ до кожного компонента, для виконання своїх завдань відповідно до Регламенту (ЄС)
2016/679 та, у деяких випадках, Директиви (ЄС) 2016/680.
4. Компетентні органи держав-членів можуть призначати різних спільних контролерів даних в одній державі-члені з метою виконання одного чи більше обов’язків, зазначених у параграфі 3.
ГЛАВА 3
Компоненти, мережі та контактні пункти
СЕКЦІЯ 1
iRASFF
Стаття 12. Контактні органи, відповідальні за обмін певними типами інформації
Держави-члени повинні вказати, які з контактних органів, призначених згідно зі
статтею 103(1) Регламенту (ЄС) 2017/625, відповідають за обмін інформацією стосовно оповіщення про харчове шахрайство.
Стаття 13. Єдиний контактний пункт
1. Єдиний контактний пункт держави-члена повинен відповідати за:
(a) вжиття ефективних заходів для безперешкодного обміну відповідною інформацією з усіма відповідними компетентними органами в його юрисдикції, що уможливлює негайну передачу оповіщень, запитів чи відповідей компетентним органам для відповідних дій та підтримує оповіщення, запити та відповіді у доброму стані;
(b) визначення своїх ролей та обов’язків, а також ролей та обов’язків відповідних компетентних органів у його юрисдикції, що стосуються підготовки та передачі оповіщень, запитів та відповідей, а також оцінювання та поширення оповіщень, запитів та відповідей від інших членів мережі оповіщень та співпраці.
2. Держави-члени можуть включати свій контактний пункт мережі запобігання харчовому шахрайству у свій єдиний контактний пункт.
3. Комунікація в рамках мережі RASFF повинна відбуватися через єдиний контактний пункт.
Стаття 14. Обов’язки членів мережі сповіщень та співпраці
1. Члени мережі сповіщень та співпраці повинні забезпечити ефективне функціонування своїх систем у своїй юрисдикції.
2. Кожен призначений контактний пункт мережі сповіщень та співпраці повинен надавати контактному пункту Комісії детальну інформацію стосовно осіб, відповідальних за його функціонування, та їхні контактні дані. З цією метою він повинен використовувати шаблон інформації для контактних пунктів, наданий Комісією.
3. Контактні пункти мережі RASFF повинні забезпечити досяжність чергового працівника для екстрених комунікацій 24 години на добу 7 днів на тиждень.
Стаття 15. Інформація, обмін якою здійснюється в iRASFF
1. Обмін інформацією між контактними пунктами мережі сповіщень та співпраці для цілей
статті 50 Регламенту (ЄС) № 178/2002 та розділу IV Регламенту (ЄС)
2017/625 повинен здійснюватися лише в iRASFF та у формі оповіщень, запитів та відповідей.
2. Контактні пункти мережі сповіщень та співпраці повинні заповнювати відповідні поля бланку оповіщення, щоб забезпечити чітку ідентифікацію продукту, ризиків, випадків невідповідності та можливого відповідного харчового шахрайства, за можливості надавати інформацію для простежуваності та ідентифікувати контактні пункти, які повинні виконати певні дії у відповідь на оповіщення або ж надати відповідь на запит.
3. Оповіщення можуть передаватися у формі первинних або додаткових оповіщень.
4. У запитах та відповідях необхідно вказувати контактні пункти мережі сповіщень та співпраці, яким адресована відповідь або запит.
Стаття 16. Оповіщення про невідповідність
1. Контактні пункти мережі сповіщень та співпраці повинні без невиправданої затримки обмінюватися оповіщеннями про невідповідність, які принаймні містять таку інформацію:
(a) назву компетентного органу, що займається оповіщенням, якщо це не контактний пункт;
(b) опис можливої невідповідності;
(c) за можливості ідентифікацію операторів, пов’язаних із можливою невідповідністю;
(d) деталі щодо тварин чи товарів, яких воно стосується;
(e) будь-яку інформацію, що стосується можливих ризиків;
(f) зазначення, чи стосується оповіщення можливого випадку невідповідності, яка є наслідком шахрайських дій.
2. Контактний пункт Комісії повинен перевіряти без невиправданої затримки кожне оповіщення про невідповідність після його надходження.
Стаття 17. Оповіщення про загрозу
1. Контактні пункти мережі RASFF повинні без невиправданої затримки та за будь-яких обставин протягом 48 годин подати контактному пункту Комісії оповіщення про загрозу щодо ризиків, про які їх було повідомлено.
2. Оповіщення про загрозу повинні містити всю наявну інформацію, що вимагається згідно зі статтею 16(1), та всю інформацію щодо ризику та продукту, від якого такий ризик походить. Однак факт, що зібрана не вся відповідна інформація, не повинен невиправдано затримувати передачу оповіщень про загрозу.
3. Контактний пункт Комісії повинен перевірити оповіщення про загрозу та передати їх контактним пунктам мережі сповіщень та співпраці протягом 24 годин з моменту їх отримання.
4. У неробочі години Комісії контактні пункти мережі RASFF повинні оголосити передачу оповіщення про загрозу або подальші дії у відповідь на оповіщення про загрозу, подзвонивши на екстрений номер контактного пункту Комісії, та вказати, яких країн-членів мережі RASFF це стосується. Контактний пункт Комісії повинен повідомити відповідні контактні пункти мережі RASFF, подзвонивши по телефону на їхні екстрені номери.
Стаття 18. Інформаційні оповіщення
1. Контактні пункти мережі RASFF повинні без невиправданої затримки подавати інформаційні оповіщення контактному пункту Комісії.
2. Інформаційні оповіщення повинні містити всю наявну інформацію, що вимагається згідно зі статтею 16(1), та всю інформацію щодо ризику та продукту, від якого такий ризик походить.
3. Контактний пункт Комісії повинен перевіряти інформаційні оповіщення та передавати їх контактним пунктам мережі сповіщень та співпраці без невиправданої затримки після їх отримання.
Стаття 19. Оповіщення про новини
1. Контактні пункти мережі сповіщень та співпраці можуть подавати оповіщення про новини контактному пункту Комісії.
2. Оповіщення про новини повинне охоплювати за наявності всю інформацію, що вимагається згідно зі статтею 16(1).
3. Контактний пункт Комісії повинен перевіряти оповіщення про новини та передавати їх контактним пунктам мережі сповіщень та співпраці без невиправданої затримки після їх отримання.
Стаття 20. Оповіщення про відмову на кордоні
1. Контактні пункти мережі RASFF повинні без невиправданої затримки передавати оповіщення про відмову на кордоні контактним пунктам мережі сповіщень та співпраці.
2. Оповіщення про відмову на кордоні повинні містити всю наявну інформацію, що вимагається згідно зі статтею 16(1), та всю інформацію щодо ризику та продукту, від якого такий ризик походить.
3. Зазначена в параграфі 2 інформація повинна передаватися всім пунктам прикордонного контролю через мережу TRACES.
4. Контактний пункт Комісії повинен перевіряти кожне оповіщення про відмову на кордоні після його передачі.
Стаття 21. Оповіщення про харчове шахрайство
1. Контактні пункти мережі запобігання харчовому шахрайству повинні обмінюватися оповіщеннями про харчове шахрайство, які принаймні містять таке:
(a) усю інформацію відповідно до вимог статті 16(1);
(b) опис можливих шахрайських дій;
(c) за можливості, ідентифікацію залучених операторів;
(d) інформацію стосовно того, чи проводяться поліцейські чи судові розслідування зазначених можливих шахрайських дій;
(e) інформацію стосовно будь-якої вказівки від поліцейських чи судових органів, щойно вона стане доступною та зможе бути розголошена.
2. Контактні пункти мережі запобігання харчовому шахрайству повинні без невиправданої затримки надавати будь-яку інформацію стосовно ризиків здоров’ю своєму контактному пункту мережі RASFF.
3. Контактний пункт Комісії повинен перевіряти без невиправданої затримки кожне оповіщення про харчове шахрайство після його надходження.
Стаття 22. Додаткові оповіщення
1. Якщо член мережі оповіщень та співпраці володіє додатковою інформацією стосовно первинного оповіщення, відповідні контактні пункти повинні негайно передати цій мережі додаткове оповіщення.
2. Якщо вказаний у параграфі 1 контактний пункт подав запит на додаткову інформацію стосовно первинного оповіщення, така інформація, наскільки це можливо, повинна бути надана мережі сповіщень та співпраці без невиправданої затримки.
3. Якщо член мережі RASFF вживає певних заходів після отримання первинного оповіщення відповідно до
статті 50(5) Регламенту (ЄС) № 178/2002, його контактний пункт повинен негайно передати детальне додаткове оповіщення мережі сповіщень та співпраці.
4. Якщо зазначені в параграфі 3 заходи включають затримання продукту та його повернення відправнику в країну іншого члена мережі RASFF, то:
(a) член мережі, який вживає заходів, повинен надати відповідну інформацію стосовно поверненого продукту в додатковому оповіщенні, окрім випадків, коли така інформація повністю була зазначена в первинному оповіщенні;
(b) інший член мережі повинен надати в додатковому оповіщенні інформацію про заходи, вжиті стосовно поверненого продукту.
5. Як відступ від параграфа 1, якщо додаткове оповіщення змінює класифікацію первинного оповіщення на оповіщення про загрозу чи інформаційне оповіщення, член мережі сповіщень та співпраці повинен подати його контактному пункту Комісії для перевірки та передачі його контактним пунктам мережі сповіщень та співпраці в строки, встановлені в статті 17 або статті 18.
Стаття 23. Доступ до оповіщень iRASFF
1. Усі члени мережі сповіщень та співпраці повинні мати доступ до оповіщень про загрозу, інформаційних оповіщень, оповіщень про новини та оповіщень про відмову на кордоні.
2. Без обмеження права Комісії на доступ згідно зі статтею 8(2), лише ті члени мережі сповіщень та співпраці, які здійснюють оповіщення, яких було оповіщено або які отримали запит, повинні мати доступ до оповіщень про невідповідність. Однак інші члени мережі повинні мати доступ до інформації, зазначеної в пунктах (a), (b) та (e) статті 16(1).
3. Без обмеження права Комісії на доступ згідно зі статтею 8(2), лише ті контактні пункти мережі запобігання харчовому шахрайству, які здійснюють оповіщення, яких було оповіщено або які отримали запит, повинні мати доступ до оповіщень про харчове шахрайство.
Стаття 24. Перевірка та оприлюднення оповіщень
1. Перевірка оповіщень контактним пунктом Комісії повинна охоплювати:
(a) повноту та зрозумілість оповіщення;
(b) правильність правової основи оповіщення; проте неправильна правова основа не повинна перешкоджати передачі оповіщення у разі виявлення ризику;
(c) інформацію стосовно того, чи входить сповіщення до сфери мережі RASFF;
(d) чи важлива інформація в оповіщенні надана мовою, яку контактний пункт мережі сповіщень та співпраці легко зрозуміє;
(e) відповідність цьому Регламенту;
(f) можливі повтори в оповіщеннях щодо того самого оператора та/або загрози та/або країни походження.
2. Як відступ від параграфа 1, перевірка оповіщень про невідповідність, харчове шахрайство або відмову на кордоні повинна охоплювати пункти (b), (c) та (e) цього параграфа.
3. Щойно контактний пункт Комісії перевірить оповіщення відповідно до параграфа 1 або 2, він може опублікувати резюме інформаційного оповіщення, оповіщення про відмову на кордоні та оповіщення про невідповідність, включивши туди інформацію стосовно класифікації та статусу оповіщення, продукту та визначених ризиків, країни походження, країн, у яких продукт був поширений, члена мережі, який здійснив оповіщення, основи оповіщення та вжитих заходів.
4. Комісія повинна публікувати річні звіти про передані в iRASFF оповіщення.
Стаття 25. Відкликання та внесення змін до оповіщення
1. Якщо виявляється, що заходів вживають на основі необґрунтованої інформації або що оповіщення було передане помилково, будь-який контактний пункт мережі сповіщень та співпраці може звернутися до:
(a) контактного пункту, який здійснив оповіщення, стосовно відкликання оповіщення про невідповідність, харчове шахрайство або додаткового оповіщення;
(b) контактного пункту Комісії за згодою контактного пункту, який здійснив оповіщення, стосовно відкликання оповіщення про загрозу, інформаційного оповіщення, оповіщення про відмову на кордоні або оповіщення про новини.
2. Усі контактні пункти мережі сповіщень та співпраці можуть подавати запит на внесення змін до оповіщення за згодою контактного пункту, який здійснив оповіщення.
3. Додаткове оповіщення не повинно розглядатися як внесення змін до оповіщення і тому може передаватися без згоди будь-якого іншого члена мережі, якщо додаткове оповіщення не змінює класифікації оповіщення.
Стаття 26. Закриття оповіщення та період зберігання персональних даних
1. Оповіщення автоматично закривається в iRASFF, якщо:
(a) немає нерозглянутих додаткових запитів; або
(b) усі запити отримали відповідь; або
(c) останній запит не отримує відповіді протягом 6 місяців від його передачі.
2. Персональні дані, які містяться в закритих оповіщеннях, повинні зберігатися не довше ніж 10 років.
Стаття 27. Обмін інформацією з третіми країнами
1. Якщо оповіщення про загрозу, інформаційне оповіщення чи оповіщення про відмову на кордоні стосується продукту, що походить з або розповсюджується на території третьої країни, яка не має доступу до iRASFF або TRACES, Комісія повинна повідомити таку третю країну без невиправданої затримки.
2. Якщо оповіщення про невідповідність або харчове шахрайство стосується продукту, що походить з або розповсюджується на території третьої країни, яка не має доступу до iRASFF або TRACES, Комісія може повідомити таку третю країну.
Стаття 28. Заходи у разі непередбачених ситуацій для iRASFF
1. У разі недоступності iRASFF:
(a) контактні пункти мережі RASFF повинні оголосити надсилання електронного листа стосовно оповіщення про загрозу або подальших дій у відповідь на оповіщення про загрозу, подзвонивши на екстрений номер контактного пункту Комісії. Контактний пункт Комісії повинен повідомити контактні пункти мережі RASFF, які повинні вжити подальших заходів, подзвонивши на їхні екстрені номери;
(b) контактні пункти мережі AAC повинні обмінюватися інформацією електронним листуванням;
(c) контактні пункти мережі запобігання харчовому шахрайству повинні обмінюватися інформацією стосовно оповіщень про харчове шахрайство електронним листуванням;
(d) вказані в пунктах (b) та (c) обміни не повинні активувати механізм запитів та відповідей.
2. Щойно iRASFF знову стане доступною, контактні пункти сповіщень та співпраці повинні ввести в неї інформацію, обмін якою відбувся за межами системи.
СЕКЦІЯ 2
ADIS
Стаття 29. Мережа ADIS
1. Кожен член мережі ADIS може призначити більше ніж один контактний пункт для подання в ADIS
(a) оповіщень про вогнища відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 2016/429;
(b) звітів відповідно до статті 20 Регламенту (ЄС) 2016/429.
2. Кожен контактний пункт мережі ADIS повинен вести та оновлювати список регіонів оповіщення та звітування, створений його державою-членом для оповіщення та звітування, передбаченого статтею 19 та статтею 20 Регламенту (ЄС) 2016/429.
СЕКЦІЯ 3
EUROPHYT
Стаття 30. Мережа EUROPHYT
Кожен член мережі EUROPHYT повинен призначити:
(a) контактний пункт, який відповідатиме за подання оповіщень EUROPHYT про вогнища у мережу вогнищ EUROPHYT;
(b) контактний пункт, який відповідатиме за:
(i) нагляд за поданням оповіщень EUROPHYT про перехоплення в мережу перехоплень EUROPHYT відповідно до статті 33 для відправлення рослин, рослинних продуктів та інших предметів, що надходять до Союзу;
(ii) подання оповіщень EUROPHYT про перехоплення відповідним третім країнам та міжнародним організаціям для відправлення рослин, рослинних продуктів та інших предметів, що надходять до Союзу;
(iii) подання оповіщень EUROPHYT про перехоплення в мережу перехоплень EUROPHYT для відправлення рослин, рослинних продуктів та інших предметів, якими торгують у Союзі;
Стаття 31. Доступ до оповіщень EUROPHYT про вогнища та перехоплення
Без обмеження права Комісії на доступ згідно зі статтею 8(2), лише відповідна мережа EUROPHYT повинна мати доступ до оповіщень EUROPHYT про вогнища та перехоплення.
Стаття 32. Подання оповіщень EUROPHYT про вогнища у мережу вогнищ EUROPHYT
1. Контактні пункти мережі EUROPHYT повинні подавати в EUROPHYT оповіщення про вогнища, що містить принаймні інформацію, вказану в пунктах 1.1., 1.3., 2.1., 2.2., 3.1., 4.1., 5.1., 5.2., 6.4. та 8 додатка I до цього Регламенту, не пізніше восьми робочих днів після дати офіційного підтвердження відповідальним офіційним органом наявності шкідливого організму, як зазначено в пунктах (a) та (b) першого параграфа статті 11,
статті 29(1),
статті 30(1) та
статті 33(1) Регламенту (ЄС) 2016/2031.
2. У разі офіційного підтвердження наявності шкідливого організму згідно з параграфом 1 оповіщення повинне також містити інформацію, вказану в пункті 5.6. додатка I.
3. Контактні пункти мережі повинні подати в EUROPHYT оповіщення з інформацією, вказаною в пунктах 1.2., 3.2., 4.2., 4.3., 4.4., 5.3.-5.6., 6.1., 6.2., 6.3., 6.5., 6.6., 6.7., 7.1.-7.6., 9 та 10 додатка I не пізніше тридцяти днів після відповідної дати, вказаної в параграфі 1.
4. Контактні пункти мережі EUROPHYT повинні оновлювати оповіщення, зазначені в параграфах 1 та 3, щойно вони перевірять будь-яку відповідну нову інформацію, яка стала їм доступною, або щойно компетентні органи вживуть нових заходів.
Стаття 33. Використання TRACES для подання оповіщень EUROPHYT про перехоплення в мережу перехоплення EUROPHYT
1. Офіційний фітосанітарний інспектор, який ухвалює рішення про відправлення рослин, рослинних продуктів та інших предметів, що надходять до Союзу, відповідно до пункту (b)
статті 55 (2) Регламенту (ЄС) 2017/625, повинен подавати в TRACES оповіщення EUROPHYT про перехоплення таких відправлень протягом двох робочих днів від моменту їх перехоплення.
2. Вказані в параграфі 1 оповіщення повинні включати таку інформацію:
(a) інформацію, що буде зафіксована в документі CHED, зазначеному в пункті (c) статті 40(1);
(b) додаткову інформацію про заходи, вжиті стосовно відправлення;
(c) інформацію про запровадження карантину;
(d) будь-яку подальшу інформацію стосовно перехоплення за наявності.
3. Контактні пункти мережі EUROPHYT повинні подавати оповіщення про перехоплення відправлень рослин, рослинних продуктів та інших предметів, якими торгують в Союзі, протягом двох робочих днів від їх перехоплення. Такі оповіщення повинні включати зазначену в параграфі 2 інформацію.
Стаття 34. Період зберігання персональних даних для оповіщень EUROPHYT про вогнища
EUROPHYT повинна зберігати персональні дані з оповіщень EUROPHYT про вогнища не довше 10 років.
СЕКЦІЯ 4
TRACES
Стаття 35. Мережа TRACES
1. Без обмеження статті 4(2) кожен член мережі TRACES повинен призначити один або більше контактних пунктів для функціональностей, передбачених у пункті (d)
статті 132 та в
статті 133 Регламенту (ЄС) 2017/625 або в іншому законодавстві Союзу, що стосується TRACES.
2. Контактні пункти, призначені для подання оповіщень EUROPHYT про перехоплення, також повинні розглядатися як контактні пункти для зазначеної функціональності у TRACES.
Стаття 36. Доступ до даних, інформації та документів у TRACES
1. Кожен оператор повинен мати доступ до даних, інформації та документів, які він опрацьовує, створює або передає в TRACES.
2. Кожен компетентний орган повинен мати доступ до даних, інформації та документів, які опрацьовує, створює або передає в межах його зони відповідальності в TRACES його персонал або оператори під його керівництвом у TRACES.
3. Якщо більше ніж один компетентний орган опрацьовує, створює або передає дані, інформацію або документи в TRACES, вони повинні мати доступ до всіх таких даних, інформації та документів.
4. Без обмеження права Комісії на доступ згідно зі статтею 8(2) суб’єкти, які не брали участь в опрацюванні, створенні або передачі даних, інформації або документів у TRACES або які не залучені до введення в обіг або до відповідного руху, не повинні мати доступу до таких даних, інформації або документів.
5. Як відступ від параграфа 4 цієї статті компетентні органи повинні мати доступ до даних, інформації та документів, зафіксованих у TRACES, стосовно рішення про відмову у ввезенні відправлення або наказу вжити заходів відповідно до
статті 66(5) Регламенту (ЄС) 2017/625.
Стаття 37. Обмін між TRACES та іншими електронними системами
1. Обмін даними між TRACES та іншими електронними системами, у тому числі національними системами держав-членів, повинен бути синхронним, взаємним та на основі стандартів СЕФАКТ/ООН, Міжнародної конвенції про захист рослин (IPPC) та Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (ВООЗТ).
2. Обмін даними між TRACES та національними системами держав-членів повинен здійснюватися з використанням довідкових даних, наданих у TRACES.
Стаття 38. Співпраця між органами в державах-членах у питаннях щодо відправлень, що прибувають до Союзу
1. Для цілей співпраці, передбаченої
статтею 75(1) Регламенту (ЄС) 2017/625, митні органи держав-членів повинні мати доступ до даних, інформації та документів стосовно тварин та товарів, які надходять до Союзу з третіх країн, та до рішень, ухвалених на основі офіційного контролю, здійсненого відповідно до глави V розділу II зазначеного Регламенту, через:
(a) TRACES або національні системи держав-членів; або
(b) середовище "Єдиного вікна ЄС" для митних служб, що базується на електронних митних системах, зазначених у Рішенні № 70/2008/ЄС, та взаємопов’язане з TRACES.
2. Якщо вказаного у параграфі 1 доступу немає, держави-члени повинні гарантувати без невиправданої затримки, що їхні митні органи та компетентні органи своєчасно здійснять взаємообмін релевантними даними, інформацією та документами.
Стаття 39. Видача електронних офіційних сертифікатів та використання електронних підписів
1. Електронні офіційні сертифікати для відправлень тварин та товарів, що надходять до Союзу, повинні відповідати таким вимогам:
(a) вони повинні бути видані в одній із цих систем:
(i) TRACES;
(ii) національна система держави-члена;
(iii) електронна система сертифікації третьої країни або міжнародної організації, яка уможливлює обмін даними з TRACES;
(iv) електронна система сертифікації третьої країни або міжнародної організації, яка уможливлює обмін даними з національною системою держави-члена;
(b) вони повинні бути засвідчені удосконаленим або кваліфікованим електронним підписом уповноваженою посадовою особою;
(c) на них повинна стояти удосконалена або кваліфікована електронна печатка компетентного органу видачі або удосконалений або кваліфікований електронний підпис його законного представника;
(d) вони повинні використовувати кваліфіковану електронну відмітку часу.
2. Якщо електронні офіційні сертифікати видаються згідно з пунктом (a)(iii) або (iv) параграфа 1, TRACES або національна система держави-члена визнає обмін даними, підтверджений удосконаленою або кваліфікованою електронною печаткою компетентного органу третьої країни або удосконаленим або кваліфікованим електронним підписом його законного представника.
У таких випадках підпис уповноваженої посадової особи, зазначений у пункті (b) параграфа 1, не вимагається.
3. Комісію необхідно заздалегідь повідомляти про видачу електронних офіційних сертифікатів відповідно до пункту (a)(iv) параграфа 1.
4. Компетентний орган повинен приймати електронні фітосанітарні сертифікати відповідно до вимог для ввезення рослин, рослинних продуктів та інших предметів на територію Союзу згідно з секцією 1 глави VI Регламенту (ЄС)
2016/2031 лише за умови, що вони видані відповідно до пункту (a)(i) або (iii) параграфа 1 цієї статті.
Стаття 40. Формат CHED та інструкції щодо його пред’явлення та використання
1. CHED повинен містити записи з інформацією, визначеною в частині 1 додатка II до цього Регламенту, та використовуватися оператором та компетентними органами згідно зі
статтею 56(3) Регламенту (ЄС) 2017/625 в одному з таких форматів залежно від категорії відправлення, встановленої в статті 47(1) зазначеного Регламенту:
(a) CHED-A, складений відповідно до зразка, наведеного в секції A частини 2 додатка II до цього Регламенту, для відправлення тварин, які:
(i) зазначені в пункті (а)
статті 47 (1) Регламенту (ЄС) 2017/625;
(ii) під час надходження до Союзу підлягають заходам, вказаним у пунктах (e) або (f) статті 47(1) Регламенту (ЄС)
2017/625;
(b) CHED-P, складений відповідно до зразка, наведеного в секції B частини 2 додатка II до цього Регламенту, для відправлення продуктів, які:
(i) зазначені в пункті (b)
статті 47 (1) Регламенту (ЄС) 2017/625;
(ii) під час надходження до Союзу підлягають заходам, вказаним у пунктах (d), (e) або (f) статті 47(1) Регламенту (ЄС)
2017/625;
(c) CHED-PP, складений відповідно до зразка, наведеного в секції C частини 2 додатка II до цього Регламенту, для відправлення:
(i) рослин, рослинних продуктів та інших предметів, зазначених у пункті (c)
статті 47 (1) Регламенту (ЄС) 2017/625; або
(ii) рослин, рослинних продуктів та інших предметів, які під час надходження до Союзу підлягають заходам, вказаним у пунктах (d), (e) або (f) статті 47(1) Регламенту (ЄС)
2017/625; або
(iii) окремих рослин, рослинних продуктів та інших предметів певного походження, які потребують мінімального рівня офіційного контролю для реагування на відомі єдині небезпечні фактори та ризики для здоров’я рослин, як передбачено в Імплементаційному регламенті (ЄС) 2019/66;
(d) CHED-D, складений відповідно до зразка, наведеного в секції D частини 2 додатка II до цього Регламенту, для відправлення кормових та харчових продуктів нетваринного походження, які під час надходження до Союзу підлягають будь-якому із заходів або будь-якій із умов, вказаних у пунктах (d), (e) або (f) статті 47(1) Регламенту (ЄС)
2017/625.
2. Зазначені в параграфі 1 документи CHED повинні:
(a) бути складені принаймні однією з офіційних мов держави-члена ввезення;
(b) бути повністю заповненими принаймні однією з офіційних мов держави-члена відповідно до пояснювальних приміток, наданих у частині 1 додатка II до цього Регламенту:
(i) відповідальним за відправлення оператором стосовно інформації про деталі відправлення, як описано в частині I зразків, наведених у секціях A-D частини 2 зазначеного додатка;
(ii) компетентним органом на пункті прикордонного контролю або пункті контролю стосовно інформації про ухвалені рішення щодо відправлення, як описано в частині II зразків, наведених у секціях A-D частини 2 зазначеного додатка;
(iii) компетентним органом на пункті прикордонного контролю вибуття або кінцевого призначення або місцевим компетентним органом стосовно інформації про вжиті щодо відправлення подальші заходи після ухвалення рішення, як описано в частині III зразків, наведених у секціях A-D частини 2 зазначеного додатка.
3. Як відступ від параграфа 2(a) держава-член може надати згоду на складання CHED офіційною мовою ЄС, іншою ніж офіційна мова держави-члена ввезення.
Стаття 41. Використання електронного CHED
1. Використання CHED оператором або компетентним органом в електронному форматі здійснюється за допомогою однієї з таких систем:
(a) TRACES за умови, що CHED відповідає всім вказаним далі вимогам:
(i) він засвідчений електронним підписом відповідального за відправлення оператора;
(ii) він засвідчений удосконаленим або кваліфікованим підписом уповноваженої на засвідчення службової особи на пунктах прикордонного контролю або пунктах контролю;
(iii) на ньому стоїть удосконалена або кваліфікована електронна печатка компетентного органу видачі;
(iv) TRACES засвідчила його удосконаленою або кваліфікованою електронною печаткою;
(b) національної системи держави-члена за умови, що CHED відповідає всім вказаним далі вимогам:
(i) він засвідчений електронним підписом відповідального за відправлення оператора;
(ii) він засвідчений удосконаленим або кваліфікованим підписом уповноваженої на засвідчення службової особи на пунктах прикордонного контролю або пунктах контролю;
(iii) на ньому стоїть удосконалена або кваліфікована електронна печатка компетентного органу видачі;
(iv) він переданий до TRACES не пізніше ухвалення рішення на основі офіційного контролю та засвідчення передачі удосконаленою або кваліфікованою електронною печаткою компетентного органу видачі;
2. TRACES повинна визнати передачу, зазначену в пункті (b)(iv) параграфа 1, поставивши свою удосконалену або кваліфіковану електронну печатку.
3. Кожен із необхідних заходів, зазначених у параграфах 1 та 2, повинен бути засвідчений кваліфікованою електронною міткою часу.
Стаття 42. Періоди зберігання електронних сертифікатів та документів CHED та персональних даних, що в них містяться
1. З метою збереження цілісності сертифікатів та документів CHED, виданих відповідно до статті 39 та статті 41 відповідно, релевантні дані, що стосуються електронних підписів, електронних печаток та електронних обмінів, повинні зберігатися в TRACES та національних системах держав-членів протягом принаймні 3 років.
2. Зазначені в параграфі 1 персональні дані, які містяться в сертифікатах та документах CHED, повинні зберігатися в TRACES та національних системах держав-членів не довше 10 років.
3. Зазначені в статті 33(2) персональні дані, які містяться в оповіщеннях EUROPHYT про перехоплення, повинні зберігатися в TRACES не довше 10 років.
Стаття 43. Список контрольних підрозділів
Кожен контактний пункт мережі TRACES повинен вести та оновлювати в TRACES список контрольних підрозділів, призначених його державою-членом для цілей TRACES.
Стаття 44. Список пунктів прикордонного контролю та пунктів контролю
1. Кожен контактний пункт мережі TRACES повинен вести та оновлювати в TRACES список пунктів прикордонного контролю та пунктів контролю, призначених його державою-членом відповідно до
статті 59(1) та
статті 53(2) відповідно Регламенту (ЄС) 2017/625, з метою проведення офіційного контролю стосовно однієї чи більше категорій тварин та товарів, вказаних у
статті 47(1) зазначеного Регламенту.
2. Вказаний у параграфі 1 цієї статті контактний пункт повинен вносити в TRACES інформацію стосовно кожного призначеного пункту прикордонного контролю та пункту контролю з використанням
(a) формату, визначеного в додатку I до Імплементаційного регламенту Комісії (ЄС) 2019/1014 (- 1), для надання інформації, зазначеної в
статті 60(1) Регламенту (ЄС) 2017/625;
(b) абревіатур та специфікацій, визначених у додатку II до зазначеного Імплементаційного регламенту.
Стаття 45. Список підприємств
1. Кожен контактний пункт мережі TRACES повинен вести та оновлювати в TRACES такий список підприємств:
(a) підприємства, діяльність яких пов'язана з харчовими продуктами, схвалені його державою-членом відповідно до
статті 6(3) Регламенту (ЄС) № 852/2004;
(b) підприємства, заводи та оператори, що працюють з побічними або похідними продуктами тваринного походження, схвалені або зареєстровані його державою-членом відповідно до статті 47 Регламенту (ЄС) № 1069/2009.
2. Вказаний у параграфі 1 контактний пункт повинен вносити в TRACES інформацію стосовно кожного підприємства, вказаного в зазначеному параграфі, використовуючи технічні специфікації для формату списків підприємств, наданих Комісією.
3. Комісія повинна надавати допомогу державам-членам в оприлюдненні списків, зазначених у параграфі 1, на своїй інтернет-сторінці або через систему TRACES.
Стаття 46. Заходи у разі непередбачених ситуацій для TRACES та національних систем держав-членів у разі позапланової чи планової недоступності
1. Контактні пункти мережі TRACES повинні вести в мережі Інтернет публічний репозиторій, який міститиме відкриті для заповнення зразки усіх документів, які можуть видаватися в TRACES або в національній системі держави-члена відповідно до цього Регламенту.
2. У разі недоступності національної системи держави-члена, TRACES або однієї з їхніх функціональностей більше години їх користувачі можуть використовувати відкритий для заповнення надрукований або електронний зразок, як зазначено в параграфі 1, для реєстрації інформації та обміну нею.
3. Щойно зазначені в параграфі 2 системи або функціональності знову стануть доступними, їх користувачі повинні використати інформацію, зареєстровану відповідно до параграфа 2, щоб створити в електронному вигляді документи, які вимагаються відповідно до цього Регламенту.
4. У разі недоступності TRACES, національної системи держави-члена або однієї з їхніх функціональностей держави-члени можуть тимчасово створювати всі необхідні документи та здійснювати обмін ними в доступній системі, а обов’язки, що стосуються функціональностей TRACES, не застосовуються. Комісія та власники національних систем повинні здійснити разовий обмін сукупністю таких документів, як тільки буде відновлено доступність.
5. Документи, створені відповідно до параграфів 2 та 4, повинні містити фразу "створений під час непередбаченої ситуації".
6. Комісія повинна за два тижні повідомляти користувачів у TRACES про будь-яку планову недоступність, її тривалість та причину.
ГЛАВА 4
Прикінцеві положення
Стаття 47. Скасування
1. Директиву 94/3/ЄС, Рішення 92/486/ЄЕС, 2003/24/ЄС, 2003/623/ЄС, 2004/292/ЄС, 2004/675/ЄС та 2005/123/ЄС, Регламент (ЄС) № 16/2011 та імплементаційні рішення 2014/917/ЄС, (ЄС) 2015/1918 та (ЄС) 2018/1553 скасовано з 14 грудня 2019 року.
2. Покликання на зазначені скасовані акти необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент і читати згідно з кореляційною таблицею, наведеною у додатку III.
Стаття 48. Набуття чинності та застосування
Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Він застосовується з 14 грудня 2019 року, за винятком секції 2 глави 3, яка повинна застосовуватися з 21 квітня 2021 року.
Цей Регламент обов'язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.
ДОДАТОК I
Зміст оповіщень, зазначених у статті 32
1. Загальна інформація
1.1. Заголовок - вкажіть наукову назву відповідного шкідливого організму, як вказано в пунктах (a) та (b) першого параграфа статті 11,
статті 29(1),
статті 30(1) та
статті 33(1) Регламенту (ЄС) 2016/2031, його розташування та вкажіть, чи це перший випадок наявності такого шкідливого організму чи ні. Наукова назва повинна бути однією з таких:
(1) наукова назва шкідливого організму включно з патогенним різновидом у відповідних випадках; або,
(2) якщо пункт (1) не застосовується, схвалена міжнародною організацією наукова назва включно з патогенним різновидом та назва такої організації; або,
(3) якщо не застосовується ні пункт (1), ні пункт (2), наукова назва з найнадійнішого джерела з посиланням на таке джерело.
Допускається подання пояснювальних приміток.
1.2. Стисле резюме - резюме інформації, вказаної в пунктах 3-7.
1.3. Вкажіть одне із зазначеного нижче:
(1) часткове оповіщення відповідно до статті 32(1) і (2);
(2) оповіщення відповідно до статті 32(3);
(3) оновлення оповіщення відповідно до статті 32(4);
(4) заключна примітка щодо припинення заходів та причини їх припинення.
2. Єдиний орган та відповідальні особи
2.1. Назва єдиного органу, який подає оповіщення - зазначте "Оповіщення від", після чого вкажіть назву єдиного органу та його державу-член.
2.2. Офіційна контактна особа єдиного органу - вкажіть ім'я, номер телефону та електронну адресу особи, яку єдиний орган вказав як офіційну контактну особу для оповіщення. У разі, якщо вказана більше ніж одна особа, надайте причини.
3. Місце розташування шкідливого організму
3.1. Вкажіть якомога точніше місце розташування шкідливого організму, зазначивши щонайменше один адміністративний регіон (напр., муніципалітет, місто, провінція).
3.2. Долучіть одну чи більше мап місця розташування.
4. Причина оповіщення, статус шкідливого організму в зоні та відповідна держава-член
4.1. Вкажіть одне з наведеного нижче:
(1) перше підтвердження або підозра щодо наявності шкідливого організму на території відповідної держави-члена;
(2) підтвердження або підозра щодо наявності шкідливого організму на території відповідної держави-члена, у якій його наявність була раніше невідома. (Якщо застосовно, вкажіть, що шкідливий організм з'явився на частині території, де він раніше був присутній, а потім його було ліквідовано).
4.2. Статус шкідливого організму в зоні (- 2), у якій його було виявлено, після офіційного підтвердження - вкажіть з пояснювальною приміткою одне або більше з такого:
(1) наявний у всіх частинах території;
(2) наявний лише в певних частинах території;
(3) наявний у певних частинах території, де не вирощуються рослини-господарі;
(4) наявний: у процесі ліквідації;
(5) наявний: у процесі стримування поширення;
(6) наявний: низький рівень поширеності;
(7) відсутній: шкідливий організм було виявлено, але ліквідовано;
(8) відсутній: шкідливий організм було виявлено, але тепер він відсутній з причин, інших ніж ліквідація;
(9) перехідний (не очікується, що наявність шкідливого організму призведе до його укорінення): не вимагає вжиття заходів;
(10) перехідний: вимагає вжиття заходів, під наглядом;
................Перейти до повного тексту