1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Регламент


31.03.2016 UA Офіційний вісник Європейського Союзу L 81/99
(До Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Глава 3 . Технічні бар’єри у торгівлі)
РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2016/426
від 9 березня 2016 року про прилади, що працюють на газоподібному паливі, та про скасування Директиви 2009/142/ЄС
(Текст стосується ЄЕП)
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 114,
Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,
Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,
Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (-1),
Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (-2)
Оскільки:
(1) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/142/ЄС (-3) встановлює правила введення в обіг і введення в експлуатацію приладів, що працюють на газоподібному паливі ("прилади").
(2) Директива 2009/142/ЄС ґрунтується на принципах "нового підходу", встановлених у Резолюції Ради від 7 травня 1985 року про новий підхід до технічної гармонізації та стандартів (-4). Таким чином, вона встановлює лише суттєві вимоги, що поширюються на прилади, а технічні деталі ухвалюються Європейським комітетом зі стандартизації (CEN) і Європейським комітетом зі стандартизації в електротехніці (Cenelec) згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1025/2012 (-5). Відповідність встановленим таким чином гармонізованим стандартам, номери яких публікуються в Офіційному віснику Європейського Союзу, є підставою для презумпції відповідності вимогам Директиви 2009/142/ЄС. Досвід показав, що такі основні принципи виявили свою ефективність у зазначеній галузі, та їх необхідно не лише застосовувати надалі, але і сприяти їх подальшому просуванню.
(3) Досвід імплементації Директиви 2009/142/ЄС виявив необхідність змінити деякі її положення для їх роз’яснення та оновлення, забезпечуючи таким чином правову визначеність стосовно означень, пов’язаних зі сферою її застосування, змісту повідомлень держав-членів про види газу та відповідні тиски подачі, що використовуються на їхній території, та деяких суттєвих вимог.
(4) Оскільки сфера застосування, суттєві вимоги та процедури оцінювання відповідності повинні бути однаковими в усіх державах-членах, то у процесі транспонування директиви у національне законодавство на основі принципів нового підходу майже немає гнучкості. Для спрощення правового регулювання Директиву 2009/142/ЄС необхідно замінити регламентом, який є належним правовим інструментом, оскільки він встановлює чіткі та детальні правила, що не залишають державам-членам простору для здійснення непослідовної транспозиції, і таким чином забезпечує однорідну імплементацію у всьому Союзі.
(5) Рішення Європейського Парламенту і Ради №768/2008/ЄС (-6) встановлює спільні принципи і базові положення, призначені для застосування у секторальному законодавстві, щоб забезпечити узгоджену основу для перегляду або нових редакцій такого законодавства. Щоб забезпечити узгодженість із іншим секторальним законодавством щодо продуктів, Директиву 2009/142/ЄС необхідно адаптувати до вказаного Рішення.
(6) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (-7) встановлює правила акредитації органів з оцінювання відповідності, закладає правові рамки для здійснення ринкового нагляду та контролю продуктів, що походять із третіх країн, і встановлює загальні принципи маркування знаком СЕ.
(7) Сфера регулювання цього Регламенту повинна відображати сферу регулювання Директиви 2009/142/ЄС. Дія цього Регламенту повинна поширюватися на побутові та непобутові прилади, призначені для низки визначених цілей, і на арматуру, призначену для вмонтування у такі прилади.
(8) Сфера регулювання цього Регламенту включає прилади та арматуру, які є новими на ринку Союзу на момент їх введення в обіг; тобто це або нові прилади та арматура, виготовлені виробником, що заснований в Союзі, або нові чи вживані прилади та арматуру, імпортовані з третьої країни.
(9) Не введені в експлуатацію прилади, що мають історичну або художню цінність у значенні статті 36 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) , наприклад призначені для експонування на виставках або колекціонування антикварні та інші прилади, не повинні вважатися приладами, на які поширюється дія цього Регламенту.
(10) Дія цього Регламенту повинна поширюватися на всі форми постачання, у тому числі на дистанційний продаж.
(11) Цей Регламент повинен бути спрямованим на забезпечення функціонування внутрішнього ринку приладів та арматури стосовно ризиків, пов’язаних із використанням газу, та енергоефективності.
(12) Дія цього Регламенту не повинна поширюватися на аспекти, що детальніше регулюються іншим гармонізаційним законодавством Союзу. Це включає інструменти, ухвалені згідно з Директивою Європейського Парламенту і Ради 2009/125/ЄС (-8).
(13) Цей Регламент повинен перешкоджати державам-членам вводити суворіші вимоги щодо охорони здоров’я, безпеки та енергозбереження, які б забороняли, обмежували або унеможливлювали надання на ринку та введення в експлуатацію приладів, які відповідають цьому Регламенту. Але це не повинне обмежувати можливість для держав-членів у процесі імплементації інших актів Союзу встановлювати вимоги, які впливають на енергоефективність продуктів, у тому числі приладів, якщо такі інструменти не суперечать ДФЄС.
(14) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/28/ЄС (-9) вимагає від держав-членів запровадити у своїх будівельних регламентах і кодексах відповідні норми для підвищення частки використання усіх видів енергії з відновлюваних джерел у будівельній галузі. Директива Європейського Парламенту і Ради 2010/31/ЄС (-10) вимагає від держав-членів встановити мінімальні вимоги до енергетичних характеристик будівель і елементів конструкцій та систем будівель та системні вимоги загалом до енергетичних характеристик інженерних систем будівель, що їх встановлюють у вже існуючих будівлях. Директива Європейського Парламенту і Ради 2012/27/ЄС (-11) вимагає від держав-членів вжити достатніх заходів для поступового зменшення енергоспоживання у різних сферах, у тому числі у будівлях.
(15) Цей Регламент не повинен перешкоджати виконанню зобов’язання держав-членів ухвалювати інструменти стосовно сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел і стосовно енергетичних характеристик будівель, що передбачені Директивами 2009/28/ЄС, 2010/31/ЄС і 2012/27/ЄС . Цілям зазначених директив не суперечить те, що національні норми можуть за деяких обставин обмежувати встановлення приладів, що відповідають передбаченим у цьому Регламенті вимогам раціонального використання енергії, за умови що такі норми не є невиправданим ринковим бар’єром.
(16) Держави-члени повинні вжити необхідних заходів для забезпечення надання на ринку та введення в експлуатацію приладів, тільки якщо за нормальної експлуатації вони не наражатимуть на ризик здоров’я і безпеку людей, домашніх тварин або майна.
(17) Цей Регламент не повинен впливати на право держав-членів встановлювати правила стосовно введення в експлуатацію або регулярних перевірок приладів чи запроваджувати інші заходи, наприклад навчання або сертифікацію осіб, що встановлюють прилади, для забезпечення правильного установлення, експлуатації та обслуговування приладів, включаючи запобіжні заходи безпеки. Такі правила і заходи відіграють вирішальну роль у попередженні отруєння газом, у тому числі чадним газом (СО), і витікання будь-яких шкідливих для здоров’я і небезпечних речовин.
(18) Цей Регламент не повинен обмежувати право держав-членів встановлювати вимоги, які вони можуть вважати необхідними, щодо аспектів установлення, умов вентиляції приміщень та аспектів, пов’язаних із безпечністю самої будівлі та її енергетичних характеристик, за умови що такі вимоги не накладають вимог щодо конструкції приладів.
(19) Оскільки цей Регламент не поширюється на ризики, спричинені приладами через неправильне установлення, обслуговування або експлуатацію, держави-члени повинні вживати заходів для забезпечення інформування населення про ризики для життя і безпеки, пов’язані з продуктами згоряння, та про потребу в належних запобіжних заходах безпеки, між іншим стосовно викидів чадного газу.
(20) Хоча цей Регламент не регулює умови постачання газу в державах-членах, він повинен враховувати той факт, що в державах-членах діють різні умови стосовно видів газу і тисків подачі за відсутності гармонізації технічних характеристик газоподібного палива. Склад і специфікації видів газу і тисків подачі у місці, де прилад вводиться в експлуатацію, є дуже важливими для його безпечного і правильного функціонування, а тому цей аспект необхідно враховувати на стадії проектування приладу для забезпечення його сумісності з видом (видами) газу і тиском (тисками) подачі, для яких він призначений.
(21) Для уникнення бар’єрів для торгівлі приладами, спричинених тим, що умови постачання газу ще не гармонізовані, і для забезпечення достатньої поінформованості суб’єктів господарювання держави-члени повинні заздалегідь повідомляти іншим державам-членам і Комісії, які види газу та відповідні тиски подачі використовуються на їхній території, та про будь-які їх зміни.
(22) Повідомлення державами-членами про види газу і тиски подачі повинне містити інформацію, необхідну суб’єктам господарювання. У такому контексті первинне джерело постаченого газоподібного палива не має відношення до характеристик, ефективності та сумісності приладів з повідомленими умовами постачання газу.
(23) Під час визначення сімейств газів та груп газів, що використовуються на їхній території, держави-члени повинні враховувати поточну роботу зі стандартизації стосовно якісних характеристик газу і таким чином забезпечувати у всьому Союзі єдиний та узгоджений підхід до гармонізації характеристик газоподібного палива шляхом стандартизації.
(24) Якщо згідно з Директивою Європейського Парламенту і Ради 2009/73/ЄС (-12) і поточної роботи СЕN зі стандартизації якісних характеристик газу держави-члени вживають конкретних заходів для ширшого використання біогазу шляхом додавання такого газу у газорозподільчу мережу або шляхом розподілу такого газу через ізольовані системи, вони повинні забезпечити своєчасне надання оновленої інформації про види газу, у разі якщо показники якості постаченого газу виходять за межі попередньо повідомленого діапазону показників якості.
(25) Коли держави-члени складають свої національні плани дій згідно з Директивою 2009/28/ЄС для виконання свого зобов’язання підвищувати частку енергії з відновлюваних джерел, та зокрема біогазу, у загальному енергоспоживанні, їм рекомендують розглядати можливість додавання таких газів у газорозподільчу мережу.
(26) Держави-члени повинні вживати необхідних заходів, аби забезпечити, щоб умови газопостачання не становили бар’єри для торгівлі і не обмежували введення в експлуатацію приладів, сумісних з місцевими умовами газопостачання.
(27) Для приладів, на які поширюється цей Регламент і які відповідають його вимогам, повинен діяти принцип вільного руху товарів. Введення в експлуатацію таких приладів необхідно дозволяти за умови їхньої сумісності з місцевими умовами газопостачання.
(28) Марковання категорії приладу, розміщене на приладі або на табличці з його основними характеристиками, дозволяє безпосередньо пов’язати його із сімействами газів та/або групами газів, для спалювання яких у бажаному режимі був спроектований прилад, і таким чином забезпечує сумісність приладу з місцевими умовами газопостачання.
(29) Необхідно дотримуватись встановлених у цьому Регламенті суттєвих вимог, щоб гарантувати безпечність приладів за їх нормальної експлуатації у бажаному режимі.
(30) Суттєві вимоги необхідно тлумачити і застосовувати, беручи до уваги науково-технічний рівень на момент проектування та вироблення, а також технічні та економічні міркування, що передбачають високий ступінь охорони праці та раціональне використання енергії.
(31) Суб’єкти господарювання повинні нести відповідальність за відповідність приладів та арматури вимогам цього Регламенту залежно від їхніх відповідних ролей у ланцюгу постачання, щоб забезпечити високий рівень охорони громадських інтересів, наприклад здоров’я і безпеки людей та домашніх тварин, захист прав споживачів і майна та раціональне використання енергії, і щоб гарантувати добросовісну конкуренцію на ринку Союзу.
(32) Усі суб’єкти господарювання, що втручаються у ланцюг постачання і розповсюдження, повинні вживати належних заходів для забезпечення надання ними на ринок лише приладів та арматури, що відповідають вимогам цього Регламенту. Необхідно забезпечити чіткий і пропорційний розподіл обов’язків, що відповідають ролі кожного суб’єкта господарювання у ланцюгу постачання і розповсюдження.
(33) Виробник, маючи детальні знання про процес проектування і виробництва, здатний якнайкраще провести процедуру оцінювання відповідності. Отже, оцінювання відповідності повинне залишатися виключним обов’язком виробника.
(34) Виробник повинен надавати достатню і детальну інформацію про цільове призначення приладу, щоб уможливити його правильне і безпечне встановлення та введення в експлуатацію, використання та обслуговування. Така інформація може потребувати включення технічних специфікацій взаємодії приладу із середовищем його установлення.
(35) Цей Регламент не повинен застосуватися до будь-яку фізичної особи, що виробляє прилад на непрофесійній основі та використовує його виключно у власних цілях.
(36) Для сприяння комунікації між суб’єктами господарювання, національними органами ринкового нагляду і споживачами держави-члени повинні заохочувати суб’єктів господарювання зазначати адресу веб-сайту на додаток до поштової адреси.
(37) Необхідно забезпечити, щоб прилади та арматура із третіх країн, що надходять на ринок Союзу, відповідали вимогам цього Регламенту, і зокрема, щоб належні процедури оцінювання відповідності були проведені виробниками стосовно таких приладів та арматури. Тому необхідно передбачити положення стосовно імпортерів, щоб забезпечити відповідність приладів та арматури, які вони вводять в обіг, вимогам цього Регламенту і запобігти введенню ними в обіг приладів та арматури, що не відповідають таким вимогам або становлять небезпеку. Необхідно також передбачити положення стосовно імпортерів, щоб забезпечити проведення процедур оцінювання відповідності і щоб знак СЕ на приладах і арматурі та складена виробниками документація були доступні для перевірки компетентними національними органами.
(38) Розповсюджувач надає прилад або арматуру на ринку після його введення в обіг виробником або імпортером та повинен діяти з належною обережністю, щоб його поводження з приладом або арматурою не впливало негативно на їхню відповідність.
(39) Під час введення приладу або арматури в обіг кожен імпортер повинен зазначати на приладі або арматурі своє найменування, зареєстровану торговельну назву або зареєстровану торговельну марку і поштову адресу, за якою з ним можна зв’язатися. Винятки необхідно передбачати, якщо розмір або характер приладу або арматури не дозволяє це зробити. Це стосується також випадків, коли імпортеру доводиться відкривати паковання, щоб нанести своє найменування та адресу на прилад або арматуру.
(40) Будь-який суб’єкт господарювання, який вводить в обіг прилад або арматуру під своїм найменуванням або торговельною маркою або змінює прилад або арматуру таким чином, що це може вплинути на його відповідність вимогам цього Регламенту, повинен вважатися виробником і брати на себе обов’язки виробника.
(41) Розповсюджувачі та імпортери через їхню близькість до ринку повинні залучатися до ринкового нагляду, що здійснюється компетентними національними органами, і бути готовими брати активну участь, надаючи цим органам усю необхідну інформацію стосовно відповідного приладу або арматури.
(42) Забезпечення простежуваності приладу або арматури у всьому ланцюгу постачанння допомагає зробити ринковий нагляд простішим і більш ефективним. Ефективна система простежуваності полегшує завдання органів ринкового нагляду простежувати суб’єкти господарювання, які надали на ринку прилади або арматуру, що не відповідають вимогам. Зберігаючи інформацію, необхідну згідно з цим Регламентом для ідентифікації інших суб’єктів господарювання, суб’єкти господарювання не повинні оновлювати таку інформацію щодо інших суб’єктів господарювання, які постачили їм прилад або арматуру або яким вони постачили прилад або арматуру.
(43) У цьому Регламенті повинні бути викладені тільки суттєві вимоги. Для спрощення оцінювання відповідності таким вимогам необхідно передбачити презумпцію відповідності приладів та арматури, що відповідають гармонізованим стандартам, ухваленим згідно з Регламентом (ЄС) № 1025/2012, з метою викладення детальних технічних специфікацій таких вимог, особливо стосовно проектування, вироблення, експлуатації, випробування, раціонального використання енергії та установлення приладів.
(44) Регламент (ЄС) № 1025/2012 передбачає процедуру заперечення проти гармонізованих стандартів, якщо такі стандарти не повністю відповідають вимогам цього Регламенту.
(45) Щоб надати суб’єктам господарювання можливість продемонструвати, а компетентним органам - гарантувати відповідність наданих на ринку приладів та арматури суттєвим вимогам, необхідно передбачити процедури оцінювання відповідності. Рішення № 768/2008/ЄС встановлює модулі процедур оцінювання відповідності, що включають процедури від найменш до найбільш суворої залежно від рівня наявного ризику і необхідного рівня безпеки. Для забезпечення міжсекторальної узгодженості і для уникнення варіантів ad hoc, процедури оцінювання відповідності необхідно обирати з серед цих модулів.
(46) Виробники повинні складати декларацію про відповідність вимогам ЄС для того, щоб надавати інформацію, що вимагається згідно з цим Регламентом, про відповідність приладу або арматури вимогам цього Регламенту та іншого відповідного гармонізаційного законодавства Союзу.
(47) Для забезпечення дієвого доступу до інформації для цілей ринкового нагляду інформація, необхідна для визначення усіх застосовних актів Союзу щодо приладу або арматури, повинна міститися у єдиній декларації про відповідність вимогам ЄС. Для зменшення адміністративного навантаження на суб’єкти господарювання така єдина декларація про відповідність вимогам ЄС може мати форму досьє, що складається з відповідних окремих декларацій про відповідність.
(48) Знак СЕ, що свідчить про відповідність приладу або арматури, є видимим наслідком усього процесу, що включає оцінювання відповідності у широкому розумінні. Загальні принципи, що регулюють знак СЕ та його зв’язок з іншими видами марковання, викладені у Регламенті (ЄС) № 765/2008. Правила, що регулюють нанесення знаку СЕ на прилади та арматуру, повинні бути встановлені у цьому Регламенті. Винятки необхідно передбачити, якщо розмір або характер приладу або арматури не дозволяє нанести знак СЕ.
(49) Арматура є не приладами, а проміжними продуктами, що призначені для виробників приладів і спроектовані для вмонтування у прилад. Втім, арматура повинна відповідати суттєвим вимогам, щоб правильно виконувати своє цільове призначення, коли вона вмонотована у прилад або з неї складено прилад. Для цілей спрощення, і щоб виробники у виконанні своїх обов’язків могли уникати будь-яких непорозумінь, нанесення знаку СЕ також на арматуру вважається виправданим.
(50) Перевірка відповідності приладів та арматури суттєвим вимогам необхідна для того, щоб забезпечити дієву охорону здоров’я і безпеки людей, домашніх тварин і майна.
(51) Для забезпечення відповідності приладів та арматури суттєвим вимогам необхідно встановити належні процедури оцінювання відповідності, що підлягають виконанню виробником. Такі процедури повинні ґрунтуватися на викладених у Рішенні № 768/2008/ЄС модулях оцінювання відповідності.
(52) Встановлені у цьому Регламенті процедури оцінювання відповідності вимагають втручання органів з оцінювання відповідності, про які держави-члени нотифікують Комісію.
(53) Досвід показав, що встановлені у Директиві 2009/142/ЄС критерії, яким повинні відповідати органи з оцінювання відповідності, щоб бути нотифікованими Комісії, не є достатніми для забезпечення однаково високого рівня ефективності нотифікованих органів у всьому Союзі. Утім, вкрай важливо, щоб усі нотифіковані органи здійснювали свої функції на однаковому рівні та в умовах добросовісної конкуренції. Для цього необхідно встановити обов’язкові вимоги до органів з оцінювання відповідності, які бажають бути нотифікованими, щоб надавати послуги з оцінювання відповідності.
(54) Для забезпечення стабільного рівня якості оцінювання відповідності необхідно також встановити вимоги до нотифікуючих органів та інших органів, що беруть участь в оцінюванні, нотифікації та моніторингу нотифікованих органів.
(55) Якщо орган з оцінювання відповідності демонструє відповідність критеріям, визначених у гармонізованих стандартах, можна вважати, що він відповідає вимогам, встановлених у цьому Регламенті.
(56) Встановлена цим Регламентом система повинна бути доповнена системою акредитації, передбаченою Регламентом (ЄС) № 765/2008. Оскільки акредитація є суттєво важливим способом верифікації компетентності органів з оцінювання відповідності, її також необхідно застосовувати для цілей нотифікації.
(57) Прозору акредитацію, передбачену Регламентом (ЄС) № 765/2008, що забезпечує необхідний рівень довіри до сертифікатів відповідності, національні органи публічної влади у всьому Союзу повинні розглядати як кращий спосіб демонстрації технічної компетентності органів з оцінювання відповідності. Однак національні органи можуть вважати, що вони мають належні способи для самостійного проведення такого оцінювання. У таких випадках для забезпечення належного рівня достовірності оцінок, здійснених іншими національними органами, вони повинні надати Комісії та іншим державам-членам необхідні документальні докази, що підтверджують дотримання органами з оцінювання відповідності, що підлягали оцінці, відповідних регулятивних вимог.
(58) Органи з оцінювання відповідності часто передають у субпідряд частину своєї діяльності, пов’язаної з оцінюванням відповідності, або залучають до неї дочірню структуру. Для гарантування рівня охорони та захисту, необхідного для введення приладів та арматури в обіг у Союзі, суттєво важливо, щоб залучені до оцінювання відповідності субпідрядники і дочірні структури виконували ті самі вимоги щодо оцінювання відповідності, що й нотифіковані органи. Таким чином, важливо, щоб оцінювання компетентності та ефективності діяльності органів, що будуть нотифіковані, та моніторинг вже нотифікованих органів охоплювали також діяльність субпідрядників і дочірніх структур.
(59) Необхідно підвищити ефективність і прозорість процедури нотифікації та, зокрема, адаптувати її до нових технологій, щоб уможливити онлайнову нотифікацію.
(60) Оскільки нотифіковані органи можуть пропонувати свої послуги у всьому Союзі, доцільно дати можливість іншим державам-членам і Комісії висловлювати заперечення щодо нотифікованого органу. Тому важливо передбачити період, протягом якого можуть бути з'ясовані будь-які сумніви або занепокоєння щодо компетентності органів з оцінювання відповідності до того, як вони почнуть працювати як нотифіковані органи.
(61) В інтересах конкурентоспроможності надзвичайно важливо, щоб нотифіковані органи застосовували процедури оцінювання відповідності, не створюючи зайвих труднощів для суб’єктів господарювання. З тієї самої причини і для забезпечення однакового ставлення до суб’єктів господарювання необхідно забезпечити послідовність технічного застосування процедур оцінювання відповідності. Якнайкраще цього можна досягнути шляхом належної координації та співпраці між нотифікованими органами.
(62) Заінтересовані сторони повинні мати право оскаржити результат оцінювання відповідності, проведеного нотифікованим органом. Тому важливо забезпечити наявність процедури оскарження ухвалених нотифікованими органами рішень.
(63) Щоб забезпечити правову визначеність, необхідно роз'яснити, що передбачені у Регламенті (ЄС) № 765/2008 правила про ринковий нагляд у Союзі та контроль за продуктами, що надходять на ринок Союзу, застосовуються до приладів та арматури, що підпадають під дію цього Регламенту. Цей Регламент не повинен перешкоджати державам-членам обирати компетентні органи для виконання таких завдань.
(64) Директива 2009/142/ЄС вже передбачає запобіжну процедуру, що необхідна для забезпечення можливості оскарження відповідності приладу або арматури. Для підвищення прозорості і зменшення часу розгляду необхідно вдосконалити існуючу запобіжну процедуру, щоб зробити її більш ефективною і скористатися наявним у державах-членах досвідом.
(65) Існуючу систему потрібно доповнити процедурою, згідно з якою заінтересованим сторонам повідомляють про заходи, що плануються стосовно приладів та арматури, які становлять ризик для здоров’я чи безпеки людей, домашніх тварин або майна. Вона також повинна дозволяти органам ринкового нагляду спільно з відповідними суб’єктами господарювання завчасно вживати заходів стосовно таких приладів та арматури.
(66) Якщо держави-члени і Комісія погоджуються щодо обґрунтованості вжитого державою-членом заходу, подальша участь Комісії не вимагається, окрім випадків, коли невідповідність може бути пов'язана з недоліками гармонізованого стандарту.
(67) Повноваження ухвалювати акти згідно зі статтею 290 ДФЄС необхідно делегувати Комісії в частині змісту повідомлень держав-членів про умови газопостачання на їхній території. Надзвичайно важливо, щоб Комісія проводила належні консультації під час своєї підготовчої роботи, у тому числі на експертному рівні. Комісія, під час підготування і розроблення делегованих актів, повинна забезпечити синхронну, вчасну і належну передачу відповідних документів до Європейського Парламенту і Ради.
(68) Щоб забезпечити однакові умови імплементації цього Регламенту, необхідно надати Комісії виконавчі повноваження. Такі повноваження повинні здійснюватися згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (-13).
(69) Повинна застосовуватися дорадча процедура для ухвалення імплементаційних актів з вимогою до нотифікуючої держави-члена вжити необхідних коригувальних заходів щодо нотифікованих органів, які не відповідають або більше не відповідають вимогам для їх нотифікації.
(70) Повинна застосовуватись експертна процедура для ухвалення імплементаційних актів, щоб визначити форму повідомлень держав-членів про умови газопостачання на їхній території.
(71) Також повинна застосовуватись експертна процедура для ухвалення імплементаційних актів стосовно приладів та арматури, що відповідають вимогам, які становлять ризик для здоров’я і безпеки людей, домашніх тварин або майна.
(72) Комісія повинна ухвалювати негайно застосовні імплементаційні акти, якщо це належно обґрунтовано та у зв'язку з невідкладними обставинами, стосовно приладів або арматури, що відповідають вимогам, які становлять ризик для здоров’я і безпеки людей.
(73) Згідно з усталеною практикою, комітет, створений на підставі цього Регламенту, може відігравати корисну роль у розгляді питань, пов’язаних із застосуванням цього Регламенту, що виносяться на розгляд або його головою, або представником держави-члена відповідно до регламенту його роботи.
(74) Коли розглядаються пов’язані з цим Регламентом питання, окрім його імплементації або порушення, тобто на засіданнях експертної групи Комісії, Європейський Парламент повинен згідно з існуючою практикою отримати повну інформацію і документацію та, за потреби, запрошення взяти участь у таких засіданнях.
(75) Комісія повинна за допомогою імплементаційних актів та з огляду на їхній особливий характер, не застосовуючи Регламент (ЄС) № 182/2011, визначати, чи є обґрунтованими заходи, вжиті державами-членами щодо приладів або арматури, що не відповідають вимогам.
(76) Необхідно передбачити розумні перехідні положення, що дозволяють надавати на ринку та вводити в експлуатацію, без необхідності дотримання інших вимог до продуктів, прилади та арматуру, які вже введено в обіг згідно з Директивою 2009/142/ЄС до дати застосування цього Регламенту. Тому розповсюджувачі повинні мати можливість постачати введені в обіг прилади та арматуру, а саме товарні запаси, що вже є у ланцюгу розповсюдження, до дати застосування цього Регламенту.
(77) Держави-члени повинні встановити правила, що передбачають санкції за порушення цього Регламенту, та забезпечити виконання цих правил. Передбачені санкції повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.
(78) Оскільки мета цього Регламенту, а саме забезпечити відповідність приладів та арматури на ринку Союзу вимогам, що передбачають високий рівень охорони здоров’я та безпеки людей, домашніх тварин і майна та раціональне використання енергії, і тим самим гарантувати функціонування внутрішнього ринку, не може бути досягнута достатньою мірою державами-членами, але, з огляду на її масштаб і наслідки, її можна краще досягти на рівні Союзу, то Союз може ухвалювати інструменти згідно з передбаченим статтею 5 Договору про Європейський Союз принципом субсидіарності. Згідно з передбаченим у вказаній статті принципом пропорційності, цей Регламент не виходить за межі необхідного для досягнення зазначеної мети.
(79) Таким чином, Директиву 2009/142/ЄС необхідно скасувати,
УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:
ГЛАВА I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1
Сфера застосування
1. Цей Регламент застосовується до приладів та арматури.
2. Для цілей цього Регламенту прилад вважається таким, що "нормально експлуатується", за дотримання таких умов:
(a) він правильно встановлений та регулярно обслуговується згідно з інструкціями виробника;
(b) він експлуатується за умов нормативних змін якості газу і нормативного коливання тиску подачі, визначених державами-членами у їхньому повідомленні відповідно до статті 4(1);
(c) він експлуатується за призначенням або за інших передбачуваних умов.
3. Цей Регламент не поширюється на прилади, що спеціально спроектовані:
(a) для використання у промислових процесах, що здійснюються у промислових приміщеннях;
(b) для використання на повітряних суднах та залізницях;
(c) для дослідницьких цілей для тимчасового використання у лабораторіях.
Для цілей цього параграфа прилад вважається "спеціально спроектованим", якщо його конструкція призначена тільки для того, щоб задовольнити конкретну потребу для конкретного процесу або експлуатації.
4. Якщо аспекти, що регулюються цим Регламентом стосовно приладів або арматури, детальніше врегульовані іншими актами гармонізаційного законодавства Союзу, цей Регламент не застосовується або його застосування припиняється щодо таких приладів або арматури у частині цих аспектів.
5. Встановлена у пункті 3.5 додатка I до цього Регламенту суттєва вимога щодо раціонального використання енергії не застосовується до приладів, на які поширюється дія інструмента, ухваленого згідно зі статтею 15 Директиви 2009/125/ЄС.
6. Цей Регламент не впливає на обов’язки держав-членів ухвалювати інструменти стосовно сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел і стосовно енергетичних характеристик будівель згідно з Директивами 2009/28/ЄС, 2010/31/ЄС і 2012/27/ЄС . Такі інструменти повинні бути сумісними з ДФЄС.
Стаття 2
Терміни та означення
Для цілей цього Регламенту застосовуються такі терміни та означення:
(1) "прилади" означає прилади, що працюють на газоподібному паливі, які використовуються для приготування їжі, охолодження, кондиціонування повітря, обігрівання приміщень, нагрівання води, освітлення або прання, а також пальники з примусовою тягою та нагрівальне обладнання, оснащене такими пальниками;
(2) "арматура" означає пристрої безпеки, контролюючі або регулюючі пристрої та їхні складальні вузли, призначені для вмонтування у прилад або складання приладу;
(3) "горіння" означає процес, у якому газоподібне паливо вступає в реакцію з киснем, що супроводжується виділенням тепла або світла;
(4) "прання" означає повний процес прання, у тому числі сушіння та прасування;
(5) "приготування їжі" означає майстерність або практику готування чи підігрівання їжі для споживання з використанням тепла та застосуванням різноманітних методів;
(6) "газоподібне паливо" означає будь-яке паливо, яке за температури 15 оС і під тиском 1 бар перебуває в газоподібному стані;
(7) "промисловий процес" означає видобування, вирощування, очищення, перероблення, вироблення або підготування матеріалів, рослин, худоби, продуктів тваринництва, харчових або інших продуктів з метою їхнього комерційного використання;
(8) "промислове приміщення" означає будь-яке місце, де основною діяльністю є промисловий процес, що регулюється спеціальними національними нормативно-правовими актами про охорону здоров’я і праці;
(9) "сімейство газів" означає групу газоподібних палив із подібною поведінкою під час горіння, що пов’язані між собою діапазоном чисел Воббе;
(10) "група газів" означає зазначений діапазон чисел Воббе, у рамках якого перебувають відповідні типи газів;
(11) "число Воббе" означає показник взаємозамінності газоподібних палив, що використовується для порівняння енергії, що виділяється під час згоряння у приладі різних за складом газоподібних палив;
(12) "категорія приладу" означає ідентифікацію приладу за ознаками сімейств газів та/або груп газів, для безпечного спалювання яких у бажаному режимі спроектований прилад, як зазначено на маркованні категорії приладу;
(13) "енергоефективність" означає співвідношення між вихідною продуктивністю приладу та вхідною спожитою енергією;
(14) "надання на ринку" означає будь-яке постачання приладу або арматури для розповсюдження або використання на ринку Союзу в ході комерційної діяльності як за плату, так і безкоштовно;
(15) "введення в обіг" означає перше надання приладу або арматури на ринку Союзу;
(16) "введення в експлуатацію" означає перше використання приладу в Союзі кінцевим користувачем;
(17) "виробник" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка виробляє прилад або арматуру або доручає розробити чи виробити прилад або арматуру і яка реалізує такий прилад або арматуру під своїм найменуванням або своєю торговельною маркою або використовує прилад для власних цілей;
(18) "уповноважений представник" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, засновану в Союзі, яка отримала від виробника письмову довіреність що уповноважує її діяти від його імені стосовно визначених завдань;
(19) "імпортер" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, засновану в Союзі, яка вводить в обіг на ринку Союзу прилад або арматуру з третьої країни;
(20) "розповсюджувач" означає будь-яку іншу, ніж виробник або імпортер, фізичну або юридичну особу в ланцюгу постачання, яка надає на ринку прилад або арматуру;
(21) "суб’єкти господарювання" означає виробника, уповноваженого представника, імпортера та розповсюджувача;
(22) "технічна специфікація" означає документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати прилад або арматура;
(23) "гармонізований стандарт" означає гармонізований стандарт, визначений у пункті (с) пункту 1 статті 2 Регламенту (ЄС) № 1025/2012;
(24) "акредитація" означає акредитацію, як визначено у пункті 10 статті 2 Регламенту (ЄС) № 765/2008 ;
(25) "національний орган акредитації" означає національний орган акредитації, як визначено у пункті 11 статті 2 Регламенту (ЄС) № 765/2008 ;
(26) "оцінювання відповідності" означає процес, що доводить, чи виконано суттєві вимоги цього Регламенту щодо приладу або арматури;
(27) "орган з оцінювання відповідності" означає орган, що провадить діяльність з оцінювання відповідності, у тому числі калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування;
(28) "відкликання" означає будь-який захід, спрямований на забезпечення повернення приладу, що його вже було надано кінцевому користувачу, або на забезпечення повернення арматури, що її вже було надано виробнику приладу;
(29) "вилучення" означає будь-який захід, спрямований на запобігання наданню на ринку приладу або арматури, що перебувають у ланцюгу постачання;
(30) "гармонізаційне законодавство Союзу" означає будь-яке законодавство Союзу, що гармонізує умови реалізації продукції;
(31) "знак СЕ" означає марковання, за допомогою якого виробник позначає, що прилад або арматура відповідають чинним передбаченим гармонізаційним законодавством Союзу вимогам про нанесення такого марковання.
Стаття 3
Надання на ринку та введення в експлуатацію
1. Прилади повинні надаватись на ринку та вводитись в експлуатацію, тільки якщо за нормальної експлуатації вони відповідають вимогам цього Регламенту.
2. Арматура повинна надаватись на ринку, тільки якщо вона відповідає вимогам цього Регламенту.
3. Цей Регламент не впливає на право держав-членів встановлювати такі вимоги, які вони можуть вважати необхідними для забезпечення захисту осіб, домашніх тварин та майна під час нормальної експлуатації приладів, за умови, що це не означає модифікацію приладів.
Стаття 4
Умови газопостачання
1. До 21 жовтня 2017 року, згідно з додатком II та за допомогою відповідної форми, держави-члени повинні повідомити Комісії та іншим державам-членам про види газу та відповідні тиски подачі газоподібних палив, що використовуються на їхній території. Вони повинні повідомити про будь-які зміни у цих даних протягом шести місяців після оголошення планованих змін.
2. Комісія повинна бути уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 41 щодо змін у змісті повідомлень держав-членів про умови газопостачання на їхній території, як зазначено у додатку II, для врахування технічних змін умов газопостачання.
3. Комісія може, за допомогою імплементаційних актів, визначати гармонізовану форму повідомлень держав-членів, згаданих у параграфі 1 цієї статті. Такі імплементаційні акти повинні ухвалюватися згідно зі згаданою у статті 42(3) експертною процедурою.
4. Комісія повинна забезпечити публікацію наданої державами-членами інформації згідно з параграфом 1 в Офіційному віснику Європейського Союзу.
Стаття 5
Суттєві вимоги
Прилади та арматура повинні відповідати застосовним до них суттєвим вимогам, встановлених у додатку I.
Стаття 6
Вільний рух
1. Держави-члени не повинні з підстав, пов’язаних із врегульованими цим Регламентом питаннями, забороняти, обмежувати надання на ринку та введення в експлуатацію приладів, які відповідають вимогам цього Регламенту, або перешкоджати цьому.
2. Держави-члени не повинні з підстав, пов’язаних із ризиками, про які йдеться у цьому Регламенті, забороняти, обмежувати надання на ринку арматури, яка відповідає вимогам цього Регламенту, або перешкоджати цьому.
3. На торгових ярмарках, виставках, презентаціях чи подібних заходах держави-члени не повинні перешкоджати показу приладів або арматури, що не відповідають вимогам цього Регламенту, за умови, що на видимому знаку буде чітко вказано, що такі прилади або арматура не відповідають вимогам цього Регламенту і що вони не призначені для продажу, поки не будуть приведені у відповідність цим вимогам. Під час презентацій вживаються адекватні заходи безпеки, щоб забезпечити захист осіб, домашніх тварин і майна.
ГЛАВА II
ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Стаття 7
Обов’язки виробників
1. Вводячи свої прилади або арматуру в обіг або використовуючи прилади для власних цілей, виробники повинні забезпечити, щоб вони були спроектовані та вироблені відповідно до викладених у додатку I суттєвих вимог.
2. Виробники повинні скласти зазначену у додатку III технічну документацію ("технічна документація") та виконати відповідну зазначену у статті 14 процедуру оцінювання відповідності або забезпечити її виконання.
Якщо відповідність приладу або арматури застосовним вимогам була підтверджена згаданою у першому підпараграфі процедурою, виробники повинні скласти декларацію про відповідність вимогам ЄС та нанести знак СЕ.
3. Виробники повинні зберігати технічну документацію і декларацію про відповідність вимогам ЄС протягом 10 років після введення в обіг приладу або арматури.
4. Виробники повинні забезпечити існування процедур, що дозволяють підтримувати відповідність серійного виробництва вимогам цього Регламенту. Необхідно адекватно враховувати зміни конструкції або характеристик приладу або арматури і зміни у гармонізованих стандартах або в інших технічних специфікаціях, на підставі яких декларується відповідність приладу або арматури.
Якщо з огляду на пов'язані з приладом ризики це вважається за доцільне, виробники повинні для захисту здоров’я і безпеки споживачів та інших користувачів здійснювати вибіркові випробування наданих на ринку приладів, проводити розслідування і за потреби вести реєстр скарг на прилади та арматуру, які не відповідають вимогам, та відкликань таких приладів та арматури, а також повинні інформувати розповсюджувачів про будь-який такий моніторинг.
5. Виробники повинні забезпечити, щоб на їхніх приладах та арматурі було зазначено тип, номер партії чи серійний номер або інший елемент, що дозволяє їх ідентифікувати, а також зазначені у додатку IV написи.
Якщо розмір чи характер приладу або арматури не дозволяє цього, виробники повинні забезпечити, щоб необхідна інформація була розміщена на пакованні або у документі, що додається до приладу або арматури.
6. Виробники повинні зазначати на приладі своє найменування, зареєстровану торговельну назву чи зареєстровану торговельну марку та поштову адресу, за якою з ними можна зв’язатися, або, якщо це неможливо, на пакованні або у документі, що додається до приладу. В адресі повинен бути вказаний єдиний пункт для звернень до виробника. Контактна інформація повинна бути наведена мовою, яку легко розуміють споживачі та інші кінцеві користувачі й органи ринкового нагляду.
Виробники повинні зазначати на арматурі своє найменування, зареєстровану торговельну назву або зареєстровану торговельну марку і поштову адресу, за якою з ними можна зв’язатися, або, якщо це неможливо, на пакованні або у документі, що додається до арматури. В адресі повинен бути вказаний єдиний пункт для звернень до виробника. Контактна інформація повинна бути наведена мовою, яку легко розуміють виробники приладів та органи ринкового нагляду.
7. Виробники повинні забезпечити, щоб згідно з пунктом 1.5 додатка I разом із приладом надавалися інструкції та інформація про безпечність мовою, що її можуть легко зрозуміти споживачі та інші кінцеві користувачі, що визначається відповідною державою-членом. Такі інструкції та інформація про безпечність, а також будь-яке марковання, повинні бути чіткими, зрозумілими та розбірливими.
Виробники повинні забезпечити, щоб згідно з пунктом 1.7 додатка I разом із арматурою надавався примірник декларації про відповідність вимогам ЄС, що містить, зокрема, інструкцію щодо вмонтування у прилад або складання, налаштування, експлуатації та обслуговування мовою, що її можуть легко зрозуміти виробники приладів, що визначається відповідною державою-членом.
Однак якщо велика кількість арматури постачається одному користувачу, то разом із відповідною партією або постачанням може бути наданий один примірник декларації про відповідність вимогам ЄС.
8. Виробники, що вважають або мають підстави вважати, що прилад або арматура, які вони ввели в обіг, не відповідають вимогам цього Регламенту, повинні негайно вжити коригувальних заходів, що необхідні для того, щоб привести у відповідність такий прилад або арматуру вимогам, вилучити або відкликати їх, якщо у цьому є потреба. Крім того, якщо прилад або арматура становить ризик, виробники повинні негайно поінформувати про це компетентні національні органи держав-членів, у яких вони надали на ринку прилад або арматуру, зокрема наводячи детальну інформацію про невідповідність і будь-які вжиті коригувальні заходи.
9. Виробники повинні на обґрунтовану вимогу компетентного національного органу надати йому всю необхідну для підтвердження відповідності приладу або арматури вимогам цього Регламенту інформацію і документацію мовою, яку такий орган може легко зрозуміти. Така інформація і документація може бути надана у паперовій або електронній формі. Вони повинні співпрацювати з таким органом на його вимогу стосовно будь-якої дії з усунення ризиків, зумовлених приладами або арматурою, які вони ввели в обіг.
Стаття 8
Уповноважені представники
1. Виробник може призначити уповноваженого представника на підставі письмової довіреності.
Обов’язки, встановлені у статті 7(1), і обов’язки розробляти технічну документацію не повинні входити до обсягу повноважень уповноваженого представника.
2. Уповноважений представник повинен виконувати завдання, вказані в отриманій від виробника довіреності. Така довіреність повинна дозволяти уповноваженому представнику принаймні таке:
(a) бути готовим надати декларацію про відповідність вимогам ЄС і технічну документацію національним органам ринкового нагляду протягом 10 років після того, як прилад або арматуру введено в обіг;
(b) на обґрунтовану вимогу компетентного національного органу надавати такому органу всю інформацію і документацію, необхідну для підтвердження відповідності вимогам приладу або арматури;
(c) співпрацювати з компетентними національними органами на їхню вимогу стосовно будь-якого заходу з усунення ризиків, зумовлених приладами або арматурою, на які поширюються повноваження уповноваженого представника.
Стаття 9
Обов’язки імпортерів
1. Імпортери повинні вводити в обіг лише прилади або арматуру, що відповідають вимогам.
2. Перед введенням приладу в обіг імпортери повинні пересвідчитися у виконанні виробником відповідної зазначеної у статті 14 процедури оцінювання відповідності. Вони повинні пересвідчитися у тому, що виробник розробив технічну документацію, що на прилад нанесений знак СЕ і до нього додано інструкції та інформація про безпечність згідно з пунктом 1.5 додатка I, а також що виробник виконав вимоги, встановлені у статті 7(5) та (6).
Перед введенням арматури в обіг імпортери повинні пересвідчитися у виконанні виробником відповідної зазначеної у статті 14 процедури оцінювання відповідності. Вони повинні пересвідчитися, що виробник розробив технічну документацію, що на арматуру був нанесений знак СЕ і до неї додано примірник декларації про відповідність вимогам ЄС, що включає, між іншим, інструкції з вмонтування у прилад або складання приладу, налагодження, експлуатації та технічного обслуговування згідно з пунктом 1.7 додатка I, і що виробник виконав вимоги, встановлені у статті 7(5) та (6).
Якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що прилад або арматура не відповідають встановленим у додатку I суттєвим вимогам, він не повинен вводити прилад або арматуру в обіг, поки вони не будуть приведені у відповідність таким вимогам. Крім того, якщо прилад або арматура становлять ризик, імпортер повинен поінформувати про це виробника та органи ринкового нагляду.
3. Імпортери повинні зазначати на приладі своє найменування, зареєстровану торговельну назву або зареєстровану торговельну марку і поштову адресу, за якою з ними можна зв’язатися, або, якщо це неможливо, на його пакованні або у документі, що додається до приладу. Контактна інформація повинна бути наведена мовою, яку легко розуміють споживачі та інші кінцеві користувачі й органи ринкового нагляду.
Імпортери повинні зазначати на арматурі своє найменування, зареєстровану торговельну назву або зареєстровану торговельну марку і поштову адресу, за якою з ними можна зв’язатися, або, якщо це неможливо, на її пакованні або у документі, що додається до арматури. Контактна інформація повинна бути наведена мовою, яку легко розуміють виробники приладів та органи ринкового нагляду.
4. Імпортери повинні забезпечити, щоб згідно з пунктом 1.5 додатка I разом із приладом надавалися інструкції та інформація про безпечність мовою, що її можуть легко зрозуміти споживачі та інші кінцеві користувачі, що визначається відповідною державою-членом.
Імпортери повинні забезпечити, щоб згідно з пунктом 1.7 додатка I разом із арматурою надавався примірник декларації про відповідність вимогам ЄС, що містить, між іншим, інструкції з вмонтування у прилад або складання приладу, налагодження, експлуатації та технічного обслуговування мовою, що її можуть легко зрозуміти виробники приладів, що визначається відповідною державою-членом.
5. Імпортери повинні забезпечити, щоб, поки вони залишаються відповідальними за прилад або арматуру, їхню відповідність викладеним у додатку I суттєвим вимогам не ставилася під загрозу через умови зберігання або транспортування.
6. Якщо з огляду на пов'язані з приладом ризики це вважається за доцільне, імпортери повинні для захисту здоров’я і безпеки споживачів та інших користувачів здійснювати вибіркові випробування наданих на ринку приладів, проводити розслідування і за потреби вести реєстр скарг на прилади та арматуру, які не відповідають вимогам, та відкликань таких приладів та арматури, а також повинні інформувати розповсюджувачів про будь-який такий моніторинг.
7. Імпортери, що вважають або мають підстави вважати, що прилад або арматура, які вони ввели в обіг, не відповідають вимогам цього Регламенту, повинні негайно вжити коригувальних заходів , що необхідні для того, щоб привести у відповідність такий прилад або арматуру вимогам, вилучити або відкликати їх, якщо у цьому є потреба. Крім того, якщо прилад або арматура становлять ризик, імпортери повинні негайно поінформувати про це компетентні національні органи держав-членів, у яких вони надали на ринку прилад або арматуру, зокрема наводячи детальну інформацію про невідповідність і будь-які вжиті коригувальні заходи.
8. Імпортери повинні протягом 10 років після введення в обіг приладу або арматури зберігати примірник декларації про відповідність вимогам ЄС для органів ринкового нагляду і забезпечувати можливість надання технічної документації таким органам на їхню вимогу.
9. Імпортери повинні на обґрунтовану вимогу компетентного національного органу надавати йому всю необхідну для підтвердження відповідності приладу або арматури вимогам інформацію і документацію мовою, яку такий орган може легко зрозуміти. Така інформація і документація може бути надана у паперовій або електронній формі. Вони повинні співпрацювати з таким органом на його вимогу стосовно будь-якої дії з усунення ризиків, зумовлених приладами або арматурою, які вони ввели в обіг.
Стаття 10
Обов’язки розповсюджувачів
1. Надаючи прилад або арматуру на ринку, розповсюджувачі повинні діяти з належною обережністю стосовно дотримання вимог цього Регламенту.
2. Перед наданням приладу на ринку розповсюджувачі повинні перевірити наявність знаку СЕ на приладі і що він супроводжується, згідно з пунктом 1.5 додатка I, інструкціями та інформацією про безпечність мовою, яку можуть легко зрозуміти споживачі та інші кінцеві користувачі, що визначається державою-членом, на ринку якої буде наданий прилад, а також виконання виробником та імпортером вимог, встановлених у статті 7(5) та (6) і статті 9(3) відповідно.
Перед наданням арматури на ринку розповсюджувачі повинні перевірити наявність знаку СЕ на арматурі і що вона супроводжується, згідно з пунктом 1.7 додатка I примірником декларації про відповідність вимогам ЄС, що містить, між іншим, інструкції з вмонтування у прилад або складання приладу, налагодження, експлуатації та технічного обслуговування мовою, що її можуть легко зрозуміти виробники приладів, що визначається відповідною державою-членом, а також виконання виробником та імпортером вимог, встановлених у статті 7(5) та (6) і статті 9(3) відповідно.
Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що прилад або арматура не відповідають викладеним у додатку I суттєвим вимогам, він не повинен надавати прилад або арматуру на ринку, поки вони не будуть приведені у відповідність таким вимогам. Крім того, якщо прилад або арматура становлять ризик, розповсюджувач повинен поінформувати про це виробника або імпортера, а також органи ринкового нагляду.
3. Розповсюджувачі повинні забезпечити, щоб, поки вони залишаються відповідальними за прилад або арматуру, їх відповідність викладеним у додатку I суттєвим вимогам не ставилася під загрозу через умови зберігання або транспортування.
4. Розповсюджувачі, які вважають або мають підстави вважати, що прилад або арматура, які вони надали на ринку, не відповідають вимогам цього Регламенту, повинні забезпечити вжиття коригувальних заходів, що необхідні для того, щоб привести у відповідність такий прилад або арматуру вимогам, вилучити або відкликати їх, якщо у цьому є потреба. Крім того, якщо прилад або арматура становлять ризик, розповсюджувачі повинні негайно поінформувати про це компетентні національні органи держав-членів, у яких вони надали на ринку прилад або арматуру, зокрема наводячи детальну інформацію про невідповідність і будь-які вжиті коригувальні заходи.
5. Розповсюджувачі повинні, на обґрунтовану вимогу компетентного національного органу, надати йому всю необхідну для підтвердження відповідності приладу або арматури вимогам інформацію і документацію. Така інформація і документація може бути надана у паперовій або електронній формі. Вони повинні співпрацювати з таким органом на його вимогу стосовно будь-якого заходу з усунення ризиків, зумовлених приладами або арматурою, які вони надали на ринку.
Стаття 11
Випадки, у яких обов’язки виробників поширюються на імпортерів і розповсюджувачів
Імпортер або розповсюджувач вважається виробником для цілей цього Регламенту, і на нього поширюються передбачені у статті 7 обов’язки виробника, якщо він вводить в обіг прилад або арматуру під своїм найменуванням або торговельною маркою або модифікує вже введені в обіг прилад або арматуру в такий спосіб, що це може вплинути на їх відповідність вимогам цього Регламенту.
Стаття 12
Ідентифікація суб’єктів господарювання
Суб’єкти господарювання повинні, на запит органів ринкового нагляду, надавати інформацію, що дає змогу ідентифікувати:
(a) будь-якого суб’єкта господарювання, що постачив їм прилад або арматуру;
(b) будь-якого суб’єкта господарювання, що йому вони постачили прилад або арматуру.
Суб’єкти господарювання повинні бути у змозі надати згадану в першому параграфі інформацію протягом 10 років після постачання їм приладу або арматури і протягом 10 років з після постачання ними приладу або арматури.
ГЛАВА III
ВІДПОВІДНІСТЬ ПРИЛАДІВ ТА АРМАТУРИ
Стаття 13
Презумпція відповідності приладів та арматури
Прилади та арматура, що відповідають гармонізованим стандартам або їхнім частинам, покликання на які були опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу, вважаються відповідними викладеним у додатку I суттєвим вимогам, що визначені такими стандартами або їхніми частинами.
Стаття 14
Процедури оцінювання відповідності приладів та арматури
1. Перед введенням в обіг приладу або арматури виробник повинен провести щодо них процедуру оцінювання відповідності згідно з параграфами 2 або 3.
2. Відповідність приладів та арматури серійного виробництва вимогам цього Регламенту повинна оцінюватись шляхом експертизи ЄС типу (модуль В - виробничий тип) згідно з пунктом 1 додатка III у комбінації, на вибір виробника, з одним із таких модулів:
(a) відповідність типу на основі внутрішнього контролю виробництва з проведенням перевірок продукції під наглядом через випадкові інтервали часу (модуль С2) згідно з пунктом 2 додатка III;
(b) відповідність типу на основі забезпечення якості виробничого процесу (модуль D) згідно з пунктом 3 додатка III;
(c) відповідність типу на основі забезпечення якості продукції (модуль Е) згідно з пунктом 4 додатка III;
(d) відповідність типу на основі верифікації продукції (модуль F) згідно з пунктом 5 додатка III.
3. Якщо прилад або арматура виробляється несерійно або у невеликій кількості, виробник може обрати одну з процедур, зазначених у параграфі 2 цієї статті, або відповідність на основі верифікації одиниці продукції (модуль G) згідно з пунктом 6 додатка III.
4. Пов’язані з оцінюванням відповідності приладу або арматури документація і листування повинні бути складені офіційною мовою держави-члена, у якій заснований нотифікований орган, що здійснює описані у параграфах 2 і 3 процедури, або мовою, прийнятною для такого органу.
Стаття 15
Декларація про відповідність вимогам ЄС
1. Декларація про відповідність вимогам ЄС повинна засвідчувати виконання суттєвих вимог, викладених у додатку I.
2. Декларація про відповідність вимогам ЄС повинна бути складена згідно з наведеною у додатку V типовою структурою, містити зазначені у відповідних модулях елементи згідно з додатком III і постійно оновлюватися. Вона повинна бути перекладена на мову або мови, які вимагає держава-член, що у ній прилад або арматура вводиться в обіг або надається на ринку.
3. Для сприяння відповідності готових приладів застосовним суттєвим вимогам, викладеним у додатку I, декларація про відповідність вимогам ЄС для арматури повинна містити характеристики арматури та інструкції з вмонтування арматури у прилад або складання приладу. Декларація про відповідність вимогам ЄС повинна бути складена мовою, що її можуть легко зрозуміти виробники приладів та органи ринкового нагляду, що визначається відповідною державою-членом.
4. Якщо на прилад або арматуру поширюється дія більш як одного акта Союзу, що вимагають наявності декларації про відповідність вимогам ЄС, складається єдина декларація про відповідність вимогам ЄС стосовно усіх таких актів Союзу. У такій декларації повинні бути вказані відповідні акти Союзу, у тому числі дані про їх публікацію.
5. Шляхом складення декларації про відповідність вимогам ЄС виробник бере на себе відповідальність за відповідність приладу або арматури встановленим у цьому Регламенті вимогам.
6. Примірник декларації про відповідність вимогам ЄС повинен надаватися разом із арматурою.
Стаття 16
Загальні принципи маркування знаком СЕ
Маркування знаком СЕ здійснюється з дотриманням загальних принципів, установлених у статті 30 Регламенту (ЄС) № 765/2008 .
Стаття 17
Правила та умови нанесення знаку СЕ
1. Знак СЕ наноситься на прилад та арматуру або на їхню табличку з основними характеристиками, у відповідних випадках, так, щоб він був видимим, розбірливим і щоб його було неможливо стерти. Якщо це неможливо або невиправдано через характер приладу або арматури, його наносять на паковання і документи, що додаються до приладу або арматури.
2. Знак СЕ наноситься до введення в обіг приладу або арматури.
3. Після знаку СЕ повинен бути вказаний ідентифікаційний номер нотифікованого органу, що залучений до етапу виробничого контролю приладу або арматури, та останні дві цифри року нанесення знаку СЕ. Ідентифікаційний номер нотифікованого органу повинен бути нанесений самим органом або згідно з його вказівками виробником або його уповноваженим представником.
4. Після знаку СЕ та згаданого у параграфі 3 ідентифікаційного номера може бути вказаний будь-який інший знак, що вказує на особливий ризик або особливості використання.
5. Держави-члени повинні використовувати наявні механізми для забезпечення правильного застосування режиму, що регулює маркування знаком СЕ, та вживати належних заходів у разі неправильного застосування цього знаку.
Стаття 18
Написи
1. Зазначені у додатку IV написи наносяться на прилад або на його табличку з основними характеристиками та, якщо доцільно, на арматуру так, щоб вони були видимими, розбірливими і щоб їх було неможливо стерти.
2. Зазначені у додатку IV написи наносяться на прилад або арматуру до їх введення в обіг.
ГЛАВА IV
НОТИФІКАЦІЯ ОРГАНІВ З ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ
Стаття 19
Нотифікація
Держави-члени повинні нотифікувати Комісії та іншим державам-членам органи, які уповноважені як треті сторони здійснювати завдання з оцінювання відповідності згідно з цим Регламентом.
Стаття 20
Нотифікуючі органи
1. Держави-члени повинні призначити нотифікуючий орган, що відповідає за організацію і проведення необхідних процедур оцінювання та нотифікації органів з оцінювання відповідності та моніторингу нотифікованих органів, у тому числі дотримання статті 25.
2. Держави-члени можуть вирішити, що зазначені у параграфі 1 оцінювання та моніторинг повинен здійснювати національний орган акредитації у значенні та згідно Регламенту (ЄС) № 765/2008.
3. Якщо нотифікуючий орган делегує або іншим чином передає зазначені у параграфі 1 цієї статті функції оцінювання, нотифікації або моніторингу органу, який не є державним органом, такий орган повинен бути юридичною особою та mutatis mutandis відповідати вимогам, встановленим у статті 21. Крім того, у нього повинні бути механізми покриття зобов'язань, що виникають у зв'язку з його діяльністю.
4. Нотифікуючий орган повинен взяти на себе повну відповідальність за виконання завдань органом, що про нього йдеться у параграфі 3.
Стаття 21
Вимоги стосовно нотифікуючих органів
1. Нотифікуючий орган повинен бути заснований таким чином, щоб не виникало конфлікту інтересів з органами з оцінювання відповідності.
2. Робота нотифікуючого органу повинна бути організована таким чином, щоб гарантувати об’єктивність і неупередженість його діяльності.
3. Робота нотифікуючого органу повинна бути організована таким чином, щоб кожне рішення, пов’язане з нотифікацією органу з оцінювання відповідності ухвалювали компетентні особи, які не проводили оцінювання.
4. Нотифікуючий орган не повинен пропонувати або провадити будь-яку діяльність, що її виконують органи з оцінювання відповідності, або надавати консультаційні послуги на комерційній або конкурентній основі.
5. Нотифікуючий орган повинен гарантувати конфіденційність інформації, яку він отримує.
6. Нотифікуючий орган повинен мати у своєму розпорядженні достатню кількість компетентного персоналу для належного виконання своїх завдань.
Стаття 22
Обов’язок нотифікуючих органів щодо надання інформації
Держави-члени повинні інформувати Комісію про свої процедури оцінювання і нотифікації органів з оцінювання відповідності та процедури моніторингу нотифікованих органів, а також про будь-які зміни таких процедур.
Комісія повинна таку інформацію широко оприлюднювати.
Стаття 23
Вимоги стосовно нотифікованих органів
1. Для цілей нотифікації орган з оцінювання відповідності повинен відповідати вимогам, встановленим у параграфах з 2 по 11.
2. Орган з оцінювання відповідності повинен бути заснований згідно з національним законодавством держави-члена і мати правосуб’єктність.
3. Орган з оцінювання відповідності повинен бути третьою стороною, органом незалежним від організації, що надає прилад чи арматуру на оцінювання.
Орган, що входить до бізнес-асоціації або професійної федерації і представляє підприємства, що проектують, виробляють, постачають, складають, експлуатують або обслуговують прилади або арматуру, що їх він оцінює, може вважатися таким органом за умови підтвердження його незалежності і відсутності будь-якого конфлікту інтересів.
4. Орган з оцінювання відповідності, його вище керівництво і відповідальний за проведення оцінювання відповідності персонал не повинен бути проектувальником, виробником, постачальником, монтажником, покупцем, власником, користувачем або спеціалістом з технічного обслуговування оцінюваних приладів або арматури чи представником будь-якої з таких сторін. Це не повинно перешкоджати використанню оцінюваних приладів або арматури, що потрібні для діяльності органу з оцінювання відповідності, або використанню таких приладів або арматури для особистих цілей.
Орган з оцінювання відповідності, його вище керівництво і відповідальний за проведення оцінювання відповідності персонал не повинні безпосередньо брати участь у проектуванні, виробленні або конструюванні, реалізації, встановленні, експлуатуванні або обслуговуванні таких приладів або арматури чи представляти сторони, що залучені до такої діяльності. Вони не повинні провадити будь-яку діяльність, що може перешкоджати незалежності їхнього судження або доброчесності стосовно їх діяльності з оцінювання відповідності, для якої вони нотифіковані. Це особливо стосується консультаційних послуг.
Органи з оцінювання відповідності повинні забезпечити, щоб діяльність їхніх дочірніх структур або субпідрядників не впливала на конфіденційність, об’єктивність або неупередженість їхньої діяльності з оцінювання відповідності.
5. Органи з оцінювання відповідності та їхній персонал повинні здійснювати оцінювання відповідності з дотриманням найвищих стандартів професійної доброчесності і з необхідною технічною компетенцією у відповідній сфері і не повинні зазнавати будь-якого тиску й одержувати будь-які заохочення, зокрема фінансові, що можуть впливати на їхнє судження або результати їхньої діяльності з оцінювання відповідності, особливо з боку осіб або груп осіб, які заінтересовані у результатах такої діяльності.
6. Орган з оцінювання відповідності повинен бути здатним виконувати усі завдання з оцінювання відповідності, які йому доручено згідно з додатком III і стосовно яких його нотифіковано, незалежно від того, чи виконуються такі завдання самим органом з оцінювання відповідності або від його імені та під його відповідальністю.
У будь-який час та щодо кожної процедури оцінювання відповідності і щодо кожного виду або категорії приладів або арматури, стосовно яких його нотифіковано, орган з оцінювання відповідності повинен мати у своєму розпорядженні необхідні:
(а) персонал з технічною кваліфікацією і достатнім та належним досвідом для виконання завдань з оцінювання відповідності;
(b) описи процедур, згідно з якими проводиться оцінювання відповідності, що забезпечують прозорість та можливість відтворення таких процедур. Він повинен мати належні політики і процедури, що розмежовують виконувані ним як нотифікованим органом завдання та іншу діяльність;
(c) процедури виконання діяльності, що належним чином враховують розмір підприємства, галузь його діяльності, його структуру, ступінь складності відповідної технології приладу або арматури та масовий або серійний характер виробничого процесу.
Орган з оцінювання відповідності повинен мати засоби, необхідні для належного виконання технічних та адміністративних завдань, пов’язаних із діяльністю з оцінювання відповідності, і мати доступ до всього необхідного обладнання або приміщень.
7. Відповідальний за виконання завдань з оцінювання відповідності персонал повинен мати таке:
(a) ґрунтовну технічну і професійну підготовку, необхідну для виконання усієї діяльності з оцінювання відповідності, стосовно якої цей орган з оцінювання відповідності нотифіковано;
(b) задовільні знання вимог щодо здійснюваного ними оцінювання і відповідні повноваження для проведення такого оцінювання;
(c) належні знання і розуміння суттєвих вимог, викладених у додатку I, застосовних гармонізованих стандартів і відповідних положень гармонізаційного законодавства Союзу та національного законодавства;
(d) здатність складати сертифікати, протоколи та звіти, що підтверджують факт проведення оцінювання.
8. Неупередженість органів з оцінювання відповідності, їхнього вищого керівництва та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності, повинна бути гарантована.
Винагорода вищого керівництва та персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності, не повинна залежати від кількості проведених оцінювань або від результатів таких оцінювань.
9. Органи з оцінювання відповідності повинні оформити страхування відповідальності, якщо тільки відповідальність не покладено на державу згідно з національним законодавством, або сама держава-член безпосередньо не несе відповідальність за оцінювання відповідності.
10. Персонал органу з оцінювання відповідності повинен зберігати службову таємницю щодо всієї інформації, отриманої у процесі здійснення своїх функцій згідно з додатком III або будь-яким ухваленим на його виконання положенням національного законодавства, крім як стосовно компетентних органів держави-члена, що у ній такий орган провадить свою діяльність. Права інтелектуальної власності повинні охоронятися.
11. Органи з оцінювання відповідності повинні брати участь у відповідній діяльності зі стандартизації та діяльності створеної відповідно до статті 35 координаційної групи нотифікованих органів або забезпечити інформування їхнього персоналу, відповідального за виконання завдань з оцінювання відповідності, про таку діяльність, а також повинні застосовувати як загальні настанови адміністративні рішення і документи, що є результатом роботи такої групи.
Стаття 24
Презумпція відповідності нотифікованих органів
Якщо орган з оцінювання відповідності підтверджує свою відповідність критеріям, що встановлені у відповідних гармонізованих стандартах або їхніх частинах, покликання на які опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу, то він вважається таким, що відповідає зазначеним у статті 23 вимогам тією мірою, якою застосовні гармонізовані стандарти містять такі вимоги.
Стаття 25
Дочірні структури і субпідрядники нотифікованих органів
1. Якщо нотифікований орган передає у субпідряд окремі завдання, пов’язані з оцінюванням відповідності, або залучає дочірню структуру, він повинен гарантувати, що субпідрядник або дочірня структура відповідає зазначеним у статті 23 вимогам та відповідно поінформувати про це нотифікуючий орган.
2. Нотифіковані органи несуть повну відповідальність за виконання завдань субпідрядниками або дочірніми структурами незалежно від їхнього місцезнаходження.
3. Робота може передаватися у субпідряд або виконуватися дочірньою структурою тільки за згодою клієнта.
4. Нотифіковані органи повинні бути готові надати нотифікуючому органу відповідні документи щодо оцінювання кваліфікації субпідрядника або дочірньої структури і виконаної ними згідно з додатком III роботи.
Стаття 26
Заявка на нотифікацію
1. Орган з оцінювання відповідності повинен подати заявку на нотифікацію нотифікуючому органу держави-члена, у якій він заснований.
2. До заявки на нотифікацію повинні додаватися опис діяльності з оцінювання відповідності, модулю або модулів оцінювання відповідності та приладу/арматури або приладів/арматури, щодо яких цей орган заявляє про свою компетенцію, а також виданий національним органом акредитації сертифікат акредитації, якщо такий є, який засвідчує, що орган з оцінювання відповідності виконує встановлені у статті 23 вимоги.
3. Якщо відповідний орган з оцінювання відповідності не може надати сертифікат акредитації, він повинен надати нотифікуючому органу всі документальні підтвердження, необхідні для верифікації, визнання та регулярного моніторингу дотримання ним встановлених у статті 23 вимог.
Стаття 27
Процедура нотифікації
1. Нотифікуючі органи можуть нотифікувати тільки органи з оцінювання відповідності, які виконали встановлені у статті 23 вимоги.
2. Вони повинні нотифікувати Комісію та інші держави-члени за допомогою інструмента електронної нотифікації, який розроблено і керується Комісією.
3. Нотифікація повинна містити повну інформацію про діяльність з оцінювання відповідності, модуль або модулі оцінювання відповідності та відповідні прилад/арматуру або прилади/арматуру, а також про відповідне засвідчення компетенції.
4. Якщо нотифікація не ґрунтується на зазначеному у статті 26(2) сертифікаті акредитації, нотифікуючий орган повинен надати Комісії та іншим державам-членам документальні підтвердження, що засвідчують компетенцію органу з оцінювання відповідності і наявність заходів для забезпечення того, що цей орган буде підданий регулярному моніторингу і надалі відповідатиме встановленим у статті 23 вимогам.
5. Відповідний орган може діяти як нотифікований орган, тільки якщо Комісія або інші держави-члени не заявили заперечень протягом двох тижнів після нотифікації, у разі коли використовується сертифікат акредитації, або протягом двох місяців після нотифікації, у разі коли акредитація не використовується.
Тільки такий орган вважається нотифікованим органом для цілей цього Регламенту.
6. Нотифікуючий орган повинен повідомляти Комісії та іншим державам-членам про будь-які подальші актуальні зміни до нотифікації.
Стаття 28
Ідентифікаційні номери та списки нотифікованих органів
1. Комісія повинна присвоїти нотифікованому органу ідентифікаційний номер.
Вона повинна присвоїти один такий номер, навіть якщо орган нотифіковано згідно з декількома актами Союзу.
2. Комісія повинна оприлюднити список нотифікованих згідно з цим Регламентом органів, у тому числі присвоєні їм ідентифікаційні номери і види діяльності, стосовно яких їх нотифіковано.
Комісія повинна забезпечувати актуальність списку.
Стаття 29
Зміни у нотифікаціях
1. Якщо нотифікуючий орган встановив або був поінформований про те, що нотифікований орган більше не відповідає викладеним у статті 23 вимогам або що він не виконує свої обов’язки, нотифікуючий орган повинен, залежно від обставин, обмежити, призупинити або відкликати нотифікацію, враховуючи серйозність невідповідності таким вимогам або невиконання таких обов’язків. Він повинен негайно поінформувати про це Комісію та інші держави-члени відповідно.
2. У разі обмеження, призупинення або відкликання нотифікації або у разі припинення нотифікованим органом своєї діяльності нотифікуюча держава-член повинна вжити необхідних заходів для того, щоб документація такого органу була опрацьована іншим нотифікованим органом або зберігалася доступною для відповідальних нотифікуючих органів та органів ринкового нагляду на їхню вимогу.
Стаття 30
Оспорювання компетенції нотифікованих органів
1. Комісія повинна розслідувати всі випадки, коли вона має сумніви або їй повідомлено про сумніви стосовно компетенції нотифікованого органу або продовження виконання нотифікованим органом вимог та обов’язків, які він повинен виконувати.
2. Нотифікуюча держава-член повинна на вимогу надати Комісії всю інформацію щодо підстав для нотифікації або щодо підтримання компетенції відповідного нотифікованого органу.
3. Комісія повинна забезпечити режим конфіденційності стосовно всієї секретної інформації, отриманої в ході її розслідувань.
4. Якщо Комісія встановить, що нотифікований орган не відповідає або більше не відповідає вимогам для його нотифікації, вона повинна ухвалити імплементаційний акт з вимогою до нотифікуючої держави-члена вжити необхідних коригувальних заходів, включаючи за необхідності відкликання нотифікації.
Такий імплементаційний акт повинен ухвалюватися згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 42(2).
Стаття 31
Обов’язки нотифікованих органів стосовно їхньої діяльності
1. Нотифіковані органи повинні проводити оцінювання відповідності згідно з передбаченими у додатку III процедурами оцінювання відповідності.
2. Оцінювання відповідності повинно проводитися у пропорційний спосіб, без надмірного навантаження на суб’єкти господарювання.
Органи з оцінювання відповідності повинні здійснювати свою діяльність, належним чином враховуючи розмір підприємства, галузь його діяльності, його структуру, ступінь складності відповідної технології виробництва приладу або арматури та масовий або серійний характер виробничого процесу.
Однак при цьому вони повинні дотримуватися ступеня вимогливості і рівня захисту, що потрібні для того, щоб прилад або арматура відповідали вимогам цього Регламенту.
3. Якщо нотифікований орган встановить, що виробник не дотримався викладених у додатку I суттєвих вимог або відповідних гармонізованих стандартів чи інших технічних специфікацій, він повинен вимагати від виробника вжиття необхідних коригувальних заходів і не повинен видавати сертифікат або ухвалювати рішення про видачу дозволу.
4. Якщо у процесі контролю відповідності після видачі сертифіката або рішення про видачу дозволу нотифікований орган встановить, що прилад або арматура більше не відповідає вимогам, він повинен вимагати від виробника вжиття необхідних коригувальних заходів і за потреби призупинити дію сертифіката або рішення про видачу дозволу або анулювати їх.
5. Якщо коригувальних заходів не було вжито або вони не дали необхідних результатів, нотифікований орган повинен залежно від обставин обмежити або призупинити дію будь-яких сертифікатів або рішень про видачу дозволу або анулювати їх.
Стаття 32
Оскарження рішень нотифікованих органів
Нотифіковані органи повинні забезпечити наявність процедури оскарження їхніх рішень.
Стаття 33
Обов’язок нотифікованих органів щодо надання інформації
1. Нотифіковані органи повинні інформувати нотифікуючий орган про таке:
(a) будь-яку відмову видати сертифікат чи рішення про видачу дозволу, обмеження або призупинення дії або анулювання сертифіката чи рішення про видачу дозволу;
(b) будь-які обставини, що впливають на обсяг або умови нотифікації;
(c) будь-який інформаційний запит, отриманий ними від органів ринкового нагляду стосовно діяльності з оцінювання відповідності;
(d) на його вимогу, про діяльність з оцінювання відповідності, виконувану в рамках обсягу їхньої нотифікації, та будь-яку іншу виконувану діяльність, включаючи транскордонну діяльність та субпідряд.
2. Нотифіковані органи повинні надавати іншим нотифікованим згідно з цим Регламентом органам, що виконують подібну діяльність з оцінювання відповідності щодо тих самих приладів або арматури, відповідну інформацію з питань, пов’язаних із негативними та, на їх запит, позитивними результатами оцінювання відповідності.
Стаття 34
Обмін досвідом
Комісія повинна забезпечити організацію обміну досвідом між національними органами держав-членів, відповідальними за політику нотифікації.
Стаття 35
Координація роботи нотифікованих органів
Комісія повинна забезпечити належну координацію роботи нотифікованих згідно з цим Регламентом органів та співпрацю між ними за допомогою секторальної групи або груп нотифікованих органів.
Нотифіковані органи повинні брати участь у роботі такої групи або таких груп безпосередньо або через призначених представників.
ГЛАВА V
РИНКОВИЙ НАГЛЯД У СОЮЗІ, КОНТРОЛЬ ПРИЛАДІВ ТА АРМАТУРИ, ЩО НАДХОДЯТЬ НА РИНОК СОЮЗУ, ТА ЗАПОБІЖНА ПРОЦЕДУРА СОЮЗУ
Стаття 36
Ринковий нагляд у Союзі та контроль приладів та арматури, що надходять на ринок Союзу
Стаття 15(3) і статті з 16 по 29 Регламенту (ЄС) № 765/2008 поширюються на прилади та арматуру, що підпадають під дію цього Регламенту.
Стаття 37
Застосовна на національному рівні процедура щодо приладів або арматури, що становлять ризик
1. Якщо органи ринкового нагляду однієї держави-члена мають достатні підстави вважати, що прилад або арматура, які підпадають під дію цього Регламенту, становлять ризик для здоров’я або безпеки людей, домашніх тварин або майна, вони повинні провести оцінювання відповідного приладу або арматури з дотриманням усіх відповідних вимог, встановлених у цьому Регламенті. Відповідні суб’єкти господарювання повинні необхідною мірою співпрацювати з органами ринкового нагляду з цією метою.

................
Перейти до повного тексту