ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статті 71 та статті 137(2),

Беручи до уваги пропозицію Комісії (- 1),

Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету (- 2),

Після консультацій з Комітетом регіонів,

Діючи згідно з процедурою, встановленою у статті 251 Договору (- 3), на підставі спільного тексту, затвердженого Погоджувальним комітетом 16 січня 2002 року;

Оскільки:

(1) Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85 від 20 грудня 1985 року про гармонізацію певного соціального законодавства стосовно дорожнього транспорту (- 4) встановив спільні правила про час керування транспортним засобом та періоди відпочинку для водіїв; цей Регламент не охоплює інших аспектів робочого часу у сфері дорожнього транспорту.

(2) Директива Ради 93/104/ЄС від 23 листопада 1993 року стосовно певних аспектів організації робочого часу (- 5) створює можливості для ухвалення конкретніших вимог щодо організації робочого часу. Враховуючи секторальний характер цієї Директиви, її положення мають перевагу над Директивою 93/104/ЄС в силу статті 14 останньої.

(3) Незважаючи на інтенсивні переговори між соціальними партнерами, дійти згоди щодо предмета мобільних працівників у сфері дорожнього транспорту не вдалося.

(4) Тому необхідно встановити низку більш конкретних положень щодо годин роботи у сфері дорожнього транспорту з метою забезпечення безпеки осіб на транспорті, а також здоров’я та безпеки осіб, які беруть участь у цьому процесі.

(5) Оскільки цілі запропонованих заходів не можуть бути достатньою мірою досягнуті державами-членами, проте, з огляду на масштаб та наслідки запропонованих заходів, можуть бути успішніше досягнуті на рівні Співтовариства, Співтовариство може ухвалювати інструменти відповідно до принципу субсидіарності, визначеного у статті 5 Договору. Відповідно до принципу пропорційності, як визначено у згаданій статті, ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення зазначених цілей.

(6) Сфера застосування цієї Директиви охоплює лише мобільних працівників, які працюють на транспортних підприємствах, що мають осідок у державі-члені та беруть участь у мобільній дорожньо-транспортній діяльності, на яку поширюється дія Регламенту (ЄЕС) № 3820/85 або, в іншому випадку, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення ("Угоди ЄУТР").

(7) Необхідно зазначити, що на мобільних працівників, яких не включено до сфери застосування цієї Директиви, окрім самозайнятих водіїв, поширюється базовий захист, передбачений Директивою 93/104/ЄС. Такий базовий захист охоплює чинні правила щодо належного відпочинку, максимальної середньої тривалості робочого тижня, щорічної відпустки та деяких основних положень для працівників, які виконують роботу в нічний час, зокрема медичного огляду.

(8) Враховуючи, що на самозайнятих водіїв поширюється сфера застосування Регламенту (ЄЕС) № 3820/85, але не поширюється сфера застосування Директиви 93/104/ЄС, їх необхідно тимчасово виключити зі сфери застосування цієї Директиви відповідно до положень статті 2(1).

(9) Терміни та означення, які вжито в цій Директиві, не повинні стати прецедентом для інших регламентів Співтовариства стосовно робочого часу.

(10) Для підвищення безпеки дорожнього руху, запобігання порушенню умов конкуренції та гарантування безпеки та здоров’я мобільних працівників, на яких поширюється сфера застосування цієї Директиви, останні повинні точно знати, які періоди, присвячені дорожньо-транспортній діяльності, входять до робочого часу, а які ні, і які, таким чином, слід вважати часом перерви, часом відпочинку або періодами готовності. Таким працівникам необхідно надавати мінімальні щоденні та щотижневі періоди відпочинку та належні перерви. Окрім цього, необхідно встановити максимальне значення щодо кількості робочих годин на тиждень.

(11) Дослідження продемонстрували, що в нічний час тіло людини більш чутливе до екзогенних порушень, а також до деяких обтяжливих форм організації, і що довгі періоди роботи в нічний час можуть мати негативний вплив на здоров’я працівників та ставити під загрозу їх безпеку та безпеку дорожнього руху в цілому.

(12) Як наслідок, існує необхідність обмежити тривалість періодів роботи в нічний час та забезпечити належну компенсацію за роботу професійних водіїв, які працюють у нічний час, а також їх недискримінацію у частині можливостей навчання.

(13) Працедавці повинні вести облік випадків перевищення максимальної тривалості робочого часу на тиждень для мобільних працівників.

(14) Положення Регламенту Комісії (ЄЕС) № 3820/85 про час керування транспортним засобом для міжнародних та внутрішніх пасажирських перевезень, окрім регулярних перевезень, необхідно застосовувати й далі.

(15) Комісія повинна здійснювати моніторинг впровадження цієї Директиви та прогресу держав-членів у цій сфері та подавати до Європейського Парламенту, Ради, Європейського економічно-соціального комітету та Комітету регіонів звіт про застосування цих правил та наслідки впровадження положень про роботу в нічний час.

(16) Необхідно передбачати, щоб до деяких положень могли застосовуватися відступи, ухвалені відповідно до обставин державами-членами або представниками працівників і працедавців. Як правило, у разі відступу відповідним працівникам необхідно надавати компенсаційні періоди відпочинку.

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Мета цієї Директиви - встановити мінімальні вимоги стосовно організації робочого часу задля покращення захисту здоров’я й безпеки осіб, які здійснюють мобільну дорожньо-транспортну діяльність, підвищення рівня безпеки дорожнього руху та зрівняння умов конкуренції.

1. Ця Директива застосовується до мобільних працівників, які працюють на підприємствах, що мають осідок у державах-членах та беруть участь у дорожньо-транспортній діяльності, на яку поширюється дія Регламенту (ЄЕС) № 3820/85 або, в іншому випадку, Угоди ЄУТР.

Без обмеження положень наступного підпараграфа, із 23 березня 2009 року сфера застосування цієї Директиви поширюється на самозайнятих водіїв.

Щонайпізніше за 2 роки до цієї дати Комісія повинна надати звіт Європейському Парламенту і Раді. Такий звіт повинен містити аналіз наслідків виключення самозайнятих водіїв зі сфери дії цієї Директиви відносно безпеки дорожнього руху, умов конкуренції, структури професії, а також соціальних аспектів. Крім того, повинні бути враховані обставини у кожній державі-члені, що стосуються структури транспортної галузі та робочого середовища професійної дорожньо-транспортної діяльності. На основі цього звіту, Комісія повинна подати пропозицію, метою якої може бути, за доцільності:

- визначити механізми включення самозайнятих водіїв до сфери застосування цієї Директиви відносно деяких самозайнятих водіїв, які не беруть участь у дорожньо-транспортній діяльності в інших державах-членах та на яких із об’єктивних причин поширюються місцеві обмеження, такі як розташування на периферії, великі внутрішні відстані або особливо конкурентне середовище, або

- не включати самозайнятих водіїв до сфери застосування цієї Директиви.

2. До мобільних працівників, не включених до сфери застосування цієї Директиви, застосовуються положення Директиви 93/104/ЄС.

3. Оскільки ця Директива містить більш конкретні положення стосовно мобільних працівників, які здійснюють дорожньо-транспортну діяльність, відповідно до статті 14 Директиви 93/104/ЄС, вона має перевагу над відповідними положеннями останньої.

4. Ця Директива доповнює положення Регламенту (ЄЕС) № 3820/85 та, у разі необхідності, Угоди ЄУТР, які мають перевагу над положеннями цієї Директиви.

Для цілей цієї Директиви:

(a) "робочий час" означає:

1. у випадку мобільних працівників: час від початку до завершення роботи, упродовж якого мобільний працівник перебуває на робочому місці у розпорядженні працедавця та виконує свої функції або здійснює свою діяльність, тобто:

- час, присвячений будь-якій дорожньо-транспортній діяльності. Така діяльність, зокрема, охоплює:

(i) керування транспортним засобом;

(ii) завантаження та вивантаження;

(iii) допомогу пасажирам під час посадки на транспортний засіб та висадки з нього;

(iv) очищення та технічне обслуговування;

(v) будь-яку іншу роботу, спрямовану на забезпечення безпеки транспортного засобу, його вантажу та пасажирів або виконання правових або регуляторних обов’язків, безпосередньо пов’язаних із конкретною здійснюваною транспортною операцією, як-от моніторинг завантаження та вивантаження, проходження адміністративних формальностей із працівниками поліції, митниці, імміграційних органів тощо,

- час, упродовж якого працівник не може вільно розпоряджатися власним часом та повинен перебувати на своєму робочому місці, готовий до виконання звичної роботи; деякі завдання при цьому можуть бути пов’язані з перебуванням на чергуванні, зокрема під час періодів очікування на завантаження чи вивантаження, коли їх передбачувана тривалість не відома заздалегідь, тобто або перед відправленням, або перед безпосереднім початком такого періоду, або відповідно до загальних умов, про які домовилися соціальні партнери та/або відповідно до загальних положень законодавства держав-членів;

2. у випадку самозайнятих водіїв те саме означення необхідно застосовувати до часу від початку до завершення роботи, упродовж якого самозайнятий водій перебуває на робочому місці у розпорядженні клієнта та виконує свої функції або здійснює діяльність, окрім загальної адміністративної роботи, яка безпосередньо не пов’язана із конкретною здійснюваною транспортною операцією.

Час перерв, згаданий у статті 5, час відпочинку, згаданий у статті 6 та, без обмеження законодавства держав-членів або угод між соціальними партнерами, за умови, що такі періоди підлягають компенсації або обмеженню, періоди готовності, згадані в пункті (b) цієї статті, не входять до робочого часу;

(b) "періоди готовності" означають:

- періоди, не пов’язані з часом перерв та часом відпочинку, під час яких мобільний працівник не повинен залишатися на робочому місці, але повинен бути готовий відповісти на будь-яку вимогу розпочати або відновити керування робочим засобом або виконати іншу роботу. Зокрема до таких періодів готовності необхідно зараховувати періоди, упродовж яких мобільний працівник супроводжує транспортний засіб під час його перевезення поромом або потягом, а також періоди очікування на кордонах, або ж періоди очікування, зумовлені обмеженням дорожнього руху.

Такі періоди та їхня передбачувана тривалість повинні бути відомі мобільному працівнику заздалегідь, тобто або перед відправленням, або перед безпосереднім початком такого періоду, або відповідно до загальних умов, про які домовилися соціальні партнери та/або відповідно до загальних положень законодавства держав-членів,

- для мобільних працівників, які складають екіпаж транспортного засобу, час, проведений сидячи поряд із водієм або на місці для сну, поки транспортний засіб перебуває у русі;