1. Метою цього Регламенту є визначення у рамках правил згідно з положеннями права Співтовариства того, як можуть діяти компетентні органи у сфері громадських пасажирських перевезень для гарантування такого рівня надання послуг загального інтересу, який, серед іншого, передбачає надання послуг у більшому обсязі, більш безпечних та вищої якості або зниження їх вартості порівняно з послугами, які ринкові сили здатні запропонувати самостійно.

З цією метою цим Регламентом визначено умови, на яких компетентні органи у разі встановлення спеціальних обов’язків з надання громадських послуг або замовлення послуг у рамках спеціальних обов’язків з надання громадських послуг повинні компенсувати витрати, що виникають у операторів громадських послуг, та/або надавати виключні права в обмін на виконання спеціальних обов’язків з надання громадських послуг.

2. Цей Регламент застосовується до національної або міжнародної діяльності у сфері надання громадських послуг пасажирських перевезень залізничними та іншими видами рейкового або дорожнього транспорту, за винятком послуг, які надаються переважно завдяки тому, що вони становлять історичний інтерес та мають туристичну цінність. Держави-члени мають право застосовувати цей Регламент до громадських пасажирських перевезень на внутрішніх водних шляхах та, без обмеження Регламенту Ради (ЄЕС) № 3577/92 від 7 грудня 1992 року про застосування принципу вільного надання послуг морських перевезень у межах держав-членів (морський каботаж) (- 1), у національних морських водах.

У разі схвалення з боку компетентних органів держав-членів, на території яких відбувається надання послуг, спеціальні обов’язки з надання громадських послуг можуть стосуватися громадських послуг перевезень на транскордонному рівні, в тому числі таких послуг, що відповідають місцевим та регіональним транспортним потребам.

3. Цей Регламент не застосовується до концесій на виконання робіт у розумінні статті 1(3)(a) Директиви 2004/17/ЄС або статті 1(3) Директиви 2004/18/ЄС.

Для цілей цього Регламенту:

(a) "громадські пасажирські перевезення" означає послуги пасажирських перевезень загального економічного інтересу, що надаються громадськості на недискримінаційній та безперервній основі;

(b) "компетентний орган" означає будь-який орган публічної влади або групу органів публічної влади держави-члена чи держав-членів, які мають повноваження втручатися у надання громадських пасажирських перевезень у відповідному географічному регіоні, або будь-який орган, який наділено такими повноваженнями;

(c) "місцевий компетентний орган" означає будь-який компетентний орган, географічна територіальна компетенція якого не є загальнонаціональною;

(d) "оператор громадських послуг" означає будь-яке публічне або приватне підприємство або групу таких підприємств, що надають громадські послуги пасажирських перевезень, або будь-який публічний орган, який надає громадські послуги пасажирських перевезень;

(e) "спеціальний обов’язок з надання громадських послуг" означає вимогу, визначену або встановлену компетентним органом, щодо забезпечення надання громадських послуг пасажирських перевезень загального інтересу, надання яких оператор, зважаючи на власні комерційні інтереси, не здійснював би взагалі або не здійснював би в такому самому обсязі та на таких самих умовах без отримання при цьому винагороди;

(f) "виключне право" означає право, що дозволяє оператору громадських послуг здійснювати певні види діяльності в сфері громадських послуг пасажирських перевезень на певному маршруті, в мережі або у певному регіоні, за винятком будь-яких інших таких операторів;

(g) "компенсаційна виплата за надання громадських послуг" означає будь-яку виплату, зокрема фінансову, прямо чи опосередковано виділену компетентним органом з публічних фондів, яку надають протягом періоду виконання спеціального обов’язку з надання громадських послуг або у зв’язку з таким періодом;

(h) "пряме укладення договору" означає укладення договору про надання громадських послуг з певним оператором громадських послуг без попереднього проведення будь-якої процедури конкурсних торгів;

(i) "договір про надання громадських послуг" означає один або декілька юридично зобов’язальних актів, що підтверджують домовленість між компетентним органом та оператором громадських послуг про доручення такому оператору громадських послуг здійснювати управління громадськими послугами пасажирських перевезень та надавати їх відповідно до спеціальних обов’язків з надання громадських послуг; залежно від законодавства держави-члена, таким договором може також бути рішення, ухвалене компетентним органом:

- у формі окремого законодавчого чи нормативного акта, або

- з наведенням умов, за яких компетентний орган самостійно надає послуги або доручає надання таких послуг внутрішньому оператору;

(j) "внутрішній оператор" означає юридично відокремлений суб’єкт, заснований у законному порядку, над яким місцевий компетентний орган, або, у разі групи органів, принаймні один компетентний місцевий орган здійснює контроль, подібний до контролю над своїми власними підрозділами;

(k) "вартість" означає вартість послуги, маршруту, договору про надання громадських послуг або схеми компенсаційних виплат для операторів громадських пасажирських перевезень, що дорівнює загальній сумі виплат без ПДВ, належної оператору або операторам громадських послуг, зокрема, будь-який вид компенсаційних виплат, що виплачуються органами публічної влади, та дохід від продажу квитків, який не повертається такому компетентному органу;

(l) "загальне правило" означає інструмент, що застосовується на недискримінаційній основі до всіх громадських послуг пасажирських перевезень однакового типу у певному географічному регіоні, за який відповідає компетентний орган;

(m) "інтегровані громадські послуги пасажирських перевезень" означає взаємопов’язані послуги перевезень у межах визначеного географічного регіону з єдиною інформаційною службою, системою продажу квитків і розкладом;

(aa) "громадські послуги пасажирських перевезень залізничним транспортом" означають громадські пасажирські перевезення залізничним транспортом, за винятком пасажирських перевезень іншими видами рейкового транспорту, такими як метро або трамваї.

1. Компетентний орган повинен визначити специфікації спеціальних обов’язків з надання громадських послуг у сфері громадських послуг пасажирських перевезень та сферу їх застосування згідно зі статтею 2(e). Це включає можливість групування послуг, що покривають витрати, разом із послугами, що не покривають витрати.

При визначенні зазначених специфікацій та сфери їх застосування компетентний орган повинен належним чином дотримуватися принципу пропорційності, передбаченого правом Союзу.

Специфікації повинні відповідати цілям політики, заявленим у документах про політику в сфері громадських перевезень у державах-членах.

Зміст та формат документів про політику в сфері громадських перевезень та процедур щодо проведення консультацій з відповідними стейкхолдерами повинні бути визначені згідно з національним правом.

2. Специфікації спеціальних обов’язків з надання громадських послуг та відповідної компенсації сумарного фінансового результату від виконання спеціальних обов’язків з надання громадських послуг повинні:

(a) бути спрямованими на досягнення цілей політики у сфері громадських перевезень у результативний за витратами спосіб; та

(b) забезпечувати фінансову стабільність здійснення громадських пасажирських перевезень відповідно до вимог, встановлених у політиці у сфері громадських перевезень у довгостроковій перспективі.

1. Якщо компетентний орган ухвалює рішення надати оператору, якого він обере на власний розсуд, виключне право та/або компенсацію будь-якого характеру в обмін на виконання спеціальних обов’язків з надання громадських послуг, це повинно бути зроблено в рамках договору про надання громадських послуг.

2. Як відступ від параграфа 1, спеціальні обов’язки з надання громадських послуг, спрямовані на встановлення максимальних тарифів для всіх пасажирів або для певних категорій пасажирів, можуть також бути предметом загальних правил. Згідно з принципами, встановленими в статтях 4 і 6 та в додатку, компетентний орган повинен компенсувати операторам громадських послуг сумарний позитивний або негативний фінансовий результат від витрат та доходів, що виникли в результаті виконання спеціальних тарифних обов’язків, встановлених через загальні правила у спосіб, що дає змогу уникнути надання надлишкових компенсаційних виплат. Це не повинно обмежувати право компетентних органів інтегрувати спеціальні обов’язки з надання громадських послуг шляхом встановлення максимальних тарифів у договорах про надання громадських послуг.

3. Без обмеження положень статей 73, 86, 87 та 88 Договору, держави-члени мають право виключити зі сфери застосування цього Регламенту загальні правила про фінансову компенсацію для спеціальних обов’язків з надання громадських послуг, які встановлюють максимальні тарифи для школярів, студентів, учнів та осіб з обмеженою рухливістю. Про такі загальні правила повинно бути повідомлено згідно зі статтею 88 Договору. Будь-яке таке повідомлення повинне містити повну інформацію про інструмент та, зокрема, дані про методику розрахунку.

1. У договорах про надання громадських послуг та загальних правилах необхідно:

(a) чітко визначати спеціальні обов’язки з надання громадських послуг, визначених у цьому Регламенті та встановлених відповідно до його статті 2a, яких повинен дотримуватися оператор громадських послуг, та щодо відповідних географічних регіонів;

(b) заздалегідь встановити, в об’єктивний і прозорий спосіб:

(i) параметри для обчислення компенсаційного платежу, якщо такий є; та

(ii) характер і обсяг будь-яких наданих виключних прав, у спосіб, що дає змогу уникнути надлишкових компенсаційних виплат.

У разі неукладення договорів про надання громадських послуг відповідно до статей 5(1), (3) або (3b), ці параметри повинні визначатися таким чином, щоб компенсаційний платіж не перевищував суму, необхідну для покриття сумарного фінансового результату щодо витрат та доходів, отриманих під час виконання спеціальних обов’язків з надання громадських послуг, з урахуванням пов’язаного з ними доходу оператора громадських послуг та обґрунтованого прибутку;

(c) визначити механізми розподілу витрат, пов’язаних із наданням послуг. Зокрема, такі витрати можуть включати витрати на персонал, енергію, податки і збори на інфраструктуру, технічне обслуговування та ремонт громадських транспортних засобів, парк рухомого складу та установки, необхідні для надання послуг пасажирських перевезень, постійні витрати та відповідну окупність капіталу.

2. У договорах про надання громадських послуг та загальних правилах повинно бути визначено механізми розподілу доходу від продажу квитків, який може залишатися у операторів громадських послуг, відшкодовуватися компетентному органу або розподілятися між ними.

3. Строк дії договорів про надання громадських послуг повинен бути обмеженим та не перевищувати 10 років для послуг нерегулярних і регулярних автобусних перевезень, 15 років для послуг пасажирських перевезень залізничними або іншими видами рейкового транспорту. Строк дії договорів про надання громадських послуг, пов’язаних із декількома видами транспорту, повинен бути обмежений до 15 років, якщо перевезення залізничними або іншими видами рейкового транспорту становлять більше ніж 50% від вартості відповідних послуг.

4. За необхідності, зважаючи на умови амортизації активів, строк дії договорів про надання громадських послуг може бути подовжений щонайбільше на 50%, якщо оператор громадських послуг надає активи, що є значущими відносно всіх активів, необхідних для надання послуг пасажирських перевезень, передбачених у договорі про надання громадських послуг та пов’язаних переважно з наданням послуг пасажирських перевезень за договором.

Якщо це обґрунтовано витратами, зумовленими, зокрема, географічною ситуацією, строк дії договорів про надання громадських послуг, вказаний у параграфі 3, у найбільш віддалених регіонах може бути подовжений щонайбільше до 50%.

Якщо це обґрунтовано амортизацією капіталу у зв’язку з винятковою інфраструктурою, рухомим складом або інвестиціями в автотранспортне спорядження, і якщо можливість для укладення договору про надання громадських послуг отримано в порядку проведення справедливої процедури конкурсних торгів, строк дії договору про надання громадських послуг може бути подовжений на більш тривалий період. У такому разі для забезпечення прозорості компетентний орган протягом одного року після укладення договору повинен передати Комісії договір про надання громадських послуг та основні дані, що підтверджують необхідність його подовження.

4a. Під час виконання договорів про надання громадських послуг оператори громадських послуг повинні дотримуватися обов’язків, передбачених у трудовому законодавстві та законодавстві із соціального забезпечення, встановлених правом Союзу, національним правом або колективними угодами.

4b. Директива 2001/23/ЄС застосовується до зміни оператора громадських послуг у випадках, коли така зміна полягає у переданні підприємства в розумінні зазначеної Директиви.

5. Без обмеження національного законодавства та права Співтовариства, в тому числі колективних угод між соціальними партнерами, компетентні органи мають право вимагати від обраного оператора громадських послуг надання персоналу, раніше залученому до надання послуг, прав, які вони могли мати, якби мало місце передання у розумінні Директиви 2001/23/ЄС. Якщо компетентні органи вимагають, щоб оператори громадських послуг дотримувалися певних соціальних стандартів, у тендерній документації та договорах про надання громадських послуг повинен бути наданий список відповідних працівників та повинні бути надані прозорі дані про їхні договірні права та умови, відповідно до яких працівники вважаються такими, що залучені до надання послуг.

6. Якщо компетентні органи згідно з національним правом вимагають від операторів громадських послуг дотримання вимог певних стандартів якості та соціальних стандартів, або встановлюють критерії щодо соціального забезпечення та якості, такі стандарти та критерії повинні бути включені до тендерної документації та договорів про надання громадських послуг. З одночасним дотриманням положень Директиви 2001/23/ЄС, така тендерна документація та договори про надання громадських послуг, за можливості, повинні також містити інформацію про права та обов’язки щодо передачі персоналу, прийнятого на роботу попереднім оператором.

7. У тендерній документації та договорах про надання громадських послуг повинно бути у прозорий спосіб вказано, чи допускається можливість субпідряду, та якою мірою. У разі використання субпідряду, до оператора, якому доручено організацію та надання громадських послуг пасажирських перевезень відповідно до цього Регламенту, висувається вимога щодо самостійного надання основної частини громадських послуг пасажирських перевезень. У договорі про надання громадських послуг, що одночасно врегульовує питання розробки, організації та надання громадських послуг пасажирських перевезень, може бути передбачено дозвіл на субпідряд для надання таких послуг у повному обсязі. У договорі про надання громадських послуг відповідно до положень національного права та права Співтовариства повинно бути визначено умови, що застосовуються до субпідряду.

8. У договорах про надання громадських послуг повинна бути передбачена вимога про те, що оператор повинен надавати компетентному органу інформацію, яка має істотне значення для укладання договорів про надання громадських послуг, із одночасним забезпеченням при цьому законного захисту конфіденційної комерційної інформації. Компетентні органи повинні надавати всім заінтересованим сторонам необхідну інформацію для підготовки пропозиції в рамках процедури конкурсних торгів, з одночасним забезпеченням при цьому законного захисту конфіденційної комерційної інформації. Така інформація повинна включати дані про пасажирський попит, тарифи, витрати та доходи, пов’язані з громадськими пасажирськими перевезеннями, яких стосується процедура конкурсних торгів, та дані про інфраструктурні специфікації, пов’язані з експлуатацією необхідних транспортних засобів або рухомого складу, для надання заінтересованим сторонам змоги скласти бізнес-плани на основі релевантної інформації. Менеджери залізничної інфраструктури повинні надавати компетентним органам допомогу шляхом забезпечення всіма необхідними інфраструктурними специфікаціями. Недотримання визначених вище положень повинно бути предметом юридичної перевірки, передбаченої в статті 5(7).

1. Договори про надання громадських послуг укладають відповідно до правил, встановлених у цьому Регламенті. Проте, договори про надання послуг або договори про надання громадських послуг, як визначено у директивах 2004/17/ЄС або 2004/18/ЄС, для громадських послуг пасажирських перевезень, що надаються автобусами або трамваями, укладають відповідно до процедур, передбачених у зазначених директивах, якщо такі договори не оформлено як договори концесії на надання послуг згідно з визначенням, що міститься у зазначених директивах. Якщо договори укладають згідно з положеннями директив 2004/17/ЄС або 2004/18/ЄС, положення параграфів 2-6 цієї статті не застосовуються.

2. Крім випадків, коли у національному праві існує заборона, будь-який місцевий компетентний орган, незалежно від того, чи є він окремим органом або групою органів, що надає інтегровані громадські послуги пасажирських перевезень, має право ухвалити рішення про надання громадських послуг пасажирських перевезень самостійно або про укладання договорів про надання громадських послуг безпосередньо з юридично відокремленою організацією, над якою компетентний місцевий орган, а в разі групи органів - принаймні один компетентний місцевий орган, здійснює контроль, подібний до контролю, який він здійснює над власними підрозділами;

У разі надання громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом, до складу групи органів, вказаних у першому підпараграфі, можуть входити лише такі місцеві компетентні органи, географічна територіальна компетенція яких не є загальнонаціональною. Громадські пасажирські перевезення або договір про надання громадських послуг, зазначені у першому підпараграфі, можуть покривати лише транспортні потреби міських агломерацій або сільських районів, або їх обох разом.

Якщо місцевий компетентний орган ухвалює таке рішення, до такого рішення застосовують наведені нижче положення:

(a) для визначення того, чи здійснює контроль місцевий компетентний орган, до уваги беруть такі фактори, як ступінь представленості в адміністративних, управлінських або наглядових органах, відповідні технічні вимоги, вказані в статуті організації, право власності, ефективний вплив на ухвалення стратегічних рішень та індивідуальних управлінських рішень та контроль над їх ухваленням. Відповідно до положень права Співтовариства, 100% право власності компетентного органу публічної влади, зокрема у разі публічно-приватного партнерства, не є обов’язковою вимогою для визначення факту здійснення контролю в розумінні цього параграфа, за умови що існує домінівний вплив громадськості та що такий контроль може бути встановлений на основі інших критеріїв;

(b) умовою для застосування цього параграфа є здійснення внутрішнім оператором та будь-яким суб’єктом, над яким такий оператор має навіть мінімальний вплив, діяльності зі здійснення громадських пасажирських перевезень на території місцевого компетентного органу, незважаючи на будь-які зовнішні лінії або інші додаткові елементи такої діяльності, що входять до території сусідніх місцевих компетентних органів, та відсутність участі в конкурсних торгах щодо надання громадських послуг пасажирських перевезень, організованих поза межами території місцевого компетентного органу;

(c) незважаючи на пункт (b), внутрішній оператор має право починати брати участь у справедливих конкурсних торгах за два роки до закінчення свого прямо укладеного договору про надання громадських послуг, за умови ухвалення остаточного рішення про проведення справедливих конкурсних торгів щодо громадських послуг пасажирських перевезень, охоплених договором із внутрішнім оператором, та за відсутності будь-якого іншого договору про надання громадських послуг, прямо укладеного із внутрішнім оператором;

(d) за відсутності місцевого компетентного органу, пункти (a), (b) та (c) застосовуються до національного органу на користь географічного регіону, на який не поширюється загальнонаціональна компетенція, за умови що внутрішній оператор не бере участі у конкурсних торгах щодо надання громадських послуг пасажирських перевезень, організованих поза межами території, на користь якої було укладено договір про надання громадських послуг;

(e) у разі можливого залучення субпідряду згідно зі статтею 4(7), внутрішній оператор повинен здійснювати основну частину громадських пасажирських перевезень самостійно.

3. Будь-який компетентний орган, що звернувся до третьої сторони, яка не є внутрішнім оператором, повинен укладати договір про надання громадських послуг на основі процедури конкурсних торгів, за винятком випадків, визначених у параграфах 3a, 4, 4a, 4b, 5 та 6. Процедура, ухвалена для проведення конкурсних торгів, повинна бути відкритою для всіх операторів, справедливою та відповідати принципам прозорості і недискримінаційності. Після подання тендерних пропозицій та будь-якого попереднього вибору, процедура може передбачати проведення переговорів згідно із зазначеними принципами для визначення найкращого способу для дотримання спеціальних або комплексних вимог.

3a. Крім випадків, коли у національному праві існує заборона, щодо договорів про надання громадських послуг для надання громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом, укладених на основі процедури проведення конкурсних торгів, компетентний орган має право ухвалити рішення про надання дозволу на тимчасове пряме укладення нових договорів, якщо компетентний орган вважає, що пряме укладення договору виправдане винятковими обставинами. Такі виняткові обставини включають такі ситуації:

- коли існує певна низка процедур конкурсних торгів, які вже проводять компетентний орган або інші компетентні органи, що можуть вплинути на кількість і якість ймовірних заявок, якщо договір є предметом процедури проведення конкурсних торгів, або

- коли існує необхідність внести зміни до сфери застосування одного або більше договорів про надання громадських послуг з метою оптимізації надання громадських послуг.

Компетентний орган повинен винести обґрунтоване рішення та повідомити про нього Комісію без необґрунтованої затримки.

Тривалість договорів, укладених відповідно до цього параграфа, повинна бути пропорційною відповідній винятковій обставині та в жодному разі не повинна перевищувати 5 років.

Компетентний орган повинен публікувати такі договори. При цьому він повинен враховувати законний захист конфіденційної комерційної інформації та комерційних інтересів.

Наступний (подальший) договір, який стосується тих самих спеціальних обов’язків з надання громадських послуг, не може бути укладений на основі цього положення.

3b. При застосуванні параграфа 3 компетентні органи можуть ухвалити рішення про застосування такої процедури:

Компетентні органи мають право оприлюднити свої наміри щодо укладення договору про надання громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом шляхом опублікування інформаційного повідомлення в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Таке інформаційне повідомлення повинне містити детальний опис послуг, що становлять предмет договору, який планується укласти, а також зазначення типу та періоду дії договору.

Оператори мають право висловити свій інтерес протягом періоду, встановленого компетентним органом, що становить не менше 60 днів після публікації інформаційного повідомлення.

Якщо після закінчення такого періоду:

(a) тільки один оператор висловив свій інтерес в участі у процедурі укладання договору про надання громадських послуг;

(b) такий оператор належним чином довів, що дійсно може надавати послугу перевезення, яка відповідає спеціальним обов’язкам, встановленим у договорі про надання громадських послуг;

(c) відсутність конкуренції не є результатом штучного звуження низки параметрів закупівлі; та

(d) не існує прийнятної альтернативи;

компетентні органи можуть розпочати переговори з таким оператором для укладення договору без подальшого публікації щодо проведення процедури відкритих конкурсних торгів.

4. Крім випадків, коли у національному праві існує заборона, компетентний орган має право ухвалити рішення про пряме укладення договору про надання громадських послуг:

(a) якщо середньорічну вартість таких послуг оцінено менш, ніж 1000000 євро, або, у разі договору про надання громадських послуг, в тому числі громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом, менше ніж 7500000 євро; або