1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Регламент


2004R0552 - UA - 04.12.2009 - 001.001
Цей документ слугує суто засобом документування, і установи не несуть жодної відповідальності за його зміст (До Розділу IV : Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею Глава 6 . Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля)
РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 552/2004
від 10 березня 2004 року про взаємодійність Європейської мережі організації повітряного руху
(Регламент про взаємодійність)
(Текст стосується ЄЕП)
(OB L 096, 31.03.2004, с.26)
Зі змінами, внесеними: Офіційний вісник
сторінка дата
РЕГЛАМЕНТОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 1070/2009 від 21 жовтня 2009 року L 300 34 14.11.2009
РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 552/2004
від 10 березня 2004 року про взаємодійність Європейської мережі організації повітряного руху
(Регламент про взаємодійність)
(Текст стосується ЄЕП)
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статтю 80(2),
Беручи до уваги пропозицію Комісії (- 1),
Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (- 2),
Беручи до уваги висновок Комітету регіонів (- 3),
Діючи згідно з процедурою, встановленою у статті 251 Договору (- 4), на підставі спільного тексту,
затвердженого Погоджувальним комітетом 11 грудня 2003 року.
Оскільки:
(1) Для створення Єдиного європейського неба необхідно вжити заходів щодо систем, компонентів та пов’язаних із ними процедур з метою забезпечення взаємодійності Європейської мережі організації повітряного руху (EATMN), яка повинна забезпечувати надання аеронавігаційних послуг, як це передбачено Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 550/2004 від 10 березня 2004 року про надання аеронавігаційних послуг в Єдиному європейському небі (Регламент про надання послуг) (- 5), та організацією і використанням повітряного простору, як це передбачено Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту і Ради № 551/2004 від 10 березня 2003 року про організацію і використання повітряного простору в Єдиному європейському небі (Регламент про повітряний простір) (- 6).
(2) Звіт Групи високого рівня щодо Єдиного європейського неба підтвердив потребу у запровадженні технічного регулювання на основі "нового підходу" відповідно до резолюції Ради від 7 травня 1985 року про новий підхід до технічної гармонізації та стандартів (- 7), яким передбачається, що суттєві вимоги, правила і стандарти повинні бути комплементарними та узгодженими.
(3) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 549/2004 від 10 березня 2004 року (рамковий Регламент) (- 8) встановлює рамки для створення Єдиного європейського неба.
(4) У звіті Групи високого рівня підтверджується, що незважаючи на досягнутий за останні кілька років прогрес у забезпеченні безперебійного функціонування EATMN, ситуація все ще залишається незадовільною: низький рівень інтеграції між національними системами організації повітряного руху та повільні темпи впровадження нових концепцій експлуатації і технологій, необхідних для забезпечення додаткової необхідної пропускної спроможності.
(5) Результатом підвищення рівня інтеграції на рівні Співтовариства стануть краща ефективність та нижчі витрати на закупівлю і технічне обслуговування систем, а також поліпшення функціональної координації.
(6) Домінування національних технічних специфікацій, які використовують при купівлях, призвело до фрагментації ринку систем і не сприяє промисловій співпраці на рівні Співтовариства; в результаті цього особливо постраждала промисловість, оскільки їй необхідно суттєво адаптувати свою продукцію для кожного національного ринку; така практика робить розробку і впровадження нових технологій невиправдано важкою справою і уповільнює впровадження нових функціональних концепцій, які необхідні для збільшення пропускної спроможності.
(7) Тому в інтересах всіх задіяних в організації повітряного руху розробити новий підхід до партнерства, що дозволив би забезпечити збалансовану участь усіх сторін і стимулювати творчий підхід та обмін знаннями, досвідом і ризиками; таке партнерство повинно бути націлене на визначення, у співпраці з промисловістю, цілісного набору специфікацій Співтовариства, здатного задовольнити якомога ширше коло потреб.
(8) Внутрішній ринок є метою Співтовариства, і тому заходи, вжиті відповідно до цього Регламенту, повинні сприяти його поступальному розвитку в цьому секторі.
(9) Тому доцільно визначити суттєві вимоги, які необхідно застосовувати до європейської мережі організації повітряного руху, її систем, компонентів і пов’язаних з ними процедур.
(10) Необхідно розробити імплементаційні правила щодо взаємодійності для систем, коли це необхідно для доповнення або подальшого вдосконалення суттєвих вимог; такі правила також необхідно розробляти, коли існує необхідність у сприянні координованому впровадженню нових, узгоджених і затверджених концепцій експлуатації або технологій; необхідно, щоб відповідність таким правилам підтримувалася на постійній основі; такі правила повинні спиратися на правила і стандарти, розроблені міжнародними організаціями, такими як Євроконтроль або IKAO.
(11) Розробка та ухвалення специфікацій Співтовариства щодо EATMN, її систем і компонентів, а також пов’язаних із ними процедур, є належним засобом для визначення технічних і експлуатаційних умов, необхідних для задоволення суттєвих вимог і відповідних імплементаційних правил щодо взаємодійності; відповідність опублікованим специфікаціям Співтовариства, яка залишається добровільною, створює презумпцію відповідності суттєвим вимогам і відповідним імплементаційним правилам щодо взаємодійності.
(12) Євроконтролю та Європейському органу зі стандартизації спільно з Європейською організацією з обладнання для цивільної авіації (Eurocae) необхідно встановити специфікації Співтовариства відповідно до загальних процедур стандартизації Співтовариства.
(13) Процедури, що регулюють оцінювання відповідності або придатності до використання компонентів, повинні ґрунтуватись на використанні модулів, які охоплює Рішення Ради 93/465/ЄЕС від 22 липня 1993 року стосовно модулів для різних етапів процедур оцінювання відповідності і правил нанесення і використання маркування відповідності СЕ, які призначені для використання в директивах з технічної гармонізації (- 9); мірою, якою це необхідно, ці модулі повинні бути розширені, з тим щоб охопити спеціальні вимоги відповідних галузей промисловості.
(14) Відповідний ринок - невеликий розміром, і складається з систем і компонентів, які використовують майже виключно для цілей організації повітряного руху, не призначених для широкої громадськості; тому було б зайвим наносити на компоненти знак СЕ, оскільки, на основі оцінювання відповідності і/або придатності до використання, достатньо декларації виробника про відповідність; це не повинно впливати на зобов’язання виробників наносити знак СЕ на певні компоненти для сертифікації їх відповідності іншим законодавчим актам Співтовариства, які на них поширюються.
(15) Введення в експлуатацію систем організації повітряного руху повинно бути предметом перевірки дотримання суттєвих вимог і відповідних імплементаційних правил щодо взаємодійності; використання специфікацій Співтовариства створює презумпцію відповідності суттєвим вимогам і відповідним імплементаційним правилам щодо взаємодійності.
(16) Повне застосування цього Регламенту повинно бути забезпечено за допомогою перехідної стратегії, розробленої для досягнення цілей цього Регламенту, без створення при цьому невиправданих перешкод в плані ефективності витрат і вигід для збереження існуючої інфраструктури.
(17) У рамках відповідного законодавства Співтовариства потрібно належним чином враховувати необхідність забезпечення:
- гармонізованих умов щодо доступності та ефективного використання радіочастотного спектру, необхідного для впровадження Єдиного європейського неба, включаючи аспекти електромагнітної сумісності,
- захисту служб забезпечення безпеки від шкідливих радіозавад,
- ефективного і належного використання частот, які виділяються виключно для авіаційного сектора та управляються ним.
(18) Сферу дії Директиви Ради 93/65/ЄЕС від 19 липня 1993 року про визначення та використання сумісних технічних специфікацій для закупівлі обладнання і систем з організації повітряного руху (- 10) обмежено зобов’язаннями організацій, які присуджують контракти; цей Регламент є більш комплексним у тому плані, що він розглядає зобов’язання всіх суб’єктів, включаючи провайдерів аеронавігаційного обслуговування, користувачів повітряного простору, промисловість і аеропорти, та передбачає як правила, що застосовуються до всіх, так і ухвалення специфікацій Співтовариства, які, хоча і є добровільними, створюють презумпцію відповідності суттєвим вимогам. Тому, Директиву 93/65/ЄЕС, Директиву Комісії 97/15/ЄС від 25 березня 1997 року про ухвалення стандартів Євроконтролю та внесення змін до Директиви Ради 93/65/ЄЕС про визначення та використання сумісних технічних специфікацій для закупівлі обладнання та систем з організації повітряного руху (- 11) та Регламент Комісії (ЄС) № 2082/2000 від 6 вересня 2000 року про ухвалення стандартів Євроконтролю та внесення змін до Директиви 97/15/ЄС (- 12) і (ЄС) № 980/2002 від 4 червня 2002 року про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 2082/2000, необхідно скасувати після перехідного періоду.
(19) З метою забезпечення правової визначеності, важливо забезпечити, щоб сутність деяких положень законодавства Співтовариства, ухваленого на основі Директиви 93/65/ЄЕС, залишалась в силі незмінною. Ухвалення відповідно до цього Регламенту імплементаційних правил, що відповідають таким положенням, потребуватиме певного часу,
УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:
ГЛАВА I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1
ЦІЛІ ТА СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1. У межах сфери застосування рамкового Регламенту, цей Регламент стосується взаємодійності EATMN
2. Цей Регламент застосовують до систем, їх компонентів та пов’язаних з ними процедур, визначених у додатку I.
3. Метою цього Регламенту є досягнення взаємодійності між різними системами, компонентами і пов’язаними з ними процедурами EATMN, з належним урахуванням відповідних міжнародних правил. Цей Регламент спрямований також на забезпечення координованого і швидкого впровадження нових, узгоджених і затверджених концепцій експлуатації або технологій в області організації повітряного руху.
ГЛАВА II
СУТТЄВІ ВИМОГИ, ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНІ ПРАВИЛА ЩОДО ВЗАЄМОДІЙНОСТІ ТА СПЕЦИФІКАЦІЇ СПІВТОВАРИСТВА
Стаття 2
Суттєві вимоги
EATMN, його системи і їх компоненти та пов’язані з ними процедури повинні відповідати суттєвим вимогам. Суттєві вимоги визначені у додатку II.
Стаття 3
Імплементаційні правила щодо взаємодійності
1. Імплементаційні правила щодо взаємодійності повинні розроблятися щоразу, коли необхідно досягти мети цього Регламенту в узгоджений спосіб.
2. Системи, компоненти і пов’язані з ними процедури повинні відповідати відповідним імплементаційним правилам щодо взаємодійності протягом усього їх життєвого циклу.
3. Імплементаційні правила щодо взаємодійності повинні зокрема:
(a) визначати будь-які спеціальні вимоги, які доповнюють або уточнюють суттєві вимоги, зокрема щодо безпеки, безперебійного функціонування та робочих характеристик; та/або
(b) описувати, у відповідних випадках, будь-які спеціальні вимоги, які доповнюють або уточнюють суттєві вимоги, зокрема, щодо узгодженого впровадження нових, узгоджених і затверджених концепцій експлуатації або технологій; та/або
(c) визначати компоненти при роботі з системами; та/або
(d) описувати спеціальні процедури оцінювання відповідності із залученням, у відповідних випадках, нотифікованих органів, як зазначено в статті 8, на основі модулів, визначених у Рішенні 93/465/ЄЕС, які будуть використані для оцінювання або відповідності, або придатності до використання компонентів, а також для перевірки систем; та/або
(e) вказувати умови впровадження, включно з, у відповідних випадках, датою, до якої всі відповідні заінтересовані сторони повинні їх виконати.
4. Підготовка, прийняття та перегляд імплементаційних правил щодо взаємодійності повинні враховувати очікувані витрати і вигоди від технічних рішень, за допомогою яких вони можуть бути досягнуті, у світлі визначення найбільш доцільного рішення, із належним врахуванням технічного обслуговування на узгоджено високому рівні безпеки. До кожного проекту із впровадження правила щодо взаємодійності повинне додаватися оцінювання витрат і вигід, пов’язаних з такими рішеннями, для всіх відповідних заінтересованих сторін.
5. Імплементаційні правила щодо взаємодійності повинні встановлюватися відповідно до процедури, передбаченої в статті 8 рамкового Регламенту.
Стаття 4
Специфікації Співтовариства
1. Для досягнення мети цього Регламенту можуть бути встановлені специфікації Співтовариства. Такими специфікаціями можуть бути:
(a) Європейські стандарти щодо систем або компонентів, разом з відповідними процедурами, розроблені європейськими органами зі стандартизації у співпраці з Eurocae, за дорученням Комісії відповідно до статті 6(4) Директиви Європейського Парламенту і Ради 98/34/ЄС від 22 червня 1998 року про встановлення процедури для надання інформації в сфері технічних стандартів та регламентів (- 13), та відповідно до загальних настанов зі співпраці між Комісією та органами зі стандартизації, підписаних 13 листопада 1984 року;
або
(b) специфікації, розроблені Євроконтролем, з питань оперативної координації між провайдерами аеронавігаційного обслуговування, у відповідь на запит Комісії згідно з процедурою, зазначеною у статті 5(2) рамкового Регламенту.
2. Системи, разом із супутніми процедурами, або компоненти, які відповідають відповідним специфікаціям Співтовариства, чиї референтні номери було опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу, вважаються відповідними суттєвим вимогам та/або імплементаційним правилам щодо взаємодійності.
3. Комісія повинна публікувати покликання на європейські стандарти, зазначені в параграфі 1(a), в Офіційному віснику Європейського Союзу.
4. Комісія повинна публікувати покликання на специфікації Євроконтролю, зазначені в параграфі 1(b), в Офіційному віснику Європейського Союзу відповідно до процедури, зазначеної в статті 5(2) рамкового Регламенту.
5. Якщо держава-член або Комісія вважає, що відповідність опублікованій специфікації Співтовариства не забезпечує відповідності суттєвим вимогам та/або імплементаційним правилам щодо взаємодійності, які повинна охоплювати згадана специфікація Співтовариства, застосовується процедура, згадана в статті 5(2) рамкового Регламенту.
6. У разі виявлення недоліків в опублікованих Європейських стандартах, може бути застосовано часткове або повне відкликання відповідних стандартів з публікацій, що їх містять, або внесення змін до них відповідно до процедури, згаданої в статті 5(2) рамкового Регламенту, після консультацій з комітетом, створеним відповідно до статті 5 Директиви 98/34/ЄС .
7. У разі виявлення недоліків в опублікованих специфікаціях Євроконтролю, може бути застосовано часткове або повне відкликання відповідних специфікацій із публікацій, що їх містять, або внесення змін до них відповідно до процедури, згаданої в статті 5(2) рамкового Регламенту.
ГЛАВА III
ПЕРЕВІРКА ВІДПОВІДНОСТІ
Стаття 5
Декларація ЄС про відповідність або придатність до використання компонентів
1. До компонентів повинна додаватись декларація ЄС про відповідність або придатність до використання. Елементи такої декларації визначені в додатку III.
2. Виробник або його уповноважений представник, що має осідок у Співтоваристві, повинен забезпечити і заявити за допомогою декларації ЄС про відповідність або придатність до використання, що він застосував положення, встановлені в суттєвих вимогах та у відповідних імплементаційних правилах щодо взаємодійності.
3. Компоненти, які супроводжуються декларацією ЄС про відповідність або придатність до використання, вважаються такими, що відповідають суттєвим вимогам і відповідним імплементаційним правилам щодо взаємодійності.
4. Відповідні імплементаційні правила щодо взаємодійності повинні визначати, у відповідних випадках, завдання, які у зв’язку з оцінюванням відповідності або придатності до використання компонентів повинні виконувати нотифіковані органи, згадані в статті 8.
Стаття 6
Декларація ЄС про перевірку систем
1. Системи повинні проходити перевірку ЄС з боку провайдера аеронавігаційного обслуговування згідно з відповідними імплементаційними правилами щодо взаємодійності, з тим щоб забезпечувалася їхня відповідність суттєвим вимогам цього Регламенту та імплементаційним правилам щодо взаємодійності при їх інтеграції в EATMN
2. Перед введенням системи в експлуатацію, відповідний провайдер аеронавігаційного обслуговування повинен скласти декларацію ЄС про перевірку, що підтверджує відповідність, і подати її національному наглядовому органу разом з технічним файлом. Елементи такої декларації і технічного файлу визначені у додатку IV. Національний наглядовий орган може подати запит на надання йому будь-якої додаткової інформації, необхідної для здійснення нагляду за такою відповідністю.
3. Відповідні імплементаційні правила щодо взаємодійності повинні визначати, у відповідних випадках, завдання, які у зв’язку з перевіркою систем повинні виконувати нотифіковані органи, згадані в статті 8.
4. Декларація ЄС про перевірку не обмежує будь-якого оцінювання, у проведенні якого у національного наглядового органу може виникнути потреба з підстав, інших ніж взаємодійність.
Стаття 6a
Альтернативна перевірка відповідності
Сертифікат, виданий відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 216/2008 від 20 лютого 2008 року про загальні правила в галузі цивільної авіації та про створення Європейського агентства з безпеки польотів (- 14), якщо він застосовується до компонентів або систем, для цілей статей 5 і 6 цього Регламенту повинен розглядатися як декларація ЄС про відповідність або придатність до використання, або як декларація ЄС про перевірку, якщо він включає демонстрацію відповідності суттєвим вимогам цього Регламенту та відповідним імплементаційним правилам щодо взаємодійності.
Стаття 7
Гарантії
1. Якщо національний наглядовий орган констатує, що:
(a) компонент, який супроводжується декларацією ЄС про відповідність або придатність до використання, або
(b) система, яка супроводжується декларацією ЄС про перевірку,
не відповідає суттєвим вимогам та/або відповідним імплементаційним правилам щодо взаємодійності, він повинен, з належним урахуванням необхідності забезпечення безпеки та безперервності операцій, вжити всіх необхідних заходів для обмеження сфери застосування відповідного компонента або системи або для заборони їх використання суб’єктами, що перебувають у віданні цього органу.
2. Залучена держава-член повинна негайно інформувати Комісію про будь-які такі заходи, із зазначенням їх причин, та зокрема про те, наскільки на її думку невідповідність суттєвим вимогам обумовлена:
(a) нездатністю дотримуватися суттєвих вимог;
(b) неправильним застосуванням імплементаційних правил щодо взаємодійності та/або специфікацій Співтовариства;
(c) недоліками в імплементаційних правилах щодо взаємодійності та/або в специфікаціях Співтовариства.
3. У найкоротші терміни Комісія повинна провести консультації із залученими сторонами. Після такої консультації, Комісія повинна інформувати державу-член про свої висновки та свою думку щодо обґрунтованості вжитих заходів національним наглядовим органом.
4. Якщо Комісія встановлює, що заходи, вжиті національним наглядовим органом, не є обґрунтованими, вона повинна звернутися із запитом до відповідної держави-члена про негайне скасування таких заходів. Вона повинна негайно повідомити про це виробнику або його уповноваженому представнику, що має осідок у Співтоваристві.
5. Якщо Комісія встановлює, що невідповідність суттєвим вимогам зумовлена неправильним застосуванням імплементаційних правил щодо взаємодійності та/або специфікацій Співтовариства, відповідна держава-член повинна вжити відповідних заходів щодо суб’єкта, який видав декларацію про відповідність або придатність до використання або декларацію ЄС про перевірку, а також проінформувати про це Комісію та інші держави-члени.
6. Якщо Комісія встановлює, що невідповідність суттєвим вимогам зумовлена недоліками в специфікаціях Співтовариства, застосовуються процедури, згадані в статті 4(6) або (7).
Стаття 8
Нотифіковані органи
1. Держави-члени повинні нотифікувати Комісії та іншим державам-членам органи, які вони призначили для виконання завдань, пов’язаних з оцінюванням відповідності або придатності до використання, згаданих у статті 5, та/або перевіркою, згаданою в статті 6, із зазначенням сфери відповідальності кожного органу та його ідентифікаційного номера, отриманого від Комісії. Комісія повинна опублікувати вОфіційному віснику Європейського Союзу перелік органів, їх ідентифікаційні номери та сфери відповідальності, а також постійно оновлювати цей перелік.
2. Держави-члени повинні застосовувати критерії, передбачені у додатку V, для оцінювання органів, які вони нотифікували. Органи, що відповідають критеріям оцінювання, передбаченим у відповідних європейських стандартах, вважаються такими, що відповідають зазначеним критеріям.
3. Держави-члени повинні відкликати нотифікацію нотифікованого органу, який більше не відповідає критеріям, передбаченим у додатку V. Вони повинні негайно повідомляти про це Комісію та інші держави-члени.
4. Без обмеження для вимог, згаданих у параграфах 1, 2 і 3, держави-члени можуть вирішити призначити організації, визнані відповідно до статті 3 Регламенту про надання послуг, виконувати функції нотифікованих органів.
ГЛАВА IV
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 9
Перелік додатків
Інструменти, призначені для внесення змін до несуттєвих елементів додатків, для врахування технічних або операційних розробок, ухвалюють відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 5(4) рамкового Регламенту.
Стаття 10
Перехідні положення
1. Починаючи з 20 жовтня 2005 року, при введенні в експлуатацію систем і компонентів EATMN необхідно застосовувати суттєві вимоги, якщо інше не визначено відповідними імплементаційними правилами щодо взаємодійності.
2. Відповідність суттєвим вимогам вимагається для всіх систем і компонентів EATMN, які перебувають в експлуатації станом на 20 квітня 2011 року, якщо інше не визначено відповідними імплементаційними правилами щодо взаємодійності.
2a. Для цілей параграфа 2 цієї статті, держави-члени можуть оголосити системи і компоненти EATMN як такі, що відповідають суттєвим вимогам і звільнені від положень статей 5 і 6.
3. Якщо системи EATMN вже були замовлені або були підписані відповідні контракти, що мають обов’язкову силу,
- до дати набуття чинності цим Регламентом, або, у відповідних випадках,
- до дати набуття чинності одним або декількома відповідними імплементаційними правилами щодо взаємодійності,
в результаті чого дотримання суттєвих вимог та/або відповідних імплементаційних правил щодо взаємодійності не може бути гарантовано в строки, зазначені в параграфі 1, відповідна держава-член повинна довести до відома Комісії детальну інформацію про основні вимоги та/або імплементаційні правила щодо взаємодійності в тих випадках, коли щодо їх дотримання виникла невизначеність.
Комісія повинна провести консультації із залученими сторонами, після чого вона повинна ухвалити рішення відповідно до процедури, згаданої в статті 5(3) рамкового Регламенту.
Стаття 11
Скасування
Директиви 93/65/ЄЕС та 97/15/ЄС і Регламенти (ЄС) №№ 2082/2000 та 980/2002 скасовано з 20 жовтня 2005 року.
Стаття 12

................
Перейти до повного тексту