Це рішення стане остаточним за обставин, викладених у статті 44 параграфі 2 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Дубенко проти України"

Європейський суд з прав людини (Друга секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. Дж.-П.Коста, Голова,

п. І.Кабрал Баррето,

п. Р.Тюрмен,

п. В.Буткевич,

п. М.Угрехелідзе,

п. Е.Фура-Сандстрьом,

п. Д.Йочєнє

та пані С.Доллє, Секретар секції,

після обговорення в нарадчій кімнаті 30 листопада 2004 року,

виносить таке рішення, що було прийняте цього дня:

1. Справа порушена проти України за заявою N 74221/01, поданою до Суду відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі - Конвенція) громадянином України Ігорем Самойловичем Дубенком (далі - заявник) 25 травня 2001 року.

2. Уряд України (далі - Уряд) був спочатку представлений Уповноваженими - пані Валерією Лутковською, а згодом її наступницею - пані Зоряною Бортновською.

3. Скарга заявника за статтею 6 параграфа 1 Конвенції та ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції була комунікована 9 травня 2003 року. Того ж дня Суд вирішив, що може бути застосовано статтю 29 параграф 3 Конвенції і прийнятність та суть скарги будуть розглядатись разом.

4. І заявник, і Уряд подали свої зауваження щодо суті (Правило 54-А Регламенту Суду).

5. Заявник, п. Ігор Самойлович Дубенко, громадянин України, який народився 1949 року та постійно проживає у м. Артемівську Донецької області.

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. У березні 2000 року заявник звернувся з позовом до Артемівського міського суду проти шахти "Комсомолець" про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок на його користь.

7. 26 квітня 2000 року Артемівський міський суд присудив заявнику 5270,38 грн (невиплачена заробітна плата у розмірі 2946,98 грн та середній заробіток у розмірі 2323,4 грн за затримку її виплати).

8. 10 травня 2000 року був виданий виконавчий лист та направлений до Микитинського районного відділу державної виконавчої служби м. Горлівки для виконання.

9. 7 вересня 2000 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення заробітної плати та за виконавчим листом про стягнення середнього заробітку за затримку її виплати.

10. 15 вересня 2000 року виконавчі листи були надіслані до Горлівського філіалу банку "Надра", у якому знаходився рахунок шахти.

11. 24 квітня 2001 року виконавець повідомив заявника, що рішення від 26 квітня 2000 року не може бути виконане через відсутність коштів у шахти. Він також повідомив заявника, що номер його черги 191 у списку стягувачів.

12. 26 лютого 2002 року заявник повідомив Суд, що виконавче провадження досі триває.

13. 6 травня 2003 року виконавець подав позов до Артемівського міського суду про заміну боржника у виконавчому провадженні на ДП "Артемвугілля". 20 червня 2003 року суд задовольнив позов. ДП "Артемвугілля" був зобов'язаний сплатити заявнику 2946,48 грн середнього заробітку.

14. 24 червня 2003 року державний виконавець призупинив виконавче провадження про стягнення 2946,98 грн та передав виконавчі листи до Горлівського відділення державної виконавчої служби, яка має на це відповідні повноваження.

15. 1 липня 2003 року виконавчий лист був переданий державному виконавцю, який 2 липня виніс постанову про відкриття виконавчого провадження у справі заявника.

16. 3 липня 2003 року ДП "Артемвугілля" перерахував кошти, належні заявнику, на депозитний рахунок Микитинського районного відділу державної виконавчої служби м. Горлівки, на виконанні у якого знаходилось два виконавчих листа на користь заявника.

17. 4 липня 2003 року сума 2323,4 грн за затримку виплати була перерахована на банківський рахунок заявника платіжним дорученням N 195.

18. 7 липня 2003 року стягнення в цій частині рішення було призупинене з огляду на його виконання.

19. 9 липня 2003 року залишок суми, належної заявнику (2946,98 грн), був перерахований заявнику на його банківський рахунок платіжним дорученням N 219.

20. 21 січня 2004 року заявник повідомив суд про те, що він отримав повну суму, присуджену йому. Однак, він скаржився на те, що не отримав компенсації за подальшу затримку у виконанні рішення. Він також скаржився на те, що повинен був сплачувати банківський збір за перерахування коштів, належних йому.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО І ПРАКТИКА

A. Відповідне законодавство

21. Деяке національне законодавство викладене у рішенні від 27.07.2004 року у справі Ромашов проти України (N 67534/01).

22. Закон про Державний бюджет на 2004 рік передбачав кошти для виплати компенсації для працівників шахт державної форми власності. Так, стаття 28 Закону передбачає загальну суму 508000 грн компенсації за невиплачену допомогу працівникам таких шахт. У відповідності до ст. 34 Закону Держава розподілила суму у розмірі 5122161,9 грн на виконання програми "Українське вугілля" для відновлення вугільної промисловості. Таким чином, ці кошти були розподілені для виплати компенсації (254000 грн), присудженої за рішеннями судів шахтарям, та для погашення заборгованості із заробітної плати (721275,6 грн) на підприємствах державної форми власності.

23. 3 квітня 2003 року Уряд вирішив, що протягом першого кварталу 2003 року всі кошти, які були накопичені на відповідних банківських рахунках підприємств вугільної промисловості, повинні бути перераховані на виплату непогашеної заборгованості із заробітної виплати.

B. Укази Президента

24. Указом від 15 грудня 1999 року було створено Міністерство палива та енергетики і внаслідок цього було ліквідоване Міністерство вугільної промисловості, яке раніше було відповідальним за управління вугільними підприємствами державної форми власності.

25. 14 квітня 2000 року Президент Указом затвердив Положення про Міністерство палива та енергетики.

26. Відповідно до Указів Президента від 25 травня та 6 липня 2004 року Кабінет Міністрів України був зобов'язаний посилити свою роботу, пов'язану з державною підтримкою вугільної промисловості. Так, своїм Указом від 6 липня 2004 року Президент зобов'язав Міністерство палива та енергетики сприяти виплаті компенсації, передбаченої Урядом для погашення заборгованості із заробітної плати на державних підприємствах.

C. Постанови Кабінету Міністрів України

27. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів про "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15 грудня 1992 року підприємствам державної форми власності заборонено передавати власніть, яка знаходиться у їх управлінні, до інших підприємств або приватних осіб.

28. Відповідно до Постанови N 397-п Кабінету Міністрів України від 19 липня 2002 року держава мала сплатити компенсацію, належну шахтарям в результаті професійного захворювання. Міністерство палива та енергетики виділило 10000000 грн з державного бюджету для цієї мети.

29. Відповідно до Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями від 19 квітня 2004 року Держава бере на себе зобов'язання виплачувати компенсацію за заборгованість з заробітної плати, належну особам, які працюють у вугільній промисловості, до 1 листопада 2004 року.

D. Акти Міністерства палива та енергетики

30. Наказом N 449 від 2 серпня 2004 року Міністерство палива та енергетики реорганізувало структуру державного підприємства "Артемвугілля".

31. Відповідно до Наказу Міністерство палива та енергетики N 256 заступник Міністра був відповідальним за контроль та управління підприємствами вугільної промисловості державної форми власності. У Міністерстві палива та енергетики для таких цілей був створений спеціальний департамент.

32. Відповідно до Наказу N 598 від 15 жовтня 2002 року Міністерство палива та енергетики було наділено правом затверджувати зміни до статуту підприємств у межах своєї компетенції і призначати керівників таких підприємств та інструктувати їх стосовно виконання ними певних обов'язків.

33. Заявник скаржиться на неспроможність державної влади виконати рішення від 26 квітня 2000 року, винесеного на його користь. Він стверджував, що була порушена стаття 6 параграф 1 Конвенції та стаття 1 Протоколу N 1 до Конвенції, які у відповідній частині передбачають таке:

стаття 6 "Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків.., має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом..." стаття 1 Протоколу N 1 до Конвенції "Кожна фізична або юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів та платежів".

1. ПОПЕРЕДНІ ЗАУВАЖЕННЯ УРЯДУ ЩОДО ПРИЙНЯТНОСТІ ЗАЯВИ